НАУКОВИЙ ВИСНОВОК щодо колізії переважних прав співвласника на купівлю частки (стаття 362 Цивільного кодексу України) та наймача на купівлю предмета найму (ч. 2 статті 777 Цивільного кодексу України)

У Цивільному кодексі України (далі – ЦК) передбачаються переважні права окремих суб’єктів, яким у порівнянні з іншими учасниками цивільного обороту надаються певні додаткові можливості. Насамперед це співвласники, переважне право яких найбільш відоме і полягає в наданні їм права в переважному порядку набути у власність частку, відчужувану іншим учасником спільної власності. Завдяки цьому їх частка в праві спільної власності збільшується або, якщо мало місце лише два співвласника – право спільної власності припиняється внаслідок зосередження всього майна в руках однієї особи.
У новому ЦК з’явилося ще одне переважне право – наймача на купівлю предмета найму в разі його відчуження наймодавцем. Само по собі воно схоже з переважним правом співвласника, але існують й істотні відмінності між ними.
По-перше, мають значення підстави виникнення переважних прав. Для переважного права співвласника на купівлю частки важливим є те, що воно обумовлено речовими відносинами, тобто відносинами спільної власності. Права ж наймача є зобов’язальними. Як наслідок, переважні права співвласників підпадають під сферу регулювання норм речового права, а переважні права наймачів – зобов’язального.
По-друге, переважне право співвласника закріплене на рівні імперативної норми і не піддається саморегулюванню сторін. Навпаки, переважне право наймача на купівлю предмета договору найму передбачене диспозитивною нормою, і сторони можуть самостійно встановити в договорі строк здійснення цього переважного права, порядок його реалізації, спосіб захисту (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК). До того, ж вони не позбавлені можливості закріпити в договорі найму умову про відсутність у наймача переважного права на купівлю предмета найму. Тобто, ЦК дозволяє учасникам правовідносин самостійно на власний розсуд врегулювати відповідні правовідносини, не врегульовані цивільним законодавством (ст. 6 ЦК).
Окрім цього, виникнення переважного права наймача на купівлю предмета найму, на відміну від переважного права співвласника, залежить від додаткових юридичних фактів: наявності чинного договору найму та належного виконання обов’язків за ним.
З наведених міркувань слідує,

Інна Спасибо-Фатєєва отримати повну версію статті