ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ У НЕПЛАТЕЖІ ТА СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ВЕКСЕЛЯМИ, ОПРОТЕСТОВАНИМИ НОТАРІУСАМИ В УСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ ПОРЯДКУ

ОКСАНА КРИВОРУЧКО,
приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області
ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ У НЕПЛАТЕЖІ ТА СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ВЕКСЕЛЯМИ, ОПРОТЕСТОВАНИМИ НОТАРІУСАМИ В УСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ ПОРЯДКУ
У цій статті мені хотілося б, перш за все, висвітлити практичну сторону питання протесту векселів та стягнення за ним заборгованості, але для цього необхідно згадати значення поняття «вексель» та різновиди векселів. На сьогоднішній день ця нотаріальна дія не є поширеною.
Засади здійснення оплати за векселем урегульовано Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III і Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженим Конвенцією, підписаною у Женеві 07.06.1930. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні» платіж за векселем здійснюється на території України лише у безготівковій формі. Загальні правила і стандарти таких розрахунків урегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Оскільки розрахунки за векселем можуть здійснюватися в іноземній валюті, то зазначене питання урегульовується також валютним законодавством, зокрема Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Вексель — це цінний папір, який представляє собою безумовне письмове боргове зобов’язання векселедавця, що надає векселедержателю безспірне право після перебігу строку виконання зобов’язання вимагати від векселедавця або акцептанта (особи, яка зобов’язується сплатити за векселем) сплати грошової суми, що вказана у векселі.
Векселі можуть бути простими та переказними.
Простий вексель — це письмове безумовне зобов’язання векселедавця сплатити відповідну грошову суму пред’явнику векселя чи особі, яка вказана у векселі, або тому, кого вона вкаже, а також законному пред’явнику після збігу встановленого терміну або за вимогою. В обігу простого векселя беруть участь дві особи — векселедавець (він же і платник) і векселедержатель.
Переказний вексель — це письмова вимога векселедавця до платника сплатити відповідну грошову суму пред’явнику векселя або особі, яка вказана у векселі, чи тому, кого вона вкаже, після збігу встановленого терміну або за вимогою. В обігу переказного векселя беруть участь векселедавець (трасант), платник (трасат) і векселедержатель (ремітент). Переказний вексель оформляє більш складні правовідносини.
Основна відмінність простого векселя від переказного в тому, що в простому векселі платником є векселедавець, а в переказному — особа, яка шляхом акцепту приймає на себе зобов’язання сплатити переказний вексель у встановлений строк.
Вексельне зобов’язання є безумовним, тобто не обумовленим ніякими обставинами. Включення у вексель будь-якої умови, що ставить під сумнів абстрактність і безумовність векселя, тягне за собою його недійсність.
Протест векселя — це офіційно посвідчена вимога платежу і його неодержання. Протест векселя — це нотаріальна дія, яка офіційно підтверджує факти, з якими пов’язано виникнення певних правових наслідків. Така дія оформляється актом протесту.
Актом протесту може бути оформлено відмову платника від оплати векселя — протест векселя про несплату; відмову платника від акцепту — протест векселя про неакцепт; відмову акцептанта проставити дату акцепта — протест векселя про недатування акцепту.
Хочу зупинитися саме на протесті векселя про несплату, оскільки частіш за все зустрічається саме цей різновид протесту векселів (він вчиняється як щодо простого, так і щодо переказного векселя). Протест векселя про неакцепт і протест векселя про недатування акцепту можливі лише стосовно переказного векселя.
Умовами вчинення протестів векселів є перевірка реквізитів, визначення суб’єктів, строків.
1. Перевірка реквізитів. Насамперед нотаріусові потрібно з’ясувати, чи є поданий документ векселем, тобто визначити зовнішні ознаки, що відрізняють його від усіх цінних паперів і документів.
Простий вексель має такі реквізити:
назву «простий вексель», яка включена в текст документа і написана тією мовою, якою цей документ викладений;
безумовне зобов’язання сплатити визначену суму грошей;
найменування особи, яка має платити (трасата);
строк платежу;
місце, в якому має здійснюватись платіж;
найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватись платіж;
дату і місце складання простого векселя;
підпис особи, яка видає вексель (векселедавця) — вексель підписується керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена) або уповноваженою особою (обов’язковим є зазначення посади того, хто підписав, прізвища та ініціалів, а також проставлення печатки підприємства).
Переказний вексель має такі обов’язкові реквізити:
назву «переказний вексель», яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою цей документ викладений;
безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;
найменування особи, яка повинна платити (трасата);
строк платежу;
місце, в якому має здійснюватись платіж;
найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватись платіж;
дату і місце видачі векселя;
підпис особи, яка видає вексель (трасанта).
Додання до векселя умов, що ставлять під сумнів його абстрактність і безумовність, вимагає визнання його недійсним.
Також слід мати на увазі, якщо нотаріусу пред’явлено документ, у якому відсутні будь-які з названих вище або обов’язкові для простого та переказного векселів реквізити, то вказані векселі не мають сили, крім випадків, що чітко визначені законодавством.
2. Визначення суб’єктів. Наступною умовою вчинення протесту векселів є встановлення суб’єктів вексельного обігу. Це необхідно для того, щоб визначитися, хто має право звернутися до нотаріуса за опротестуванням векселя, який саме протест має право вчинити нотаріус і проти кого конкретний вексель протестується.

ОКСАНА КРИВОРУЧКО отримати повну версію статті