Звернення ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» 30» квітня 2014 р. № 17 [ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ]

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«30» квітня 2014 р. № 17

[ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ] Голові Верховної Ради України
Турчинову О.В.
Голові комітету з питань політики Верховної Ради України
Писаренку В.В.
Голові комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України
Немирі Г.М.
Виконуючому обов’язки голови депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України
Соболєву С.В.
Голові депутатської фракції політичної партії «Удар (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» у Верховній Раді України
Кличку В.В.
Голові депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України
Єфремову О.С.
Голові депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у Верховній Раді України
Тягнибоку О.Я.
Голові депутатської фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді України
Симоненку П.М.
Голові депутатської групи «Економічний розвиток» у Верховній Раді України
Кінаху А.К.
Уповноваженим представникам депутатської групи «Суверенна Європейська Україна» у Верховній Раді України
Єремеєву І.М
Москаленку Я.М.
Донію О.С.
У той час, коли Україна долає нелегкий шлях до становлення правової держави, Верховна Рада України 16 квітня 2014 року розглядала повторно Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини» з пропозиціями Президента України від 06.11.2012 (надано 26.12.2012, повторне подання комітету 28.02.2014), який нас фактично повертає до XVI сторіччя.
Законом пропонується передати оформлення спадкових прав на селі посадовим особам сільських рад.
На сьогодні запропоновано «простий» механізм: хто перший приніс на село свідоцтво про смерть, того і хата, хто ощадкнижку — того гроші, а хто кинув далі шапку — тому земля.
Таким чином, Верховна Рада України реально пропонує повернутися до козацького права та ставити у правозастосуванні на перше місце відчуття та емоції, на друге місце — звичай, на третє місце — духовно-емоційний стан секретаря сільради, на четверте місце — зовнішній стан (вигляд) суб’єкта, щодо якого вчинюється дія (зріст, маса тіла, спадковість, наркозалежність тощо), на п’яте місце — документ.
І тільки на шосте місце у правозастосуванні ставити право, бо право як феномен вже, мабуть, у нашій державі в розумінні авторів цього Закону набуває ознак рудиментарного анахронізму.
Керуючись їх логікою, в законодавстві України ще є над чим працювати: потрібно терміново внести зміни про надання секретарям сільради повноважень судді, прокурора та взагалі нехай вже й закони приймають на селі.
У зв’язку з цим є одне бажання: побачити, як народні обранці отримають спадщину від секретаря сільради!
І. Прошу Вас звернути увагу на такі ґрунтовні зауваження щодо цього Закону, які були викладені Головним юридичним управлінням Верховної Ради України.
«1. За текстом Закону, який пропонується головним комітетом для прийняття Верховною Радою України, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» надаються «уповноваженим на це посадовим особам місцевого самоврядування» повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте зазначене суперечить положенням частини другої ст. 19 Конституції України, оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Тобто відповідна посадова особа має бути визначена безпосередньо законом.
Разом з цим положення тексту Закону щодо видачі свідоцтва про право на спадщину «уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування» є юридично некоректними та містять підґрунтя для корупційних ризиків, оскільки законом не встановлено жодних кваліфікаційних вимог до таких осіб.
Крім того, покладання на посадових осіб органів місцевого самоврядування функцій нотаріату не відповідає положенням частини третьої ст. 143 Конституції України, за якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Також відповідно до статей 1 і 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа органу місцевого самоврядування може мати повноваження виключно щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Такий законодавчий підхід, на нашу думку, не враховує того, що вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного свідоцтва, а насамперед у наданні цьому документу юридичної вірогідності, а отже, має здійснюватися виключно нотаріусом у такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документа.
На сьогодні Законом України «Про нотаріат» встановлені гарантії безспірності факту набуття фізичними та юридичними особами прав на спадщину та дотримання права кожного на правову допомогу під час вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування. Зазначені гарантії полягають насамперед у встановленні кваліфікаційних вимог до нотаріусів, які дозволяють йому давати професійну оцінку достовірності юридичних фактів, на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, держава гарантує захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у разі їх звернення до нотаріуса, встановивши повну відповідальність за законність вчинюваних ним нотаріальних дій.
Натомість у разі передачі посадовим особам органів місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та безспірність вчинюваних цими особами нотаріальних дій.
Крім того, з огляду на положення ст. 1277 Цивільного кодексу України, за якими у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина визнається судом відумерлою та переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не враховує вимог частини четвертої ст. 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованої Україною, за якою кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.
2. Положення підпункту 7 пункту 2 розділу І підготовленого до розгляду парламентом Закону щодо доповнення ст. 67 Закону України «Про нотаріат» новими частинами, які регламентують порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, по-перше, не узгоджуються з вимогами частини першої ст. 24 Конституції України, оскільки, передбачаючи видачу свідоцтва про право на спадщину тільки спадкоємцям першої та другої черги за законом, обмежують права спадкоємців третьої, четвертої та п’ятої черг та спадкоємців за заповітом.
По-друге, зазначені положення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації тільки на підставі правовстановлюючих документів, не враховують низки вимог Цивільного кодексу та інших законів України.
Так, згідно з положеннями ст. 182, частини другої ст. 331, частини першої ст. 344 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано (частина шоста ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)».
ІІ. Якщо теоретично припустити неможливе і спробувати змоделювати допуск сільських, селищних рад та їх посадових осіб до вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадщини, то це теоретично буде можливим за умови виконання нижченаведених вимог, які встановлені на законодавчому рівні для нотаріуса.
1. Уповноважена особа повинна мати повну вищу юридичну освіту, володіти державною мовою, мати стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки.
2. Скласти кваліфікаційний іспит і отримати відповідне свідоцтво.
3. Не може вчиняти дії зі спадщиною особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
4. На цю уповноважену особу повинні бути розповсюджені вимоги щодо збереження таємниці аналогічно до вимог ст. 8 та ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат».
5. Необхідно передбачити механізми контролю цих осіб Міністерством юстиції України шляхом отримання документів, інформації і пояснень, а також передбачити можливість для Міністерства юстиції України контролювати організацію діяльності та ведення діловодства.
6. Отримати доступ до відповідних електронних реєстрів, в тому числі до Спадкового реєстру, пройти відповідне навчання, скласти кваліфікаційний іспит та отримати відповідне свідоцтво.
7. Також буде потрібно знайти кошти на забезпечення відповідного робочого місця з виконанням відповідних технічних вимог: комп’ютер, принтер, Інтернет-зв’язок.
8. Забезпечити зберігання протягом 75 років справ щодо оформлення спадщини та створити відповідні архіви, що передбачають такі вимоги: окрема кімната, металеві двері, решітки на вікнах, охоронна та пожежна сигналізація.
9. Передбачити, що шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або бездіяльності уповноваженої особи, відшкодовується у повному розмірі.
10. Також є доцільним передбачити за аналогією з нотаріатом страхування відповідальності уповноваженої особи в межах тисячі мінімальних розмірів заробітної плати в разі, якщо нею буде перевищено свої повноваження або вчинено незаконні дії під час оформлення спадщини, і це буде доведено в судовому порядку, щоб органи місцевого самоврядування також несли відповідальність, щоб громадянин мав можливість стягнути ці кошти.
11. Якщо місцеве самоврядування буде спроможним виконати усі умови, то їх уповноваження повинно бути альтернативним, щоб громадянин мав право вибору: або звернутися до нотаріуса, або до органів місцевого самоврядування за оформленням спадщини.
ІІІ. Надзвичайно доречною є позиція з цього питання Нотаріальної палати України на захист конституційних прав громадян України, на яку потрібно звернути увагу в обов’язковому порядку.
«Оформлення спадщини — це не просто двокрокова дія «подав документи — отримав документи». Воно передбачає знання видів спадкування, встановлення кола спадкоємців, черговості спадкування за законом, підстав усунення від спадкування, правових наслідків відмови від прийняття спадщини, складу спадщини, поділу спадщини, перерозподілу спадщини та багатьох інших питань.
Відсутність юридичної освіти і спеціальних знань у посадовців органів місцевого самоврядування створять, без перебільшення, дуже серйозні проблеми при оформленні спадщини.
Видача свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не у формальній видачі відповідного свідоцтва, а у наданні цьому документу юридичної сили. Таку гарантію сьогодні надають тільки нотаріуси, які ПРОФЕСІЙНО оцінюють достовірність юридичних фактів, на підставі яких надається свідоцтво про право на спадщину. Держава задекларувала повну відповідальність за законність нотаріальних дій. При переданні органам місцевого самоврядування повноважень щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та законність відповідних дій посадовцями цих органів.
Мета, з якою пропонується ухвалити цей Закон, на перший погляд, є прогресивною: створити сприятливі умови для населення, що проживає в сільській місцевості, при оформленні спадщини. Однак з набуттям чинності цим законодавчим актом ситуація тільки ускладниться. Всі документи щодо оформлення спадщини необхідно буде подавати посадовцю органу місцевого самоврядування. Спадкоємці змушені будуть самостійно добиратися до відповідної сільської або селищної ради або надсилати відповідну заяву поштою. З урахуванням того, що кількість документів не зменшиться, необхідно буде неодноразово виїздити до районного або обласного центру за необхідними для оформлення спадщини документами тощо. Все це у кілька разів перевищить вартість оформлення спадщини порівняно з оплатою послуг нотаріуса.»
IV. Головним психологічним чинником з боку «апологетів» надання посадовим особам сільрад спадкових повноважень є ілюзія дешевизни та доступності їх послуг.
Але це не так, бо зазначений законопроект не має професійно виваженого характеру, а свідчить про популістський підхід до вирішення питань нотаріальної діяльності, без достатнього вивчення та аналізу суті правових проблем та їх аргументації.
У випадку наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо оформлення спадкових прав вони будуть зобов’язані дотримуватись вимог вищевказаних нормативно-правових актів в частині стягнення коштів при видачі свідоцтв про право на спадщину, а також виконувати всі необхідні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та іншими нормативно-правовими актами, що потребує спеціальних знань в галузі права та відповідної юридичної освіти.
Мова йде про таке.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про нотаріат» за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, передбачені в ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На сьогодні за видачу свідоцтва про право на спадщину мито справляється за ставкою 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 гривні).
Також звертаємо Вашу увагу на те, що нотаріусами при вчиненні ними нотаріальних дій справляється плата за отримання інформації та проведення ними реєстрацій в Єдиних та Державних реєстрах інформаційної системи Міністерства юстиції України.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріуси використовують такі нижчезазначені реєстри.
1. Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Розміри плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та видачу витягів передбачені додатком до постанови КМУ від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна». Так, за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису справляється плата у розмірі 34 гривні (з урахуванням податку на додану вартість). За видачу витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна — 34 гривні (з урахуванням податку на додану вартість).
2. Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів. Тарифи за перевірку справжності спеціальних бланків нотаріальних документів за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з видачею про це інформаційної довідки у розмірі 1 грн. та за видачу скороченого витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів у розмірі 1 грн. 50 коп. передбачені п. 1 та п. 2 наказу МЮУ від 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України».
3. Спадковий реєстр. Плата за роботу у Спадковому реєстрі передбачена п. 3 наказу МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», де встановлено такі тарифи:
за формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу — у розмірі 51 гривні;
за проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки — у розмірі 51 гривні (при спадщині потрібно два витяги — 102 грн.).
4. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Розміри плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачені п. 1 постанови КМУ від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» та становить 120 гривень. Державне мито за внесення відомостей до Державного реєстру речових прав становить 119 грн. В свою чергу п. 1 наказу МЮУ від 29.12.2012 № 1994/5 «Про встановлення розміру плати за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» встановлений розмір плати за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який становить 68 гривень 00 копійок (при спадщині береться два витяги, що коштує 136 грн.).
При цьому слід звернути Вашу увагу на те, що при видачі свідоцтв про право на спадщину фізичні особи — члени сім’ї спадкодавця 1-го ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти) звільняються від сплати податку з доходу фізичних осіб.
Що ми отримуємо у «сухому» залишку
Посади в органах місцевого самоврядування є виборними. Вимоги щодо рівня освіти, спеціальної підготовки, кваліфікації до посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії, законодавством не встановлені. На сьогодні лише окремі повноваження щодо вчинення нескладних нотаріальних дій надані посадовим особам органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де взагалі немає нотаріусів. Встановлений на сьогодні перелік повноважень посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій є оптимальним з урахуванням рівня їх підготовленості, матеріальної бази органів місцевого самоврядування, відповідальності за зміст виданих документів та збереження документів нотаріального архіву за умови плинності кадрів в цих органах.
Все перелічене, як наслідок, ще більше ускладнить процес оформлення спадщини або призведе до порушення цивільних прав фізичних осіб, зокрема і мешканців села, а також юридичних осіб, які також можуть бути спадкоємцями відповідно до цивільного законодавства.
Що насправді потрібно зробити для зняття соціальної напруги та реального зменшення вартості отримання спадщини громадянами України?
Для створення сприятливих умов громадянам України при зверненнях за вчиненням нотаріальних дій, в тому числі і при оформленні спадщини в сільській місцевості, необхідно спростити порядок оформлення спадщини та зменшити суми платежів за користування/одержання інформації з відповідних державних реєстрів, Державного земельного кадастру, Спадкового реєстру за реєстраційні дії при реєстрації права власності та обтяжень, спростити порядок оцінки майна при відчуженні нерухомого і рухомого майна та при спадкуванні (оскільки на сьогодні вартість послуг з оцінки збільшилася в рази).
Відповідно, відмова від прийняття обумовленого законопроекту гарантує економічну безпеку громадянам України, збереже безспірність їх права власності, гарантує відсутність корупційної складової, збереже їх кошти, дозволить отримувати і надалі фаховий юридичний супровід та не потребує додаткових витрат бюджету.
З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В.М.

отримати повну версію статті