ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ НОТАРІУСОМ1

ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО,
президент Асоціації
приватних нотаріусів
Харківської області,
шеф-редактор Всеукраїнського
науково-практичного журналу
«Мала енциклопедія нотаріуса»

Наталія САУТЕНКО,
приватний нотаріус
Харківського міського
нотаріального округу

ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
НОТАРІУСОМ1
Стаття 18. Захист цивільних прав
нотаріусом
1. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
1. Поняття нотаріату та його значення
для захисту прав осіб
1.1. Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3426-XII, з метою надання їм юридичної вірогідності.
1.2. У статті, що коментується, ідеться лише про один спосіб захисту прав нотаріусом — учинення ним виконавчого напису на борговому документі.
Поза увагою цієї статті залишилися такі дії, що так чи інакше спрямовані на захист прав осіб:
– накладення нотаріусами заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;
– прийняття нотаріусами на зберігання документів;
– посвідчення фактів, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту, та фактів, що фізична особа є живою, перебування фізичної особи в певному місці, часу пред’явлення документів;
– прийняття нотаріусами в депозит грошових сум та цінних паперів;
– вжиття нотаріусами заходів щодо охорони спадкового майна, що за своєю суттю сприяють захисту нотаріусами цивільних прав громадян та юридичних осіб.
1.3. Редакція ст. 18 ЦК України звужує роль нотаріуса лише до захисту цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису, ігноруючи охоронну функцію, та не відображає всієї суті нотаріату, що призводить до невикористання всіх можливостей та потенціалу цього інституту.
2. Стягнення грошових сум
або витребування майна
за виконавчим написом
2.1. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Порядок учинення такої нотаріальної дії регламентується Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
2.2. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» вчинення виконавчого напису нотаріусом є можливим лише в разі:
– стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно;
– стягнення заборгованості, що випливає з відносин, пов’язаних з авторським правом;
– стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей у закладах освіти;
– стягнення за диспашею;
– повернення об’єкта лізингу;
– стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном;
– стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку.
3. Умови вчинення виконавчих написів

Олена Чуєва отримати повну версію статті