ЗАХИСТ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН НОТАРІУСОМ

МИРОСЛАВА ДЯКОВИЧ,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка
ЗАХИСТ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН НОТАРІУСОМ
Метою нашого дослідження є правовий аналіз здійснення захисту прав членів сім’ї, зокрема, впровадження та розширення сфери дії однієї з юрисдикційних форм захисту, якою є нотаріат.
Проблематика захисту особистих немайнових та майнових прав учасників сімейних правовідносин є доволі актуальною під час формування в Україні громадянського суспільства. Оскільки сім’я є первинним та основним осередком суспільства, права членів окремих сімей вимагають особливого підходу з боку держави в забезпеченні їх правового захисту.
Е. Е. Богданова важливим питанням сьогодення вважає необхідність розширення юрисдикційної форми захисту цивільних прав загалом та закріплення поряд із судовим та адміністративним порядком захисту — захист прав особи нотаріусом [1, с. 26]. Цю пропозицію підтримує також і А. П. Вершинін, який вважає, що діяльність нотаріуса у своїй основі має забезпечувальний характер і не спрямована безпосередньо на захист порушеного права. Винятком із цього правила є лише повноваження нотаріуса щодо вчинення виконавчих написів, які спрямовані на стягнення заборгованості [2, с. 25].
З прийняттям Закону України «Про нотаріат» [3] розпочався новий етап у розвитку нотаріату, а саме, з’явився інститут приватного нотаріату, який є ефективним інститутом для подальшого розвитку громадянського суспільства, а його представники — нотаріуси виконують одну з важливих функцій щодо захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб. Сімейний кодекс України [4], який набув чинності після вступу в дію Цивільного кодексу України [5] (01.01.2004 р.), також розширив сферу діяльності нотаріату, зокрема в реалізації його функцій щодо захисту прав суб’єктів сімейних правовідносин.

Мирослава ДЯКОВИЧ отримати повну версію статті