ЗАПОВІТ ПОДРУЖЖЯ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

МИРОСЛАВА ДЯКОВИЧ,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка
ЗАПОВІТ ПОДРУЖЖЯ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
Поряд із спадкуванням прав та обов’язків за законом законодавством України передбачено можливість спадкування за заповітом. З прийняттям Цивільного кодексу України в регулюванні майнових правовідносин громадян на випадок смерті з’явився новий правовий інститут — заповіт подружжя.
Досліджуючи особливості реалізації спадкових прав за заповітом подружжя, перш за все, слід відзначити, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За загальним правилом, це односторонній правочин, у якому виражена воля однієї особи. Особистий характер заповіту логічно випливає із суті його понятійного визначення, адже кожна особа має право розпоряджатися тільки тим, що належить їй за життя.
Однак законодавець України запропонував у Цивільному кодексі України новий вид (підвид або різновид) заповіту — заповіт подружжя. Зрозуміло, що такий крок зумовлений не виключною новизною цього інституту в світовій практиці, а навпаки, запозиченням його із цивільного законодавства інших держав, зокрема Німеччини. У Німеччині заповіт подружжя називають ще «Берлінським заповітом».
Пропонуємо спочатку з’ясувати суть заповіту подружжя за законодавством Німеччини. Слід зазначити, що норми, які регулюють зміст спільного заповіту, є диспозитивними й надають подружжю можливість вибрати найбільш вигідну модель правового регулювання спадкових правовідносин, яка буде максимально відповідати конкретній життєвій ситуації та їх побажанням. Наприклад, подружжя як спадкодавці можуть обрати одну з правових моделей заповіту, при цьому вказавши, які із розпоряджень у заповіті будуть взаємопов’язаними й незмінними, а які, навпаки, той з подружжя, хто пережив іншого, зможе змінити в односторонньому порядку.
Крім цього, закон Німеччини надає подружжю можливість включати в заповіт подружжя різного роду застереження (примітки, обмеження). Наприклад, у випадку повторного шлюбу того з подружжя, який пережив іншого, він повністю або частково повертає все спадкове майно померлого подружжя третій особі, яка вказана в заповіті, або ж той з подружжя, хто пережив іншого, у випадку повторного шлюбу повинен буде виплатити певну суму третій особі .
За законодавством Німеччини спільний заповіт не обмежує можливість громадян змінити свою волю за їх життя як за домовленістю один з одним, так і в односторонньому порядку.
Отож допоки обидва з подружжя живі, будь-хто з них може відкликати своє заповідальне розпорядження. Оскільки спільний заповіт подружжя складається із двох заповітів, у яких подружжя взаємно розглядаються як спадкоємці і на випадок смерті одного з них обов’язково зазначається, що все майно померлого переходить до того з подружжя, хто залишився живим, то у випадку відкликання заповідального розпорядження одним з подружжя взаємопов’язані розпорядження другого з подружжя стають недійсними й він також отримує можливість вільно розпоряджатися своїм майном.
Після смерті одного з подружжя другий втрачає право відкликати заповіт. Це значною мірою обмежує свободу щодо зміни чи скасування заповіту та розпорядження майном. Однак є спосіб змінити заповіт і після смерті одного з подружжя. Так, той з подружжя, який пережив другого, може відмовитися від усього належного йому за спільним заповітом майна, в результаті чого взаємопов’язані розпорядження втрачають свою обов’язкову силу. Крім цього, подружжя може в спільному заповіті передбачити можливість подальшої зміни такого заповіту.
Отже, спільний заповіт подружжя за законодавством Німеччини є чітко та логічно завершеним інститутом спадкового права, який надає широкі можливості заповідачам вибрати конкретний варіант розпорядження своїм майном на випадок смерті.
Порівняльно-правовий аналіз ст. 1243 Цивільного кодексу України, якою регулюється порядок складання та реалізації заповіту подружжя, судової практики України, пов’язаної з реалізацією спадкових прав за заповітом подружжя, законодавства Німеччини, в частині правового регулювання заповіту подружжя, ще раз підтверджує

Мирослава ДЯКОВИЧ отримати повну версію статті