ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ НОТАРІАЛЬНОЇ ТАЄМНИЦІ У ПРОЕКТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

ВІКТОРІЯ НІКІТЕНКО,
приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ НОТАРІАЛЬНОЇ ТАЄМНИЦІ У ПРОЕКТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Відповідно до частин 1, 2 ст. 8 Закону України від 02.09.1993 р. «Про нотаріат» нотаріальною таємницею є сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у ст. 1 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась [1].
Проблема охорони нотаріальної таємниці у чинному кримінально-процесуальному законодавстві вже розглядалася такими науковцями, як О. В. Баулін, О. Є. Остапенко, О. І. Поповченко, В. М. Тертишник та ін. Однак залишається недослідженим питання щодо забезпечення охорони цієї професійної таємниці у проекті Кримінального процесуального кодексу України, який 13.01.2012 р. зареєстрований у Верховній Раді України за № 9700 (далі — проект КПК) [2]. Розгляд цього питання є метою моєї статті.
Із загального правила про обов’язок нотаріуса зберігати нотаріальну таємницю є виключення, яке передбачене ч. 6 ст. 8 Закону України «Про нотаріат». У цій нормі зазначено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв’язку з кримінальними справами, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
На наш погляд, одночасно з прийняттям нового КПК парламент має внести зміни до ч. 6 ст. 8 Закону України «Про нотаріат». Необхідність у внесенні таких змін пояснюється тим, що у проекті КПК не передбачений такий суб’єкт кримінального процесу, як орган дізнання. Отже, із вказаної норми потрібно буде виключити положення стосовно того, що довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом на письмову вимогу органів дізнання.
Крім того, за чинним законодавством такі довідки та документи надаються нотаріусом на обґрунтовану письмову вимогу органів досудового розслідування тільки після прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Разом з тим у проекті КПК не йдеться про порушення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 214 цього Кодексу розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєст¬ру досудових розслідувань. У цьому реєст¬рі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Тому у ч. 6 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» слід визначити, що довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу слідчого, прокурора у зв’язку з кримінальними справами, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням присвоєного номера кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

Вікторія НІКІТЕНКО отримати повну версію статті