Діти як суб’єкти цивільних правовідносин

Дитиною вважається особа до досягнення нею повноліття, тобто 18 років.
Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України залежно від віку діти поділяються на малолітніх – фізичних осіб, які не досягли чотирнадцяти років, та неповнолітніх – фізичних осіб у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Малолітні та неповнолітні діти можуть мати на праві приватної власності майно.
Малолітні особи вправі самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, які задовольняють побутові потреби дитини, стосуються предмету, що має невисоку вартість та відповідає фізичному, духовному чи соціальному її розвитку. Також названі особи вправі здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності.
Однак, малолітні особи не відповідають за завдану ними шкоду, оскільки вони визнаються неделіктноздатними і не можуть бути суб’єктами цивільної відповідальності.
У відповідності зі ст. 1178 Цивільного кодексу, за завдану неповнолітніми шкоду відповідають їх батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини. Зокрема, батьки відповідають за малолітніх за принципом рівної дольової відповідальності, незалежно від

Марія ДОЛИНСЬКА отримати повну версію статті