ДО ПРОБЛЕМИ СПАДКУВАННЯ В УКРАЇНІ МАЙНА ТА МАЙНОВИХ ПРАВ ПІСЛЯ СПАДКОЄМЦЯ-НЕРЕЗИДЕНТА

МИКОЛА ПАВЛОВ,
віце-президент Укрінюрколегії, заслужений юрист України
ДО ПРОБЛЕМИ СПАДКУВАННЯ В УКРАЇНІ МАЙНА ТА МАЙНОВИХ ПРАВ ПІСЛЯ СПАДКОЄМЦЯ-НЕРЕЗИДЕНТА
Виникнення спадкових відносин з іноземним елементом доволі часто породжує комплекс правових проблем (на практиці — саме ускладнень), пов’язаних із визначенням того, право якої держави або ж яка міжнародно-правова норма застосовуватиметься до цих спадкових відносин щодо: заповідальної здатності особи та дійсності заповіту; місця й часу відкриття спадщини; компетентності місцевого юрисдикційного органу взяти у провадження спадкову справу; строків та способу прийняття спадщини й кола спадкоємців тощо.
Той, хто стикався зі спадковими відносинами з іноземним елементом, уже, напевне, на практиці знає, що спадкове право різних держав може абсолютно по-різному їх регулювати. Досвід Укрінюрколегії знає багато ситуацій, коли декілька держав претендували на врегулювання тих самих спадкових відносин. Така «конкуренція» правових систем викликана абсолютно практичними міркуваннями, адже йдеться про податковий аспект: кожна держава прагне знайти правову підставу, щоб узяти спадкову справу в своє провадження й стягнути зі спадкоємця (стосовно англосаксонської системи — зі спадщини) відповідний податок у державну казну.
Розв’язати подібні юрисдикційні «змагання» покликані колізійні норми спадкового права, які не містять прямих приписів щодо того, як вирішити справу, а лише вказують на те, законодавство якої країни або який акт міжнародного права слід застосувати. Колізійні норми різних держав відрізняються за змістом: щодо заповідальної здатності й дійсності заповіту можуть застосовуватися закон місця вчинення заповіту або особистий закон заповідача; щодо юрисдикції стосовно спадкових відносин в одній державі прив’язка робиться до громадянства спадкодавця, в іншій — до останнього місця його проживання, а в деяких випадках це також місце знаходження нерухомого спадкового майна або ж іншого майна, що підлягає державній реєстрації (транспортні засоби, цінні папери, дедалі частіше — майнові права: майнові корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності тощо).
За сьогоднішніх обставин стрімкої глобалізації українським нотаріусам дедалі частіше зустрічаються справи, пов’язані зі спадкуванням майнових прав після іноземних спадкодавців.

Микола Павлов отримати повну версію статті