Договір управління майном у нотаріальній практиці: запитання та відповіді
ОЛЕГ ПЕРВОМАЙСЬКИЙ,
кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу проблем приватного права НДІ приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України
Договір управління майном у нотаріальній практиці: запитання та відповіді
Щодо необхідності одержання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно як обов’язкової передумови вчинення нотаріальної дії з посвідчення договору управління майном.
Легальне визначення договору управління майна містить ч. 1 ст. 1029 ЦК, що в цілому розкриває зміст договірних відносин, які виникають між установником управління та управителем внаслідок вчинення цього двостороннього правочину.
Проте з внесенням до ЦК змін Законом України від 19.06.2003 р. щодо закріплення існування такого виду права власності, як довірча власність, значно ускладнились й ті правові наслідки, що є результатом укладення договору управління майном, оскільки на підставі цього юридичного факту — договору виникають не лише договірні правовідносини, а й відносини довірчої власності. При цьому зміст останніх сьогодні залишається законодавчо не визначеним на рівні ЦК, що, безперечно, не сприяє однозначності в тлумаченні спірних моментів.
Відповідно до прямої вказівки закону договір управління нерухомим майном (ч. 2 ст. 1031 ЦК) підлягає нотаріальному посвідченню. Водночас з урахуванням положень ч. 1 ст. 209 підлягає нотаріальному посвідченню договір управління й іншим майном, у випадках, встановлених домовленістю сторін. Таким «іншим майном» в аспекті положень глави 70 ЦК можуть бути підприємство (як єдиний майновий комплекс), цінні папери, майнові права, рухоме майно та ін. (ч. 1 ст. 1030 ЦК). Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом (ч. 2 ст. 1030 ЦК).
На сьогодні зберігає чинність Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (далі — Тимчасове положення).
Згідно з п. 1.1 Тимчасового положення воно визначає порядок проведення державної реєстрації не лише права власності на об’єкти нерухомого майна, а й інших прав, у тому числі довірчого управління нерухомим майном.
Відповідно до п. 1.5 Тимчасового положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:
Увага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!