ДОГОВІР РЕНТИ

ОЛЕНА СІРЯКОВА,
приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу
ДОГОВІР РЕНТИ
Рента належить до відносно нових в україн¬ському законодавстві цивільно-правових договорів, поява яких пов’язана з переходом України до ринкових відносин. Взагалі-то договір ренти не є новацією, він відомий ще з середніх віків. Термін «рантьє» добре відомий нам і з літератури, і з історії.
Регулюванню рентних правовідносин присвячена глава 56 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). 13 статей, з яких складається відповідна глава ЦК України, практично вичерпно регулюють усі правовідносини, що виникають на підставі договору ренти.
У зв’язку з тим, що для українського законодавства рента є новим інститутом, практики укладання цих договорів небагато. Пояснити це можна і страхом громадян перед новим явищем, і, принаймні у нашому місті, небажанням БТІ реєструвати договір ренти.
За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично безстроково або протягом певного строку виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг) (ст. 731 ЦК України).
Сторонами договору ренти відповідно до ст. 733 ЦК України можуть бути юридичні та фізичні особи. Сторонами в договорі є одержувач ренти (рентний кредитор) та платник ренти (рентний боржник).
Істотною умовою договору є умова про пред¬мет. Закон не встановлює обмежень з приводу майна, яке передається під виплату ренти. Предметом договору може бути як рухоме, так і нерухоме майно. Рента обтяжує земельну ділянку, будинок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її виплату. Способи забезпечення виконання зобов’язань щодо виплати ренти: застава та страхування. Зокрема, у разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно (ч. 1 ст. 735 ЦК України). Звідси випливає, що платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти (абз. 1 ч. 2 ст. 735 ЦК України), а в разі відчуження майна іншій особі до неї переходять обов’язки платника ренти. Також може бути встановлено обов’язок платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов’язків за договором ренти (ч. 3 ст. 735 ЦК України).
Сама рента також є істотною умовою договору (бо саме її отримує одержувач ренти).
Ренту виплачують у розмірі, що встановлюється договором. Законом встановлений мінімальний розмір ренти, яка виплачується в грошовій формі, у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України (ч. 2 ст. 737 ЦК України).
Договір може встановлювати більший розмір ренти (ч. 2 ст. 737 ЦК України). Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт чи надання послуг. У разі передання під виплату ренти грошової суми вона сплачується в межах облікової ставки банківського процента, застосовуваної в певній місцевості. Розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України.
Коли в договорі не визначено строк виплати ренти, вона виплачується після закінчення кожного календарного кварталу. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, розмір яких встановлюється договором (ст. 736 ЦК України).
Платник виплачуваної безстрокової ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її викупу. Викупна ціна ренти визначається в договорі сторонами. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з оплатою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти. Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Сторони можуть встановити умови здійснення відмови від договору платником безстрокової ренти. Договір ренти припиняється після закінчення трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.
Строк договору: договір ренти може укладатися на певний строк (договір строкової ренти) або на невизначений строк (договір безстрокової ренти).
Особливості договору безстрокової ренти (постійної):

Олена СІРЯКОВА отримати повну версію статті