ДОГОВІР ПРО ВИДІЛ МАЙНА ЗІ СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ

ОЛЕНА ЧУЄВА,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, член Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань при Міністерстві юстиції України, член Кваліфікаційної комісії нотаріату Головного управління юстиції в Харківській області
ДОГОВІР ПРО ВИДІЛ МАЙНА ЗІ СПІЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
Уже понад 9 років в Україні діють нові Цивільний та Сімейний кодекси, а серед нотаріальної спільноти не припиняється дискусія щодо документа, яким можна оформити припинення права спільної власності на визначений об’єкт майна подружжя та передати його в особисту приватну власність одного з них.
Мною на сторінках цього видання вже розглядалися можливі способи врегулювання подружжям цього питання (Чуева Е. «Совместная» или «долевая», и как одну превратить в другую? // МЕН. – 2007. – № 3. – С. 29–44; Чуева Е. Совместная собственность // МЕН. – 2006. – № 3. – С. 33–41), але сьогодні хочу запропонувати ще один варіант поведінки сторін.
Отже, якщо подружжям за час шлюбу за спільні кошти було придбано, наприклад, квартиру, яка стала предметом спільної сумісної власності, а тепер вони виявили бажання передати право особистої приватної власності на цю нерухомість одному з них (причому не має значення або титульному власнику, або іншому з подружжя), пропоную діяти так.
Спочатку звернемося до нормативу. Отже, ст. 60 Сімейного кодексу України (далі — СК України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною 1 ст. 64 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. А ч. 2 ст. 69 цього ж Кодексу зазначає, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Отже, хочу зосередити увагу читачів саме на договорі про виділ нерухомого майна зі складу спільної власності у особисту власність одного із подружжя.

Олена Чуєва отримати повну версію статті