ДОВІРЕНІСТЬ: ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ (УКРАЇНА, НІМЕЧЧИНА, ЛИТВА, РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ, ГРУЗІЯ)

ОЛЕНА ЧУЄВА,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, член Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України
ДОВІРЕНІСТЬ: ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ (УКРАЇНА, НІМЕЧЧИНА, ЛИТВА, РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ, ГРУЗІЯ)
Довіреність — доволі поширений правочин у цивільному правовому обігу не тільки в нашій державі, але і в інших країнах світу. У цій статті ми вирішили порівняти практику застосування інституту довіреності в деяких країнах. І як виходить з назви її, мова буде йти саме про порівняння реалізації інституту представництва в Україні, Німеччині, Литві, Російській Федерації та Грузії.
1. Якими законодавчими актами регулюється «представництво» (довіреність), форма довіреності (проста письмова, чи потребує нотаріального посвідчення). У яких випадках вимагається обов’язкова «нотаріальна форма» посвідчення довіреності?
У всіх перелічених вище країнах інститут представництва регламентований Цивільним кодексом відповідної держави. Також ці правові відношення можуть регулюватися Цивільно-процесуальним кодексом (у частині видачі довіреностей на представництво в суді), Законом відповідної країни «Про нотаріат» та іншими нормативним актами.
Визначення поняття «довіреність» майже в усіх зазначених країнах однакове, бо довіреністю визнається письмовий документ, виданий однією особою (довірителем) іншій особі (повіреному) для представництва інтересів довірителя перед третіми особами.
У більшості випадків довіреності вчиняються в письмовій формі, але законодавством встановлюється й обов’язкове нотаріальне посвідчення для окремих видів довіреностей:
• представництво інтересів у суді (Грузія, Україна);
• довіреність на укладання правочинів, для яких законодавством встановлене обов’язкове нотаріальне посвідчення (Росія, Литва, Україна);
• у Російській Федерації також передбачена нотаріальна форма довіреності на реєстрацію прав на нерухоме майно та одержання повторного свідоцтва про державну реєстрацію будь-яких актів цивільного стану;
• у Німеччині обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягає довіреність на вчинення правочинів з земельними ділянками;
• у Литві обов’язково нотаріально посвідчуються довіреності на вчинення договорів про передачу речових прав на нерухомість, а також договорів щодо обмеження прав на нерухомість та речових прав; шлюбні та дошлюбні договори; довіреності фізичної особи для представництва перед юридичними особами, за винятком, якщо законом дозволяється проста письмова форма довіреності, а також довіреність від імені фізичної особи на управління та розпорядження нерухомим майном.
2. Поняття «генеральної» та звичайної довіреності, їх відмінність

Олена Чуєва отримати повну версію статті