ДЕЯКІ ГАРАНТІЇ ОХОРОНИ НОТАРІАЛЬНОЇ ТАЄМНИЦІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

О.Є. ОСТАПЕНКО,
здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
ДЕЯКІ ГАРАНТІЇ ОХОРОНИ НОТАРІАЛЬНОЇ ТАЄМНИЦІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Досліджено питання про деякі гарантії охорони нотаріальної таємниці в кримінальному провадженні за новим Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ключові слова: кримінальне провадження, нотаріальна таємниця, гарантії, охорона, нотаріус, витребування, допит.
Исследован вопрос о некоторых гарантиях охраны нотариальной тайны в уголовном производстве по новому Уголовному процессуальному кодексу Украины.
Ключевые слова: уголовное производство, нотариальная тайна, гарантии, охрана, нотариус, истребование, допрос.
The question of the some safeguards to protect the secrets of a notary in the criminal proceedings in the new Criminal Procedure Code of Ukraine.
Keywords: criminal proceedings, notary mystery, guarantees, protection, notary, reclamation, questioning.
Питання про гарантії охорони нотаріальної таємниці в кримінальному процесі вже розглядалося такими науковцями, як О.В. Баулін, О.І. Поповченко та ін. Однак дослідження проводилися ними до прийняття 13 квітня 2012 року Верховною Радою України нового Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України) [1] та Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» [2], яким внесені зміни до Закону «Про нотаріат» (далі — Закон) [3].
У КПК України та Законі передбачено низку положень щодо гарантування охорони нотаріальної таємниці в кримінальному провадженні, дослідження яких є метою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 5, частини 2 статті 8 Закону нотаріус зобов’язаний зберігати нотаріальну таємницю. Разом з тим з цього правила є виняток, передбачений ч. 6 ст. 8 Закону. Після внесення 13 квітня 2012 р. змін до цієї норми в ній ідеться про те, що довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, що перебуває в провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Потрібно звернути увагу на те, що до набрання чинності новим КПК України довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надавалися нотаріусом на обґрунтовану письмову вимогу органів досудового розслідування тільки після прийняття рішення про порушення кримінальної справи.
Внесення змін до частини 6 статті 8 Закону пояснюється тим, що в новому КПК України не передбачений інститут порушення кримінальної справи. Згідно з частинами 1, 2 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення такого правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається саме з моменту внесення відомостей до такого реєстру.
Отже, саме з цього моменту слідчий, прокурор мають повноваження направити письмову вимогу нотаріусу про надання довідок про вчинені нотаріальні дії та інших документів. У цій вимозі обов’язково повинен бути вказаний номер кримінального провадження, який відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України присвоюється автоматично в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Про вимоги до номера кримінального провадження ідеться у підпункті 2.4 п. 2 розд. 2 наказу Гене­рального прокурора України «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань», від 17 серпня 2012 р. № 69, який погоджено з Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової служби України [4].
Розглядаючи дане питання, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий мають право здійснювати збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб і документів, відомостей. Однак це право обмежується, якщо йдеться про витребування довідок про вчинені нотаріальні дії та інших нотаріальних документів. Як уже зазначалось, відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону право витребувати ці документи належить тільки суду, прокуратурі, органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування у зв’язку з проведенням кримінального провадження.

О.Є. ОСТАПЕНКО отримати повну версію статті