ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ СПАДЩИНИ

ОЛЕГ ПЕЧЕНИЙ,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ СПАДЩИНИ
Необхідність звернення до проблематики перерозподілу спадщини зумовлена тим, що законодавець, запровадивши зазначене поняття серед норм спадкового права, тим не менш у нормах книги 6 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) (зокрема, у ст. 1280 ЦК України) не надав визначення терміна «перерозподіл спадщини», хоча в цьому вочевидь є потреба. На практиці перерозподіл спадщини застосовується досить час­то, з цим пов’язані певні проблеми теоретичного і прикладного характеру. Сучасна доктрина спадкового права відповіді на них повною мірою не надає. Перерозподіл спадщини являє собою повторний розподіл спадщини між спадкоємцями у випадку, коли після первісного її розподілу в натурі спадщина буде прийнята іншими спадко­ємцями за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, або ж на підставі рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (частини 2, 3 ст. 1272 ЦК України) чи в інших випадках, коли певні обставини є підставою для перерозподілу спадщини. Як зазначається в науковій літературі, перерозподіл стосується спадщини, що вже розподілена між спадкоємцями в натурі [1, 845], інакше кажучи, спадкові відносини припинилися. Тому специфіка такої конструкції, як перерозподіл спадщини, у площині спадкових правовідносин полягає у тому, що вона створює ефект «повернення» до спадкових правовідносин, які на момент перерозподілу припинені.
Слід виділити такі умови перерозподілу спадщини, які повинні бути наявні одночасно:
1) сплив строк для прийняття спадщини;
2) відбувся первісний розподіл спадщини;
Очевидно, що перша умова носить темпоральний характер, тобто пов’язана зі строком прийняття спадщини. Cлід враховувати, що крім загального шестимісячного строку для прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), перебіг якого починається з часу її відкриття, цивільним законодавством встановлені й інші строки для прийняття спадщини, зокрема тримісячний строк для прийняття спадщини тими спадкоємцями, у яких відповідне право залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями (ч. 2 ст. 1270 ЦК України).
Наступною умовою перерозподілу спадщини є проведення її первісного розподілу між спадкоємцями. При поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило, що міститься у ч. 1 ст. 1278 ЦК України: якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При цьому необхідно застосовувати норми, які регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності (абз. 1 п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»). Привертає увагу таке: законодавець застосовує щодо спадщини поняття як «поділу», так і «розподілу». Порівняння відповідних норм, наприклад, ч. 1 ст. 1278 і ч. 1 ст. 1280 ЦК України свідчить, що ці поняття використовуються як синоніми.
Важливим у контексті застосування ст. 1280 ЦК України є визначення моменту здійснення первісного розподілу спадщини. На нашу думку, за загальним правилом таким моментом є видача нотаріусом відповідним спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, а щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації, — проведення державної реєстрації. Статтею 1299 ЦК України була встановлена обов’язковість державної реєстрації права на спадщину, якщо у її складі є нерухоме майно, а ч. 2 вказаної статті пов’язувала момент виникнення права власності на нерухоме майно з державною реєстрацією цього майна. Привертає увагу певна термінологічна неточність ст. 1299 ЦК України у новітній системі реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації, яка носить обов’язковий характер, підлягають саме речові права на нерухоме майно та обтяження цих прав, а не саме майно. З метою усунення зазначених колізій було ухвалено Закон України від 04.07.2013 № 402-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким ст. 1299 із ЦК України виключена. Між тим навряд чи задекларована мета досягнута, оскільки невизначеним є момент виникнення права власності при спадкуванні, особливо з огляду на те, що книга 6 ЦК України містить загальну норму (ч. 5 ст. 1268 ЦК України) про належність спадщини спадкоємцеві з часу її відкриття.
Суб’єктами перерозподілу спадщини можуть виступати виключно спадкоємці. Відповідно вимагати перерозподілу може спадкоємець, який прийняв спадщину після спливу строку для її прийняття або має право на перерозподіл з інших підстав. Вимога про перерозподіл спадщини адресується спадкоємцям, які прийняли спадщину і розподілили її між собою. Якщо первісний розподіл спадщини не відбувся (спадкоємці прий­няли спадщину, але не оформили свої спадкові права, а отже, свідоцтв про право на спадщину не отримали), не можна вести мову про її перерозподіл.
Норми спадкового права не визначають форм реалізації спадкоємцями права на участь у перерозподілі спадщини. На нашу думку, перерозподіл може здійснюватись у добровільному порядку, тобто за взаємною згодою спадкоємців шляхом звернення до нотаріуса за внесенням змін до свідоцтва про право на спадщину (ч. 1 ст. 1300 ЦК України) або у судовому порядку, тобто шляхом звернення до суду з вимогою про перерозподіл спадщини. Перерозподіл спадщини судом здійснюється у тому випадку, коли між спадкоємцями відсутня взаємна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину або ж нотаріус відмовляє у внесенні змін до свідоцтва, та в інших випадках наявності спору між спадкоємцями, зокрема щодо розміру частки «нового» спадкоємця.
Позивачем у справах про перерозподіл спадщини є спадкоємець (незалежно від виду спадкування: за заповітом чи законом), який прийняв спадщину після спливу строку для її прийняття або має право на перерозподіл спадщини з інших підстав.

отримати повну версію статті