Державна служба фінансового моніторингу України Приватні нотаріуси Львівської області ЗАПИТ

Державна служба фінансового
моніторингу України
Приватні нотаріуси Львівської області
ЗАПИТ
З метою правильності застосування нотаріусами Львівської області Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», — надалі «Закону», просимо дати роз’яснення окремих його положень щодо реєстрації фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, та проведення ідентифікації осіб, учасників таких операцій, враховуючи особливий статус нотаріуса, і дати відповіді на запитання, викладені нижче.
І. Згідно ст. 8 Закону нотаріуси виконують обов’язки спеціально визначеного суб’єкта первинного фінансового моніторингу, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо: купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.
Згідно ч. 6 ст. 8 Закону нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.
ІІ. Нотаріус як спеціально визначений суб’єкт первинного фінансового моніторингу, згідно ч. 2 ст. 6 Закону, має обов’язки:
• забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення (п. 3 ч. 2 ст. 6);
• забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення (п. 5 ч. 2 ст. 6);
• зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п’яти років після завершення ділових відносин, а всі необхідні дані про операції — не менше п’яти років після завершення операції (при цьому строки зберігання документів можуть бути продовжені відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу у порядку, встановленому законодавством) (п. 15 ч. 2 ст. 6).

отримати повну версію статті