ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ В РОБОТІ НОТАРІУСА — КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

ТЕТЯНА ХАРИТОНЮК,
приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ В РОБОТІ НОТАРІУСА — КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
Ще 1 липня 2004 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», який визначав правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, а також обмежень цих прав. Однак система державної реєстрації прав, передбачена цим Законом, не була створена.
Через це виникла необхідність регулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, на якісно новому рівні. І от 11 лютого 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», яким попередній закон викладено в новій редакції та внесено зміни до деяких законодавчих актів, що регулюють відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно. Пізніше в цей закон вносилися зміни Законами України від 4 липня 2012 року № 5037-VI та від 6 вересня 2012 року № 5206-VI, а з 1 січня 2013 року до закону внесені зміни згідно із Законами України від 7 липня 2011 року № 3613-VI та від 16 жовтня 2012 року № 5461-VI.
Законодавець надав нові повноваження нотаріусам у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та визначив нотаріуса як спеціального суб’єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) передбачає створення єдиної державної інформаційної системи, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) і визначає нові підходи до державного регулювання цивільних правовідносин у цій сфері як щодо процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, так і до системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно з початку 2013 року в Україні здійснюється за принципом «єдиного вікна», який полягає в тому, що в одному органі реєструються всі права та обтяження на нерухоме майно як на земельні ділянки, так і на об’єкти, розташовані на них.
Новий підхід щодо побудови системи органів державної реєстрації є виваженим та ґрунтується на тому, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень — це офіційне визнання й підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав).
Законом (ст. 3) встановлюється, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації в Державному реєстрі прав. У свою чергу, датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата й час реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Установлено й гарантії захисту для тих суб’єктів речових прав, які набули своїх прав до набрання чинності цим Законом (до 1 січня 2013 року). Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними в разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Закон розширив перелік речових прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації. Згідно зі ст. 4 Закону обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, яке належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

ТЕТЯНА ХАРИТОНЮК отримати повну версію статті