ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» «5» червня 2014 р. № 19 Президенту України Порошенку П.О.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ
МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855
в АТ «РЕГІОН­БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714­27­90, (057) 714­27­89, 067 572 16 15
«5» червня 2014 р. № 19
Президенту України
Порошенку П.О.
Шановний пане Президенте!
У той час, коли Україна долає нелегкий шлях до становлення правової держави, Верховна Рада України 29 травня 2014 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини» за реєстровим № 0985, який нас фактично повертає до XVI сторіччя.
Законом пропонується передати оформлення спадкових прав на селі посадовим особам сільських рад.
На сьогодні запропоновано «простий» механізм: хто перший приніс на село свідоцтво про смерть, того і хата, хто ощадкнижку — того гроші, а хто кинув далі шапку — тому земля.
Таким чином, Верховна Рада України реально пропонує повернутися до козацького права та ставити у правозастосуванні на перше місце відчуття та емоції, на друге місце — звичай, на третє місце — духовно­емоційний стан секретаря сільради, на четверте місце — зовнішній стан (вигляд) суб’єкта, щодо якого вчинюється дія (зріст, маса тіла, спадковість, наркозалежність тощо), на п’яте місце — документ.
І тільки на шосте місце у правозастосуванні ставити право, бо право як феномен вже, мабуть, у нашій державі в розумінні авторів цього Закону набуває ознак рудиментарного анахронізму.
Керуючись їх логікою, в законодавстві України ще є над чим працювати: потрібно терміново внести зміни про надання секретарям сільради повноважень судді, прокурора та взагалі нехай вже й закони приймають на селі.
У зв’язку з цим є одне бажання: побачити, як народні обранці отримають спадщину від секретаря сільради!
І. Прошу Вас звернути увагу на такі ґрунтовні зауваження щодо цього Закону, які були викладені Головним юридичним управлінням Верховної Ради України.
«1. За текстом Закону, який пропонується головним комітетом для прийняття Верховною Радою України, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» надаються «уповноваженим на це посадовим особам місцевого самоврядування» повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте зазначене суперечить положенням частини другої ст. 19 Конституції України, оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Тобто відповідна посадова особа має бути визначена безпосередньо законом.
Разом з цим положення тексту Закону щодо видачі свідоцтва про право на спадщину «уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування» є юридично некоректними та містять підґрунтя для корупційних ризиків, оскільки законом не встановлено жодних кваліфікаційних вимог до таких осіб.
Крім того, покладання на посадових осіб органів місцевого самоврядування функцій нотаріату не відповідає положенням частини третьої ст. 143 Конституції України, за якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Також відповідно до статей 1 і 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа органу місцевого самоврядування може мати повноваження виключно щодо здійснення організаційно­розпорядчих та консультативно­дорадчих функцій.
Такий законодавчий підхід, на нашу думку, не враховує того, що вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного свідоцтва, а насамперед у наданні цьому документу юридичної вірогідності, а отже, має здійснюватися виключно нотаріусом у такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документа.
На сьогодні Законом України «Про нотаріат» встановлені гарантії безспірності факту набуття фізичними та юридичними особами прав на спадщину та дотримання права кожного на правову допомогу під час вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування. Зазначені гарантії полягають насамперед у встановленні кваліфікаційних вимог до нотаріусів, які дозволяють йому давати професійну оцінку достовірності юридичних фактів, на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, держава гарантує захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у разі їх звернення до нотаріуса, встановивши повну відповідальність за законність вчинюваних ним нотаріальних дій.
Натомість у разі передачі посадовим особам органів місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та безспірність вчинюваних цими особами нотаріальних дій.
Крім того, з огляду на положення ст. 1277 Цивільного кодексу України, за якими у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина визнається судом відумерлою та переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не враховує вимог частини четвертої ст. 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованої Україною, за якою кожна Держава­учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.
2. Положення підпункту 7 пункту 2 розділу І підготовленого до розгляду парламентом Закону щодо доповнення ст. 67 Закону України «Про нотаріат» новими частинами, які регламентують порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, по­перше, не узгоджуються з вимогами частини першої ст. 24 Конституції України, оскільки, передбачаючи видачу свідоцтва про право на спадщину тільки спадкоємцям першої та другої черги за законом, обмежують права спадкоємців третьої, четвертої та п’ятої черг та спадкоємців за заповітом.
По­друге, зазначені положення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації тільки на підставі право­встановлюючих документів, не враховують низки вимог Цивільного кодексу та інших законів України.
Так, згідно з положеннями ст. 182, частини другої ст. 331, частини першої ст. 344 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації. Будь­які правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано (частина шоста ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)».
ІІ. Історичний досвід Європи та світу однозначно свідчить про загальну практику оформлення спадщини у нотаріуса.
Оформлення спадщини — це не просто двокрокова дія «подав документи — отримав документи». Воно передбачає знання видів спадкування, встановлення кола спадкоємців, черговості спадкування за законом, підстав усунення від спадкування, правових наслідків відмови від прийняття спадщини, складу спадщини, поділу спадщини, перерозподілу спадщини та багатьох інших питань.
Видача свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не у формальній видачі відповідного свідоцтва, а у наданні цьому документу юридичної сили. Таку гарантію сьогодні надають тільки нотаріуси, які ПРОФЕСІЙНО оцінюють достовірність юридичних фактів, на підставі яких надається свідоцтво про право на спадщину. Держава задекларувала повну відповідальність за законність нотаріальних дій. При переданні органам місцевого самоврядування повноважень щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та законність відповідних дій посадовцями цих органів.
Мета, з якою пропонується ухвалити цей Закон, на перший погляд, є прогресивною: створити сприятливі умови для населення, що проживає в сільській місцевості, при оформленні спадщини. Однак з набуттям чинності цим законодавчим актом ситуація тільки ускладниться. Всі документи щодо оформлення спадщини необхідно буде подавати посадовцю органу місцевого самоврядування. Спадкоємці змушені будуть самостійно добиратися до відповідної сільської або селищної ради або надсилати відповідну заяву поштою. З урахуванням того, що кількість документів не зменшиться, необхідно буде неодноразово виїздити до районного або обласного центру за необхідними для оформлення спадщини документами тощо. Все це у кілька разів перевищить вартість оформлення спадщини порівняно з оплатою послуг нотаріуса.
IІІ. Головним психологічним чинником з боку «апологетів» надання посадовим особам сільрад спадкових повноважень є ілюзія дешевизни та доступності їх послуг
Але це не так, бо зазначений законопроект не має професійно виваженого характеру, а свідчить про популістський підхід до вирішення питань нотаріальної діяльності, без достатнього вивчення та аналізу суті правових проблем та їх аргументації.
У випадку наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо оформлення спадкових прав вони будуть зобов’язані дотримуватись вимог вищевказаних нормативно­правових актів в частині стягнення коштів при видачі свідоцтв про право на спадщину, а також виконувати всі необхідні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та іншими нормативно­правовими актами, що потребує спеціальних знань в галузі права та відповідної юридичної освіти.
Йдеться про таке.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про нотаріат» за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, передбачені в ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На сьогодні за видачу свідоцтва про право на спадщину мито справляється за ставкою 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 гривні).
Також звертаємо Вашу увагу на те, що нотаріусами при вчиненні ними нотаріальних дій справляється плата за отримання інформації та проведення ними реєстрацій в Єдиних та Державних реєстрах інформаційної системи Міністерства юстиції України.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріуси використовують такі нижчезазначені реєстри.
1. Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Розміри плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та видачу витягів передбачені додатком до постанови КМУ від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна». Так, за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису справляється плата у розмірі 34 гривні (з урахуванням податку на додану вартість). За видачу витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна — 34 гривні (з урахуванням податку на додану вартість).
2. Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів. Тарифи за перевірку справжності спеціальних бланків нотаріальних документів за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з видачею про це інформаційної довідки у розмірі 1 грн. та за видачу скороченого витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів у розмірі 1 грн. 50 коп. передбачені п. 1 та п. 2 наказу МЮУ від 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно­правових актів Міністерства юстиції України».
3. Спадковий реєстр. Плата за роботу у Спадковому реєстрі передбачена п. 3 наказу МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», де встановлено такі тарифи:
за формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу — у розмірі 51 гривні;
за проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки — у розмірі 51 гривні (при спадщині потрібно два витяги — 102 грн.).
4. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Розміри плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачені п. 1 постанови КМУ від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» та становить 120 гривень.
Державне мито за внесення відомостей до Державного реєстру речових прав становить 119 грн.
В свою чергу п. 1 наказу МЮУ від 29.12.2012 № 1994/5 «Про встановлення розміру плати за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» встановлений розмір плати за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який становить 68 гривень 00 копійок (при спадщині береться два витяги, що коштує 136 грн.).
При цьому слід звернути Вашу увагу на те, що при видачі свідоцтв про право на спадщину фізичні особи — члени сім’ї спадкодавця 1­го ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти) звільняються від сплати податку з доходу фізичних осіб.
Що ми отримуємо у «сухому» залишку
Посади в органах місцевого самоврядування є виборними. Вимоги щодо рівня освіти, спеціальної підготовки, кваліфікації до посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії, законодавством не встановлені. Сьогодні лише окремі повноваження щодо вчинення нескладних нотаріальних дій надані посадовим особам органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де взагалі немає нотаріусів. Встановлений на сьогодні перелік повноважень посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій є оптимальним з урахуванням рівня їх підготовленості, матеріальної бази органів місцевого самоврядування, відповідальності за зміст виданих документів та збереження документів нотаріального архіву за умови плинності кадрів у цих органах.
Усе перелічене, як наслідок, ще більше ускладнить процес оформлення спадщини або призведе до порушення цивільних прав фізичних осіб, зокрема мешканців села, а також юридичних осіб, які також можуть бути спадкоємцями відповідно до цивільного законодавства.
Що насправді потрібно зробити для зняття соціальної напруги та реального зменшення вартості отримання спадщини громадянами України?
Для створення сприятливих умов громадянам України при зверненнях за вчиненням нотаріальних дій, в тому числі і при оформленні спадщини в сільській місцевості, необхідно спростити порядок оформлення спадщини та зменшити суми платежів за користування / одержання інформації з відповідних державних реєстрів, Державного земельного кадастру, Спадкового реєстру, за реєстраційні дії при реєстрації права власності та обтяжень, спростити порядок оцінки майна при відчуженні нерухомого і рухомого майна та при спадкуванні (оскільки сьогодні вартість послуг з оцінки збільшилася в рази), а в більшості випадків — повністю скасувати оцінку майна як зайву.
Потрібно розширити перелік документів, які мають надаватися на запит нотаріуса поштою, таким чином, перекласти навантаження з підготовки документів зі спадкоємця на відповідні відомства та органи, забезпечивши тісну взаємодію між ними та нотаріусом.
Також необхідно імплементувати процесуальні та технічні механізми, для того щоб нарешті запрацював на користь людини Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (п. 174 та п. 187), в частині підключення нотаріусів до електрон­ної бази Державного земельного кадастру та отримання ними витягів з ДЗК для вчинення правочинів.
Запровадження лише зазначених змін приведе до реального полегшення долі кожного спадкоємця (а не тільки сільського) та відчутного здешевлення оформлення спадщини.
Шановний пане Президент, з урахуванням викладеного вище прошу Вас скористатися правом вето щодо Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини».
Таким чином Ви гарантуватимете захист бюджету країни від додаткових витрат, економічну безпеку громадянам України, збереження безспірності їх права власності та коштів, відсутність корупційної складової, отримання і надалі фахового юридичного супроводу.
З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В.М.

отримати повну версію статті