Відчуження підприємства як єдиного майнового комплексу

Розглянуто особливості, що виникають при застосуванні поняття «підприємство» у разі укладення договорів відчуження підприємства як єдиного майнового комплексу.
Ключові слова: підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухомість, складна річ, предмет договору відчуження підприємства, єдиний правовстановлювальний документ, державна реєстрація.
Рассмотрены особенности, возникающие при применении понятия «Предприятие» в случае заключения договоров отчуждения предприятия как единого имущественного комплекса.
Ключевые слова: предприятие как единый имущественный комплекс, недвижимость, сложная вещь, предмет договора отчуждения предприятия, единый правоустанавливающий документ, государственная регистрация.
До складу підприємства як єдиного майнового комплексу у відповідності до ст. 191 Цивільного кодексу України [1] (далі — ЦК України) входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будинки, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на позначення, що індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи й послуги (фірмові найменування, знаки для товарів і послуг) та інші права, якщо інше не передбачено законом або договором.
Наведений перелік є загальним покажчиком складу підприємства, яке згідно з визначенням, наданим у ст. 188 ЦК України, є складною річчю, а згідно
з ч. 3 ст. 191 ЦК України є нерухомістю. Тому постають питання: а) як визначати предмет договорів відчуження підприємств (єдиних майнових комплексів); б) чи є специфіка в регулюванні їх відчуження порівняно з іншими нерухомими речами?
Вимог щодо предмета договорів відчуження підприємств ЦК України не містить. У цьому Кодексі відсутні конкретні норми про перелік документів на підтвердження складу підприємства, як це має місце, наприклад, у ст. 555 ЦК Російської Федерації [2]. Відтак можна припустити, що як предмет договору можна вказувати:
– підприємство (єдиний майновий комплекс) само по собі, що є самостійним об’єктом;
– підприємство як умовну сукупність речей, які підлягають конкретизації в складі цього підприємства.
Очевидно, другий варіант слід визнати правильним, тим більше, що такі складові підприємства, як будинки, будівлі, споруди, земельні ділянки, будучи нерухомістю, потребують окремого позначення внаслідок спеціальних приписів законодавства щодо їх відчуження. При цьому не має значення те, чи входять вони до складу іншої речі (підприємства), чи відчужуються самостійно. А якщо так, тобто якщо в будь-якому разі нерухомі речі в складі підприємства позначаються окремо, то всі інші речі не можуть зазначатися вкупі. Вони також мають бути пойменовані.
Конкретизація предмета договору відчуження підприємств відіграє значну роль і в тому розумінні, що предмет являє собою істотну умову будь-якого договору (ст. 638 ЦК України). За відсутності порозуміння щодо предмета договору, тобто досягнення домовленості з цього приводу, він вважається неукладеним. Звичайно, що таке може статися саме тоді, коли сторони не визначилися зі складом підприємства. Отже, за відсутності законодавчих приписів стосовно деталізації складу підприємства при його відчуженні це має бути зроблено сторонами, які зацікавлені в чіткому визначенні предмета договору й мають ужити заходів для однозначного вирішення цього питання.
Щоб уникнути негативних наслідків, сторони можуть орієнтуватися на норму російського законодавства, якою передбачені такі документи, що надаються на підтвердження складу підприємства:

Інна Спасибо-Фатєєва отримати повну версію статті