Відступлення прав за іпотечним договором

Наведено особливості відступлення (передання) прав за договором іпотеки. Зроблено висновок, що на відміну від звичайних договорів про відступлення прав відступлення при іпотеці (зокрема, коли має місце фінансування під отримання у власність квартири) має забезпечувальний характер і безпосередньо пов’язано навіть не з одним, а з кількома договорами.
Ключові слова: цесія, сторони правовідносин, договір про відступлення прав.
Приведены особенности уступки (передачи) прав по договору ипотеки. Сделан вывод, что в отличие от обычных договоров об уступке прав уступка при ипотеке (в частности, когда имеет место финансирование под получение в собственность квартиры) носит обеспечительный характер и непосредственно связана даже не с одним, а с несколькими договорами.
Ключевые слова: цессия, стороны правоотношений, договор об уступке прав.
Відступлення (передання) прав тягне за собою заміну кредитора в зобов’язанні, яку ще називають цесією. Цивільний кодекс України [1] (далі — ЦК України) присвячує цьому питанню ст. ст. 512–519, спеціальні норми містяться
в ст. ст. 24, 42 Закону України «Про іпотеку» [2], ст. ст. 10, 13, 18, 21, 32 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» [3] (далі — Закон України «Про фінансово-кредитні механізми…»).
Сторони правовідносин при відступленні прав. Оскільки право вимоги належить іпотекодержателеві, то саме він може їх відступити. Унаслідок вторинності іпотечних правовідносин, у випадку заміни сторони первинного зобов’язання, яке було забезпечене іпотекою, одночасно мають відступатися і права іпотекодержателя (кредитора за основним зобов’язанням). Права кредитора можуть переходити також при виконанні зобов’язання боржника його поручителем. Згідно зі ст. 42 Закону України «Про іпотеку» за боржника може виконати основне зобов’язання майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель, який вважається особою, на користь якої здійснене відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним договором.
Права заставодержателя щодо зобов’язання можуть перейти до іншої особи і при реорганізації юридичної особи (кредитної організації, що видала іпотечний кредит) у формі злиття, приєднання, перетворення або поділу, а також при виділі з однієї юридичної особи іншої, яка набуде відповідних прав як правонаступник
(ст. 109 ЦК України). Утім, при цьому договір про відступлення не укладається, а перехід прав відбувається з інших підстав.
Складнощі, які виникають при визначенні сторін цесії, викликані специфікою предмета іпотеки при зведенні будинку. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування» [4] іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва. Їх правове становище в сукупності правовідносин різниться внаслідок різних об’єктів, які їм належать. За статтею 10 цього ж Закону забудовник має майнові права на нерухомість, що є об’єктом будівництва. Відповідно, він у визначених випадках має відступити управителю саме ці права. Майнові ж права особи, яка взяла кредит у банку і вступила до відносин із ФФБ, — це майнове право вимагати передання їй квартири у власність, яке вона може відступити. Отже, і забудовником, і учасником ФФБ можуть укладатися договори відступлення прав, але кожним свої. Тобто це будуть різні права, а значить, різні договори.
Ще один договір відступлення прав може мати місце

Інна СПАСИБО-ФАТЄЄВА отримати повну версію статті