ВІДПОВІДІ ДПА ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ СТАВОК ДЕРЖАВНОГО МИТА

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ВІДПОВІДІ ДПА ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ СТАВОК ДЕРЖАВНОГО МИТА
Запитання:
Який порядок справляння державного мита при укладанні основних договорів купівлі-продажу нерухомості?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» з відповідними змінами і доповненнями (далі — Декрет). Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50 (далі — Інструкція).
Статтею 1 зазначеного Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Перелік найменувань документів і дій, що сплачується державним митом наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита — у статті 3 Декрету.
Нотаріальне посвідчення договорів про відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням указаного майна (ст. 55 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі — Закон № 3425-XII)).
За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, згідно з підпунктом «а» пункту 3 статті 3 Декрету державне мито справляється у розмірі 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, з урахуванням пункту 48 Інструкції.
За нотаріальне посвідчення змішаних попередніх договорів державне мито має справлятися згідно з підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету як з договорів, що підлягають оцінці.
При укладанні та нотаріальному посвідченні основного договору купівлі-продажу нерухомості державне мито, сплачене за нотаріальне посвідчення попереднього змішаного договору, поверненню не підлягає, проте зараховується до сплати суми державного мита за нотаріальне посвідчення основного договору, якщо у такому основному договорі сторони здійснюють посилання на укладений попередній договір та зазначають суму вже сплаченого авансового платежу (завдатку).
Запитання:
Який розмір ставки державного мита при укладанні договорів продажу рухомого майна фізичної особи іншій фізичній особі?
Відповідь:
Державне мито та його справляння в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» з відповідними змінами і доповненнями (далі — Декрет). Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України Міністерства фінансів України від 22 квітня 1993 року № 15 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50 із змінами і доповненнями.
При укладанні договорів продажу рухомого майна за нотаріальне посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів іншим особам державне мито справляється у розмірі 5 відсотків суми договору, яка для обчислення державного мита повинна бути не нижче дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму (підпункт «г» пункту 3 статті 3 Декрету).
Відповідно до статті 6 Декрету державне мито, за вищезазначені дії, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування.
Запитання:
За якою ставкою справляється державне мито за нотаріальне посвідчення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито» (далі — Декрет № 7-93), а порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15 (далі — Інструкція № 15).
Щодо нотаріального посвідчення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, то чинним законодавством не передбачено обов’язкове нотаріальне посвідчення таких договорів.
У разі нотаріального посвідчення такого договору слід враховувати, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки має майновий характер i підлягає оцінці. Державне мито за посвідчення таких угод до договорів оренди земельних ділянок справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93) i з урахуванням положення п. 51 Інструкції № 15.
Запитання:
Яким чином справляється державне мито з операцій відчуження земельної ділянки при продажу нерухомого майна, розташованого на цій ділянці?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями (далі — Декрет). Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50.
Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Перелік найменувань документів і дій, що сплачується державним митом, наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита — у статті 3 Декрету.
Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі — Закон № 1378) визначено правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні. Закон спрямовано на регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Нормами Закону № 1378 установлено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Враховуючи положення ст. 13 Закону № 1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок провадиться та використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.
При нотаріальному посвідченні інших цивільно-правових угод із земельними ділянками, які перебувають у власності фізичних осіб, державне мито справляється із суми договору, яка для обчислення державного мита повинна бути не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону № 1378, а сума справленого державного мита справляється в розмірі 1 відсотка від суми договору, але не повинна бути менша, ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (підпункти «б» і «д» п. 3 ст. 3 Декрету).
Запитання:
З якої суми повинно справлятися державне мито у разі посвідчення угоди про збільшення суми раніше укладеного договору (з повної суми чи з суми, на яку збільшується договір)?
Відповідь:
Згідно із п. 53 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 за № 50, за посвідчення угод про продовження строку дії або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється з суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.
Запитання:
Який розмір ставки державного мита застосовується до договору про розірвання попереднього договору, якщо одним з пунктів є повернення завдатку та вказана сума цього завдатку?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями (далі — Декрет). Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50.
Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Перелік найменувань документів і дій, що сплачується державним митом, наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита — у статті 3 Декрету.
Відповідно до статті 635 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Обов’язкове нотаріальне посвідчення попереднього договору законодавством не передбачено і провадиться лише за згодою сторін.
При цьому при укладанні попереднього договору одним з його елементів може бути положення про сплату покупцем відповідно до статей 570, 571 ЦКУ сум авансового платежу (завдатку) у рахунок сплати продавцю обумовленої суми договору. Тобто попередній договір, який включає в себе умову щодо надання завдатку, буде відноситись до договорів, які потребують оцінки.
Пунктом 3 ст. 3 Декрету не встановлено окремої ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договору з розірвання попереднього договору.
Отже, якщо попередній договір був нотаріально посвідчений, то державне мито, яке сплачено за нотаріальне посвідчення, поверненню не підлягає, проте зараховується до сплати суми державного мита за нотаріальне посвідчення договору про розірвання попереднього договору.
Якщо попередній договір нотаріально не посвідчувався та державне мито не сплачувалось, то при укладанні та нотаріальному посвідченні договору про розірвання попереднього договору державне мито справляється відповідно до пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету як за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці.
Запитання:
Який порядок обчислення державного мита при нотаріальному посвідченні додаткової угоди до іпотечного договору в зв’язку із зміною суми?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі — Декрет), а порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15.
Перелік об’єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита — у статті 3 Декрету.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі — Закон), іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.
Згідно із ст. 55 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» із змінами та доповненнями посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.
Згідно із пп. «ф» п. 3 ст. 3 Декрету за нотаріальне посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами державне мито справляється в розмірі 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі.
Відповідно до ст. 19 Закону зміни і доповнення до іпотечних договорів підлягають нотаріальному посвідченню.
Враховуючи вищезазначене, при нотаріальному посвідченні договорів про зміну і доповнення до іпотечних договорів державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету).
Запитання:
Яка ставка державного мита передбачена за посвідчення договорів нерівноцінного обміну нерухомого майна та з якої суми (більшої чи меншої) справляється держмито? При цьому хто в даному випадку є платником державного мита?
Відповідь:
Відповідно до п. 54 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ від 22.04.93 № 15 та зареєстрованої в Мін’юсті 19.05.93 за № 50 (далі — Інструкція), за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу вартість.
При цьому, за посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними в пп. «а», «б» п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями (далі — Декрет).
Згідно з пп. «а» п. 3 ст. 3 Декрет за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито сплачується у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.
Державне мито, сплачується фізичними особами — сторонами у договорі — до вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу (міни) і документ про сплату державного мита додається до примірників посвідчених договорів.
Одночасно відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції державне мито по угодах, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільняється від сплати мита).
Запитання:
Який розмір ставки державного мита передбачений за посвідчення спадкового договору?
Відповідь:
Відповідно до статті 1302 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі — ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.
Тобто, розмір державного мита при нотаріальному посвідченні спадкового договору становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.
Роз’яснення з даного питання надано листом ДПА України від 08.12.04 № 23990/7/17-3117.
Запитання:
Яка ставка державного мита справляється при посвідченні іпотечних договорів?
Відповідь:
Підпунктом «ф» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» встановлено, що за посвідчення іпотечних договорів державне мито справляється в розмірі 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі.
Запитання:
Яким чином сплачується державне мито при нотаріальному посвідченні договору про зменшення початкової суми, яка вказана в основному договорі?
Відповідь:
Справляння державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями (далі — Декрет). Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 № 15 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.05.93 за № 50.
Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Перелік об’єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита — у статті 3 Декрету.
Враховуючи те, що державне мито справляється за вчинення в інтересах платника податків нотаріальних дій (посвідчення договорів, угод та ін.), то при нотаріальному посвідченні договору про зменшення суми, яка була зазначена в основному договорі, державне мито справляється на загальних підставах.
Таким чином, відповідно до пп. «е» п. 3 ст. 3 Декрету за посвідчення установчих (засновницьких) договорів, інших установчих документів юридичної особи, договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, державне мито справляється в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Запитання:
Яка ставка державного мита справляється при посвідченні договору задоволення вимог іпотекодержателя?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі — Декрет), а порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 № 15.
Перелік об’єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита — у статті 3 Декрету.
Відповідно до норм ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі — Закон), іпотечний договір підлягає посвідченню нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.
Згідно із ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 36 Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Тобто договір щодо задоволення вимог іпотекодержателя носить майновий характер, оскільки передбачає передачу майнових прав на предмет іпотеки або право на продаж даного майна.
Враховуючи зазначене, при нотаріальному посвідченні договорів про задоволення вимог іпотекодержателя державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету).
Запитання:
Який розмір ставки державного мита застосовується при відчуженні земельної ділянки юридичною особою іншій юридичній особі?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі — Декрет), а порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15.
За нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження земельної ділянки, яка знаходиться у власності юридичної особи, державне мито справляється згідно з підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету, як з договорів, що підлягають оцінці, тобто 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Запитання:
Чи справляється державне мито з громадян за видачу їм свідоцтв про право на спадщину?
Відповідь:
Відповідно до п. 16 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями від сплати державного мита звільняються громадяни, які отримують свідоцтво про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР, і України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.
Запитання:
Який порядок справляння державного мита, якщо при нотаріальному посвідчені договорів обидві сторони мають право на пільгу щодо сплати державного мита ?
Відповідь:
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами і доповненнями. Порядок його обчислення та сплати — Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50 (далі — Інструкція).
Відповідно до п. 4 Інструкції державне мито по угодах, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільнена від сплати мита).
Таким чином, якщо при нотаріальному посвідченні договорів (угод) обидві сторони мають право на пільгу щодо сплати державного мита, то державне мито не сплачується.
Запитання:
Чи звільняються учасники бойових дій від сплати державного мита?
Відповідь:
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами і доповненнями (далі — Декрет), за вчинення в інтересах громадян дій та видачу документів, що мають юридичне значення, від сплати державного мита звільняються:
інваліди I та II групи;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизан), які загинули чи пропали безвісті, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Пільга по сплаті державного мита названим особам надається по всіх діях і документах, що стосуються безпосередньо таких осіб, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів, що мають юридичне значення.
За видачу громадянам України паспортів для виїзду за кордон, документів, які їх замінюють, а також за продовження строку дії цих документів учасники Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту СРСР і Української РСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії та колишніх партизан, ставки державного мита за відповідні дії знижуються на 50 відсотків.
Таким чином, звільнення від сплати державного мита учасників бойових дій законодавством не передбачено, але фізичні особи, які відносяться до зазначеної категорії, мають право на зменшення суми державного мита на 50 % при отриманні закордонних паспортів або документів, які їх замінюють та за подовження строків дії цих документів.
Одночасно повідомляємо, право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, надано місцевим радам, а у разі сплати державного мита, що зараховується до Державного бюджету України, — Міністерству фінансів України (ст. 5 та 6 Декрету).
Запитання:
Чи справляється державне мито з громадян за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій?
Відповідь:
Відповідно до п. 14 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями від сплати державного мита звільняються громадяни за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.
Запитання:
Чи справляється державне мито при купівлі житла для громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи?
Відповідь:
Відповідно до п. 19 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями від сплати державного мита звільняються місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир.
Автор: http://www.sta.gov.ua/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ отримати повну версію статті