ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ

МАРИНА ЗЄНІКОВА,
приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу
ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ
Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, є обов’язковим правилом для кожного нотаріуса, оскільки саме з цього завжди починається вчинення будь-якої нотаріальної дії. Нотаріус повинен пересвідчитися, що саме ця особа є заінтересованою і саме відносно цієї особи вчиняється нотаріальна дія.
Таким чином, для нотаріуса дуже важливо знати, які саме документи встановлюють особу, які вимоги пред’являються до цих документів та якими нормативними документами ці вимоги закріплені.
На жаль, до цього часу в Україні немає єдиного закону, який би надав вичерпний перелік документів, що встановлюють особу. Є лише проект Закону України «Про документи, що посвідчують особу, її спеціальний статус та підтверджують громадянство України» від 10.02.2012 № 10036 на розгляді у Верховній Раді України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=42519), який повинен був відповідно до його мети регулювати відносини, пов’язані зі встановленням єдиної форми і порядку виготовлення, видачі, обміну, продовження строку дії, пересилання, вилучення, зокрема тимчасового повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус. У ст. 8 проекту цього Закону наведено перелік документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до їх функціонального призначення.
Тож поки цей Закон не прийнято, треба керуватись тим, що маємо.
І. ЗАКОНИ, ЯКИМИ ВИЗНАЧЕНО ДОКУМЕНТИ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬ ОСОБУ
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про нотаріат» встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладання правочинів.
Відповідно до ч. 5 глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України документом, що встановлює особу віком до 16 років, є свідоцтво про народження за умови підтвердження батьками (одним із батьків) того, що ця особа є їхньою дитиною.
Отже, в зазначених нормах наведено вичерпний перелік документів, за якими встановлюється особа.
На відміну від Закону України «Про нотаріат», положення частин 2, 3 глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить відсильну норму: встановлення громадянина України здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом України «Про нотаріат». Іноземний громадянин, особа без громадянства чи особа, яка має статус біженця, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій, установлюються нотаріусом на підставі документів, передбачених законодавством України.
В ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII зазначено, що документами, які дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка.
В Законі України «Про імміграцію» від 07.06.2001 № 2491-III наведені такі визначення термінів:
• посвідка на постійне проживання — документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні;
• імміграційна віза — позначка в паспортному документі, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в’їзд в Україну для постійного проживання;
• паспортний документ — документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визнається Україною.
Отже, посвідка на постійне проживання та імміграційна віза не є документами, що посвідчують особу.
В Законі України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III визначено термін «тимчасове посвідчення громадянина України» — документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України.
У ст. 5 Закону України «Про громадянство України» наведено перелік документів, які підтверджують громадянство України. Цими документами є:
• паспорт громадянина України;
• свідоцтво про належність до громадянства України;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• тимчасове посвідчення громадянина України;
• проїзний документ дитини;
• дипломатичний паспорт;
• службовий паспорт;
• посвідчення особи моряка;
• посвідчення члена екіпажу;
• посвідчення особи на повернення в Україну.
Зупинимось більш детально на документах, за якими можна встановити особу для вчинення правочинів.
ІІ. ВИМОГИ ДО ДОКУМЕНТІВ, ЗА ЯКИМИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ
1. Паспорт громадянина України
Вимоги до цього документа встановлені:
Положенням про паспорт громадянина України (затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII);
Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України (затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320).
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України має певні особливості:

МАРИНА ЗЄНІКОВА отримати повну версію статті