ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ ІНОЗЕМНОГО ГРОМАДЯНИНА ЧИ ОСОБИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ПІД ЧАС ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

МАРИНА ШВИДКА,
приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу
ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ ІНОЗЕМНОГО ГРОМАДЯНИНА ЧИ ОСОБИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ПІД ЧАС ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Досить часто при виконанні нотаріусом обо­в’яз­ку встановити особу громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, необхідно чітко визначитися, за якими саме документами він повинен встановлювати особу. З урахуванням тієї існуючої кількості різновидів документів складнощі виникають при встановленні особи іноземного громадянина чи особи зі спеціальним статусом.
ХТО ТАКИЙ ІНОЗЕМЕЦЬ
Юридичне визначення поняття іноземця та особи без громадянства ми можемо дізнатися зі ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI:
• іноземець — особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
• особа без громадянства — особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.
Крім вказаного, Закон зазначає, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, — іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в’їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;
За названим Законом іноземці та особи без громадянства поділяються на таких, які:
• постійно проживають в Україні, — іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;
• тимчасово перебувають на території України, — іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;
• тимчасово проживають в Україні, — іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.
Самі ж підстави для перебування вказаних осіб на території України містить ст. 4 вказаного Закону.
ДОКУМЕНТИ
Статтею 43 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII визначено, що встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, націо­нальний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).
Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того, що ця особа є їх дитиною.
У главі 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5) зазначено: «Іноземний громадянин, особа без громадянства чи особа, яка має статус біженця, які звертаються за учиненням нотаріальних дій, установлюються нотаріусом на підставі документів, передбачених законодавством України».
Остання редакція вказаної ст. 43 Закону України «Про нотаріат» нарешті узгоджена законодавцем з іншими актами законодавства України, що визначають перелік документів, за якими нотаріус вправі встановити особу громадянина іншої держави. Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» такими документами для вказаних осіб є:
• паспортний документ іноземця — документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;
• посвідка на постійне проживання — документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
• посвідка на тимчасове проживання — документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
• посвідчення особи на повернення — документ, який видається іноземцю або особі без громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України про реадмісію (приймання і передачу осіб);
• посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон — документ, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання нею державного кордону України і перебування за кордоном.
Крім вказаних, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (№ 5492-VI від 20.11.2012), який набрав чинності з 06.12.2012 (далі — Закон), визначено вичерпний перелік існуючих документів, за якими встановлюється особа. Розглянемо їх класифікацію, викладену у ст. 13 Закону, та візьмемо до уваги в роботі.
Стаття 13. Назва та види документів, що оформляються із застосуванням засобів Єди­ного державного демографічного реєстру
1. Документи, оформлення яких передба­чається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі — документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:
а) паспорт громадянина України;
б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
в) дипломатичний паспорт України;
г) службовий паспорт України;
ґ) посвідчення особи моряка;
д) посвідчення члена екіпажу;
е) посвідчення особи на повернення в Україну;
є) тимчасове посвідчення громадянина України;
2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:
а) посвідчення водія;
б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
в) посвідка на постійне проживання;
г) посвідка на тимчасове проживання;
ґ) картка мігранта;
д) посвідчення біженця;
е) проїзний документ біженця.
Перелічені документи оформляються українською мовою, у визначених Законом випадках іноземною мовою, строк їх дії, форма кожного та інформація, що міститься у них, встановлюються виключно вказаним Законом.
Зокрема щодо форми: документи (залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них) виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
ОРГАНИ ВИДАЧІ, ІНФОРМАЦІЯ У ДОКУМЕНТІ, СТРОК ЙОГО ДІЇ

МАРИНА ШВИДКА отримати повну версію статті