Види та підстави проведення податкових перевірок.

Олена САМОЩЕНКО,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
ВИДИ ТА ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-XII (далі — Закон № 509): «Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:
здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)…. юридичними особами… а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Які ж саме перевірки можуть здійснювати податкові органи стосовно фізичних осіб?
Відповідно до ст. 11-1 Закону № 509 «плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України (далі — ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Таким чином, сьогодні органи державної податкової служби мають права проводити планові виїзні перевірки тільки тих фізичних осіб, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності. Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу заборонено займатися підприємницькою діяльністю, відповідно приватний нотаріус не може бути суб’єктом таких перевірок.
Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Регламенту адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» від 09.02.2006 р. № 62 документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181) під податковою декларацією (розрахунком) розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Тому, наприклад, неподання платником податків таких форм звітності, як звіт за формою № 1ДФ не може бути підставою для позапланової перевірки.
Для проведення невиїзної документальної перевірки податкова має право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків.
Відповідно до пп. «в» п. 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо: внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.
Пунктом 5.2.1 ст. 4 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Тобто якщо ви отримали податкове повідомлення, то таке податкове повідомлення вважається узгодженим, і відповідно до п. 4.2.1 Закону № 2181 «платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання». Тому не відмовляйтеся від отримання таких повідомлень.
Позаплановою виїзною перевіркою (ст. 11-1 Закону № 509) вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, перерахованих у цій статті, з яких тільки чотири можна хоч якось віднести до діяльності приватних нотаріусів:

Олена Самощенко отримати повну версію статті