ЧЕРГОВЕ НОВОВВЕДЕННЯ НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ, АБО ЗАКОНОПРОЕКТ № 9140

На шляху розбудови правової держави та в боротьбі за комфортне життя громадян сьогодні немає більш небезпечної команди, аніж ініціативні народні депутати, які пропонують відверто популістські рішення, майбутні негативні наслідки яких важко уявити фахівцям-правникам. Черговим кроком у напрямку «все для вас» та «з думкою про вас» є запропонований законопроект № 9140 від 01.10.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (далі — Законопроект 9140), яким запроваджується посада «уповноважений на селі з питань нотаріату». Звучить безглуздо, але саме так сприймаються запропоновані нововведення та саме таке відображення вони отримали в розумінні громадян, далеких від основ правознавства  і юриспруденції. Історично в країнах нотаріату латинського типу склалось так, що громадяни довіряють вирішення своїх майнових питань нотаріусу. Особі, яка знається на тому, що робити, як робити і, найголовніше, як не нашкодити своїми діями тим, хто звернувся за правовою допомогою. Так, в країні, де юристів та менеджерів більше, ніж необхідно, більше ніж інженерів та металургів, переважній більшості населення конче потрібна саме кваліфікована правова допомога. Не послуга, не технічна реєстраційна дія, не завірений папірець, складений на основі циклу телепередач «Час суду», а, наголошую, кваліфікована дія фахівця, який важкими зусиллями та власним розумом виборов собі право на те, щоб держава делегувала йому певні повноваження, на те, щоб Державний Герб України був розміщений на його печатці, на те, щоб його підпис на документі свідчив не тільки про ситуативну легальність, але й про легітимність цього документа в часі та просторі, як на території країни, та і за її межами. Не вкладається в розумі освіченої людини, як можна делегувати відповідальні та складні функції нотаріуса певному колу суб’єктів, які на початку своєї діяльності є понад ніж в два рази менше кваліфікованими, аніж ті, хто здобув право на вчинення нотаріальних дій у процесі складання нотаріального іспиту. Не вкладається в голову, як можна не думати про те, що документи, оформлені не достатньо кваліфікованим та не досвідченим спеціалістом, що міститимуть помилки як процесуально-правового, так і матеріально-правового характеру, та оформлятимуться хоча б протягом одного тижня на території всієї країни, вживатимуться у цивільному обороті держави десятиріччями. А в цих документах воля заповідача, доля спадкового майна, право на розпорядження майном. Цими документами будуть врегульовані та легалізовані такі спадкові поняття, як право на отримання обов’язкової частки у спадщині, право на заповідальний відказ, право на частку в спільному майні подружжя, спадкування за правом представлення, перехід права на спадкування або спадкова трансмісія. Запитайте юристів, не нотаріусів, визначення цих термінів у Цивільному кодексі України, і ви здивуєтесь, дізнавшись, що без тривалої спеціальної підготовки мало хто з них дасть вам правильні відповіді, не кажучи про те, що без тривалого досвіду роботи в сфері нотаріату мало хто з юристів уявляє собі, як все це оформлюється та кваліфікується. Трьох років загального юридичного стажу та декількох місяців спеціальної підготовки замало для того, щоб довірити процес спадкування таким спеціалістам.

Олена Бунякіна отримати повну версію статті