АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ

Сучасні проблеми у сфері захисту авторських прав пов’язані з низьким рівнем правової свідомості серед авторів, що і призводить до неврегулювання відносин переходу майнових прав від автора до іншої особи. Для встановлення правовідносин щодо переходу вказаних прав на об’єкти авторського права законодавцем пропонується модель авторського договору. Авторський договір — це загальне поняття, яке охоплює практично усі договори, що укладаються у разі передачі майнових прав автору на об’єкт авторського права. Тому, якщо особа обговорює бажання укласти авторський договір, необхідно визначити, по-перше, який вид авторського договору буде укладено та, по-друге, хто має майнові права на предмет договору. Ці питання є базовими для консультування клієнтів та оформлення авторського договору. Тому буде доречно їх розглянути.

Перш ніж почати аналізувати практичні питання укладання авторського договору, окреслимо декілька теоретичних позицій, які нададуть можливість визначити правову природу цього договору та відокремити його від інших цивільно-правових угод. Договори, пов’язані зі створенням та використанням творів інтелектуальної творчості, становлять самостійну групу цивільно-правових договорів. Вони є способом реалізації належних автору прав. Авторський договір — це двостороння угода, на основі якої автор передає або зобов’язується передати набувачеві свої майнові права на використання твору у межах та на умовах, погоджених сторонами. За своєю правовою природою цей договір охоплює суто авторські майнові правовідносини, зокрема врегульовує відносини з порядку передачі авторських прав на конкретний об’єкт авторського права (літературний твір, база даних, музичні твори, енциклопедії, сценарії тощо) та отримання винагороди автору.

Правова регламентація відносин при укладанні авторського договору здійснюється Цивільним кодексом України (далі — ЦК), Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон про авторське право) та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Рекомендації щодо укладання авторського договору містяться на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності України (далі — ДСІВ). Тлумачення питань щодо авторського права надано у постанові Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав».

Закон про авторське право у статтях 31–34 встановлює загальні засади авторського договору, зокрема: за авторським договором передаються лише майнові права, які існують на момент укладання договору; лише автор має право давати дозвіл на використання твору на підставі авторського договору; за авторським договором здійснюється передача виключного та невиключного права; визначено категорію договорів на право використання творів; авторський договір укладається у письмовій формі; можлива відповідальність за невиконання авторського договору. У ст. 1107 ЦК встановлено перелік видів договорів щодо розпорядження правами інтелектуальної власності, при цьому категорія «авторський договір» не застосовується. Вказані базові засади потребують окремого пояснення, тому розглянемо їх.

По-перше, підкреслимо, що на договори у сфері авторського права поширюються загальні принципи та правила цивільного законодавства (розділи І, ІІ книги п’ятої ЦК). По-друге, до майнових прав автора, які складають предмет договору, відносяться: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами (конкретизація цих прав у ст. 15 Закону про авторське право). По-третє, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів відповідно до ст. 1107 ЦК та окремих статей Закону про авторське право.

Ольга АВРАМОВА отримати повну версію статті