АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ЯКИХ ЗАРЕЄСТРОВАНЕ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Нормативно-правові акти

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 в останній редакції від 22.11.2014;

Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 в останній редакції від 22.11.2014;

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014;

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 в останній редакції від 22.11.2014;

постанова КМУ від 01.10.2014 № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції»;

наказ МВС України «Про затвердження зразка та Порядку видачі довідки, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, та зразка письмової заяви» від 26.09.2014 № 997.

І. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлює, що тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь є невід’ємною частиною України. На цю територію поширюється особливий режим перетину її меж, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина (ст. 4 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб. Стаття 5 вказаного Закону встановлює, що фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Ця норма є ключовою стосовно встановлення особливого статусу осіб, місце проживання яких зареєстроване в Криму.

АЛЕ потрібно чітко розділяти дві категорії таких осіб:

громадяни України, місце проживання яких зареєстроване в Криму і які продовжують там постійно проживати;

особи, місце проживання яких зареєстроване в Криму, але які покинули це місце проживання і виїхали на постійне проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці України.

Наведена вище ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» (як і інші норми цього Закону щодо особливого «нерезидентського» статусу) стосується лише першої категорії осіб (які постійно проживають на території Криму).

Таким громадянам України надаються державні гарантії (пільги, допомоги) на іншій території України за умови, що вони не мають одночасно громадянства держави-окупанта (статті 8, 12 вказаного Закону).

При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов’язок громадян надавати які-небудь довідки від органів влади держави-окупанта про відсутність її громадянства. Адже органи влади держави-окупанта в Криму визнані Україною незаконними (ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), як і усі документи, видані ними.

Друга категорія осіб також має певні особливості свого статуту, але не у якості нерезидентів.

Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО отримати повну версію статті