АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, ПРИЙНЯТИХ ЗА НАСЛІДКАМИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

Забезпечення належного захисту суб’єктивних прав є одним із ключових обов’язків сучасної держави. Саме держава повинна створити такі умови, за яких кожна особа могла б вільно набувати необхідне їй майно, володіти і розпоряджатись ним та захищати належні їй права та інтереси. Однією з форм захисту суб’єктивних прав є їхня державна реєстрація, що, зокрема, має місце у випадку із нерухомим майном та корпоративними правами. При цьому, відповідно до статей 37 та 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень Міністерства юстиції України (далі — Мін’юст) у сфері державної реєстрації прав, зокрема, належать:

1) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність суб’єктів реєстраційних відносин;

2) здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до зазначеного закону та прийняття обов’язкових до виконання визначених законом рішень;

3) забезпечення доступу уповноважених осіб до Державного реєстру та приймання рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

Аналогічні положення закріплені у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (статті 34 та 341), відповідно до якого Мін’юст наділений повноваженнями здійснювати контроль у сфері реєстрації корпоративних прав. З вказаних вище норм випливає, що на Мін’юст покладені обов’язки здійснювати контроль за діяльністю державних реєстраторів, який реалізується шляхом:

1) розгляду скарг на дії державних реєстраторів;

2) проведення за власною ініціативою моніторингу і камеральних перевірок діяльності державних реєстраторів, зокрема нотаріусів.

Таким чином. Мін’юст набув повноважень здійснення не лише типових для органів виконавчої влади функцій щодо формування та реалізації державної політики, а й функцій вирішення спорів у сфері державної реєстрації прав та контролю за діяльністю суб’єктів, що здійснюють реєстраційні  дії. При цьому варто зазначити, що існують непоодинокі випадки оскарження нотаріусами як державними реєстраторами рішень (наказів) Мін’юсту, прийнятих в порядку реалізації ним своїх повноважень щодо контролю у сфері державної реєстрації прав.

Володимир МАРЧЕНКО отримати повну версію статті