АЛГОРИТМ ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ПРО ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА АЛІМЕНТИ ДЛЯ ДИТИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

З часом все популярнішим стає мирне врегулювання спірних відносин подружжя між собою та відносно дітей шляхом укладання відповідних договорів, передбачених Сімейним кодексом України (далі — СК). Зокрема, договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно є сучасним та раціональним способом вирішення питань аліментних зобов’язань батьків малолітніх та неповнолітніх дітей.

Для вашого вивчення пропонується конспект важливих питань та алгоритм дій при посвідченні такого договору.

ПРАВОВА ОСНОВА (МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНА)

Сімейний кодекс України

Стаття 190. Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно

1. Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

2. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.

3. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

4. На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.

5. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

6. Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.

У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

7. За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов’язку по її утриманню.

 

 

ЮЛІЯ ПЕТУТІНА отримати повну версію статті