АГРАРНА РОЗПИСКА. ВИКОНАВЧИЙ НАПИС

Надання майбутнього врожаю в заставу кредиторам є одним з найбільш поширених інструментів забезпечення зобов’язань дрібних і середніх сільгоспвиробників при залученні ними коштів для проведення високозатратних заходів, зокрема, весняного посіву сільгоспкультур. Основна підстава — відсутність у таких осіб достатнього обсягу ліквідних активів, які могли б виступити забезпеченням, співрозмірним сумі отриманої позики.

Найчастіше застава майбутнього врожаю може виникати на підставі договору застави майбутнього врожаю або аграрної розписки, які були впроваджені нещодавно та стали альтернативою договору застави майбутнього врожаю. Станом на середину березня 2019 року в Україні було видано більше ніж 1200 аграрних розписок на загальну суму понад 9 мільярдів гривень. Розписки вже зарекомендували себе як дієвий засіб для аграріїв отримати необхідні кошти для фінансування оборотного капіталу. Проте певний відсоток кредиторів буде змушений застосовувати передбачені законодавством способи звернення стягнення у разі невиконання вчасно своїх зобов’язань боржниками перед ними.

Тому постає питання про механізм звернення стягнення заборгованості у разі невиконання боржником своїх зобов’язань. Сьогодні найбільш зручним та дієвим способом звернення стягнення за аграрними розписками є вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис — це вид захисту цивільних прав, який вчиняється нотаріусом згідно з чинним законодавством для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на користь кредитора в процесі виконавчого провадження.

Виконавчий напис, за яким здійснюється виконавче провадження, — це вимушений захід, до якого вдається кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов’язань. Зазвичай у нестандартних ситуаціях сторони шукають спільне рішення шляхом переговорів. В основі вчинення виконавчого напису лежить факт безспірності відповідальності боржника. Вчинення виконавчого напису не є вирішенням спору між кредитором та боржником, а є підтвердженням безспірності зобов’язання боржника.

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача, відповідно до п.п. 1.4 п. 1 глави 16 розділу II Порядку.

Вікторія МОРОЗОВА отримати повну версію статті