АГРАРНА РОЗПИСКА: ФОРМА ВИДАЧІ ТА НОТАРІАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ

Запровадивши аграрні розписки як новий фінансовий інструмент для агробізнесу, законодавець вмонтував в механізм його правового регулювання:

- нотаріальний порядок посвідчення аграрних розписок;

- реєстрацію нотаріусом аграрної розписки в Реєстрі аграрних розписок;

- нотаріальний порядок передавання прав кредитора за аграрною розпискою;

- внесення запису про виконання аграрної розписки в Реєстр аграрних розписок;

- нотаріальний порядок стягнення заборгованості за аграрними розписками.

Таким чином, можна дійти однозначного висновку, що на нотаріуса покладається функція «контролю» за діями учасників цих правовідносин.

Оскільки аграрні розписки є новелами для законодавства України, то це має певний сенс.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про аграрні розписки» [1] під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про аграрні розписки».

Постають питання, чи є аграрна розписка правочином і які особливості, встановленні Законом України «Про аграрні розписки», необхідно ураховувати нотаріусу під час її посвідчення?

Правова природа аграрної розписки є суперечливою.

Ірина Мельник отримати повну версію статті