30.09.2010 року відбулося перше засідання Консультативно-методичної ради з питань нотаріату при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу , юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань в оновленому складі та з оновленими завданнями.

На засіданні були розглянуті питання змін до Правил ведення нотаріального діловодства.
Засідання пройшло в робочому режимі, на протязі понад трьох годин, враховувалися практично усі аргументовані пропозиції.
Перед усім необхідно відзначити , що книги і реєстри змінюватися не будуть.
Врегульовано порядок внесення змін , дописок та виправлень – прибрана багатоповерхова система виправлень; більш виважено розписано формування спадкових справ; є сподівання зняти з порядку денного проблему посвідчення згоди та повернутися до заяв і т.і.
Передбачається, що усі питання які підлягають врегулюванню Правилами, будуть вилучені з нашої Інструкції з метою виключення дубляжу.
Директором департаменту Чижмарь К.І., було відзначено, що зміни до Правил будуть набувати чинності логічно у відповідності до часу їх прийняття, а саме:
а) якщо зміни набудуть чинності і будуть доведені до відома нотаріусів до 30.11.2010, то номенклатуру на 2011 рік будемо затверджувати вже з урахуванням змін;
б) якщо зміни набудуть чинності і будуть доведені до відома нотаріусів в грудні, то номенклатуру будемо затверджувати за „старими” Правилами.
Якщо технічно буде можливо, то сьогодні – завтра тут на сайті буде виставлено для додаткового загального обговорення проект змін до Правил ведення нотаріального діловодства в останній редакції.
Прохання, після уважного їх вивчення, надати Ваші аргументовані пропозиції з чітко сформованою редакцією конкретних пунктів тут на сайті.
Ми зі своєї сторони беремося Ваші пропозиції донести до членів Консультативно-методичної ради.
Пропозиції потрібні до 20.10.2010 року.
Наступне засідання Консультативно-методичної ради орієнтовно відбудеться 29.10.2010 року.
На цьому засіданні передбачається: затвердити зміни до Правил ведення нотаріального діловодства; схвалити Методичні рекомендації щодо застосування нотаріусами положень цивільного та земельного законодавства при посвідчені правочинів, предметом яких є земельні ділянки; обговорення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

З повагою,
член Консультаційно-методичної ради
при Департаменті нотаріату,
фінансового моніторингу ,
юридичних послуг та
реєстрації адвокатських об’єднань Володимир Марченко

Народному депутату України
Голові Комітету
Верховної Ради України
з питань податкової
та митної політики
Хомутинніку В.Ю.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового кодексу України.”

Шановний Віталій Юрійович!

Нотаріат – це надзвичайно важлива ланка позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян України.
Нотаріус – це сімейний духовник та гарант недоторканості приватної власності і єдиний хто стоїть на її сторожі за відсутності особистої зацікавленості.
Належним чином побудова системи нотаріату гарантує збереження майна громадян та значно зменшує їх витрати на судову систему.
Не належним чином врегульовані витрати нотаріуса бумерангом відгукнуться на збільшення витрат кожним окремо взятим громадянином України.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка поводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Міністру юстиції України
Лавриновичу О.В.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового кодексу України.”

Шановний Олександр Володимирович!

Сьогодні на порядку денному у Верховній Раді України , стоїть нагальний розгляд та прийняття проекту Податкового кодексу України.
Нотаріуси стурбовані тим , що встановлення витрат тільки „за нормами у відсотках” , як пропонується в проекті Податкового кодексу (за наявності інших позитивних моментів), не буде відповідати вимогам Конституції України про рівні можливості.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;
Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Віце-прем’єр-міністру України з питань економіки
Тігіпко С.Л.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового кодексу України.”

Шановний Сергій Леонідович!

Нотаріат – це надзвичайно важлива ланка позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян України.
Нотаріус – це сімейний духовник та гарант недоторканості приватної власності і єдиний хто стоїть на її сторожі за відсутності особистої зацікавленості.
Належним чином побудова системи нотаріату гарантує збереження майна громадян та значно зменшує їх витрати на судову систему.
Не належним чином врегульовані витрати нотаріуса бумерангом відгукнуться на збільшення витрат кожним окремо взятим громадянином України.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка поводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Заступнику Голови
Адміністрації Президента України –
Керівнику Головного управління
з питань судової реформи
та судоустрою
Портнов А.В.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового
кодексу України.”

Шановний Андрій Володимирович!

Нотаріат – це надзвичайно важлива ланка позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян України.
Нотаріус – це сімейний духовник та гарант недоторканості приватної власності і єдиний хто стоїть на її сторожі за відсутності особистої зацікавленості.
Належним чином побудова системи нотаріату гарантує збереження майна громадян та значно зменшує їх витрати на судову систему.
Не належним чином врегульовані витрати нотаріуса бумерангом відгукнуться на збільшення витрат кожним окремо взятим громадянином України.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка поводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Заступнику Голови
Адміністрації Президента України –
Представнику Президента України
у Конституційному Суді України
Лукаш О.Л.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового
кодексу України.”

Шановна Олена Леонідівна!

Нотаріат – це надзвичайно важлива ланка позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян України.
Нотаріус – це сімейний духовник та гарант недоторканості приватної власності і єдиний хто стоїть на її сторожі за відсутності особистої зацікавленості.
Належним чином побудова системи нотаріату гарантує збереження майна громадян та значно зменшує їх витрати на судову систему.
Не належним чином врегульовані витрати нотаріуса бумерангом відгукнуться на збільшення витрат кожним окремо взятим громадянином України.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка поводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Народному депутату України
Бережній І.Г.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового кодексу України.”

Шановна Ірина Григорівна!

Сьогодні на порядку денному у Верховній Раді України , стоїть нагальний розгляд та прийняття проекту Податкового кодексу України.
Нотаріуси стурбовані тим , що встановлення витрат тільки „за нормами у відсотках” , як пропонується в проекті Податкового кодексу (за наявності інших позитивних моментів), не буде відповідати вимогам Конституції України про рівні можливості.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;
Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Народному депутату України
Писаренко В.В.,

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового кодексу України.”

Шановний Валерій Володимирович!

Нотаріат – це надзвичайно важлива ланка позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян України.
Нотаріус – це сімейний духовник та гарант недоторканості приватної власності і єдиний хто стоїть на її сторожі за відсутності особистої зацікавленості.
Належним чином побудова системи нотаріату гарантує збереження майна громадян та значно зменшує їх витрати на судову систему.
Не належним чином врегульовані витрати нотаріуса бумерангом відгукнуться на збільшення витрат кожним окремо взятим громадянином України.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка поводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Народному депутату України
Заступнику голови
Комітету Верховної Ради України
з питань соціальної політики
та праці
Сухому Я.М.

„… щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового кодексу України.”

Шановний Ярослав Михайлович!

Нотаріат – це надзвичайно важлива ланка позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян України.
Нотаріус – це сімейний духовник та гарант недоторканості приватної власності і єдиний хто стоїть на її сторожі за відсутності особистої зацікавленості.
Належним чином побудова системи нотаріату гарантує збереження майна громадян та значно зменшує їх витрати на судову систему.
Не належним чином врегульовані витрати нотаріуса бумерангом відгукнуться на збільшення витрат кожним окремо взятим громадянином України.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка поводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».

Народному депутату України
Пилипенко В.П.

щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність за проектом Податкового
кодексу України.

Шановний Володимир Пилипович!

Сьогодні на порядку денному у Верховній Раді України , стоїть нагальний розгляд та прийняття проекту Податкового кодексу України.
Нотаріуси стурбовані тим , що встановлення витрат тільки „за нормами у відсотках” , як пропонується в проекті Податкового кодексу (за наявності інших позитивних моментів), не буде відповідати вимогам Конституції України про рівні можливості.
У зв’язку з високою відповідальністю нотаріуса, покладенням на нього функцій позасудової юрисдикції щодо гарантування прав та свобод громадян, посвідченням ним документів, що мають юридичну вірогідність як в Україні, так і за її межами, до нотаріуса та нотаріальної діяльності державою встановлено надзвичайно високі вимоги щодо організації, безпеки та тривалого збереження нотаріальних документів. Таким чином нотаріальна діяльність на сьогодні є більш витратною, ніж будь-яка інша незалежна професійна діяльність (адвокатська тощо) і обсяг витрат іноді складає 60-80% валового доходу (нормативне обґрунтування подано у Додатку 1 до цього листа).
При цьому найбільший відсоток витратна частина сягає у нотаріусів, що практикують у віддалених районах, де обмаль нотаріальних дій, але вимоги до робочого місця такі ж, як у обласному центрі (забезпечення охоронною та протипожежною сигналізацією, інтернетом тощо).
Встановлення єдиного відсотку розміру витрат від валового доходу поставить районних (сільських) нотаріусів у нерівні умови відносно міських та столичних нотаріусів. Така практика призведе до кадрового відтоку нотаріусів з віддалених районів, сіл і перетікання кадрів до великих міст. Це завдасть суттєвої шкоди захисту прав та свобод сільських громадян, які і на сьогоднішній день забезпечені юридичними послугами набагато менше, ніж міські жителі.
Останнім часом МЮ України приділяє значну увагу забезпеченню нотаріальними послугами саме сільських районів (організовуються виїзні приймальні, «гарячі лінії» тощо). Після прийняття Податкового кодексу у поданій редакції всі ініціативи МЮ у напрямку назустріч сільському населенню будуть зведені нанівець, оскільки виїздити по селах буде нікому. Посади державних нотаріусів в віддалених районах і сьогодні вже наполовину вакантні, ситуація тримається лише на зусиллях та відповідальному ставленню приватних нотаріусів до своїх обов’язків.
Вважаємо більш логічним і обґрунтованим було б надати право вибору обрахування витрат: „за нормами у відсотках” або „документально підтверджені витрати , необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності”. Таким чином нотаріус матиме можливість самостійно обирати схему обрахування його витрат.
Також необхідно прописати в Податковому кодексі конкретні законодавчо-обумовлені доходи нотаріуса , які не включаються до розрахунку загального річного оподаткованого доходу.
У зв’язку із забороною нотаріусу займатися підприємницькою діяльністю потребує уточнення визначення терміну „незалежної професійної діяльності”.
Наші пропозиції щодо :
1) редакції відповідного пункту щодо витрат фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність:
Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
… 178.3 Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (валова виручка) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з професійною діяльністю такої фізичної особи яка проводить незалежну професійну діяльність або за нормами у відсотках до отриманого у звітному періоді доходу, визначеними у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без врахування витрат.

2) редакції відповідної статті Податкового кодексу про доходи , які не виключаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу:
Доповнити Податковий Кодекс підпунктом 1.786.45 пункт 1.786 ст. 165 „Доходи , які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу” наступного змісту:
„витрати нотаріуса на виконання обов’язкових вимог забезпечення та гарантування безспірності вчинення нотаріальних дій у відповідності до вимог ЗУ „Про нотаріат” та підзаконних нормативних актів щодо них, як то оплата охоронної та пожежної сигналізації, одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса, укладання договору службового страхування або внесення страхової застави, придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, придбання металевих шаф для зберігання архіву, оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та єдиними реєстрами, що діють в системі нотаріату , придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня, використання електронної бази законодавства, витрати на придбання та утримання робочого місця (вартість приміщення (або амортизаційні відрахування), оренда, сплата кредиту, комунальні платежі)” тощо.
Вказаний перелік витрат затверджується наказом Міністерства юстиції України.”
3) Заборона використання найманої праці взагалі більш ніж однієї особи є нераціональною не тільки для нотаріусів, а і для інших суб’єктів цієї статті, тому що потрібно утримувати в належному стані приміщення (прибиральниця), обслуговує комп’ютерну техніку та інше, така заборона тільки сприятиме росту безробіття та зменшення дохідної частини до бюджетів і вигляді податків та зборів.
Крім того нотаріусам на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю, чим обмежується його права на найману працю.
Пропонуємо викласти цю норму в наступній редакції:

Пропозиція проекту ПК наша пропозиція
Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю не більш як однієї фізичної особи;

Незалежна професійна діяльність – діяльність, пов’язана з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як у діяльності лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності за умови, що такі особи не є працівниками чи фізичною особою – підприємцем та використовують найману працю безпосередньо пов’язану з виконання професійної діяльності не більш як однієї фізичної особи. Обмеження про використання найманої праці не більше як однієї фізичної особи не розповсюджується на тих кому на законодавчому рівні заборонено займатися підприємницькою діяльністю;
Сподіваємося на порозуміння та допомогу в межах Вашої компетенції , завдяки чому нотаріат України буде і далі стояти на сторожі позасудового захисту громадянського суспільства.
Додатки: Додаток № 1 „Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання” – 1 сторінка.

З повагою,
Голова секції нотаріусів,
член правління
Асоціації правників України Володимир Марченко

24 вересня 2010 року

Додаток 1

Обов’язкові витрати нотаріуса , які не залежать від його бажання.

В соответствии со ст. 5 Закона Украины «О нотариате» Нотаріус зобов’язаний:

здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29.1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов’язки, передбачені законом.

Перелік обов’язкових вимог,
без виконання яких неможливо здійснення нотаріусом своїх обов’язків, а відповідно і витрати на виконання таких вимог.
- оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними та единими реєстрами, що діють в системі нотаріату Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;Наказ N 2053/5 Наказ N 2368/5
- користування приміщенням (придбання або орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
- оплата охоронної та пожежної сигналізації; ст. 25 Закону України «Про нотаріат», п. 7, п.8 ст. 3 Наказу 36/ 5
- укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
- придбання сейфів для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків; ст. 25 Закону України «Про нотаріат».
- витрати пов‘язані з утриманням архиву; ст. 14 Закону України «Про нотаріат»
- витрати пов‘язані з підвищенням професійного рівня ст. 5 Закону України «Про нотаріат».
- придбання офіційних та спеціальних, професійних видань, проходження навчання з підвищення професійного рівня; ст. 5 Закону України «Про нотаріат»,
- користування телефонним зв’язком, інтернетом; п. 9 ст. 3 Наказу 36/5
- виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ст. 26 Закону України «Про нотаріат»; наказ N 2368/5
- придбання канцелярського приладдя, папіру; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- придбання металевих шаф для зберігання архіву; ст. 14, 25 Закону «про нотаріат», Наказ № 36/5
- модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів; Наказ N 2368/5, наказ N 20/5
- оплату праці найманих працівників, стажистів нотаріуса за трудовими договорами; ст. 13, ст. 24 Закону України «про нотаріат»
- сплата внесків до Пенсійного фонду України, ст.. 3 Закону України «Про нотаріат»
- використання електронної бази законодавства. ст. 5 Закону України «Про нотаріат».