ПЕРЕДМОВА

Цей матеріал зібрано, проаналізовано та представлено Комісією Нотаріальної палати України з питань запобігання та протидії кіберзлочинності з метою убезпечення мінімальними особистими зусиллями кожного з Вас від несанкціонованого використання електронно-цифрових підписів (ключів ЕЦП) до Єдиних та Державних реєстрів. Виконання всіх нижченаведених рекомендацій не надасть 100% гарантії від крадіжки Ваших ключів, однак кожен з Вас сам приймає рішення, чи потрібно йому перевірити свою електронну машину, безпеку ключів і всіх даних Вашого комп’ютера.

Ці рекомендації визначають кроки для підтримання належного рівня інформаційної безпеки нотаріального офісу з метою запобігання перехоплення третіми особами через Інтернет інформації, що становить нотаріальну таємницю, а також ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів.

Час не стоїть на місці, світ розвивається і ми розвиваємося. Технології випереджають навіть наші припущення. Поки ми думаємо, як убезпечити себе, хтось вже придумав, як зламати нашу оборону.

Найбільша помилка нотаріусів — це те, що Ви копіюєте ключі на кілька флеш-носіїв, здійснюєте вхід до реєстрів з декількох комп’ютерів. Крім того, має місце людський фактор — помічники і довірені особи, які користуються Вашими ключами.

Друга помилка — це відсутність на Ваших комп’ютерах актуальних (оновлених) операційних систем та антивірусних-антишпигунських програм.

Також є помилкою зберігання паролів доступу до реєстрів у  відкритих місцях, у тому числі в MICROSOFT WORD файлах, на «робочих столах» операційної системи Windows. Такі файли з паролями та ключами в першу чергу знаходять і копіюють зловмисники.

Відкритий доступ до офісної мережі WI-FI — це пряма дорога до комп’ютера нотаріуса.

Сподіваємося, що нижчевикладений матеріал допоможе посилити захист рівня інформаційної безпеки нотаріального офісу і надалі  спокійно та впевнено працювати.

Президент
Нотаріальної палати України                                     В.М. Марченко

І. НАЙПОШИРЕНІШІ МЕТОДИ ВИКРАДЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
(ЗЛАМУ ПАРОЛІВ)

1. Атака з використанням словників (наборів слів — варіантів паролів)

При цьому використовується простий файл, який містить слова-варіанти паролів. Іншими словами, атаки такого типу перебирають саме слова, які багато людей використовують як пароль. Така «хитрість», як вміло згруповані разом слова, наприклад, «сімсімоткройся» або «ясуперадміністратор», не врятують пароль від злому, можливо, хакери лише витратять кілька зайвих секунд.

2. Атака методом повного перебору (грубої сили)

Цей метод схожий на атаку за словником, але з додатковим бонусом (звичайно, для хакера). Він дозволяє виявити слова, що не містяться в словнику, перебираючи всі можливі букви і цифри комбінації від AAA1 до zzz10. Це не швидкий спосіб, особливо, якщо ваш пароль складається з декількох символів, але в кінцевому рахунку пароль буде розкритий. Метод повного перебору може бути спрощений за допомогою використання додаткових обчислювальних потужностей Вашого комп’ютера. При застосуванні цього метода можуть бути використані інші зламані комп’ютери.

3. Фішинг

Найпростіший спосіб злому — запитати у користувача його/її пароль. Фішингові повідомлення отримує та надає сам читач сайтів, це дає можливість вкрасти Ваш ключ, якій вставлений у порт USB комп’ютера, на підроблених сайтах онлайн-банкінгу, платіжних систем або інших сайтах, на яких потрібно обов’язково ввести особисті дані, щоб «виправити якусь страшну проблему з безпекою». Навіщо ускладнювати собі життя зломом пароля, коли користувач з радістю повідомить його сам? Цей спосіб зараз найчастіше використовується зловмисниками для отримання конфіденційної інформації.

4. Соціальна інженерія

Соціальна інженерія дотримується тієї ж концепції, що і фітинг, — «запитати у користувача пароль», але не за допомогою поштової скриньки, а в реальному світі. Улюблений трюк соціальної інженерії — зателефонувати в офіс під виглядом співробітника ІТ-безпеки і попросити пароль доступу до мережі. Ви будете здивовані, але це часто працює. Деякі злочинці навіть відчувають потребу  надіти костюм і бейдж перш, ніж прийти в компанію, щоб звернутись до адміністратора в приймальні з таким проханням.

5. Шкідливе програмне забезпечення

Програма перехоплення вводу з клавіатури може бути встановлена ​​шкідливим програмним забезпеченням, яке фіксує всю інформацію, яку Ви вводите, або створює скріншоти під час процесу авторизації, а потім надсилає копію цього файлу хакерам. Деякі шкідливі програми шукають існуючий файл з паролями користувача, потім копіюють цей файл, який (крім добре зашифрованих) буде містити легкодоступні збережені паролі з історії сторінок, відвіданих користувачем.

6. Підглядання через плече

Найбільш самовпевнені хакери під виглядом кур’єрів, фахівців технічного обслуговування кондиціонерів або будь-яких інших службовців проникають в офісні будівлі. Як тільки вони потрапляють в офісну будівлю, уніформа обслуговуючого персоналу надає їм свого роду безкоштовний квиток на безперешкодний доступ в усі куточки офісної будівлі. Це дозволяє їм записувати паролі, що вводяться реальними співробітниками, а також надає відмінну можливість побачити всі паролі, які  вони так люблять писати на стікери і клеїти на монітори своїх комп’ютерів. У тому числі такі особи під виглядом клієнта можуть з’явитись до нотаріуса і помічника з проханням перевірити у реєстрах інформацію та знімати весь процес роботи нотаріуса або помічника на скриту відеокамеру і потім, розібравши відеоряд, зможуть отримати комбінації натиснутих клавіш тощо.

7. Припущення

Кращим другом зломщиків паролів, звичайно, є передбачуваність користувачів. Якщо дійсно випадковий пароль був створений за допомогою програмного забезпечення, призначеного для цього завдання, то для користувача випадковий пароль навряд чи буде нагадувати щось подібне. Замість цього, завдяки нашій емоційній прихильності до речей, які нам подобаються, швидше за все, ті «випадкові» паролі, які ми створимо, будуть засновані на наших інтересах, хобі, іменах домашніх тварин, сім’ї тощо. Насправді, паролі, як правило, будуються на основі всіх тих речей, про які ми так хотіли б поговорити в соціальних мережах і навіть включити в наш профіль. Зломщики паролів, цілком ймовірно, подивляться на цю інформацію і зроблять кілька, часто правильних, здогадок при спробі зламати пароль споживчого рівня, не вдаючись до словника або методу грубої сили.

ІІ. СТАДІЇ ЗЛАМУ ОТРИМАННЯ КЛЮЧІВ ТА ПАРОЛІВ ДОСТУПУ ДО ЄДИНИХ ТА ДЕРЖАВНИХ РЕЄСТРІВ

Представники лабораторії комп’ютерної криміналістики CyberLab (http://cyberlab.com.ua/) виділяють такі стадії злому.

Перша стадія атаки включає розсилку на електронні адреси нотаріусів «фітингових» листів, які начебто надходять від імені Міністерства юстиції України, Головних територіальних управлінь юстиції, Нотаріальної палати України з незначною зміною справжніх адрес реальних відправників (наприклад, одна літера чи один знак), які містять вкладений файл (прикріплений файл), що містить шкідливі функції. При відкритті цього файлу відбувається зараження комп’ютера шкідливим програмним забезпеченням, а зловмисник отримує фактичне віддалене управління Вашим комп’ютером і спостереження за ним, включаючи можливість запису відеоряду (скріншотів) екрану, а також доступ до будь-яких файлів комп’ютера.

На другій стадії зловмисник вручну проводить моніторинг дій нотаріуса з метою перевірки наявності на зараженому комп’ютері програм і облікових даних доступу до Єдиних та Державних реєстрів.

У разі виявлення такої інформації проводиться третя стадія атаки — викрадення пароля та електронного цифрового ключа доступу. Для крадіжки логіна і пароля використовується кейлогер (програма, яка реєструє всі натискання на клавіатуру). Файл цифрового ключа крадуть під час прихованого віддаленого підключення, коли нотаріус підключає носій з ключем (зазвичай флешку) до комп’ютера. Файл має однакову і єдину назву key-6.dat, що робить його пошук дуже швидким і простим.

На четвертій стадії зловмисник, використовуючи викрадені облікові дані, здійснює фактичний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та вносить несанкціоновані зміни від імені нотаріуса. Коригування зводяться до заміни одного власника того чи іншого майна на іншого. Так легко і витончено українців позбавляють їх власності.

ІІІ. ОЗНАКИ МОЖЛИВОГО ЗЛАМУ КОМП’ЮТЕРА ТА ЙОГО ЗАРАЖЕННЯ ШКІДЛИВИМИ ПРОГРАМАМИ

1. Істотне уповільнення роботи

Багато вірусів-шпигунських програм, після того як проникли на Ваш комп’ютер, постійно працюють приховано, шукаючи можливості виконати своє злісне завдання або розповсюдитись. Вони можуть помітно погіршити і уповільнити роботу Вашого комп’ютера, особливо старих (не оновлених) операційних систем, а також подовжити час запуску комп’ютера. Це відбувається через те, що всі дії користувача фіксуються і відсилаються зовні. Після включення комп’ютера, не запускаючи жодних програм, спостерігайте за навантаженням операційної системи (завантаження процесора, жорсткого диска, навантаження на мережу) за допомогою стандартного «диспетчера завдань Windows».

2. Неможливо видалити деякі файли

Одне із завдань супротивника — вижити на ворожій території. Тому багато шкідливих програм перешкоджають своєму видаленню. Якщо ви не можете видалити підозрілий файл на комп’ютері, на флешці або ж після видалення він відразу ж з’являється на старому місці, то цей файл варто перевірити антивірусною програмою або за допомогою сервісу https://www.virustotal.com/. Звертайте увагу на нові файли і папки, яких ви не створювали, особливо з дивними іменами, що складаються з літер і цифр.

3. Комп’ютер повністю або частково заблокований

Існують шкідливі програми, які повністю або частково блокують системні функції, протидіючи своєму виявленню. Наприклад, може бути заблокований диспетчер задач, панель управління, редактор реєстру, запуск антивірусу тощо. Так само викликає підозру несподівано відключений антивірус, або якщо при його запуску виникають помилки. Шкідливі програми можуть несподівано втручатись у роботу Вашого комп’ютера. Наприклад, так звані «трояни» можуть цілеспрямовано захопити веб-браузер з метою не допустити Вас на певні веб-сайти або не дати встановити певне програмне забезпечення. Також шкідливі програми можуть діяти спонтанно, наприклад, коли завантаження у комп’ютера мінімальне, тобто в той час, коли користувач з ним не працює і не зверне увагу на миттєве навантаження комп’ютера.

4. Втрата даних

З самого початку розробники комп’ютерних вірусів мали на меті стирати дані з машин безпомічних користувачів. Гарною новиною є те, що таких вірусів усе ж таки меншість. Однак певний ризик все ж існує, тому якщо Ваш комп’ютер вразить такий тип вірусу, Ви як мінімум проведете якусь частину часу, відновлюючи збережені дані.

5. Підозріло високий вихідний інтернет-трафік

Якщо ви помітили незвично велику кількість вихідного мережевого трафіку (зокрема, проявляється, коли комп’ютер працює і підключений до Інтернету, але Ви ним не користуєтесь), то комп’ютер, можливо, уражений. Такий комп’ютер може використовуватися для прихованої розсилки спаму або для розмноження мережевих черв’яків, або ж дані з Вашого комп’ютера пересилаються зовні.

6. Підвищена активність жорстких дисків або підозрілі файли в кореневих директоріях

Зловмисники після злому комп’ютера проводять сканування комп’ютера на предмет цікавих їм документів (файлів), у тому числі з інформацією, що містять логіни, паролі, контакти, фінансові дані тощо. Деякі мережеві черв’яки схожим чином шукають на диску файли з електронними адресами (email), що згодом використовуються для розсилки заражених листів. Якщо Ви помітили значну активність жорстких дисків, навіть коли комп’ютер стоїть без роботи, а в загальнодоступних папках (каталогах, теках) стали з’являтися файли з підозрілими назвами, це також може бути ознакою злому комп’ютера та зараження операційної системи шкідливою програмою. Підвищена активність жорстких дисків може бути викликана дефрагментацією таких дисків. Цей процес переважно проводить операційна система автоматично, і він не є шкідливим.

7. Антивірусна-антишпигуська програма, встановлена на Вашому комп’ютері постійно повідомляє про знайдені на комп’ютері шкідливі програми або файли, хоча в іншому все працює нормально

Хоча хакерські атаки можуть бути складними і незвичайними, більшість зломщиків покладається на добре відомі «трояни». Ці шкідливі програми дозволяють отримати повний контроль над зараженим комп’ютером. Якщо антивірус повідомляє про виявлення подібних шкідливих програм, то це може бути ознакою того, що Ваш комп’ютер відкритий для несанкціонованого віддаленого доступу.

IV. РЕКОМЕНДАЦІЇ З БЕЗПЕКИ ВАШОГО КОМП’ЮТЕРА

1. Налаштування операційної системи

Антивірус та фаєрвол (фільтр, який стежить за вихідним і вхідним трафіком, тобто, за всім, що Ваш комп’ютер отримує і надсилає, та повідомляє Вас про підозрілі дії, щоб ви приймали рішення, дозволяти їх чи ні) має бути на кожному робочому комп’ютері, постійно оновленим та ввімкненим.

Заборонити автоматичний запуск компакт-дисків, інших носіїв інформації (бекап-дисків, флеш-дисків, карт пам’яті тощо).

Для OC Windows7:

«Пуск» – «Панель управління» – «Автозапуск» – зняти прапорець з «Використовувати автозапуск для всіх носіїв і пристроїв»

– Слідкувати за тим, щоб вона систематично оновлювалась.

Для OC Windows7:

«Пуск» – «Панель управління» – «Центр оновлення Windows» – «Увімкнути автоматичне встановлення оновлень»

Для звичайної роботи з реєстрами та документами в операційній системі Windows рекомендовано створити окремий обліковий засіб, який не буде мати прав адміністратора. Тобто під користувачем з правами «Адміністратор» ви лише налагоджуєте операційну систему та встановлюєте програми, а під створеним користувачем з повноваженнями «Користувач» ви звичайно працюєте. Це не дозволить зловмиснику, який навіть отримає віддалений доступ до комп’ютера, здобути адміністративні права, а також такий механізм захисту у 90% не дасть шкідливим програмам без Вашого відома встановитись та автозавантажуватись.

Для OC Windows7:

«Пуск» – «Панель управління» – «Облікові записи користувачів» – «Управління іншим обліковим записом» – «Створення облікового запису»

2. Паролі

Періодично змінювати паролі користувачів на всіх комп’ютерах, а також пароль користувача (верхній пароль — пароль користувача) для доступу до реєстрів Національної інформаційної системи (НАІС);

вхід (авторизація) у поштові сервіси має дворівневим, тобто вхід має відбуватись за допомогою генератора коду (https://lastpass.com/uk/) або надсилання коду на телефон;

пароль має бути складним (мати довжину більше 6 символів), не містити особистих даних, повинен містити букви різних регістрів (великі, малі), хоча б одну цифру, та  не бути звичайним словом (ялинка, кефір, нотаріус тощо).

Для того щоб не забувати паролі, можна використовувати електронний менеджер паролів http://keepass.info/, або ж створити окремий записник паролів і зберігати його виключно у сейфі.

Приклад складання пароля

Берете якийсь вірш чи рядок з пісні:«В лесу родилась елочка в лесу она росла».З цих рядків беремо перші та останні букви слів та записуємо їх у різних регістрах: ВЛуРьЕаВлУоНрА. Замінюємо букву «а» на символ «@» і отримуємо такий пароль: ВЛуРьЕ@ВлУоНр@

Перевірити пароль на складність підбору (зламу) можна на сервісі http://www.passwordmeter.com/, наприклад, пароль ВЛуРьЕ@ВлУоНр@ дуже сильний, але це не означає, що всі, хто прочитав цей абзац, мають його використати.

3. Користування інформацією

Якщо Вам надійшов електронний лист з прикріпленим документом (файлом), який необхідно  відкрити, слід продивитись вміст файлу за допомогою попереднього перегляду поштового сервісу (наприклад, gmail.com дозволяє це зробити). Якщо немає можливості попереднього перегляду, то цей файл слід завантажити, але не відкривати, перед відкриттям обов’язково перевірити його (файл) за допомогою https://www.virustotal.com/.

Надавати перевагу веб-сайтам (веб-сервісам), що використовують шифрування (можна перевірити, але не завжди, через наявність «замочка» в адресному рядку браузера; точно перевірити чи має сайт сертифікат і використовує шифрування через сервіс https://www.ssllabs.com/ssltest/). «Замочок» означає, що цей сайт використовує шифрування. Отже, інформація, яка передається від Вас до сайту і від сайту до Вас,  зашифрована. Якщо хтось по дорозі, поки йде інформація, перехопить Ваші дані, то він не зможе їх переглянути, оскільки для цього потрібен ключ.

Не варто необдумано переходити за посиланнями, зазначеними в підозрілих листах.

Якщо Вам пропонується інсталювати невідомий файл (програму) або маєте будь-який сумнів, то натискайте кнопку «скасувати», «ні» або ж закрийте вікно, в якому це пропонується.

Для власної безпеки не варто використовувати поштові сервіси (Yandex, Rambler, Mail.ru), що базуються на території Російської Федерації.

4. Доступ до комп’ютера

Унеможливіть фізичний доступ сторонніх осіб до комп’ютерів нотаріального офісу, а також не використовуйте на власних комп’ютерах сторонні носії інформації (карти пам’яті, флешки, диски).

Установіть вхід до операційної системи через введення пароля.

Для OC Windows7:

«Пуск» – «Панель управління» – «Облікові записи користувачів» – «Створення пароля облікового запису».

Для OC WindowsХР:

«Пуск» – «Панель управління» — «Облікові записи користувачів» – «Створення пароля».

Блокуйте комп’ютер перед відходом від робочого місця.

Для OC Windows7:

«Пуск» – натиснути стрілку праворуч від кнопки «Завершення роботи» у нижній частині меню Пуск – «Блокувати».

Для усіх ОС Windows:

натиснути одночасно на клавіатурі клавіші «Windows» та «L».

Забороніть/обмежте використання чужих накопичувачів інформації (флеш-накопичувач, бекап-диск, компакт-диск, карти пам’яті тощо). Якщо все ж таки необхідно їх використати, то обов’язково перевірте такий носій інформації на відсутність шкідливих програм (вірусів), після чого скопіюйте необхідну інформацію на локальний диск і одразу вийміть сторонній носій інформації із комп’ютера.

5. Блокування доступу до Вашої робочої локальної мережі або мережі Wi-Fi:

а)  доступ до локальної мережі мають виключно комп’ютери та техніка Вашої мережі;

б)  якщо ви використовуєте мережу Wi-fi, то до неї можуть мати доступ виключно комп’ютери та техніка Вашої мережі;

в)  якщо Вашим клієнтам необхідний доступ до Інтернету або до принтера, надайте цей доступ через окрему  (гостьову) мережу Wi-fi або безпосередньо приєднайте принтер до ноутбука клієнта.

6. Використовуйте останні версії програмного забезпечення (ПЗ), патчі, оновлення. Виробники ПЗ постійно випускають оновлення для виправлення відомих вразливостей. Тримайте операційну систему, офісну програму, антивірусну-антишпигунську програму в актуальному стані (оновлену), щоб запобігти нападникам (кіберзлочинцям) здійснювати протиправні дії — втручання у Вашу інформаційну мережу за допомогою використання таких вразливостей.

7. Відключайте в операційній системі функцію віддаленого доступу, а також вимикайте автоматичне завантаження сторонніх програм, що дозволяють віддалене управління комп’ютером. Деякі операційні системи та сторонні програми  надають функціонал для віддаленого моніторингу Вашого комп’ютера, у тому числі веб-сторінку.

8. Закривайте програми Єдиних та Державних реєстрів, коли не використовуєте їх, не залишайте комп’ютери без нагляду з увімкненими програмами реєстрів, не залишайте носії інформації з ключами ЕПЦ у комп’ютерах, коли їх не використовуєте.

9. Використовуйте на комп’ютерах фаєрвол (мережевий екран, брандмауер) — програму, яка здійснює контроль і фільтрацію мережевих пакетів, що проходять через неї відповідно до заданих правил.

Основним завданням фаєрвола є  захист від несанкціонованого доступу.

Також мережеві екрани часто називають фільтрами, оскільки їх основне завдання  — не пропускати (фільтрувати) пакети, що не підходять під критерії, визначені в конфігурації.

За допомогою фаєрволу можна дозволити доступ до мережі Інтернет лише виключним програмам.

На комп’ютері у нотаріальному офісі рекомендуємо дозволити доступ до Інтернету лише реєстрам НАІС, веб-браузерам, антивірусу, операційній системі.

Також налагодити фаєрвол на роботу, при якій кожен доступ окремої програми має бути санкціонований користувачем, тобто, якщо програма хоче отримати доступ до Інтернету, то фаєрвол повідомить Вас про це і запитає про надання дозволу.

Використання фаєрволу унеможливлює анонімний доступ шкідливих програм як іззовні до Вашої мережі, так і навпаки.

Перелік безкоштовних фаєрволів

    Outpost Firewall Free

     Comodo Firewall

   ZoneAlarm Free Firewall

     PC Tools Firewall Plus

Додаток 1

ПАМ’ЯТКА НАІС
(Додаток 3 до Договору про надання послуг з підключення та забезпечення технічної підтримки користування Єдиними та Державними реєстрами)

1. Загальні положення

В якості носіїв ключової інформації, що використовуються в Єдиних та Державних реєстрах (далі — Системи), застосовуються такі носії даних:

• для розміщення Особистих ключів користувачів — зовнішній носій даних типу CD‑R, DVD-R або flash-memory;
• для розміщення посилених сертифікатів відкритих ключів користувачів — жорсткі диски ПЕОМ.

ЕЦП призначений для здійснення авторизації користувача при його вході в Систему згідно з відповідною Інструкцією з користування Системою.

2. Обов’язки користувача Системи

При роботі в Системі користувач зобов’язаний:

• зберігати Особистий ключ, носій ключової інформації, на якому він розміщений, та пароль доступу до нього у таємниці, не допускати використання Особистого ключа іншими особами;
• не використовувати Особистий ключ у разі його компрометації;
• надавати Підприємству повну та дійсну інформацію, необхідну для формування реєстраційного запису користувача в Системі та посиленого сертифіката відкритого ключа;
• негайно інформувати Підприємство про такі події, що трапилися до закінчення строку чинності посиленого сертифіката відкритого ключа користувача, а саме:

а)  компрометацію Особистого ключа;

б)  виявлену неточність або зміну даних (реквізитів), а саме прізвища, місця роботи, посади, зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа;

• використовувати програмне забезпечення для користування Системами тільки за призначенням в порядку, визначеному в Інструкціях з користування Системою;
• підтримувати у робочому стані програмно-технічні засоби, які необхідні для роботи програмного забезпечення для користування Системами згідно з вимогами Інструкцій з користування Системою;
• забезпечувати цілісність та незмінність програмного забезпечення для користування Системами;
• виключати можливість впливу на програмне забезпечення для користування Системами або на його роботу інших осіб або програмно-технічних засобів.

Користувачу забороняється:

• обробляти з використанням програмного забезпечення для користування Системами інформацію, що містить відомості, які становлять державну таємницю або є службовою інформацією;
• розголошувати склад інформації на власному носії ключової інформації або пароль доступу до нього, а також передавати цей носій іншим особам, виводити значення Ключів та інших ключових даних на дисплей, принтер або інші засоби візуального відображення інформації;
• повторно використовувати носії ключової інформації без попереднього знищення на них ключової інформації згідно  встановленого порядку;
• використовувати носії ключової інформації у режимах, що не передбачені порядком їх штатного застосування;
• записувати на носії ключової інформації іншу інформацію окрім такої, що передбачена для функціонування програмного забезпечення для користування Системами;
• при зміні пароля доступу до носія ключової інформації або Особистого ключа вводити у якості нового значення його попереднє значення або тривіальне значення;
• застосовувати програмне забезпечення для користування Системами, які проявляють явні ознаки неправильного функціонування;
• несанкціоновано вносити зміни до програмного забезпечення для користування Системами;
• залишати власний носій ключової інформації у зчитувачі після закінчення роботи з ним;
• залишати без контролю увімкнені незаблоковані (засобами операційної системи) комп’ютери, які використовуються при функціонуванні програмного забезпечення для користування Системами, після проходження авторизації в Системі.

Користувач несе відповідальність за зберігання власного носія ключової інформації та пароля доступу до нього та Особистого ключа.

3. Порядок дій користувача при компрометації Особистих ключів та носіїв ключової  інформації

У випадку компрометації Особистого ключа, носія ключової інформації або виникнення обґрунтованої підозри щодо такої компрометації користувач негайно повідомляє Підприємство та діє згідно його вказівок.

Передача даних в мережевих програмних засобах із використанням скомпрометованих Особистих ключів, або щодо компрометації яких виникли обґрунтовані підозри, забороняється.

Користувач зобов’язаний звернутися до Акредитованого центру сертифікації ключів для скасування відповідного посиленого сертифіката відкритого ключа відповідно до вимог Регламенту.

Додаток 2

Пам’ятка
в разі виявлення незаконного втручання
в роботу електронно-обчислювальних машин нотаріуса

1. Самостійно або за допомогою комп’ютера зайдіть в Реєстр під своїм паролем та ключем та перевірте виконані дії «по співробітнику» за певний період, сформуйте  та роздрукуйте їх.

2. Складіть лист до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, в якому вкажіть, що Вам стало відомо про несанкціоноване втручання в роботу під Вашим паролем і ключем до Державного реєстру і Ви звертаєтесь з проханням блокувати персональні (особисті) ключі, внесіть запис до книги вихідної кореспонденції та долучіть примірник до відповідного наряду. Зателефонуйте до ДП «Інформаційні системи України» та надішліть лист факсом на їх адресу, копію про підтвердження підкріпіть до цього листа.

3. Напишіть заяву до Національної поліції, в якій вкажіть, що Вам стало відомо про те, що з використанням Вашого пароля та ключа в Державному реєстрі були сформовані відповідні заяви та прийняті рішення, вкажіть номери, час та  від імені кого та в інтересах кого вчинялися дії (сформуйте відповідну таблицю), та Ви звертаєтесь з проханням порушити кримінальну справу за ст. 361 Кримінального кодексу України.

4. На копії заяви про порушення кримінальної справи проставте відмітку відповідного відділення Національної поліції та внесіть запис до книги вихідної кореспонденції та  долучіть примірник  до відповідного наряду.

5. У поліції наполягайте на допиті Вас в якості потерпілого та отримайте пам’ятку потерпілого.

6. Повідомте про виявлені факти в телефонному режимі і надішліть листи на адресу голови Вашого відділення НПУ та Комісії НПУ з питань запобігання та протидії кіберзлочинності (секретар комісії: Elena.notariat@gmail.com).

7. По можливості визначте всі комп’ютери, з яких  Вами здійснювався доступ до Реєстрів, складіть список всіх комп’ютерів, ноутбуків з яких в будь-який час здійснювався доступ до Реєстрів, як за допомогою встановленої комп’ютерної програми та і через браузер.

8. Відключіть комп’ютер від комп’ютерної мережі.  У випадку, якщо в момент виявлення інциденту комп’ютер виключений, не включайте його до створення так званого «образу» жорсткого диску. Якщо комп’ютер у момент виявлення інциденту включений, зробіть наступні кроки:

 

• відключіть його від провідної та безпровідної Wi-Fi мережі (для провідної мережі від’єднайте сітьовий шнур, для безпровідної мережі — деактивуйте Wi-Fi адаптер);
• зафіксуйте, чи співпадає системний час комп’ютера з поточним часом (якщо ні, зафіксуйте різницю);
• виключіть комп’ютер шляхом екстреного відключення від живлення (відключення шнура від блоку живлення, зняття акумуляторної батареї).

 

9. Категорично заборонено виконувати антивірусні перевірки та видалення «шкідливих» програм, переустановлення операційної системи та виконувати інші дії, направлені на відновлення працездатності комп’ютера або операційної системи. Це може призвести до неможливості відновити повну картину інциденту та відновлення  видалених файлів.

10. Отримайте нові ключі ЕЦП доступу до Єдиних та Державних реєстрів та замініть облікові дані особистого ключа, а також замініть паролі доступу до всіх онлайн-сервісів (пошта, соціальні мережі та інше).

11. Проаналізуйте електрону пошту, яка використовувалась на комп’ютерах, задіяних в інциденті. Спробуйте найти підозрілі листи з вкладення, які містять текст, що закликає в імперативному порядку  відкрити вкладений документ або змінити настройки комп’ютера/програмного забезпечення, наприклад, включити макроси Mіcrosoft Office.

12. Направте на адресу  ДП «Національні інформаційні системи України» запит, в якому вкажіть, що просите надати інформацію, щодо того, з яких IP-адрес було здійснено реєстрацію таких заяв (№№) та просите вказати Хост (ip-адресу, ім’я комп’ютера) та ім’я користувача, з яких здійснювався вхід в реєстр під ЕЦП і логіном нотаріуса.

13. У разі наявності веб-сайту підготуйте та направте запит хостінг-провайдеру з проханням підготувати журнали відвідувань сайта за період до трьох місяців до першого інциденту.

14. Створіть образи жорстких дисків. Для  цього бажано залучити незалежного технічного спеціаліста або особу, яка володіє достатнім рівнем технічних знань. Відібрані зразки необхідно оформити протоколом, який підписує нотаріус, технічний спеціаліст, по можливості адвокат та 2 особи (свідки) , які не пов’язані з роботою нотаріуса.

Носії, на яких записані копії, необхідно запакувати та опечатати. Допустимо помістити диск у поліетиленовий пакет та скріпити його  ниткою на кінець, якої наклеїти пояснювальну записку з підписами осіб, які були присутні та відбирали зразки, і проставити печатку технічної організації, спеціаліст якої був присутній.

15. Замовте комп’ютерно-технічну експертизу в державній або незалежній експертній організації.

Для проведення експертизи необхідно надати запаковані носії інформації, пояснення про обставини справи, копії відповідей на запити до ДП «Інформаційні системи України», інтернет і хостинг-провайдерів, відповідну таблицю з реєстраційними діями які були вчинені від вашого імені.

Державні експертні установи

• Науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України.
• Державний науко-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.
• Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України в м. Києві та областях.

Незалежні експертні організації

• ООО «Лабораторія комп’ютерної криміналістики», м. Київ, пер. Коломийський, 13/23, тел. 044-338-32-31, директор Прокопенко С.Д.

Експертизу в рамках кримінального провадження призначає слідчий Національної поліції відповідного відділення поліції, яке буде розслідувати цей злочин.

Додаток 3

Виявлення можливих програм зі шкідливими
функціями, які беруть участь в атаках на нотаріусів

У разі якщо інцидент уже виявлено, описані дії необхідно виконувати після створення образів жорсткого диска і оперативної пам’яті.

Видаляти знайдені програми і зібрані ними дані настійно не рекомендується.

Індикатори компрометації

1. Наявність в системі встановленої програми віддаленого доступу LiteManager (не плутати з SQliteManager).
2. Наявність у системі встановленої модифікованої версії програми зміни  автоматичної розкладки PuntoSwitcher.
3. Наявність у системі файлу keylog.exe.

Усі наступні дії мають бути зроблені користувачем операційної системи, який має права адміністратора.

Перевірка наявності програми LiteManager

Запустити редактор реєстру: Пуск – в рядку пошуку набрати regedit – натиснути Enter.

У вікні редактора реєстру перейти до розділу HKEY_CURRENT_USER\Software. Перевірити наявність розділу LiteManagerTeam.

Виконати аналогічну перевірку в розділі

HKEY_LOCAL_MACHINE\Software.

Можливо також виконати пошук за реєстром рядка LiteManager.

Для цього в меню Правка вибрати пункт Знайти, в полі ввести рядок, натиснути Знайти далі:

Включити відображення прихованих і системних файлів. Для цього Пуск – Панель управління – властивості папки.

На вкладці Вид зняти галочки біля опцій «Приховувати захищені системні файли» і «Приховувати розширення для зареєстрованих типів файлів», переключити опцію «Показувати приховані файли, папки і диски», натиснути «Застосувати», «ОК».

Запустити Провідник або інший файловий менеджер.

Перейти по шляху C:\Users\Ім’я користувача\AppData\Roaming\.

Перевірити наявність папки ServiceUpdate, Windows32 (або зі схожим ім’ям), в якій містяться файли System_32.exe, Config.xml. (в одній папці мають міститись обидва файли).

Можна також виконати пошук за диском С:\ файлів з зазначеними іменами System_32.exe, Config.xml.

Увага! Файл config.xml може міститись в інших папках і відноситись до звичайних програм, і цей файл самостійно не може бути шкідливим.

Наприклад, результат пошуку, в якому знайдено файл, але він відноситься до інших програм та не є шкідливим.

Перевірка наявності програми PuntoSwitcher

Запустити редактор реєстру: Пуск – в рядку пошуку набрати regedit – натиснути Enter.

У вікні редактора реєстру перейти до розділу

HKEY_CURRENT_USER\Software\AppDataLow\Yandex\Yupdate-BITSCM\Applications\. Перевірити наявність розділу Punto.

Можливо також виконати пошук за реєстром рядка Punto.

Для цього в меню Правка вибрати  пункт Знайти, в полі ввести рядок Punto, натисніть кнопку Знайти далі.

Включити відображення прихованих і системних файлів.

Для цього Пуск – Панель управління – властивості папки.

На вкладці Вид зняти галочки біля опцій «Приховувати захищені системні файли» і «Приховувати розширення для зареєстрованих типів файлів», переключити опцію «Показувати приховані файли, папки і диски», натиснути «Застосувати», «ОК».

Запустити Провідник або інший файловий менеджер.

Перейти по дорозі С:\Users\Ім’я користувача\AppData\Roaming\.

Перевірити наявність папки Windows, в якій містяться файли windows.exe, diary.exe, ps64ldr.exe, pshook.dll.

Можна також виконати пошук за диском С: файлів з зазначеними іменами windows.exe,  diary.exe, ps64ldr.exe, pshook.dll.

Увага! Файл windows.exe не обов’язково є шкідливим і необхідно аналізувати ситуацію в цілому, а також перевіряти наявність інших зазначених файлів.

Перевірка наявності файлу keylog.exe

Включити відображення прихованих і системних файлів.

Для цього Пуск – Панель управління – властивості папки.

На вкладці Вид зняти галочки біля опцій «Приховувати захищені системні файли» і «Приховувати розширення для зареєстрованих типів файлів», переключити опцію «Показувати приховані файли, папки і диски», натиснути «Застосувати», «ОК».

Виконати пошук за всіма локальними дисками файлів за іменем keylog.exe.

Додаток 4

Рекомендація щодо зміцнення інформаційної безпеки
нотаріального офісу

Ця рекомендація визначає кроки для підтримання належного рівня інформаційної безпеки нотаріального офісу з метою запобігання перехоплення третіми особами через Інтернет інформації, що становить нотаріальну таємницю, а також ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів.

Основні дії, які мають бути вчинені нотаріусом (ці дії можна вчиняти періодично)

1. Змініть усі паролі, у тому числі встановлені за замовчуванням, які зараз вами використовуються на комп’ютерах нотаріального офісу (пароль входу в операційну систему комп’ютерів, пароль входу до електронних поштових скриньок, пароль ключа ЕЦП, пароль входу до реєстрів, пароль доступу до мережі Wi-fi) (далі — інформаційна система):

а)  змініть паролі за замовчуванням, а також встановіть пароль входу в операційну систему, якщо такий відсутній;

б)  використовуйте різні паролі для різних облікових записів та різних комп’ютерів;

в)  використовуйте складні паролі для додаткової безпеки (використовуйте великі та маленькі літери, цифри, інші символи).

2. Заблокуйте доступ до вашої локальної мережі або мережі Wi-fi:

а)  доступ до локальної мережі можуть мати лише виключно комп’ютери та техніка Вашої мережі;

б)  якщо ви використовуєте мережу Wi-fi, то до неї можуть мати доступ виключно комп’ютери та техніка Вашої мережі;

в)  якщо Вашим клієнтам необхідний доступ до Інтернету або до принтера, надайте цей доступ через окрему  (гостьову) мережу Wi-fi або безпосередньо під’єднайте принтер до ноутбука клієнта.

3. Використовуйте останні версії програмного забезпечення (ПЗ), патчі, оновлення:

а)  виробники ПЗ постійно випускають оновлення для виправлення відомих вразливостей. Тримайте операційну систему, офісну програму, антивірусну-антишпигунську програму в актуальному стані (оновлену), щоб запобігти нападникам (кіберзлочинцям) здійснювати протиправні дії — втручання у Вашу інформаційну мережу за допомогою використання таких вразливостей.

4. Відключіть в операційній системі функцію віддаленого доступу, а також вимкніть автоматичне завантаження сторонніх програм, що дозволяють віддалене управління комп’ютером.

Деякі операційні системи та сторонні програми,  надають функціонал для віддаленого моніторингу Вашого комп’ютера, у тому числі веб-сторінку.

5. Виключіть мікрофон, коли він не використовується.

Приглушений мікрофон буде перешкоджати несанкціонованому прослуховуванню приміщення третіми особами.

6. Відключіть веб-камеру, коли вона не використовується:

а)  направте камеру у напрямку стіни або в інше місце, що буде перешкоджати несанкціонованому її перегляду третіми особами;

б)  закрита лінза (об’єктив) камери буде перешкоджати несанкціонованому її перегляду третіми особами.

7. Встановіть періодичність обов’язкової зміни паролів доступу до елементів Вашої інформаційної системи та її перевірку:

а)  періодично змінюйте всі паролі доступу до елементів інформаційної системи;

б)  періодична зміна паролів не дасть зловмиснику додатковий час для їх підбору та використання;

в)  періодично здійснюйте перевірку Ваших комп’ютерів за допомогою антивірусних-анти­шпигунських програм;

г)  отримані за допомогою електронної пошти файли перед відкриттям перевіряйте за допомогою встановленої антивірусної-антишпигунської програми, а також використовуйте безкоштовний веб-сервіс https://www.virustotal.com/, що здійснює дослідження підозрілих файлів і посилань; дозволяє швидко виявляти віруси, хробаки, трояни й інші види шкідливих програм.

8. Відключайте мережу Wi-fi, комп’ютери, запущені реєстри, коли вони не використовуються:

а)  вимкнення Wi-fi, комп’ютерів, коли вони не використовуються, обмежуватиме кількість часу, коли атакуючі можуть спробувати отримати доступ до Вашої інформаційної системи з мережі Інтернет;

б)  закривайте програми Єдиних та Державних реєстрів, коли не використовуєте їх, не залишайте комп’ютери без нагляду з увімкненими програмами реєстрів.

9. Унеможливіть фізичний доступ третіх осіб до комп’ютерів Вашого офісу та конфіденційної інформації:

а)  за можливості не використовуйте сторонні носії інформації (флешки, карти пам’яті, диски тощо) на комп’ютерах Вашого офісу;

б)  перед використанням носія інформації обов’язково здійсніть його перевірку за допомогою антивірусної-антишпигунської програми;

в)  перед обслуговуванням сторонніми особами Ваших комп’ютерів вийміть усі носії інформації, що містять конфіденційні дані, ключі ЕЦП;

г)  не залишайте носії інформації з ключами ЕПЦ у комп’ютерах, коли їх не використовуєте.

10. Використання безкоштовних сервісів електронної пошти:

а)  використовуйте поштові сервіси відомих безпечних провайдерів послуг;

б)  не використовуйте поштові сервіси країн-агресорів по відношенню до України;

в)  використовуйте поштові сервіси, що надають захист від вірусів, шпигунів тощо;

г)  використовуйте поштові сервіси, що надають змогу переглядати прикріплені файли не завантажуючи їх;

ґ)  використовуйте поштові сервіси, що використовують при вході дворівневу аунтифікацію.

Додаток 5

Коротко про головне

1. Зберігайте паролі та ключі в недоступному для сторонніх осіб місці.
2. Ніколи не залишайте фахівця з налаштування комп’ютерної техніки сам на сам з комп’ютером, на якому встановлені реєстри, та не давайте йому паролі та ключі.
3. Не розголошуйте паролі від мережі WI-FI.
4. Якомога частіше змінюйте паролі доступу до реєстрів з використанням складних комбінацій.
5. Не відкривайте електронні листи з невідомих Вам адресатів і негайно видаляйте їх.
6. Не відкривайте файли клієнтів з їх флеш-носіїв.

При підготовці Методичних рекомендацій використано матеріали

1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М.
2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солошенка А.В.
3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Донченко О.О.
4. Головного територіального управління юстиції у Рівненської області.
5. Відділення НПУ в Рівненській області.
6. Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчуна О.О.
7. Приватного нотаріуса Сейдалієва Д.С.
8. ТОВ «Лабораторія комп’ютерної криміналістики» CeberLab.

Розділ 3 Примірної номенклатури справ державної нотаріальної контори та Примірної номенклатури справ приватного нотаріуса [1] містить справу «Паспорт архіву». Відповідно до наказу Міністерства юстиції України, яким і затверджено ці Примірні номенклатури, паспорт архіву має строк зберігання «постійно».
Форму паспорта архіву наведено в

МАРІЯ ШЛЕЙНИК,
приватний нотаріус Красилівського міського нотаріального округу Хмельницької області
НА ТЕМИ ДНЯ
Минув ось рік — і ми зустрілись знову,
І повели неквапливу розмову
Про те, що було і про те, що не збулося,
Що зроблено, а що зробити не вдалося,
Хто де відпочивав, що нового в нотаріаті,
А нового у нас, як завжди, є багато.
ПРО НОТАРІУСІВ — ЯК РЕЄСТРАТОРІВ НЕРУХОМОСТІ
І почалось усе нове з Нового року,
Коли ми потихеньку, крок за кроком
Реєструвати нерухомість розпочали
І перед новими труднощами стали.
Одну печатку — в ліву руку, другу — в праву…
Ми відкриваємо розділ і реєструємо спадкову справу.
А там — аж 7 свідоцтв!!! Ой, леле, як багато!
Невже 7 раз нам доведеться
Одне й те ж прізвище, і паспорт, й код надрукувати?
Так, саме так ми цілих 8 місяців робили,
І лиш тепер, напередодні свята
Нам нову версію реєстру загрузили.
Скінчили реєстрацію,
Як швидко час біжить…
Бо ж на годиннику вже сьома,
А в нас робота ще кипить.
Ще треба 7 справ зшити,
7 копій з паспорта зробити,
7 описів надрукувати,
З прудким кур’єром все на пошту відіслати.
І все це за «сьогодні» ми маємо зробити,
Інакше — що??? Хтось реєстрацію зуміє відмінити?
То ж дайте нам хоч день чи два запасу,
Бо все за раз зробить у нас не вистачає часу!
ЩЕ ЩО З НОВОГО РОКУ В НАС ЗМІНИЛОСЬ?
ПОРЯДОК ПЛАТЕЖІВ. ТАКОГО НАМ Й НЕ СНИЛОСЬ…
Ну як було людині пояснити,
Коли потрібно копію зробити —
Ми маємо квитанцію їй написати,
Вона — швиденько в банк зганяти,
Щоб 1 гривню у бюджет сплатити,
Ще 5 чи 10 — банку залишити,
Тоді ми маєм право бланк перевіряти,
І аж потому — копію завіряти!
Тут банк (відомий всім нам) довго не дрімав —
І свій продукт новий усім подарував.
Хоч безкінечні SМS нам слухать набридає,
Та послуга «Нотаріальні платежі» частенько виручає.
ПРИЄМНА НОВИНА: У НАС НОВИЙ МІНІСТР
Тендітна жінка, рідке поєднання
Краси і розуму в одній людині.
Ну а для нас — ще й сподівання
На зміни кращі, що настануть нині.
Ми мріємо, щоб моніторинг
Робити не для «галочки» у звіті,
Бо ж розумієм, що потрібен він,
Що є у всьому світі.
Але ж робить його,
Коли підозру маємо реальну,
А не складати форму 2ФМ
На всіх підряд тотально.
Ми працювати хочемо і вміємо,
Що реєстрація в нас унікальна —
Прекрасно розуміємо.
Та сам реєстр ще вдосконалювати треба.
В розумних ІТ-фахівцях велика є потреба!
Попереду нас ждуть реєстри нові,
Оцінки нові, платежі безготівкові.
Це вимагає від нас нового вміння,
І наполегливості, й сили, і терпіння
Бо відчуваю, що майбутні зміни
Добавлять всім нам в кров адреналіну!
Наразі я бажаю Вам побільше ендорфіну —
Гормону щастя, здійснення всіх мрій,
А ще здоров’ячка міцного — всім підряд
І щоб душа наша співала: «Віват, нотаріат»!

ОЛЬГА РОЗГОН,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ ПОДРУЖЖЯМ
Прогалини у дослідженні інституту іпотеки та нюансів нотаріального оформлення договору іпотеки призвели до того, що багато проблемних питань залишаються невирішеними на практиці, сторони правовідносин допускають помилки, які потім вирішуються в судах. Саме тому вивчення теми розвитку інституту іпотеки та практики його застосування нотаріусами ще довго залишатиметься актуальним.
Наприклад, після весілля багато одружених пар вирішують взяти кредит у банку на покупку квартири або будинку. Щоб банк видав потрібну суму, обидва з подружжя стають позичальниками ― порівну розділивши як виплати банку, так і спільні права на володіння житлом. Однак враховуючи, що іпотечні кредити видаються, як правило, на тривалий термін (10–20 років), не кожне подружжя стає повноправним власником цієї квартири.
Якщо говорити про іпотеку стосовно нерухомості, то мова, насамперед, іде про кредит, який видається під заставу нерухомого майна. Іпотека ― це та ж сама застава, але є іпотечний кредит, а є просто кредит. Звернувшись за грішми в банк можна одержати пропозицію як іпотечного кредитування, так і неіпотечного.
При іпотеці нерухомості квартира відразу оформляється як власність того, хто її здобуває.
При придбанні квартири в кредит можна одержати додаткові пільги по оподатковуванню, але взявши кредит на покупку квартири, суб’єкт не стає одержувачем цих пільг. Пільги виплачуються позичальникові за те, що кредит витрачається на придбання або будівництво житла і є кредитом цільовим.
Якщо суб’єкт одержав гроші від банку «на невідкладні потреби», а використав їх на придбання нерухомості, то такий варіант кредиту не вважається цільовим. У такому випадку ніяких пільг суб’єкт не одержить.
Якщо ж оформляти іпотечний кредит і отримані гроші йдуть на покупку житла, то суб’єкт одержить пільги при сплаті податків.
У разі купівлі житла із залученням іпотечного кредитування гроші позичальника й отримана позика переходять до продавця квартири, а з покупцем укладається типовий договір купівлі-продажу квартири. Потім помешкання виступає як застава до моменту остаточної виплати всієї суми кредиту. Умови погашення кредиту — щомісячні виплати рівними частками зі зменшенням суми, на яку нараховується відсоток. У разі затримки виплат настає розірвання договору: банк одержує квартиру, а клієнт — свої гроші за винятком відсотків.
Іпотечний кредит — позика, надана з урахуванням спеціальних принципів кредитування під заставу нерухомого майна на середньо- та довгостроковій основі з метою купівлі, будівництва, реконструкції, модернізації об’єктів нерухомого майна, освоєння і забудови земельних ділянок, досягнення певного економічного чи соціального ефекту.
Зауважимо, що іпотека ― це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).
Банківська (кредитна) іпотека ― це спосіб забезпечення кредитного зобов’язання позичальника перед кредитором, у разі застосування якого предметом застави є нерухоме майно, що залишається у володінні і користуванні позичальника, а кредитор у разі невиконання позичальником кредитного зобов’язання має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами позичальника з урахуванням рангу іпотеки. Банківська іпотека встановлюється на підставі іпотечного договору .

У зв’язку зі змінами та доповненнями до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 811, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.09.2012 за № 1623/21935 (далі — Інструкція), пункти 5, 6 розділу V виключено. Отже, тепер скасовано зрозумілий усім нам порядок визначення ставки держмита при оформленні договору відчуження нерухомого майна і, як наслідок, відсутнє правове регулювання визначення мінімальної вартості відчужуваного майна.

Таким чином, невизначеність, яка виник­ла у результаті подібного «реформування» у нормативних актах, залишає можливість для різноманітних «фантазій» будь-кого: чи то сторін правочину чи нотаріуса, який має право з’ясувати дійсні наміри осіб, а це стосується і визначення ціни, вказаної у договорі, що, на перший погляд, не приховує негативних наслідків, як для сторін правочину, так і для нотаріуса, що посвідчує відповідний правочин.

Спробуємо з’ясувати ситуацію з огляду на діючі нормативні акти. Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України (далі — ПК) дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону. Тобто продавець, у будь-якому випадку, відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПК отримує дохід незважаючи на те, що він не оподатковується. Нотаріус не є податковим агентом у цьому випадку, а тому вимагати надання оцінки для встановлення реальної вартості нерухомості ми не можемо. Але «встановлено законом», що вартість об’єкта нерухомості не може бути нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону. Таким чином, з огляду на діючий закон, оцінку для відчуження ніхто не скасовував.

Подібна практика визначення сторонами ціни продажу об’єкта нерухомості без будь-якого правового врегулювання, розраховуючи виключно на позитивні якості людей, що звертаються до нотаріуса, призведе до значної втрати державним бюджетом статті доходу, одержаного від приватних та державних нотаріусів. Зменшення дохідної частини приватних нотаріусів у зв’язку з вільним трактуванням «ціни за домовленістю» в договорах купівлі-продажу, відповідно, значно зменшить оподатковану базу доходів з нашої діяльності. Стягнення держмита державними нотаріусами також буде значно відрізнятися від реально сплачених коштів за договорами. Крім того, ви­з­начення сторонами заниженої, порівняно з ринковою, ціни продажу «за домовленістю» у договорі відчуження при виникненні спору є порушенням прав набувача, якому довести передачу грошових коштів продавцю в реальному розмірі, який, як правило, відповідає ринковій вартості об’єкта нерухомості, при наявності в договорі конкретної цифри, що відрізняється від реальної, буде важко. Тому витребування нотаріусом

МИРОСЛАВА ДЯКОВИЧ,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка
ОХОРОНА ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ПОДРУЖЖЯ У ВІДНОСИНАХ СПАДКУВАННЯ
Основним змістом спадкових правовідносин є право на спадкування. Аналіз ст. 1269–1285 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) дозволяє виділити у змісті права на спадкування три основні (первинні) правомочності, які обумовлюють настання конкретних правових наслідків — юридичних фактів, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини окремого спадкоємця у спадковому правовідношенні: прийняти спадщину; не приймати спадщину (ст. 1268 ЦК України); відмовитись від прийняття спадщини (ст. 1273 ЦК України). Кожна із зазначених правомочностей є правочином та індивідуальним актом, тобто таким, що здійснюється особисто спадкоємцем або його законним представником і породжує права та обов’язки виключно для спадкоємця.
Проблемам спадкового права присвячені численні дослідження науковців: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, К.О. Граве, В.П. Гри­банова, О.В. Дзери, Ю.О. Заіки, І.В. Жи­лінкової, О.С. Іоффе, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, Р.А. Майданика, Є.О. Рябоконя, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, Р.О. Халфіної, Я.М. Шев­ченко, К.Б. Ярошенко та ін.
У сучасній правовій науці доволі справедливо відзначається, що сучасні стандарти захищеності суб’єктивного права передбачають утвердження принципово нового підходу до забезпечення і реалізації певних категорій прав і свобод особи громадянина, таких, як права у сфері цивільного обороту, права і свободи у тісно пов’язаних з особою сферах шлюбно-сімейних та спадкових відносин. Цей підхід визначається характером державного регулювання суспільних відносин цих груп: доволі обмеженим ступенем впливу з боку владного суб’єкта, надання особі можливості здійснювати і реалізовувати свої права самостійно, своєю волею, за власною ініціативою .
Як зазначає Г.Г. Черемних, правова держава, забезпечуючи захист права спадкування, повинна ставити перед собою завдання, з однієї сторони — не обмежувати свободу приватного інтересу, а з іншої — забезпечувати тим не менше публічний інтерес шляхом створення умов для надання суб’єктивним правам потрібної стійкості, стабільності, офіційного визнання, захисту від порушень прав, які виникають і змінюються .
Право спадкування регулюється ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції Російської Федерації право спадкування гарантується.
На жаль, Конституція України не містить такого положення. Як Конституція України, так і ЦК України передбачають основні принципи цивільного законодавства, серед яких закріплено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом (ч. 4 ст. 41 Конституції України, п. 2 ст. 3 ЦК України).
Зважаючи на важливість інституту спадкування як способу розпорядження та підстави набуття права власності, вважаємо за доцільне доповнити загальні засади цивільного законодавства, а саме ст. 3 ЦК України положенням: «Право спадкування гарантується».
Принцип гарантування спадкових прав означає, що кожна особа має право самостійно і з власної волі розпорядитися належним їй майном на випадок своєї смерті. Діюче законо­давство (цивільне і спадкове) містить правові норми, які зорієнтовані на охорону (захист) суб’єк­тивного права через забезпечення його виконання, сприяння у реалізації права або сво­боди суб’єкта без звернення у судові органи. Такий захист може бути здійснений шляхом вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Зокрема, нотаріальна діяльність на сьогодні є основною формою захисту спадкових прав. Нотаріуси у цьому випадку виступають гарантами охорони (захисту) права спадкування не лише в аспекті забезпечення можливості реалі­зації права особи заповісти майно, але і реально забезпечуючи права спадкоємців на отримання спадкового майна.
Відповідно до положень глав 6, 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси України видають свідоцтва про право на спадщину за законом і за заповітом, вживають заходи до охорони спадкового майна, повідомляють спадкоємців про відкриття спадщини, видають грошові суми із спадкового майна, припиняють охорону спадкового майна.
Нотаріальна діяльність по реалізації спадкових прав є публічною.
Публічність нотаріальної діяльності означає, що вона здійснюється від імені України спеціально уповноваженими законом особами, у чітко визначеному порядку і в передбачених законом формах.
Здійснюючи заходи щодо охорони спадкових прав, нотаріуси, у першу чергу, зобов’язані дотримуватись одного з таких важливих принципів спадкового права, як охорона інтересів сім’ї.
У цьому контексті дослідження захисту спадкових прав та інтересів подружжя є одним із найбільш актуальних і найменш досліджуваних у науці спадкового права.
За загальним правилом, той з подружжя, хто пережив другого з подружжя, має право спадкувати як за заповітом, так і за законом. Чоловік чи дружина є таким же спадкоємцем, як і інші особи: заповідач (один із подружжя) має право передати другому з подружжя майно за заповітом або позбавити його права на спадкування. Той з подружжя, хто пережив померлого, не має жодних переваг, які ґрунтуються на його шлюбі з померлим, поряд з іншими спадкоємцями. Проте зареєстрований шлюб відносить того з подружжя, хто пережив померлого, до спадкоємців першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України), у випадках, передбачених ЦК України, він має право на обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України). Один із подружжя визнається спадкоємцем за законом лише у тих випадках, коли він (вона) перебував(ла) у зареєстрованому шлюбі з померлою особою. Правове значення у даному випадку надається саме факту перебування у зареєстрованому шлюбі, а не наявності фактичних шлюбних відносин (ст. 74 Сімейного кодексу (далі — СК) України). Право на спадщину того з подружжя, хто пережив другого, не пов’язується ані зі спільним проживанням, ані з веденням спільного господарства. Один з подружжя може проживати і в іншому місті, та й, зрештою, в іншій країні.
Відповідно спадкові права подружжя припиняються з моменту припинення шлюбу внаслідок його розірвання.
Згідно зі ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу, а у разі розірвання шлюбу судом — у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У порядку спадкування до спадкоємців переходять тільки ті права і обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Якщо спадкодавець перебував за життя у зареєстрованому шлюбі, то у цьому випадку правовий режим майна, як правило, наділений особливими рисами, оскільки майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Проте припинення шлюбу шляхом його розірвання жодним чином не впливає на правовий режим спільної сумісної власності майна вже колишнього подружжя. Так, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (ст. 68 СК України).
У цьому випадку особливого значення набуває закріплення у спадковому праві гарантій, втілених в охоронних нормах, дія яких поширюється на того з подружжя (колишнього подружжя), хто пережив померлого.

ІРИНА ЖИЛІНКОВА,
доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
МИХАЙЛО ШУЛЬГА,
доктор юридичних наук, завідувач кафедри екологічного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
БЕЗОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ
(проблеми втілення ч. 5 ст. 61 Сімейного кодексу України)
Новий Сімейний кодекс України (далі — СК України) як акт чинного законодавства існує близько 10 років, однак до нього постійно вносяться зміни й доповнення. Цей процес продовжився прийняттям 11.01.2011 р. Закону «Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя» № 2913-VI, який набрав чинності 08.02.2011 р.
Відповідно до цього Закону ст. 61 СК України доповнилася новою частиною такого змісту: об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації. Новели стосуються двох видів майна — житлових приміщень та земельних ділянок, які переходять у власність громадян. Особливе значення сьогодні має питання про отримання громадянами у приватну власність земельних ділянок, передусім — їх безоплатна приватизація, оскільки процес приватизації землі навіть не досяг свого піку.
Отже, в ч. 5 ст. 61 СК України встановлено правило: земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності (в тому числі внаслідок приватизації), стає об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Необхідно підкреслити, що внесення змін до СК України щодо режиму земельних ділянок не було процедурно пов’язане із внесенням змін до будь-яких інших нормативних актів, передусім до Земельного кодексу України (далі — ЗК України). Передбачалося, очевидно, що новели СК України мають логічно «вписатися» в систему норм чинного земельного законодавства, доповнити та уточнити їх. Чи дійсно сталося саме так? Відповідь на це запитання, на жаль, не є ствердною. Спробуємо це довести. Для цього необхідно визначити, наскільки правило, закріплене в ч. 5 ст. 61 СК України, співвідноситься з нормами чинного земельного законодавства.
У ст. 81 ЗК України розмежовуються підстави набуття громадянами України права власності на земельні ділянки. Серед них виокремлюються: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими правочинами; б) безоплатна передача із земель державної та комунальної власності; в) приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). З цього випливає, що особи можуть набувати земельні ділянки у власність як за плату, так і безоплатно.
У ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.
З аналізу наведених норм чинного сімейного та земельного законодавства можна дійти висновку про існування двох окремих моделей відносин подружжя щодо приватизації землі:

ПРАВИЛА НОТАРИАЛЬНОГО ДЕЛОПРОИЗВОДСТВА
Примечание: ПНД являются единым федеральным административным постановлением земельных органов юстиции. Оно было издано и обнародовано в отдельных землях следующим образом:
Баден-Вюрттемберг: Административное постановление Министерства юстиции от 14.08.2001 («Die Justiz» Ведомости министерства юстиции Баден-Вюртемберга, сентябрь 2001, № 9 с. 2), последние изменения внесены административным постановлением Министерства юстиции от 20.07.2007 («Die Justiz», Ведомости Министерства юстиции Баден-Вюртемберга, сентябрь 2007, № 9, с. 301)
Бавария: Объявление Баварского государственного министерства юстиции 25.01.2001 г. (Ведомости Баварского министерства юстиции от 25.03.2001, № 2, с. 32), последние изменения внесены объявлением Баварского государственного министерства юстиции 24.08.2007 (Ведомости Баварского министерства юстиции от 27.09.2007 г., № 7, с. 115)
Берлин: Общее распоряжение Управления юстиции Сената от 05.06.2001 (Ведомости Берлина от 22.06.2001, № 31, с. 2717), последние изменения внесены общим распоряжением управления юстиции сената от 17.09.2007 (Ведомости Берлина от 28.09.2007, № 42, с. 2548)
Бранденбург: Общее распоряжение Министерства юстиции и Европы от 14.11.2000 (Ведомости Министерства юстиции и Европы земли Бранденбург от 15.12.2000, № 12, с. 153), последние изменения внесены общим распоряжением Министерства юстиции и Европы от 16.09.2007, (Ведомости Министерства юстиции и Европы земли Бранденбург от 15.10.2007, № 10, с. 155)
Бремен: Общее распоряжение сенатора по вопросам юстиции и конституции от 24.01.2001; последние изменения внесены общим распоряжением Сенатора по вопросам юстиции и конституции от 1.08.2007 (Ведомости свободного ганзейского города Бремен от 31.08.2007, № 105, с. 905)
Гамбург: Общее распоряжение Ведомства юстиции от 17.01.2001 (Вестник Управления юстиции Гамбурга от 28.02.2001, № 2, с. 13), последние изменения внесены общим распоряжением Ведомства юстиции от 26.07.2007 (Вестник Управления юстиции Гамбурга от 31.08.2007, № 8, с. 87)
Гессен: Циркулярное указание Министерства юстиции от 12.12.2000 (Вестник Министерства юстиции от 01.01.2001, 1, с. 7), последние изменения внесены циркулярным указанием Министерства юстиции от 10.08.2007, с. 490 и последующие)
Мекленбург-Передняя Померания: Общее распоряжением Министра юстиции от 02.01.2001 (Ведомости Мекленбурга-Передней Померании от 22.01.2001, № 5, с. 129), последние изменения внесены общим распоряжением министра юстиции от 15.12.2007 (Ведомости Мекленбурга-Передней Померании, 2007, № 47, с. 604)
Нижняя Саксония: Общее распоряжение Министра юстиции от 21.11.2000 (Нижнесаксонское правосудие от 15.12.2000, № 12, с. 340), последние изменения внесены общим распоряжением Министра юстиции от 17.7.2007 г. (Нижнесаксонское правосудие, 2007 г., № 8, с. 246)
Северный Рейн-Вестфалия: Общее распоряжение Министра юстиции от 23.03.2001 (Ведомости Министерства юстиции земли Северный Рейн-Вестфалия от 15.05.2001, № 10, с. 117), последние изменения внесены общим распоряжением Министра юстиции от 25.03.2008 (3830 – Z. 54) (Ведомости Министерства юстиции земли Северный Рейн-Вестфалия, с. 97)
Рейнланд-Пфальц: Административное распоряжение Министерства юстиции от 18.01.2001 (Ведомости юстиции Рейнланд-Пфальц от 19.02.2001, № 3, с. 36), последние изменения внесены административным распоряжением Министерства юстиции от 7 августа 2007 г. (Ведомости юстиции Рейнланд-Пфальца от 13 августа 2007 г., № 10, стр. 345)
Саар: Общее распоряжение Министерства юстиции от 29.01.2001 (Совместный министерский вестник Саара от 31.07.2001, № 4, с. 171), последние изменения внесены общим распоряжением Министерства юстиции, здравоохранения и социальной сферы от 24.07.2007 (Ведомости Саара от 23.08.2007, № 34, с. 1702)
Саксония: Административное постановление Саксонского государственного министерства юстиции от 12.04.2001 (Саксонские ведомости Министерства юстиции от 30.04.2001, № 4, с. 34), последние изменения внесены административным постановлением Саксонского государственного министерства юстиции от 29.08.2007 (Саксонские ведомости Министерства юстиции № 9 от 27.09.2007, с. 356)
Саксония-Ангальт: Общее распоряжение Министерства юстиции от 02.01.2001 (Ведомости Министерства юстиции земли Саксония-Ангальт от 23.04.2001, № 17, с. 131), последние изменения внесены общим распоряжением Министерства юстиции от 25.07.2007 (Ведомости Министерства юстиции земли Саксония-Ангальт от 27.08.2007, № 35, с. 239)
Шлезвиг-Гольштейн: Общее распоряжение Министерства юстиции, женщин, молодежи и семьи от 21.02.2001 (Известия Шлезвиг-Гольштейна от апреля 2001 г., № 4, стр. 86), последние изменения внесены общим распоряжением Министерства юстиции, труда и Европы от 16.08.2007,
Известия Шлезвиг-Гольштейна, 09/2007, с. 371)
Тюрингия: Административное распоряжение Министра юстиции от 15.01.2001 (Ведомости Министерства юстиции Тюрингии от 28.02.2001, № 1, с. 2), последние изменения внесены административным распоряжением Министра юстиции от 22.08.2007 (Ведомости Министерства юстиции Тюрингии от 20.09.2007, № 4, с. 38)
Нижеследующая редакция текста (без образцов) базируется на варианте общего распоряжения, изданного и обнародованного в Нижней Саксонии. Отклонения, содержащиеся в вариантах текста, изданных и обнародованных в других землях, обозначены соответствующим образом (за исключением отклонений редакционного характера, касающихся, например, правописания или формального изложения). Из других правовых предписаний федеральных земель, изданных
и обнародованных отдельно от ПНД (напр. Общее распоряжение о деятельности нотариусов) могут вытекать прочие дополнения к отдельным нормам ПНД. Эти дополнения не учитываются в нижеследующей редакции.
СОДЕРЖАНИЕ
Раздел 1. Общие положения о делопроизводстве
§ 1. Официальная подпись
§ 2. Служебная печать
§ 2a. Квалифицированная электронная подпись
§ 3. Служебная табличка, именная табличка
§ 4. Возложение обязательств на персонал, нанятый нотариусом* (*Саксония: «нотариусами»)
§ 5. Ведение документов. Сроки хранения
Раздел 2. Книги и реестры
§ 6. Общие положения
§ 7. Книги
§ 8. Актовая книга
§ 9. Реестр наследственных договоров
§ 10. Общие предписания по депозитной книге и книге учета ценностей
§ 11. Записи в депозитной книге
§ 12. Записи в книге учета ценностей; книга депозитных счетов
§ 13. Алфавитные реестры
§ 14. Ведение книг в несброшюрованной форме
§ 15. Документация о соблюдении запрета на удостоверение сделок, в которых нотариус может
оказаться заинтересованным лицом
§ 16. Расходный реестр
§ 17. Автоматизированное ведение книг и реестров
Раздел 3. Ведение актов
§ 18. Хранение документов (актовая коллекция)
§ 19. Документы, оригиналы которых хранятся у нотариуса
§ 20. Распоряжения на случай смерти
§ 21. Протесты по векселям и чекам
§ 22. Дополнительные дела (несброшюрованная форма, сборные дела)
§ 23. Общие дела
Раздел 4. Составление обзорных перечней
§ 24. Обзорные перечни удостоверительных сделок
§ 25. Обзорные перечни депозитных сделок
Раздел 5. Дополнительные предписания о совершении удостоверительных и депозитных сделок
§ 26. Установление и описание участников сделки при удостоверении
§ 27. Депозитные сделки
Раздел 6. Составление нотариальных документов
§ 28. Общие положения
§ 29. Составление оригиналов, официальных копий и заверенных копий
§ 30. Прошивка документов
§ 31. Нанесение печатей на документы
Раздел 7. Проверка исполнения служебных обязанностей
§ 32
Раздел 8. Управление нотариатом и замещение нотариуса
§ 33
Раздел 9. Вступление в силу
§ 34
РАЗДЕЛ 1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ О ДЕЛОПРОИЗВОДСТВЕ
§ 1 1Нотариусы обязаны предоставлять образец подписи, которую они применяют для совершения служебных действий, президенту земельного (окружного) суда. 2Имя, как правило, предоставлять не нужно. 3При предоставлении подписи должно быть указано обозначение должности.
§ 2 (1) 1Нотариусы используют служебную печать (в виде цветной печати и рельефной печати для оттисков и наложения сургучных печатей) согласно соответствующим нормам земельного права . 2Надпись содержит фамилию нотариуса наряду со словами «Нотариус в ……. (населенный пункт)».
(2) Отпечатки каждой из печатей предоставляются президенту земельного (окружного) суда.
(3) 1Нотариусы обеспечивают предотвращение злоупотреблений печатью. 2Об утере либо попадании в обращение подделки незамедлительно извещается президент земельного (окружного) суда.
§ 2a (1) 1Если нотариусы создают документы в электронной форме, они обязаны использовать карточку подписи одной из аккредитованных служб сертификации. 2В ходе процедуры сертификации они должны идентифицировать себя посредством публичного заверения подписи. 3Электронные подписи должны соответствовать техническому стандарту не ниже ISIS-MTT.
(2) Электронная подпись нотариуса наряду с подтверждением его статуса нотариуса содержит официальный адрес и указание на землю, в которой осуществляется нотариальная деятельность, а также на нотариальную палату, в которой состоит нотариус.
(3) 1В случае утери карточки подписи нотариус незамедлительно подает заявление на блокировку квалифицированного сертификата в сертификационную службу. 2Об утере карточки подписи незамедлительно уведомляется президент земельного (окружного) суда и нотариальная палата. К уведомлению прилагается подтверждение блокировки квалифицированного сертификата.
§ 3* (1) 1Нотариусы имеют право размещать у входа в контору или на здании, в котором находится контора, служебную табличку. 2На служебной табличке размещаются герб земли и надпись «нотариус».

У Цивільному кодексі України (далі — ЦК) застосовано підхід, спрямований на охоплення найширшого кола осіб, до яких могла б перейти спадщина у разі відсутності заповіту. Зокрема, встановлено п’ять черг спадкоємців за законом, що включає родичів спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Відсутність легального визначення поняття родинних відносин призвела до поширення тези В.С. Толстого, що ледь не у кожній галузі права терміни «сім’я», «родина» мають своє особливе значення, яке відповідає потребам регулювання цієї галузі суспільних відносин^[1].

Хоча законодавство України прямо не закріплює поняття родинних відносин, воно виходить з їх розмежування із сімейними, регламентуючи останні як відносини між особами, які спільно проживають і пов’язані спільним побутом. При цьому родинні відносини у біль­шості випадків визначаються законодавцем як відносини між особами, які є родичами за походженням^[2]. У спадковому законодавстві також виокремлюються сімейні та родинні відносини. Зокрема, за ст. 1235 ЦК заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У кожному конкретному випадку необхідно довести наявність родинних зв’язків із спадкодавцем. Відповідно до підпунктів 4.1, 4.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Проте не у всіх випадках особа може підтвердити нотаріусу наявність родинних відносин під час оформлення права на спадщину, що, у свою чергу, тягне відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Наприклад, в одному рішенні апеляційного суду зазначалось, що довідка з архівної установи не є доказом родинних відносин для нотаріуса в розумінні п. 4.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України^[3]. Неможливість підтвердження родинних відносин із спадкодавцем у нотаріальному порядку спонукає спадкоємця звернутися до суду із заявою про встановлення відповідного факту.

З цього приводу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі — ВССУ) звернув увагу на необхідність при розгляді справ про спадкування за законом більш ретельно перевіряти докази належності осіб до кола спадкоємців за законом визначеної черги. Для кровного споріднення характерним є ступені споріднення, тобто кількість народжень, що пов’язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв’язках. Так, до родичів четвертого ступеня споріднення відносяться діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки і онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). Родичами п’ятого ступеня споріднення є діти двоюрідних братів та сестер спадко­давця, діти його двоюрідних діда та баби, діти двоюрідних онуків та онучок спадкодавця. До родичів шостого ступеня споріднення належать діти двоюрідних правнуків і правнучок спадкодавця, діти його двоюрідних племінників і племінниць, діти двоюрідного дядька і тітки^[4].

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, а саме право на спадщину.