ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
«09» жовтня 2014 р. № 27
До відома
членів ГО «Асоціації нотаріусів
м. Харкова та Харківської області»

Негативні наслідки у випадку реалізації проекту Закону України
« Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо оформлення спадщини»

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи місцевого самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами) посадова особа місцевого самоврядування — особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно ст. 12 даного Закону, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Статтею 141 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (зі змінами) передбачено, що строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.
Ознайомившись з вимогами Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини» слід зазначити наступне:
Статтею 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (зі змінами) передбачено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини» передбачено вимоги до уповноважених осіб органу місцевого самоврядування, які мають право оформляти спадкові права, зокрема такі особи мають мати вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройти протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершити навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та скласти іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Враховуючи вищенаведене, доцільно зауважити, що вимоги до нотаріусів, які здійснюють свою діяльність на постійній основі, займаються підвищенням свого професійного рівня за рахунок курсів підвищення кваліфікації та самоосвіти більш жорсткі ніж вимоги до уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування, які обрані на певний період.
Також, слід зазначити, що у зв’язку з особливістю оформлення спадкових прав, лише з 01 червня 2009 року приватні нотаріуси після обов’язкового підвищення рівня кваліфікації із спадкового права в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, почали вчиняти нотаріальні дій, пов’язані із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя.
Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини» передбачено, що уповноваженні особи органів місцевого самоврядування забезпечують збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосується нотаріальних дій з оформлення спадщини, відповідно до вимог, встановлених для нотаріусів.
Положенням про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності від 23.03.2011 № 888/5 (зі змінами) та Положенням про умови зберігання архівних документів від 15.01.2003 № 6 (зі змінами) передбачено особливі вимоги щодо приміщень для зберігання архіву.
Згідно ст. 23 Закону України «Про нотаріат» в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів.
Відповідно до п.15.1, 15.2 Правил ведення нотаріального діловодства від 22.12.2010 N 3253/5 (зі змінами), на зберігання до державного нотаріального архіву передаються справи (наряди) нотаріальних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання в упорядкованому стані, а
також закінчені у діловодстві документи довідкового та облікового характеру згідно з відповідними номенклатурами справ. Контора передає справи (наряди) нотаріальних документів через два роки після закінчення десятирічного строку їх зберігання у відповідній державній нотаріальній конторі.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про нотаріат» документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв’язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності. У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи вищенаведене залишається не врегульоване питання забезпечення належними умовами для зберігання архіву та його передача у відповідну архівну установу.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно ст. 27, 28 даного Закону шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шкоди приватний нотаріус зобов’язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.
За умови реалізації Декрету про децентралізацію, шкода завдана посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає виконанню на підставі рішення суду за рахунок коштів громади села.
Крім вищевказаного на реалізацію даного проекту Закону, згідно Декрету про децентралізацію, сільська громада несе наступні витрати:
- навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування сільського населеного пункту раз у п’ять років;
- забезпечення відповідною комп’ютерною та оргтехнікою необхідною для роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують у системі Міністерства юстиції України;
- забезпечення канцелярським приладдям, бланками, печатками, доступом до мережі Інтернет.
Для погашення даних витрат, при оформленні спадкових прав, посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту буде стягуватись плата за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані з вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру.
Крім даної плати, відповідно до вимог чинного законодавства, посадова особа зобов’язана справляти державне мито та інші обов’язкові платежі, які підлягають сплаті при оформленні спадкових прав.

Увага! Таким чином кошти, які громада села могла б скерувати на ремонт доріг, освітлення вулиць та облаштування інфраструктури, у випадку прийняття даного проекту Закону, будуть скеровані на погашення цих витрат та відшкодування шкоди, яку буде завдано посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту фізичній чи юридичній особі.
Слід зазначити, що оформлення спадкових справ є досить складною ділянкою нотаріальної практики, оскільки потребують не тільки спеціальних знань, але і досвід роботи. Це підтверджується значною кількістю звернень громадян, що адресуються контролюючим органам та судових позовів, які зазвичай надходять через значний проміжок часу.
Особливістю оформлення спадкових справ, є також значна тривалість даного провадження у часі, оскільки чинним законодавством встановлено тільки строк для прийняття спадщини, але не встановлено строк для її оформлення. Саме тому, значна кількість спадкових справ залишаються не закритими, що призводить до збільшення архіву. Враховуючи вищенаведене, а також те, що посадова особа органу місцевого самоврядування обрана на певний період залишається відкритим питанням її персональної відповідальності після закінчення каденції у випадку втрати чи знищення архіву.

Щодо вартості оформлення спадщини, доцільно звернути увагу окремих депутатів на наступне:
Розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, передбачені в ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Станом на сьогоднішній день, на підставі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за видачу свідоцтва про право на спадщину справляється за ставкою — 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а саме – 34 грн.).
Відповідно до вимог чинного законодавства, нотаріусами при оформленні спадкових прав справляється плата за отримання інформації та проведення ними реєстрацій в єдиних та державних реєстрах Інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема:
1. За внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису справляється плата у розмірі 34 грн. (з урахуванням податку на додану вартість) (Додаток до постанови КМУ від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна»);
2. За формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу – у розмірі 51 грн.( Наказ МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»);
3. За проведення перевірки у Спадковому реєстрі інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки – у розмірі 51 гривні. (потрібно 2 Витяги при спадщині – 102 грн.) (Наказ МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»);
4. За надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно плата становить 120 гривень ( Постанова КМУ від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру»;
5. За внесення відомостей до Державного реєстру речових прав державне мито становить – 119, 00 грн.;
6. За здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який становить 68 грн. 00 коп. (при спадщині береться два витяги, що становить 136 грн.) (Наказ МЮУ від 29.12.2012 № 1994/5 «Про встановлення розміру плати за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно»)
7. Відповідно до п. 1 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтва про право на спадщину викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. Вартість одного спеціального бланка нотаріальних документів станом на сьогоднішній день становить 6 грн.
Слід звернути Вашу увагу на те, що Декретом про справляння державного мита та Положенням про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру передбачено пільги щодо сплати державного мита та щодо плати за надання правової допомоги.
Крім вищезазначеного доцільно звернути увагу на те, що при видачі свідоцтв про право на спадщину фізичні особи – члени сім”ї спадкодавця 1-го ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти) звільняються від сплати податку з доходу фізичних осіб.
Таким чином твердження окремих депутатів про те, що при оформленні у нотаріуса спадщини на будинок в селі дружиною після смерті її чоловіка становить близько 10 тис. грн. є не правдивим, оскільки згідно вищенаведених розрахунків ця вартість є меншою в десять разів.
І навпаки, за умови оформлення спадщини сільрадами ця вартість збільшиться в рази з елементарних економічних підстав — потрібно буде компенсувати витрати громади.
Додатково слід зауважити, що даним проектом Закону не врегульовано питання дотримання нотаріальної таємниці уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування при проходженні стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, при оформленні спадкових прав та при доступі до єдиних та державних реєстрів, що функціонують в системі Міністерства юстиції України.

Також потрібно відзначити, що реалізація положень Закону призведе до виникнення конфлікту інтересів та корупціогенного фактора.
Так, за Цивільним кодексом України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою; спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частини перша, третя статті 1277).
Отже, органи місцевого самоврядування, в тому числі сільські та селищні ради, є суб’єктами, на яких закон покладає обов’язок бути ініціаторами визнання спадщини відумерлою.
З урахуванням наведеного покладення на сільські, селищні ради повноважень щодо оформлення спадщини є не чим іншим, як поєднанням у одного суб’єкта (у даному разі сільської, селищної ради) повноважень, що може спричинити конфлікт інтересів.
Такий підхід не відповідає вимогам частини четвертої статті 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року (що ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251–V і відповідно до частини першої статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства), за якою кожна держава-учасниця прагне згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права створювати, підтримувати і зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості та запобігають виникненню конфлікту інтересів.
У зв’язку з цим покладення повноважень щодо оформлення спадщини на органи місцевого самоврядування є неприйнятним.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що проект Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини» має суто популістичний характер, спрямований на здійснення передвиборчої агітації, а реалізація його положень призведе до збільшення судових спорів, обтяження громади села додатковими витратами та не забезпечить спрощення процедури оформлення спадкових прав громадян.

З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«06» жовтня 2014 р. № 26
Міністру юстиції України
Петренку П.Д.

Заява щодо попередження корупційної складової шляхом скасування реєстрації
Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства
(Наказ Міністерства юстиції України 17.02.2014 № 357/5)

Порядок проведення перевірок організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства регулюється Законом України «Про нотаріат» та Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (Наказ Міністерства юстиції України 17.02.2014 № 357/5) з відповідними змінами.

І. Відповідно частина друга статті 2-1 «Державне регулювання нотаріальної діяльності» цього Закону визначає, що контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів , дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Спеціальною нормою — ст. 33 Закону визначено періодичність перевірок та місце їх проведення. А саме:
1. перевірка, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки;
2. виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса.
Проведення повторної перевірки з тих питань , які вже були предметом перевірки, не допускається. Окремим випадком проведення повторної перевірки (до двох років) у законі зазначено звернення громадян чи юридичних осіб. Повторна перевірка проводиться лише в межах звернення та повноважень вказаних вище держорганів.
ІІ. Підзаконний нормативний акт — Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі — Порядок) містить деякі додаткові, поглиблені коментарі процедури здійснення перевірки.
Слід зазначити, що Порядок вводить не передбачені Законом нові назви перевірок: «планову комплексну» та «позапланову». Також в Порядку дублюється період перевірки не частіше одного разу в два роки та заборона проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом попередніх перевірок.
Відповідно до Порядку підставою для проведення планової комплексної перевірки є графік проведення такої перевірки (п. 2.4 ст. 2 Порядку)
Графік проведення планових комплексних перевірок погоджується з Міністерством юстиції України та затверджуються начальником управління юстиції на рік.
Копія погодженого та затвердженого графіка надсилається до Міністерства юстиції України, а також направляється на адресу нотаріуса який підлягає перевірці (п. 2.6 ст. 2 Порядку).
Зміни до графіку перевірки вносяться в такому самому порядку (п. 2.6 ст. 2 Порядку).
Графік перевірки оприлюднюється шляхом розміщення на сайті управління юстиції.
Зверніть увагу , що згідно Порядку з метою публічності повинно бути вчинено дві самостійних та обов’язкових дії:
після затвердження графіку на рік його копію направляють на адресу нотаріуса який підлягає перевірці та цей графік додатково оприлюднюється для нотаріального загалу шляхом розміщення на сайті управління юстиції.
після затвердження графіку на рік його копію направляють на адресу нотаріуса який підлягає перевірці та цей графік додатково оприлюднюється для нотаріального загалу шляхом розміщення на сайті управління юстиції.
На підставі погодженого та затвердженого графіку перевірок вже по конкретному нотаріусу уповноваженим представником Міністерства юстиції України або управління юстиції складається план проведення перевірки.
План проведення перевірки розглядається і затверджується відповідно заступником Міністра юстиції або начальником управління юстиції (його заступником), готуються пропозиції щодо складу комісії та повідомляється про перевірку нотаріуса (п. 2.7 ст.2 Порядку).
2) Підставою для проведення позапланової повторної перевірки є надходження звернення фізичної чи юридичної особи (п. 2.8 ст. 2 Порядку).
Позапланова повторна перевірка проводиться як за період , що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці, у межах предмету звернення фізичних чи юридичних осіб (п. 2.9 ст. 2 Порядку).

ІІІ. Детальним аналізом діючого Порядку встановлено норми, які є прямим порушенням Конституції України, Закону України “Про нотаріат” та які є підставою для скасування чинної редакції Порядку.
1. Стаття 2 Порядку без належних повноважень вводить нові терміни та не передбачені Законом «Про нотаріат» нові види та форми перевірок, як то: “планова”, “позапланова перевірка (комплексна цільова або контрольна перевірка)”
2. Визначення терміну ”перевірка” охоплює нові напрямки перевірок, не передбачені Законом, а саме:
а) “перевіряється робота державної нотаріальної контори…” коли Законом передбачено перевіряти “організацію роботи…” (таким чином безпідставно розширено рамки перевірки, що наразі охоплюють всю діяльність контори, а не лише організацію роботи, як це передбачено Законом);
б) “нотаріальна діяльність приватного нотаріуса” коли Законом передбачено перевіряти “організацію нотаріальної діяльності…”(так само розширено рамки перевірок і для приватних нотаріусів).
Фактично, має місце непрофесійно розширене тлумачення норми Закону, що вийшло за рамки тексту та змісту відповідної його статті. Як результат, створено корупційну складову.
3. В статті 3 Порядку нечітко визначені основні завдання перевірки, що в свою чергу потягнуло розробку помилкових механізмів їх реалізації:
Наприклад, до основних завдань перевірки віднесено “застосування до державних та приватних нотаріусів заходів реагування…”. В той час як такі заходи мають вживатися за результатами проведення перевірки.
4. Надзвичайно некоректно виписана редакція частини 3 статті 4 Порядку, яка визначає, що строк проведення планової комплексної перевірки може бути продовжено не більше ніж на один рік після спливу двох років з часу проведення останньої планової комплексної перевірки.
При прямому читанні виходить, що перевірка має тривати місяцями, але не довше одного року! Виникає питання, чи читали текст Порядку самі його автори?
5. Непослідовною за змістом є також стаття 11, де на прохання нотаріуса, який розпочав свою нотаріальну діяльність і не має попереднього досвіду практичної роботи на посаді нотаріуса (а звідки він візьметься якщо він тільки розпочав?), може надаватися методична допомога. Тобто нотаріус звертається за допомогою досвічених колег у застосуванні юридичних знань на практиці. А надалі у статті зазначено, що метою такої допомоги є визначення потреби у проходженні цим нотаріусом курсів підвищення кваліфікації.
6. Головною підставою скасування Порядку та найбільш корупційними є зміст статей 13 та 15.
Цими статтями регламентовано порядок та строки проведення:
- позапланової комплексної,
-цільової,
- контрольної,
- позапланової перевірки в загальному порядку.
Всі вищезгадані види перевірок є вигаданими авторами цього Порядку, оскільки Законом передбачена лише перевірка планова, та як виключення — повторна перевірка на підставі звернення громадян чи юридичних осіб у межах звернення.
7. Також вимагає змін зміст ст. 25 Порядку, який в порушення вимог Закону про заборону будь яких повторних перевірок встановлює ще одну повторність перевірки нотаріуса — під час проведення Міністерством юстиції перевірки діяльності головного управління юстиції з метою визначення стану роботи головного управління юстиції з напряму нотаріату.
Ще одна вигадка авторів Порядку.
За Законом кількість перевірок не залежить від ієрархії перевіряючих, відповідно якщо нотаріуса вже перевіряло головне управління юстиції, то Міністерство юстиції України не має права на повторну перевірку за цей період — це прямо заборонено Законом!
А будь яке втручання в діяльність нотаріуса заборонено Законом і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.
8. Доволі неоднозначним є зміст статті 29, що передбачає з кожною перевіркою проведення повторної сертифікації робочого місця нотаріуса.
Ці вимоги протирічать ст. 25 Закону, де чітко виписані випадки проведення повторної сертифікації.
9. Керуючись статтею 31 Порядку перевірка набуває функцій судової гілки влади, оскільки має на меті “встановлення, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства”.
10. І нарешті ще одна нісенітниця, закладена до статті 40.
Виявляється, Міністр юстиції має підмінити собою Головні управління юстиції та Департамент нотаріату та приймати рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами так званих комплексних, цільових та контрольних перевірок по кожному окремому нотаріусу.
Виникає єдине питання, а для чого взагалі існують Головні управління юстиції та Департамент нотаріату?

Відповідно, нова редакція Порядку повинна відповідати наступним вимогам Закону:
1. Планова перевірка здійснюється виключно за певний період і не частіше одного разу в два роки.
2. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки не допускається.
3. Кількість перевірок не регламентується ієрархією перевіряючих, відповідно якщо нотаріуса вже перевіряло управління юстиції, то Міністерство юстиції України вже в цей період не має права на повторну перевірку — це прямо заборонено законом.
Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконання ним своїх обов’язків заборонено Законом і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.
4. Підставою для проведення позапланової повторної перевірки є виключно надходження звернень фізичних чи юридичних осіб.
Позапланова повторна перевірка проводиться як за період , що вже підлягав перевірці, так і за період , що не підлягав такій перевірці, але виключно у межах предмету звернення фізичних чи юридичних осіб.
5. Процедура та підстави призначення планової перевірки наступна:
а) Підставою для проведення перевірки є Графік.
Графік погоджується з Міністерством юстиції України та затверджується начальником управління юстиції на рік.
Зміни до Графіку перевірки вносяться в такому самому порядку.
б) Копія погодженого та затвердженого Графіка обов’язково направляється на адресу нотаріуса який підлягає перевірці.
в) Графік перевірки також оприлюднюється шляхом розміщення на сайті управління юстиції.
г) На підставі погодженого та затвердженого Графіку перевірки вже по конкретному нотаріусу складається План проведення перевірки.
Після відповідного розгляду і затвердження Плану, підготовки пропозицій щодо складу комісії за 10 днів здійснюється обов’язкове повідомлення нотаріуса про перевірку .

З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Кто убедителен и знает,
Когда законы чтить пора?
Мы с днем юриста поздравляем,
Тебе – успеха и добра!

19.09.2014

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
16.09.2014 м. Київ № 1542/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2014 р. за № 1128/25905

Про затвердження Змін до Порядку
підвищення кваліфікації нотаріусів,
консультантів державних нотаріальних
контор, державних нотаріальних
архівів, помічників приватних нотаріусів

Відповідно до статей 5, 16 та 291 Закону України «Про нотаріат»

НАКАЗУЮ:

Затвердити Зміни до Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2014 року № 1422/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2014 року за № 1046/25823, що додаються.

Департаменту нотаріату та фінансового моніторингу (Баранова Т.І.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ‒ керівника апарату Алексєєва І.С.

Міністр
Павло ПЕТРЕНКО

ПОГОДЖЕНО:

Президент
Нотаріальної палати України

Наталія ВАСИЛИНА

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
16.09.2014 № 1542/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 вересня 2014 р. за № 1128/25905

Зміни
до Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів
державних нотаріальних контор, державних нотаріальних
архівів, помічників приватних нотаріусів

У пункті 4:

1) в абзаці третьому слова «вищими навчальними закладами;» замінити словами «Нотаріальною палатою України.»;

2) абзац четвертий викласти в такій редакції:

«До організації навчань за професійними програмами підвищення кваліфікації та за програмами тематичних короткострокових семінарів Центром та Нотаріальною палатою України можуть залучатися представники вищих навчальних закладів, наукових установ, інших державних органів, громадських і професійних об’єднань.».

У пункті 5:

1) абзац перший викласти в такій редакції:

«5. Нотаріус зобов’язаний постійно підвищувати свій професійний рівень за одним із видів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 291 Закону України «Про нотаріат», проходити підвищення кваліфікації за видом, передбаченим абзацом третім пункту 4 цього Порядку.»;

2) абзац другий виключити.

У пункті 6:

1) слова «(журналах та інших періодичних виданнях) в Україні» замінити словами «та електронних фахових виданнях в Україні; участі у семінарах, що організовані шляхом проведення дистанційного навчання, вебінарів тощо; участі у роботі постійно діючих комісій та робочих груп Нотаріальної палати України;»;

2) слова «освітнього ступеня магістра,» виключити;

3) доповнити пункт новим абзацом такого змісту:

«При підвищенні кваліфікації за цим видом можуть надаватися підтвердні документи, зокрема копії опублікованих науково-практичних статей, дипломів, сертифікатів, довідок тощо.».

Абзац сьомий пункту 7 викласти в такій редакції:

«складання та нотаріальне оформлення документів з метою подальшого використання їх за кордоном;».

У пункті 8:

1) в абзаці першому:

слова «Підвищення кваліфікації» замінити словами «Проходження підвищення кваліфікації»;

після слова «Центром» доповнити абзац словами «або Нотаріальною палатою України»;

2) в абзаці другому:

після слова «Центром» доповнити абзац словами «або Нотаріальною палатою України»;

друге речення виключити.

В абзаці другому пункту 10 друге речення виключити.

У пункті 11 слова «самоврядними організаціями нотаріусів, науковими установами та вищими навчальними закладами, може видаватися» замінити словами «Нотаріальною палатою України, видається».

У пункті 12 слова «самоврядними організаціями нотаріусів, науковими установами та вищими навчальними закладами» замінити словами «Центром або Нотаріальною палатою України».

У пункті 13 слова «самоврядними організаціями нотаріусів спільно з науковими установами та вищими навчальними закладами» замінити словами «Нотаріальною палатою України».

Директор Департаменту
нотаріату та фінансового моніторингу

Т.І. Баранова

З 01 серпня 2014 року кошти, які є платою за одержання відомостей (витяг, виписка, довідка, публікація повідомлень тощо) з державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України та Державна реєстраційна служба України, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, відповідно до Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі – Закон).

З метою належного виконання Закону щодо спрямування зазначених коштів до загального фонду Державного бюджету України органами Державної казначейської служби України по всій території України з 01 вересня 2014 року відкриті рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження», з відомчою ознакою Міністерства юстиції України «41».

Звертаємо увагу! Інформація щодо реквізитів рахунків розміщена на офіційному сайті Державної реєстраційної служби України, у розділах:

- «Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно» — «Реквізити реєстраційного рахунку для зарахування плати за одержання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (посилання http://drsu.gov.ua/show/13305).

- «Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» — «Реквізити реєстраційного рахунку для зарахування плати за одержання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та за публікацію повідомлень в «Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (посилання http://drsu.gov.ua/show/10332).

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2014 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

Експрес-аналіз
наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2014 № 1422/5 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників нотаріусів»

З набранням чинності наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2014 № 1422/5 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників нотаріусів» (далі — Наказ) серед нотаріальної спільноти виникла певна неузгодженість щодо меж та порядку його застосування. Цей аналіз є спробою поставити крапки над «і» з посиланням на норму Закону України «Про нотаріат».

І. Почнемо з термінів.
Кваліфікація — це наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії.
Згідно з визначенням, даним робочою групою Болонського процесу, присвячених запровадженню Рамки кваліфікацій ЄПВО (FQ EHEA): кваліфікація — будь-який ступінь, звання, диплом або інше свідоцтво, що видане компетентним органом і засвідчує, що визначені результати навчання досягнуті, зазвичай в результаті успішного завершення визнаної навчальної програми. Визначення ґрунтуються на тлумаченні Лісабонської конвенції з визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні з 1997 року (до речі, ратифікованої Парламентом України), згідно з якою кваліфікація — будь-який ступінь, звання, диплом або інше свідоцтво, що видане компетентним органом і засвідчує успішне закінчення відповідної програми з вищої освіти.

Тобто, кваліфікація особи, яка працює нотаріусом, зазначена у ДИПЛОМІ про її освіту — це спеціаліст або магістр, присвоюється акредитованим державою вищим навчальним закладом за результатами закінчення відповідної програми з вищої освіти і не може бути змінена (підвищена чи знижена). Напевне, коли мова йде саме про підвищення кваліфікації особи, то мається на увазі підвищення її ступеню (звання), наприклад, із ступеню бакалавра до ступеню магістра або доктора наук. У такому випадку особі, згідно до ЗУ Про вищу освіту № 1556-VII від 01.07.2014р. видається новий диплом, у якому зазначається встановлена кваліфікація – наприклад, магістр, або доктор наук.

Професіоналізм, професійний рівень — це особлива властивість людини систематично та ефективно виконувати певну складну роботу.

ІІ. Проаналізуємо ст. 5 «Обов’язки нотаріуса» Закону України «Про нотаріат» відповідно до якої і готувався Наказ, а саме ось цієї його частини:
«постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації».
За визначенням ст. 5 Закону України «Про нотаріат» ми маємо два обов’язки нотаріуса:
– стандартний (звичайний обов’язок) кожного практикуючого нотаріуса — це «постійно підвищувати свій професійний рівень» протягом всього строку трудової діяльності на посаді нотаріуса;
– у особливих, виключних випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» — обов’язок «проходити підвищення кваліфікації».
Відповідно, «постійне підвищення свого професійного рівня» та «проходження підвищення кваліфікації» — два різних за змістом та за часовим проміжком процеси.
Постійне підвищення свого професійного рівня — це повсякденний, ніяким нормативним актом не регламентований обов’язок нотаріуса незалежно від стажу, рівня кваліфікації та результатів перевірок його діяльності. Ефективність роботи нотаріуса над собою встановлюється за результатами проведення перевірок Міністерством юстиції України та головними управліннями юстиції в областях і місті Києві в межах повноважень, визначених Законом України «Про нотаріат», з періодичністю раз на два роки.

Проходження підвищення кваліфікації — це певна санкція, настання якої чітко регламентовано пунктом 3 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат»: «нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин:
…
3) Якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, — до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів)».

При цьому застосувати таку санкцію можливо виключно за «неодноразове порушення правил нотаріального діловодства». Будь-які інші порушення нотаріуса (наприклад, недотримання організації нотаріальної діяльності або порушення порядку вчинення нотаріальних дій) такої санкції за собою не тягнуть.

ІІІ. Закону України «Про нотаріат» про повноваження щодо підвищення кваліфікації нотаріусів.
Відповідно до ст. 2 правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Згідно із Законом України «Про нотаріат», в тому числі і з врахуванням вимог ст. 2-1 «Державне регулювання нотаріальної діяльності», на Міністерство юстиції України таких повноважень не покладено.
Єдина згадка про «забезпечення підвищення кваліфікації нотаріусів та їх помічників» є у ст. 16 «Професійне самоврядування нотаріусів» і ці повноваження покладені на Нотаріальну палату України.

Висновок

1. Межі застосування наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2014 № 1422/5 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників нотаріусів» чітко визначено пунктом 3 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», де встановлено обов’язок проходження нотаріусом підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів) виключно у випадку неодноразового порушення ним правил нотаріального діловодства. При цьому слід зазначити, що забезпечення підвищення кваліфікації нотаріусів та їх помічників Законом України «Про нотаріат» покладено на Нотаріальну палату України.
2. На виконання ст. 16 Закону України «Про нотаріат» Нотаріальна палата України має виконати усі належні дії та напрацювати належні інструментарії для забезпечення підвищення кваліфікації нотаріусів та їх помічників в межах повноважень, передбачених Законом України «Про нотаріат».

Приватний нотаріус
Харківського міського
нотаріального округу Володимир Марченко

08 вересня 2014 року

Звернення
щодо створення координаційного штабу
порятунку нотаріусів та їх сімей із зони АТО

Ми майже кожного дня заходимо на сайт Нотаріальної палати України (далі — НПУ) з надією побачити конкретні дії НПУ, які б свідчили, що керівництво переймається нагальними проблемами України, нотаріату в цілому або окремих нотаріусів.
Зараз в Україні тяжка ситуація, особливо з врахуванням АТО в Луганській та Донецькій областях. Волонтери з усієї країни збирають «по крихтах» гроші на ліки, обладнання для лікарень, здають кров, збирають кошти на звичайні харчі та одяг. В той же час громадська організація, що має обсяг членських внесків майже 800 тисяч гривень щомісяця та штат працівників 30 осіб, досі жодної копійчини не витратила на забезпечення миру в країні, зайнявши зручну позицію «моя хата скраю». Саме в такі буремні часи проявляється справжня сутність кожного з нас: як громадянина, так і організації.
Багато нотаріусів витрачають свої кошти на придбання необхідного спорядження, продуктів, захисних засобів. Більшість наших колег вже розбирається в класах бронежилетів, касках, берцях та ліках так само вправно, як і в правочинах!
На сторінках Фейсбуку волонтери та бійці пишуть слова подяки нотаріусам за їх допомогу.
Велика шана нотаріусам, що нині мобілізовані та гідно захищають Україну зі зброєю в руках!
Таким чином формується громадська думка і про конкретних нотаріусів, і про нотаріальну спільноту в цілому! Надзвичайно важливо було б висвітлити все це у ЗМІ, але НПУ не спромоглась зробити і цього.
Сотні нотаріусів опинились в зоні АТО або змушені були виїхати, залишившись практично без засобів до існування. У багатьох наших колег зруйновано житло, вони залишились без робочих місць. І знов-таки жодної реакції з боку керівництва палати! Нотаріуси самі допомагають один одному: знаходять житло, допомагають працевлаштуватись членам родини. Адже колеги, що виїхали із зони АТО, позбавлені можливості заробляти собі на життя! Палата не зробила жодного практичного кроку для вирішення цих питань на рівні Міністерства юстиції або хоча б на своєму рівні.
При цьому керівництво НПУ проводить круглі столи щодо розробки часового регламенту вчинення нотаріальних дій; критеріїв накладення дисциплінарних стягнень та санкцій щодо нотаріусів. Зараз у більшості нотаріусів складне матеріальне становище, зросли витрати на утримання нотаріальних контор, тому кожна гривня на рахунку. Обсяг роботи скоротився, зараз не до часового регламенту.
Також НПУ знаходить час і на боротьбу з іншими громадськими об’єднаннями нотаріусів.
У підсумку маємо алогічну ситуацію коли керівництво НПУ семінариться, проводить круглі столи, наради, отримує за це заробітну плату — усе як у мирний час, а нотаріуси самостійно допомагають армії, госпіталям, біженцям, собі та своїм колегам. Виникає логічне запитання, а де самоврядування?
Враховуючи складну ситуацію в державі та все вищевикладене, вважаємо, що гроші, які ми повинні сплачувати як внески, більше необхідні для порятунку країни та наших колег, в іншому випадку втрачається будь-яка доцільність їх сплати.
Терміново вимагаємо змінити порядок денний засідання Ради НПУ, що заплановано на 15 серпня 2014 року, та, в першу чергу, підготувати та розглянути такі питання.
1. Розробити практичні механізми допомоги колегам із зони АТО:
– невідкладно домогтися від Міністерства юстиції України чіткого і простого механізму процедури припинення діяльності та/або тимчасової реєстрації на новому місці для нотаріусів-переселенців із зони АТО без зайвої бюрократії;
– вирішити питання здачі архівів вже після завершення АТО;
– допомоги з тимчасовим проживанням;
– надання матеріальної допомоги (за визначеним порядком, за певними правилами незалежно від П.І.Б.).
2. Визначення напрямків участі НПУ у волонтерському русі із захисту та порятунку України.
Сьогодні, коли ми кожного дня отримуємо повідомлення про загибель, поранення громадян України, коли вже практично 50% житла та інфраструктури зони АТО зруйнована, коли країну заполонила хвиля біженців, НПУ повинна припинити «бавитися» у створення комітетів та груп, натомість потрібно терміново створити Координаційний штаб порятунку для збору інформації, аналізу, погодження дій та термінового реагування для допомоги нотаріусам та їх сім’ям.

08 серпня 2014 року
ПІДПИСИ:
Марченко В.М св-во № 542
Саврасова І.О св-во № 4797
Самощенко О.А. св-во № 3096
Коссе Л.М. св-во № 1051
Чуєва О.Д. св-во № 2210
Цуканова О.В. св-во № 1066
Грошева О.Ю. св-во № 1053
Остапенко Ю.А. св-во № 3250
Тихонова І.В. св-во № 4943