Судова практика по єдиному соціальному внеску

http://forum.yurradnik.com.ua/viewtopic.php?f=87&t=34311

  

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«10» лютого 2015 р. № 4

 

Міністру юстиції України

Петренку П.Д.

 

 

Шановний Павле Дмитровичу!

 

Як відомо, в житті дуже часто саме «дрібниці» вирішують успіх тієї чи іншої справи, ось і в цьому зверненні ми спробуємо звернути Вашу увагу на певні технічні питання, які стають на заваді у реалізації прав громадян України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

При цьому виправити ці недоліки можливо саме на рівні підзаконних нормативних актів.

Впорядкувавши ці питання, держава значно спростить цивільний оборот та життя власників нерухомого майна і підвищить дієвість механізму реєстрації прав.

 

1. Пунктом 2.6 наказу Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі — наказ № 3502/5) передбачено, що «Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили…»

Але у нотаріальній практиці є випадки, коли нотаріально посвідчені договори визнаються судами недійсними і постає питання скасування записів про перехід права власності.

Такі питання розглядають суди загальної юрисдикції, і в позовах не ставиться питання визнання недійсним рішення державного реєстратора-нотаріуса, яке стало підставою для вчинення таких реєстраційних дій.

До того ж, згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) розгляд скарг на дії державних реєстраторів, а відповідно і нотаріусів під час вчинення реєстраційних дій, є юрисдикцією адміністративних судів.

Отже, ми маємо ситуацію, коли за визнанням недійсним договору позивач повинен звертатися до суду загальної юрисдикції, а за скасуванням рішення державного реєстратора — до адміністративного суду. Проте визнання правочину недійсним автоматично призводить до недійсності реєстрації за ним прав.

2. Наказом № 3502/5 (п. 2.1) встановлено, що «Для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком».

Але є невирішеним питання, хто вносить зміни до записів у разі, коли записи «переносяться» зі старих реєстрів у ДРРП.

Також вважається, що нотаріус повинен вносити лише ті зміни, які виникли з його вини (технічна помилка), або виникли внаслідок нотаріально посвідченого договору (наприклад, договір оренди майна). Під час дії такої редакції вказаного пункту, складаються ситуації, коли нотаріус повинен вносити зміни до розділу, що стались через певний час внаслідок перепланування тощо. Такі зміни повинен вносити державний реєстратор органу державної реєстрації прав.

 

3. Незважаючи на те, що постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (далі — постанова № 868), яка набула чинності 12.02.2014, встановлено, що із заявою про припинення заборони може звертатися боржник, а формами заяв, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5, не передбачено такої можливості.

 

4. Згідно з абз. 3 п. 2.2 наказу № 3502/5   орган державної реєстрації прав або нотаріус видає заявникові картку прийому заяви.

Однак вимога щодо видачі нотаріусом картки прийому заяви, яка містилась у попередньому Порядку державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ № 703, була вилучена у Порядку державної реєстрації, затвердженого постановою № 868. Тобто під час державної реєстрації, яку проводить нотаріус, картка прийому заяви не видається. Вважаємо, що під час внесення змін нотаріусу також не має потреби видавати картку прийому заяви, адже ці зміни вносяться у день звернення особи для внесення змін.

5. Щодо процедури Державної реєстрації припинення іпотеки, яка була зареєстрована нотаріусами до 01.01.2013

Пунктом 71 Порядку  державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою № 868  передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою провадиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Пункт 98 цього ж Порядку регламентує, що за відсутності державної реєстрації права власності нерухоме майно в Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить відомості про таку іпотеку з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис  припинення обтяження нерухомого майна.

Але відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотека є похідним речовим правом та  реєструються після державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно.

Вичерпний перелік об’єктів, щодо яких у спеціальному розділі Державного реєстру прав провадиться державна реєстрація іпотеки, визначено ст. 15 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень». Серед переліку відсутнє таке речове право, як іпотека на певне нерухоме майно.

Навіть, якщо нотаріус всупереч ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень», але керуючись п. 98 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводить припинення державної реєстрації іпотеки з використанням спеціального розділу,  то постає питання: де мають зберігатися документи, на підставі яких було проведено відповідну державну реєстрацію до відкриття розділу в ДРРП? Оскільки це питання постановою № 868 не врегульоване, але за анталогією проведення державної реєстрації іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене (п. 70),  нотаріус має зберігати  заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна. Але як відомо , відповідна справа, в якій мають зберігатися вищевказані документи в номенклатурі нотаріуса відсутня .

 

Підводячи висновок, слід зазначити, що наразі існує нагальна необхідність приведення зазначених вище положень законодавства у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                   В.М. Марченко

Про зміни щодо адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2007.html

 

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2005.html

 

Про транспортний податок

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2004.html

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«03» лютого 2015 р. № 3

Міністру юстиції України Петренку П.Д.

 

Шановний Павле Дмитровичу!

 

01.01.2015 набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими ст. 28 викладена у новій редакції.

Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті для нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 24 грудня 2014 № 722 (далі — постанова № 722), що набула чинності 01.01.2015, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з п. 6 постанови № 722 інформація, отримана користувачем під час доступу до Державного реєстру прав та/або реєстрів, оформляється у вигляді інформаційної довідки.

Пунктом 7 постанови № 722 встановлено, що за надання користувачам інформації з Державного реєстру прав справляється плата, крім випадків, установлених законом, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру», яка складає 51 грн. 00 коп.

Разом із тим, ч. 2 ст. 46¹ Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Жодних змін щодо формування витягів з Державного реєстру для вчинення нотаріальних дій до Закону України «Про нотаріат» внесено не було. Постанова ж називає такий документ інформаційною довідкою, яка отримується нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до даних Державного реєстру і з метою виконання покладених на нього законом функцій. Слід зважити на те, що закон наділений вищою юридичною силою і не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів та проігнорований нотаріусами.

Згідно з дорученням заступника Міністра юстиції України — керівника апарату  від 29.12.2012  № 17-32/1661  та наказом Міністерства юстиції України  від 29.12.2012 р. № 1944/5 (які є чинним на цей час) за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стягується плата у сумі 68 грн. 00 коп.

Просимо надати роз’яснення з таких питань:

1. Який документ повинен виготовити нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном — інформаційну довідку (як того вимагає постанова № 722) чи  витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (як того вимагає Закон України «Про нотаріат»)?

2. З огляду на те, що ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладена у новій редакції, де відсутня ч. 6, згідно з якою Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав встановлювався Міністерством юстиції України (наказ від 02.08.2011 №1936а/5, що станом на сьогодні теж втратив чинність), просимо надати відповідь, які суми мають бути сплачені особою, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за користування інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та як має бути відображене призначення цих платежів, що пов’язані з  виготовленням  зазначеного вище документа.

3. Чи має право нотаріус вимагати від особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сплати коштів у сумі 68 грн. за здійснення кожного пошуку в Державному реєстрі для виготовлення та формування відповідного документа, та на підставі якого чинного нормативного акта  така плата має здійснюватися?

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                               В.М. Марченко

 

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«03» лютого 2015 р. № 2

Голові Державної фіскальної служби України Білоусу І.О.

 

 

Шановний Ігоре Олеговичу!

 

На сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/181661.html) розміщено проект Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором, в якому пропонується нотаріусам включати до податкового розрахунку (форма 1ДФ) інформацію про суму сплаченого військового збору.

Вважаємо цю пропозицію такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів та зборів від 21.01.2014 № 49.

Відповідно до п. 2.1 дія цього Порядку поширюється на податкових агентів.

Пункт 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ): податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб —… самозайнята особа… які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Статтями 172, 174 ПКУ передбачено обов’язок нотаріуса подавати лише інформацію про посвідчення договорів купівлі-продажу або дарування, видачу свідоцтв про право на спадщину, в порядку, встановленому для податкового розрахунку.

Відповідно до вказаних статей фізична особа самостійно визначає суму податку на доходи фізичних осіб та сплачує його до бюджету через банківські установи.

При цьому згідно з п.п. «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку — фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичним особам, які не є податковими агентами).

Враховуючи наведене вище, при посвідченні договорів купівлі-продажу або дарування, видачу свідоцтв про право на спадщину нотаріус не є податковим агентом та не зобов’язаний подавати форму 1ДФ.

Але розуміючи важливість для держави Україна оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором, пропонуємо таку редакцію:

«Оскільки дохід, отриманий фізичною особою від операцій з продажу нерухомого (рухомого) майна, спадщини (дарування), включається до  загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, який є об’єктом  оподаткування військовим збором, та своєчасна сплата такого збору здійснюється до нотаріального оформлення (у тому числі видачі свідоцтв про право на спадщину, посвідчення договорів дарування), рекомендуємо нотаріусам включати до інформації, яка подається в довільній формі в строки, встановлені для податкового розрахунку, дані про суму сплаченого військового збору».

 

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                   В.М. Марченко

 

розяснення

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«29» січня 2015 р. № 1

Голові Верховної Ради України Гройсману В.Б.   Прем’єр-міністру України Яценюку А.П.   Голові Комітету з питань податкової та митної політики Насірову Р.М.   Голові Державної фіскальної служби України Білоусу І.О.

 

Шановні колеги!

 

З набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VІІІ (далі — Закон № 77) наймані працівники нотаріуса і безпосередньо сам приватний нотаріус як самозайнята особа виявилися дискримінованими і фактично отримали заборону скористатися правом на зниження ставки єдиного соціального внеску!

У нашому зверненні ми не будемо торкатися фактичної нереальності виконання одночасно чотирьох умов для застосування понижуючого коефіцієнта 0,4 — щодо цього є вже багато коментарів. Ми звертаємо Вашу увагу на проблему повної відсутності в обумовлених випадках взагалі такого права та відразу пропонуємо шляхи її вирішення.

 І. Проблема використання зниження ставки єдиного внеску для нотаріусів як роботодавців

Закон № 77 передбачив зниження з 01.01.2015 ставки ЄСВ у частині нарахування. Реалізовано це через систему знижувальних коефіцієнтів до ставок ЄСВ,  що передбачено ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77:

«3. Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.»

Але знизити ставку ЄСВ у частині нарахування можуть названі в абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 роботодавці та ще добровільні платники єдиного внеску (названі у ст. 10).

А це:

1) абз. 2 — «підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами»;

2) абз. 3 — «фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);».

Нотаріуси як роботодавці названі в абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, на який немає посилання в абз. 1 ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77:

«фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);» 

ІІ. Проблема використання зниження ставки єдиного внеску для приватних нотаріусів як самозайнятих осіб

Також на нотаріусів — платників єдиного внеску зі своїх доходів від нотаріальної діяльності, не зрозуміло чому, не поширено застосування понижуючих коефіцієнтів для доходів, отриманих від їх нотаріальної діяльності. На наш погляд, ми як фізичні особи також маємо право претендувати на зниження розміру нарахування єдиного внеску на свої доходи.

На сьогодні ставку єдиного внеску для доходів від нотаріальної діяльності встановлено абз. 1 ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 і складає вона 34,7% (у разі добровільної сплати ставка внеску дещо збільшується).

Більше того, для добровільних платників єдиного внеску ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 передбачає застосування коефіцієнта для пониження ставки.

Отже, якщо нотаріус — добровільний платник, він зможе застосувати понижуючий коефіцієнт. А якщо сплачує «обов’язкову» ставку 34,7%, то застосувати коефіцієнт не можна?

Вихід із ситуації вбачається у внесенні змін, по-перше, до ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77, зазначивши, окрім абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, ще й абз. 4, а також пункт п’ятий частини першої статті 4 — це посилання на платників єдиного внеску, що є самозайнятими особами («5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;»); та, по-друге, до ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77, зазначивши, окрім абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, ще й абз. 4.

Тож бачимо, що про роботодавців-нотаріусів та нотаріусів як фізичних осіб, котрі займаються незалежною професійною діяльністю, теж громадян України, просто забули…

Згідно з Конституцією України усі громадяни України мають рівні права та обов’язки.

Знов-таки норми Конституції України забороняють будь-яку дискримінацію, в тому числі і за професійною належністю.

З огляду на викладене вище, та з метою однакового підходу до усіх платників внеску, громадян України

ПРОПОНУЄМО :

 перший абзац п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 викласти у такій редакції:

«3. Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому та четвертому пункту 1, а також пункті п’ятому частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:».

 

З повагою

Президент

Асоціації нотаріусів м. Харкова

та Харківської області                                                                 В.М. Марченко

…

наказ о ликвидации регистрационной службы от 21.01.2015

http://forum.yurradnik.com.ua/viewtopic.php?f=87&t=34266

Уряд прийняв рішення про ліквідацію Державної реєстраційної та Державної виконавчої служб, а також про передачу їхніх функцій Мін’юсту. Про це сьогодні під час прес-конференції в Кабміні повідомила перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова.

«Ми прийняли рішення про ліквідацію Державної виконавчої та Державної реєстраційної служб. Ми передаємо повноваження із реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень та у сфері державної реєстрації Міністерству юстиції», — зазначила перший заступник очільника Мін’юсту.

За її словами, зміни в структурі Мін’юсту – це перший етап реформи. Кінцевою метою змін є запровадження змішаної системи виконання рішень судів із залученнями приватних виконавців. Водночас буде запроваджено систему бонусів для працівників цієї сфери.

«Ми створимо систему винагород для державних виконавців за результатами ефективності їхньої роботи. Таким чином вони матимуть стимул – чим більше рішень виконав, чим якісніше працював, тим більше заробив за результатами місяця», — повідомила Наталія Севостьянова.

Крім цього, функції Державної реєстраційної служби мають бути поступово передані місцевим органам самоврядування, разом із усіма коштами, передбаченими на реалізацію цих функцій.

«Вже найближчим часом будуть визначені області, в яких Мін’юст запустить пілотний проект передачі функцій надання реєстраційних послуг на місця», — наголосила перший заступник Міністра юстиції.

Вона також повідомила, що в середу Уряд прийняв рішення про оптимізацію системи органів юстиції. Рішення забезпечить скорочення кількості структурних підрозділів в системі юстиції вдвічі. Також на 20% буде скорочено кількість співробітників центрального апарату та на 10% — працівників територіальних органів юстиції. Загалом кількість співробітників у системі юстиції знизиться на 2500 осіб по свій Україні.

«Таким чином ми оптимізуємо роботу і усунемо надмірну кількість керівників у системі юстиції. Адже в рамках проведеного аудиту ми підрахували, що у нас в системі 1 керівник на 9 працівників. Працювати немає кому – всі керують. Нині ми прибираємо цю проблему», — резюмувала Наталія Севостьянова.

За словами грузинського експерта Гії Гецадзе, всі кадрові рішення будуть прийматися відкрито і за участі громадськості.

«Відкритість – це один головних критеріїв у боротьбі з корупцією. Тому ми не будемо приймати жодних рішень у своїх кабінетах, а робитимемо це із залученням громадськості. Ми сподіваємося, що громадські організації, які займаються боротьбою з корупцією, допоможуть нам у цьому», — зазначив він.

Говорячи про реформу реєстраційної системи, експерт із Грузії Джаба Ебаноїдзе поінформував журналістів про запровадження нової систему контролю якості та відкриття гарячої лінії, куди громадяни могли б звернутися зі скаргами. Крім того, буде запроваджено нову систему оскарження. Громадянам більше не треба буде йти до судів. Вони зможуть оскаржити дії реєстратора безпосередньо в реєстраційній системі.

«Завдяки всім цим новаціям ми отримаємо дієву систему контролю якості прийнятих в системі реєстрації рішень», — наголосив Джаба Ебаноїдзе.

У свою чергу експерт Хатія Шелія, яка опікуватиметься реформами у системі виконання судових рішень, зауважила: запровадження інституту приватних виконавців судових рішень дасть змогу значно покращити роботу в цьому напрямку.

«Завдяки введенню приватних виконавців ми зможемо значно скоротити державні витрати на утримання виконавчої системи. Завдяки реформі з’являться нові робочі місця у приватному секторі та відійде в минуле корупція у цій галузі. Також це можливість для громадян самим обирати, обслуговуватиме їх державний чи приватний виконавець», — зауважила Хатія Шелія.