Архивы

Лист від 06 березня 2015 року за № 6 до Голови Ради Незалежної асоціації банків України

Logo_APNГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

 

«06» березня 2015 р. № 6

 

Голові Ради

Незалежної асоціації банків  України

Шпеку Роману Васильовичу

 

 

 

Шановний Романе Васильовичу!

Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу і бажаємо успіхів у професійній діяльності.

Громадська організація «Асоціація нотаріусів м. Харкова та Харківської області» ознайомилось з Вашим листом від 23.02.2015 № 2435-23/02. «Про врегулювання питання ціноутворення послуг приватних нотаріусів» та вважає дуже актуальними порушені у Вашому листі питання, що виникають у позичальників при оплаті ними фінансових послуг банківських установ, а також щодо плати, яка стягується нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій.

У Вашому листі абсолютно справедливо зазначено, що через майже шестикратне падіння національної валюти не тільки позичальники, а й уся країна опинилась на межі виживання, і що в таких умовах «неприпустимо допускати збагачення одних осіб за рахунок зубожіння інших», але дивним чином Ви адресуєте цей месседж не членам Незалежної асоціації банків України, не топ-менеджменту банківських установ, які є фахівцями у сфері управління банківськими ризиками, не засновкам банківських установ, а нотаріусам України!

Нотаріуси України, як і звичайні позичальники України повною мірою відчули на собі скільки зусиль та коштів вартує позичальнику домовитись з банківською установою про зменшення відсоткової ставки за кредитом, про переведення валютного кредиту в гривневий, про відтермінування виплат за тілом кредиту. Тарифи банків за будь-яку довідку, за розрахунково-касове обслуговування, за розгляд кредитної справи позичальника на його звернення за реструктуризацією кредиту, інші послуги банківських установ є необґрунтовано завищеними для позичальників. Непоодинокими є випадки, коли комісія банку щодо розгляду документів позичальника з проханням реструктуризації кредиту складала 1% від суми початково виданого кредиту та сягала від 10 000 до 15 000 гривень, а процентна ставка при переведенні кредиту з іноземної валюти в гривню підвищувалась для позичальника майже на 300 %.

Як вірно зазначено у Вашому листі, «такі витрати лягають непомірним тягарем на плечі позичальників, які й без того знаходяться у скрутному становищі внаслідок зростання курсу іноземних валют». Наголошуємо, що йдеться про позичальників — фізичних осіб, які перебувають на межі дефолту (або й за межею) через майже шестикратне падіння національної валюти!

Розуміючи та поважаючи принцип верховенства закону, який дійсно не обмежує банківські установи у вільному встановленні тарифів на свої послуги, тим не менш закликаємо Незалежну асоціацію банків України дотриматись принципу соціальної справедливості та рекомендувати банківським установам утриматися від установлення непомірно високих процентних ставок за надані кредити та тарифів за банківські послуги при обслуговуванні позичальниками дій при реструктуризації валютних кредитів фізичних осіб.

Щодо плати, яку стягують нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій, доводимо до Вашого відома, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси стягують плату за домовленістю, в розмірі, не меншому, ніж ставки державного мита, встановленого для державних нотаріусів, та у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Міністерств фінансів України від 07.07.2012 № 811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2012 за № 1623/21935.

Плата за посвідчення договорів сплачується особами, для яких вчиняють нотаріальну дію, за домовленістю таких сторін між собою, тобто плата за посвідчення договорів може бути сплачена як позичальником, так і банківською установою, яка вчиняє нотаріальну дію. Тим самим банківська установа на абсолютно законних підставах має можливість зменшити витрати позичальника при нотаріальному оформленні документів, взявши такі витрати на себе.

Проте банківські установи не тільки не виявляють готовності розділити з позичальниками валютні ризики, а навіть бажання зменшити витрати останніх на нотаріальне оформлення.

Маємо на увазі таке розповсюджене у банківській сфері ганебне явище, як примушення позичальників користуватися послугами виключно «акредитованих» нотаріусів. Інформація з пропозицією нотаріусам пройти в банківській установі так звану «акредитацію» чи «сертифікацію» міститься на сайтах багатьох банків, наприклад, АТ «Укргазбанк» (http://www.ukrgasbank.com/rus/corporate/tonotarius/), ПАТ «Терра Банк» (http://www.terrabank.ua/ua/notaries-accreditation/). Яскравим прикладом (підкреслюємо, що це тільки один з прикладів і що подібне явище, на жаль, є актуальним для більшості банків України, але вони часто не мають такої публічної форми) таких дій є постанова Правління АТ «Ощадбанк» від 29.08.2014 № 632 «Про співпрацю з приватними нотаріусами при наданні нотаріальних послуг з посвідчення договорів». При цьому під «плідною співпрацею» в зазначеній постанові мається на увазі повернення нотаріусом банку 40% отриманої від клієнта плати за посвідчення договору за незрозумілі «інформаційні та консультаційні послуги». Таким чином «акредитований» нотаріус змушений додати до плати, яка стягується ним за нотаріальне посвідчення договору, ДОДАТКОВО 40% для того, щоб потім повернуті ці гроші банку. Це викликає справедливе нарікання позичальників, створює конфліктні ситуації при оплаті за вчинені нотаріальні дії, та стає підставою для скарг позичальників на нотаріусів, проте на ІНШИХ умовах нотаріус практично позбавлений можливості посвідчити будь-який договір за участю банківської установи.

У підсумку маємо підміну причин та наслідків щодо озвученої Вами проблеми зависокої плати за нотаріальні дії за участю банківських установ та перекладання відповідальності за конфлікт на нотаріусів:

1) іпотечні договори та зміни до них у переважній більшості випадків має право посвідчити виключно «свій», тобто «акредитований» нотаріус;

2) за умовами «акредитації» розмір плати нотаріуса «погоджується» банком;

3) «акредитований» нотаріус вимушений повертати банку за право посвідчувати іпотечні договори та зміни до них приблизно 40% отриманої від клієнта плати за нотаріальне посвідчення.

Причому «ця плата» обумовлюється доволі «екзотичними» інструментаріями, як то «інформаційні та консультаційні послуги банку», або примушення отримання оплати виключно через рахунок відкритий у цьому банку, де вартість обслуговування такого рахунку сягає 40% від суми.

Ще раз звертаємо Вашу увагу, що проблеми подібного роду виникають у нотаріусів виключно при роботі з банківськими установами та виключно з причин, що викладені вище. В будь-яких інших випадках питання оплати нотаріальних дій вирішується нотаріусами достатньо коректно та не викликає нарікань у громадян.

Шановний Романе Васильовичу! Дякуємо Вам за озвучені у Вашому листі питання. Проблема примусу нотаріусів до співпраці з банками шляхом укладення так званих «договорів про плідну співпрацю» та проходження незаконної процедури «акредитації» та «сертифікації» нотаріусів дійсно є дуже наболілою як у нотаріальному співтоваристві, так і в суспільстві в цілому, та заслуговує відвертого обговорення представниками банківської спільноти з нотаріальною. Настав час для такої відвертої розмови.

Звертаємо Вашу увагу, що так само, як і у банківській сфері, створені громадські об’єднання Національна асоціація банків України (НАБУ), Український кредитно-банківський союз (УКБС) та Асоціація українських банків (АУБ), у сфері нотаріату також створені та діють, наприклад, громадські об’єднання Асоціація нотаріусів м. Харкова та Харківської області, Асоціація приватних нотаріусів Львівської області, Асоціація приватних нотаріусів Миколаївської області та Нотаріально палата України.

Виходячи з мети створення, завдань та відповідного статусу наших громадських об’єднань, пропонуємо разом сісти за круглий стіл та разом знайти рішення, які у цей непростий для країни період допоможуть, як громадянам- позичальникам, так і банківським установам та нотаріусам пережити ці важкі часи.

Щиро сподіваємось на Вашу підтримку та подальшу плідну співпрацю.

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                                            В.М. Марченко

 

 

Любі жінки! Адміністрація сайту щиро вітає Вас з 8 березня!

Милі жінки!
В цей день весняний,
В цей день святковий
Бажаємо щиро, бажаємо радо
Безхмарного неба, сонця в душі
Здоров’я міцного, дитячого слова
Натхнення, кохання й краси.

Бажаю щоб завжди в душі у Вас
Горів вогонь кохання
І хай у цей весняний час
 Здійсняться всі Ваші бажання.

98238631_3576575_Campo_de_flores_color_rosa_y_blanco

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=0944&skl=9

 

http://economics.unian.net/agro/1052270-rada-predostavila-notariusam-dostup-k-zemelnomu-kadastru.html

Науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» №1 (79) лютий 2015 року Тема номера: Податки

Атрибути для передплати:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net

http://www.yurradnik.com.ua/

У НОМЕРІ:

Податки

Світлана ЛІСТРОВА,

Володимир МАРЧЕНКО

Податкові нововведення 2015 року: вивчаємо зміни, які запрацювали з 1 січня…………………………… 9

Володимир МАРЧЕНКО

Декларування доходів за 2014 рік: згадуємо правила оподаткування доходів приватних нотаріусів та складаємо декларацію……………………………………………………………………………………………………….. 35

Олена СКИБА

Щодо документального підтвердження витрат приватного нотаріуса……………………………………….. 46

Додаток

Лист Державної податкової служби України «Щодо підтвердження суми витрат на оплату банківських послуг з розрахунково­касового обслуговування» від 07.05.2012 № 7912/6/15­1415…………………. 49

Олена САМОЩЕНКО

Проект відповіді на запит РВ ХМУ ГУМВС України щодо надання копій документів по купівлі­продажу квартири………………………………………………………………………………………………………………………………. 51

Додаток

Запит РВ ХМУ ГУМВС України щодо надання копій документів по купівлі­продажу квартири….. 52

Олена САМОЩЕНКО

Проект відповіді ДПІ…………………………………………………………………………………………………………….. 53

Лист Держаної фіскальної служби України «Про внесення змін в адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору» від 21.01.2015
№ 1665/7/99­99­17­02­01­17…………………………………………………………………………………………………… 58

Пенсійний фонд

Олена САМОЩЕНКО

Податки, витрати, ЄСВ:
відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ – Львів – Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………….. 65

Володимир МАРЧЕНКО

Єдиний внесок з нотаріальної діяльності за підсумками 2014 року…………………………………………… 70

Додаток

Таблиця 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно 75

Державний реєстр речових прав

Олена ЧУЄВА

ДРПП: відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ­Львів­Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………….. 76

Олена ВЕЛИЧКО

Витяг або інформаційна довідка — практика застосування змін до ДРРП………………………………….. 82

Наталія ДМИТРІЄВА

ДРРП через призму нотаріального
процесу………………………………………………………………………………………………………………………………… 86

Роз’яснення Державної реєстраційної служби України «Щодо деяких питань, пов’язаних з державною реєстрацією припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної
операції»………………………………………………………………………………………………………………………………. 94

Лист Міністерства юстиції України [Щодо переліку платних дій з реєстрів] від 27.01.2015 № 16­32/111…………………………. 96

Лист Державної реєстраційної служби України «Щодо надання інформації для підготовки Міністерством юстиції роз’яснень законодавства для застосування нотаріусами» від 31.01.2015
№ 149/8­15­6………………………………………………………………………………………………………………………. 102

Нотаріальний процес

Володимир МОСКІВЕЦЬ

Аграрні розписки:  нове чи давно забуте старе?…………………………………………………………………….. 104

Ольга ДЯЧУК

Відчуження майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, одним із них……………………… 114

Захист прав нотаріуса

Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО

Заперечення на позовну заяву про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дубліката правовстановлювального документа та зобов’язання
вчинення дій……………………………………………. 118

Додаток 1

Узагальнення нотаріальної практики на тему: «Задоволення вимог іпотекодержателя. Окремі питання укладання та нотаріального посвідчення договорів купівлі­продажу предмета іпотеки іпотекодержателем (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»)» 121

Додаток 2

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дубліката правовстановлюючого документа та зобов’язання до вчинення
дії від 23.07.2013…………………………………………………………………………………………………………………. 127

Додаток 3

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.07.2013 по справі за позовом приватного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дубліката правовстановлюючого документа та зобов’язання вчинити певні
дії від 02.10.2013…………………………………………………………………………………………………………………. 133

Спадщина

Олександр КУХАРЄВ

Заповіт з умовою:
окремі питання правозастосування……………………………………………………………………………………….. 136

Наталія САУТЕНКО

Договір про поділ спадщини:
відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ – Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………… 143

Марина ЄЛЬКІНА

Спадщина.
Алгоритм проведення державної реєстрації переходу права власності на успадковану частку нерухомого майна у вже відкритому розділі 146

Руслана РИЧОК

Коментар до спадкової справи про наявність заборони відчуження на спадковому майні…………. 171

Додаток 1

Відповідь нотаріальної контори на заяву щодо зняття арешту
з квартири…………………………………………………………………………………………………………………………… 172

Додаток 2

Відповідь нотаріальної контори на виклик до Окружного адміністративного суду…………………… 173

Додаток 3

Ухвала Окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними дії нотаріальної контори щодо відмови у знятті заборони відчуження нерухомого майна………………………………………………………. 175

Додаток 4

Постанова Окружного адміністративного суду щодо зобов’язання Головного управління юстиції зняти у встановленому законом порядку заборону відчуження нерухомого майна………………………………. 177

Додаток 5

Ухвала Апеляційного адміністративного суду щодо задоволення позову в зобов’язанні Головного управління юстиції зняти у встановленому законом порядку заборону відчуження нерухомого майна…………………………………………………………………………. 181

Зарубіжний досвід

Тиит Сепп

Дисциплинарная ответственность нотариуса: баланс между профессиональной независимостью и постоянным надзором……. 184

Цивільний кодекс

Василь КРАТ

Ціна в цивільному законодавстві………………………………………………………………………………………….. 193

Корпоративне право

Наталія САУТЕНКО

Договір купівлі­продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю: відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ – Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………… 201

Земельний кодекс

Володимир ПОПОВ

Кадастровий номер. Чи є підстава відмови у посвідченні договору відчуження нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, якщо земельній ділянці, на якій розташований такий об’єкт, не присвоєний кадастровий номер?…………… 205

Аналітика та коментарі

Олег ПЕЧЕНЫЙ

Действие наследственного закона на проблемных территориях: конфликт юрисдикций…………… 208

Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО

Аналіз законодавства України щодо правового статусу громадян України, місце проживання яких зареєстроване в Автономній Республіці Крим……………………………………………………………………….. 216

Додаток

Зразок довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції»………………………………………………………………….. 220


Асоціація нотаріусів
міста Харкова та Харківської області

Звернення Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Комітету з питань податкової та митної політики, Державної фіскальної служби України від 29.01.2015 № 1
[Щодо зниження ставки єдиного соціального внеску]…………………………………………………………….. 222

Звернення Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області до Державної фіскальної служби України від 03.02.2015 № 2
[Щодо подання нотаріусами до податкової виключно інформації (в довільній формі) про суму сплаченого військового збору]……………………………………………………………………………………………… 225

Звернення Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області до Міністерства юстиції України від 03.02.2015 № 3 [Щодо справляння плати за надання користувачам інформації з Державного реєстру прав]…………………………………………………………………………………………………………………………………… 227

 

 

 

Аналітична записка щодо впорядкування процедури реєстрації та відчуження авто на вторинному ринку за наслідками реорганізації структури МРЕВ ДАІ

Logo_APN_58

 ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«20» лютого 2015 р. № 5

 

Першому заступнику Міністра внутрішніх справ України

Згуладзе-Глуксманн Е.

 

Аналітична записка

щодо впорядкування процедури реєстрації та відчуження авто на вторинному ринку

за наслідками реорганізації структури МРЕВ ДАІ

 

У країні в період проведення реформ та боротьби з корупцією у владі здійснюється реформування структури МРЕВ ДАІ. У зв’язку з тим, що на органи ДАІ було покладено функції реєстрації автотранспортних засобів, потрібно на державному рівні врегулювати питання державної реєстрації автомобілів та порядку відчуження авто на вторинному ринку.

Проблема реєстрації та відчуження авто на вторинному ринку має певні чинники, які впливають на економіку держави (перехід права власності, корупційна та кримінальна складова в органах ДАІ).

Зумовлені вони тим, що саме нормативно-правова база реалізації транспортних засобів на вторинному ринку не відповідає вимогам сьогодення.

Продаж транспортних засобів регулюється постановою Кабінету Міністрів від 11.11.2009 № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери».

Процедура укладання звичайних цивільно-правових договорів, таких як відчуження транспортних засобів, повністю контролюється силовим відомством. А це — нонсенс.

Комісіонери стоять на обліку в Державтоінспекції, нею ж видаються бланки довідок-рахунків, актів прийому-передачі і нею ж здійснюється реєстраційний облік транспортного засобу на ім’я нового власника.

Отже, нібито діє принцип єдиного вікна, а фактично сьогодні ми маємо один із найбільших тіньових ринків —ринок продажу автомобілів, масштаби якого просто вражають: приблизно понад 300 тис. людей, які здійснюють посередницькі послуги, не сплачують податків за свою незаконну діяльність (також десь кожен другий працівник ДАІ надає посередницькі послуги щодо автотранспорту), шалені кошти в іноземній валюті готівкою, які там обертаються складають приблизно 1/10 — 1/20 частину бюджету держави. Як же вивести із тіні та контролювати цей ринок і ввести його в законне правове поле, де держава могла б контролювати ці продажі, а найголовніше — отримати податки в бюджет, забезпечити безспірність переходу права власності на авто, прибрати корупційну складову, стабілізувати курс іноземних валют та припинити спекуляцію цих валют на чорному ринку.

Можливі шляхи вирішення цього питання

 

1. Сьогодні найважливіше для держави— стабілізація курсоутворення. Якщо брати до уваги виключно фізичних осіб, то вони використовують валюту (не враховуючи її накопичення) передусім у двох випадках: придбання нерухомості або старих авто. В інших випадках громадяни України розраховуються гривнею.

Нерухомість здебільшого придбавають раз у житті, а авто можуть міняти кожні 2–3 роки, та  і на сім’ю може бути і не одне авто.

Можна припустити, що приблизно 10–20% валюти фізичною особою придбавається саме для обороту на ринку старих авто.

Отже, запровадження розрахунків за авто виключно у національній валюті певною мірою зніме ажіотаж на валютному ринку!

Наприклад, у Європі не існує стихійних неконтрольованих автобазарів, «перекупників», неконтрольованої та необмеженої готівки іноземної валюти, яка розгойдує економіку держави та стимулює громадян купувати цю валюту в готівковій формі, сприяє подальшому розвитку чорного ринку, спричиняє неймовірну шкоду банківській системі та іншим сферам життя, адже купівля громадянами іноземної валюти потрібна лише для придбання нерухомості та автомобілів.

Посередники на ринку б/у авто, які сьогодні мають право посвідчувати угоди та виписку довідок рахунків — це корупційні схеми дуже багатьох років, як то заниження реальної вартості авто для ухилення від сплати податків та зборів, надання інформації стороннім особам, тісна корупційна співпраця зі співробітниками МРЕВ, система відкатів, які неможливо було зламати та змінити, адже дуже багато людей у цьому були зацікавленні на найвищому рівні. Та що там говорити: навіть зараз при відчуженні транспортного засобу згоди дружини на відчуження майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, як того вимагає ст. 65 Сімейного кодексу України, вони не контролюють.

Сьогодні ми маємо стихійний «чорний» ринок авто-базарів часів СРСР, «приватних перекупників», працюють також комісійні автомайданчики з продажу б/у авто, які обов’язково повинні мати статус юридичної особи, спеціальний вид діяльності, власний рахунок в установах банку, щодо яких немає визначених законодавством вимог, як це встановлено щодо європейських автомайданчиків, а саме: виставковий майданчик площею від 0,30 га має що найменш 5-10 зареєстрованих працівників, що дає змогу тільки реальним (а не на папері) підприємствам працювати легально та прозоро. Це надасть можливість фіскальним органам реально контролювати грошові потоки, пов’язані з розрахунками за проданий комісійний товар, як того вимагає нині чинна постанова.

Ці юридичні особи повинні були бути виключними посередниками між продавцем та покупцем, шляхом зарахування коштів  на їх офіційний рахунок у національній валюті з подальшим перерахунком на рахунок продавця, що мало б припинити купівлю транспортних засобів за іноземну валюту, юридичні особи повинні сплачували податки за комісію, надавати звіти про всі операції з продажу авто та виступати податковими агентами із перевіркою сплати податків та зборів.

2. Друга проблема — це втрата з бюджету податків від діяльності нелегальних «перекупів» на ринку б/в авто, яка вибудована на такому юридичному інструментарії  як так звана «генеральна довіреність» на один об’ект (автомобіль).

Цю проблему можливо вирішити двома шляхами:

а) ліквідувати «генеральну довіреність» на один об’єкт (автомобіль) шляхом дорівнення наслідків від її видачі до наслідків відчуження авто, інакше кажучи — здійснювати оподаткування

або

б) ліквідувати «генеральну довіреність» на один об’єкт (автомобіль) та можливість її передоручення шляхом внесення відповідних змін до Цивільного кодексу України.

Звісно що в обох випадках ці обмеження не повинні стосуватися дітей, батьків та подружжя, а також тих дій, які були вчинені до набрання чинності новими правилами гри на вторинному ринку авто.

Впровадження податку на отримання так званої «генеральної довіреності» на один об’ект (автомобіль) прибере будь-яку бізнесову зацікавленість для отримання нелегального доходу для так званих «перекупів». При цьому слід враховувати, що ліквідація «генеральної довіреності» не позбавляє права на експлуатацію транспортного засобу, оскільки за чинним законодавством його експлуатація можлива за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

У підсумку бюджет отримає податки. Потрібно стимулювати людей переоформлювати автомобілі законним способом шляхом здешевлення бюрократичної складової та посилення відповідальності саме власника, а не користувача автомобіля.

 

3. Не є таємницею, що велика корупційна складова на базі вторинного ринку авто вибудована в рядах діючого ДАІ — це і база викрадених авто, і база арештованих авто тощо.

Після ліквідації органів ДАІ значна частина працюючих там автоматично переходять «на роботу» перекупництва. Знову ми не отримаємо надходження до бюджету, та й надалі будемо робити вигляд, що у нас цієї проблеми не існує. Якщо зараз цього не зробити, ми цього не зробимо ніколи. Тому на базі реєстру обтяження рухомого майна, до якого мають доступ нотаріуси, потрібно побудувати нову схему перевірки автомобілів.

 

4. У ДАІ є електронна база транспортних засобів і до неї має бути відкритий доступ.

Наявність Державного реєстру речових прав спонукає на його прикладі до створення аналога на його базі.

Простота та публічність напрацьованих механізмів щодо нерухомого майна доводить необхідність та реальність використання подібних інструментів щодо авто.

Знову ж таки, вирішальним буде те, що цей захід не потребуватиме додаткових витрат бюджету — буде використане вже існуюче технічне забезпечення, і з цим будуть працювати вже наявні досвідчені фахівці-нотаріуси.

 

5. З метою захисту прав власника, забезпечення контролю та наповнення бюджету, отримання податків, забезпечення безспірності, кваліфікованого правового супроводу та одночасної реєстрації права власності доцільно задіяти систему нотаріальних органів.

Нотаріус сам організовує свою роботу, має спеціальні знання та досвід, корупція в його роботі повністю відсутня (адже послуги оплачуються за домовленістю сторін), має робоче місце, найманих працівників, оргтехніку та ін.

Приватний нотаріус забезпечує себе самостійно і не потребує бюджетних відрахувань на своє утримання, відповідальність приватного нотаріуса застрахована, також він відповідає своїм майном, репутацією (адже конкуренція дуже велика).

Передання нотаріусам виключного права посвідчувати правочини щодо відчуження транспортних засобів, реєструвати право власності у відповідному реєстрі звільнить державний орган від багатьох проблем та корупції, які існували до цього, в тому числі і відповідальності у разі заподіяння суб’єктам шкоди.

Адже досвід та професіоналізм нотаріуса вже довів свою ефективність на прикладі ліквідації систем БТІ та передання нотаріусам права реєструвати право власності на нерухоме майно.

За великим рахунком, відчуження нерухомості та його реєстрація за своєю правовою основою майже нічим не відрізняється від відчуження транспортного засобу та переходу права власності на нього, бо транспортний засіб — таке саме майно, тільки рухоме. Для цього нотаріусів треба приєднати до загальнодержавних реєстрів, які були в органах ДАІ, та зробити їх виключними реєстраторами прав на транспортні засоби.

Також є доцільним законодавчо передбачити розрахунки сторін через спеціально регламентований Національним банком України «транзитним» рахунком нотаріуса.

Таким чином ми отримуємо податки в бюджет, заспокоюємо валютний ринок, прибираємо кримінальну складову при розрахунках та гарантуємо сторонам безспірність виконання умов правочину.

Нотаріус самостійно та добросовісно перевіряє сплату всіх податків та зборів, утримує та впорядковує архів цих документів, в порядку передбаченому нормами Податкового кодексу України надає інформацію про вчинені дії ДФС України, забезпечує безспірність цих правочинів, а також сплачує податок (15%, 20%) та ЄСВ (34,7%) від отриманого ним прибутку.

Загальний підсумок комплексної реалізації пропозицій:

1. Для держави:

- наповнення бюджету, контроль та отримання податків

- встановлення пріоритету у грошовому обігу національної валюти та стабілізація курсоутворення

- знищення ще однієї ланки корупційної складової

- створення та/або об’єднання публічного реєстру

- не потребує додаткових витрат бюджетних коштів

2. Для учасників цивільного обігу:

- спрощення процедури відчуження авто в межах норм цивільного кодексу України

- створення легального ринку відчуження б/в авто

- професійний правовий супровід та забезпечення гарантій безспірності посвідчення правочинів щодо відчуження авто

3. Для держави та учасників цивільного обігу

- отримання довіри суспільства та встановлення гарантій на ринку відчуження б/в авто

 

 

З повагою

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                               В.М. Марченко

Пропозиції щодо приведення окремих норм законодавства у відповідність до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

  Logo_APN_61

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«10» лютого 2015 р. № 4

 

Міністру юстиції України

Петренку П.Д.

 

 

Шановний Павле Дмитровичу!

 

Як відомо, в житті дуже часто саме «дрібниці» вирішують успіх тієї чи іншої справи, ось і в цьому зверненні ми спробуємо звернути Вашу увагу на певні технічні питання, які стають на заваді у реалізації прав громадян України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

При цьому виправити ці недоліки можливо саме на рівні підзаконних нормативних актів.

Впорядкувавши ці питання, держава значно спростить цивільний оборот та життя власників нерухомого майна і підвищить дієвість механізму реєстрації прав.

 

1. Пунктом 2.6 наказу Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі — наказ № 3502/5) передбачено, що «Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили…»

Але у нотаріальній практиці є випадки, коли нотаріально посвідчені договори визнаються судами недійсними і постає питання скасування записів про перехід права власності.

Такі питання розглядають суди загальної юрисдикції, і в позовах не ставиться питання визнання недійсним рішення державного реєстратора-нотаріуса, яке стало підставою для вчинення таких реєстраційних дій.

До того ж, згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) розгляд скарг на дії державних реєстраторів, а відповідно і нотаріусів під час вчинення реєстраційних дій, є юрисдикцією адміністративних судів.

Отже, ми маємо ситуацію, коли за визнанням недійсним договору позивач повинен звертатися до суду загальної юрисдикції, а за скасуванням рішення державного реєстратора — до адміністративного суду. Проте визнання правочину недійсним автоматично призводить до недійсності реєстрації за ним прав.

2. Наказом № 3502/5 (п. 2.1) встановлено, що «Для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком».

Але є невирішеним питання, хто вносить зміни до записів у разі, коли записи «переносяться» зі старих реєстрів у ДРРП.

Також вважається, що нотаріус повинен вносити лише ті зміни, які виникли з його вини (технічна помилка), або виникли внаслідок нотаріально посвідченого договору (наприклад, договір оренди майна). Під час дії такої редакції вказаного пункту, складаються ситуації, коли нотаріус повинен вносити зміни до розділу, що стались через певний час внаслідок перепланування тощо. Такі зміни повинен вносити державний реєстратор органу державної реєстрації прав.

 

3. Незважаючи на те, що постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (далі — постанова № 868), яка набула чинності 12.02.2014, встановлено, що із заявою про припинення заборони може звертатися боржник, а формами заяв, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5, не передбачено такої можливості.

 

4. Згідно з абз. 3 п. 2.2 наказу № 3502/5   орган державної реєстрації прав або нотаріус видає заявникові картку прийому заяви.

Однак вимога щодо видачі нотаріусом картки прийому заяви, яка містилась у попередньому Порядку державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ № 703, була вилучена у Порядку державної реєстрації, затвердженого постановою № 868. Тобто під час державної реєстрації, яку проводить нотаріус, картка прийому заяви не видається. Вважаємо, що під час внесення змін нотаріусу також не має потреби видавати картку прийому заяви, адже ці зміни вносяться у день звернення особи для внесення змін.

5. Щодо процедури Державної реєстрації припинення іпотеки, яка була зареєстрована нотаріусами до 01.01.2013

Пунктом 71 Порядку  державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою № 868  передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою провадиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Пункт 98 цього ж Порядку регламентує, що за відсутності державної реєстрації права власності нерухоме майно в Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить відомості про таку іпотеку з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис  припинення обтяження нерухомого майна.

Але відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотека є похідним речовим правом та  реєструються після державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно.

Вичерпний перелік об’єктів, щодо яких у спеціальному розділі Державного реєстру прав провадиться державна реєстрація іпотеки, визначено ст. 15 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень». Серед переліку відсутнє таке речове право, як іпотека на певне нерухоме майно.

Навіть, якщо нотаріус всупереч ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень», але керуючись п. 98 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводить припинення державної реєстрації іпотеки з використанням спеціального розділу,  то постає питання: де мають зберігатися документи, на підставі яких було проведено відповідну державну реєстрацію до відкриття розділу в ДРРП? Оскільки це питання постановою № 868 не врегульоване, але за анталогією проведення державної реєстрації іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене (п. 70),  нотаріус має зберігати  заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна. Але як відомо , відповідна справа, в якій мають зберігатися вищевказані документи в номенклатурі нотаріуса відсутня .

 

Підводячи висновок, слід зазначити, що наразі існує нагальна необхідність приведення зазначених вище положень законодавства у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                   В.М. Марченко

Відеороз*яснення Державної фіскальної служби України від 05.02.2015

Про зміни щодо адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2007.html

 

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2005.html

 

Про транспортний податок

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2004.html

Звернення до Міністра юстиції України від 03 лютого 2015 року за №3

Logo_APN_60

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«03» лютого 2015 р. № 3

 

Міністру юстиції України

Петренку П.Д.

 

Шановний Павле Дмитровичу!

 

01.01.2015 набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими ст. 28 викладена у новій редакції.

Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті для нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 24 грудня 2014 № 722 (далі — постанова № 722), що набула чинності 01.01.2015, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з п. 6 постанови № 722 інформація, отримана користувачем під час доступу до Державного реєстру прав та/або реєстрів, оформляється у вигляді інформаційної довідки.

Пунктом 7 постанови № 722 встановлено, що за надання користувачам інформації з Державного реєстру прав справляється плата, крім випадків, установлених законом, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру», яка складає 51 грн. 00 коп.

Разом із тим, ч. 2 ст. 461 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Жодних змін щодо формування витягів з Державного реєстру для вчинення нотаріальних дій до Закону України «Про нотаріат» внесено не було. Постанова ж називає такий документ інформаційною довідкою, яка отримується нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до даних Державного реєстру і з метою виконання покладених на нього законом функцій. Слід зважити на те, що закон наділений вищою юридичною силою і не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів та проігнорований нотаріусами.

Згідно з дорученням заступника Міністра юстиції України — керівника апарату  від 29.12.2012  № 17-32/1661  та наказом Міністерства юстиції України  від 29.12.2012 р. № 1944/5 (які є чинним на цей час) за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стягується плата у сумі 68 грн. 00 коп.

Просимо надати роз’яснення з таких питань:

1. Який документ повинен виготовити нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном — інформаційну довідку (як того вимагає постанова № 722) чи  витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (як того вимагає Закон України «Про нотаріат»)?

2. З огляду на те, що ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладена у новій редакції, де відсутня ч. 6, згідно з якою Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав встановлювався Міністерством юстиції України (наказ від 02.08.2011 №1936а/5, що станом на сьогодні теж втратив чинність), просимо надати відповідь, які суми мають бути сплачені особою, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за користування інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та як має бути відображене призначення цих платежів, що пов’язані з  виготовленням  зазначеного вище документа.

3. Чи має право нотаріус вимагати від особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сплати коштів у сумі 68 грн. за здійснення кожного пошуку в Державному реєстрі для виготовлення та формування відповідного документа, та на підставі якого чинного нормативного акта  така плата має здійснюватися?

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                               В.М. Марченко