Лист ГУЮ в м. Києві та НБУ про ціни в гривнях (посилення статусу грошової одиниці)
Архивы
Науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» №1 (79) лютий 2015 року Тема номера: Податки
Атрибути для передплати:
Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)
Вартість передплати становить 1200 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/
У НОМЕРІ:
Податки
Світлана ЛІСТРОВА,
Володимир МАРЧЕНКО
Податкові нововведення 2015 року: вивчаємо зміни, які запрацювали з 1 січня…………………………… 9
Володимир МАРЧЕНКО
Декларування доходів за 2014 рік: згадуємо правила оподаткування доходів приватних нотаріусів та складаємо декларацію……………………………………………………………………………………………………….. 35
Олена СКИБА
Щодо документального підтвердження витрат приватного нотаріуса……………………………………….. 46
Додаток
Лист Державної податкової служби України «Щодо підтвердження суми витрат на оплату банківських послуг з розрахунковокасового обслуговування» від 07.05.2012 № 7912/6/151415…………………. 49
Олена САМОЩЕНКО
Проект відповіді на запит РВ ХМУ ГУМВС України щодо надання копій документів по купівліпродажу квартири………………………………………………………………………………………………………………………………. 51
Додаток
Запит РВ ХМУ ГУМВС України щодо надання копій документів по купівліпродажу квартири….. 52
Олена САМОЩЕНКО
Проект відповіді ДПІ…………………………………………………………………………………………………………….. 53
Лист Держаної фіскальної служби України «Про внесення змін в адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору» від 21.01.2015
№ 1665/7/999917020117…………………………………………………………………………………………………… 58
Пенсійний фонд
Олена САМОЩЕНКО
Податки, витрати, ЄСВ:
відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ – Львів – Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………….. 65
Володимир МАРЧЕНКО
Єдиний внесок з нотаріальної діяльності за підсумками 2014 року…………………………………………… 70
Додаток
Таблиця 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно 75
Державний реєстр речових прав
Олена ЧУЄВА
ДРПП: відповіді на запитання за матеріалами семінарів
КиївЛьвівХарків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………….. 76
Олена ВЕЛИЧКО
Витяг або інформаційна довідка — практика застосування змін до ДРРП………………………………….. 82
Наталія ДМИТРІЄВА
ДРРП через призму нотаріального
процесу………………………………………………………………………………………………………………………………… 86
Роз’яснення Державної реєстраційної служби України «Щодо деяких питань, пов’язаних з державною реєстрацією припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної
операції»………………………………………………………………………………………………………………………………. 94
Лист Міністерства юстиції України [Щодо переліку платних дій з реєстрів] від 27.01.2015 № 1632/111…………………………. 96
Лист Державної реєстраційної служби України «Щодо надання інформації для підготовки Міністерством юстиції роз’яснень законодавства для застосування нотаріусами» від 31.01.2015
№ 149/8156………………………………………………………………………………………………………………………. 102
Нотаріальний процес
Володимир МОСКІВЕЦЬ
Аграрні розписки: нове чи давно забуте старе?…………………………………………………………………….. 104
Ольга ДЯЧУК
Відчуження майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, одним із них……………………… 114
Захист прав нотаріуса
Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО
Заперечення на позовну заяву про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дубліката правовстановлювального документа та зобов’язання
вчинення дій……………………………………………. 118
Додаток 1
Узагальнення нотаріальної практики на тему: «Задоволення вимог іпотекодержателя. Окремі питання укладання та нотаріального посвідчення договорів купівліпродажу предмета іпотеки іпотекодержателем (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»)» 121
Додаток 2
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дубліката правовстановлюючого документа та зобов’язання до вчинення
дії від 23.07.2013…………………………………………………………………………………………………………………. 127
Додаток 3
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.07.2013 по справі за позовом приватного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дубліката правовстановлюючого документа та зобов’язання вчинити певні
дії від 02.10.2013…………………………………………………………………………………………………………………. 133
Спадщина
Олександр КУХАРЄВ
Заповіт з умовою:
окремі питання правозастосування……………………………………………………………………………………….. 136
Наталія САУТЕНКО
Договір про поділ спадщини:
відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ – Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………… 143
Марина ЄЛЬКІНА
Спадщина.
Алгоритм проведення державної реєстрації переходу права власності на успадковану частку нерухомого майна у вже відкритому розділі 146
Руслана РИЧОК
Коментар до спадкової справи про наявність заборони відчуження на спадковому майні…………. 171
Додаток 1
Відповідь нотаріальної контори на заяву щодо зняття арешту
з квартири…………………………………………………………………………………………………………………………… 172
Додаток 2
Відповідь нотаріальної контори на виклик до Окружного адміністративного суду…………………… 173
Додаток 3
Ухвала Окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними дії нотаріальної контори щодо відмови у знятті заборони відчуження нерухомого майна………………………………………………………. 175
Додаток 4
Постанова Окружного адміністративного суду щодо зобов’язання Головного управління юстиції зняти у встановленому законом порядку заборону відчуження нерухомого майна………………………………. 177
Додаток 5
Ухвала Апеляційного адміністративного суду щодо задоволення позову в зобов’язанні Головного управління юстиції зняти у встановленому законом порядку заборону відчуження нерухомого майна…………………………………………………………………………. 181
Зарубіжний досвід
Тиит Сепп
Дисциплинарная ответственность нотариуса: баланс между профессиональной независимостью и постоянным надзором……. 184
Цивільний кодекс
Василь КРАТ
Ціна в цивільному законодавстві………………………………………………………………………………………….. 193
Корпоративне право
Наталія САУТЕНКО
Договір купівліпродажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю: відповіді на запитання за матеріалами семінарів
Київ – Харків
листопад – грудень 2014 року……………………………………………………………………………………………… 201
Земельний кодекс
Володимир ПОПОВ
Кадастровий номер. Чи є підстава відмови у посвідченні договору відчуження нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, якщо земельній ділянці, на якій розташований такий об’єкт, не присвоєний кадастровий номер?…………… 205
Аналітика та коментарі
Олег ПЕЧЕНЫЙ
Действие наследственного закона на проблемных территориях: конфликт юрисдикций…………… 208
Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО
Аналіз законодавства України щодо правового статусу громадян України, місце проживання яких зареєстроване в Автономній Республіці Крим……………………………………………………………………….. 216
Додаток
Зразок довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції»………………………………………………………………….. 220
Асоціація нотаріусів
міста Харкова та Харківської області
Звернення Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Комітету з питань податкової та митної політики, Державної фіскальної служби України від 29.01.2015 № 1
[Щодо зниження ставки єдиного соціального внеску]…………………………………………………………….. 222
Звернення Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області до Державної фіскальної служби України від 03.02.2015 № 2
[Щодо подання нотаріусами до податкової виключно інформації (в довільній формі) про суму сплаченого військового збору]……………………………………………………………………………………………… 225
Звернення Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області до Міністерства юстиції України від 03.02.2015 № 3 [Щодо справляння плати за надання користувачам інформації з Державного реєстру прав]…………………………………………………………………………………………………………………………………… 227
Аналітична записка щодо впорядкування процедури реєстрації та відчуження авто на вторинному ринку за наслідками реорганізації структури МРЕВ ДАІ

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
| «20» лютого 2015 р. № 5
|
Першому заступнику Міністра внутрішніх справ України Згуладзе-Глуксманн Е. |
Аналітична записка
щодо впорядкування процедури реєстрації та відчуження авто на вторинному ринку
за наслідками реорганізації структури МРЕВ ДАІ
У країні в період проведення реформ та боротьби з корупцією у владі здійснюється реформування структури МРЕВ ДАІ. У зв’язку з тим, що на органи ДАІ було покладено функції реєстрації автотранспортних засобів, потрібно на державному рівні врегулювати питання державної реєстрації автомобілів та порядку відчуження авто на вторинному ринку.
Проблема реєстрації та відчуження авто на вторинному ринку має певні чинники, які впливають на економіку держави (перехід права власності, корупційна та кримінальна складова в органах ДАІ).
Зумовлені вони тим, що саме нормативно-правова база реалізації транспортних засобів на вторинному ринку не відповідає вимогам сьогодення.
Продаж транспортних засобів регулюється постановою Кабінету Міністрів від 11.11.2009 № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери».
Процедура укладання звичайних цивільно-правових договорів, таких як відчуження транспортних засобів, повністю контролюється силовим відомством. А це — нонсенс.
Комісіонери стоять на обліку в Державтоінспекції, нею ж видаються бланки довідок-рахунків, актів прийому-передачі і нею ж здійснюється реєстраційний облік транспортного засобу на ім’я нового власника.
Отже, нібито діє принцип єдиного вікна, а фактично сьогодні ми маємо один із найбільших тіньових ринків —ринок продажу автомобілів, масштаби якого просто вражають: приблизно понад 300 тис. людей, які здійснюють посередницькі послуги, не сплачують податків за свою незаконну діяльність (також десь кожен другий працівник ДАІ надає посередницькі послуги щодо автотранспорту), шалені кошти в іноземній валюті готівкою, які там обертаються складають приблизно 1/10 — 1/20 частину бюджету держави. Як же вивести із тіні та контролювати цей ринок і ввести його в законне правове поле, де держава могла б контролювати ці продажі, а найголовніше — отримати податки в бюджет, забезпечити безспірність переходу права власності на авто, прибрати корупційну складову, стабілізувати курс іноземних валют та припинити спекуляцію цих валют на чорному ринку.
Можливі шляхи вирішення цього питання
1. Сьогодні найважливіше для держави— стабілізація курсоутворення. Якщо брати до уваги виключно фізичних осіб, то вони використовують валюту (не враховуючи її накопичення) передусім у двох випадках: придбання нерухомості або старих авто. В інших випадках громадяни України розраховуються гривнею.
Нерухомість здебільшого придбавають раз у житті, а авто можуть міняти кожні 2–3 роки, та і на сім’ю може бути і не одне авто.
Можна припустити, що приблизно 10–20% валюти фізичною особою придбавається саме для обороту на ринку старих авто.
Отже, запровадження розрахунків за авто виключно у національній валюті певною мірою зніме ажіотаж на валютному ринку!
Наприклад, у Європі не існує стихійних неконтрольованих автобазарів, «перекупників», неконтрольованої та необмеженої готівки іноземної валюти, яка розгойдує економіку держави та стимулює громадян купувати цю валюту в готівковій формі, сприяє подальшому розвитку чорного ринку, спричиняє неймовірну шкоду банківській системі та іншим сферам життя, адже купівля громадянами іноземної валюти потрібна лише для придбання нерухомості та автомобілів.
Посередники на ринку б/у авто, які сьогодні мають право посвідчувати угоди та виписку довідок рахунків — це корупційні схеми дуже багатьох років, як то заниження реальної вартості авто для ухилення від сплати податків та зборів, надання інформації стороннім особам, тісна корупційна співпраця зі співробітниками МРЕВ, система відкатів, які неможливо було зламати та змінити, адже дуже багато людей у цьому були зацікавленні на найвищому рівні. Та що там говорити: навіть зараз при відчуженні транспортного засобу згоди дружини на відчуження майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, як того вимагає ст. 65 Сімейного кодексу України, вони не контролюють.
Сьогодні ми маємо стихійний «чорний» ринок авто-базарів часів СРСР, «приватних перекупників», працюють також комісійні автомайданчики з продажу б/у авто, які обов’язково повинні мати статус юридичної особи, спеціальний вид діяльності, власний рахунок в установах банку, щодо яких немає визначених законодавством вимог, як це встановлено щодо європейських автомайданчиків, а саме: виставковий майданчик площею від 0,30 га має що найменш 5-10 зареєстрованих працівників, що дає змогу тільки реальним (а не на папері) підприємствам працювати легально та прозоро. Це надасть можливість фіскальним органам реально контролювати грошові потоки, пов’язані з розрахунками за проданий комісійний товар, як того вимагає нині чинна постанова.
Ці юридичні особи повинні були бути виключними посередниками між продавцем та покупцем, шляхом зарахування коштів на їх офіційний рахунок у національній валюті з подальшим перерахунком на рахунок продавця, що мало б припинити купівлю транспортних засобів за іноземну валюту, юридичні особи повинні сплачували податки за комісію, надавати звіти про всі операції з продажу авто та виступати податковими агентами із перевіркою сплати податків та зборів.
2. Друга проблема — це втрата з бюджету податків від діяльності нелегальних «перекупів» на ринку б/в авто, яка вибудована на такому юридичному інструментарії як так звана «генеральна довіреність» на один об’ект (автомобіль).
Цю проблему можливо вирішити двома шляхами:
а) ліквідувати «генеральну довіреність» на один об’єкт (автомобіль) шляхом дорівнення наслідків від її видачі до наслідків відчуження авто, інакше кажучи — здійснювати оподаткування
або
б) ліквідувати «генеральну довіреність» на один об’єкт (автомобіль) та можливість її передоручення шляхом внесення відповідних змін до Цивільного кодексу України.
Звісно що в обох випадках ці обмеження не повинні стосуватися дітей, батьків та подружжя, а також тих дій, які були вчинені до набрання чинності новими правилами гри на вторинному ринку авто.
Впровадження податку на отримання так званої «генеральної довіреності» на один об’ект (автомобіль) прибере будь-яку бізнесову зацікавленість для отримання нелегального доходу для так званих «перекупів». При цьому слід враховувати, що ліквідація «генеральної довіреності» не позбавляє права на експлуатацію транспортного засобу, оскільки за чинним законодавством його експлуатація можлива за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У підсумку бюджет отримає податки. Потрібно стимулювати людей переоформлювати автомобілі законним способом шляхом здешевлення бюрократичної складової та посилення відповідальності саме власника, а не користувача автомобіля.
3. Не є таємницею, що велика корупційна складова на базі вторинного ринку авто вибудована в рядах діючого ДАІ — це і база викрадених авто, і база арештованих авто тощо.
Після ліквідації органів ДАІ значна частина працюючих там автоматично переходять «на роботу» перекупництва. Знову ми не отримаємо надходження до бюджету, та й надалі будемо робити вигляд, що у нас цієї проблеми не існує. Якщо зараз цього не зробити, ми цього не зробимо ніколи. Тому на базі реєстру обтяження рухомого майна, до якого мають доступ нотаріуси, потрібно побудувати нову схему перевірки автомобілів.
4. У ДАІ є електронна база транспортних засобів і до неї має бути відкритий доступ.
Наявність Державного реєстру речових прав спонукає на його прикладі до створення аналога на його базі.
Простота та публічність напрацьованих механізмів щодо нерухомого майна доводить необхідність та реальність використання подібних інструментів щодо авто.
Знову ж таки, вирішальним буде те, що цей захід не потребуватиме додаткових витрат бюджету — буде використане вже існуюче технічне забезпечення, і з цим будуть працювати вже наявні досвідчені фахівці-нотаріуси.
5. З метою захисту прав власника, забезпечення контролю та наповнення бюджету, отримання податків, забезпечення безспірності, кваліфікованого правового супроводу та одночасної реєстрації права власності доцільно задіяти систему нотаріальних органів.
Нотаріус сам організовує свою роботу, має спеціальні знання та досвід, корупція в його роботі повністю відсутня (адже послуги оплачуються за домовленістю сторін), має робоче місце, найманих працівників, оргтехніку та ін.
Приватний нотаріус забезпечує себе самостійно і не потребує бюджетних відрахувань на своє утримання, відповідальність приватного нотаріуса застрахована, також він відповідає своїм майном, репутацією (адже конкуренція дуже велика).
Передання нотаріусам виключного права посвідчувати правочини щодо відчуження транспортних засобів, реєструвати право власності у відповідному реєстрі звільнить державний орган від багатьох проблем та корупції, які існували до цього, в тому числі і відповідальності у разі заподіяння суб’єктам шкоди.
Адже досвід та професіоналізм нотаріуса вже довів свою ефективність на прикладі ліквідації систем БТІ та передання нотаріусам права реєструвати право власності на нерухоме майно.
За великим рахунком, відчуження нерухомості та його реєстрація за своєю правовою основою майже нічим не відрізняється від відчуження транспортного засобу та переходу права власності на нього, бо транспортний засіб — таке саме майно, тільки рухоме. Для цього нотаріусів треба приєднати до загальнодержавних реєстрів, які були в органах ДАІ, та зробити їх виключними реєстраторами прав на транспортні засоби.
Також є доцільним законодавчо передбачити розрахунки сторін через спеціально регламентований Національним банком України «транзитним» рахунком нотаріуса.
Таким чином ми отримуємо податки в бюджет, заспокоюємо валютний ринок, прибираємо кримінальну складову при розрахунках та гарантуємо сторонам безспірність виконання умов правочину.
Нотаріус самостійно та добросовісно перевіряє сплату всіх податків та зборів, утримує та впорядковує архів цих документів, в порядку передбаченому нормами Податкового кодексу України надає інформацію про вчинені дії ДФС України, забезпечує безспірність цих правочинів, а також сплачує податок (15%, 20%) та ЄСВ (34,7%) від отриманого ним прибутку.
Загальний підсумок комплексної реалізації пропозицій:
1. Для держави:
- наповнення бюджету, контроль та отримання податків
- встановлення пріоритету у грошовому обігу національної валюти та стабілізація курсоутворення
- знищення ще однієї ланки корупційної складової
- створення та/або об’єднання публічного реєстру
- не потребує додаткових витрат бюджетних коштів
2. Для учасників цивільного обігу:
- спрощення процедури відчуження авто в межах норм цивільного кодексу України
- створення легального ринку відчуження б/в авто
- професійний правовий супровід та забезпечення гарантій безспірності посвідчення правочинів щодо відчуження авто
3. Для держави та учасників цивільного обігу
- отримання довіри суспільства та встановлення гарантій на ринку відчуження б/в авто
З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів м. Харкова
та Харківської області» В.М. Марченко
Увага! Активні теми обговорення :
Судова практика по єдиному соціальному внеску
Пропозиції щодо приведення окремих норм законодавства у відповідність до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
| «10» лютого 2015 р. № 4 |
Міністру юстиції України
Петренку П.Д.
Шановний Павле Дмитровичу!
Як відомо, в житті дуже часто саме «дрібниці» вирішують успіх тієї чи іншої справи, ось і в цьому зверненні ми спробуємо звернути Вашу увагу на певні технічні питання, які стають на заваді у реалізації прав громадян України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
При цьому виправити ці недоліки можливо саме на рівні підзаконних нормативних актів.
Впорядкувавши ці питання, держава значно спростить цивільний оборот та життя власників нерухомого майна і підвищить дієвість механізму реєстрації прав.
1. Пунктом 2.6 наказу Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі — наказ № 3502/5) передбачено, що «Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили…»
Але у нотаріальній практиці є випадки, коли нотаріально посвідчені договори визнаються судами недійсними і постає питання скасування записів про перехід права власності.
Такі питання розглядають суди загальної юрисдикції, і в позовах не ставиться питання визнання недійсним рішення державного реєстратора-нотаріуса, яке стало підставою для вчинення таких реєстраційних дій.
До того ж, згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) розгляд скарг на дії державних реєстраторів, а відповідно і нотаріусів під час вчинення реєстраційних дій, є юрисдикцією адміністративних судів.
Отже, ми маємо ситуацію, коли за визнанням недійсним договору позивач повинен звертатися до суду загальної юрисдикції, а за скасуванням рішення державного реєстратора — до адміністративного суду. Проте визнання правочину недійсним автоматично призводить до недійсності реєстрації за ним прав.
2. Наказом № 3502/5 (п. 2.1) встановлено, що «Для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком».
Але є невирішеним питання, хто вносить зміни до записів у разі, коли записи «переносяться» зі старих реєстрів у ДРРП.
Також вважається, що нотаріус повинен вносити лише ті зміни, які виникли з його вини (технічна помилка), або виникли внаслідок нотаріально посвідченого договору (наприклад, договір оренди майна). Під час дії такої редакції вказаного пункту, складаються ситуації, коли нотаріус повинен вносити зміни до розділу, що стались через певний час внаслідок перепланування тощо. Такі зміни повинен вносити державний реєстратор органу державної реєстрації прав.
3. Незважаючи на те, що постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (далі — постанова № 868), яка набула чинності 12.02.2014, встановлено, що із заявою про припинення заборони може звертатися боржник, а формами заяв, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5, не передбачено такої можливості.
4. Згідно з абз. 3 п. 2.2 наказу № 3502/5 орган державної реєстрації прав або нотаріус видає заявникові картку прийому заяви.
Однак вимога щодо видачі нотаріусом картки прийому заяви, яка містилась у попередньому Порядку державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ № 703, була вилучена у Порядку державної реєстрації, затвердженого постановою № 868. Тобто під час державної реєстрації, яку проводить нотаріус, картка прийому заяви не видається. Вважаємо, що під час внесення змін нотаріусу також не має потреби видавати картку прийому заяви, адже ці зміни вносяться у день звернення особи для внесення змін.
5. Щодо процедури Державної реєстрації припинення іпотеки, яка була зареєстрована нотаріусами до 01.01.2013
Пунктом 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою № 868 передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою провадиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.
Пункт 98 цього ж Порядку регламентує, що за відсутності державної реєстрації права власності нерухоме майно в Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить відомості про таку іпотеку з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис припинення обтяження нерухомого майна.
Але відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотека є похідним речовим правом та реєструються після державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно.
Вичерпний перелік об’єктів, щодо яких у спеціальному розділі Державного реєстру прав провадиться державна реєстрація іпотеки, визначено ст. 15 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Серед переліку відсутнє таке речове право, як іпотека на певне нерухоме майно.
Навіть, якщо нотаріус всупереч ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», але керуючись п. 98 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводить припинення державної реєстрації іпотеки з використанням спеціального розділу, то постає питання: де мають зберігатися документи, на підставі яких було проведено відповідну державну реєстрацію до відкриття розділу в ДРРП? Оскільки це питання постановою № 868 не врегульоване, але за анталогією проведення державної реєстрації іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене (п. 70), нотаріус має зберігати заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна. Але як відомо , відповідна справа, в якій мають зберігатися вищевказані документи в номенклатурі нотаріуса відсутня .
Підводячи висновок, слід зазначити, що наразі існує нагальна необхідність приведення зазначених вище положень законодавства у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З повагою
Президент
Громадської організації
«Асоціація нотаріусів м. Харкова
та Харківської області» В.М. Марченко
Відеороз*яснення Державної фіскальної служби України від 05.02.2015
Про зміни щодо адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2007.html
Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2005.html
Про транспортний податок
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/videorozyasnennya/2004.html
Звернення до Міністра юстиції України від 03 лютого 2015 року за №3

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
| «03» лютого 2015 р. № 3
|
Міністру юстиції України Петренку П.Д. |
Шановний Павле Дмитровичу!
01.01.2015 набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими ст. 28 викладена у новій редакції.
Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті для нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 24 грудня 2014 № 722 (далі — постанова № 722), що набула чинності 01.01.2015, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з п. 6 постанови № 722 інформація, отримана користувачем під час доступу до Державного реєстру прав та/або реєстрів, оформляється у вигляді інформаційної довідки.
Пунктом 7 постанови № 722 встановлено, що за надання користувачам інформації з Державного реєстру прав справляється плата, крім випадків, установлених законом, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру», яка складає 51 грн. 00 коп.
Разом із тим, ч. 2 ст. 461 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Жодних змін щодо формування витягів з Державного реєстру для вчинення нотаріальних дій до Закону України «Про нотаріат» внесено не було. Постанова ж називає такий документ інформаційною довідкою, яка отримується нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до даних Державного реєстру і з метою виконання покладених на нього законом функцій. Слід зважити на те, що закон наділений вищою юридичною силою і не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів та проігнорований нотаріусами.
Згідно з дорученням заступника Міністра юстиції України — керівника апарату від 29.12.2012 № 17-32/1661 та наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2012 р. № 1944/5 (які є чинним на цей час) за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стягується плата у сумі 68 грн. 00 коп.
Просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Який документ повинен виготовити нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном — інформаційну довідку (як того вимагає постанова № 722) чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (як того вимагає Закон України «Про нотаріат»)?
2. З огляду на те, що ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладена у новій редакції, де відсутня ч. 6, згідно з якою Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав встановлювався Міністерством юстиції України (наказ від 02.08.2011 №1936а/5, що станом на сьогодні теж втратив чинність), просимо надати відповідь, які суми мають бути сплачені особою, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за користування інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та як має бути відображене призначення цих платежів, що пов’язані з виготовленням зазначеного вище документа.
3. Чи має право нотаріус вимагати від особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сплати коштів у сумі 68 грн. за здійснення кожного пошуку в Державному реєстрі для виготовлення та формування відповідного документа, та на підставі якого чинного нормативного акта така плата має здійснюватися?
З повагою
Президент
Громадської організації
«Асоціація нотаріусів м. Харкова
та Харківської області» В.М. Марченко
Звернення до податкової щодо пропозиції внесення змін до Проекту Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
| «03» лютого 2015 р. № 2
|
Голові Державної фіскальної служби України Білоусу І.О. |
Шановний Ігоре Олеговичу!
На сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/181661.html) розміщено проект Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором, в якому пропонується нотаріусам включати до податкового розрахунку (форма 1ДФ) інформацію про суму сплаченого військового збору.
Вважаємо цю пропозицію такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів та зборів від 21.01.2014 № 49.
Відповідно до п. 2.1 дія цього Порядку поширюється на податкових агентів.
Пункт 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ): податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб —… самозайнята особа… які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Статтями 172, 174 ПКУ передбачено обов’язок нотаріуса подавати лише інформацію про посвідчення договорів купівлі-продажу або дарування, видачу свідоцтв про право на спадщину, в порядку, встановленому для податкового розрахунку.
Відповідно до вказаних статей фізична особа самостійно визначає суму податку на доходи фізичних осіб та сплачує його до бюджету через банківські установи.
При цьому згідно з п.п. «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку — фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичним особам, які не є податковими агентами).
Враховуючи наведене вище, при посвідченні договорів купівлі-продажу або дарування, видачу свідоцтв про право на спадщину нотаріус не є податковим агентом та не зобов’язаний подавати форму 1ДФ.
Але розуміючи важливість для держави Україна оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором, пропонуємо таку редакцію:
«Оскільки дохід, отриманий фізичною особою від операцій з продажу нерухомого (рухомого) майна, спадщини (дарування), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, який є об’єктом оподаткування військовим збором, та своєчасна сплата такого збору здійснюється до нотаріального оформлення (у тому числі видачі свідоцтв про право на спадщину, посвідчення договорів дарування), рекомендуємо нотаріусам включати до інформації, яка подається в довільній формі в строки, встановлені для податкового розрахунку, дані про суму сплаченого військового збору».
З повагою
Президент
Громадської організації
«Асоціація нотаріусів м. Харкова
та Харківської області» В.М. Марченко
Лист Укрдержреєстра 31.01.2015 №149/8-15-6 щодо надання інформації для підготовки МЮ роз*яснень законодавства для застосування нотаріусами
Звернення щодо зниження ставки ЄСВ від 29.01.2015 за №1

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
|
«29» січня 2015 р. № 1
|
Голові Верховної Ради України Гройсману В.Б.
Прем’єр-міністру України Яценюку А.П.
Голові Комітету з питань податкової та митної політики Насірову Р.М.
Голові Державної фіскальної служби України Білоусу І.О. |
Шановні колеги!
З набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VІІІ (далі — Закон № 77) наймані працівники нотаріуса і безпосередньо сам приватний нотаріус як самозайнята особа виявилися дискримінованими і фактично отримали заборону скористатися правом на зниження ставки єдиного соціального внеску!
У нашому зверненні ми не будемо торкатися фактичної нереальності виконання одночасно чотирьох умов для застосування понижуючого коефіцієнта 0,4 — щодо цього є вже багато коментарів. Ми звертаємо Вашу увагу на проблему повної відсутності в обумовлених випадках взагалі такого права та відразу пропонуємо шляхи її вирішення.
І. Проблема використання зниження ставки єдиного внеску для нотаріусів як роботодавців
Закон № 77 передбачив зниження з 01.01.2015 ставки ЄСВ у частині нарахування. Реалізовано це через систему знижувальних коефіцієнтів до ставок ЄСВ, що передбачено ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77:
«3. Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);
2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;
4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.
З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.»
Але знизити ставку ЄСВ у частині нарахування можуть названі в абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 роботодавці та ще добровільні платники єдиного внеску (названі у ст. 10).
А це:
1) абз. 2 — «підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами»;
2) абз. 3 — «фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);».
Нотаріуси як роботодавці названі в абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, на який немає посилання в абз. 1 ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77:
«фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);»
ІІ. Проблема використання зниження ставки єдиного внеску для приватних нотаріусів як самозайнятих осіб
Також на нотаріусів — платників єдиного внеску зі своїх доходів від нотаріальної діяльності, не зрозуміло чому, не поширено застосування понижуючих коефіцієнтів для доходів, отриманих від їх нотаріальної діяльності. На наш погляд, ми як фізичні особи також маємо право претендувати на зниження розміру нарахування єдиного внеску на свої доходи.
На сьогодні ставку єдиного внеску для доходів від нотаріальної діяльності встановлено абз. 1 ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 і складає вона 34,7% (у разі добровільної сплати ставка внеску дещо збільшується).
Більше того, для добровільних платників єдиного внеску ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 передбачає застосування коефіцієнта для пониження ставки.
Отже, якщо нотаріус — добровільний платник, він зможе застосувати понижуючий коефіцієнт. А якщо сплачує «обов’язкову» ставку 34,7%, то застосувати коефіцієнт не можна?
Вихід із ситуації вбачається у внесенні змін, по-перше, до ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77, зазначивши, окрім абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, ще й абз. 4, а також пункт п’ятий частини першої статті 4 — це посилання на платників єдиного внеску, що є самозайнятими особами («5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;»); та, по-друге, до ч. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77, зазначивши, окрім абз. 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, ще й абз. 4.
Тож бачимо, що про роботодавців-нотаріусів та нотаріусів як фізичних осіб, котрі займаються незалежною професійною діяльністю, теж громадян України, просто забули…
Згідно з Конституцією України усі громадяни України мають рівні права та обов’язки.
Знов-таки норми Конституції України забороняють будь-яку дискримінацію, в тому числі і за професійною належністю.
З огляду на викладене вище, та з метою однакового підходу до усіх платників внеску, громадян України
ПРОПОНУЄМО :
перший абзац п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 викласти у такій редакції:
«3. Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому та четвертому пункту 1, а також пункті п’ятому частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:».
З повагою
Президент
Асоціації нотаріусів м. Харкова
та Харківської області В.М. Марченко