АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вих. №6 від „26” березня 2009 року
На №____ „____” _______ 2009 року

Голові
Верховної Ради України
п. В.М. Литвину

Шановний Володимир Михайлович!
З урахуванням економічних наслідків як для бюджету країни, так і для забезпечення економічних гарантій діяльності нотаріату України за наслідками прийняття законопроекту №2536, суспільного резонансу по його обговоренню та з урахуванням нашого ґрунтованого звернення від 11.03.2009 року за вих. № 5, звертаємося до Вас з проханням про тимчасове зняття цього законопроекту з розгляду порядку денного до всебічного його обговорення 15 квітня 2009 року на відкритому засіданні Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, засідання якого буде присвячене визначенню концептуальних шляхів розвитку нотаріату України та обговоренню великого комплексу законопроектів які стосуються саме нотаріату.
Сподіваємося на Ваше розуміння неоднозначності та складності у вирішенні обумовленого питання і логічності виваженого підходу до його вирішення, після всебічного суспільного обговорення на відкритому засіданні Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, який відбудеться 15 квітня 2009 року .

З повагою,
Президента Асоціації
Приватних нотаріусів
Харківської області В.М. Марченко

61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 82 А, кв. 3
код ЄДРПОУ 24275948, П-р. 26005961052061 у філії ЗАО ПУМБ у м. Харкові МФО 350385
8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89

АСОЦІАЦІЯ ПРАВНИКІВ УКРАЇНИ

Вих.№1766 від 16 березня 2009 року

Міністру Юстиції України
Оніщуку М. В.

Шановний Миколо Васильовичу!
За попередньою досягнутою домовленістю від 10 березня 2009 року яка відбулася під час зустрічі в рамках програми «Зустріч з представниками виконавчої влади» на якій Асоціація правників України (що має потужну Секцію нотаріусів, яка опікується проблемами нотаріату, вдосконалення його діяльності та захисту професійних прав та інтересів нотаріусів), виступила з ініціативою проведення, а Вами ця ініціатива була підтримана — Першого всеукраїнського з’їзду нотаріусів України з метою обговорення нагальних проблем реформування нотаріату України.
Асоціація правників України поділяє Вашу стурбованість станом сучасного нормативного регулювання діяльності нотаріату України.
Ми стурбовані тим, що при напрацюванні нормативних актів відсутня прогнозованість наслідків прийняття того чи іншого документа.
Ми також виступаємо за обов’язкове виконання Конституції України, чинних законів України та за неприпустимість підстав для виникнення корупції при неналежному виконанні чинного законодавства, яке регулює нотаріальний процес.
Зустріч в такому форматі буде проведена у перше за 17 років незалежності України, на якій нотаріуси безпосередньо, напряму змогли б більш об’єктивно обговорити ці питання, довести свої думки безпосередньо до Вас як до Міністра юстиції України та почути Ваші думки з цього приводу.
У зв’язку з цим ми пропонуємо для обговорення такі питання:
1. Шляхи реформування нотаріату України й порядок напрацювання нормативної бази, що регулює діяльність нотаріату. Головною темою пропонується фундаментальне обговорення «нової» редакції ЗУ «Про нотаріат» з ціллю його доведення до максимального ідеального стану з врахуванням усіх максимальних позицій нотаріусів України та науковців.
2. Створення на сайті МЮ механізму попереднього громадського обговорення нормативно-правових актів, які торкатимуться нотаріального процесу й конституційних прав громадян.
3. Для розвантаження судової гілки влади та з метою боротьби з корупцією створення чогось на кшталт кризи — групи при МЮ, який оперативно розглядатиме будь-які кризові питання, що постають у застосуванні законодавства на рівні Головних управлінь юстиції відносно нотаріуса, до складу яких будуть обов’язково входити представники офіційно зареєстрованих громадських об’єднань нотаріусів і т.д.
Проведення з’їзду нотаріусів пропонується провести у м. Києві 29 травня 2009 року (п’ятниця) за представництвом 1:5, при цьому залишається можливість участі бажаючого за простим заявочним принципом. У разі узгодження проведення цього з’їзду Асоціації правників України готова взяти на себе організацію технічної підготовки з’їзду з обов’язковим запрошенням до його організації Української нотаріальної палати, усіх офіційно зареєстрованих громадських нотаріальних об’єднань, а також сподіваємося на загальну підтримку Міністерства юстиції України та Головних управлінь юстиції.
З метою визначення вірного напряму реформ у системі нотаріату України, отримання механізмів їх реалізації та забезпечення гарантій громадян України на отримання якісних нотаріальних дій важливо, щоб проведення такого з’їзду було підтримано особисто Вами як Міністром юстиції України шляхом прийняття участі в його роботі.

З повагою,
Президент
Асоціації правників України Сергій Коннов

Щотижнева інформаційно-правова газета „Правовий тиждень” №11 (137) 17 березня 2009 року

Життя приватного нотаріату в нових реаліях

1 жовтня 2008 p. BP прийняла в другому читанні й у цілому ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», метою якого є реалізація вимог п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, якою передбачається, що виключно законами визначається організація діяльності нотаріату. Норми Закону спрямовані на реформування нотаріату України як інституту захисту прав громадян і юридичних осіб, вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю (нотаріуса, стажиста нотаріуса), а також покращення доступу громадян до нотаріальних послуг і їх якості, зняття обмежень граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах тощо. Про нові зміни в нотаріаті й роль Міністерства юстиції в житті сучасних українських нотаріусів, а також про деякі практичні аспекти нотаріальної практики йшлося в бесіді із заступником міністра юстиції України Леонідом ЄФІМЕНКОМ.

- Пане Леоніде, чи з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» змінилася компетенція Міністерства юстиції і його територіальних органів у сфері контролю за нотаріальною діяльністю?
- Міністерство юстиції і його територіальні органи здійснюватимуть лише контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів і виконання ними правил нотаріального діловодства. За Законом, Міністерство не має повноважень для здійснення контролю за законністю вчинення нотаріусом нотаріальних дій. Віднині нотаріальна дія або відмова у її вчиненні й нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні чи нотаріального акта має особа, права й інтереси якої зачіпають такі дії чи акти.
- Прийняття згаданого Закону є складовою реформування нотаріату в Україні, так би мовити, його першим етапом. Які кроки ви плануєте здійснити надалі?
- На другому етапі планується прийняття нової редакції ЗУ «Про нотаріат». Потребують також вирішення такі нагальні питання, як створення в Україні єдиного нотаріату, утворення самоврядної професійної організації нотаріусів, що, у свою чергу, є необхідним для вдосконалення нотаріату й забезпечення належного захисту прав юридичних і фізичних осіб.
- Минулого року простежувалася тенденція до збільшення кількості вчинення нотаріальних дій. Із чим це пов’язано?
- У 2008 p., як відомо, спостерігався «бум» будівництва, а також значно збільшилася кількість угод купівлі-продажу нерухомого майна. Тому кількість нотаріальних дій збільшилася в роботі й державних, і приватних нотаріусів. Майже на 33% побільшало виданих державними нотаріусами свідоцтв про право на спадщину. У 2007 р. державними нотаріусами було видано 839825 свідоцтв про право на спадщину, а в 2008 р. таких нотаріальних дій було вчинено вже 1 115 706.
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито в розмірах, встановлених чинним законодавством. Протягом 2008 р. державними нотаріусами стягнуто й перераховано до бюджету державного мита на суму 102196855 грн. Приватними нотаріусами сплачено до державного бюджету податків на суму 119822649 грн.
- Майже рік тому з метою вдосконалення інституту нотаріату в Україні при Мін’юсті було створено Науково-експертну раду з питань нотаріату. Яка робота здійснюється Радою на сучасному етапі розвитку нотаріату?
- Дійсно, у травні 2008 р. створено Науково-експертну раду з питань нотаріату, а заразом затверджено Положення про Раду. Цим Положенням передбачено, що Рада є дорадчим органом, який утворюється з висококваліфікованих фахівців у галузі права для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій із принципових і проблемних питань нотаріату для впровадження єдиної нотаріальної практики й удосконалення інституту нотаріату в Україні, надання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо законопроектів, які регулюють діяльність нотаріату або застосовуватимуться в нотаріальній практиці, внесення пропозицій щодо необхідності підготовки нових і внесення змін до існуючих нормативно-правових актів і з інших питань.
29 січня ц.р. під керівництвом міністра юстиції України проведено засідання Науково-експертної ради з питань нотаріату, на якому було затверджено план роботи Ради на 2009 p., обрано заступників голови Ради й секретаря. Члени Науково-експертної ради з питань нотаріату схвалили Методичні рекомендації з питань оформлення спадкових прав, підготовані Міністерством юстиції на виконання вимог ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Методичні рекомендації розроблені для використання їх при проведенні підвищення кваліфікації нотаріусів і для застосування в практичній роботі нотаріусів. Зокрема, в Рекомендаціях висвітлені питання вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів по охороні спадкового майна, із видачею свідоцтв про право на спадщину й свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя. Більше того, для розгляду й опрацювання актуальних питань застосування законодавства в нотаріальній діяльності Рада створила постійно діючу комісію. Опрацьовані матеріали комісії будуть постійно включатися до методичних рекомендацій.
Іще одне — Науково-експертна рада запланувала на своїх засіданнях у 2009 р. розглянути питання про застосування нотаріусами при посвідченні правочинів вимог цивільного, земельного, сімейного законодавства.
- Як відомо, 1 червня 2009 р. приватні нотаріуси одержать право видавати свідоцтва про право на спадщину і вживати заходи по охороні спадкового майна. Чи готові, на вашу думку, приватні нотаріуси до ведення спадкових справ? Яку конкретну допомогу приватним нотаріусам надає Мін’юст?
- У зв’язку з прийняттям змін і доповнень до ЗУ «Про нотаріат» було значно розширено повноваження приватних нотаріусів і зроблено перший крок до створення єдиного нотаріату. Зокрема, Закон зрівняв повноваження по вчиненню нотаріальних дій державних і приватних нотаріусів, що зменшить завантаженість державних контор і створить умови для реалізації законних прав і громадян, і нотаріусів. На реалізацію Закону в частині підвищення кваліфікації приватних нотаріусів (щодо їх обов’язку вчиняти нотаріальні дії, пов’язані з оформленням спадкових прав) розроблені відповідні організаційні заходи. Для встановлення єдиного порядку підвищення кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права наказом Міністерством юстиції було затверджено Порядок підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права, який організовується й забезпечується Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції в АРК, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві й Севастополі й Центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників юстиції Мін’юсту.
Управління юстиції й Центр перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників юстиції організовують і проводять лекційні заняття за участю науковців — викладачів спадкового права, досвідчених державних нотаріусів і працівників управлінь юстиції. Для засвоєння практичних навичок приватний нотаріус проходить підвищення
рівня кваліфікації на базі державної нотаріальної контори, працює із спадковими справами, що включає виготовлення проектів заяв, запитів, свідоцтв про право на спадщину, свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя й отримання витягів із Спадкового реєстру. Завершенням підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права є перевірка рівня підготовки з теоретичних знань і практичних навичок (проведення заліку).
Не останню роль відіграють і методичні рекомендації, основою яких є узагальнення нотаріальної практики державних нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій, пов’язаних із видачею свідоцтв про право на спадщину, свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя. У них, зокрема, розглядаються питання заведення спадкової справи, вжиття заходів по охороні спадкового майна, провадження у спадковій справі, надаються роз’яснення стосовно видачі свідоцтв про право на спадщину, на окремі види спадкового майна. До методичних рекомендацій додаються зразки окремих заяв, свідоцтв про право на спадщину й інших документів, пов’язаних із оформленням спадкових прав. Крім того, іще до прийняття Закону Міністерство юстиції організувало понад десять кущових і регіональних семінарів з питань застосування нотаріусами спадкового й земельного законодавства. Результат узагальнення питань, які розглядалися на цих семінарах, — посібник для нотаріусів «Проблемні питання нотаріальної практики», підготовлений і виданий Міністерством юстиції у співпраці з Центром комерційного права.
- / останнє — практичне питання. При перевірці цивільної правоздатності й дієздатності юрособи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію та іншими документами. Порядок отримання відповідного витягу з Держреєстру регулюється ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Інформаційно-ресурсний центр почав підключати нотаріусів до Реєстру й укладати відповідні договори. З огляду на це, чи є витяг, отриманий нотаріусом безпосередньо з Реєстру, витягом у розумінні ч. 5 ст. 44 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», враховуючи відсутність на витягу підпису державного реєстратора й відсутність засвідчення його печаткою?
- Статтею 44 Закону «Про нотаріат» передбачено, що при перевірці цивільної правоздатності й дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію й витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців цієї юридичної особи й перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності й дієздатності. Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується, бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій (ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»).
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики й підприємництва «Про доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» визначено, що споживачами інформації з Єдиного державного реєстру, серед інших, є особи, які при виконанні службових обов’язків потребують інформації з Єдиного державного реєстру, у тому числі нотаріуси, арбітражні керуючі тощо. Але слід зазначити, що при проведенні правової експертизи цього наказу встановлено, що він містить нові правові норми й відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Оскільки нормативно-правові акти, які містять нові правові норми й не зареєстровані в установленому порядку, є нечинними й підлягають скасуванню, то Міністерство юстиції України листом від 10 січня 2009 р. запропонувало Держкомпідприємництва скасувати наказ і відкликати його від суб’єктів застосування.

Розмову вів Остап МИЛАНКО, «Правовий тиждень»

Олігархів звільняють від мита на спадщину!

Поштовхом до написання цього матеріалу стали популістські заяви окремих народних депутатів з трибуни парламенту 3-5 березня 2009 р. Йдеться про обговорення законопроекту «Про внесення змін до Закону «Про нотаріат» і повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування по вчиненню окремих нотаріальних дій (р. № 3586, р. № 3587), які стосувалися розширення повноважень сільрад на право вчинення додаткових нотаріальних дій.
Нотаріальна громада України розділяє й підтримує стурбованість народних депутатів долею мешканців сільської місцевості, але нас дивують популістські заяви окремих народних депутатів, які лунають із трибуни Верховної Ради України. Зокрема, Катерина Ващук зазначила у своєму виступі: «Закон дуже потрібен і на часі. І за нього, звичайно, треба голосувати. Хотілося б тільки нагадати, що раніше сільська рада мала право посвідчувати також усі договори на оренду землі. Сьогодні за посвідчення кожного договору на оренду землі селянину треба платити нотаріату 160 гривень. Не треба бути міністром, депутатом, великим бізнесменом, треба бути нотаріусом — і матимеш серйозні прибутки. Хай заробляють люди. Але не можна селянина постійно ставити в такі умови. Уявіть собі, орендар бере 600 земельних паїв, помножте на 160- це дуже великі суми. І селяни платити не хочуть».
(http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/03030904_14.htm).
Грошей платити не треба!
Зауважимо, що з 2003 р. згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається виключно в письмовій формі і тільки за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. А згідно зі ст. 18 цього ж Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Саме з цього часу селяни мають можливість укладати договори оренди без нотаріального посвідчення, але такий договір має бути зареєстрований. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної й міської ради, Київською й Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Виникає питання: кому й за що селяни платять 160 гривень, про які говорять народні депутати, якщо вони не зобов’язані звертатися до нотаріуса? Нотаріусів України дивує і ставлення до їхньої професії, яка забезпечує майнову безпеку громадян України, і викривлена стурбованість за громадян окремих народних обранців. Виникає бажання нагадати таким народним депутатам народне прислів’я про невістку, якої саме немає, але на неї вішають усіх собак.
На нашу думку, для належного використання цієї трибуни таким поважним особам спочатку слід вивчити питання, за яким формується виступ. У конкретному випадку можна було б звернутися за консультацією до Міністерства юстиції, Асоціації правників України або до своїх колег — народних депутатів, які мають досвід роботи приватним нотаріусом.
Розширення повноважень сільських рад
Викликає стурбованість не узгоджене з нотаріальною й судовою практикою бездумне й необмежене розширення повноважень сільрад із питань вчинення нотаріальних дій. Не можна наділяти їх тими повноваженнями, які мають право вчиняти виключно нотаріуси, до рівня кваліфікації яких встановлені надвисокі вимоги, а саме: три роки юридичного стажу, рік стажування, складання іспитів, постійні вимоги проходження підвищення кваліфікації, контроль з боку Міністерства юстиції України й нарешті — наявність гарантій у вигляді повного матеріального відшкодування й реальних механізмів анулювання Свідоцтва.
Дивує ситуація, коли під виглядом турботи про громадян України з сільської місцевості народні обранці повертають старі схеми рейдерства на майно громадян України. На думку автора, якщо керуватися турботою про громадян, достатньо було б дозволити сільрадам вчиняти наступні нотаріальні дії: 1) вжиття заходів по охороні спадкового майна; 2) видача дублікатів посвідчених сільрадами документів; 3) засвідчення дійсності копій (фотокопій) документів і виписок із них.
І однозначно неприпустимо було б дорівнювати до нотаріально посвідчених і засвідчених такі дії: 1) посвідчення заповітів; 2) засвідчення справжності підпису на документах; 3) посвідчення довіреностей. Але якщо сильно кортіло надати сільрадам такі повноваження, то треба було б обмежити їх за територіальним принципом: виключно для мешканців цих населених пунктів, які постійно мешкають у цій місцевості й мають відповідну реєстрацію (прописку). Відносно ж довіреностей і підписів необхідно дозволити вчиняти тільки соціальні нотаріальні дії (довіреність отримати пенсію, різного роду довідки тощо) і виключити можливість посвідчувати права на розпорядження нерухомістю, на управління й розпорядження корпоративними правами, розпорядження транспортними засобами.
Ну а тепер виходить — «ура!» рейдерству, якщо, звичайно, не з’явиться вето Президента України на цю «народну творчість». За такого підходу до справи виникає цілком логічне питання про доцільність використання для цих нотаріальних дій спеціальних захищених нотаріальних бланків. А наявність усіх державних реєстрів, які сільрадами в цих випадках не використовуються (втім, як і більшість захисних механізмів), має вигляд просто фікції, профанації й здирництва. Давайте взагалі перетворимо нашу країну на
країну судових сутяжників! Як у США: надамо право будь-якому аптекарю чи перукареві вчиняти нотаріальні дії й не будемо вилазити із залів судових засідань.
Бідні платять за багатих
Після ознайомлення з проектом Закону про внесення змін до ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (щодо розміру державного мита за посвідчення договорів відчуження об’єктів нерухомого майна)» (р. № 2536) і проектом Закону про внесення зміни до ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (щодо держмита за видачу свідоцтва про право на спадщину)» (р. № 3288) склалося враження, що ці законопроекти написані не для малозабезпечених верств населення, які й так мали пільги й звільнялися від сплати держаного мита відповідно до Декрету КМ «Про державне мито», а для олігархів і заможних громадян, які відповідно до чинної редакції Декрету дійсно сплачували справедливий платіж із отриманих доходів. Наприклад, нині при спадкуванні дружиною або чоловіком і двома неповнолітніми дітьми спадкового майна незалежно від його вартості (якщо ця сім’я проживала разом із померлим) вони звільняються від сплати державного мита. Також від сплати державного мита при спадкуванні звільняються й інваліди I-II груп, малолітні, неповнолітні й пенсіонери, тобто всі незахищені верстви населення. Громадяни, які отримували спадок у розмірі 10000 гривень і не входили до згаданого вище кола осіб, платили мито в розмірі 0,5%, що дорівнює 50 грн., а особи, які отримували спадкове майно в розмірі 1000000 грн., сплачували до бюджету 0,5%, тобто 5000 грн.
У випадку набрання чинності згаданим вище законопроектом всі верстви населення сплачуватимуть 34 гривні незалежно від вартості отриманого спадкового майна й свого майнового стану. У зв’язку із цим виникає єдиний висновок: багаті й далі багатшатимуть за допомогою народних обранців, а малозабезпечені в рівних частках сплачуватимуть держмито за їхню спадщину. Що ж до нотаря, який, серед іншого, надає й безкоштовну юридичну консультацію (а це надзвичайно важливо для малозабезпечених громадян і дуже часто є єдиним джерелом безкоштовної юридичної допомоги), буде разом із незахищеними верствами населення наслідувати долю державного нотаріату — повільно гинути. Цікаво, що це? Звичайний непрофесіоналізм народних обранців чи своєрідний захист конституційних прав малозабезпечених громадян? Мовляв, відчуй себе на одному майновому рівні з олігархами. І взагалі, який народ у такому випадку представляють у Верховній Раді ці народні обранці?!
Володимир МАРЧЕНКО голова Секції нотаріусів Асоціації правників України.

23-26 березня 2009 p. в м. Києві відбудеться
XXIII Конгрес Всесвітньої асоціації юристів
Конгрес організований Всесвітньою асоціацією юристів за підтримки Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та Союзу юристів України. На Конгресі будуть присутні до 500 делегатів, серед яких офіційно запрошені голови Верховних судів, міністри юстиції, генеральні прокурори країн-учасниць, а також представники світової юридичної еліти майже з 40 країн світу. Почесні гості Конгресу: Президент України, голова Верховного суду України, голова Конституційного Суду України, Генеральний прокурор України, міністр юстиції України, президент Всесвітньої асоціації юристів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Союзу юристів України, а також представники судової і виконавчої влади, відомі юристи України.
Конгрес ВАЮ — це видатне дійство, яке проводиться кожні два роки. За всю історію існування ВАЮ, вперше Конгрес буде проводитись в Україні. На Київському форумі відбудеться інавгурація новообраного президента Всесвітньої асоціації юристів. Конгрес присвячений питанню «Верховенство права — гарантія захисту прав людини». Крім того, на поточних конференціях та панельних засіданнях Конгресу обговорюватимуться питання світової економіки, незалежності судів, роль юридичної професії, міжнародного арбітражу та медіації, необхідність юридичної освіти для забезпечення принципу верховенства права та інші.
Проведення Конгресу в Україні — це прекрасна можливість для всесвітньо визнаних фахівців в області права обмінятись ідеями та практикою в утвердженні принципу верховенства права а також об’єднати свої зусилля — незалежно від особистих політичних уподобань, релігійних поглядів, незалежно від рівня правового, соціального чи економічного рівня розвитку їхніх країн.

ПРАВНИКИ ТА УРЯД
10 березня 2009 р. відбулася весняна зустріч членів Асоціації правників України з представниками виконавчої влади. Цього разу гостем АПУ став міністр юстиції України Микола Оніщук. На порядку денному постала низка питань, пов’язаних із реформою адвокатури, нотаріату, судової системи. Свою вступну доповідь головний юрист країни почав оцінкою політико-правової ситуації в країні, зупинився на непростих викликах сучасності. Йшлося про систему організації державної влади, баланс інтересів різних гілок влади, інституційний розвиток держави. Міністр звернувся й до фундаментальних цінностей — верховенства права, законності й конституційного порядку. Очільник Мін’юсту з сумом констатував, що в Україні за нинішніх умов на перший план виходить політична доцільність замість верховенства права. А відтак, в країні порушений баланс між суспільними очікуваннями й запитами до влади і якістю того продукту, який влада пропонує. Цікаво було почути думку міністра про майбутню модель державної влади в Україні й побудову нових конституційних інституцій. Микола Оніщук вважає доречним створення в Україні Верхньої палати парламенту (Сенат), яка б разом із Президентом відповідала за питання інсти-туційного розвитку держави, зокрема, за формування ЦБК, СБУ, ДКЦПФР, МВД, прокуратури, судів, КСУ тощо.
Надалі зустріч набула формату «питання-відповіді», представники юридичного бізнесу, нотаріуси, адвокати, судові експерти й представники громадськості мали змогу поставити питання міністру юстиції. Відзначимо ініціативу приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Володимира Марченка, який запропонував зібрати загальноукраїнський з’їзд нотаріусів і обговорити поточні проблеми нотаріату, аби в майбутньому прийняти нову редакцію Закону «Про нотаріат». Пропозиція була прийнята міністром юстиції схвально. Вірогідно, з огляду на відсутність єдиної самоврядної організації нотаріусів, зустріч проводитиметься під егідою Міністерства юстиції.
До фото: Президент АПУ Сергій КОННОВ та міністр юстиції Микола ОНІЩУК під час зустрічі з членами й гостями АПУ.

АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 82 А, кв. 3
код ЄДРПОУ 24275948, П-р. 26005961052061 у філії ЗАО ПУМБ у м. Харкові МФО 350385
8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89
_____________________________________________________________________________________________

Президенту України
п. В. А. Ющенко
Вих. № 4
11 березня 2009 року

Шановний Віктор Андрійович.

Асоціація приватних нотаріусів Харківської області стурбована змістом законопроекту № 3288, що розглядався Верховною Радою України 5 березня 2009 року.

Ознайомившись з Законопроектами, 3288 (про встановлення за отримання будь якого Свідоцтва на спадщину не залежно від складу майна мита в розмірі 34 гривні) склалося враження, що вищезгаданий законопроект написаний не для малозабезпечених громадян України, які і так до цього мали пільги і звільнялися від сплати держаного мита відповідно до Декрету КМ «Про державне мито», а для інших категорій громадян, (олігархів та надбагатих громадян) які відповідно до діючої редакції Декрету КМ «Про державне мито», дійсно сплачували справедливий платіж з отриманих доходів. Наприклад: при спадкуванні трьома особами (дружиною або чоловіком та двома неповнолітніми дітьми) спадкового майна незалежно від його вартості, враховуючи те, що вони проживали разом з померлим, звільняються від сплати державного мита, також від сплати державного мита при спадкуванні звільняються інваліди І-ІІ групи, малолітні, неповнолітні та пенсіонери, тобто всі незахищені верстви населення, яких хочуть захистити і зобов’язати їх платити за кожне Свідоцтво, які раніше навпаки були звільнені від оплати. А громадяни які отримували спадок в розмірі 10000 гривень і не входили до вищезгаданого кола осіб, платили мито в розмірі 0,5 % що дорівнює 50 гривням, а особи які отримували спадкове майно в розмірі 1000000 гривень сплачували до бюджету 0,5 %, що становить 5000 гривень.

В разі набрання чинності вищезгаданого Законопроекту тепер всі верстви населення, незалежно від вартості отриманого спадкового майна і свого майнового стану будуть сплачувати 34 гривні.

Висновок, багаті багатіють далі за допомогою народних обранців, а малозабезпечені в рівних частках все це за них оплачують. А професія нотаріус, яка на сьогодні є єдиною професією (не рахуючи благодійних організацій), звернувшись до якої можливо отримати юридичну консультацію безкоштовно (а це надважливо для малозабезпечених громадян України і часто є єдиним джерелом безкоштовної юридичної допомоги), буде разом із малозабезпеченими громадянами наслідувати долю державного нотаріату – буде повільно гинути.
Згідно п.2 пояснювальної записки на момент запровадження державне мито справлялося за дії, що не підлягали оподаткуванню іншими податками і зборами. Поступово, дії за які справляється державне мито включаються до бази оподаткування іншими податками і зборами.

Автори законопроекту вказують на те, що розмір податків повинен визначатися виходячи з фіскальних та компенсаційних функцій збору, тобто бути інструментом відшкодування державі затрат на вчинення дії. Але автори забули наголосити про те, що згідно Закону України «Про нотаріат» ДЕРЖАВА несе повну матеріальну відповідальність за дії при вчиненні нотаріальних дій державних нотаріусів, а приватні нотаріуси відповідають за свої дії всім своїм майном. То постає питання, чим буде держава і приватний нотаріус відшкодовувати збитки, коли плата буде становити лише 34 грн?

В європейських країнах ставка податку при прийнятті спадщини становить від 20 % до 40 % від об’єкта спадщини.

У п. 3 пояснювальної записки вказано на те, що реалізація акта не потребує внесення змін до чинних чи розроблення нових актів, що не відповідає дійсності, так як обов’язково треба внести зміни в Закону України «Про нотаріат», а саме зняти відповідальність з приватних нотаріусів, так як у них не буде фінансової можливості відшкодування, що призведе до порушень прав громадян.

Також потрібно внести зміни в Закон України «Про державний бюджет», так як державний бюджет не отримає значних відрахувань наприклад: мита від державних нотаріусів у розмірі 102 196 855 (сто два мільйона сто дев’яносто шість тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) гривень та додаткових послуг на суму 67 859 056 (шістдесят сім мільйонів вісімсот п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятдесят шість) гривень податку з доходів від приватних нотаріусів 119 822 649 (сто дев’ятнадцять мільйонів вісімсот двадцять дві тисячі шістсот сорок дев’ять) гривень та внесків до Пенсійного Фонду у розмірі 84 165 979 (вісімдесят чотири мільйони сто шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) гривень.

Згідно п. 4 пояснювальної записки реалізація поданого законопроекту не потребує додаткових матеріальних витрат, що відповідає дійсності на даному етапі, але в майбутньому це відшкодування збитків з бюджету і на отримання на даний момент надходжень в казну держави.

В п. 6 зазначено, що проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю, хоча громадськість була б дуже здивована, що чиновники, які б мали захищати інтереси держави і наповнювати бюджет максимально стараються даним законопроектом зменшити надходження до бюджету і звільнити в такий тяжкий час економічної кризи багатих від «додаткового» податкового навантаження.

І п. 7 вказує, що прийняття законопроекту сприятиме зменшенню податкового тиску на доходи громадян та уникне напруги у суспільстві при прийнятті спадщини. Що не відповідає дійсності, так як з вищевикладеного випливає, що основна маса громадян України спадкує майно на пільгових умовах як щодо податків так і мита, а особи які отримують спадок після смерті чужих осіб, тобто отримують дар і логічно мусіли б платити податки звільняються від них.

У своєму виступі народний депутат ТЕРЬОХІН С.А. зазначив, що ідеологія справляння держмита за видачу свідоцтва про право на спадщину повинна бути переглянуто і держмито має бути встановлено в розмірі покриття витрат держави за видачею відповідного свідоцтва, а не як спеціальний податок на спадщину.

Однак чи аналізував Терьохін С.А. склад та вартість витрат держави у зв’язку із видачею спадщини? Чи відшкодує держава свої витрати за рахунок 34 гривень? Виходячи з практики застосування – ні!

В ході обговорення народні депутати і члени комітету зазначили, що відповідно до висновку Мінфіну вплив на доходну і видаткову частину відсутній.

Однак це не відповідає дійсності. Зменшення мита за оформлення спадщини призведе до недоотримання значних коштів, які зараз справляється у вигляді державного мита.

Зазначена законодавча ініціатива призведе до негативних наслідків для громадян України та українського нотаріату. Вважаємо, що автори законопроекту не врахували низку важливих моментів, які народні депутати, не будучи фахівцями у сфері фінансово – економічних питань, не можуть правильно оцінити.

Набуття чинності законопроекту № 3288 призведе до різкого зменшення надходжень до бюджету та інших соціальних фондів, ще до більшого зубожіння населення, скорочення робочих місць і небажання кваліфікованих нотаріусів займатися нотаріальною діяльністю та зменшення їх кількості, що призведе до збільшення різного роду шахрайств, зловживань, хабарів та судових спорів.

Виходячи з вище наведеного з ціллю соціального захисту малозабезпечених верств населення просимо Вас накласти вето на законопроект № 3288.

З повагою
Президент Асоціації
приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 82 А, кв. 3
код ЄДРПОУ 24275948, П-р. 26005961052061 у філії ЗАО ПУМБ у м. Харкові МФО 350385
8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89
_____________________________________________________________________________________________

Голові Верховної Ради України
п. В.М. Литвин.
11 березня 2009 року
Вих. № 5

Шановний Володимир Михайлович.

Асоціація приватних нотаріусів Харківської області стурбована змістом законопроекту, що розглядався Верховною Радою України 05 березня 2009р.

Законопроект № 2536, розроблений колишнім міністром фінансів України Пинзеником В.М., який переданий на повторне перше читання, передбачає зміну ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договорів відчуження об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб (не більше трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, в якому такий договір посвідчується) .

Із пояснювальної записки до вищезазначеного проекту випливає, що державне мито за посвідчення договорів відчуження нерухомого майна справлялося за дії, що не підлягали оподаткуванню іншими податками та зборами, що не відповідає дійсності по відношенню до юридичних осіб, оскільки прибутковий податок для них завжди становив 20% від вартості проданого майна. Якщо ж говорити про оподаткування фізичних осіб, обов’язок яких виник з 2007 року, то згідно положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є коло суб’єктів, дохід яких, отриманий від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа житлового будинку, квартир або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрів. Якщо ж площа перевищує – то ставка податку становить 1% від вартості вищезазначеного нерухомого майна. Максимальна ставка податку при продажі нерухомого майна, становить 5% і обов’язок сплати лежить виключно на продавцеві , оскільки він отримує прибуток. Також вищезазначений закон передбачає звільнення від податку ряду суб’єктів, наприклад, від суми доходу отриманого внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих фізичною особою-платником у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

При відчуженні нерухомого майна платником мита в основному виступає покупець (за погодженням сторін), що не створює додаткового навантаження на платників податку з доходу.

Як вказано у пояснювальній записці розмір мита повинен визначатися, виходячи з компенсації функції збору, яка має бути інструментом відшкодування державі її затрат на вчинення дій, що мають юридичне значення. Однак Пинзеником В.М. як автором законопроекту не враховано той факт, що згідно положень чинного законодавства України, держава в повному об’ємі відповідає за дії державних нотаріусів і несе їх повне матеріальне забезпечення (приміщення нотаріальних контор, їх охорона пов’язана зі зберіганням архівів, що є державною власністю, користування електронними реєстрами, бланки нотаріальних документів, заробітна плата нотаріусів, консультантів тощо). Діяльність приватного нотаріуса є самоокупною (витрати на всі вище перелічені витрати державних нотаріусів та ще додатково обов’язкове підвищення кваліфікації). Кожен нотаріус утримує як мінімум два додаткових робочих місця, сплачує за працівників всі відрахування до всіх цільових фондів, виконує функції податкового агента, не є підприємцем, не може займатися іншою оплачуваною діяльність, несе відповідальність за вчинювані нотаріальні дії всім своїм майном. Жодна інша особа не несе такої відповідальності за свої дії.

Крім того, при прийнятті Законопроекту № 2536, у випадку придбання квартири, вартість якої складає 100 000 (сто тисяч) гривень громадянин сплатить мито (при умові, що площа квартири не перевищує 100 кв.м) в розмірі 1% але не більше трьох мінімальних зарплат (станом на поточний рік розмір мінімальної заробітної плати становить 605 грн., тобто — 1815 грн.), але таке ж мито сплатить і громадянин, який купує будинок із земельною ділянкою, вартість яких становить 1.000.000 (один мільйон) гривень, тобто також 1815 грн. Згідно діючої на сьогодні редакції Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» громадянин, який купує квартиру вартість якої становить 100 000 (сто тисяч) гривень, сплатить мито в розмірі 1%, що складе 1000 (одну тисячу) гривень, а громадянин, який купує будинок з земельною ділянкою вартість яких становить 1.000.000 (один мільйон) гривень сплатить 1 %, що складе 10 000 (десять тисяч) гривень. Це яскравий приклад того, що з прийняттям Законопроекту № 2536 бідні будуть платити ще більше, а багаті ще менше, бюджет і цільові фонди недоотримають колосальних зборів, що в свою чергу призведе до невиплати пенсій, заробітних плат у бюджетних установах та відсутності коштів для фінансування соціальних програм, а це вже недбале ставлення до наповнення бюджету, про що в теперішній час слід думати в першу чергу, а вже потім створювати пільгові умови для багатих.

Для прикладу за 2008 рік мита від державних нотаріусів надійшло до бюджету України у розмірі 102 196 855 (сто два мільйона сто дев’яносто шість тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) гривень та додаткових послуг на суму 67 859 056 (шістдесят сім мільйонів вісімсот п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятдесят шість) гривень податку з доходів від приватних нотаріусів 119 822 649 (сто дев’ятнадцять мільйонів вісімсот двадцять дві тисячі шістсот сорок дев’ять) гривень та внесків до Пенсійного Фонду у розмірі 84 165 979 (вісімдесят чотири мільйони сто шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) гривень.. Відповідно, бюджет зацікавленій в тому, щоб нотаріуси залишилися такими активними платниками доходів. Тому різке істотне зменшення розміру плати за нотаріальні дії призведе до зменшення доходів бюджету, Пенсійного фонду і цільових фондів.

Зазначена законодавча ініціатива призведе до негативних наслідків для громадян України. Вважаємо, що при розробці законопроекту не було враховано цілу низку важливих моментів, які народні депутати, за браком часу та великим обсягом законопроектів, що потребують розгляду, не можуть правильно оцінити.

Прийняття законопроекту № 2536 призведе до різкого зменшення надходжень до бюджету та інших соціальних фондів, ще до більшого зубожіння населення, скорочення робочих місць і небажання кваліфікованих нотаріусів займатися нотаріальною діяльністю та зменшення їх кількості, що призведе до збільшення різного роду шахрайств, зловживань, хабарів та судових спорів..

Як би не намагалися Пинзеник В.М. та Терьохін С.А нас переконати, що цей закон для малозабезпечених громадян України, але все ж таки, його положення захищають інтереси вузького кола представників великого бізнесу. Дуже прикро, що такі фінансисти цілеспрямовано працюють над зменшенням надходжень до бюджету, що призведе до колапсу в Державі та подальшого збагачення багатих за рахунок малозабезпечених.

У зв’язку з наведеними аргументами просимо Вас відхилити законопроект № 2536. Сподіваємося на Ваше розуміння та допомогу у недопущенні настання тих негативних наслідків, які стануть результатом прийняття цього законопроекту.

З повагою
Президент Асоціації
приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

ПОСТАНОВА. Внесено зміни до деяких урядових актів в частині вчинення нотаріальних дій

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 березня 2009 р. № 161
Київ

Про внесення змін до деяких постанов
Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України
Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 31

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 березня 2009 р. № 161

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов
Кабінету Міністрів України
У постанові Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 102 ( 102-94-п ) «Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю» (ЗП України, 1994 р., № 6, ст. 151; 1996 р., № 13, ст. 361; Офіційний вісник України, 1998 р., № 42, ст. 1551; 2000 р., № 12, ст. 457):

1) у назві постанови ( 102-94-п ) слово «заняття» замінити словом «зайняття»;

2) пункт 1 викласти у такій редакції:
«1. Установити плату за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за видачу повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю — в розмірі 50 відсотків цієї суми.
Плата за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та за видачу повторного свідоцтва зараховується до Державного бюджету України.
Видані раніше Міністерством юстиції дублікати свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю на заміну втрачених або пошкоджених є чинними та заміні на повторні свідоцтва не підлягають.»;

3) пункт 2 виключити.

У Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 ( 419-94-п ) (ЗП України, 1994 р., № 10, ст. 249; Офіційний вісник України, 2006 р., № 27, ст. 1966):

1) у пункті 1:
слово «фізичних» виключити;
абзац третій викласти в такій редакції:
«командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів — заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, — заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;»;

2) пункт 3 викласти в такій редакції:
«3. Посадові, службові особи при посвідченні заповітів і довіреностей зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення.
Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для їх посвідчення як свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються посадовою, службовою особою виключно фізичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися дії, що прирівнюються до нотаріально посвідчених. У разі смерті особи чи визнання її померлою довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються спадкоємцям померлого.
Довідки про посвідчені заповіти і довіреності надаються посадовою, службовою особою протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв’язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Довідки про наявність складеного заповіту, за винятком заповідача, видаються тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва (нотаріально засвідченої копії) про його смерть.»;

3) у пункті 4:
у підпункті 1 слова «що випливають із заповітів та довіреностей» замінити словами «попереджають про наслідки їх посвідчення для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду»;
у підпункті 2 слова «і дійсним намірам осіб, що звернулися за їх посвідченням» виключити;
доповнити пункт підпунктом 2-1 такого змісту:
«2-1) встановлюють дійсні наміри особи (правильне розуміння нею значення, умов правочину та його правових наслідків), що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності, до їх посвідчення, а також відсутність у неї будь-яких заперечень щодо кожної з умов правочину;»;

4) пункт 5 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими пунктом 6 цього Порядку (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності.».
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
5) у пункті 6:
в абзаці першому слова «особу заявника, що звернувся» та «його» замінити відповідно словами «особу, що звернулася» та «її»;
в абзацах другому і восьмому слово «заявника» виключити;
в абзаці шостому слова «особи заявника, що звернувся» замінити словами «особи, що звернулася»;

6) абзац другий і шостий пункту 7 викласти в такій редакції:
«У разі коли фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт чи довіреність, за її дорученням в її присутності та в присутності посадової, службової особи такий документ може підписати інша фізична особа. Про причини, з яких особа, від імені якої посвідчується заповіт чи довіреність, не підписала документ, зазначається у посвідчувальному написі.»;
«Посадова, службова особа встановлює особу, від імені якої посвідчується заповіт чи довіреність, а також особу, яка бере участь у вчиненні правочину від її імені.»;

7) пункт 10 викласти в такій редакції:
«10. Посвідчені заповіти і довіреності реєструються посадовими, службовими особами, крім капітанів морських або річкових суден, що плавають під прапором України, начальників пошукових або інших експедицій, в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі — реєстр), форма якого встановлюється Мін’юстом.
Кожний заповіт чи довіреність реєструються під окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстровано заповіт чи довіреність, зазначається в посвідчувальному написі.
Реєстр повинен бути прошнурований, аркуші пронумеровані.
Реєстрація заповітів і довіреностей провадиться посадовою, службовою особою тільки після підписання нею та скріплення печаткою посвідчувального напису на документі.
Запис у реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням усіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються підчистки, дописки, інші незастережені виправлення та запис олівцем.
Запис у реєстрі є доказом посвідчення заповіту чи довіреності.»;

8) у пункті 12:
в абзаці другому слово «закону» замінити словом «законодавству»;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«у неї є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;».
У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий вважати відповідно абзацами шостим і сьомим;

9) в абзаці п’ятому пункту 16 слова «фізичної вади, хвороби» замінити словами «фізичної вади або хвороби», а слова «або з інших поважних причин» виключити;

10) у пункті 18:
в абзаці четвертому слова «нотаріус або» виключити;
в абзаці сьомому слова «фізичної вади, хвороби» замінити словами «фізичної вади або хвороби», а слова «або з інших поважних причин» виключити;
11) в абзаці сьомому пункту 21 слово «спадкоємства» замінити словами «на спадкування»;

12) у пункті 22 слово «назва» замінити словами «повне найменування»;

13) у пункті 23:
в абзацах другому і третьому слова «чи до державної нотаріальної контори» виключити;
в абзаці четвертому слова «державного нотаріального архіву м. Києва» замінити словами «Київського державного нотаріального архіву».

У Положенні про Міністерство юстиції України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577 ( 1577-2006-п ) (Офіційний вісник України, 2006 р., № 45, ст. 3020):
підпункт 24 пункту 4 викласти в такій редакції:

«24) організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, видає та анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, забезпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, організовує виготовлення та контролює використання спеціальних бланків нотаріальних документів, веде журнал реєстрації виданих свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, затверджує зразки печатки державної нотаріальної контори та печатки приватного нотаріуса, погоджує визначену Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі кількість посад стажистів;»;
у тексті Положення ( 1577-2006-п ) слова «головні управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі» в усіх відмінках замінити словами «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі» у відповідному відмінку.
У Положенні про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1689 ( 1689-2006-п ) (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3314):
в абзаці третьому пунктів 4 і 24 слово «повторного» виключити;
у тексті Положення ( 1689-2006-п ) слова «головних управлінь юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі» в усіх відмінках замінити словами «Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі» у відповідному відмінку.

10 березня 2009 року відбулася зустріч Асоціації правників України з Міністром юстиції України М.В. Оніщуком.
В рамках нової програми Асоціації правників України „Зустріч з представниками виконавчої влади” логічним було, що першою запрошеною особою від уряду став саме міністр юстиції України Микола Оніщук.
На протязі практично 2-х годинного спілкування перші хвилин 45 Микола Оніщук висвітив шляхи бачення міністерства в реформуванні законодавчої та виконавчої влади, судові реформи та ще з багатьох питань які на сьогодні важливі для суспільства.
Особливо цікавою стала так звана друга частина зустрічі, коли правники окреслювали проблемні питання, пропонували шляхи їх вирішення, а з урахуванням їх високої функціональної підготовки Міністр юстиції відразу позитивно на них реагував з відповідними своїми практичними коментарями шляхів їх вирішення.
Першим обговорювалося, та знаходили разом шляхи його рішення, питання з впорядкування порядку реєстрації адвокатських об’єднань у відповідність до вимог Конституції України, яке було висвітлено Головою Третейського суду АПУ Сергієм Козяковим.
Другим проблемним питанням було питання порядку атестації фахівців з метою отримання ними кваліфікації судового експерта, особливу увагу було приділено саме проблематиці питань, що стосуються приватного експерта в сфері об’єктів інтелектуальної власності. З актуальними пропозиціями з цього питання виступила Наталія Мещерякова.
Третє питання було надцікавим для нотаріусів України, особливо у світі постійного знаходження їх у стані реформування і великого бажання суспільства та нотаріусів все ж успішно вже завершити цю реформу, а для цього є надважливим почути один одного усім учасникам процесу: Міністерству юстиції України, народним депутатам України та нотаріусам України.
За пропозицією АПУ, яку було озвучено членом Правління, головою Секції нотаріусів Асоціації правників України Володимиром Марченко, такою площадкою повинен стати з’їзд усіх нотаріусів України не залежно від приналежності їх до будь якого громадського об’єднання за підтримки Міністра юстиції. Доречи зустріч у такому форматі буде проведена у перше за всі 17 років незалежної України. Темою зустрічі передбачається запропонувати фундаментальне обговорення „нової” редакції ЗУ „Про нотаріат” з ціллю його доведення до максимально ідеального стану з врахуванням усіх максимальних пропозицій нотаріусів України та науковців. З урахування прозорості, складності, масштабності та відповідальності за наслідками проведення такого заходу попереднім терміном його проведення можливо визначити десь кінець травня цього року. Ініціативу АПУ про необхідність з’їзду нотаріусів було активно підтримано і Міністром юстиції України Миколою Оніщуком.
На завершення заходу Міністр юстиції України Микола Оніщук висловив велике задоволення від запропонованого формату зустрічі і відзначив надвисокий коефіцієнт корисної дії від такого формату.
За загальною оцінкою присутніх можливо дійти висновку, що Асоціація правників України на сьогодні є однією з найдинамічно розвиваючою та практично корисною громадською організацією, яке об’єднує усі юридичні професії України.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 11 лютого 2009 р. N 94
Київ
Про внесення змін до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1102 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 98, ст. 3240), зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 31

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 лютого 2009 р. N 94

ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках
1. У пункті 2:
після слів «на спеціальний майданчик чи стоянку» доповнити словами «, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху — робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною»;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.».
2. У пункті 4:
в абзаці першому слова «або інформаційно-диспетчерську службу» виключити;
абзац десятий викласти у такій редакції:
«Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності.».
3. У пункті 13 слова «у встановленому порядку» замінити словами «у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі».
____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18 лютого 2009 р. N 113
Київ
Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки
Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити типову форму заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки, що додається.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 2009 р. N 113

Реєстраційний номер _____
від ___ ____________ 20__ р. _____________________________________________________
(найменування органу державної влади, органу місцевого самоврядування)
______________________________________________________

ЗАЯВА (КЛОПОТАННЯ)
про вибір місця розташування земельної ділянки
Відповідно до вимог статті 151 Земельного кодексу України прошу погодити вибір місця розташування земельної ділянки для
_____________________________________________________________________________________
(мета використання)
_____________________________________________________________________________________
Бажане місце розташування земельної ділянки _____________________________________________
_____________________________________________________________________________________
(для розташованої в межах населеного пункту — найменування населеного
_____________________________________________________________________________________
пункту, вулиці; для розташованої за межами населеного
_____________________________________________________________________________________
пункту — найменування району, найближчого населеного пункту, відстань від нього і напрямок, інші орієнтири)
_____________________________________________________________________________________
Орієнтовний розмір земельної ділянки — ______ гектарів (кв. метрів)
Категорія земель за основним цільовим призначенням ______________________________________
_____________________________________________________________________________________
Заявник ______________________________________________________________________________
(фізична особа — прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання та ідентифікаційний номер;
_____________________________________________________________________________________
іноземний громадянин та особа без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я та по батькові (за наявності),
_____________________________________________________________________________________
постійне місце проживання за межами України; юридична особа (заснована громадянами або
_____________________________________________________________________________________
юридичними особами України) — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
_____________________________________________________________________________________
іноземна юридична особа, спільне підприємство — найменування,
_____________________________________________________________________________________
місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така особа)
Уповноважена особа заявника ___________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові,
_____________________________________________________________________________________
серія і номер паспорта, ким і коли виданий)
До заяви (клопотання) додаються:
обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;
позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;
засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина — копія документа, що посвідчує особу;
копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі потреби).

___ ____________ 20__ р.
(дата подання) ________________
(підпис)

____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»
Верховна Рада України постановляє:
1. У частині четвертій статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31 — 32, ст. 263; 2006 р., N 37, ст. 310) слово «бірж» виключити.
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В. ЮЩЕНКО
м. Київ
4 лютого 2009 року
N 913-VI

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009