Щотижнева інформаційно — правова газета «Правовий тиждень» №11 (137) 17 береня 2009 року

Життя приватного нотаріату в нових реаліях

1 жовтня 2008 p. BP прийняла в другому читанні й у цілому ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», метою якого є реалізація вимог п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, якою передбачається, що виключно законами визначається організація діяльності нотаріату. Норми Закону спрямовані на реформування нотаріату України як інституту захисту прав громадян і юридичних осіб, вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю (нотаріуса, стажиста нотаріуса), а також покращення доступу громадян до нотаріальних послуг і їх якості, зняття обмежень граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах тощо. Про нові зміни в нотаріаті й роль Міністерства юстиції в житті сучасних українських нотаріусів, а також про деякі практичні аспекти нотаріальної практики йшлося в бесіді із заступником міністра юстиції України Леонідом ЄФІМЕНКОМ.

- Пане Леоніде, чи з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» змінилася компетенція Міністерства юстиції і його територіальних органів у сфері контролю за нотаріальною діяльністю?
- Міністерство юстиції і його територіальні органи здійснюватимуть лише контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів і виконання ними правил нотаріального діловодства. За Законом, Міністерство не має повноважень для здійснення контролю за законністю вчинення нотаріусом нотаріальних дій. Віднині нотаріальна дія або відмова у її вчиненні й нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні чи нотаріального акта має особа, права й інтереси якої зачіпають такі дії чи акти.
- Прийняття згаданого Закону є складовою реформування нотаріату в Україні, так би мовити, його першим етапом. Які кроки ви плануєте здійснити надалі?
- На другому етапі планується прийняття нової редакції ЗУ «Про нотаріат». Потребують також вирішення такі нагальні питання, як створення в Україні єдиного нотаріату, утворення самоврядної професійної організації нотаріусів, що, у свою чергу, є необхідним для вдосконалення нотаріату й забезпечення належного захисту прав юридичних і фізичних осіб.
- Минулого року простежувалася тенденція до збільшення кількості вчинення нотаріальних дій. Із чим це пов’язано?
- У 2008 p., як відомо, спостерігався «бум» будівництва, а також значно збільшилася кількість угод купівлі-продажу нерухомого майна. Тому кількість нотаріальних дій збільшилася в роботі й державних, і приватних нотаріусів. Майже на 33% побільшало виданих державними нотаріусами свідоцтв про право на спадщину. У 2007 р. державними нотаріусами було видано 839825 свідоцтв про право на спадщину, а в 2008 р. таких нотаріальних дій було вчинено вже 1 115 706.
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито в розмірах, встановлених чинним законодавством. Протягом 2008 р. державними нотаріусами стягнуто й перераховано до бюджету державного мита на суму 102196855 грн. Приватними нотаріусами сплачено до державного бюджету податків на суму 119822649 грн.
- Майже рік тому з метою вдосконалення інституту нотаріату в Україні при Мін’юсті було створено Науково-експертну раду з питань нотаріату. Яка робота здійснюється Радою на сучасному етапі розвитку нотаріату?
- Дійсно, у травні 2008 р. створено Науково-експертну раду з питань нотаріату, а заразом затверджено Положення про Раду. Цим Положенням передбачено, що Рада є дорадчим органом, який утворюється з висококваліфікованих фахівців у галузі права для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій із принципових і проблемних питань нотаріату для впровадження єдиної нотаріальної практики й удосконалення інституту нотаріату в Україні, надання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо законопроектів, які регулюють діяльність нотаріату або застосовуватимуться в нотаріальній практиці, внесення пропозицій щодо необхідності підготовки нових і внесення змін до існуючих нормативно-правових актів і з інших питань.
29 січня ц.р. під керівництвом міністра юстиції України проведено засідання Науково-експертної ради з питань нотаріату, на якому було затверджено план роботи Ради на 2009 p., обрано заступників голови Ради й секретаря. Члени Науково-експертної ради з питань нотаріату схвалили Методичні рекомендації з питань оформлення спадкових прав, підготовані Міністерством юстиції на виконання вимог ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Методичні рекомендації розроблені для використання їх при проведенні підвищення кваліфікації нотаріусів і для застосування в практичній роботі нотаріусів. Зокрема, в Рекомендаціях висвітлені питання вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів по охороні спадкового майна, із видачею свідоцтв про право на спадщину й свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя. Більше того, для розгляду й опрацювання актуальних питань застосування законодавства в нотаріальній діяльності Рада створила постійно діючу комісію. Опрацьовані матеріали комісії будуть постійно включатися до методичних рекомендацій.
Іще одне — Науково-експертна рада запланувала на своїх засіданнях у 2009 р. розглянути питання про застосування нотаріусами при посвідченні правочинів вимог цивільного, земельного, сімейного законодавства.
- Як відомо, 1 червня 2009 р. приватні нотаріуси одержать право видавати свідоцтва про право на спадщину і вживати заходи по охороні спадкового майна. Чи готові, на вашу думку, приватні нотаріуси до ведення спадкових справ? Яку конкретну допомогу приватним нотаріусам надає Мін’юст?
- У зв’язку з прийняттям змін і доповнень до ЗУ «Про нотаріат» було значно розширено повноваження приватних нотаріусів і зроблено перший крок до створення єдиного нотаріату. Зокрема, Закон зрівняв повноваження по вчиненню нотаріальних дій державних і приватних нотаріусів, що зменшить завантаженість державних контор і створить умови для реалізації законних прав і громадян, і нотаріусів. На реалізацію Закону в частині підвищення кваліфікації приватних нотаріусів (щодо їх обов’язку вчиняти нотаріальні дії, пов’язані з оформленням спадкових прав) розроблені відповідні організаційні заходи. Для встановлення єдиного порядку підвищення кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права наказом Міністерством юстиції було затверджено Порядок підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права, який організовується й забезпечується Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції в АРК, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві й Севастополі й Центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників юстиції Мін’юсту.
Управління юстиції й Центр перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників юстиції організовують і проводять лекційні заняття за участю науковців — викладачів спадкового права, досвідчених державних нотаріусів і працівників управлінь юстиції. Для засвоєння практичних навичок приватний нотаріус проходить підвищення
рівня кваліфікації на базі державної нотаріальної контори, працює із спадковими справами, що включає виготовлення проектів заяв, запитів, свідоцтв про право на спадщину, свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя й отримання витягів із Спадкового реєстру. Завершенням підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права є перевірка рівня підготовки з теоретичних знань і практичних навичок (проведення заліку).
Не останню роль відіграють і методичні рекомендації, основою яких є узагальнення нотаріальної практики державних нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій, пов’язаних із видачею свідоцтв про право на спадщину, свідоцтв про право власності в спільному майні подружжя. У них, зокрема, розглядаються питання заведення спадкової справи, вжиття заходів по охороні спадкового майна, провадження у спадковій справі, надаються роз’яснення стосовно видачі свідоцтв про право на спадщину, на окремі види спадкового майна. До методичних рекомендацій додаються зразки окремих заяв, свідоцтв про право на спадщину й інших документів, пов’язаних із оформленням спадкових прав. Крім того, іще до прийняття Закону Міністерство юстиції організувало понад десять кущових і регіональних семінарів з питань застосування нотаріусами спадкового й земельного законодавства. Результат узагальнення питань, які розглядалися на цих семінарах, — посібник для нотаріусів «Проблемні питання нотаріальної практики», підготовлений і виданий Міністерством юстиції у співпраці з Центром комерційного права.
- / останнє — практичне питання. При перевірці цивільної правоздатності й дієздатності юрособи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію та іншими документами. Порядок отримання відповідного витягу з Держреєстру регулюється ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців». Інформаційно-ресурсний центр почав підключати нотаріусів до Реєстру й укладати відповідні договори. З огляду на це, чи є витяг, отриманий нотаріусом безпосередньо з Реєстру, витягом у розумінні ч. 5 ст. 44 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», враховуючи відсутність на витягу підпису державного реєстратора й відсутність засвідчення його печаткою?
- Статтею 44 Закону «Про нотаріат» передбачено, що при перевірці цивільної правоздатності й дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію й витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців цієї юридичної особи й перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності й дієздатності. Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується, бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій (ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»).
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики й підприємництва «Про доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» визначено, що споживачами інформації з Єдиного державного реєстру, серед інших, є особи, які при виконанні службових обов’язків потребують інформації з Єдиного державного реєстру, у тому числі нотаріуси, арбітражні керуючі тощо. Але слід зазначити, що при проведенні правової експертизи цього наказу встановлено, що він містить нові правові норми й відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Оскільки нормативно-правові акти, які містять нові правові норми й не зареєстровані в установленому порядку, є нечинними й підлягають скасуванню, то Міністерство юстиції України листом від 10 січня 2009 р. запропонувало Держкомпідприємництва скасувати наказ і відкликати його від суб’єктів застосування.

Розмову вів Остап МИЛАНКО, «Правовий тиждень»

Олігархів звільняють від мита на спадщину!

Поштовхом до написання цього матеріалу стали популістські заяви окремих народних депутатів з трибуни парламенту 3-5 березня 2009 р. Йдеться про обговорення законопроекту «Про внесення змін до Закону «Про нотаріат» і повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування по вчиненню окремих нотаріальних дій (р. № 3586, р. № 3587), які стосувалися розширення повноважень сільрад на право вчинення додаткових нотаріальних дій.
Нотаріальна громада України розділяє й підтримує стурбованість народних депутатів долею мешканців сільської місцевості, але нас дивують популістські заяви окремих народних депутатів, які лунають із трибуни Верховної Ради України. Зокрема, Катерина Ващук зазначила у своєму виступі: «Закон дуже потрібен і на часі. І за нього, звичайно, треба голосувати. Хотілося б тільки нагадати, що раніше сільська рада мала право посвідчувати також усі договори на оренду землі. Сьогодні за посвідчення кожного договору на оренду землі селянину треба платити нотаріату 160 гривень. Не треба бути міністром, депутатом, великим бізнесменом, треба бути нотаріусом — і матимеш серйозні прибутки. Хай заробляють люди. Але не можна селянина постійно ставити в такі умови. Уявіть собі, орендар бере 600 земельних паїв, помножте на 160- це дуже великі суми. І селяни платити не хочуть».
(http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/03030904_14.htm).
Грошей платити не треба!
Зауважимо, що з 2003 р. згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається виключно в письмовій формі і тільки за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. А згідно зі ст. 18 цього ж Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Саме з цього часу селяни мають можливість укладати договори оренди без нотаріального посвідчення, але такий договір має бути зареєстрований. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної й міської ради, Київською й Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Виникає питання: кому й за що селяни платять 160 гривень, про які говорять народні депутати, якщо вони не зобов’язані звертатися до нотаріуса? Нотаріусів України дивує і ставлення до їхньої професії, яка забезпечує майнову безпеку громадян України, і викривлена стурбованість за громадян окремих народних обранців. Виникає бажання нагадати таким народним депутатам народне прислів’я про невістку, якої саме немає, але на неї вішають усіх собак.
На нашу думку, для належного використання цієї трибуни таким поважним особам спочатку слід вивчити питання, за яким формується виступ. У конкретному випадку можна було б звернутися за консультацією до Міністерства юстиції, Асоціації правників України або до своїх колег — народних депутатів, які мають досвід роботи приватним нотаріусом.
Розширення повноважень сільських рад
Викликає стурбованість не узгоджене з нотаріальною й судовою практикою бездумне й необмежене розширення повноважень сільрад із питань вчинення нотаріальних дій. Не можна наділяти їх тими повноваженнями, які мають право вчиняти виключно нотаріуси, до рівня кваліфікації яких встановлені надвисокі вимоги, а саме: три роки юридичного стажу, рік стажування, складання іспитів, постійні вимоги проходження підвищення кваліфікації, контроль з боку Міністерства юстиції України й нарешті — наявність гарантій у вигляді повного матеріального відшкодування й реальних механізмів анулювання Свідоцтва.
Дивує ситуація, коли під виглядом турботи про громадян України з сільської місцевості народні обранці повертають старі схеми рейдерства на майно громадян України. На думку автора, якщо керуватися турботою про громадян, достатньо було б дозволити сільрадам вчиняти наступні нотаріальні дії: 1) вжиття заходів по охороні спадкового майна; 2) видача дублікатів посвідчених сільрадами документів; 3) засвідчення дійсності копій (фотокопій) документів і виписок із них.
І однозначно неприпустимо було б дорівнювати до нотаріально посвідчених і засвідчених такі дії: 1) посвідчення заповітів; 2) засвідчення справжності підпису на документах; 3) посвідчення довіреностей. Але якщо сильно кортіло надати сільрадам такі повноваження, то треба було б обмежити їх за територіальним принципом: виключно для мешканців цих населених пунктів, які постійно мешкають у цій місцевості й мають відповідну реєстрацію (прописку). Відносно ж довіреностей і підписів необхідно дозволити вчиняти тільки соціальні нотаріальні дії (довіреність отримати пенсію, різного роду довідки тощо) і виключити можливість посвідчувати права на розпорядження нерухомістю, на управління й розпорядження корпоративними правами, розпорядження транспортними засобами.
Ну а тепер виходить — «ура!» рейдерству, якщо, звичайно, не з’явиться вето Президента України на цю «народну творчість». За такого підходу до справи виникає цілком логічне питання про доцільність використання для цих нотаріальних дій спеціальних захищених нотаріальних бланків. А наявність усіх державних реєстрів, які сільрадами в цих випадках не використовуються (втім, як і більшість захисних механізмів), має вигляд просто фікції, профанації й здирництва. Давайте взагалі перетворимо нашу країну на
країну судових сутяжників! Як у США: надамо право будь-якому аптекарю чи перукареві вчиняти нотаріальні дії й не будемо вилазити із залів судових засідань.
Бідні платять за багатих
Після ознайомлення з проектом Закону про внесення змін до ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (щодо розміру державного мита за посвідчення договорів відчуження об’єктів нерухомого майна)» (р. № 2536) і проектом Закону про внесення зміни до ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (щодо держмита за видачу свідоцтва про право на спадщину)» (р. № 3288) склалося враження, що ці законопроекти написані не для малозабезпечених верств населення, які й так мали пільги й звільнялися від сплати держаного мита відповідно до Декрету КМ «Про державне мито», а для олігархів і заможних громадян, які відповідно до чинної редакції Декрету дійсно сплачували справедливий платіж із отриманих доходів. Наприклад, нині при спадкуванні дружиною або чоловіком і двома неповнолітніми дітьми спадкового майна незалежно від його вартості (якщо ця сім’я проживала разом із померлим) вони звільняються від сплати державного мита. Також від сплати державного мита при спадкуванні звільняються й інваліди I-II груп, малолітні, неповнолітні й пенсіонери, тобто всі незахищені верстви населення. Громадяни, які отримували спадок у розмірі 10000 гривень і не входили до згаданого вище кола осіб, платили мито в розмірі 0,5%, що дорівнює 50 грн., а особи, які отримували спадкове майно в розмірі 1000000 грн., сплачували до бюджету 0,5%, тобто 5000 грн.
У випадку набрання чинності згаданим вище законопроектом всі верстви населення сплачуватимуть 34 гривні незалежно від вартості отриманого спадкового майна й свого майнового стану. У зв’язку із цим виникає єдиний висновок: багаті й далі багатшатимуть за допомогою народних обранців, а малозабезпечені в рівних частках сплачуватимуть держмито за їхню спадщину. Що ж до нотаря, який, серед іншого, надає й безкоштовну юридичну консультацію (а це надзвичайно важливо для малозабезпечених громадян і дуже часто є єдиним джерелом безкоштовної юридичної допомоги), буде разом із незахищеними верствами населення наслідувати долю державного нотаріату — повільно гинути. Цікаво, що це? Звичайний непрофесіоналізм народних обранців чи своєрідний захист конституційних прав малозабезпечених громадян? Мовляв, відчуй себе на одному майновому рівні з олігархами. І взагалі, який народ у такому випадку представляють у Верховній Раді ці народні обранці?!
Володимир МАРЧЕНКО голова Секції нотаріусів Асоціації правників України.

23-26 березня 2009 p. в м. Києві відбудеться
XXIII Конгрес Всесвітньої асоціації юристів
Конгрес організований Всесвітньою асоціацією юристів за підтримки Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та Союзу юристів України. На Конгресі будуть присутні до 500 делегатів, серед яких офіційно запрошені голови Верховних судів, міністри юстиції, генеральні прокурори країн-учасниць, а також представники світової юридичної еліти майже з 40 країн світу. Почесні гості Конгресу: Президент України, голова Верховного суду України, голова Конституційного Суду України, Генеральний прокурор України, міністр юстиції України, президент Всесвітньої асоціації юристів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Союзу юристів України, а також представники судової і виконавчої влади, відомі юристи України.
Конгрес ВАЮ — це видатне дійство, яке проводиться кожні два роки. За всю історію існування ВАЮ, вперше Конгрес буде проводитись в Україні. На Київському форумі відбудеться інавгурація новообраного президента Всесвітньої асоціації юристів. Конгрес присвячений питанню «Верховенство права — гарантія захисту прав людини». Крім того, на поточних конференціях та панельних засіданнях Конгресу обговорюватимуться питання світової економіки, незалежності судів, роль юридичної професії, міжнародного арбітражу та медіації, необхідність юридичної освіти для забезпечення принципу верховенства права та інші.
Проведення Конгресу в Україні — це прекрасна можливість для всесвітньо визнаних фахівців в області права обмінятись ідеями та практикою в утвердженні принципу верховенства права а також об’єднати свої зусилля — незалежно від особистих політичних уподобань, релігійних поглядів, незалежно від рівня правового, соціального чи економічного рівня розвитку їхніх країн.

ПРАВНИКИ ТА УРЯД
10 березня 2009 р. відбулася весняна зустріч членів Асоціації правників України з представниками виконавчої влади. Цього разу гостем АПУ став міністр юстиції України Микола Оніщук. На порядку денному постала низка питань, пов’язаних із реформою адвокатури, нотаріату, судової системи. Свою вступну доповідь головний юрист країни почав оцінкою політико-правової ситуації в країні, зупинився на непростих викликах сучасності. Йшлося про систему організації державної влади, баланс інтересів різних гілок влади, інституційний розвиток держави. Міністр звернувся й до фундаментальних цінностей — верховенства права, законності й конституційного порядку. Очільник Мін’юсту з сумом констатував, що в Україні за нинішніх умов на перший план виходить політична доцільність замість верховенства права. А відтак, в країні порушений баланс між суспільними очікуваннями й запитами до влади і якістю того продукту, який влада пропонує. Цікаво було почути думку міністра про майбутню модель державної влади в Україні й побудову нових конституційних інституцій. Микола Оніщук вважає доречним створення в Україні Верхньої палати парламенту (Сенат), яка б разом із Президентом відповідала за питання інсти-туційного розвитку держави, зокрема, за формування ЦБК, СБУ, ДКЦПФР, МВД, прокуратури, судів, КСУ тощо.
Надалі зустріч набула формату «питання-відповіді», представники юридичного бізнесу, нотаріуси, адвокати, судові експерти й представники громадськості мали змогу поставити питання міністру юстиції. Відзначимо ініціативу приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Володимира Марченка, який запропонував зібрати загальноукраїнський з’їзд нотаріусів і обговорити поточні проблеми нотаріату, аби в майбутньому прийняти нову редакцію Закону «Про нотаріат». Пропозиція була прийнята міністром юстиції схвально. Вірогідно, з огляду на відсутність єдиної самоврядної організації нотаріусів, зустріч проводитиметься під егідою Міністерства юстиції.
До фото: Президент АПУ Сергій КОННОВ та міністр юстиції Микола ОНІЩУК під час зустрічі з членами й гостями АПУ.