ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН­БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714­27­90, (057) 714­27­89

Шановний Павле Дмитровичу!

01.01.2015 набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими ст. 28 викладена у новій редакції.

Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті для нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 24 грудня 2014 № 722 (далі — постанова № 722), що набула чинності 01.01.2015, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з п. 6 постанови № 722 інформація, отримана користувачем під час доступу до Державного реєстру прав та/або реєстрів, оформляється у вигляді інформаційної довідки.

Пунктом 7 постанови № 722 встановлено, що за надання користувачам інформації з Державного реєстру прав справляється плата, крім випадків, установлених законом, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру», яка складає 51 грн. 00 коп.

Разом із тим, ч. 2 ст. 46¹ Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Жодних змін щодо формування витягів з Державного реєстру для вчинення нотаріальних дій до Закону України «Про нотаріат» внесено не було. Постанова ж називає такий документ інформаційною довідкою, яка отримується нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до даних Державного реєстру і з метою виконання покладених на нього законом функцій. Слід зважити на те, що закон наділений вищою юридичною силою і не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів та проігнорований нотаріусами.

Згідно з дорученням заступника Міністра юстиції України — керівника апарату від 29.12.2012  № 17-32/1661  та наказом Міністерства юстиції України  від 29.12.2012. № 1944/5 (які є чинним на цей час) за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стягується плата у сумі 68 грн. 00 коп.

Просимо надати роз’яснення з таких питань:

Який документ повинен виготовити нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном — інформаційну довідку (як того вимагає постанова № 722) чи  витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (як того вимагає Закон України «Про нотаріат»)?

З огляду на те, що ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладена у новій редакції, де відсутня ч. 6, згідно з якою Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав встановлювався Міністерством юстиції України (наказ від 02.08.2011 №1936а/5, що станом на сьогодні теж втратив чинність), просимо надати відповідь, які суми мають бути сплачені особою, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за користування інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та як має бути відображене призначення цих платежів, що пов’язані з  виготовленням  зазначеного вище документа.

Чи має право нотаріус вимагати від особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сплати коштів у сумі 68 грн. за здійснення кожного пошуку в Державному реєстрі для виготовлення та формування відповідного документа, та на підставі якого чинного нормативного акта  така плата має здійснюватися?

З повагою
Президент
Громадської організації
«Асоціація нотаріусів м. Харкова
та Харківської області»                                              В.М. Марченко

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 24 червня 2009 року № 252
Про затвердження Примірного договору оренди житла з викупом
На виконання пункту 5 Порядку оренди житла з викупом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 274, наказую:
1. Затвердити Примірний договір оренди житла з викупом, що додається.
2. Управлінню розробки та реалізації державних житлових програм (Непомнящий О. М.) забезпечити розміщення цього наказу на офіційному сайті Мінрегіонбуду.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ісаєнка Д. В.

Міністр В. Куйбіда
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінрегіонбуду
від 24 червня 2009 р.
№ 252
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР
ОРЕНДИ ЖИТЛА З ВИКУПОМ
_______________________________ ___ ____________ 20__ р.
(найменування населеного пункту)
_________________________________________________________________________________________
(назва підприємства, установи, організації)
(далі — орендодавець), в особі ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________, що діє
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
на підставі __________________________________________________________________________________
з одного боку, та ___________________________________________________________________________,
(прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані)
що проживає _______________________________________________________________________________
(адреса, за якою зареєстровано місце проживання)
(далі — орендар), з іншого боку, уклали цей Договір оренди житла з викупом (далі — Договір) про таке.
1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ДОГОВОРІ
1.1. Вартість житла — сума коштів, яка визначається на договірних засадах та складається із початкового внеску ОРЕНДАРЯ і платежів на викуп житла.
1.2. Винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ — процентна ставка від платежів на викуп житла, розмір якої встановлюється у Договорі.
1.3. Житло — квартира або її частина, житловий будинок або його частина, призначені та придатні для постійного проживання в них, що передаються в оренду з викупом.
1.4. Орендні платежі — періодичні платежі на викуп житла та винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ.
1.5. Резерв непередбачених витрат — кошти ОРЕНДАРЯ, призначені для погашення непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням його зобов’язань, розмір яких не може перевищувати 3 (трьох) відсотків вартості житла.
2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов’язується передати ОРЕНДАРЕВІ у строкове платне володіння та користування житло, що визначене у цьому Договорі, з наступним переходом права власності на нього від ОРЕНДОДАВЦЯ до ОРЕНДАРЯ, а ОРЕНДАР зобов’язується прийняти житло у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплатити ОРЕНДОДАВЦЕВІ платежі, передбачені цим Договором.
2.2. Характеристики житла, що передається в оренду з викупом.
2.2.1. Адреса: ___________________________________________________________________________.
2.2.2. Загальна площа: ____________________________________________________________________.
2.2.3. Житлова площа: ____________________________________________________________________.
2.2.4. Поверх: ___________________________________________________________________________.
2.2.5. Кількість кімнат: ____________________________________________________________________.
2.2.6. Стан житла на момент передачі: ________________________________________________________
______________________________________________________________________________________.
2.1.7. Недоліки житла, що передається: ______________________________________________________
______________________________________________________________________________________.
2.2. Житло належить ОРЕНДОДАВЦЮ на праві власності згідно з____________________________________________________________________________________________________________________________
(документ, що засвідчує право власності на житло)
та вільне від додаткових обтяжень і зобов’язань перед третіми особами.
2.3. Погоджена Сторонами вартість житла, що передається в оренду з викупом, становить ______________________________________, в тому числі початковий внесок ОРЕНДАРЯ у сумі ___________________________________________________ та платежі на викуп житла у сумі ______________________________.
3. ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ ЖИТЛА В ОРЕНДУ З ВИКУПОМ
3.1. Зазначене в п. 2.2 цього Договору житло повинно бути передане ОРЕНДОДАВЦЕМ та прийняте ОРЕНДАРЕМ протягом __________ днів з моменту державної реєстрації цього Договору, але не раніше сплати ОРЕНДАРЕМ початкового внеску та формування резерву непередбачених витрат у розмірах, визначених у п. 5.1 та 6.1 Договору.
3.2. Передача житла здійснюється за актом приймання-передачі.
3.3. Житло вважається переданим в оренду з викупом з моменту підписання акта приймання-передачі.
4. СТРОК ОРЕНДИ
4.1. Строк оренди складає ______ років з моменту прийняття житла, що передається в оренду з викупом, за актом приймання-передачі та може бути продовжений за згодою сторін.
4.2. Якщо протягом строку оренди ОРЕНДАР достроково сплачує платежі, передбачені Договором, строк оренди вважається таким, що припинився, з моменту підписання акта про сплату орендних платежів у повному обсязі.
5. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
5.1. ОРЕНДАР зобов’язується протягом _______________ днів з моменту державної реєстрації цього Договору перерахувати на поточний рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ початковий внесок у сумі, вказаній у п. 2.3 Договору та своєчасно сплачувати орендні платежі.
5.2. Розмір, порядок формування, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду.
5.2.1. Розмір орендних платежів розраховується виходячи із суми платежів на викуп житла, зазначеної у пункті 2.3 Договору, поділеної на кількість виплат та збільшеної на суму винагороди (доходу) ОРЕНДОДАВЦЯ.
5.2.2. Винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ визначається як процентна ставка від платежів на викуп житла та встановлюється у розмірі __________________________________________________________________ процентів річних.
Винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ сплачується за фактичний період оренди та не нараховується на суму платежів на викуп житла, що погашаються достроково.
5.2.3. За згодою сторін орендні платежі за цим Договором становлять ____________________________________________ грн. за ________________________________________________________, у тому числі:
(місяць, квартал, півріччя)
платежі на викуп житла в сумі ________________________________________________________ грн.
за ________________________________________________________________________________________;
(місяць, квартал, півріччя)
винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ в сумі ____________________________________________________ грн.
за ________________________________________________________________________________________.
(місяць, квартал, півріччя)
5.2.4. Орендні платежі сплачуються готівкою (в безготівковому порядку) на рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ: ___________________________________________________________________________________________
(реквізити рахунку ОРЕНДОДАВЦЯ)
не пізніше ______________ числа кожного _____________________________________________________.
(місяця, кварталу, півріччя)
5.2.5. Розмір орендних платежів може переглядатися сторонами не частіше ніж один раз протягом
_____________________________________ за згодою сторін у разі __________________________________
(термін)
__________________________________________________________________________________________.
(перелік обставин, за яких може переглядатися розмір орендних платежів)
5.3. Згідно з цим Договором об’єкт оренди ______________________________________ страхуванню
підлягає (не підлягає)
на період оренди.
Страхування об’єкта оренди здійснює ______________________________________________________.
Орендар (Орендодавець)
5.4. ОРЕНДАР зобов’язується компенсувати ОРЕНДОДАВЦЮ такі документально підтверджені витрати, пов’язані з вчиненням юридичний дій: ________________________________________________________.
5.5. Комунальні послуги та витрати за користування телефонами, радіотрансляційною, телевізійною, комп’ютерною мережами оплачуються ОРЕНДАРЕМ самостійно на підставі рахунків відповідних організацій з обов’язковим повідомленням ОРЕНДОДАВЦЯ про здійснення такої оплати шляхом ______________________________________________________________________________________________________.
6. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ НЕПЕРЕДБАЧЕНИХ ВИТРАТ,
ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБСЛУГОВУВАННЯМ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ОРЕНДАРЯ
6.1. Формування резерву, непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань ОРЕНДАРЯ, проводиться за рахунок ОРЕНДАРЯ протягом ________ днів з моменту державної реєстрації цього Договору шляхом перерахування коштів на персональний рахунок ОРЕНДАРЯ, право користування яким надається виключно ОРЕНДОДАВЦЮ з попереднім повідомленням ОРЕНДАРЯ.
6.2. За згодою сторін розмір резерву за цим Договором становить _____________________________.
6.3. У разі виникнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг на строк більше _____________ ОРЕНДОДАВЕЦЬ погашає її за рахунок коштів резерву.
6.4. ОРЕНДОДАВЕЦЬ може також використовувати кошти резерву для погашення інших документально підтверджених зобов’язань ОРЕНДАРЯ, що виникли відповідно до умов цього Договору, а саме: _______________________________________________________________________________________________.
виключний перелік зобов’язань ОРЕНДАРЯ, які можуть погашатися ОРЕНДОДАВЦЕМ за рахунок коштів резерву
6.5. Невикористані кошти резерву зараховуються як платежі ОРЕНДАРЯ на викуп житла.
7. ПОРЯДОК ВИКУПУ ЖИТЛА, ЩО ОРЕНДУЄТЬСЯ
7.1. Цей Договір є документом, що свідчить про перехід права власності на зазначене в п. 2.2 цього Договору житло від ОРЕНДОДАВЦЯ до ОРЕНДАРЯ з відкладальними обставинами.
7.2. Відкладальними обставинами є повна сплата ОРЕНДАРЕМ платежів на викуп житла.
7.3. ОРЕНДАР має право достроково сплатити платежі на викуп житла.
7.4. Сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується актом, що є невід’ємною частиною договору.
8. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОРЕНДОДАВЦЯ
8.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ має право:
1 (один) раз на квартал здійснювати перевірку порядку використання ОРЕНДАРЕМ житла, що орендується, у відповідності до умов цього Договору;
розпоряджатися житлом з дотриманням умов цього Договору до сплати ОРЕНДАРЕМ орендних платежів у повному обсязі.
8.2 ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов’язується:
передати ОРЕНДАРЮ зазначене у пункті 2 цього Договору житло згідно акту приймання — передачі;
передати ОРЕНДАРЮ зазначене житло у власність протягом ______ днів після складання акта про сплату ОРЕНДАРЕМ орендних платежів у повному обсязі, надати останньому усі необхідні документи на це житло, а також сприяти в оформленні права власності на нього.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ має також інші права та зобов’язання, передбачені чинним законодавством.
9. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОРЕНДАРЯ
9.1. ОРЕНДАР має право:
володіти та користуватися зазначеним у пункті 2 цього Договору житлом, а після сплати орендних платежів у повному обсязі набути право власності на це житло;
зареєструвати своє та членів своєї сім’ї місце проживання за адресою орендованого житла у порядку, встановленому законодавством;
обладнати житло, що орендується, на власний розсуд;
достроково сплатити платежі на викуп житла.
9.2. ОРЕНДАР зобов’язується:
використовувати житло лише для проживання в ньому;
забезпечувати збереження житла;
здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування, поточний та капітальний ремонт житла, що орендується;
сплачувати своєчасно платежі в розмірі та у порядку, визначеному у Договорі;
здійснювати перепланування та реконструкцію житла лише за згодою ОРЕНДОДАВЦЯ та з дотриманням законодавства;
повернути житло ОРЕНДОДАВЦЕВІ у випадку дострокового розірвання Договору у стані, що відповідає зобов’язанням ОРЕНДАРЯ за цим Договором.
ОРЕНДАР має також інші права та зобов’язання, передбачені чинним законодавством.
9.3. ОРЕНДАР самостійно і від власного імені укладає договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями.
10. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
10.1. У випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.
10.2. ОРЕНДАР несе наступну відповідальність за цим Договором:
у випадку прострочення по сплаті орендних платежів на термін більше місяця ОРЕНДАР сплачує штраф у розмірі ______ відсотків від суми чергового платежу;
у випадку нецільового використання житла, що орендується, ОРЕНДАР сплачує штраф у розмірі _____ відсотків від вартості житла, визначеної у Договорі.
10.3. ОРЕНДОДАВЕЦЬ несе наступну відповідальність за цим Договором:
у випадку прострочення по передачі ОРЕНДАРЕВІ житла, що орендується, ОРЕНДОДАВЕЦЬ сплачує ОРЕНДАРЕВІ пеню в розмірі _______ відсотків від вартості житла, визначеної у Договорі, за кожен день прострочення.
10.4. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань, передбачених цим Договором, якщо причиною їх невиконання є форс мажорні обставини, які виникли після укладення Договору внаслідок подій надзвичайного характеру, яких сторона, що не виконала зобов’язання, не могла передбачити: стихійні лиха, війна і воєнні дії, заколот, блокада, безчинства, ________________________________________________________________, інші подібні обставини.
10.5. У разі виникнення обставин, зазначених у пункті 10.4, сторона, яка не може виконати зобов’язання, передбачені цим Договором, повинна сповістити іншу сторону про настання, прогнозований термін дії та припинення вищевказаних обставин не пізніше _______ днів з дати їх настання і припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє відповідну сторону права на звільнення від виконання своїх зобов’язань по причині вищевказаних обставин.
10.6. Усі спори, що пов’язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному чинним в Україні законодавством.
11. ПІДСТАВИ ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ
ТА ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ
11.1. Договір може бути розірваний достроково виключно за згодою сторін або за рішенням суду.
11.2. У разі дострокового розірвання Договору за згодою сторін ОРЕНДОДАВЕЦЬ повертає ОРЕНДАРЮ частину сплачених коштів (початкового внеску, невикористаних коштів резерву та внесених платежів на викуп житла), яка перевищує вартість оренди цього житла за фактичний період проживання, визначену експертним шляхом (або опосередковану вартість оренди житла в населеному пункті, визначену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682 «Деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»).
11.3. У разі розірвання Договору за рішенням суду повернення коштів здійснюється відповідно до рішення суду.
11.4. У разі дострокового розірвання Договору ОРЕНДАР та інші особи, які проживають разом з ним, підлягають виселенню з житла без надання їм іншого житлового приміщення.
11.5. У разі смерті ОРЕНДАРЯ всі права та обов’язки за Договором переходять до спадкоємців. Спадкоємці можуть відмовитись від Договору у порядку, встановленому статтею 1273 Цивільного кодексу України.
11.6. Реорганізація організації-орендодавця, а також зміна власника орендованого житла не є підставою для зміни умов чи розірвання Договору.
12. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ
12.1. Договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та обов’язковій державній реєстрації.
12.2. Цей Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.
12.3. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.
12.4. Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
12.5. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
12.6. Усі правовідносини, що виникають у зв’язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.
12.7. Цей Договір складений українською мовою, на ____ сторінках у ______ примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН
ОРЕНДОДАВЕЦЬ
______________________________________
______________________________________
______________________________________ ОРЕНДАР
_________________________________________
_________________________________________
_________________________________________
ПІДПИСИ
СТОРІН

За ОРЕНДОДАВЦЯ
Керівник ________________/____________/
М. П. За ОРЕНДАРЯ
_____________________/____________/

Договір зареєстрований ________________________________________________________________,
про що вчинено запис від ___ ____________ 20__ р. за № ____.

_____________
(підпис)
________________________________________________________________
(П. І. Б. посадової особи, яка провела реєстрацію)

М. П.

Начальник Управління розробки
та реалізації державних житлових програм О. М. Непомнящий
Додаток 1
до Примірного договору оренди житла з викупом
АКТ
ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ
Житлове приміщення _____________________________________________________________________
(квартира, житловий будинок садибного типу (одноквартирний,
___________________________________________________________________________________________
адреса, за якою знаходиться житлове приміщення)
загальною площею _____________________ кв. метрів, складається з _____________________ кімнат
житловою площею _____________________ кв. метрів:

кімната ______________
кімната _________________

кімната ______________
кімната _________________

кімната ______________
кімната _________________

кухня площею ______________________________________________________ кв. метрів, обладнана
___________________________________________________________________________________________
(перелічити обладнання із зазначенням його стану — технічно несправне, потребує ремонту, заміни тощо)
ванна кімната площею _______________________________________________ кв. метрів, обладнана
___________________________________________________________________________________________
(перелічити обладнання із зазначенням його стану — технічно несправне, потребує ремонту, заміни тощо)
санітарний вузол площею ___________________________________________ кв. метрів, обладнаний
___________________________________________________________________________________________
(перелічити обладнання із зазначенням його стану — технічно несправне, потребує ремонту, заміни тощо)

коридор _____________
антресолі ________

вбудована шафа ______
комора __________

лоджія ______________
балкон __________

Житлове приміщення обладнано ___________________________________________________________
(системою водопроводу, гарячого водопостачання, водовідведення,
__________________________________________________________________________________________.
опалення (пічне, місцеве, центральне), сміттєпроводом, системами газопостачання, електропостачання)
У приміщенні встановлено ________________________________________________________________.
(телефон, радіотрансляційну мережу, телевізійну мережу тощо)

Передав ОРЕНДОДАВЕЦЬ
______________________________________
(посада, прізвище,
Прийняв ОРЕНДАР
_____________________________________________
(прізвище, ім’я

_______________________
ім’я та по батькові)
____________
(підпис)
_____________________________
та по батькові)
____________
(підпис)

М. П.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ПЕРЕДАВ
______________________________________
______________________________________ ОРЕНДАР ПРИЙНЯВ
____________________________________________
____________________________________________
ПІДПИСИ
СТОРІН

ЗА ОРЕНДОДАВЦЯ
Керівник
_________________________/____________/
М. П. ЗА ОРЕНДАРЯ

___________________________/____________/

З правилами користування приміщеннями житлового будинку, санітарними і протипожежними правилами ознайомлений.
Ключі від квартири та від кімнат отримав.
ОРЕНДАР _______________________________
(підпис)

Додаток 2
до Примірного договору оренди житла з викупом
АКТ
про сплату у повному обсязі орендних платежів та виконання розрахунків
за договором оренди житла з викупом № ___ від ______________ 20__ р.
_____________________________
(найменування населеного пункту
___ ____________ 20__ р.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ в особі __________________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
що діє на підставі ______________________________________________________з одного боку, та ОРЕНДАР
___________________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
з іншого боку склали даний акт про наступне:
1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ та ОРЕНДАР прийшли до згоди про остаточне виконання взаємних вимог з вищевказаного договору, у якому ОРЕНДОДАВЕЦЬ та ОРЕНДАР є сторонами.
3. Сторони при підписанні даного акта не мають одна до одної будь-яких взаємних претензій.
4. Даний акт укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ
______________________________________
______________________________________
______________________________________
______________________________________ ОРЕНДАР
____________________________________________
____________________________________________
____________________________________________
____________________________________________
ПІДПИСИ
СТОРІН

ЗА ОРЕНДОДАВЦЯ
Керівник
_________________________/____________/
М. П. ЗА ОРЕНДАРЯ

________________/____________/

НАТАЛІЯ НАЧИНКІНА,
приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу
ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ОБ’ЄКТ НЕЗАВЕРШЕНОГО БУДІВНИЦТВА ТА ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
Норми цивільного законодавства України, зокрема статті 177, 181, ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), передбачають існування у цивільному обороті такого об’єкта правовідносин, як об’єкт незавершеного будівництва. Такі ознаки, як тісний зв’язок із землею, неможливість переміщення без знецінення та шкоди його призначенню, обумовлюють поширення на об’єкт незавершеного будівництва правового режиму нерухомої речі. Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Коли така особа має намір укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на такий об’єкт реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва. Здійснюючи державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, на об’єкт незавершеного будівництва, держава офіційно визнає і підтверджує факт виникнення цих прав. Наслідками визнання державою факту виникнення права власності є: по-перше, можливість укладення правочинів стосовно такого майна; по-друге, пріоритет зареєстрованих речових прав та їх обмежень над незареєстрованими в разі виникнення спору щодо цього майна. Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об’єкта.
Законом України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» від 14.09.2000 № 1953-III встановлено спеціальний порядок відчуження об’єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній та комунальній власності. Згідно з Класифікатором державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 15.03.2006 № 461, незавершене будівництво — об’єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію, включаючи законсервовані об’єкти.
У розумінні Закону України «Про іпотеку» об’єкт незавершеного будівництва — об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження, та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.
Об’єкт незавершеного будівництва як об’єкт цивільних правовідносин згадується в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі— Порядок), зокрема, в пунктах 4, 5 глави 2 розділу II Порядку, якими регламентовано посвідчення договорів про відчуження об’єктів незавершеного будівництва та договорів застави. Посвідчення договорів про відчуження об’єктів незавершеного будівництва здійснюється нотаріусом з дотриманням загальних вимог законодавства, що застосовується при відчуженні нерухомого майна (п. 4.7 глави 2 розділу II Порядку). Об’єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку після державної реєстрації права власності (п. 5.6 глави 2 розділу II Порядку).
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:
• якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або
• якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Слід звернути увагу на те, що в цій нормі йдеться лише про права на нерухоме майно, а права на об’єкти незавершеного будівництва не згадуються.
Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію. Таким чином, доходимо висновку, що

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 липня 2009 р. № 689
Київ
Про затвердження Порядку продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності
Відповідно до частини першої статті 128 Земельного кодексу України та статті 181 Закону України «Про приватизацію державного майна» Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності (додається).

Прем’єр міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 25
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 липня 2009 р. № 689
ПОРЯДОК
продажу об’єктів, що підлягають приватизації,
разом із земельними ділянками державної власності
1. Цей Порядок визначає процедуру продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності.
2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
аукціон — спосіб продажу об’єкта аукціону учасникові, який запропонував найвищу ціну;
аукціонна комісія — утворена державним органом приватизації комісія з підготовки та проведення аукціону;
виконавець робіт з оцінки — юридична або фізична особа, що має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, ліцензію на проведення землеоціночних робіт та провадить практичну діяльність за відповідними напрямами оцінки;
виконавець робіт із землеустрою — юридична або фізична особа, що має ліцензію на проведення робіт із землеустрою;
державні органи земельних ресурсів — Держкомзем та його територіальні органи;
ліцитатор — особа, що володіє технікою проведення торгів і веде аукціон в установленому порядку;
об’єкт аукціону — об’єкт, що приватизується разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований;
підготовка земельних ділянок — землевпорядні та землеоціночні роботи, пов’язані з підготовкою земельних ділянок для продажу у складі об’єкта аукціону або для внесення земельних ділянок до статутного капіталу господарського товариства.
3. Фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою земельних ділянок, здійснюється за рахунок коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Замовником зазначених робіт та послуг виступає державний орган приватизації.
4. Державні органи приватизації з урахуванням затверджених переліків об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, формують та оприлюднюють на своєму веб-сайті переліки об’єктів аукціону та переліки господарських товариств, до статутного капіталу яких вносяться земельні ділянки, і надсилають їх відповідним державним органам земельних ресурсів разом із запитом про подання:
земельно-кадастрової документації та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку;
інформації про наявність заборон для продажу земельних ділянок відповідно до вимог земельного законодавства;
інформації про наявність сервітутів та обмежень (обтяжень) прав на земельні ділянки щодо об’єктів, які включені до переліку, та дозволені види використання.
Державний орган земельних ресурсів подає державному органові приватизації у десятиденний строк після надходження запиту зазначені інформацію, документацію та витяг.
Інформація стосовно наявності природоохоронних обмежень, належності земельних ділянок до об’єктів природно-заповідного фонду та можливості продажу земельних ділянок, які входять до складу таких об’єктів, з урахуванням їх екологічної цінності готується державними органами земельних ресурсів за погодженням з Мінприроди чи його територіальним органом.
Переліки об’єктів, що належать згідно з Державною програмою приватизації до групи Ж та підлягають приватизації разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, затверджуються регіональними відділеннями Фонду державного майна за погодженням з Фондом державного майна.
5. Державний орган приватизації на підставі наданої державним органом земельних ресурсів відповіді про відсутність інформації та документації готує завдання на виконання робіт із землеустрою та визначає на конкурентних засадах виконавця робіт із землеустрою в порядку, що затверджується Фондом державного майна. За результатами конкурсу укладається з виконавцем робіт із землеустрою договір про розроблення документації із землеустрою, в якому згідно з технічним завданням визначаються порядок проведення робіт та сторона, відповідальна за подання документації із землеустрою на державну експертизу.
6. У процесі підготовки земельної ділянки державні органи земельних ресурсів забезпечують у 20-денний строк після надходження документації із землеустрою проведення за ініціативою державного органу приватизації державної експертизи такої документації, зокрема щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Державний орган приватизації на підставі позитивних висновків зазначеної експертизи визначає на конкурентних засадах виконавця робіт з оцінки та укладає з ним договір її на проведення.
7. Вартість об’єкта аукціону та вартість активів господарського товариства з урахуванням вартості земельної ділянки, що вноситься до його статутного капіталу, визначається відповідно до Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42,
ст. 1941), та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
10 грудня 2003 р. № 1891 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 51, ст. 2669).
За результатами оцінки виконавець робіт з оцінки складає звіт про оцінку об’єкта аукціону або звіт про вартість активів господарського товариства з урахуванням вартості земельної ділянки, що підлягає внесенню до його статутного капіталу, окремою частиною якого є звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки. У звіті про оцінку об’єкта аукціону зазначається вартість об’єкта аукціону, об’єкта приватизації, земельної ділянки.
Державні органи земельних ресурсів забезпечують у 20-денний строк після надходження звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки проведення за ініціативою державного органу приватизації державної експертизи такого звіту.
Початковою вартістю об’єкта аукціону є вартість об’єкта аукціону, визначена за результатами оцінки.
8. Державний орган земельних ресурсів забезпечує у 10-денний строк після надходження позитивного висновку державної експертизи документації із землеустрою виготовлення технічного паспорта земельної ділянки за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 648 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 21, ст. 1026).
Технічний паспорт земельної ділянки оформляється на підставі даних, які містить документація із землеустрою, що надійшла від виконавця робіт із землеустрою, без зазначення стартової ціни земельної ділянки та її вартості відповідно до експертної грошової оцінки.
9. Земельні ділянки, що підлягають продажу у складі об’єкта аукціону чи внесенню до статутного капіталу господарського товариства, забороняється з моменту включення об’єкта приватизації до переліків, зазначених у пункті 4 цього Порядку, передавати в оренду, під забудову, вчиняти будь-які інші дії щодо обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, до одержання покупцем об’єкта аукціону або господарським товариством документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.
10. Продаж об’єктів державної власності, що належать за класифікацією Державної програми приватизації до груп А, Д, Ж, та цілісних майнових комплексів, що належать до груп В та Г, разом із земельними ділянками державної власності здійснюється на аукціоні відповідно до цього Порядку.
Продаж акцій (часток, паїв) господарських товариств, що належать державі, здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію після внесення державним органом приватизації земельних ділянок державної власності до статутного капіталу таких товариств.
11. Організатором аукціону є державний орган приватизації.
12. Інформація про проведення аукціону опубліковується не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати його проведення в бюлетенях державних органів приватизації, а також інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.
13. Інформація, що підлягає опублікуванню, повинна містити:
1) відомості про:
об’єкт аукціону, зокрема про об’єкт приватизації, відповідно до статті 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та статті 19 Закону України «Про приватизацію державного майна»;
розмір та цільове призначення земельної ділянки згідно з даними технічного паспорта;
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, види використання (пріоритетні та допустимі) — для містобудівних потреб;
2) умови продажу об’єкта аукціону, зокрема початкову вартість об’єкта аукціону;
3) найменування та адресу державного органу приватизації, номер контактного телефону;
4) суму реєстраційного внеску та суму гарантійного внеску, що повинні сплачуватися учасниками, порядок їх сплати;
5) номер рахунка державного органу приватизації та реквізити органу Державного казначейства, в якому відкрито рахунок для сплати реєстраційного та гарантійного внесків, номер валютного рахунка та реквізити банку для сплати гарантійних внесків для учасників-нерезидентів;
6) номер рахунка державного органу приватизації та реквізити органу Державного казначейства, в якому відкрито рахунок для розрахунків за придбаний об’єкт аукціону;
7) відомості про дату припинення приймання заяв на участь в аукціоні, час і місце ознайомлення з об’єктом аукціону та проведення аукціону;
8) інші відомості, визначені державним органом приватизації.
14. Інформація про учасників аукціону, їх кількісний і персональний склад та інші дані, що містяться у поданих ними заявах на участь в аукціоні, а також про результати розгляду заяв
є конфіденційною і не підлягає розголошенню до опублікування результатів аукціону.
15. Інформація про результати аукціону опубліковується державним органом приватизації протягом 15 днів після укладення договору купівлі-продажу та подається органові виконавчої влади, в управлінні якого перебував такий об’єкт.
Інформація повинна містити:
відомості про об’єкт аукціону, зокрема про об’єкт приватизації, місце розташування, розмір та цільове призначення земельної ділянки, а також про ціну об’єкта аукціону та його складових (об’єкта приватизації та земельної ділянки) за результатами продажу на аукціоні;
інші відомості, визначені державним органом приватизації.
16. Продаж об’єкта аукціону здійснюється на відкритому засіданні аукціонної комісії, яка утворюється державним органом приватизації із включенням до її складу спеціалістів та представників державного органу земельних ресурсів, органу місцевого самоврядування, балансоутримувача, трудового колективу підприємства, що приватизується (у разі приватизації його єдиного майнового комплексу). Кількість членів комісії може становити від п’яти до дев’яти осіб. Головою комісії призначається представник державного органу приватизації. Якщо в аукціоні бере участь господарське товариство, утворене за участю трудового колективу підприємства, що приватизується, представник такого трудового колективу виключається із складу аукціонної комісії і не має права брати участь у засіданнях комісії з моменту подання товариством до органу приватизації заяви на участь в аукціоні.
Делегування представників до складу комісії обов’язкове для керівників державних підприємств, установ та організацій. На час роботи у складі комісії за її членами зберігається місце роботи і середній заробіток згідно із законодавством про працю.
17. Аукціонна комісія визначає умови, що включають, зокрема, початкову вартість об’єкта аукціону та строк його проведення.
Умови аукціону містять зобов’язання покупця, зокрема щодо подальшої експлуатації об’єкта приватизації та подальшого використання земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.
Умови аукціону затверджує державний орган приватизації.
18. Обмеження кількості учасників, що беруть участь в аукціоні, заборонено.
19. До участі в аукціоні допускаються фізичні і юридичні особи, що можуть бути покупцями об’єктів приватизації відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного майна», та мають згідно із Земельним кодексом України право на придбання земельних ділянок у власність, сплатили встановлений державним органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової вартості об’єкта аукціону.
Реєстраційний та гарантійні внески перераховуються на рахунки органів приватизації, відкриті в органах Державного казначейства та уповноважених банках.
20. Розгляд заяви про участь в аукціоні іноземної юридичної особи, спільного підприємства, заснованого за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України продажу особі (підприємству) об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій об’єкт розташований.
Іноземна юридична особа чи спільне підприємство, засноване за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, що заінтересовані у придбанні об’єкта аукціону, подають після оприлюднення на веб-сайті Фонду державного майна переліків об’єктів аукціону, але не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, Фондові державного майна клопотання про придбання певного об’єкта аукціону.
Фонд державного майна готує проект відповідного розпорядження та разом з клопотанням подає його в установленому порядку Кабінетові Міністрів України. Органи виконавчої влади опрацьовують та погоджують зазначений проект у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня його отримання. Проект розпорядження підлягає розгляду на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.
21. Фізична або юридична особа, що бажає зареєструватися як учасник аукціону, повинна подати:
1) заяву про участь в аукціоні у порядку, що встановлюється Фондом державного майна;
2) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків;
3) декларацію про доходи, копію довідки про ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (крім осіб, що відповідно до законодавства не мають ідентифікаційного номера) (для фізичних осіб — громадян України);
4) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, копію довідки про взяття на облік платника податків (для фізичних осіб — підприємців);
5) нотаріально засвідчені (легалізовані та перекладені — для нерезидентів) копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію (витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення — для нерезидентів), довідку з ЄДРПОУ; копію довідки про взяття на облік платника податків; рішення уповноваженого органу про участь в аукціоні; документи щодо призначення керівників (для юридичних осіб);
6) документ, що підтверджує розподіл статутного капіталу серед учасників (акціонерів);
7) документ, що підтверджує наявність та розмір державної частки у статутному капіталі та майні учасника, інформацію про наявність серед учасників (акціонерів) юридичної особи іноземних юридичних або фізичних осіб;
8) відомості про джерела надходження коштів, що використовуватимуться для оплати об’єкта аукціону (для іноземних інвесторів, підприємств з іноземними інвестиціями);
9) копію свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом провадження господарської діяльності на території України.
Під час подання заяви потенційний покупець пред’являє паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, а якщо покупець діє як представник іншої особи, — засвідчене в установленому порядку відповідне доручення.
22. На вимогу учасників державний орган приватизації повинен створити умови для огляду об’єкта аукціону. Балансоутримувач об’єкта приватизації або у разі його відсутності особа, відповідальна за збереження довгострокових межових знаків, повинні забезпечити доступ учасників для огляду об’єкта аукціону.
23. До початку аукціону державний орган приватизації вносить до книги реєстрації учасників аукціону із зазначенням порядкового номера такі відомості:
1) для фізичних осіб:
громадян України — прізвище, ім’я та по батькові, адреса (місце проживання) та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), адреса (місце проживання за межами України);
номери рахунків державних органів приватизації, на які зроблено внески, найменування та місцезнаходження органу Державного казначейства;
2) для юридичних осіб:
резидентів — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
нерезидентів — найменування, місцезнаходження та країна, де зареєстрована особа;
номери рахунків державних органів приватизації, на які зроблено внески, найменування та місцезнаходження органу Державного казначейства.
24. Приймання заяв припиняється за три дні до початку аукціону.
Після закінчення аукціону гарантійні внески повертаються у 10-денний строк учасникам, що не перемогли в аукціоні.
Покупцеві, який придбав об’єкт аукціону, сума гарантійного внеску зараховується в установленому порядку до суми вартості придбаного об’єкта.
Сплачені реєстраційні внески не повертаються.
25. Аукціон проводить державний орган приватизації або юридична особа (далі — виконавець аукціону), що уклала договір із зазначеним органом.
26. Примірний договір з виконавцем аукціону, що затверджується Фондом державного майна, повинен містити таку інформацію:
1) строк проведення аукціону;
2) початкова вартість об’єкта аукціону;
3) вартість послуг з проведення аукціону;
4) взаємні зобов’язання, умови розірвання договору та майнова відповідальність сторін;
5) інші відомості.
Вартість послуг з проведення аукціону визначається на підставі кошторису витрат.
Розмір винагороди виконавця аукціону не повинен перевищувати 0,1 відсотка ціни продажу об’єкта аукціону.
27. Для участі в аукціоні учасникам видаються квитки, які повинні містити таку інформацію:
1) номер, під яким покупець бере участь в аукціоні;
2) найменування об’єкта аукціону;
3) правила та умови проведення аукціону.
Під час реєстрації учасникові аукціону видаються інформаційна картка, картка учасника із зазначенням на зворотному боці правил його проведення та примірник проекту договору купівлі-продажу об’єкта аукціону.
28. Аукціон проводиться безпосередньо ліцитатором. До початку аукціону ліцитатор ознайомлює учасників з характеристиками об’єкта аукціону, умовами його продажу та правилами проведення аукціону.
Початком аукціону вважається момент оголошення початкової вартості об’єкта аукціону.
Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення початкової вартості об’єкта аукціону ніхто з учасників не висловить бажання придбати його за ціною, оголошеною ліцитатором, аукціон вважається таким, що не відбувся.
Якщо запропонована учасником аукціону ціна перевищує запропоновану ліцитатором, ліцитатор називає номер учасника і запропоновану ним ціну.
Кожна наступна ціна, запропонована учасниками на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості об’єкта аукціону.
Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не пропонується наступна ціна, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання об’єкта аукціону тією особою, що запропонувала найвищу ціну.
29. Під час проведення аукціону аукціонна комісія веде протокол, до якого вносяться дані про початкову вартість об’єкта аукціону, пропозиції учасників аукціону, відомості про них, результати аукціону (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, що набула право на придбання об’єкта).
Протокол підписується ліцитатором, членами аукціонної комісії та учасником (його представником), який набув право на придбання об’єкта, і надсилається у триденний строк державному органові приватизації для затвердження.
30. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу чи договору купівлі-продажу або не з’явився без поважних причин для його підписання протягом п’яти днів після затвердження протоколу, позбавляється права на подальшу участь у придбанні такого об’єкта аукціону. Сплачений такою особою гарантійний внесок перераховується до державного бюджету.
31. У разі коли учасник або уповноважений ним представник не з’явився без поважних причин на аукціон та/або зірвав його проведення, сплачений такою особою гарантійний внесок перераховується до державного бюджету.
У разі виникнення спору питання вирішується у судовому порядку.
32. Аукціон припиняється і об’єкт знімається з аукціону у разі недотримання учасниками правил проведення аукціону, передбачених цим Порядком, та на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації якщо:
1) не виконано вимоги щодо змісту інформації про об’єкт аукціону, передбаченої цим Порядком, та строку її опублікування;
2) об’єкт включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, з порушенням законодавства;
3) істотно порушено правила оголошення та проведення аукціону, передбачені цим Порядком.
33. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
1) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника;
2) коли жоден з учасників не запропонував ціну, що дорівнює або перевищує початкову вартість об’єкта аукціону;
3) несплати в установлений строк переможцем аукціону належної суми за придбаний об’єкт аукціону.
34. Розбіжності, що виникають під час проведення аукціону, усуваються під час його проведення ліцитатором за погодженням з аукціонною комісією.
35. У разі визнання аукціону таким, що не відбувся, об’єкт аукціону може бути запропонований для продажу на аукціоні повторно.
Об’єкти, що належать згідно з Державною програмою приватизації до груп А, Ж та Д, які два чи більше разів пропонувалися до продажу на аукціоні разом із земельною ділянкою і не продані через відсутність учасників, можуть бути за рішенням державного органу приватизації запропоновані для продажу із зменшенням початкової вартості об’єкта аукціону не більш як на 30 відсотків, але не менше від ринкової вартості земельної ділянки, яка входить до складу об’єкта аукціону.
Об’єкти групи Д (незавершеного будівництва), що пропонувалися для продажу із зменшенням початкової вартості об’єкта аукціону і не продані через відсутність покупців, можуть бути за рішенням Фонду державного майна запропоновані для продажу об’єкта під розбирання.
36. Результати продажу об’єкта аукціону оформляються договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
37. Примірний договір купівлі-продажу об’єкта аукціону затверджує Фонд державного майна.
Якщо законодавством дозволено в процесі приватизації державного майна оплату його вартості проводити у вільноконвертованій валюті та переможцем аукціону визнано нерезидента або підприємство з іноземними інвестиціями, державний орган приватизації приймає пропозицію переможця аукціону про те, що ціна продажу об’єкта аукціону в договорі купівлі-продажу зазначається у вільноконвертованій валюті за курсом Національного банку на дату затвердження державним органом приватизації протоколу аукціону.
38. Порядок внесення коштів за об’єкт аукціону визначається договором купівлі-продажу з установленням строку, який не повинен перевищувати 60 календарних днів після укладення договору.
39. Строк дії зобов’язань за договором купівлі-продажу, порядок контролю їх виконання, умови внесення змін до договору та порядок повернення у державну власність приватизованих об’єктів у разі розірвання договору купівлі-продажу за рішенням суду у зв’язку з невиконанням покупцем його умов визначаються законодавством.
40. Подальше відчуження об’єкта аукціону, що є предметом договору купівлі-продажу, здійснюється за погодженням з державним органом приватизації з урахуванням вимог частини восьмої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та частини першої статті 377 Цивільного кодексу України з одночасним переходом до нового власника зобов’язань за таким договором.
41. Право власності на об’єкт аукціону покупець набуває після державної реєстрації договору купівлі-продажу об’єкта аукціону з моменту сплати його повної вартості на рахунки державного органу приватизації, відкриті в органах Державного казначейства, та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.
42. Право власності на земельну ділянку засвідчується державним актом, який видається державним органом приватизації за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 14, ст. 753; 2008 р., № 90,
ст. 3008), за підписом керівників державного органу приватизації та державного органу земельних ресурсів.
43. Ціна продажу об’єкта аукціону складається з ціни об’єкта приватизації та земельної ділянки у складі об’єкта аукціону, які формуються пропорційно їх частці у початковій вартості об’єкта аукціону.
Кошти, які надійшли від продажу об’єкта аукціону, перераховуються державними органами приватизації відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Валентина ЖУРАВСЬКА,
державний нотаріус, завідувач Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області, член Методичної ради з питань нотаріату при Головному управлінні юстиції у Київській області
ПРОЦЕДУРА ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЧАСТКУ В СПІЛЬНОМУ МАЙНІ ПОДРУЖЖЯ В РАЗІ СМЕРТІ ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ
У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя.
Статтею 71 Закону України «Про нотаріат» вiд 02.09.1993 р. № 3425 XII чітко визначено, що свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Спочатку нотаріус повинен установити:
– факт смерті спадкодавця й місце відкриття спадщини;
– коло спадкоємців (у тому числі осіб, над якими встановлено опіку);
– факт реєстрації шлюбу;
– склад та місцезнаходження майна, набутого під час шлюбу.
Усі вищезазначені обставини повинні бути підтверджені документально. Якщо спадкоємець з якихось причин не має відповідних документів, нотаріус повинен роз’яснити йому про можливість вирішення цього питання в судовому порядку.
Слід звернути увагу на те, що

Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно….

Обозначая предмет данной статьи и ее границы, сразу отметим, что в ней будут рассмотрены некоторые вопросы, связанные с принятием наследства. В частности, сроки его принятия. При этом, в качестве наследников будут рассматриваться только те, которые являются таковыми по закону (глава 86 Гражданского кодекса Украины (далее – ГК)) и могут принять наследство в порядке, предусмотренном ч. 3 ст. 1268 либо ч. 1 ст. 1269 ГК.
Известно, что для приобретения наследства необходимо наличие ряда условий.
Первым необходимым условием является открытие наследства, под которым понимается наступление таких юридических фактов, которые обуславливают возникновение у наследника права на приобретение наследства – права на наследование. К числу таких юридических фактов законодательство Украины относит, в первую очередь, смерть наследодателя.
Но открытие наследства еще не означает, что лицо, входящее в круг наследников по закону, уже вступило в те имущественные отношения, субъектом которых был умерший. В момент открытия наследства призванные к наследованию наследники в силу одного только события смерти приобретают лишь право на наследование, т.е. право на приобретение (принятие) наследства, но еще не право собственности на само наследство. Для возникновения права собственности на наследство наследник должен надлежащим образом осуществить (реализовать) право на принятие наследства. Это является еще одним условием, необходимым для приобретения наследства.
Для принятия наследником наследства в законе установлен определенный срок, который исчисляется с момента открытия наследства. Этот срок, в теории гражданского права, относят к числу преклюзивных (пресекательных) сроков, т.е. сроков, истечение которых влечет прекращение самого права на принятие наследства. Иными словами, наследник, который в установленный срок не принял наследство, в соответствии с ч. 1 ст. 1272 ГК, утрачивает право на принятие наследства.
Из этого общего правила о последствиях истечения срока принятия есть исключения.
Первое. Если срок на принятие наследства пропущен наследником по уважительным причинам, то он может быть продлен судом. Обратим внимание на то, что если по уважительным причинам пропущен срок на принятие наследства, то суд может, но не обязан, продлить пропущенный срок.
Второе. Наследник может принять наследство после истечения указанного срока и без обращения в суд, если на то согласны все остальные, принявшие наследство, наследники. И опять обращаем внимание на то обстоятельство, что

Ви можете отримати повну версію статті безкоштовно…..

НАТАЛІЯ НАЧИНКІНА,
приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу
ПРОДАЖ ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ В ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ СТАТТЕЮ 38 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ІПОТЕКУ»
Не дивлячись на зниження в Україні темпів іпотечного кредитування, тема звернення стягнення на предмет іпотеки залишається й досі актуальною. Величезна кількість проблемних кредитів у портфелях банків активізувала роботу служб, що займаються питаннями проблемної заборгованості. Недосконалість законодавства примушує кредиторів частіше звертатися за захистом своїх прав до суду, але ж і до деяких нотаріальних процедур довіра ще не втрачена.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у іпотекодержателя в разі невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов’язання. З огляду на те, що іпотека є окремим видом застави, регулювання якої здійснюється Цивільним кодексом України (далі — ЦК України), слід також звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Диспозитивність норми ЦК України припускає встановлення сторонами в іпотечному договорі й інших підстав виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки, відмінних від тих, що встановлені законом.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку». Ці підстави не пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням боржником зобов’язання, забезпеченого іпотекою. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, або при ліквідації юридичної особи — іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основ¬ного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. У разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки. Закон дозволяє іпотекодержателю скористатися цими правами також у разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки.
Крім того, в ч. 2 ст. 592 ЦК України встановлено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена — звернути стягнення на предмет застави:

Недійсність — дуже поширене правове явище, яке має суттєву специфіку у спадковому праві. Проте, незважаючи на це, належний аналіз сучасної проблематики правових наслідків недійсності в спадковому праві фактично відсутній. Утім, поза сумнівом, існує як теоретична, так і утилітарна потреба, як мінімум, виявити різновиди недійсності та з’ясувати, з урахуванням специфіки, її вплив на спадкові права.

Сутнісний аналіз положень Цивільного кодексу України^[1] підтверджує те, що «піддаються» недійсності в спадковому праві, і відповідно можуть здійснювати вплив на спадкові права, найчастіше юридичні факти (односторонні правочини), і як виключення — документи. Зокрема, існує недійсність заповіту або його частини, розпорядження банку (фінансовій установі), скасування заповіту; прийняття спадщини, відмови від прийняття спадщини, відкликання відмови від прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину.

Перш ніж розглядати окремі випадки впливу недійсності на спадкові права, варто зауважити, що, як правило, необхідність у застосуванні її правових наслідків виникає лише у разі, коли той або інший юридичний факт (правочин, договір, шлюб, усиновлення, заповіт, рішення загальних зборів) розпочав «виконуватися» або виступив елементом юридичного складу. Тому існує пот­реба застосовувати наслідки недійсності^[2].

Цей висновок зумовлений положеннями окремих норм чинного законодавства, що регулюють правові наслідки недійсності. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК); недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України (ч. 1 ст. 45 Сімейного кодексу України). По суті загальний правовий наслідок недійсності певного юридичного факту зводиться до того, що недійсність виступає «перешкодою» для виникнення, зміни або припинення цивільних прав, обов’язків і інтересів.

Правові наслідки недійсності заповіту і його скасування. По своїй суті недійсний заповіт дорівнює за правовими наслідками відсутності заповіту. Тобто недійсний заповіт не породжує тих правових наслідків, на які він був спрямований. У ст. 1257 ЦК, присвяченій недійсності заповіту, диференціація правових наслідків встановлюється залежно від того, наскільки недійсність «поражає» заповіт (повністю або ж стосується тільки окремих розпоряджень).

Недійсність заповіту повністю, передусім, обумовлює у спадкоємця, позбавленого цим заповітом права на спадкування, виникнення права на спадкування за законом на загальних підставах (ч. 4 ст. 1257 ЦК). В іноземній літературі у цьому контексті підкреслюється, що у разі недійсності заповіту враховуються близькі сімейні відносини,