АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 в АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові,
МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Вих. № 6 від „ 15 ” квітня 2010 року
На №____ „____” _______ 2010 року

Президенту України
Януковичу В.Ф.

Про наслідки практичної реалізації ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України в редакції Закону
від 05.11.2009 р. № 1702-VI
для деяких категорій землеволодінь у власників житлових будинків

Шановний пане Президент!

5 листопада 2009 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 1702-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю». Цим Законом унесено зміни до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, що регулюють порядок переходу прав на земельну ділянку у випадку відчуження об’єкта нерухомості, що на ній розташований.
Зміни до статті 120 Земельного кодексу України набули чинності з 1 січня 2010 року і фактично із цього часу повністю припинилось укладання правочинів з відчуження об’єктів нерухомості, розташованих на земельних ділянках, наданих у користування, тобто не приватизованих.
Законом № 1702-VІ до статті 120 Земельного кодексу України додано частину шосту, якою передбачено обов’язкове зазначення площі та кадастрового номера земельної ділянки в текстах правочинів щодо нерухомості. У новій редакції статті 120 ЗК України не конкретизовано статус земельних ділянок, щодо яких є обов’язковим зазначення площі та кадастрового номера. Отже, вимога стосується всіх земельних ділянок, у тому числі й тих, що перебувають у державній та комунальній власності (тобто досі не приватизовані).
Присвоєння кадастрового номера є одним з етапів приватизації земельної ділянки після встановлення меж у натурі (на місцевості), тому всі приватизовані земельні ділянки мають кадастрові номери. Щодо неприватизованих земель державної та комунальної власності, то до сьогодні не проводились відповідні обміри, установлення меж земельної ділянки в натурі, відвід землі тощо. Відповідно землі державної та комунальної власності кадастрових номерів не мають.
Як показала практика, з моменту подання заявки на присвоєння кадастрового номера до отримання кадастрового номера минає понад три місяці. Протягом цього часу власник не має юридичного права здійснити відчуження належного йому об’єкта нерухомості (наприклад, житлового будинку, що розташований на неприватизованій земельній ділянці). Така ситуація вже призвела до обґрунтованого невдоволення населення законодавчими нововведеннями, а в сільській місцевості — до колапсу ринку нерухомості.
У багатьох районах України літні та малозабезпечені люди не мають фінансової можливості сплатити за послуги з виготовлення технічної документації, необхідної для присвоєння кадастрового номера, а отже, вони позбавлені свого права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Усе це призводить, з одного боку, до загострення соціального напруження в суспільстві, а з іншого боку, до появи різних корупційних схем, які використовуються для незаконного збагачення деяких службовців.
Безумовно, в Україні назріла необхідність створення єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, за якою юридична доля земельної ділянки має наслідувати долю житлового будинку (або навпаки). І перший крок у цьому напрямку було зроблено — запроваджено безоплатну приватизацію земельних ділянок. Але цей процес на місцях уже повністю припинився за відсутності в державному бюджеті коштів на оплату вартості послуг землевпорядних організацій з виготовлення технічної документації.
Ми проаналізували практику посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомості в сільській місцевості за І квартал 2010 року. Саме мешканці сіл відчули всю складність нововведень, які були спрямовані на спрощення процедури, а фактично привели до протилежних наслідків. За статистичними даними за І квартал 2010 року, нотаріальне посвідчення правочинів щодо відчуження житлових будинків у сільській місцевості припинилось майже повністю. Розглянемо причини цього явища.
У сільській місцевості більше половини земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки, не приватизовано. Для отримання кадастрового номера на таку земельну ділянку необхідна технічна документація, вартість виготовлення якої в землевпорядних організаціях становить від 1 500 грн., а термін виготовлення — від трьох до шести місяців. Ринкова вартість житлових будинків у сільській місцевості в середньому по Україні не перевищує 15 000 грн., тобто вартість послуги сягає 10% вартості об’єкта нерухомості.
Особи, яким треба терміново змінити місце проживання (робота, навчання) і продати будинок, змушені відкладати вирішення своїх життєвих проблем і чекати півроку документів на землю.
Людина, якій, наприклад, терміново потрібні гроші на лікування, не може півроку чекати, поки виготовлять технічну документацію на землю. Хвороба може виявитись спритнішою (оперативнішою) за землевпорядні органи.
Незрозумілою залишається ситуація з будинками, які успадковуються і відразу продаються. Спадкоємцям узагалі немає сенсу оформляти право на землю. Ці питання має вирішувати покупець.
Таким чином, аналіз існуючої ситуації показав, що для окреслених категорій власників житлових будинків порушуються право розпорядження майном, право на працю, право на вільний вибір місця проживання, право на лікування та інші права.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Водночас жодним нормативним актом України не заборонено відчужувати будинок, будівлю або споруду в разі, коли земельна ділянка під цією нерухомістю не занесена до Державного реєстру земель.
Наведене свідчить про несистемний підхід законодавця до створення єдиної системи реєстрації прав та недопрацювання моделі практичної реалізації цих норм. Наразі, одним компромісним виходом для виправлення ситуації є внесення відповідних змін до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України в редакції Закону від 05.11.2009 р. № 1702-VI, по-перше, для створення необхідної нормативно-правової бази для реалізації цих статей, а по-друге, для надання громадянам часу для належного оформлення землекористування під будинками.
З урахуванням того, що процес прийняття змін до законів є не завжди оперативним, невідкладну допомогу громадянам України також можливо здійснити на рівні Держкомзему України шляхом удосконалення та модернізації процедури виготовлення документації щодо оформлення права власності на земельні ділянки, перш за все в напрямку здешевлення цієї процедури, запровадження новітніх засобів обліку земельних ділянок і т. ін.
Відповідно до Вашої політичної програми «Україна для людей» з урахуванням наявності у Вас права законодавчої ініціативи та адміністративних важелів, звертаємося до Вас з проханням розглянути можливість ініціювання відповідних змін до Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України та паралельного надання відповідних доручень Держкомзему України з метою допомоги малозабезпеченим та літнім людям у реалізації їх конституційних прав при відчуженні ними житлових будинків.
Переконані, що всі зазначені вище заходи значно зменшать існуюче соціальне напруження в суспільстві та сприятимуть подоланню корупційних схем у земельних питаннях.

З повагою
Президент Асоціації
приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 23.02.2010 р. N 3
Про порядок застосування статей 33 та 52 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо компетенції органів акціонерного товариства при прийнятті рішення про анулювання викуплених акцій акціонерного товариства
Роз’яснення затверджено
(згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 23 лютого 2010 року N 304)
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» роз’яснює питання порядку застосування статей 33 та 52 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі — Закон) щодо компетенції органів акціонерного товариства при прийнятті рішення про анулювання викуплених акцій акціонерного товариства.
Частиною першою статті 17 Закону передбачено, що акціонерне товариство в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал.
Крім того, частиною першою статті 66 Закону передбачено право акціонерного товариства за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів розміщені ним акції за згодою власників цих акцій, при цьому вказується на те, що рішенням загальних зборів обов’язково встановлюються дії товариства щодо викуплених акцій, а саме, їх анулювання або продаж (пункт 4).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості є одним із шляхів зменшення статутного капіталу акціонерного товариства, яке здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Отже, відповідно до частини першої статті 16 та частини першої статті 17 Закону анулювання раніше викуплених товариством акцій обов’язково потребує зменшення статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок зменшення загальної кількості акцій, або потребує підвищення номінальної вартості акцій без зміни статутного капіталу.
Пунктом п’ятим частини другої статті 13 Закону встановлено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості, зокрема, про розмір статутного капіталу, про номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій.
Тобто, анулювання раніше викуплених акцій в обов’язковому порядку тягне за собою внесення змін до статуту товариства, пов’язаних із зміною загальної кількості акцій та розміру статутного капіталу або загальної кількості акцій та їх номінальної вартості.
Відповідно до підпунктів 2, 7 частини другої статті 33 Закону внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства належать до виключної компетенції загальних зборів.
Питання про анулювання викуплених акцій Закон відносить до виключної компетенції двох органів акціонерного товариства: загальних зборів (підпункт 3 частини другої статті 33) та наглядової ради (підпункт 4 частини другої статті 52).
Відповідно до частини першої статті 32 Закону загальні збори с вищим органом акціонерного товариства і, як встановлено частиною першою статті 33 Закону, можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
При цьому частиною третьою статті 52 передбачено, що питання, які належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
Таким чином, рішення про анулювання викуплених акцій може бути прийнято загальними зборами акціонерного товариства або його наглядовою радою, однак без рішення загальних зборів акціонерів про внесення змін до статуту рішення наглядової ради або загальних зборів про анулювання раніше викуплених акцій не тягне за собою правових наслідків.
Прийняття рішення загальними зборами про внесення змін до статуту у зв’язку з анулюванням викуплених акцій без наявності прийнятого рішення про анулювання викуплених акцій є порушенням статті 16 Закону.
Загальні збори як вищий орган товариства мають право прийняти рішення про анулювання раніше викуплених акцій незалежно від наявності рішення про це наглядової ради.
Прийняття загальними зборами акціонерами рішення про анулювання раніше викуплених акцій не потребує в подальшому прийняття такого рішення наглядовою радою, оскільки загальні збори є вищим органом акціонерного товариства та можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Голова Комісії С. Петрашко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 16.03.2010 р. N 5
Про порядок застосування пункту 14 статті 2, статті 35 та частини сьомої статті 38 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства
Роз’яснення затверджено
(згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 16 березня 2010 року N 307)
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» роз’яснює порядок застосування пункту 14 статті 2, статті 35 та частини сьомої статті 38 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства.
Пункт 14 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі — Закон) визначає повідомлення акціонерам як повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Частиною першою статті 35 Закону передбачено, що у разі скликання загальних зборів акціонерного товариства письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. При цьому, згідно з абзацом другим частини першої статті 35 Закону, письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.
Абзацом першим частини сьомої статті 38 Закону передбачено, що акціонерне товариство не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повинно повідомити акціонерів, згідно із статутом, про зміни у порядку денному. При цьому відповідно до пункту 12 частини другої статті 13 Закону статут товариства повинен містити відомості про спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів. Крім того, абзацом другим частини сьомої статті 38 Закону передбачено, що публічне акціонерне товариство також надсилає повідомлення про зміни у порядку денному фондовій біржі (біржам), на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.
Отже, як слідує з абзацу другого частини першої статті 35 Закону та з абзацу другого частини сьомої статті 38 Закону, передбачений статутом спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та їх порядок денний, а також про зміни у порядку денному загальних зборів повинен забезпечувати надсилання персонального письмового повідомлення кожному акціонеру. Згідно з абзацом першим частини першої статті 35 Закону перелік акціонерів, які повідомляються про проведення загальних зборів та їх порядок денний, складається відповідно до законодавства про депозитарну систему України. Одним із обов’язкових реквізитів реєстру власників іменних цінних паперів або зведеного облікового реєстру, а також анкет в системі депозитарного обліку (системі реєстру) є місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб).
Таким чином, Законом прямо передбачено, що спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний, а також про зміни у порядку денному має бути передбачений статутом товариства. Враховуючи зазначене, акціонерне товариство може передбачити в статуті спосіб повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний, а також про зміни у порядку денному, який може відрізнятися від способу, передбаченого пунктом 14 статті 2 Закону. Передбачений статутом спосіб персонального повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний, а також повідомлення про зміни у порядку денному повинен бути однаковим для всіх акціонерів та передбачати щонайменше надсилання акціонерам засобами поштового зв’язку повідомлення на адресу їх місцезнаходження (місця проживання). Статут акціонерного товариства також може передбачати додаткові способи повідомлення акціонерів.

Голова Комісії С. Петрашко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 15.03.2010 р. N 3185
16 грудня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств» (далі — Закон N 1720), крім пункту 4 розділу I цього Закону, яким внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон про реєстрацію) та який набирає чинності через три місяці з дня опублікування Закону, тобто 17 березня 2010 року.
У зв’язку із зазначеним вище надаємо роз’яснення по окремих нормах Закону N 1720.
1). Частина друга статті 8 Закону про реєстрацію доповнюється абзацом другим такого змісту:
«Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів має бути засвідчений відповідною посадовою особою та скріплений печаткою цієї юридичної особи або нотаріально засвідчений».
Отже, вимоги до оформлення документів, а саме, до реєстраційної картки та до заяви про втрату (заміну) документів, які подаються державному реєстратору для проведення певних реєстраційних дій, доповнено нормою, яка передбачає скріплення печаткою юридичної особи підпису посадової особи — заявника (печатка проставляється на останній сторінці реєстраційної картки, що подається заявником), та встановлює порядок оформлення реєстраційної картки, що подається державному реєстратору для проведення будь-яких реєстраційних дій, у разі втрати печатки юридичної особи, а саме, у цьому випадку підпис посадової особи — заявника має бути посвідчений нотаріально.
Звертаємо увагу, що дія зазначеної норми не поширюється на реєстраційні картки, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи (реєстраційна картка форма N 1), та утвореної в результаті реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (реєстраційна картка форма N 2). У даному випадку відсутність печатки не пов’язана з її втратою і, таким чином, підпис посадової особи — заявника на реєстраційних картках форм N 1 та N 2 нотаріальному засвідченню не підлягає. Крім цього, зазначене пояснюється також тим, що згідно із законодавством дієздатність та правоздатність юридичної особи настає тільки після її державної реєстрації.
Додатково повідомляємо, що наказом Держкомпідприємництва від 26.11.2009 N 196 «Про затвердження Змін до Зразка заяви про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16.12.2009 за N 1218/17234, затверджено зміни до Зразка заяви про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, затвердженого наказом Держкомпідприємництва від 09.06.2004 N 66 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2004 за N 794/9393.
Зазначеними змінами також передбачено завірення підпису заявника печаткою, а у разі відсутності печатки — нотаріального засвідчення цього підпису.
2). Частина дев’ята статті 9 Закону про реєстрацію доповнюється новим абзацом такого змісту:
«довідку, видану органом внутрішніх справ за місцезнаходженням юридичної особи (фізичної особи — підприємця), про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію, якщо підставою для заміни свідоцтва є його втрата».
Отже, при заміні свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою крім документів, які визначені частиною дев’ятою статті 9 Закону про реєстрацію, обов’язково додається довідка, видана органом внутрішніх справ про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію. Спеціальної форми такої довідки не встановлено, тому довідка органів внутрішніх справ має відповідати формі, яка встановлена загальним діловодством цих органів.
3). Частина п’ятнадцята статті 9 Закону про реєстрацію викладена у новій редакції, яка встановлює новий порядок заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою. Заміна свідоцтва здійснюється протягом двох робочих днів з дня опублікування повідомлення про втрату свідоцтва про державну реєстрацію, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР) вноситься відповідний запис.
В зв’язку із зазначеним при заміні свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою перш за все до ЄДР має бути внесено запис про втрату свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Державному реєстратору для внесення запису до ЄДР подається заява встановленого зразка про заміну свідоцтва про державну реєстрацію; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про втрату свідоцтва про державну реєстрацію та довідка, видана органами внутрішніх про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва.
В програмному забезпечені АРМу державного реєстратора буде реалізована можливість внесення запису про втрату свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, на підставі чого буде формуватися відповідне повідомлення в Бюлетені державної реєстрації.
Крім цього, в залежності від типу заміни свідоцтва буде передбачено проведення окремих реєстраційних дій, а саме, «Заміна свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи у зв’язку з пошкодженням», а також «Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з втратою» з можливістю друку свідоцтва про державну реєстрацію протягом двох робочих днів з дня опублікування повідомлення з автоматичним нагадуванням державному реєстратору про необхідність зазначеного друку.
4). Щодо внесення змін до статті 17 Закону про реєстрацію повідомляємо наступне.
Відомості про юридичну особу доповнюються новими відомостями про:
- органи управління юридичної особи (в АРМі державного реєстратора — текстове поле (відкрите для доповнення), в якому будуть зазначатися органи управління юридичної особи згідно зі статутом, в тому числі:
- вищий орган управління: загальні збори, конференція, ін.;
- виконавчий орган: правління (голова та члени правління), дирекція (голова та члени дирекції), директор, генеральний директор, ін.;
- наглядові органи: наглядова рада, спостережна рада, ін.
- дата обрання (призначення) керівника юридичної особи та осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;
- дата та номер запису про втрату свідоцтва про державну реєстрацію;
- дата та номер запису про втрату оригіналів установчих документів;
- відкриття та закриття рахунків юридичної особи;
- накладення та зняття арештів на рахунки юридичних осіб та їх майно (у тому числі на закріплене за відокремленими підрозділами);
- відкриття виконавчого провадження щодо юридичних осіб.
Перелік відомостей щодо фізичної особи — підприємця, які містяться в ЄДР, доповнюються відомостями про:
- відкриття та закриття рахунків фізичних осіб — підприємців у банках та інших фінансових установах;
- накладення та зняття арештів на рахунки та майно фізичних осіб — підприємців;
- відкриття виконавчого провадження щодо фізичних осіб — підприємців.
Відомості про відкриття та закриття рахунків юридичної особи та фізичної особи — підприємця, накладення та зняття арештів на рахунки та їх майно (у тому числі на закріплене за відокремленими підрозділами юридичної особи), відкриття виконавчого провадження щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців будуть надходити (передаватися) до ЄДР в порядку взаємообміну інформацією з відповідними державними органами. Ці відомості (крім відомостей про відкриття виконавчого провадження щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) є закритими, що встановлено змінами, внесеними Законом N 1720 до частини першої статті 20 Закону про реєстрацію.
5). Стаття 19 Закону про реєстрацію Законом N 1720 викладена у новій редакції та встановлює наступне.
5.1. З метою запобігання рейдерським захопленням підприємств частиною другою цієї статті встановлено, що у разі, якщо зміни до відомостей про юридичну особу пов’язані зі зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, перелік документів, які подаються державному реєстратору, доповнюється додатковим документом, а саме, примірником оригіналу або нотаріально засвідченої копії рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або завірену в установленому порядку копію розпорядчого документа про їх призначення.
Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що у разі, якщо зміни до відомостей про юридичну особу пов’язані зі зміною обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, перелік документів доповнюється додатковим документом, а саме, примірником оригіналу або нотаріально засвідченої копії рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яким встановлено такі обмеження.
При виконанні зазначених норм слід враховувати нижченаведене.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості, зокрема, про органи управління і контролю, їх компетенцію.
Згідно зі статтями 41, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства» питання утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства належить до виключної компетенції вищого органу управління товариства. Як вбачається із норми статті 41 зазначеного Закону, рішення загальних зборів товариства оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.
Крім цього, відповідно до частин 4, 6 статті 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт). На сьогоднішній час законодавчим актом України, який регулює трудові відносини всіх працівників, є Кодекс законів про працю України.
Стаття 21 цього Кодексу розкриває поняття трудового договору. Так, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому, зокрема, строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.
Згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Отже, документами, що підтверджують зміну керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (із врахуванням положень статуту суб’єкта господарювання), можуть бути:
- протокол загальних зборів, що є рішенням уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб;
- наказ чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
5.2. Частиною шостою вказаної статті встановлено підстави для залишення без розгляду документів, які подаються для внесення змін до відомостей про юридичну особу, доповнені окремими позиціями, а саме:
- документи подані не за місцем проведення державної реєстрації;
- документи не відповідають вимогам, встановленим частинами першою — п’ятою статті 8 Закону про реєстрацію;
- документи подані не у повному обсязі;
- документи подані особою, яка не має відповідних повноважень.
Також введена норма, що заявник може повторно звернутися до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення документів без розгляду.
5.3. Частиною одинадцятою зазначеної статті встановлено, що реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу має подаватися (надсилатися) щорічно протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації юридичної особи (тобто, встановлено той порядок, який існував до змін, що внесені Законом України від 16.03.2006 N 3575-IV). Враховуючи зазначене, повідомлення щодо необхідності подання юридичною особою державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу буде роздруковуватися у строки, визначені частинами одинадцятою — дванадцятою статті 19 Закону N 1720-VI, а саме, через рік плюс 1 місяць (місяць дається для подання картки про щорічне підтвердження), що настає за датою державної реєстрації юридичної особи.
Підстави для залишення без розгляду реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу аналогічні підставам, які визначені для залишення без розгляду документів, що подаються для внесення змін до відомостей про юридичну особу.
5.4. Частиною п’ятнадцятою зазначеної статті визначено, що у разі втрати оригіналів установчих документів засновники (учасники) юридичної особи або уповноважений ними орган чи особа (частина п’ятнадцята статті 19 Закону N 1720-VI) подають:
- заяву про втрату оригіналів установчих документів встановленого зразка;
- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціальному друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;
- довідку, видану органом внутрішніх справ за місцезнаходженням юридичної особи, про реєстрацію заяви про втрату оригіналів установчих документів.
На даний час Держкомпідприємництво працює над внесенням змін до наказу Держкомпідприємництва від 09.06.2004 N 66, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.06.2004 за N 794/9393, з метою затвердження Зразка заяви про втрату оригіналів установчих документів юридичної особи. До затвердження Зразка заява надається державному реєстратору у довільній формі.
Довідка органів внутрішніх справ має відповідати формі, яка встановлена загальним діловодством цих органів.
Підставами залишення без розгляду заяви про втрату оригіналів установчих документів є:
- оформлення заяви з порушенням вимог, встановлених частинами першою та другою статті 8 Закону про реєстрацію;
- документи, подані не у повному обсязі;
- до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.
6). До статті 29 Закону про реєстрацію внесені наступні зміни.
6.1. Пакет документів, що подається (надсилається) державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, доповнений документом, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів.
У зв’язку із зазначеним вище повідомляємо наступне.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах суб’єкта господарювання повинні бути зазначені, зокрема, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень.
Згідно зі статтями 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» питання внесення змін до статуту товариства відносяться до виключної компетенції повноважних загальних зборів цього товариства.
Крім цього, як вбачається зі статей 44, 58 зазначеного Закону, представники акціонерів (учасників) можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Акціонер (учасник) вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі (загальних зборах учасників), повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства (інших учасників).
Отже, реалізація прав акціонера (учасника) щодо участі в управлінні цим товариством має відбуватися із додержанням норм чинного законодавства.
Звертаємо Вашу увагу на те, що чинним законодавством не встановлено вимог щодо порядку оформлення протоколу загальних зборів (крім норм Закону України «Про акціонерні товариства»), що на даний час використовується як елемент рейдерських захоплень підприємств.
З метою запобігання негативним явищам перелік документів, що подається (надсилається) державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, доповнений вимогою щодо подання документа, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, а саме, правомочність осіб, що приймають участь у загальних зборах, приймати рішення про внесення змін до установчих документів цієї юридичної особи.
Статтями 244, 245 ЦКУ передбачено представництво за довіреністю. Згідно з частиною першою статті 238 ЦКУ представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Відповідно до статті 244 ЦКУ представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
З визначення довіреності як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, випливає низка вимог до довіреності, наведених в роз’ясненнях Науково-практичного коментарю до ЦКУ, серед яких зазначається, що у довіреності має бути вказано обсяг повноважень, наданих представникові тим, кого представляють.
Отже, документами, що підтверджують правомочність представників засновників (учасників) юридичної особи щодо участі у зборах та прийняття рішення про внесення змін до установчих документів цієї юридичної особи, можуть бути оригінали або відповідним чином оформлені (в тому числі, нотаріально посвідчені) копії таких документів, зокрема:
а) якщо засновник (учасник) фізична особа — довіреність на представлення інтересів фізичної особи — засновника (учасника);
б) якщо засновник (учасник) юридична особа:
- рішення загальних зборів юридичної особи — засновника про прийняття відповідного рішення та надання повноважень особі щодо представлення інтересів від імені цієї юридичної особи — засновника на загальних зборах;
- довіреність, видана особі на представлення інтересів та прийняття відповідного рішення від імені юридичної особи — учасника (на підставі рішення загальних зборів юридичної особи — засновника);
- розпорядження, наказ юридичної особи або інший розпорядчий документ, що підтверджує повноваження особи на участь у загальних зборах та прийняття відповідного рішення (зокрема, для осіб публічного права);
в) судове рішення щодо надання повноважень особі представляти інтереси іншої фізичної особи — учасника або юридичної особи — учасника.
Крім того, таким документом може бути також протокол реєстрації для участі у загальних зборах, в якому зазначено перелік осіб, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, із визначенням кількості голосів кожного, та який (згідно із вимогами Закону України «Про господарські товариства») підписується головою та секретарем зборів.
Таким чином, при вирішенні питання щодо обов’язкового подання додаткового документа, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, слід враховувати, що питання має вирішуватися у кожному випадку окремо.
6.2. В пакеті документів, що подається (надсилається) державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, у разі втрати оригіналів установчих документів, документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів, замінений на копію опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів.
У зв’язку із зазначеним, при подачі документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, у разі втрати оригіналів установчих документів, перш за все заявник має виконати вимоги частини п’ятнадцятої статті 19 Закону про реєстрацію щодо опублікування відповідного повідомлення в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (Бюлетень державної реєстрації), після чого стане можливим надання державному реєстратору копії зазначеної публікації.

Заступник Голови С. І. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 09.03.2010 р. N 01-08/129
Господарські суди України

Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права
(за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)
З метою забезпечення однакової і правильної судової практики вважаємо за необхідне довести до відома господарських судів правові позиції, які пов’язані із застосуванням Верховним Судом України деяких норм процесуального права і знайшли відображення в його постановах.
1. Господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
У перегляді за нововиявленими обставинами свого рішення місцевий господарський суд виходив з того, що нововиявленою обставиною є експертний висновок регіональної торгово-промислової палати, яким події, що завадили фірмі виконати зобов’язання за контрактом, визнані обставинами форс-мажору.
Верховний Суд України погодився з висновком господарського суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для скасування первісного судового рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами, зазначивши таке.
У підпункті 1.2 пункту 1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 N 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначено, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Згідно з пунктом 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засвідчення обставин форс-мажору віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України. Поряд з цим зі змісту статті 11 цього Закону, яка визначає права регіональних торгово-промислових палат, вбачається, що останні не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.
Таким чином, експертний висновок, на який посилався заявник як на єдину нововиявлену обставину, не є допустимим та належним доказом засвідчення обставин форс-мажору.
Верховний Суд України також зазначив, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (постанова Верховного Суду України від 19.01.2010 N 30/236 (1/319-15/85; 15/153)).
2. Спір, що виник у зв’язку із засмічення земельної ділянки, що належить до земель промисловості, є цивільно-правовим, а отже підвідомчий господарським судам України.
Верховний Суд України, не погодившись з висновком щодо непідвідомчості господарському суду відповідного спору лише за суб’єктним складом сторін, зазначив таке.
Спірні правовідносини виникли у зв’язку з вчиненням відкритим акціонерним товариством порушення земельного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки, що належить до земель промисловості і знаходиться у постійному користуванні відповідача, твердими побутовими відходами, чим завдано шкоду навколишньому природному середовищу.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
Частиною першою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Юридична відповідальність за земельні правопорушення згідно з частиною першою статті 211 Земельного кодексу України залежно від їх характеру та застосування санкцій поділяється на адміністративну, кримінальну, цивільну.
Так, зокрема, пунктом «в» частини першої зазначеної статті до таких порушень віднесено і засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель промисловими, побутовими та іншими відходами.
Пунктом «а» частини першої статті 42 Закону України «Про відходи» встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть зокрема цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків (постанова Верховного Суду України від 19.01.2010 N 16/25-524).
3. Державні податкові адміністрації звільняються від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.
Погодившись з висновком господарського суду щодо звільнення Державної податкової адміністрації України від сплати судових витрат у справі, Верховний Суд України послався на таке.
Відповідно до приписів абзацу другого пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються фінансові органи та державні податкові інспекції — позивачі й відповідачі — за позовами до суду та господарського суду. Також згідно з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1258 (у редакції, чинній на час подання позову), розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, визначається за нульовою ставкою.
За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції Закону України від 24.12.93) вживане в абзаці 2 пункту 15 статті 4 названого Декрету словосполучення «державні податкові інспекції» застосовувалося щодо системи органів державної податкової служби в цілому, зокрема, до Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.
Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції є правонаступниками Державної податкової інспекції України та відповідних державних податкових інспекцій, що діяли відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції Закону України від 24.12.93).
З огляду на наведене Державна податкова адміністрація України є органом державної податкової служби, а тому звільнена від сплати державного мита за позовами, поданими до господарського суду, та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (постанова Верховного Суду України від 19.01.2010 N 05-5-8/16975).

Заступник Голови Вищого
господарського суду України
В. Москаленко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 23.02.2010 р. N 4
Про порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування
Роз’яснення затверджено
(згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 23 лютого 2010 року N 305)
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» роз’яснює порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі — Закон) створення наглядової ради акціонерного товариства є обов’язковим в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 осіб і більше.
При заснуванні акціонерного товариства питання про утворення органів товариства та про обрання членів наглядової ради вирішуються на установчих зборах акціонерного товариства відповідно до статті 10 Закону.
У всіх інших випадках утворення наглядової ради акціонерного товариства та обрання членів наглядової ради, відповідно до пункту 2 частини другої статті 159 Цивільного кодексу України та пункту 17 частини другої статті 33 Закону, є виключною компетенцією загальних зборів акціонерного товариства.
Згідно з частиною третьою статті 53 Закону обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування, обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо такий спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначено його статутом.
Пунктом дев’ятим частини першої статті 2 Закону встановлено, що кумулятивне голосування — це голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Оскільки підрахунок голосів під час кумулятивного голосування здійснюється за принципом множення загальної кількості голосів акціонера (загальної кількості голосуючих акцій, що належать акціонеру) на кількість членів органу, що обираються, то при утворенні наглядової ради, членів якої передбачається обирати шляхом кумулятивного голосування, має бути визначений кількісний склад наглядової ради.
Частиною шостою статті 53 Закону передбачено, що кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.
Пунктом тринадцятим частини другої статті 13 Закону передбачено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Частиною четвертою статті 13 Закону передбачено, що статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
Тобто, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону статут акціонерного товариства може містити відомості про кількісний склад наглядової ради акціонерного товариства.
Таким чином, кількісний склад наглядової ради акціонерного товариства встановлюється загальними зборами акціонерного товариства і може бути зазначений у статуті та/або інших внутрішніх документах товариства, які затверджуються загальними зборами акціонерів.
Частиною першою статті 38 Закону передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням, зокрема, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення.
Частиною четвертою статті 38 Закону встановлено, що зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань.
Закон визначає кумулятивне голосування як голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Як слідує із наведеного, визначальною особливістю кумулятивного голосування є можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, що не дає змоги заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до органу акціонерного товариства, і тим самим унеможливлює підготовку проекту рішення з питання про обрання членів органу товариства.
Враховуючи зазначене, у разі включення до порядку денного загальних зборів питання про обрання членів наглядової ради акціонерного товариства (за умови, що обрання членів наглядової ради такого товариства відповідно до Закону та/або статуту здійснюється шляхом кумулятивного голосування) акціонери вносять пропозиції до цього питання порядку денного у вигляді пропозицій щодо нових кандидатів до складу наглядової ради. Пропозиції акціонерів враховуються шляхом включення запропонованих кандидатів до загального переліку кандидатів до складу наглядової ради.
Чинним законодавством не обмежується можливість вирішення питань утворення наглядової ради, визначення або зміни її кількісного складу, а також обрання або припинення повноважень членів наглядової ради на одних загальних зборах.
У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про утворення наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонер має право запропонувати необмежену кількість кандидатів до складу наглядової ради акціонерного товариства у зв’язку з тим, що загальними зборами товариства не визначено кількісний склад наглядової ради.
У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про зміну кількісного складу наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонери можуть вносити пропозиції щодо нових кандидатів до складу наглядової ради з урахуванням обмежень, встановлених частиною першою статті 38 Закону.
Частиною першою статті 43 Закону передбачено, що голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
Такі особливості кумулятивного голосування, як можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, обумовлюють необхідність відображення результатів голосування для підрахунку голосів, відданих за кожного з кандидатів.
Виходячи із вищенаведеного, у товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб та/або у товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, кумулятивне голосування проводиться з використанням бюлетенів для голосування. У всіх інших випадках кумулятивне голосування може проводитись з використанням бюлетенів для голосування або у інший спосіб, який забезпечує відображення результатів голосування та можливість їх підтвердження після проведення загальних зборів.
Частиною другою статті 43 Закону визначено обов’язкові реквізити та відомості, які повинен містити бюлетень для голосування, зокрема передбачено, що у разі проведення голосування з питань обрання членів наглядової ради товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидатів.
Відповідно до пункту дев’ятого частини першої статті 2 Закону кумулятивне голосування є таким голосуванням під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Враховуючи, що особливості кумулятивного голосування (а саме можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами та неможливість заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до складу наглядової ради акціонерного товариства) унеможливлюють підготовку проекту рішення з питання про обрання членів наглядової ради товариства, а також те, що до питання порядку денного про обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування акціонери вносять пропозиції у вигляді нових кандидатів до складу наглядової ради, а не у вигляді проекту рішення з цього питання, вимоги пункту 3 (в частині проекту рішення) та пункту 4 частини другої статті 43 неможливо застосувати до бюлетеня для кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради.
Виходячи з цього, бюлетень для голосування з питання обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування має містити відомості, передбачені пунктами 1 — 2, 3 (в частині питання, винесеного на голосування), 5 — 6 частини другої статті 43 Закону, та загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради із зазначенням прізвищ, імен та по батькові кандидатів.
Акціонер при кумулятивному голосуванні заповнює бюлетень шляхом зазначення кількості голосів, яку акціонер віддає за кандидата (кандидатів, між якими він розподіляє свої голоси).
З огляду на зазначене, під час складання протоколу про підсумки кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради неможливо застосувати вимоги пункту 3 частини 2 статті 45 Закону, у зв’язку з чим у протоколі зазначається загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради з кількістю голосів, відданих акціонерами за кожного з них.
Частиною четвертою статті 42 Закону передбачено, що обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону проста більшість голосів — це більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах.
Частиною першою статті 42 Закону встановлено, що одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше.
Як слідує із визначення кумулятивного голосування, наведеного у пункті дев’ятому частини першої статті 2 Закону, під час проведення кумулятивного голосування розрахунок голосів акціонера, який бере участь у загальних зборах, здійснюється не за загальним принципом «одна голосуюча акція — один голос», як це передбачено у частині першій статті 42 Закону, а за принципом «загальна кількість голосів — це кількість належних акціонеру голосуючих акцій, помножена на кількість членів органу акціонерного товариства, що обирається».
Таким чином, вимоги частини четвертої статті 42 застосовуються при прийнятті рішення про обрання членів наглядової ради акціонерного товариства, крім випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.
У випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування обраними до складу наглядової ради вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.
Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), перевищує загальну кількість голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то голоси акціонера не враховуються лічильною комісією при підрахунку голосів.
Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), є меншою загальної кількості голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то лічильною комісією враховуються голоси акціонера віддані за кандидата (кандидатів).
Якщо за результатами кумулятивного голосування щодо обрання членів наглядової ради лічильна комісія акціонерного товариства встановить, що кількість кандидатів у члени наглядової ради, за яких були віддані голоси акціонерів, є меншою за встановлений кількісний склад наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради — несформованим.
Якщо за результатами кумулятивного голосування кількість кандидатів, які можуть вважатися обраними до складу наглядової ради, перевищує кількісний склад цього органу у зв’язку з тим, що два або більше кандидатів набрали рівну кількість голосів, і результати такого голосування не дають змоги визначити, хто з таких кандидатів вважається обраним до складу наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради — несформованим.
При кумулятивному голосуванні члени наглядової ради вважаються обраними до її складу, а наглядова рада вважається сформованою виключно за умови обрання повного кількісного складу наглядової ради.
Як слідує з пункту дев’ятого частини першої статті 2 Закону, загальна кількість належних акціонеру голосуючих акцій надає йому таку кількість голосів, яка відповідає загальній кількості голосів (тобто голосуючих акцій) акціонера, помноженій на кількість членів наглядової ради, що обирається.
Відповідно до абзацу другого статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція є неподільною.
Враховуючи зазначене, голос, який надає акціонеру голосуюча акція, є неподільним, тому якщо акціонер під час обрання наглядової ради шляхом кумулятивного голосування розподіляє свої голоси між кількома кандидатами, він може віддати за кожного з кандидатів цілу кількість голосів.
Частиною сьомою статті 53 Закону передбачено, що у разі, якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.
Частиною першою статті 57 Закону передбачено, що загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.
При цьому, згідно з частиною другою статті 57 Закону, у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.
Частина перша статті 57 Закону також містить перелік випадків, у яких можливе дострокове припинення повноваження члена наглядової ради без рішення загальних зборів.
Таким чином, якщо Законом та/або статутом акціонерного товариства встановлено, що обрання членів наглядової ради здійснюється шляхом кумулятивного голосування, то у разі дострокового припинення повноважень члена (членів) наглядової ради без рішення загальних зборів обрання нового члена (членів) наглядової ради можливе лише шляхом обрання всього складу наглядової ради шляхом кумулятивного голосування.

Голова Комісії С. Петрашко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ПІДСУМКИ
IV ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЩОРІЧНОГО КОНКУРСУ НОТАРІУСІВ
«ЄДИНА НОТАРІАЛЬНА ПРАКТИКА»
У НОМІНАЦІЇ «НОТАРІУС РОКУ»
Шановні колеги, завершився IV Всеукраїнський щорічний конкурс нотаріусів «Єдина нотаріальна практика» у номінації «НОТАРІУС РОКУ». Протягом 2009 року ви висловлювали думки та побажання щодо номінантів та переможців конкурсу. Дякуємо вам за активність, за участь в обговореннях та голосуванні на сайті WWW.YURRADNIK.COM.UA.
Щиро вітаємо лауреатів конкурсу та бажаємо їм не зупинятися на досягнутому, нехай їх професійні зусилля будуть винагороджені повагою та довірою, впевненістю у надійному та справедливому захисті конституційних прав і свобод громадян.

У номінації «Нотаріус року з питань правового захисту нотаріусів» перемогла ТАТАРЕЦЬ ТАЇСІЯ КОСТЯНТИНІВНА, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу.

У номінації «Нотаріус року з питань іпотеки» переміг ФРІС ІГОР ПАВЛОВИЧ, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу.

У номінації «Нотаріус року з питань методичної підтримки нотаріусів» переміг АСАУЛЮК АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу.

У номінації «Нотаріус року — автор книги з нотаріату» переміг КОЗЬЯКОВ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, приватний нотаріус, заслужений юрист України, член Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

У номінації «Нотаріус року з питань спадкового права» перемогла ДЯЧУК ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу.

У номінації «НОТАРІУС РОКУ» перемогла ЦУКАНОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА, завідувачка Першої харківської державної нотаріальної контори.

Кожен з переможців отримує річну передплату на науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2010 рік, картку члена Клубу юристів. Окрім цього, переможець у номінації «Нотаріус року» вже традиційно отримує ноутбук.

Окремою номінацією, яка стоїть поза будь-якими умовностями, є «Легенда нотаріату». Головними критеріями визначення переможця в цій номінації є стаж нотаріальної практики, повага та визнання серед колег в регіонах і по всій Україні, позитивні відгуки учнів номінантів. Легенда нотаріату — це визначна постать серед нотаріусів, практичний досвід і кваліфікована праця якої є прикладом для колег.
ЛЕГЕНДОЮ НОТАРІАТУ за підсумками 2009 року визнана КОВАЛЬЧУК ТАМАРА ПАВЛІВНА, приватний нотаріус Симферопольського міського нотаріального округу. Тамара Павлівна з 1974 по 1983 роки працювала завідувачкою Кагульською держнотконторою, з 1983 по 1997 роки була завідувачкою Першою симферопольською держнотконторою. З квітня 1997 року вона приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу. За свою багаторічну працю Тамара Павлівна неодноразово відзначалася на державному рівні та професійним самоврядуванням нотаріусів, зокрема:
• почесними грамотами Міністерства юстиції України за досягнуті успіхи в праці, високу дисциплінованість за завоювання третього місця за підсумками змагання між нотконторами України;
• Почесною грамотою Головного управління юстиції МЮ України АР Крим;
• Почесною грамотою Президіума Верховної Ради АРК за сумлінне виконання службових обов’язків, багатолітню працю, високий професіоналізм, почуття відповідальності за доручену справу;
• Почесною грамотою Кримської нотаріальної палати за внесок у розвиток нотаріату;
• відзначена відзнакою «Кращий нотаріус 2002 року»;
• занесена до Золотої книги нотаріусів — 2009.

Висловлюємо окрему подяку за підтримку в організації конкурсу нашим постійним партнерам:

− юридичній фірмі «ГЛОБУС»;

− Українській іноземній юридичній колегії «УКРІНЮРКОЛЕГІЯ».

Генеральний правовий медіа-партнер — газета «Правовий тиждень».

Організатор конкурсу — науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса».

Автор ідеї Володимир Марченко.

Науково-практичний журнал
«Мала енциклопедія нотаріуса» №2 (50) квітень 2010 року
Тема номера: „КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО”

Всеукраїнський щорічний конкурс нотаріусів «Нотаріус року»
Підсумки IV Всеукраїнського щорічного конкурсу нотаріусів «Єдина нотаріальна практика» у номінації «НОТАРІУС РОКУ» 8
Асоціація приватних
нотаріусів Харківської області
Звернення до Президента України
щодо доопрацювання законодавства
про боротьбу із корупцією
та відтермінування вступу в дію пакета
антикорупційних законів (нотаріус
не суб’єкт антикорупційного законодавства) 10
Звернення до Міністра юстиції України щодо внесення змін до нормативно-
правових актів щодо Спадкового реєстру 12
Корпоративне право
Володимир КРАВЧУК
Договір відчуження акцій 15
Володимир КРАВЧУК
Договори про відчуження частки в статутному капіталі господарського товариства 40
Володимир КРАВЧУК
Вихід з господарського товариства 65
Олена КІБЕНКО
Проблемні питання затвердження
установчих документів юридичної особи 94
Олена КІБЕНКО
Щодо змісту довіреності, яка видається представнику акціонера для участі
в загальних зборах 99
Відповіді на запитання
Олена ПАРХОМЕНКО
Який склад документів необхідно подавати державному реєстратору для здійснення державної реєстрації змін
до установчих документів юридичної особи, пов’язаної зі зміною складу
засновників (учасників)? 101
Володимир КРАВЧУК
Який правовий статус учасника,
який не сплатив вкладу? 103
Як визначити частину прибутку, яка належить учаснику в разі виходу з товариства? 103
Як бути, коли зміни до статуту щодо зміни кількості учасників зареєстровані до укладення договорів про відчуження часток? 104
Чи застосовується переважне право
придбання частки до договору міни? 104
Чи можна продати товариство
з обмеженою відповідальністю,
засновником якого є один учасник? 105
Олена КІБЕНКО
Чи є відчуження частки виходом
із товариства? 106
Висновки експертиз
Інна СПАСИБО-ФАТЄЄВА
Науково-правовий висновок
щодо проблем відчуження нерухомості, пов’язаних з кадастровими номерами земельних ділянок 108
Інна СПАСИБО-ФАТЄЄВА
Науково-правовий висновок щодо
відмови від правочину (ст. 214 ЦК України) 112
Комбінуємо форми
посвідчувальних написів
Володимир МАРЧЕНКО,
Олена ЧУЄВА,
Комбінуємо форми посвідчувальних написів 115
Форма № 32 + Форма № 33 + Форма № 37
Зразок посвідчувального напису на договорі відчуження нерухомого майна, укладеному
за участю представника по довіреності
на стороні продавця та неповнолітньою
та малолітньою особою та їх батьками
на стороні покупця 115
Форма № 47
Зразок посвідчувального напису на заповіті від імені особи, яка не може підписатися власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо без участі свідків 116
Зразки документів
Ірина САЯПІНА
Договір дарування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 117
Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої на земельній
ділянці, яка використовується на умовах договору оренди 120
Тема для обговорення
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО,
Ганна ГРІЦІЄНКО
Три погляди на генеральні угоди, кредитні лінії та забезпечення їх іпотекою 123
Постанова Вищого господарського суду України від 07 жовтня 2009 року
у справі №30/95 «Про визнання недійсним іпотечного договору щодо забезпечення генерального договору та усунення перешкоди у здійсненні права власності шляхом виключення з ЄРЗ та державного реєстру іпотек» 128
Цивільний кодекс
Василь КРАТ
Нетипові правила у цивільному
законодавстві 132
Спадщина
Володимир МАРЧЕНКО,
Юрій МИЦА,
Інна СПАСИБО-ФАТЄЄВА
Склад спадщини 136
Ольга ДЯЧУК
Спадкоємець прийняв і не оформив спадщину, або спадкова трансмісія 143
Ірина САЯПІНА
Рішення суду як передумова належного оформлення спадкових прав 145
Нотаріальний процес
Ольга ВЕНГЕР,
Олександр ПАРАМОНОВ
Чи може нотаріус підключатись до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців 159
Діловодство
Ганна КОСЕНКО
Реєстрація документів у нотаріальній практиці 162
Цінні папери
Александр ЕФИМОВ
Векселя в национальной валюте 164
Міжнародне
приватне право
Микола БЕЛЬДЄЙ
Деякі особливості видачі свідоцтв про право на спадщину за участю іноземного елемента 168
Правила дорожнього руху
Володимир ТРОФИМЕНКО
Нові сюрпризи законодавства про дорожній рух 173
Пенсійний фонд
Олена САМОЩЕНКО
«Повторенье — мать ученья». Знову про витрати нотаріуса 176
Ретроспектива
О. В. КРАСНОГОР,
Р. М. ЛУЦЕНКО
Історія нотаріату Черніговщини в І половині ХХ ст. та на початку ХХI ст. 179
Конституційний Суд України
Рішення Конституційного суду України від
11 березня 2010 року № 8-рп/2010 (Справа № 1-1/2010). Визначення у частині другій статті 125 Конституції України Верховного Суду України як найвищого судового органа в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції 184
Документально-
нормативна база
Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 15 лютого 2010 року № 168 «Про затвердження Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам» 189
Письмо Государственного комитета Украины по земельным ресурсам от 01.10.2009 г. № 15331/17/12-09 197
Письмо Государственного комитета Украины по земельным ресурсам от 24.09.2009 г. № 14322/17/11-09 199

Передплата на 2010 рік здійснюється через:

1. ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач:

ТОВ «Центр аналітичніх досліджень з питань права та безпеки «ЮКОН» (ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»), код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984

Призначення платежу:

«Передплата на журнал «МЕН» на 2010 р.»
ПДВ не передбачено. У цій же графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2010 рік — 798 грн.

2. ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС»

Зробивши передплату на 2010, 2009 або 2008 рік через ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС» протягом 2009 року, ви отримуєте всі номери з початку року за відповідний рік.
Для оформлення передплати через ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС» вам необхідно звернутися до будь-якого відділення банку або ощадкаси та зробити оплату.

Журнал 2010 2009 2008
комплект
«Мала енциклопедія нотаріуса»
та «Юридичний радник» 790 грн 672 грн
«Мала енциклопедія нотаріуса» 798 грн 640 грн 540 грн

Необхідні атрибути для оплати через ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС»:

Отримувач:

ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 35072739
п/р 26005460220010 в АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

Призначення платежу:

«Передплата за журнал «МЕН» на ____ рік» або «Передплата за комплект «МЕН» + «ЮР» на ____ рік». ПДВ не передбачено. У цій же графі також вказується адреса, на яку надсилати журнали.
Після оплати журнали будуть відправлятися рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Увага! Ретро-передплата!
ЮВПП «СТРАЙД» пропонує вам ретро-передплату з отриманням усіх примірників журналів за за такі роки:
Журнал 2007 2006 2005
комплект
«Мала енциклопедія нотаріуса»
та «Юридичний радник» 600 грн 480 грн 330 грн
«Мала енциклопедія нотаріуса» 480 грн
Необхідні атрибути для оплати через банк або ощадкасу через ЮВПП «СТРАЙД» для ретро-передплати:

Отримувач:

ЮВПП «Страйд», код ЄДРПОУ 32335789
п/р 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254.

Призначення платежу:

«Передплата за журнал «МЕН» на ____ рік» або «Передплата за комплект «МЕН» + «ЮР» на ____ рік». ПДВ не передбачено. У цій же графі також вказується адреса, на яку надсилати журнали.
Після оплати журнали будуть відправлятися рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Для отримання довідок та рахунків-фактур:
(057) 714-00-38
(057) 731-87-09
(057) 733-92-05
e-mail: info@stride.com.ua

3. Передплатні агентства

З питань оформлення передплати через передплатні агентства запитуйте кур’єрів відповідного агентства в вашому регіоні.

Перший Всеукраїнський
з’їзд нотаріусів України
Лист Міністерства юстиції України
від 16 грудня 2009 № 10935-0-026-09-31 8
Міністерство юстиції України
Про основні підсумки роботи міністерства юстиції та його територіальних органів у 2009 році та завдання щодо підвищення ефективності їх діяльності у 2010 році (витяг щодо реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату) 9
Асоціація правників України
Лист Верховної ради України
№ 04-03/9-264 від 08.12.2009 р. щодо отримання листа щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівель)» (реєстраційний № 5218 від 12.10.2009 р.) 14
Діловодство
Валентина БЕРЕЖНА
Методичні вказівки з питань підготовки спадкових справ до архівного зберігання 15
Додаток 1 17
Валентина БЕРЕЖНА
Методичні рекомендації щодо
застосування типової номенклатури справ державної нотаріальної контори
та приватного нотаріуса 18
Зразок номенклатури справ
(Найменування державної
нотаріальної контори) 19
Зразок номенклатури справ
(Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу) 26
Алла ЄРУХ
Вимоги щодо складання та
оформлення документів у процесі
ведення нотаріального діловодства 33
Алла ЄРУХ
Порядок заповнення графи 5 реєстру для реєстрації нотаріальних дій 39
Гання КОСЕНКО
Книги, журнали, реєстри, заведення яких передбачено Типовою номенклатурою справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 р. № 2368/5, зі змінами і доповненнями, внесеними Наказом Міністерства юстиції України від 16.11.2009 р. № 2151/5 46
Форми книг, журналів, реєстрів нотаріуса 50
Олена ЧУЄВА
Декілька слів про зміни до Правил
ведення нотаріального діловодства 59
Комбінуємо форми
посвідчувальних написів
Володимир МАРЧЕНКО,
Олена ЧУЄВА
Комбінуємо форми посвідчувальних написів 63
Форма № 37+ Форма № 40
Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна за участю представника та за участю фізичної особи, яка не знає мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом їй тексту договору нотаріусом 63
Форма № 45 + Форма № 47
Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може сама прочитати текст заповіту уголос та не може підписатися власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо 64
Форма № 62+ Форма № 64 + Форма № 66
Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису представника юридичної особи, фізичної особи, що діє за довіреністю на документі, вчинених одночасно з перекладом тексту документа перекладачем 64
Спадщина
Ольга ДЯЧУК
Практичні питання спадкового права 65
В. В. ЖУРАВСЬКА
Нотаріальна практика: спадкове право (проблеми застосування закону) 78
Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02.12.2009 р. 79
Екологічне право
Оксана МИРОНИК
Практика щодо земельних правовідношень у запитаннях та відповідях 81
Олена ЧУЄВА
Роздуми про «спрощення порядку набуття прав на землю», або Що робити далі?!.. 99
Лист Верховного Суду України
№ 3.1-2009 від 10 липня 2009 року
«Із загальної кількості судових рішень, скасованих Верховним Судом України, значну частину складають рішення
у справах, що пов’язані із земельними правовідносинами. Зокрема, звертаємо увагу на наступні справи» 102
Цивільне право
Василь КРАТ
Газопровід як нетиповий об’єкт
цивільних прав 106
Володимир МАРЧЕНКО,
Наталія САУТЕНКО
Захист цивільних прав нотаріусом 112
Олег ПЕЧЕНИЙ
Щодо місця вчинення і нотаріального посвідчення правочину 116
Виконавче провадження
Виконавче провадження
Юрій КОЗЬЯКОВ
Повернення об’єкта лізингу
(пункт 8 переліку) 118
Зразок
виконавчого напису про повернення
предмета фінансового лізингу 119
Іпотека-застава
Андрій СИДОРЕНКО
Заставна: обговорюємо проблемні
питання 121
Корпоративне право
Володимир КРАВЧУК
Проблемні питання звернення
стягнення на частку в статутному
капіталі товариства 123
Організація нотаріальної діяльності
Олена САМОЩЕНКО
Щодо внесення інформації до єдиного реєстру 132
Договір
щодо внесення інформації до Єдиного реєстру 134
Тетяна ТИМЧЕНКО
Співпраця приватних нотаріусів 136
Проект договору 138
Нотаріальний процес
Вадим Д’ЯЧЕНКО
Міркування на тему «забороненого» питання» 140
Захист прав нотаріуса
Ірина САЯПІНА
Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо надання в якості правовстановлюючого договору дарування квартири, зареєстрованого на товарній біржі 144
Позовна заява про визнання договору дійсним та визнання права власності на квартиру 145
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області в справі
№ 2-102/09 від 30 березня 2009р. 146
Заперечення про неможливість притягнення нотаріуса як відповідача за умови вчинення ним виконавчого напису з одночасним зверненням уваги суду, що в цих випадках справа повинна розглядатися в позовному провадженні, позивачем у якому є кредитор, а відповідачем — боржник 148
Міжнародне приватне право
Віта КУЧЕРЕНКО
Експрес-аналіз Закону України
«Про приєднання України
до Конвенції про колізії законів,
які стосуються форми заповітів»
від 17.12.2009 р. № 1772-VI 151
Пенсійний фонд
Вадим Д’ЯЧЕНКО
З думкою про майбутнє 156
Ретроспектива
Сергей КОЗЬЯКОВ,
Елена НОВИКОВА
Не читаю закон, а пишу о нем, или
Кратко о писателях-юристах
в зарубежной литературе 158
В. М. ЧЕРНИШ,
В. Д. СТЕПАНЕНКО
До питання про історіографію
вітчизняного нотаріату:
історико-правовий аспект 162
Конституційний суд
Рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 Справа № 1-23/2009 (справа про право на правову допомогу) 168
Судова практика
Постанова № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» 172
Податки
Лист Державної податкової адміністрації Ук-
раїни від 24 грудня 2009 р. № 28800/7/17-0217 «Щодо організації роботи по декларуванню доходів, одержаних фізичними особами у 2009 році (Витяг)» 179
Лист Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2009 р.
№ 28593/7/17-0717 «Щодо оглядового листа з оподаткування доходів іноземців та нерезидентів (Витяг)» 181

Передплата на 2010 рік здійснюється через:

1. ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач:

ТОВ «Центр аналітичніх досліджень з питань права та безпеки «ЮКОН» (ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»), код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984

Призначення платежу:

«Передплата на журнал «МЕН» на 2010 р.»
ПДВ не передбачено. У цій же графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2010 рік — 798 грн.

2. ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС»

Зробивши передплату на 2010, 2009 або 2008 рік через ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС» протягом 2009 року, ви отримуєте всі номери з початку року за відповідний рік.
Для оформлення передплати через ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС» вам необхідно звернутися до будь-якого відділення банку або ощадкаси та зробити оплату.

Журнал 2010 2009 2008
комплект
«Мала енциклопедія нотаріуса»
та «Юридичний радник» 790 грн 672 грн
«Мала енциклопедія нотаріуса» 798 грн 640 грн 540 грн

Необхідні атрибути для оплати через ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС»:

Отримувач:

ПП «ПА «СТРАЙД-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 35072739
п/р 26005460220010 в АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

Призначення платежу:

«Передплата за журнал «МЕН» на ____ рік» або «Передплата за комплект «МЕН» + «ЮР» на ____ рік». ПДВ не передбачено. У цій же графі також вказується адреса, на яку надсилати журнали.
Після оплати журнали будуть відправлятися рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Увага! Ретро-передплата!
ЮВПП «СТРАЙД» пропонує вам ретро-передплату з отриманням усіх примірників журналів за за такі роки:
Журнал 2007 2006 2005
комплект
«Мала енциклопедія нотаріуса»
та «Юридичний радник» 600 грн 480 грн 330 грн
«Мала енциклопедія нотаріуса» 480 грн
Необхідні атрибути для оплати через банк або ощадкасу через ЮВПП «СТРАЙД» для ретро-передплати:

Отримувач:

ЮВПП «Страйд», код ЄДРПОУ 32335789
п/р 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254.

Призначення платежу:

«Передплата за журнал «МЕН» на ____ рік» або «Передплата за комплект «МЕН» + «ЮР» на ____ рік». ПДВ не передбачено. У цій же графі також вказується адреса, на яку надсилати журнали.
Після оплати журнали будуть відправлятися рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Для отримання довідок та рахунків-фактур:
(057) 714-00-38
(057) 731-87-09
(057) 733-92-05
e-mail: info@stride.com.ua

3. Передплатні агентства

З питань оформлення передплати через передплатні агентства запитуйте кур’єрів відповідного агентства в вашому регіоні.

Ваши пушистые права. Выживание в городских джунглях. Юридический ликбез для хозяев и их питомцев

Автор(и): Маргарита Верейци

В книге освещены основные положения законодательства Украины, которые регламентируют содержание домашних животных, заключение договоров, ответственность за нарушение правил содержания и жестокое обращение с животными.
Представлены образцы договоров и извлечения из нормативно-правовых актов.

Автор та видавець цього видання (свідомі собачники та кошатники зі стажем) будуть Вам щиро вдячні за придбання цієї книги і за Вашу небайдужість до братів наших менших.
Рівень цивілізованості країни залежить від її відношення до знедолених і беззахисних. Вулиці нашої країни переповнені безпритульними тваринами, яких позбулися колишні їх власники. Агресія з боку собак — це відповідна реакція на нашу жорстокість. Навіть людина дичавіє, коли їй доводиться виживати віч-на-віч зі зрадою і злобою.
За нашим спільним рішенням 5 гривень з кожної придбаної Вами книги безпосередньо через редакцію буде спрямовано на цільову підтримку (придбання кормів, ліків тощо) безпритульних собак і котів (інформація про це з додаванням фотоматеріалів наводитиметься в науково-практичному журналі «Мала енциклопедія нотаріуса» та на сайті yurradnik.com.ua). Загальна турбота і ласка допоможуть їм вижити в кам’яних джунглях. Не позбавляйте їх цього шансу і пам’ятайте: життя безпритульних тварин залежить від нас.
Харків: ФО-П Колісник А.А., 2010. — 144 с.
ISBN 978-966-2233-08-7.
Форматом 60×90 1/16.
Обкладинка — м’яка ламінована.
Видавнича вартість — 45 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.
Призначення платежу: Оплата книжки «Ваши пушистые права». У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90, Тел.: 731-87-09; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

ЗМІСТ КНИГИ
Введение 4
1. Об основах выживания домашних животных
и их хозяев в условиях городских джунглей 6
2. О живых и неживых вещах 8
3. О праве собственности, собственнике и владельце 13
4. VIP — Very important Purchase (особо важная покупка) 18
5. Кое-что о найденышах 28
6. Основные правила общежития 31
7. Главное, чтобы страховка не подвела 34
8. Кто такой хендлер 42
9. Мы едем, едем, едем… 45
10. Особенности национальной охоты с собакой 49
11. Вязка 59
12. Передержка 63
13. Осторожно! Злые люди! 70

Примерные образцы договоров 73
Договор вязки 73
Договор предоставления услуг по временному содержанию животного (передержки) 77
Карточка животного 80
Договор предоставления услуг по дрессировке собаки 82
Договор мены 84
Договір купівлі-продажу цуценяти 86
Типовий договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам 90

Нормативная база 97
Цивільний кодекс України (витяг) 97
Кримінальний кодекс України (витяг) 120
Кодекс України про адміністративні правопорушення (витяг) 121
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (витяг) 123