13 Квітня 2010
Про обрання членів наглядової ради Акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування
ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 23.02.2010 р. N 4
Про порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування
Роз’яснення затверджено
(згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 23 лютого 2010 року N 305)
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» роз’яснює порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі — Закон) створення наглядової ради акціонерного товариства є обов’язковим в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 осіб і більше.
При заснуванні акціонерного товариства питання про утворення органів товариства та про обрання членів наглядової ради вирішуються на установчих зборах акціонерного товариства відповідно до статті 10 Закону.
У всіх інших випадках утворення наглядової ради акціонерного товариства та обрання членів наглядової ради, відповідно до пункту 2 частини другої статті 159 Цивільного кодексу України та пункту 17 частини другої статті 33 Закону, є виключною компетенцією загальних зборів акціонерного товариства.
Згідно з частиною третьою статті 53 Закону обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування, обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо такий спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначено його статутом.
Пунктом дев’ятим частини першої статті 2 Закону встановлено, що кумулятивне голосування — це голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Оскільки підрахунок голосів під час кумулятивного голосування здійснюється за принципом множення загальної кількості голосів акціонера (загальної кількості голосуючих акцій, що належать акціонеру) на кількість членів органу, що обираються, то при утворенні наглядової ради, членів якої передбачається обирати шляхом кумулятивного голосування, має бути визначений кількісний склад наглядової ради.
Частиною шостою статті 53 Закону передбачено, що кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.
Пунктом тринадцятим частини другої статті 13 Закону передбачено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Частиною четвертою статті 13 Закону передбачено, що статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
Тобто, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону статут акціонерного товариства може містити відомості про кількісний склад наглядової ради акціонерного товариства.
Таким чином, кількісний склад наглядової ради акціонерного товариства встановлюється загальними зборами акціонерного товариства і може бути зазначений у статуті та/або інших внутрішніх документах товариства, які затверджуються загальними зборами акціонерів.
Частиною першою статті 38 Закону передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням, зокрема, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення.
Частиною четвертою статті 38 Закону встановлено, що зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань.
Закон визначає кумулятивне голосування як голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Як слідує із наведеного, визначальною особливістю кумулятивного голосування є можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, що не дає змоги заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до органу акціонерного товариства, і тим самим унеможливлює підготовку проекту рішення з питання про обрання членів органу товариства.
Враховуючи зазначене, у разі включення до порядку денного загальних зборів питання про обрання членів наглядової ради акціонерного товариства (за умови, що обрання членів наглядової ради такого товариства відповідно до Закону та/або статуту здійснюється шляхом кумулятивного голосування) акціонери вносять пропозиції до цього питання порядку денного у вигляді пропозицій щодо нових кандидатів до складу наглядової ради. Пропозиції акціонерів враховуються шляхом включення запропонованих кандидатів до загального переліку кандидатів до складу наглядової ради.
Чинним законодавством не обмежується можливість вирішення питань утворення наглядової ради, визначення або зміни її кількісного складу, а також обрання або припинення повноважень членів наглядової ради на одних загальних зборах.
У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про утворення наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонер має право запропонувати необмежену кількість кандидатів до складу наглядової ради акціонерного товариства у зв’язку з тим, що загальними зборами товариства не визначено кількісний склад наглядової ради.
У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про зміну кількісного складу наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонери можуть вносити пропозиції щодо нових кандидатів до складу наглядової ради з урахуванням обмежень, встановлених частиною першою статті 38 Закону.
Частиною першою статті 43 Закону передбачено, що голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
Такі особливості кумулятивного голосування, як можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, обумовлюють необхідність відображення результатів голосування для підрахунку голосів, відданих за кожного з кандидатів.
Виходячи із вищенаведеного, у товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб та/або у товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, кумулятивне голосування проводиться з використанням бюлетенів для голосування. У всіх інших випадках кумулятивне голосування може проводитись з використанням бюлетенів для голосування або у інший спосіб, який забезпечує відображення результатів голосування та можливість їх підтвердження після проведення загальних зборів.
Частиною другою статті 43 Закону визначено обов’язкові реквізити та відомості, які повинен містити бюлетень для голосування, зокрема передбачено, що у разі проведення голосування з питань обрання членів наглядової ради товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидатів.
Відповідно до пункту дев’ятого частини першої статті 2 Закону кумулятивне голосування є таким голосуванням під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Враховуючи, що особливості кумулятивного голосування (а саме можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами та неможливість заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до складу наглядової ради акціонерного товариства) унеможливлюють підготовку проекту рішення з питання про обрання членів наглядової ради товариства, а також те, що до питання порядку денного про обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування акціонери вносять пропозиції у вигляді нових кандидатів до складу наглядової ради, а не у вигляді проекту рішення з цього питання, вимоги пункту 3 (в частині проекту рішення) та пункту 4 частини другої статті 43 неможливо застосувати до бюлетеня для кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради.
Виходячи з цього, бюлетень для голосування з питання обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування має містити відомості, передбачені пунктами 1 — 2, 3 (в частині питання, винесеного на голосування), 5 — 6 частини другої статті 43 Закону, та загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради із зазначенням прізвищ, імен та по батькові кандидатів.
Акціонер при кумулятивному голосуванні заповнює бюлетень шляхом зазначення кількості голосів, яку акціонер віддає за кандидата (кандидатів, між якими він розподіляє свої голоси).
З огляду на зазначене, під час складання протоколу про підсумки кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради неможливо застосувати вимоги пункту 3 частини 2 статті 45 Закону, у зв’язку з чим у протоколі зазначається загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради з кількістю голосів, відданих акціонерами за кожного з них.
Частиною четвертою статті 42 Закону передбачено, що обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону проста більшість голосів — це більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах.
Частиною першою статті 42 Закону встановлено, що одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше.
Як слідує із визначення кумулятивного голосування, наведеного у пункті дев’ятому частини першої статті 2 Закону, під час проведення кумулятивного голосування розрахунок голосів акціонера, який бере участь у загальних зборах, здійснюється не за загальним принципом «одна голосуюча акція — один голос», як це передбачено у частині першій статті 42 Закону, а за принципом «загальна кількість голосів — це кількість належних акціонеру голосуючих акцій, помножена на кількість членів органу акціонерного товариства, що обирається».
Таким чином, вимоги частини четвертої статті 42 застосовуються при прийнятті рішення про обрання членів наглядової ради акціонерного товариства, крім випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.
У випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування обраними до складу наглядової ради вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.
Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), перевищує загальну кількість голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то голоси акціонера не враховуються лічильною комісією при підрахунку голосів.
Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), є меншою загальної кількості голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то лічильною комісією враховуються голоси акціонера віддані за кандидата (кандидатів).
Якщо за результатами кумулятивного голосування щодо обрання членів наглядової ради лічильна комісія акціонерного товариства встановить, що кількість кандидатів у члени наглядової ради, за яких були віддані голоси акціонерів, є меншою за встановлений кількісний склад наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради — несформованим.
Якщо за результатами кумулятивного голосування кількість кандидатів, які можуть вважатися обраними до складу наглядової ради, перевищує кількісний склад цього органу у зв’язку з тим, що два або більше кандидатів набрали рівну кількість голосів, і результати такого голосування не дають змоги визначити, хто з таких кандидатів вважається обраним до складу наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради — несформованим.
При кумулятивному голосуванні члени наглядової ради вважаються обраними до її складу, а наглядова рада вважається сформованою виключно за умови обрання повного кількісного складу наглядової ради.
Як слідує з пункту дев’ятого частини першої статті 2 Закону, загальна кількість належних акціонеру голосуючих акцій надає йому таку кількість голосів, яка відповідає загальній кількості голосів (тобто голосуючих акцій) акціонера, помноженій на кількість членів наглядової ради, що обирається.
Відповідно до абзацу другого статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція є неподільною.
Враховуючи зазначене, голос, який надає акціонеру голосуюча акція, є неподільним, тому якщо акціонер під час обрання наглядової ради шляхом кумулятивного голосування розподіляє свої голоси між кількома кандидатами, він може віддати за кожного з кандидатів цілу кількість голосів.
Частиною сьомою статті 53 Закону передбачено, що у разі, якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.
Частиною першою статті 57 Закону передбачено, що загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.
При цьому, згідно з частиною другою статті 57 Закону, у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.
Частина перша статті 57 Закону також містить перелік випадків, у яких можливе дострокове припинення повноваження члена наглядової ради без рішення загальних зборів.
Таким чином, якщо Законом та/або статутом акціонерного товариства встановлено, що обрання членів наглядової ради здійснюється шляхом кумулятивного голосування, то у разі дострокового припинення повноважень члена (членів) наглядової ради без рішення загальних зборів обрання нового члена (членів) наглядової ради можливе лише шляхом обрання всього складу наглядової ради шляхом кумулятивного голосування.
отримати
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 23.02.2010 р. N 4
Про порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування
Роз’яснення затверджено
(згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 23 лютого 2010 року N 305)
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» роз’яснює порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі — Закон) створення наглядової ради акціонерного товариства є обов’язковим в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 осіб і більше.
При заснуванні акціонерного товариства питання про утворення органів товариства та про обрання членів наглядової ради вирішуються на установчих зборах акціонерного товариства відповідно до статті 10 Закону.
У всіх інших випадках утворення наглядової ради акціонерного товариства та обрання членів наглядової ради, відповідно до пункту 2 частини другої статті 159 Цивільного кодексу України та пункту 17 частини другої статті 33 Закону, є виключною компетенцією загальних зборів акціонерного товариства.
Згідно з частиною третьою статті 53 Закону обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування, обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо такий спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначено його статутом.
Пунктом дев’ятим частини першої статті 2 Закону встановлено, що кумулятивне голосування — це голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Оскільки підрахунок голосів під час кумулятивного голосування здійснюється за принципом множення загальної кількості голосів акціонера (загальної кількості голосуючих акцій, що належать акціонеру) на кількість членів органу, що обираються, то при утворенні наглядової ради, членів якої передбачається обирати шляхом кумулятивного голосування, має бути визначений кількісний склад наглядової ради.
Частиною шостою статті 53 Закону передбачено, що кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.
Пунктом тринадцятим частини другої статті 13 Закону передбачено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Частиною четвертою статті 13 Закону передбачено, що статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
Тобто, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону статут акціонерного товариства може містити відомості про кількісний склад наглядової ради акціонерного товариства.
Таким чином, кількісний склад наглядової ради акціонерного товариства встановлюється загальними зборами акціонерного товариства і може бути зазначений у статуті та/або інших внутрішніх документах товариства, які затверджуються загальними зборами акціонерів.
Частиною першою статті 38 Закону передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням, зокрема, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення.
Частиною четвертою статті 38 Закону встановлено, що зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань.
Закон визначає кумулятивне голосування як голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Як слідує із наведеного, визначальною особливістю кумулятивного голосування є можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, що не дає змоги заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до органу акціонерного товариства, і тим самим унеможливлює підготовку проекту рішення з питання про обрання членів органу товариства.
Враховуючи зазначене, у разі включення до порядку денного загальних зборів питання про обрання членів наглядової ради акціонерного товариства (за умови, що обрання членів наглядової ради такого товариства відповідно до Закону та/або статуту здійснюється шляхом кумулятивного голосування) акціонери вносять пропозиції до цього питання порядку денного у вигляді пропозицій щодо нових кандидатів до складу наглядової ради. Пропозиції акціонерів враховуються шляхом включення запропонованих кандидатів до загального переліку кандидатів до складу наглядової ради.
Чинним законодавством не обмежується можливість вирішення питань утворення наглядової ради, визначення або зміни її кількісного складу, а також обрання або припинення повноважень членів наглядової ради на одних загальних зборах.
У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про утворення наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонер має право запропонувати необмежену кількість кандидатів до складу наглядової ради акціонерного товариства у зв’язку з тим, що загальними зборами товариства не визначено кількісний склад наглядової ради.
У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про зміну кількісного складу наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонери можуть вносити пропозиції щодо нових кандидатів до складу наглядової ради з урахуванням обмежень, встановлених частиною першою статті 38 Закону.
Частиною першою статті 43 Закону передбачено, що голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
Такі особливості кумулятивного голосування, як можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, обумовлюють необхідність відображення результатів голосування для підрахунку голосів, відданих за кожного з кандидатів.
Виходячи із вищенаведеного, у товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб та/або у товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, кумулятивне голосування проводиться з використанням бюлетенів для голосування. У всіх інших випадках кумулятивне голосування може проводитись з використанням бюлетенів для голосування або у інший спосіб, який забезпечує відображення результатів голосування та можливість їх підтвердження після проведення загальних зборів.
Частиною другою статті 43 Закону визначено обов’язкові реквізити та відомості, які повинен містити бюлетень для голосування, зокрема передбачено, що у разі проведення голосування з питань обрання членів наглядової ради товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидатів.
Відповідно до пункту дев’ятого частини першої статті 2 Закону кумулятивне голосування є таким голосуванням під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.
Враховуючи, що особливості кумулятивного голосування (а саме можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами та неможливість заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до складу наглядової ради акціонерного товариства) унеможливлюють підготовку проекту рішення з питання про обрання членів наглядової ради товариства, а також те, що до питання порядку денного про обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування акціонери вносять пропозиції у вигляді нових кандидатів до складу наглядової ради, а не у вигляді проекту рішення з цього питання, вимоги пункту 3 (в частині проекту рішення) та пункту 4 частини другої статті 43 неможливо застосувати до бюлетеня для кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради.
Виходячи з цього, бюлетень для голосування з питання обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування має містити відомості, передбачені пунктами 1 — 2, 3 (в частині питання, винесеного на голосування), 5 — 6 частини другої статті 43 Закону, та загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради із зазначенням прізвищ, імен та по батькові кандидатів.
Акціонер при кумулятивному голосуванні заповнює бюлетень шляхом зазначення кількості голосів, яку акціонер віддає за кандидата (кандидатів, між якими він розподіляє свої голоси).
З огляду на зазначене, під час складання протоколу про підсумки кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради неможливо застосувати вимоги пункту 3 частини 2 статті 45 Закону, у зв’язку з чим у протоколі зазначається загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради з кількістю голосів, відданих акціонерами за кожного з них.
Частиною четвертою статті 42 Закону передбачено, що обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків голосів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону проста більшість голосів — це більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах.
Частиною першою статті 42 Закону встановлено, що одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше.
Як слідує із визначення кумулятивного голосування, наведеного у пункті дев’ятому частини першої статті 2 Закону, під час проведення кумулятивного голосування розрахунок голосів акціонера, який бере участь у загальних зборах, здійснюється не за загальним принципом «одна голосуюча акція — один голос», як це передбачено у частині першій статті 42 Закону, а за принципом «загальна кількість голосів — це кількість належних акціонеру голосуючих акцій, помножена на кількість членів органу акціонерного товариства, що обирається».
Таким чином, вимоги частини четвертої статті 42 застосовуються при прийнятті рішення про обрання членів наглядової ради акціонерного товариства, крім випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.
У випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування обраними до складу наглядової ради вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.
Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), перевищує загальну кількість голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то голоси акціонера не враховуються лічильною комісією при підрахунку голосів.
Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), є меншою загальної кількості голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то лічильною комісією враховуються голоси акціонера віддані за кандидата (кандидатів).
Якщо за результатами кумулятивного голосування щодо обрання членів наглядової ради лічильна комісія акціонерного товариства встановить, що кількість кандидатів у члени наглядової ради, за яких були віддані голоси акціонерів, є меншою за встановлений кількісний склад наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради — несформованим.
Якщо за результатами кумулятивного голосування кількість кандидатів, які можуть вважатися обраними до складу наглядової ради, перевищує кількісний склад цього органу у зв’язку з тим, що два або більше кандидатів набрали рівну кількість голосів, і результати такого голосування не дають змоги визначити, хто з таких кандидатів вважається обраним до складу наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради — несформованим.
При кумулятивному голосуванні члени наглядової ради вважаються обраними до її складу, а наглядова рада вважається сформованою виключно за умови обрання повного кількісного складу наглядової ради.
Як слідує з пункту дев’ятого частини першої статті 2 Закону, загальна кількість належних акціонеру голосуючих акцій надає йому таку кількість голосів, яка відповідає загальній кількості голосів (тобто голосуючих акцій) акціонера, помноженій на кількість членів наглядової ради, що обирається.
Відповідно до абзацу другого статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція є неподільною.
Враховуючи зазначене, голос, який надає акціонеру голосуюча акція, є неподільним, тому якщо акціонер під час обрання наглядової ради шляхом кумулятивного голосування розподіляє свої голоси між кількома кандидатами, він може віддати за кожного з кандидатів цілу кількість голосів.
Частиною сьомою статті 53 Закону передбачено, що у разі, якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.
Частиною першою статті 57 Закону передбачено, що загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.
При цьому, згідно з частиною другою статті 57 Закону, у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.
Частина перша статті 57 Закону також містить перелік випадків, у яких можливе дострокове припинення повноваження члена наглядової ради без рішення загальних зборів.
Таким чином, якщо Законом та/або статутом акціонерного товариства встановлено, що обрання членів наглядової ради здійснюється шляхом кумулятивного голосування, то у разі дострокового припинення повноважень члена (членів) наглядової ради без рішення загальних зборів обрання нового члена (членів) наглядової ради можливе лише шляхом обрання всього складу наглядової ради шляхом кумулятивного голосування.
Голова Комісії С. Петрашко
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010
←назад
