Архивы

Форма № 1 ДФ у роботі нотаріуса — автор матеріалу Володимир МАРЧЕНКО

Передплата на 2011 рік здійснюється через:

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

НАКАЗ. Затверджено план виступів у засобах масової інформації у ІІ півріччі 2011 року

НАКАЗ. Затверджено план виступів у засобах масової інформації у ІІ півріччі 2011 року

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

22.06.2011 м. Київ № 1685/5

Про затвердження Плану виступів
працівників структурних підрозділів
центрального апарату Міністерства
юстиції, центральних органів
виконавчої влади, діяльність яких
спрямовується та координується через
Міністра юстиції, у засобах масової
інформації у ІІ півріччі 2011 року

Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 22 листопада 2006 року № 86/5 «Щодо забезпечення системного інформування громадськості про роботу Міністерства юстиції України та роз’яснення діючого законодавства» та з метою правового інформування населення в правоосвітніх радіо-, телепередачах, в друкованих засобах масової інформації наказую:
Затвердити План виступів працівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через Міністра юстиції, у засобах масової інформації у ІІ півріччі 2011 року, що додається.
Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через Міністра юстиції, забезпечити якісну підготовку матеріалів для опублікування у друкованих ЗМІ та участь відповідальних працівників у радіо- і телепередачах.
Департаменту реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності (Железняк Н.А.) організувати опублікування підготовлених матеріалів у друкованих ЗМІ та запис виступів фахівців на радіо і телебаченні.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра – керівника апарату Сєдова А.Ю.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
22.06.2011 № 1685/5

План
виступів працівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через Міністра юстиції, у засобах масової інформації у ІІ півріччі 2011 року№ з/п Теми виступів Радіо Телебачення Друковані ЗМІ Термін виконання (подання матеріалів/ публікація) Відповідальні за виконання
1 Досвід виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року та практика розгляду таких справ судами України — — «Юридичний вісник України» червень/ липень Лутковська В.В, Железняк Н.А.
2 Деякі аспекти набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна — — «Юридична газета» червень/ липень Ференс О.М., Железняк Н.А.
3 Правове регулювання відносин, пов’язаних із розпоряджаннями майновими правами інтелектуальної власності — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» червень/ липень Ференс О.М., Железняк Н.А.
4 Деякі аспекти укладення договорів про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності, та про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» червень/ липень Ференс О.М., Железняк Н.А.
5 Соціальний захист дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — — «Правовий тиждень» червень/ липень Панченко А.М., Железняк Н.А.
6 Посвідчення правочинів щодо нерухомого майна дитини — — «Юридична газета» липень/ серпень Чижмарь К.І., Железняк Н.А.
7 Система кримінальної юстиції щодо неповнолітніх – цивілізований підхід держави до проблем дитячої злочинності — — «Юридичний вісник України» липень/ серпень Фесенко І.М., Железняк Н.А.
8 Право на отримання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно — — «Правовий тиждень» липень/ серпень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
9 Проблеми реєстрації друкованих ЗМІ: покращуємо законодавство — — «Юридична газета» липень/ серпень Зеркаль О.В., Кухаренко І.А., Железняк Н.А.
10 Організація примусового виконання рішень Радіо-передача — — вересень Зеркаль О.В., Стаднік Г.В., Железняк Н.А.
11 Громадське формування як складова громадянського суспільства — Теле-передача — вересень Зеркаль О.В., Кухаренко І.А., Железняк Н.А.
12 Запровадження електронної реєстрації суб’єктів господарювання – особливості, проблеми, перспективи — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» серпень/ вересень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
13 Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з 1 січня 2012 року — — «Юридична газета» серпень/ вересень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
14 Окремі питання спадкування — — «Нотаріат для Вас» серпень/ вересень Чижмарь К.І., Железняк Н.А.
15 Концептуальні засади та основні напрями модернізації вищої освіти в Україні Радіо-передача — — жовтень Панченко А.М, Железняк Н.А.
16 Перспективи розвитку системи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв’язку із створенням Укрдержреєстру Радіо- передача — — жовтень Зеркаль О.В., Кухаренко І.А., Железняк Н.А.
17 Про переваги системи пробації та перспективи впровадження її в Україні — Теле-передача — жовтень Зеркаль О.В., Сидоренко С.М., Железняк Н.А.
18 Надання правової допомоги у майнових правовідносинах та спадкуванні відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних спорах від 22.01.93 — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» вересень/ жовтень Чижмарь К.І., Железняк Н.А.
19 Про переваги системи апробації та перспективи впровадження її в Україні — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» вересень/ жовтень Зеркаль О.В., Сидоренко С.М., Железняк Н.А.
20 Антикорупційна експертиза як превентивний інструмент протидії корупції — — «Юридичний вісник України» вересень/ жовтень Фесенко І.М., Железняк Н.А.
21 Особливості процедур державної реєстрації юридичних осіб, пов’язаних із запровадженням модельного статуту — — «Юридичний вісник України» вересень/ жовтень Зеркаль О.В., Завальна І. І., Железняк Н.А.
22 Особливості оформлення свідоцтв про право власності на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна з 1 січня 2012 року — — «Правовий тиждень» вересень/ жовтень Зеркаль О.В., Завальна І. І, Железняк Н.А.
23 Реалізація права на об’єднання громадян: що треба знати для створення громадської організації — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» вересень/ жовтень Зеркаль О.В, Кухаренко І.А., Железняк Н.А.
24 Документи, що видаються органами державної реєстрації актів цивільного стану про факти державної реєстрації актів цивільного стану — — «Юридична газета» вересень/ жовтень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н. А.
25 Працевлаштування молоді на перше робоче місце Радіо-передача — — листопад Панченко А.М., Железняк Н.А.
26 Шлюб – першооснова сім’ї Радіо-передача — — листопад Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
27 Стягнення з боржників-фізичних осіб Радіо-передача — — листопад Зеркаль О.В., Стаднік Г.В., Железняк Н.А.
28 Перспективи розвитку системи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв’язку із створенням Укрдержреєстру — Теле-передача — листопад Зеркаль О.В., Кухаренко І.А., Железняк Н.А.
29 Особливості нотаріального провадження при вчиненні протесту векселя про неплатіж — — «Нотаріат для Вас» жовтень/ листопад Чижмарь К.І., Железняк Н.А.
30 Правові засади діяльності журналістів в Україні — — «Юридичний вісник України» жовтень/ листопад Панченко А.М., Железняк Н.А.
31 Концептуальні засади та основні напрями модернізації вищої освіти в Україні — — «Юридична газета» жовтень/ листопад Панченко А.М., Железняк Н.А.
32 Досвід виконання Україною Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року — — «Правовий тиждень» жовтень/ листопад Лутковська В.В., Железняк Н.А.
33 Порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з 1 січня 2012 року — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» жовтень/ листопад Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
34 Шлюб – першооснова сім’ї — — «Юридична газета» жовтень/ листопад Зеркаль О.В. Завальна І.І., Железняк Н.А.
35 Порядок державної реєстрації смерті — — «Правовий тиждень» жовтень/ листопад Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
36 Епідеміологічний контроль за туберкульозом в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України — — «Юридичний вісник України» жовтень/ листопад Зеркаль О.В., Сидоренко С.М., Железняк Н.А.
37 Перспективи дворічного проекту «Підтримка пенітенціарної реформи в Україні» під егідою Ради Європи — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» жовтень/ листопад Зеркаль О.В., Сидоренко С.М., Железняк Н.А.
38 Нотаріальне посвідчення договору іпотеки — — «Нотаріат для Вас» жовтень/ листопад Чижмарь К.І., Железняк Н.А.
39 Трудовий договір та його види Радіо-передача — — грудень Панченко А.М., Железняк Н.А.
40 Порядок державної реєстрації зміни імені Радіо-передача — — грудень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
41 Шлюб – першооснова сім’ї — Теле-передача — грудень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
42 Інформаційна взаємодія органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з органами, що здійснюють ведення державного земельного кадастру — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» листопад/ грудень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.
43 Перспективи розвитку системи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв’язку із створенням Укрдержреєстру — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» листопад/ грудень Зеркаль О.В., Кухаренко І.А., Железняк Н.А.
44 Працевлаштування молоді на перше робоче місце — — «Юридична газета» листопад/ грудень Панченко А.М., Железняк Н.А.
45 Трудовий договір та його види — — «Юридичний вісник України» листопад/ грудень Панченко А.М., Железняк Н.А.
46 Перші кроки з реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні — — «Юридична газета» листопад/ грудень Фесенко І.М., Железняк Н.А.
47 Антикорупційні обмеження щодо осіб, які припинили державну службу — — «Бюлетень Міністерства юстиції України» листопад/ грудень Фесенко І.М., Железняк Н.А.
48 Перспективи і наслідки підписання Україною Конвенції про угоди про вибір суду — — «Правовий тиждень» листопад/ грудень Лутковська В.В., Железняк Н.А.
49 Порядок державної реєстрації зміни імені — — «Юридична газета» листопад/ грудень Зеркаль О.В., Завальна І.І., Железняк Н.А.

Директор Департаменту реєстрації та
систематизації нормативних актів,
правоосвітньої діяльності

Н. А. Железняк

НАКАЗ. Затверджено положення про територіальні органи Міністерства юстиції України

НАКАЗ. Затверджено положення про територіальні органи Міністерства юстиції України

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

23.06.2011 м. Київ № 1707/5Про затвердження положень
про територіальні органи
Міністерства юстиції України Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України
23 червня 2011 р. за № 759/19497

Відповідно до статті 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 395,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, що додається.

2. Затвердити Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, що додається.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2007 № 47/5 «Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції» (із змінами), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2007 за № 124/13391.

4. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.):

4.1 подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами);

4.2 довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

5. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі вжити організаційних заходів щодо приведення посадових інструкцій працівників і планів роботи у відповідність до цього наказу та забезпечити неухильне його виконання.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
23.06.2011 № 1707/5

Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України
23 червня 2011 р. за № 759/19497

ПОЛОЖЕННЯ
про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі

1. Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі – головне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

2. Головне управління юстиції у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мін’юсту, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями головного управління юстиції є:

реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

внесення на розгляд Мін’юсту, Державної реєстраційної служби (далі – Укрдержреєстр) та Державної виконавчої служби (далі – ДВС) пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах;

забезпечення роботи нотаріату;

експертне забезпечення правосуддя;

протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);

здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.

4. Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань:

4.1 узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, готує пропозиції щодо його вдосконалення та подає їх на розгляд Мін’юсту, ДВС та Укрдержреєстру;

4.2 підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання;

4.3 здійснює узагальнення роботи з питань систематизації законодавства підвідомчих органів та установ юстиції, надає їм практичну та методичну допомогу з цих питань;

4.4 координує діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій з питань систематизації законодавства, перевіряє стан такої діяльності, надає рекомендації щодо її поліпшення і вносить пропозиції про усунення виявлених недоліків;

4.5 бере участь у формуванні Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів;

4.6 забезпечує доступ до публічної інформації;

4.7 забезпечує підвідомчі органи та установи юстиції «Офіційним вісником України» та іншими офіційними збірниками актів законодавства, що визначені Мін’юстом, кодексами України; доводить інформацію про збірники актів законодавства, що видаються Мін’юстом, та про доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів до відома органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян;

4.8 координує діяльність територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об’єднань, навчальних закладів з питань правової освіти населення, перевіряє стан їх діяльності із зазначених питань, надає їм необхідну методичну допомогу, консультує їх з питань підготовки навчально-тематичних планів, програм, посібників, визначення форм і методів правового навчання; дає рекомендації щодо його вдосконалення; бере участь у проведенні семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів та інших навчально-методичних заходів;

4.9 бере в межах повноважень участь в організації роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальністю «Правознавство» у навчальних закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, надає пропозиції щодо підготовки юридичних кадрів; вносить до відповідних органів управління освітою пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов’язаної з вивченням права у вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладах, закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

4.10 бере участь у проведенні ліцензійної та акредитаційної експертизи спеціальності «Правознавство», поточних перевірках дотримання державних вимог щодо провадження освітньої діяльності у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку юристів;

4.11 організовує та забезпечує роботу громадських приймалень із надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення, надає їм методичну допомогу;

4.12 здійснює через засоби масової інформації інформування населення з питань держави і права, захисту прав і основних свобод людини, законодавства та діяльності підвідомчих органів та установ юстиції;

4.13 бере участь у розробленні та розповсюдженні методичних матеріалів у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян;

4.14 сприяє розвитку надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

4.15 надає методичну допомогу територіальним органам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у приведенні їхніх нормативно-правових актів у відповідність до законодавства;

4.16 здійснює методичне керівництво правовою роботою в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об’єднаннях;

4.17 організовує підвищення кваліфікації працівників юридичних служб територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об’єднань, проводить стажування, семінари й наради з працівниками юридичних служб спільно з іншими органами виконавчої влади;

4.18 перевіряє в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об’єднаннях стан правової роботи, надає рекомендації щодо її поліпшення, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

4.19 здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативно-правових актів територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, веде реєстр цих актів;

4.20 скасовує рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

4.21 перевіряє в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших структурних підрозділах стан додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, вимагає у разі потреби подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію або їх скасування, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

4.22 бере участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру; вивчає попит на юридичну літературу, бере участь у плануванні її випуску місцевими видавництвами;

4.23 сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

4.24 готує на запити суду, прокуратури або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків;

4.25 забезпечує за дорученням Мін’юсту супроводження провадження у справі про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків;

4.26 забезпечує реалізацію процедур банкрутства щодо відсутнього боржника;

4.27 організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;

4.28 у випадках, встановлених законодавством, пропонує кандидатури арбітражних керуючих;

4.29 здійснює контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

4.30 забезпечує формування єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та видачу довідок з цієї єдиної бази за запитами фізичних і юридичних осіб;

4.31 організовує через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень ДВС, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України;

4.32 здійснює заходи щодо підвищення ефективності роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану, контролює їх діяльність стосовно додержання ними законодавства при державній реєстрації актів цивільного стану, перевіряє їхню роботу, надає практичну та методичну допомогу;

4.33 установлює та затверджує розміри плати за надання працівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану платних послуг та забезпечує організаційне керівництво цією роботою;

4.34 складає та подає в установленому законодавством порядку звіти про державну реєстрацію актів цивільного стану;

4.35 розглядає матеріали щодо анулювання поновлених та повторно складених актових записів цивільного стану; надає інформацію про анульоване свідоцтво для оприлюднення на офіційному веб-сайті Укрдержреєстру;

4.36 зберігає другі примірники книг державної реєстрації актів цивільного стану та метричних книг, складених на території Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, уносить у встановленому законодавством порядку відповідні зміни до актових записів цивільного стану та повторно видає на їх підставі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4.37 узагальнює практику роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану та забезпечує належне ведення цієї роботи у відділах державної реєстрації актів цивільного стану;

4.38 перевіряє достовірність, належне оформлення і засвідчує документи, які видаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, для подальшого використання їх за кордоном;

4.39 забезпечує та контролює виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в частині витребування документів про реєстрацію актів цивільного стану та виконання прохань про надання правової допомоги з питань компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану;

4.40 відповідно до законодавства забезпечує ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4.41 здійснює відповідно до законодавства державний контроль за виконанням виконавчими органами сільських, селищних, міських рад делегованих повноважень з питань легалізації місцевих громадських організацій, державної реєстрації актів цивільного стану;

4.42 здійснює через структурні підрозділи, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, контроль за організацією роботи структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

4.43 забезпечує структурні підрозділи районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру у визначених сферах діяльності, бланками та іншою документацією, яка використовується у діяльності цих структурних підрозділів, готує звіт щодо витрачання бланків;

4.44 організовує роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

4.45 здійснює заходи щодо підвищення ефективності роботи у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

4.46 здійснює контроль за дотриманням порядку реєстрації обтяжень рухомого майна, обтяження нерухомого майна іпотекою та веденням Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру іпотек у порядку, визначеному законодавством;

4.47 здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, вживає заходів до запобігання порушенням у зазначеній сфері та приймає відповідні обов’язкові до виконання рішення;

4.48 здійснює інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

4.49 у встановленому порядку здійснює легалізацію місцевих громадських організацій, місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, обласних, регіональних і республіканських професійних спілок та їх об’єднань, реєстрацію структурних утворень політичних партій, державну реєстрацію місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, регіональних торгово-промислових палат, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань, місцевих асоціацій кредитних спілок, постійно діючих третейських судів, друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, реєстрацію статуту територіальної громади міста Севастополя, місцевих асоціацій органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням асоціацій з урахуванням адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюється діяльність органів місцевого самоврядування, що об’єднуються; бере до уваги повідомлення організацій всеукраїнських професійних спілок; веде відповідні реєстри та книги обліку, виконує функції Реєстратора Єдиного реєстру громадських формувань, а також готує звітність щодо вищезазначених об’єднань громадян та друкованих засобів масової інформації, яку подає у встановлені терміни до Укрдержреєстру;

4.50 здійснює контроль за додержанням місцевими громадськими організаціями положень своїх статутів, місцевими осередками зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних громадських організацій положень статутів всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, структурними утвореннями політичних партій положень статутів політичних партій та законодавства, контроль за діяльністю місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, звертається до компетентного суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду, контролює виконання виконавчими органами міських (міст обласного/республіканського значення) рад делегованих повноважень у сфері легалізації об’єднань громадян та надає їм методичну допомогу, контролює цю роботу в структурних підрозділах районних і міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру;

4.51 готує і надає у межах своїх повноважень структурним підрозділам районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, методичні матеріали з питань легалізації об’єднань громадян, реєстрації благодійних організацій;

4.52 організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, забезпечує роботу кваліфікаційної комісії нотаріату, організовує та забезпечує підвищення кваліфікації нотаріусів;

4.53 забезпечує і контролює діяльність нотаріального архіву щодо зберігання нотаріальних документів;

4.54 визначає нотаріальний округ, реєструє приватну нотаріальну діяльність, веде та зберігає реєстраційні справи приватних нотаріусів, уносить зміни в реєстраційне посвідчення та анулює його, контролює дотримання вимог щодо організації робочого місця приватного нотаріуса;

4.55 уносить подання до Мін’юсту про видачу свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

4.56 зупиняє, припиняє діяльність нотаріусів, готує обґрунтовані подання на розгляд Мін’юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

4.57 встановлює розміри плати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;

4.58 контролює обіг спеціальних бланків нотаріальних документів;

4.59 контролює своєчасність та правильність унесення нотаріусами записів до Єдиних реєстрів, що діють у системі нотаріату;

4.60 проводить аналітично-методичну роботу, вивчає, узагальнює та скеровує нотаріальну практику, готує для нотаріусів роз’яснення в межах своєї компетенції;

4.61 визначає кількість посад стажистів за погодженням з Мін’юстом, організовує та контролює стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; організовує роботу комісії з прийняття кваліфікаційного іспиту у осіб, приватна нотаріальна діяльність яких протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не була зареєстрована і які не працювали нотаріусами, консультантами державних нотаріальних контор чи помічниками (консультантами) приватних нотаріусів або не були посадовими особами, які здійснювали керівництво та контроль за діяльністю нотаріату;

4.62 забезпечує ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру нотаріусів, Державного реєстру правочинів, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Спадкового реєстру, Єдиного реєстру довіреностей;

4.63 здійснює контроль за діяльністю атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мін’юсту та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів;

4.64 здійснює нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу — нотаріусів, адвокатів, осіб, які надають юридичні послуги, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних; забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу;

4.65 здійснює регулювання з урахуванням політики, процедур та систем контролю оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час їх діяльності у цій сфері;

4.66 вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єктами первинного фінансового моніторингу, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів для їх усунення; проводить перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

4.67 інформує Мін’юст з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення; забезпечує зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів; одержує від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для виконання ним функцій з регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу; застосовує санкції до суб’єктів первинного фінансового моніторингу;

4.68 забезпечує судовий захист прав та інтересів заявників у судах України у випадках, встановлених Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей;

4.69 організовує діяльність регіональних відділень Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, які діють у порядку, передбаченому Мін’юстом;

4.70 за дорученням Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини вивчає факти, збирає докази та надсилає копії матеріалів у справах, що перебувають у провадженні Європейського суду з прав людини, а також іншу інформацію, необхідну для забезпечення діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини;

4.71 за дорученням Мін’юсту представляє інтереси Кабінету Міністрів України, Мін’юсту, ДВС і Укрдержреєстру під час розгляду справ у судах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, готує матеріали до розгляду цих справ;

4.72 здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

5. Головне управління юстиції з метою організації своєї діяльності:

5.1 організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів підвідомчих органів та установ юстиції, організовує професійне навчання, стажування працівників установ нотаріату, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, узагальнює практику роботи з кадрами та готує звіти з цих питань;

5.2 здійснює контроль та координацію діяльності начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції;

5.3 організовує роботу з кадрами в апараті головного управління юстиції, в районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції, структурних підрозділах, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

5.4 готує для подання до Мін’юсту матеріали щодо заохочення та нагородження державними нагородами працівників головного управління юстиції, підвідомчих органів та установ юстиції;

5.5 здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції;

5.6 складає проект штатного розпису та кошторису на утримання головного управління юстиції, який погоджує з головами ДВС та Укрдержреєстру в частині, що стосується структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, і подає на затвердження заступнику Міністра юстиції – керівнику апарату;

5.7 контролює надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх облік;

5.8 здійснює бухгалтерський облік витрат на утримання головного управління юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру; забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає та подає в установленому порядку фінансову звітність;

5.9 здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, нотаріальних контор;

5.10 організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, пов’язаних з роботою підвідомчих органів та установ юстиції, виявляє та усуває причини, що породжують обґрунтовані скарги громадян;

5.11 забезпечує у межах своєї компетенції дотримання державної таємниці в головному управлінні юстиції, підвідомчих органах та установах юстиції;

5.12 забезпечує в межах своєї компетенції виконання завдань мобілізаційної готовності;

5.13 здійснює контроль у головному управлінні та підвідомчих органах і установах юстиції за дотриманням актів законодавства з питань боротьби з корупцією і злочинністю та забезпечує їх неухильне виконання;

5.14 забезпечує в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції та здійснення аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства.

6. Головне управління юстиції має право:

6.1 залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства до розгляду питань, що належать до його компетенції;

6.2 одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

6.3 скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на нього завдань;

6.4 брати участь у розробленні пропозицій щодо підготовки юридичних кадрів;

6.5 здійснювати перевірки в районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції та підвідомчих органах та установах юстиції;

6.6 залучати в установленому порядку до перевірок роботи установ нотаріату та приватних нотаріусів завідувачів державних нотаріальних контор, кваліфікованих нотаріусів з інших нотаріальних округів, а також представників відділень Української нотаріальної палати за їхньою згодою;

6.7 залучати в установленому порядку для перевірок роботи атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють судово-експертну діяльність на підставі свідоцтва Мін’юсту та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, кваліфікованих судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз, підпорядкованих Мін’юсту;

6.8 вносити до Мін’юсту пропозиції щодо призначення дисциплінарного провадження відносно судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мін’юсту та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів;

6.9 у разі неналежного виконання керівником юридичної служби територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, державного господарського об’єднання, підприємства, установи, організації покладених на нього завдань порушувати питання про притягнення його до відповідальності згідно із законодавством;

6.10 здійснювати за дорученням Мін’юсту перевірки дотримання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); під час перевірки та у разі надходження заяв і скарг вимагати пояснення в арбітражного керуючого стосовно виконання ним повноважень як розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора; за результатами перевірки у разі наявності законодавчо визначених підстав вносити пропозиції Мін’юсту щодо розгляду питання про анулювання ліцензії.

7. Головне управління юстиції здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені в установленому порядку районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.

8. Головне управління юстиції взаємодіє з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.

9. Головне управління юстиції у межах своєї компетенції видає накази, які є обов’язковими для виконання районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними управліннями юстиції, підвідомчими органами та установами юстиції та посадовими особами.

У випадках, передбачених законодавством, акти головного управління юстиції є обов’язковими для виконання територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, а також громадянами.

Головне управління юстиції, у разі потреби, видає разом з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями спільні акти.

10. Начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим призначається на посаду та звільняється з посади Міністром юстиції України за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Начальники головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посаду за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняються з посади Міністром юстиції України.

Начальник головного управління юстиції має двох заступників, на одного з яких покладаються обов’язки представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Заступники начальника головного управління юстиції призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України за поданням начальника відповідного головного управління юстиції.

Заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України за погодженням з Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Керівники структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, призначаються на посади та звільняються з посад Міністром юстиції України за поданням відповідно Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру,, погодженим з начальником відповідного головного управління юстиції.

Керівник структурного підрозділу головного управління юстиції, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері банкрутства, призначається на посаду та звільняється з посади начальником головного управління юстиції за погодженням із керівником структурного підрозділу Мін’юсту, до повноважень якого віднесено забезпечення реалізації державної політики з питань банкрутства.

Заступники керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, керівники структурних підрозділів примусового виконання рішень головних управлінь юстиції, керівники структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, призначаються на посади та звільняються з посад відповідно Головою ДВС та Головою Укрдержреєстру за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, погодженим з начальником відповідного головного управління юстиції.

Відбір кандидатур на ці посади проводиться на конкурсній основі, крім випадків, у яких призначення на посади на підставі актів законодавства може здійснюватися без проведення конкурсу.

Начальник головного управління юстиції несе персональну відповідальність за виконання покладених на головне управління юстиції завдань і здійснення ним своїх повноважень, упровадження програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині проведення державної правової політики, в межах компетенції установлює ступінь відповідальності заступників начальника головного управління юстиції, керівників структурних підрозділів відповідного головного управління юстиції за керівництво окремими ділянками його діяльності, а також за роботу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, підвідомчих органів та установ юстиції.

11. Начальник головного управління юстиції:

11.1 очолює головне управління юстиції, здійснює керівництво його діяльністю і підвідомчими органами та установами юстиції, представляє головне управління юстиції у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності головного управління юстиції перед Міністром юстиції України;

11.2 організовує роботу головного управління юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, підвідомчих органів і установ юстиції на виконання завдань, покладених на Мін’юст, його територіальні органи, ДВС, Укрдержреєстр;

11.3 вносить на розгляд Міністра юстиції України, Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у відповідних сферах;

11.4 забезпечує виконання головним управлінням юстиції Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, наказів Мін’юсту та доручень Міністра юстиції України, Голови ДВС та Голови Укрдержреєстру;

11.5 звітує перед Міністром юстиції України щодо виконання покладених на головне управління юстиції завдань та планів роботи;

11.6 вносить пропозиції Укрдержреєстру щодо кандидатур на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та на звільнення державного реєстратора з цієї посади;

11.7 вносить Міністру юстиції України на затвердження структуру головного управління юстиції, погоджену з Головою ДВС та Головою Укрдержреєстру в частині структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

11.8 затверджує положення про структурні підрозділи і посадові інструкції працівників апарату головного управління юстиції;

11.9 затверджує кошториси районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, нотаріальних контор і відповідно до пропозицій керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, — структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції;

11.10 затверджує структуру та штатний розпис районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, погоджені в частині структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, з відповідним керівником структурного підрозділу головного управління юстиції та головами відповідно ДВС і Укрдержреєстру;

11.11 затверджує за погодженням із Головою ДВС та Головою Укрдержреєстру положення про структурні підрозділи головного управління юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

11.12 вносить Міністру юстиції України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх заступників, начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, а також пропозиції про їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності;

11.13 вносить Міністру юстиції України подання, погоджене відповідно з Головою ДВС та Головою Укрдержреєстру, щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

11.14 вносить головам ДВС та Укрдержреєстру подання щодо:

звільнення з посад заступників керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, головних управлінь юстиції, керівників структурних підрозділів примусового виконання рішень головних управлінь юстиції, керівників структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

заохочення керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

11.15 призначає на посади та звільняє з посад державних службовців та працівників головного управління юстиції, державних службовців районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, крім випадків, визначених законодавством;

11.16 призначає на посади та звільняє з посад завідувачів та інших працівників державних нотаріальних контор, завідувачів та інших працівників державних нотаріальних архівів;

11.17 розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

11.18 здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

12. У головному управлінні юстиції для колективного вирішення питань, що належать до його компетенції, утворюється колегія в складі начальника головного управління юстиції (голова колегії), заступників начальника головного управління юстиції, керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, за посадою. До складу колегії можуть входити керівники районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, а також інші фахівці. Склад колегії затверджується начальником головного управління юстиції.

Рішення колегії запроваджуються в життя наказами начальника головного управління юстиції.

13. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення організації і діяльності головного управління юстиції, підвідомчих органів та установ юстиції при головному управлінні юстиції може бути утворена наукова рада, склад якої та положення про яку затверджує начальник головного управління юстиції.

14. Головні управління юстиції утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Структуру головних управлінь юстиції затверджує Міністр юстиції України.

Штатний розпис та кошторис головних управлінь юстиції затверджує заступник Міністра юстиції — керівник апарату.

15. Головне управління юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Заступник директора Департаменту – начальник
Управління конституційного та
адміністративного законодавства

І.І. Чипенко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
23.06.2011 № 1707/5

Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України
23 червня 2011 р. за № 760/19498

ПОЛОЖЕННЯ
про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції

1. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (далі — управління юстиції) є територіальними органами Міністерства юстиції України (далі — Мін’юст).

Управління юстиції підпорядковуються Мін’юсту та безпосередньо Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головні управління юстиції).

2. Управління юстиції у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України та іншими актами законодавства України, а також наказами головних управлінь юстиції.

3. Основними завданнями управління юстиції є:

реалізація державної правової політики, а також забезпечення реалізації державної політики у сферах реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

експертне забезпечення правосуддя;

забезпечення роботи нотаріату;

здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.

4. Управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань:

4.1 узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, готує пропозиції щодо його вдосконалення та подає їх на розгляд головних управлінь юстиції;

4.2 бере участь у розвитку системи правової інформації;

4.3 підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання; доводить інформацію про збірники актів законодавства, що видаються Мін’юстом, та про доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів до відома органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян;

4.4 координує діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій з питань систематизації законодавства, перевіряє стан такої діяльності, надає рекомендації щодо її поліпшення і вносить пропозиції про усунення виявлених недоліків;

4.5 координує діяльність територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об’єднань, навчальних закладів з питань правової освіти населення, перевіряє стан їх діяльності із зазначених питань, надає їм необхідну методичну допомогу, консультує їх з питань підготовки навчально-тематичних планів, програм, посібників, визначення форм і методів правового навчання; дає рекомендації щодо його вдосконалення; бере участь у проведенні семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів та інших навчально-методичних заходів;

4.6 здійснює методичне керівництво правовою роботою в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об’єднаннях;

4.7 перевіряє в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об’єднаннях стан правової роботи, надає рекомендації щодо її поліпшення, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

4.8 здійснює через засоби масової інформації інформування населення з питань держави і права, захисту прав і основних свобод людини, чинного законодавства та діяльності підвідомчих органів та установ юстиції;

4.9 організовує та забезпечує роботу громадських приймалень із надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення, надає їм методичну допомогу;

4.10 забезпечує доступ до публічної інформації;

4.11 сприяє розвитку надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

4.12 сприяє організації навчання державних виконавців та забезпечує підвищення рівня їх кваліфікації;

4.13 здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, веде реєстр цих актів;

4.14 перевіряє в районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших структурних підрозділах стан додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, вимагає у разі потреби подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію або їх скасування, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

4.15 скасовує рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

4.16 здійснює згідно із законодавством легалізацію місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій (крім місцевих громадських організацій та місцевих осередків всеукраїнських і міжнародних громадських організацій, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад), місцевих та первинних професійних спілок та їх об’єднань, реєстрацію структурних утворень політичних партій, державну реєстрацію місцевих асоціацій органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням асоціацій з урахуванням адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюється діяльність органів місцевого самоврядування, що об’єднуються, місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань, місцевих асоціацій кредитних спілок, статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім міст Києва та Севастополя); взяття до уваги повідомлення організацій місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських професійних спілок; ведення відповідних реєстрів та книг обліку, виконання функції Реєстратора Єдиного реєстру громадських формувань, а також готує звітність щодо зареєстрованих (легалізованих) громадських формувань та їх статутів, яка подається до структурного підрозділу, що забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру, відповідного головного управління юстиції;

4.17 контролює додержання місцевими громадськими організаціями (крім тих, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад) положень своїх статутів, місцевими осередками зареєстрованих всеукраїнських, міжнародних громадських організацій (крім тих, легалізація яких віднесена до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад) положень статутів всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, додержання структурними утвореннями політичних партій положень статутів політичних партій, вимог Конституції та законів України, здійснює відповідно до компетенції контроль за діяльністю місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій; виконання виконавчими органами сільських, селищних, міських (крім міст обласного/республіканського значення) рад делегованих повноважень у сфері легалізації об’єднань громадян, надання їм методичної допомоги;

4.18 проводить державну реєстрацію актів цивільного стану та видає відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, розглядає матеріали про зміну імені та про внесення змін до актових записів цивільного стану; поновлює та анулює їх; визнає шлюб недійсним;

4.19 забезпечує внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, а також про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого в установленому порядку;

4.20 забезпечує надання інформації про анулювання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Державної реєстраційної служби України (далі – Укрдержреєстр) у разі неповернення анульованого свідоцтва;

4.21 забезпечує подання до структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, головних управлінь юстиції матеріалів для вирішення питання щодо анулювання поновлених та повторно складених актових записів цивільного стану;

4.22 повторно видає свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у порядку, передбаченому законодавством;

4.23 забезпечує подання відповідним відділам ведення Державного реєстру виборців відомостей про померлих виборців;

4.24 організовує роботу щодо прийому від виконавчих органів сільських, селищних та міських (крім міст обласного значення) рад звітів за встановленими формами;

4.25 подає до структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, головних управлінь юстиції в установленому законодавством порядку звіти про державну реєстрацію актів цивільного стану та звіти про витрачання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, іншу документацію, яка використовується у діяльності структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру;

4.26 забезпечує належну взаємодію з іншими органами державної реєстрації актів цивільного стану та місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями з питань державної реєстрації актів цивільного стану громадян;

4.27 забезпечує належний облік бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та сприяє створенню умов для їх зберігання, а також книг державної реєстрації актів цивільного стану, метричних книг та іншої документації, яка використовується у діяльності структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру;

4.28 організовує забезпечення виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, які реєструють акти цивільного стану, бланками свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, актових записів цивільного стану, а також іншою документацією;

4.29 перевіряє дотримання вимог законодавства посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, які здійснюють державну реєстрацію актів цивільного стану, та надає їм методичну допомогу;

4.30 організовує надання платних послуг працівниками відділу державної реєстрації актів цивільного стану фізичним особам;

4.31 відповідно до законодавства забезпечує ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру правочинів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного реєстру громадських формувань;

4.32 забезпечує підвищення рівня кваліфікації працівників, які здійснюють державну реєстрацію актів цивільного стану, та посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, які реєструють акти цивільного стану;

4.33 здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону;

4.34 надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження відповідно до закону;

4.35 забезпечує взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідно до закону;

4.36 забезпечує взаємодію з державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

4.37 здійснює контроль за діяльністю атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мін’юсту та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів;

4.38 сприяє організації роботи державних нотаріальних контор, які працюють на території району (міста);

4.39 сприяє організації надання приватними та державними нотаріусами правової допомоги населенню району (міста) з питань учинення нотаріальних дій;

4.40 організує та контролює виконання міжнародних договорів України з питань правової допомоги в цивільних, сімейних, кримінальних справах, а також конвенцій і угод з питань, пов’язаних з діяльністю установ юстиції;

4.41 здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

5. Управління юстиції з метою організації своєї діяльності:

5.1 організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату управління юстиції;

5.2 сприяє здійсненню добору кадрів управління юстиції;

5.3 за дорученням головного управління юстиції укладає договори, вивчає, аналізує та узагальнює потреби матеріально-технічного забезпечення управління юстиції, забезпечує збереження матеріальних цінностей;

5.4 розглядає звернення громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що породжують обґрунтовані скарги громадян;

5.5 забезпечує у межах своєї компетенції дотримання державної таємниці в управлінні юстиції, підвідомчих органах та установах юстиції;

5.6 забезпечує в межах своєї компетенції виконання завдань мобілізаційної готовності;

5.7 здійснює контроль в управлінні юстиції та підвідомчих органах і установах юстиції за дотриманням актів законодавства з питань боротьби з корупцією і злочинністю та забезпечує їх неухильне виконання;

5.8 забезпечує в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції та здійснення аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства.

6. Управління юстиції має право:

6.1 залучати вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань, що належать до його компетенції;

6.2 одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

6.3 скликати та проводити наради з питань, що належать до його компетенції;

6.4 у разі неналежного виконання керівником юридичної служби територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, державного господарського об’єднання, підприємства, установи, організації покладених на нього завдань порушувати питання про притягнення його до відповідальності згідно із законодавством;

6.5 залучати в установленому порядку для перевірок роботи атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють судово-експертну діяльність на підставі свідоцтва Мін’юсту та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів, кваліфікованих судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз, підпорядкованих Мін’юсту;

6.6 уносити до Мін’юсту пропозиції щодо призначення дисциплінарного провадження відносно судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мін’юсту та внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.

7. Управління юстиції взаємодіє з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.

8. Управління юстиції у межах своєї компетенції видає накази, організовує і контролює їх виконання.

9. Начальники управлінь юстиції призначаються на посаду за погодженням з головами відповідних місцевих державних адміністрацій та звільняються з посади Міністром юстиції України за поданням начальника відповідного головного управління юстиції.

Начальник управління юстиції може мати заступників, кількість яких визначає відповідне головне управління юстиції.

Заступники начальників управлінь юстиції призначаються на посаду та звільняються з посади начальником відповідного головного управління юстиції за поданням начальника управління юстиції.

Керівники структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, призначаються на посади та звільняються з посад відповідно Головою ДВС та Головою Укрдержреєстру за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, погодженим з начальником відповідного головного управління юстиції.

10. Начальник управління юстиції:

10.1 очолює управління юстиції, здійснює керівництво його діяльністю і підвідомчими органами та установами юстиції, представляє управління юстиції у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності управління юстиції перед Міністром юстиції України та головним управлінням юстиції;

10.2 організовує роботу управління юстиції, структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, підвідомчих органів і установ юстиції на виконання завдань, покладених на Мін’юст, його територіальні органи, ДВС, Укрдержреєстр;

10.3 забезпечує виконання управлінням юстиції Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, наказів Мін’юсту та головного управління юстиції, доручень Міністра юстиції України, голів ДВС та Укрдержреєстру;

10.4 звітує перед головним управлінням юстиції щодо виконання покладених на управління юстиції завдань та планів роботи;

10.5 вносить начальнику головного управління юстиції пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх заступників, а також пропозиції про їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності;

10.6 призначає на посади та звільняє з посад працівників управління юстиції, крім державних службовців;

10.7 вносить начальнику головного управління юстиції на затвердження структуру та штатний розпис управління юстиції, погоджені в частині структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, з відповідним керівником структурного підрозділу головного управління юстиції та головами відповідно ДВС і Укрдержреєстру;

10.8 вносить керівнику структурного підрозділу головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, пропозиції щодо кошторису видатків на утримання структурних підрозділів управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

10.9 затверджує положення про структурні підрозділи і посадові інструкції працівників апарату управління юстиції;

10.10 затверджує за пропозицією відповідного керівника структурного підрозділу головного управління юстиції, що забезпечує реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, погодженою з головами відповідно ДВС і Укрдержреєстру, положення про структурні підрозділи управління юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

10.11 вносить начальнику головного управління юстиції пропозиції щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників управління юстиції;

10.12 вносить Голові ДВС та Голові Укрдержреєстру пропозиції, погоджені з начальником відповідного головного управління юстиції, щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

10.13 розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

10.14 здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

11. Управління юстиції утримується за рахунок Держав

Рубрику Фінансовий моніторинг юридичних послуг доповнено новими роз’ясненнями

Лист Міністерства юстиції України Начальнику Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі від 16.06.2011 № 13-32/285 (розміщено 01.07.2011р.)

На виконання Міністерством юстиції України пункту 2.5 Порядку надання Державним комітетом фінансового моніторингу України Міністерству юстиції України інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого спільним наказом Державного комітету фінансового моніторингу України та Міністерства юстиції України від 25.08.2010 № 146/1991/5, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов’язані надавати щоквартально до 3 числа місяця, наступного за звітним кварталом, інформацію про стан виконання управлінням юстиції повноважень з питання державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

У інформації необхідно зазначити:

1. Загальну кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу, включених до плану проведення перевірок управлінням юстиції на звітний квартал, затвердженому наказом Міністерства юстиції України (у тому числі, кількість нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги).

2. Загальну кількість планових перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу, проведених управлінням юстиції у звітному кварталі (у тому числі, кількість планових перевірок нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги).

3. Загальну кількість планових перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не були проведені управлінням юстиції у звітному кварталі (у тому числі, кількість планових перевірок нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги) та з яких підстав вони не були проведені.

4. Загальну кількість позапланових перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу, проведених управлінням юстиції у звітному кварталі (у тому числі, кількість позапланових перевірок нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги) та на якій підставі вони були проведені.

5. Загальну кількість повторних перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу, проведених управлінням юстиції у звітному кварталі (у тому числі, кількість повторних перевірок нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги) та на якій підставі вони були проведені.

6. Загальну кількість виявлених у звітному кварталі порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, вчинених суб’єктами первинного фінансового моніторингу (у тому числі, кількість виявлених порушень, вчинених нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги) та норму відповідного акта законодавства.

7. Загальну кількість протоколів про адміністративне правопорушення, складених у звітному кварталі уповноваженими на те посадовими особами управління юстиції, а також зазначити частину відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, результати їх розгляду та суму штрафів, накладених на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

8. Загальну кількість справ про порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері фінансового моніторингу, розглянутих у звітному кварталі Комісією управління юстиції з питань застосування санкцій за порушення вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (далі – Комісія) (у тому числі, кількість справ, заведених стосовно нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги).

9. Загальну кількість винесених у звітному кварталі Комісією рішень про накладення штрафу на суб’єктів первинного фінансового моніторингу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (у тому числі, кількість рішень про накладення штрафу на нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги), норму відповідного акта законодавства та суму штрафу, накладеного на кожного суб’єкта первинного фінансового моніторингу окремо.

10. Загальну кількість винесених у звітному кварталі Комісією рішень про закриття провадження по справі щодо порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (у тому числі, кількість рішень про закриття провадження стосовно нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги) та підставу закриття провадження.

11. Кількість приватних нотаріусів, нотаріальна діяльність яких зупинялась у звітному кварталі у зв’язку з порушенням ними як суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері фінансового моніторингу.

12. Кількість свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, які були анульовані у звітному кварталі у зв’язку з порушенням нотаріусом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері фінансового моніторингу.

13. Кількість свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю, дія яких було зупинена у зв’язку з порушенням адвокатами як суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері фінансового моніторингу.

14. Кількість свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю, які були анульовані у звітному кварталі у зв’язку з порушенням адвокатами як суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері фінансового моніторингу.

15. Кількість проведених управлінням юстиції у звітному кварталі семінарів для суб’єктів первинного фінансового моніторингу та тему семінарів.

16. Загальна кількість підготовлених управлінням юстиції у звітному кварталі роз’яснень для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (у тому числі, кількість роз’яснень для нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги) та з яких питань.

17. Кількість здійснених управлінням юстиції у звітному кварталі перевірок організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, відповідальних за проведення фінансового моніторингу.

18. Кількість інформаційних повідомлень, направлених управлінням юстиції у звітному кварталі до Держфінмоніторингу про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення.

Крім того, необхідно подати інформацію у формі таблиці у файлі для використання програмою Microsoft Office Excel.

Зазначену інформацію прошу надсилати до Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу на електронні адреси: notarius@minjust.gov.ua, а також поштою.

Звертаю вашу увагу, що доручення Міністерства юстиції від 24.09.2010 № 31-32/216 в подальшому не підлягає виконанню.

Директор Департаменту
нотаріату, банкрутства та
функціонування центрального
засвідчувального органу

К.І. Чижмарь

Рубрику Юридичні консультації доповнено новими роз’ясненнями

Повноваження Міністерства юстиції України з питань фінансового моніторингу

Повноваження щодо здійснення державного регулювання та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму стосовно нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, покладено на Міністерство юстиції України.

У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон) поняття «державний фінансовий моніторинг» визначено як сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Крім того Закон вирізняє державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу та інших суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу, яким на сьогодні згідно Указу Президента України від 13.04.2011 № 466/2011 «Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України» є Державна служба фінансового моніторингу України, — сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України.

Державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу — сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами, визначеними абзацом другим частини третьої статті 5 цього Закону, зокрема, Міністерством юстиції України, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Міністерством юстиції шляхом внесення змін до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007 № 47/5 (далі — Положення), покладено на Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі (далі — управління юстиції) повноваження щодо участі у забезпеченні державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на територіальному рівні стосовно нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги.

Враховуючи зміст частини другої статті 14 Закону та підпункту 64 пункту 4 Положення Міністерство юстиції України та управління юстиції при реалізації державного регулювання та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо діяльності нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, зобов’язані:
здійснювати нагляд за діяльністю нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних, з вичерпних підстав та у порядку, встановлених Порядком проведення перевірок Міністерством юстиції України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2338/5;
забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги у вигляді розробки методичних рекомендацій;
здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, та зменшення ризиків під час їх діяльності у цій сфері;
вимагати від нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, виконання вимог законодавства, що регулює відносини у цій сфері, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходи, передбачені законом, а саме застосування фінансових санкцій та у разі повторного (протягом року) аналогічного порушення може бути ініційоване питання щодо обмеження, тимчасового припинення дії чи анулювання ліцензії або спеціального дозволу (свідоцтва) на право провадження відповідних видів діяльності у порядку, встановленому законом;
проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;
Міністерство юстиції з метою виконання покладених на нього завдань щоквартально інформує Державну службу фінансового моніторингу України про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, та заходи, вжиті для їх усунення, одночасно управління юстиції зазначену інформацію надає Міністерству юстиції. Порядок та строки обміну зазначеною інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України та Міністерством юстиції України регламентовано спільним наказом Державної служби фінансового моніторингу України та Міністерства юстиції України від 25.08.2010 № 146/1991/5 «Про затвердження Порядку надання Державним комітетом фінансового моніторингу України Міністерству юстиції України інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду»;
забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, суб’єктів державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів.

А також, Міністерство юстиції зобов’язане:
щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Державній службі фінансового моніторингу України узагальнену інформацію про дотримання нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та про виявлені порушення і заходи, вжиті для їх усунення;
погоджувати з Державною службою фінансового моніторингу України проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з виконанням вимог Закону;
подавати Державній службі фінансового моніторингу України інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на них завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством;
вживати відповідно до законодавства заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
вживати відповідно до законодавства заходів для недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу прямої чи опосередкованої істотної участі у таких суб’єктах осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі злочини або тероризм;
у випадках, установлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;
використовувати інформацію Державної служби фінансового моніторингу України щодо ознак порушення нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму для встановлення наявності відповідних порушень.

Міністерство юстиції та управління юстиції мають право одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема від нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за такими суб’єктами в межах Закону (частина третя статті 14 Закону та підпункт 64 пункту 4 Положення).

Крім того, враховуючи зміст частини четвертої статті 14 Закону Міністерство юстиції повинне забезпечити відповідно до законодавства доступ Державної служби фінансового моніторингу України до своїх інформаційних ресурсів для створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи (ЄДІС) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

На виконання частини п’ятої статті 14 Закону Міністерством юстиції розроблено Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2337/5. Метою визначення та розробки зазначеної процедури є: посилена увага під час погодження створення в таких країнах філій, представництв чи дочірніх підприємств суб’єктів первинного фінансового моніторингу; попередження суб’єктів первинного фінансового моніторингу не фінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідній країні можуть мати ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; обмеження ділових відносин або фінансових операцій з відповідною країною або особами в такій країні.

А також, Міністерство юстиції як один із суб’єктів державного фінансового моніторингу в межах свої повноважень повинне забезпечувати співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (частина дев’ята статті 22 Закону).

Функції Міністерства юстиції у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, є новим явищем в полі державного управління і потребують не лише постійного законодавчого удосконалення, а й досвіду їх реалізації.

І.В. Мікушева,
провідний спеціаліст відділу методично-правового забезпечення
Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг
та реєстрації адвокатських обєднань

Рубрику »Юридичні консультаці» доповнено новими роз’ясненнями

Перевірка суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Застосування органами юстиції санкцій за порушення вимог законодавства

Порядок проведення перевірки суб’єкта первинного фінансового моніторингу

З прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі — Закон) одним із органів, що виконує функції державного фінансового моніторингу, визначено Міністерство юстиції України.

Так, пунктом 1 частини другої статті 14 Закону Міністерство юстиції України зобов’язано здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю нотаріусів, адвокатів та осіб, які надають юридичні послуги (далі – суб’єкт), зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних.

Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2338/5 (далі – Порядок), передбачає, що Мін’юст, а також за його дорученням територіальні управління юстиції (далі – управління юстиції) мають право здійснювати планові та позапланові перевірки діяльності суб’єкта.

Плановою перевіркою вважається перевірка діяльності суб’єкта, яка передбачена у плані проведення перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом перевірок. Мін’юст та його територіальні органи мають право здійснювати безвиїзні та виїзні перевірки. Підставою для проведення Мін’юстом (управлінням юстиції) планової перевірки суб’єкта щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму є включення його до плану проведення перевірок на відповідний квартал, який затверджено наказом Мін’юсту (пункт 2.1 Порядку).

Планова перевірка передбачає перевірку відповідності діяльності суб’єкта вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму протягом періоду, який підлягає перевірці. Планова перевірка проводиться за весь або певний період діяльності суб’єкта. Питання, охоплені плановою перевіркою за певний період, не можуть стати об’єктом наступної перевірки.

Плановою перевіркою охоплюється перелік питань щодо додержання суб’єктом обов’язків, визначених статтями 6 – 12, 17 Закону, а також іншими нормативно – правовими актами, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Про проведення планової перевірки суб’єкт повинен бути попередньо повідомлений Мін’юстом (управлінням юстиції) рекомендованим листом з повідомленням про вручення не менше ніж за десять календарних днів (з моменту отримання суб’єктом повідомлення) до початку її проведення.

Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Мін’юсту за період, що підлягає перевірці, та за окремими питаннями.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення суб’єкта за наявності хоча б однієї з таких підстав:

письмового повідомлення органів державної влади та місцевого самоврядування про ознаки порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму під час його діяльності;

виявлення нових документів (обставин), що не були відомі та не могли бути відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

Повторна перевірка питань, які перевірялись, проводиться лише за рішенням суду або за постановою слідчого у кримінальній справі (пункт 2.8 Порядку).

Для проведення виїзної перевірки видається посвідчення на право проведення перевірки (далі – Посвідчення), яке підписується Міністром юстиції України або начальником відповідного управління юстиції. У разі відсутності Міністра юстиції України або начальника відповідного управління юстиції посвідчення підписується особами, що виконують їх обов’язки.

Перевірка призначається на строк, необхідний для забезпечення своєчасного та в повному обсязі проведення перевірки, але не більше ніж на 7 робочих днів. У разі потреби, за обґрунтованим письмовим зверненням керівника робочої групи, строк проведення перевірки може бути продовжений не більше ніж на 5 робочих днів.

Під час проведення перевірки робоча група детально вивчає, аналізує та оцінює всі необхідні документи, які стосуються діяльності суб’єкта з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Представники робочої групи мають право знімати копії з документів суб’єкта, необхідних для проведення перевірки, та вимагати їх засвідчення суб’єктом.

Керівник та члени робочої групи при проведенні перевірки мають право:

мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

вимагати для перевірки необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;

вимагати в межах своєї компетенції у суб’єкта надання письмових пояснень;

у разі якщо є дані, які свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров’ю або майну членів робочої групи, звертатися до правоохоронних органів для вжиття спеціальних заходів для забезпечення безпеки;

у разі недопуску до проведення перевірки, застосування щодо членів робочої групи насильства звертатися до органів внутрішніх справ для вжиття заходів відповідно до законодавства;

узгоджувати із суб’єктом організаційні питання щодо проведення перевірки.

Керівник та члени робочої групи при проведенні перевірки зобов’язані:

вручити суб’єкту в його приміщенні або в приміщенні Мін’юсту (управління юстиції) копію Посвідчення. У разі відмови суб’єкта поставити відмітку про отримання копії Посвідчення керівник робочої групи робить відповідний запис та засвідчує це власним підписом;

повідомити (усно) суб’єкта про права, обов’язки та повноваження членів робочої групи, причину та мету перевірки, про права, обов’язки та відповідальність суб’єкта;

визначити перелік необхідних для перевірки документів та терміни їх надання;

у випадках, передбачених пунктом 6.3 Порядку, скласти Акт про відмову суб’єкта від проведення перевірки;

узгодити інші організаційні питання щодо проведення перевірки.

Акт про відмову суб’єкта від проведення перевірки складається у разі: недопуску робочої групи до приміщення суб’єкта; відмови суб’єкта поставити на першому примірнику Посвідчення підпис та/або зазначити прізвище, ініціали, посаду особи та дату отримання нею другого примірника Посвідчення; відмови суб’єкта повернути перший примірник Посвідчення; відмови (ухилення) суб’єкта у наданні документів, необхідних для проведення перевірки.

У разі відсутності суб’єкта за його місцезнаходженням, складається Акт про відсутність суб’єкта за місцезнаходженням.

У разі відмови суб’єкта на усний запит членів робочої групи надати документи чи належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) керівник робочої групи вручає суб’єкту запит про надання документів, необхідних для проведення перевірки, із зазначенням часу та дати надання необхідних документів (пункт 6.5 Порядку).

Слід також зазначити, що пунктом 8 частини другої статті 14 Закону передбачено, що Міністерство юстиції (управління юстиції) зобов’язано забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів.

Перелік питань, який охоплюється під час проведення планової перевірки.

Під час проведення планової перевірки перевіряється правильність:

1) порядку реєстрації у Держфінмоніторингу суб’єкта;

2) виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

3) класифікації клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом, і порядок вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищенний ризик проведення ними таких операцій;

4) порядку повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції, які відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

5) порядку збору і зберігання документів, щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу;

6) питання згідно з Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами, державне регулювання та нагляд за якими здійснює Міністерство юстиції України.

Оформлення результату перевірки суб’єкта

За результатами планових та позапланових перевірок робоча група складає у двох примірниках Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі – Акт перевірки), який підписують члени робочої групи та суб’єкт, не пізніше дати закінчення терміну проведення перевірки ( пункт 5.1 Порядку).

До примірника Акта перевірки Мін’юсту (управління юстиції) обов’язково додаються матеріали перевірки – копії документів, витяги з документів, належним чином засвідчені суб’єкта, пояснення, протоколи та інші документи згідно з переліком, зазначеним в Акті перевірки. Інформація, що міститься в Акті перевірки, не підлягає розголошенню співробітниками Мін’юсту (управління юстиції), яким вона стала відома. Акт та матеріали перевірки не підлягають передачі юридичним чи фізичним особам, а також іншим органам, за винятком випадків, передбачених законом (пункт 5.3 Порядку).

В Акті перевірки викладаються всі виявлені під час перевірки факти невиконання (неналежного виконання) суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

За результатами перевірки, у разі встановлення фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, керівник робочої групи вказує в Акті перевірки пропозиції щодо усунення виявлених порушень.

У разі усунення суб’єктом під час проведення перевірки порушень та недоліків, виявлених під час проведення перевірки, це відображається в Акті перевірки.

При складанні Акта перевірки мають бути додержані об’єктивність і вичерпність опису виявлених фактів і даних. Не допускається викладати в Акті перевірки припущення та факти, не підтверджені документально. Будь-які виправлення та доповнення в Акті перевірки після його підписання членами робочої групи не допускаються. Про виявлення описок після підписання Акта перевірки суб’єкт повідомляється письмово.

У разі ненадання суб’єктом, який перевіряється, документів, необхідних для проведення перевірки, в Акті перевірки робиться запис про це із зазначенням причин.

Якщо член робочої групи не згодний із змістом Акта перевірки, він має право викласти в письмовій формі свою окрему думку з обґрунтуванням і додати її до Акта перевірки.

У разі відмови суб’єкта, підписати Акт перевірки про це робиться відмітка на обох примірниках Акта перевірки. Суб’єкт має право надати зауваження до Акта перевірки. Один із примірників Акта перевірки під особистий підпис вручається суб’єкту, другий примірник зберігається в Мін’юсті (управлінні юстиції) (пункт 5.10 Порядку).

У разі відмови суб’єкта отримати другий примірник Акта перевірки та зробити про це запис на першому примірнику Акта перевірки керівник робочої групи робить відповідний запис у двох примірниках Акта перевірки в місці, визначеному для підпису представником суб’єкта, після чого протягом п’яти робочих днів другий примірник Акта перевірки направляється суб’єкту рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зауваження до Акта перевірки можуть надаватися суб’єктом протягом трьох робочих днів з дати отримання другого примірника Акта перевірки. Ці зауваження є невід’ємною частиною Акта перевірки.

Застосування органами юстиції санкцій до суб’єкта за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу.

На виконання вимог статей 14, 23 та 25 Закону та відповідно до вимог Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2340/5, у Міністерстві юстиції та його територіальних органах утворені Комісії з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (далі – Комісія).

До повноважень Комісії належать: розгляд актів перевірок суб’єктів, документів, які підтверджують факти порушень вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, заперечень до актів перевірок (за наявності) та інших матеріалів перевірок; вирішення питань про застосування до суб’єктів санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу; визначення розміру штрафу.

Підставою для прийняття Комісією рішення про застосування санкцій до суб’єкта є акт перевірки Міністерства юстиції (управління юстиції), документи, які підтверджують факти порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, заперечення до Акту перевірки (за наявності) та інші матеріали перевірки.

Датою порушення провадженя у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу є дата підписання Акта перевірки, яким виявлені ці порушення. На розгляд та прийняття відповідного рішення Комісії подаються Акт перевірки суб’єкта, документи, які підтверджують факти порушень вимог Закону та/або нормативно-правові актів у сфері фінансового моніторингу та інші матеріали перевірки. Протягом 30-ти днів після порушення провадження у справі Комісія приймає рішення про накладення штрафу на суб’єкта або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою за встановленими формами.

Справа про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, розглядається за участю суб’єкта, який притягується до відповідальності та/або його представника. Повноваження представника засвідчуються довіреністю, оригінал або засвідчена копія якої долучається до матеріалів справи.

Міністерство юстиції (управління юстиції) повідомляє суб’єкта про дату та час розгляду справи не пізніше, ніж за п’ять днів до дати її розгляду, шляхом надсилання (вручення) повідомлення про розгляд справи.

Нез’явлення суб’єкта та/або його представника у разі, якщо про дату розгляду справи вони були повідомлені у встановленому порядку (що підтверджується відповідним документом про вручення повідомлення), не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

У разі нез’явлення суб’єкта та/або його представника з поважних причин, що підтверджується відповідними документами, та при відсутності письмового клопотання про розгляд справи за відсутності суб’єкта та/або його представника Комісія відкладає розгляд справи, про що повідомляє суб’єкта, шляхом надсилання (вручення) повідомлення. При цьому перебіг строків провадження у справі призупиняється до дати наступного розгляду справи за участю суб’єкта та/або його представника.

За результатами розгляду матеріалів справи Комісія протягом 30 днів після порушення провадження у справі приймає рішення про накладення штрафу на суб’єкта або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою за встановленими формами.

Постанова про застосування штрафу або про закриття провадження у справі вручається суб’єкта (його уповноваженому представнику) або надсилається за місцезнаходженням суб’єкта рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше п’яти робочих днів з дня її винесення.

Суб’єкт має сплатити штраф не пізніше ніж через 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через 15 днів з дня набрання чинності рішенням про залишення скарги без задоволення.

Враховуючи зміст пункту 22 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, 3.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 № 221, та Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, штраф зараховується до загального фонду Державного бюджету України шляхом сплати суми на бюджетні рахунки, які щорічно на початок нового бюджетного періоду відкриваються в управліннях (відділеннях) у районах, містах та в районах у містах Державного казначейства України у розрізі кодів бюджетної класифікації та територій.

Після перерахування суми штрафу суб’єкт надсилає Міністерству юстиції (управлінню юстиції) копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

У разі якщо суб’єкт не сплачує штраф протягом встановленого строку з дня отримання постанови про накладення штрафу, Міністерство юстиції (управління юстиції) звертається до суду з позовною заявою про стягнення з суб’єкта відповідної суми штрафу.

Рішення про накладення штрафу може бути оскаржене суб’єктом в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону та пункту 15 вищевказаного Порядку, крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб’єктами вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, може бути зупинена нотаріальна діяльність приватного нотаріуса або анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, зупинена дія або анульовано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, обмежена, тимчасово припинена дія чи анульована ліцензія або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності суб’єкта у порядку, встановленому законом.

О.М. Захандревич, начальник відділу правової допомоги та легалізації документів Управління нотаріату та фінансового моніторингу юридичних послуг Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчу вального органу

Рубрику «Фінансовий моніторинг юридичних послуг» доповнено новими роз’ясненнями

Лист Державної служби фінансового моніторингу України від 13.04.2011 № 648/0340-6-5 (з додатками)

Лист Державної служби фінансового моніторингу України від 13.04.2011 № 648/0340-6-5

РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо заповнення окремих полів форм обліку та подання інформації,
пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу

21 серпня 2010 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім банків) зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 12 Закону визначено, що порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, встановлюється Кабінетом Міністрів України — для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 затверджено Порядок взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу України інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (далі – Порядок).

На виконання вимог Порядку наказом Держфінмоніторингу від 26.08.2010 № 148 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення», затверджено нові форми обліку та подання інформації, а також Інструкцію щодо їх заповнення.

Відповідно до вказаного наказу суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкти) при поданні інформації до Держфінмоніторингу використовують наступні форми:

№ 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)» (додається);

№ 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (додається);

№ 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу».

Держфінмоніторингом здійснено аналіз помилок, що були допущені у 2010 році суб’єктами – небанківськими установами при поданні на паперових носіях та в електронному вигляді інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та за його результатами повідомляється.

У 2010 році відсоток наданих до Держфінмоніторингу повідомлень про фінансові операції з помилками від загальної кількості повідомлень в електронному вигляді склав — 3,26 % та відповідно на паперових носіях — 34,5 %.

Типові помилки при поданні інформації у електронному вигляді

У повідомленнях, надісланих в електронному вигляді, найбільше помилок пов’язані з дублюванням назви файлу, коли суб’єкт, не дочекавшись від Держфінмоніторингу файлу — квитанції про взяття або не взяття даного повідомлення на облік, надсилав декілька разів той самий файл-повідомлення.

Також, були виявлені помилки пов’язані з:

— відсутністю обов’язкових реквізитів або неправильним їх заповненням в повідомленнях про фінансові операції;

— неправильним визначенням типу особи, що має відношення до фінансової операції, зокрема відсутністю інформації хоча б про одного «клієнта» або «контрагента».

Значна частина помилок пов’язана з несвоєчасністю поновлення ключа (ключів) електронного цифрового підпису.

У зв’язку з цим, суб’єктам рекомендується постійно здійснювати перевірку чинності ключа (ключів) електронного цифрового підпису та вчасно їх оновлювати.

Крім того, незначна кількість помилок пов’язана з тим, що суб’єкти не зазначають реквізити фінансової операції, яка корегується.

Типові помилки при поданні інформації на паперових носіях

При поданні до Держфінмоніторингу інформації на паперових носіях, суб’єкти допускають помилки пов’язані з:

невірним заповненням полів форми № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)»;

незаповненням полів у формах № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» і № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу»;

неспівпадінням інформації у відповідних полях форм № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)», № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» і № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу»;

незаповненням полів 690, 700 у формі № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу», у випадку корегування інформації про фінансову операцію та полів 451, 452, 453 при повторному наданні інформації про фінансову операцію, що не взята на облік;

невірним визначенням відношення особи до фінансової операції.

Крім того, незначна кількість помилок пов’язана з порушенням правил заповнення полів — збільшенням або зменшенням встановленого формату та довжини полів (зміною геометричних розмірів) у формах № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» і № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу».

1. Рекомендації щодо заповнення форми № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)»

У першу чергу слід врахувати, що форми обліку і подання інформації заповнюються шляхом внесення кодів у відповідні поля з використанням довідників кодів, які містяться в додатках до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу (далі – Інструкція), затвердженої наказом Держфінмоніторингу від 26.08.2010 № 148 (далі – Наказ).

Форма № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)» (далі – форма № 1-ФМ) подається до Держфінмоніторингу безпосередньо суб’єктом – юридичною особою при постановці на облік юридичної особи чи відокремленого підрозділу та у інших випадках визначених Інструкцією.

При наданні до Держфінмоніторингу форми № 1-ФМ з кодом виду повідомлення «1» — «первинне» з інформацією про суб’єкта – юридичну особу заповнюються розділи:

I «Ідентифікація суб’єкта первинного фінансового моніторингу»;

II «Загальні відомості про суб’єкта первинного фінансового моніторингу»;

III «Додаткові відомості про суб’єкта первинного фінансового моніторингу»;

V «Відомості про відповідального (відповідальних) працівника (працівників)».

Розділ ІV «Відомості про відокремлений підрозділ» не заповнюється (у полях у кожній клітині ставиться символ «-» (прочерк)).

При наданні суб’єктом до Держфінмоніторингу форми № 1-ФМ з кодом виду повідомлення «1» — «первинне» з інформацією про відокремлений підрозділ – заповнюються розділи:

I «Ідентифікація суб’єкта первинного фінансового моніторингу»;

ІV «Відомості про відокремлений підрозділ»;

V «Відомості про відповідального (відповідальних) працівника (працівників)».

Розділи II «Загальні відомості про суб’єкта первинного фінансового моніторингу» та III «Додаткові відомості про суб’єкта первинного фінансового моніторингу» не заповнюються (у полях у кожній клітині ставиться символ «–» (прочерк). У цьому випадку у полі 060 «Тип суб’єкта (код), відомості про який подаються» для філії (структурного підрозділу) вказується «4».

При поданні форми № 1-ФМ вперше, у полі 040 «Вид повідомлення (код)» слід проставляти код «1» – «первинне» (згідно з Довідником кодів видів повідомлень – додаток 6 до Інструкції).

Якщо при першому поданні форми № 1-ФМ допущена помилка і форма не взята на облік, то у полі 040 «Вид повідомлення (код)» слід проставляти «3» – «виправлення первинного».

Код «2» – «коригуюче» у полі 040 форми № 1-ФМ вказується після того, як форма № 1-ФМ для даного суб’єкта чи відокремленого підрозділу взята на облік Держфінмоніторингом з кодом «1» – «первинне» або у випадку коли форма № 1-ФМ взята на облік з кодом «3» – «виправлення первинного».

Подання форми 1-ФМ у разі зміни інформації, яка стала підставою для взяття на облік.

При поданні форми № 1-ФМ додатково (наприклад, у разі зміни відповідального працівника) після того як форма № 1-ФМ для даного суб’єкта чи відокремленого підрозділу взята на облік Держфінмоніторингом, у полі 040 «Вид повідомлення (код)» слід проставляти код «2» – «коригуюче». При цьому, повинні бути задані поля 050 «Обліковий ідентифікатор суб’єкта» – для суб’єкта юридичної особи або відповідно 051 «Обліковий ідентифікатор відокремленого підрозділу» – для відокремленого підрозділу суб’єкта.

За період, який аналізувався, з невірно заповненим полем 040 «Вид повідомлення (код)» надіслано 9 % повідомлень від загальної кількості повідомлень, надісланих з помилками. Слід зазначити, що поля 050 «Обліковий ідентифікатор суб’єкта» – для суб’єкта юридичної особи та відповідно 051 «Обліковий ідентифікатор відокремленого підрозділу» – для відокремленого підрозділу суб’єкта обов’язково повинні бути задані при кожному подані форми 1-ФМ, за винятком першого подання форми № 1-ФМ при реєстрації суб’єкта юридичної особи чи відокремленого підрозділу суб’єкта (тоді відповідно у полях 050, 051 проставляються прочерки).

Повідомлення, пов’язані з невірним заповненням полів 050, 051, складають 4,9 % від загальної кількості повідомлень, надісланих з помилками.

Подання форми № 1-ФМ про відновлення діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу)

При відновленні діяльності суб’єкта (за умови, що збереглися всі основні реквізити (код ЄДРПОУ та інші)), необхідно повторно подати форму № 1-ФМ, до якої додати супровідний лист довільної форми з інформацією про відновлення діяльності суб’єкта. При цьому, у полі 040 «Вид повідомлення (код)» форми № 1-ФМ зазначається код «2» – «коригуюче».

У цьому випадку для юридичної особи суб’єкта заповнюється розділ I. У полі 101 «Вид суб’єкта (код)» необхідно вказати значення коду згідно з Довідником кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначеним у додатку 5 до Інструкції, а у полі 109 «Коментар до виду суб’єкта» вказати підстави поновлення діяльності.

У випадку відновлення діяльності відокремленого підрозділу суб’єкта заповнюється розділ I, поля 320, 330. При цьому, у полі 361 «Вид суб’єкта (код)» необхідно вказати значення коду згідно з Довідником кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначеним у додатку 5 до Інструкції, а у полі 369 «Коментар до виду суб’єкта» вказати підстави поновлення діяльності.

Одночасно у розділі V форми № 1-ФМ вказуються відомості про призначення відповідального працівника та (у разі наявності) відомості про особу, що тимчасово виконує його обов’язки.

За результатами аналізу типових помилок, що допускаються суб’єктами при поданні форми 1-ФМ, надаємо наступні рекомендації:

1. Поле 031 «Номер вихідної реєстрації форми 1-ФМ». У цьому полі обов’язково вказується вихідний номер кореспондентської нумерації у суб’єкті.

2. Поле 050 «Обліковий ідентифікатор суб’єкта». При поданні до Держфінмоніторингу форми № 1-ФМ, у тому числі про відокремлений підрозділ, поле 050 заповнюється обов’язково, за винятком першого подання форми № 1-ФМ про суб’єкта.

3. Поле 051 «Обліковий ідентифікатор відокремленого підрозділу». При поданні до Держфінмоніторингу форми № 1-ФМ з інформацією про відокремлений підрозділ, поле 051 заповнюється обов’язково, за винятком першого подання форми № 1-ФМ про відокремлений підрозділ суб’єкта.

4. Поле 060 «Тип суб’єкта (код) відомості про який подаються» заповнюється відповідно до Довідника кодів типів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначеного у додатку 7 до Інструкції. Наприклад, поле 060 матиме вигляд для юридичної особи – «1», для філії (структурного підрозділу) – «4»; для представництва – «5». За період, який аналізувався, суб’єктами при заповненні даного поля здійснено 2,4 % помилок від загальної кількості повідомлень, надісланих з помилками.

5. Поле 100 «Вид суб’єкта (код)». У полях 101 — 103 указується код (коди) виду суб’єкта первинного фінансового моніторингу згідно з Довідником кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначеного у додатку 5 до Інструкції. Наприклад, поле 101 матиме вигляд для страхової установи – «3110», для страхового брокера – «3120», для ломбарду – «3310», для кредитної спілки – «3410», для адміністратора недержавного пенсійного фонду (діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів) – «3710», для торгівців цінними паперами (діяльність по випуску та обігу цінних паперів) – «4310», для торгівця-зберігача (діяльність по випуску та обігу цінних паперів, депозитарна діяльність зберігача) – «4410», для емітента (діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів) – «4510», для компаній з управління активами (діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування, діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів) – «4610», для нотаріусів – «7210», для аудиторів – «7320», для операторів поштового зв’язку – «9310».

6. У разі якщо суб’єкт припиняє свою діяльність, то в полі 101 проставляються чотири нулі, а в полі 109 «Коментар до виду суб’єкта» вказуються підстави припинення діяльності суб’єкта (номер та дата наказу, рішення, назва органу (установи), що їх видав, тощо).

7. Поле 360 «Вид суб’єкта (код)». У полях 361- 363 указуються код (коди) виду відокремленого підрозділу згідно з Довідником кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначеним у додатку 5 до Інструкції. У разі якщо відокремлений підрозділ припиняє свою діяльність то в полі 361 проставляються чотири нулі, а в полі 369 «Коментар до виду суб’єкта» указуються підстави припинення діяльності відокремленого підрозділу (номер та дата наказу, рішення, назва органу (установи), що їх видав, тощо).

8. Дата наказів про призначення у полях 530, 610 та звільнення у полі 680 не може бути пізніше ніж дата вихідної реєстрації форми № 1-ФМ у полі 030.

9. При заповненні розділів ІІ та ІІІ слід врахувати, що інформація у підрозділі «Місцезнаходження або місце проживання» (адреса місця реєстрації суб’єкта) розділу ІІ та у розділі ІІІ «Місце фактичного здійснення діяльності» (адреса фактичного місцезнаходження суб’єкта) може співпадати. Якщо зазначена інформація співпадає, при поданні до Держфінмоніторингу форми № 1-ФМ з кодом виду повідомлення «первинне», необхідно вказати однакову інформацію в підрозділі «Місцезнаходження або місце проживання» розділу ІІ та в розділі ІІІ «Місце фактичного здійснення діяльності».

10. У колі в правому нижньому куті форми № 1-ФМ проставляється зразок відбитка печатки суб’єкта (для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово без утворення юридичної особи – у разі наявності) або відокремленого підрозділу (у разі надання права відокремленому підрозділу самостійно подавати до Держфінмоніторингу інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу).

11. Форма № 1-ФМ підписується керівником суб’єкта із зазначенням таких відомостей:

— повне найменування посади;

— прізвище, ім’я та по батькові керівника.

Підпис засвідчується відбитком печатки суб’єкта з одночасним проставлянням у колі в правому нижньому куті форми № 1-ФМ зразка відбитка печатки суб’єкта (для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово без утворення юридичної особи – у разі наявності) або відокремленого підрозділу, відомості про які містить форма № 1-ФМ.

Отже, у формі № 1-ФМ має бути два відбитка печатки.

За період, який аналізувався, суб’єктами надано 18,6 % форм № 1-ФМ з неправильно проставленими печатками або їх відсутністю.

2. Рекомендації щодо заповнення полів у формах № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» та № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу»

Найбільше помилок, які допущені суб’єктами при поданні інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, пов’язані з незаповненням обов’язкових полів у формах № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» і № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу».

За період, який аналізувався, з таким типом помилок суб’єктами надіслано 36 % повідомлень про фінансові операції.

При заповненні форми № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі – форма № 2-ФМ) необхідно врахувати, що форма № 2-ФМ формується із послідовних записів про фінансову операцію. При цьому, кожен запис складається із заповнених бланків форми № 2-ФМ за відповідними розділами. Усі записи (сторінки) форми № 2-ФМ нумеруються послідовно та мають наскрізну нумерацію.

Слід відмітити, що виправлення даних, внесених до форми № 2-ФМ, не допускається. У разі допущення у формі № 2-ФМ помилки (помилок) необхідно анулювати помилковий запис у формі № 2-ФМ щодо відповідної фінансової операції, а виправлений запис про фінансову операцію внести під новим номером. Анулювання запису фіксується шляхом внесення слова «АНУЛЬОВАНО» у поле «Додаткова інформація» розділу IV форми № 2-ФМ, у якій суб’єктом допущено помилку. Новий запис у формі № 2-ФМ повинен містити порядковий номер за загальною наскрізною нумерацією записів (поле 470 «Порядковий номер реєстрації фінансової операції у реєстрі»).

Розділ IV «Додаткова інформація» заповнюється у разі необхідності надання суб’єктом (відокремленим підрозділом) до Держфінмоніторингу додаткової інформації, яка стосується фінансової операції та/або про мотивовану підозру стосовно того, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму і не знайшла свого відображення у попередніх розділах.

За результатами аналізу слід зазначити, що найбільше помилок допускається суб’єктами при заповненні обов’язкових для заповнення полів форми № 2-ФМ, а саме:

— поле 200 «Номер телефону (з кодом населеного пункту)», поле 220 «Тип суб’єкта (код)», поле 240 «Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (для фізичної особи — ідентифікаційний номер за ДРФО)», поле 250 «Скорочена назва суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи відокремленого підрозділу», поле 260 «Обліковий ідентифікатор суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи відокремленого підрозділу», поле 290 «Поштовий індекс», поле 300 «Населений пункт», поле 350 «Номер телефону (з кодом населеного пункту)», поле 440 «Дата здійснення повідомлення».

Наприклад, номер телефону у Тернополі 762344 матиме вигляд: 0 3 5 2 7 6 2 3 4 4

— поле 280 «Область (код та назва)» заповнюється згідно з Довідником кодів областей України, визначеним у додатку 11 до Інструкції у разі якщо у полі 270 «Країна (код та назва)» значення «Україна».

Для Полтавської області поле 280 матиме вигляд: 5 3

— поля 370-410 в підрозділі «Відомості про відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу), в якому було зареєстровано фінансову операцію» розділу I повинні бути задані при кожному поданні форми 2-ФМ.

— поле 460 «Черговий номер фінансової операції у повідомленні». При заповненні цього поля необхідно враховувати кількість форм № 2-ФМ, які додаються до форми № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі – форма № 4-ФМ). Якщо у складі форми № 4-ФМ надається інформація про одну фінансову операцію, то поле 460 матиме вигляд: — 1

Помилки щодо заповнення чергового номера фінансової операції в повідомленні (поле 460) складають 1 % від загальної кількості повідомлень надісланих з помилками.

— поле 490 «Ознака можливості відношення фінансової операції до фінансування тероризму» обов’язково повинно бути задано і приймає значення: 1 — за відсутності ознак відношення фінансової операції до фінансування тероризму; 2 — якщо учасником фінансової операції або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, та операцію зупинено; 3 — в інших випадках відношення фінансової операції до фінансування терористичної діяльності.

У разі якщо суб’єкт у полі 490 «Ознака можливості відношення фінансової операції до фінансування тероризму» форми № 2-ФМ вказує «2» то у полі 590 «Ознака здійснення фінансової операції (код)» необхідно вказати код «4» (Довідник кодів ознак здійснення фінансових операцій – додаток 10 до Інструкції).

— поля 540, 550, 560 обов’язково повинні бути задані. При цьому, у полі 540 «Код валюти/банківського металу» вказується код валюти або банківського металу, з використанням яких була проведена фінансова операція, відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 за № 34.

Для операції проведеної в гривнях поле 540 матиме вигляд: 9 8 0

У полі 550 «Сума фінансової операції у валюті проведення (вага банківського металу в грамах)» вказується цифрами сума операції в іноземній валюті або вага банківського металу в грамах. Якщо операція проводилась у гривнях — у полі 550 вказується сума в гривнях.

У полі 560 «Сума фінансової операції у гривневому еквіваленті» вказується цифрами сума операції в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення операції.

— поле 600 «Код виду фінансової операції» заповнюється суб’єктом у порядку визначеному додатком 1 до Інструкції. Повідомлення, що стосуються невірного заповнення поля 600 складають 15,4 % від загальної кількості повідомлень, наданих з помилками.

— поля 611- 614 повинні бути задані обов’язково, якщо фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу. При цьому, необхідно вказати одну або декілька ознак фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, визначених у додатку 2 до Інструкції.

— поля 631- 634 повинні бути задані обов’язково якщо фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому, необхідно вказати одну або декілька ознак фінансової операції, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, визначених у додатку 3 до Інструкції.

— поля 620, 640 — коментар до ознаки (ознак) фінансової операції, що підлягає обов’язковому / внутрішньому фінансовому моніторингу, обов’язково повинні бути задані, якщо заповнені поля 611- 614 та 631- 634 відповідно.

Кількість учасників, зазначених у полі 500 «Кількість учасників фінансової операції» форми № 2-ФМ, повинна співпадати з кількістю наданих відомостей про учасників фінансової операції (розділ III форми № 2-ФМ). Окремо для кожного учасника операції заповнюється розділ III форми № 2-ФМ. При цьому, у заголовку розділу III форми № 2-ФМ проставляється номер учасника фінансової операції. Наприклад, для першого учасника фінансової операції поле матиме наступний вигляд:
Розділ III. Відомості № - - - - 1 про учасника операції

— поле 710 «Кількість аркушів доданих документів». Якщо суб’єкт не долучає до повідомлення про фінансову операцію, що подається до Держфінмоніторингу, будь-яких документів то у полі в останній клітині проставляється символ «0» (нуль), а у вільних клітинах символ «-» (прочерк) і поле матиме наступний вигляд: — - - - 0

Поле 710 «Кількість аркушів доданих документів» обов’язково повинно бути задано. Проставляння символу «-» (прочерк) у всіх клітинах не допускається.

При поданні форми № 4-ФМ слід пам’ятати, що дана форма може містити відомості щодо декількох фінансових операцій, які здійснюються з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Форма № 4-ФМ, що містить відомості про фінансові операції, що пов’язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, повинна містити відомості лише про такі фінансові операції.

Форма № 4-ФМ підписується особисто працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу), відповідальним за проведення фінансового моніторингу, або особою, яка тимчасово виконує його обов’язки, із зазначенням повного найменування посади, прізвища, імені та по батькові. Підпис засвідчується відбитком печатки суб’єкта (відокремленого підрозділу).

На кожну фінансову операцію (форма № 2-ФМ) з наданої форми № 4-ФМ, Держфінмоніторинг надсилає суб’єкту (відокремленому підрозділу) форму № 5-ФМ «Повідомлення про взяття фінансової операції на облік або про відмову від взяття на облік Держфінмоніторингом» (далі – форма 5-ФМ) (якщо інформація про фінансову операцію подається в паперовому вигляді) і повідомлення-квитанцію (якщо інформація про фінансову операцію подається в електронному вигляді).

Якщо Держфінмоніторингом виявлені помилки у формі № 4-ФМ то всі витяги з форми № 2-ФМ, що були долучені до цієї форми № 4-ФМ, вважаються не взятими на облік. У цьому разі суб’єкт (відокремлений підрозділ) після отримання форми 5-ФМ формує нову форму № 4-ФМ з виправленими помилками та надсилає її разом з формою № 2-ФМ до Держфінмоніторингу.

У випадку якщо суб’єкт (відокремлений підрозділ) отримав форму 5-ФМ про відмову у взятті на облік Держфінмоніторингом інформації щодо окремої фінансової операції, необхідно анулювати відповідний запис у формі № 2-ФМ, внести цю фінансову операцію з виправленими помилками під новим номером у форму № 2-ФМ та надати Держфінмоніторингу її у складі нової форми № 4-ФМ.

При цьому, значення поля 040 «Кількість фінансових операцій у повідомленні» форми № 4-ФМ повинно співпадати з кількістю наданих у повідомлені форм № 2-ФМ.

Якщо форма № 2-ФМ ведеться в електронному вигляді, тоді до 5 числа кожного наступного місяця всі нові записи роздруковуються, усі сторінки засвідчуються підписом керівника або відповідального працівника. Роздруковані сторінки складаються в хронологічному порядку, прошнуровуються, засвідчуються підписом керівника або відповідального працівника, скріпленим печаткою. На першій сторінці зазначається кількість сторінок, перша та остання дата внесення інформації.

У разі неможливості, у встановлені строки, внести інформацію про фінансову операцію у реєстр (форма 2-ФМ), який ведеться в електронному вигляді, інформація вноситься на паперових носіях.

4. Рекомендації щодо усунення неспівпадіння інформації в полях при заповненні форм № 1-ФМ « Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу)», № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» та № 4-ФМ «Повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу»

Суб’єктами допущено 5,51 % помилок, які стосуються неспівпадіння інформації у відповідних полях форм №1-ФМ, № 2-ФМ, № 4-ФМ.

Відомості про суб’єкта (відокремлений підрозділ), який надає інформацію за формою № 4-ФМ повинні співпадати з відомостями наданими у формі № 1-ФМ.

У разі зміни інформації, яка стала підставою для взяття суб’єкта (відокремленого підрозділу) на облік, суб’єкт протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідну інформацію за формою 1-ФМ. Така інформація може подаватися на паперових носіях або в електронному вигляді.

У разі подання повідомлення про фінансову операцію з новими реквізитами суб’єкта (відокремленого підрозділу) за умови, що реквізити суб’єкта взяті на облік Держфінмоніторингом залишаються незмінені, фінансова операція не береться на облік у зв’язку з неспівпадінням інформації у формах № 1-ФМ та № 4-ФМ. Найбільш поширеною помилкою такого типу є неспівпадіння інформації про адресу фактичного місцезнаходження суб’єкта та відомостей про відповідального працівника або особи, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, наданої у розділах III, V форми № 1-ФМ з інформацією, яка надається у формі № 4-ФМ.

У формі № 2-ФМ поле 430 «Номер повідомлення» та поле 440 «Дата здійснення повідомлення» повинні співпадати з полями 010 «Номер повідомлення» і 020 «Дата здійснення повідомлення» форми № 4-ФМ.

У формі № 2-ФМ поле 440 «Дата здійснення повідомлення» повинно співпадати з полем 020 «Дата здійснення повідомлення» форми № 4-ФМ.

Повідомлення, що містили неспівпадіння полів 430, 440 форми № 2-ФМ з полями 010, 020 форми № 4-ФМ складають 4,1 % від загальної кількості повідомлень надісланих з помилками.

4. Рекомендації щодо заповнення окремих полів форми № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу»

За період, який аналізувався, суб’єктами надіслано 8,9 % повідомлень з помилками, які допущені при заповнені полів 451, 452, 453 та полів 690, 700 форми № 2-ФМ.

Слід зазначити, що поля 451 «Номер попереднього повідомлення про фінансову операцію, що не взята на облік», 452 «Дата попередньої реєстрації фінансової операції в реєстрі, що не взята на облік» та 453 «Порядковий номер попередньої реєстрації фінансової операції в реєстрі, що не взята на облік» форми № 2-ФМ обов’язково заповнюються у разі коли суб’єкт (відокремлений підрозділ) подає нове повідомлення про фінансову операцію на заміну раніше поданого з помилками або неточностями та не взятого на облік Держфінмоніторингом. У цьому випадку:

— у полі 451 указується номер першого повідомлення про фінансову операцію, що не взята Держфінмоніторингом на облік;

— у полі 452 указується дата першої реєстрації фінансової операції у реєстрі, що не взята Держфінмоніторингом на облік;

— у полі 453 указується перший порядковий номер реєстрації фінансової операції в реєстрі, що не взята на облік.

При цьому, у полі 510 «Вид повідомлення про фінансову операцію (код)» слід проставляти код «3» — «Виправлення первинного» (Довідник кодів видів повідомлень – Додаток 6 до Інструкції).

Поле 510 «Вид повідомлення про фінансову операцію (код)» матиме вигляд: 3

Що стосується полів 690 «Порядковий номер фінансової операції, що корегується» та 700 «Дата та час реєстрації фінансової операції, що корегується» форми № 2-ФМ, то вони заповнюються у тому випадку, коли суб’єкт або відокремлений підрозділ надсилає інформацію до Держфінмоніторингу про фінансову операцію, на заміну раніше взятої на облік Держфінмоніторингом фінансової операції та у якій суб’єкт самостійно виявив помилки або неточності. У цьому випадку необхідно анулювати помилковий запис щодо відповідної фінансової операції, а виправлений запис про фінансову операцію внести під новим номером та надіслати до Держфінмоніторингу. При цьому, в полях 690 та 700 форми № 2-ФМ зазначається відповідно порядковий номер фінансової операції, що корегується, та дата реєстрації фінансової операції, що корегується.

При цьому, у полі 510 «Вид повідомлення про фінансову операцію (код)» слід проставляти код «2» — «корегуюче» (Довідника кодів видів повідомлень – Додаток 6 до Інструкції).

Поле 510 «Вид повідомлення про фінансову операцію (код)» матиме вигляд: 2

5. Рекомендації, що стосуються визначення відношення особи до операції

При визначенні відношення особи до операції слід керуватися наступним.

Клієнт — будь-яка особа, що звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Контрагент — особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може виступати суб’єкт первинного фінансового моніторингу), при якій між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів.

Вигодоодержувач – особа, на користь якої проводиться фінансова операція.

У формі № 2-ФМ кількість відомостей про учасників операції повинна бути не менше 2 (поле 500). У залежності від характеру фінансової операції форма № 2-ФМ може містити декілька відомостей про клієнтів, контрагентів та інших учасників фінансової операції.

Суб’єкт (відокремлений підрозділ) при визначенні типу особи, що має відношення до фінансової операції, та заповненні розділу III «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ керується наступним правилом: суб’єкт не може виступати як клієнт у фінансовій операції, дані про яку він вносить у форму № 2-ФМ.

В операції повинно бути не менше 2 учасників (клієнт та контрагент). При цьому, помилковим є визначення учасниками фінансової операції одночасно двох клієнтів або контрагентів. При заповненні форми № 2-ФМ необхідно враховувати, що бланки форм, передбачені розділом III «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ, заповнюються для кожного учасника фінансової операції окремо. Кількість наданих відомостей про учасників фінансової операції повинна співпадати з кількістю зазначених у полі 500 форми № 2-ФМ учасників фінансової операції.

Спеціально визначеним суб’єктам первинного фінансового моніторингу при заповненні розділу ІІІ «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ необхідно вказувати відомості щонайменше про двох учасників фінансової операції (клієнта та контрагента).

Наприклад, для двох учасників фінансової операції поля у заголовку розділу III форми № 2-ФМ матимуть такий вигляд: Розділ III. Відомості - - - - 1 про учасника операції

Розділ III. Відомості - - - - 2 про учасника операції

Приклади заповнення форм обліку та подання інформації пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу ( www.sdfm.gov.ua) в розділі: Інформаційна взаємодія / Форми обліку та подання інформації.

У випадку якщо спеціально визначений суб’єкт первинного фінансового моніторингу є учасником фінансової операції (наприклад, безпосередньо купує/продає майно, сплачуючи або отримуючи грошову компенсацію за нього) тоді він обов’язково зазначається як контрагент і при заповнені розділу III «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ зазначаються відомості лише про іншого учасника (або учасників якщо їх декілька) фінансової операції. При цьому, у розділі IV «Додаткова інформація» форми № 2-ФМ необхідно зазначати тип участі спеціально визначеного суб’єкта первинного фінансового моніторингу у фінансовій операції як контрагента.

Суб’єктами надано до Держфінмоніторингу 3,52% повідомлень з помилками, які стосуються визначення відношення особи до операції.

6. Рекомендації, що пов’язані з нумерацією запису в реєстрі фінансових операцій

Кожній фінансовій операції, яка внесена до Реєстру (форма № 2-ФМ), присвоюється порядковий номер (поле 470). Порядкові номери в Реєстрі починаються з «1» і нумеруються послідовно. При цьому, порядкові номери в Реєстрі мають наскрізну нумерацію та не можуть повторюватись протягом усього періоду діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу). Кожного наступного року нумерація продовжується за останнім номером попереднього року.

Водночас, слід відмітити, що згідно вимог законодавства спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, нотаріусами Реєстр (форма № 2-ФМ) ведеться окремо і відрізняється від реєстру для реєстрації нотаріальних дій. Нумерація у цих реєстрах не збігається.

Кількість повідомлень, що пов’язані з невірною нумерацією запису в формі № 2-ФМ фінансових операцій, складає 2 % від загальної кількості повідомлень надісланих з помилками.

НАКАЗ. Затверджено порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство юстиції

НАКАЗ. Затверджено порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство юстиції

МІНІСТЕРСТСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

08.06.2011 м. Київ № 1521/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції 08.06.2011 за № 694/19432

Про затвердження Порядку складення та
подання запитів на публічну інформацію,
розпорядником якої є Міністерство
юстиції України

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», Указу Президента України від 5 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади»

НАКАЗУЮ:
Затвердити Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, що додається.
Затвердити Зміни до форм для подання запиту на отримання публічної інформації (додатки 1-7), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2011 року № 1434/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 травня 2011 року за № 629/19367, що додаються.
Розмістити Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра – керівника апарату А.Ю. Сєдова.

Міністр
Олександр Лавринович

Зареєстровано в Міністерстві юстиції
08.06.2011 за № 694/19432
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
08.06.2011 № 1521/5

Порядок складення та подання запитів
на публічну інформацію, розпорядником
якої є Міністерство юстиції України

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон), Указу Президента України від 5 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» з метою створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі.

1.3. Розпорядником публічної інформації відповідно до Закону є Міністерство юстиції України.

1.4. Доступ до публічної інформації Міністерства юстиції України забезпечується шляхом надання інформації за запитами на отримання публічної інформації.

1.5. Запитувачами публічної інформації відповідно до Закону є фізичні, юридичні особи та об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій.

1.6. Відносини у сфері звернень громадян регулюються Законом України «Про звернення громадян».

ІІ. Складення та подання запитів
на публічну інформацію

2.1. Запитувач має право звернутися до Міністерства юстиції України із запитом на отримання публічної інформації незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

2.2. Запит на отримання публічної інформації може бути індивідуальним або колективним.

2.3. Запит на отримання публічної інформації подається Міністерству юстиції в усній чи письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, телефаксом, електронною поштою або по телефону на вибір запитувача.

2.4. Письмовий запит на отримання публічної інформації подається в довільній формі.

2.5. Запит на інформацію повинен містити:

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти, номер засобу зв’язку, якщо такий є;

загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

підпис і дату за умови подання письмового запиту.

2.6. З метою спрощення процедури оформлення письмового запиту запитувач може використати форми для подання запиту на отримання публічної інформації (далі – форми запиту), затверджені наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2011 року № 1434/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 травня 2011 року за № 629/19367.

2.7. Форми запиту розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та на інформаційних стендах в адміністративних будівлях Міністерства юстиції України.

2.8. Запитувач може заповнити форми запиту безпосередньо на веб-сайті Міністерства юстиції України.

2.9. У формах запиту запитувачеві надається можливість вибрати форму надання відповіді – поштою, телефаксом, електронною поштою.

2.10. Запит на інформацію може бути подано запитувачем особисто до спеціального структурного підрозділу, який організовує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України.

2.11. У разі коли з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його оформлює представник спеціального структурного підрозділу, який організовує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, із зазначенням у запиті прізвища, імені, по батькові, контактного телефону, та надає копію запиту особі, яка його подала.

2.12. На вимогу запитувача на першому аркуші копії запиту проставляється відбиток штампа із зазначенням найменування Міністерства юстиції України, дати надходження та вхідного номера запиту. Така копія повертається запитувачу.

Директор Департаменту реєстрації
та систематизації нормативних
актів, правоосвітньої діяльності

Н.А. Железняк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
_______08.06.2011 № 1521/5_______

Зміни до форм для подання запиту
на отримання публічної інформації

Доповнити форми для подання запиту на отримання публічної інформації (додатки 1-7), затверджені наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2011 року № 1434/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 травня 2011 року за № 629/19367, примітками такого змісту:

«Примітки:

1. Система обліку, що містить інформацію про документи, які перебувають у володінні Міністерства юстиції України, розміщується на веб-сайті Міністерства юстиції України minjust.gov.ua.

2. Запит може бути поданий:

на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 (на конверті вказувати «Публічна інформація»);

на електронні адреси: civil@minjust.gov.ua; public_info@minjust.gov.ua;

телефаксом: (44) 486-71-76; (44) 279-17-35.

3. Запит на інформацію може бути подано запитувачем особисто до спеціального структурного підрозділу, який організовує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, кімната № 102.

4. Форми запитів можна отримати в Міністерстві юстиції України за адресами: вул. Городецького, 13, кімната № 102; вул. Артема, 73, кімната № 126.

5. У запиті необхідно зазначити спосіб отримання інформації.

6. Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем, протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту.

7. У разі коли запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, інформації щодо стану навколишнього природного середовища, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь надається протягом 48 годин з дня отримання запиту.

8. У разі коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувачу повідомляється в письмовій формі не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту.

9. Інформація на запит надається безоплатно.

10. У разі коли запитувана інформація містить документи обсягом понад 10 сторінок, про це протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту повідомляється запитувачу із зазначенням обсягу фактичних витрат, пов’язаних із копіюванням або друком документів, та реквізитів і порядку відшкодування таких витрат. Надання інформації здійснюється протягом трьох робочих днів після підтвердження оплати вартості фактичних витрат.

11. У задоволенні запиту може бути відмовлено у таких випадках:

11.1 Міністерство юстиції України не володіє і не зобов’язано відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

11.2 інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

11.3 запитувач не оплатив фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком документів, відповідно до пункту 10 цих приміток;

11.4 не дотримано вимог до складення та подання запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме не зазначено:

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);

загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);

підпис і дату (за умови подання письмового запиту).».

Директор Департаменту реєстрації
та систематизації нормативних актів,
правоосвітньої діяльності

Н.А. Железняк