НАКАЗ. Внесено зміни до Правил ведення нотаріального діловодства

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

03.10.2011 м. Київ N 3100/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
04.10.2011 р. за N 1144/19882

Про внесення змін до Правил
ведення нотаріального діловодства

Відповідно до статті 14 Закону України „Про нотаріат” та постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 938 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань доступу до інформації”

НАКАЗУЮ:
У пункті 2.2 розділу ІІ Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613, слова „конфіденційну інформацію, що є власністю держави” замінити словами „службову інформацію”.
Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І):
подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”;
довести цей наказ до відома начальників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Начальникам головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі довести цей наказ до відома нотаріусів.
Цей наказ набирає чинності з 14.10.2011.

Міністр
Олександр Лавринович

Лист Державної служби фінансового моніторингу України від 02.09.2011 № 4409/0340-6-5

1.Чи обов’язково нотаріус повідомляє Держфінмоніторинг України про фінансові операції, у випадку посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень, у разі відсутності достатніх підстав підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням), доходів, одержаних злочинним шляхом?

Відповідно до підпункту «г» пункту 8 частини другої статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі — Закон) спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, нотаріуси, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

Частиною першою статті 8 Закону встановлено, що нотаріуси виконують обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо: купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.

Пунктом 3 частини другої статті 6 Закону встановлено обов’язок суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи відмови клієнта від їх проведення.

Слід зауважити, що відповідно до пункту 5.1 Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України від 29.09.2010 № 2339/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2010 за № 860/18155 виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, в тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) на підставі:

ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, опублікованих на офіційних веб — сайтах Держфінмоніторингу України та Мін’юсту;

критеріїв ризику, визначених Держфінмоніторингом України;

рекомендацій Мін’юсту.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона, зокрема, має одну або більше наступних ознак:

заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;

виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).

Водночас, відповідно до пункту 6 частини другої статті 6 Закону спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу — нотаріуси зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг України, зокрема про:

фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, — у день виникнення підозр, а не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких операцій або спроби їх проведення;

виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, — в день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це визначені законом правоохоронні органи.

В той же час, відповідно до частини шостої статті 8 Закону нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо фінансових операцій, у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень.

Таким чином, нотаріус повідомляє Держфінмоніторинг України про фінансові операції з посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості на суму, що дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті еквівалентну 400000 гривень, лише у випадку, якщо у нього виникають підозри, що такі операції пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом або якщо вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

У таких випадках, згідно з частиною четвертою статті 12 Закону, подання нотаріусом інформації до Держфінмоніторингу України в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці.

Водночас, сам по собі факт посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400000 гривень не є безпосередньою підставою для повідомлення Держфінмоніторингу України про зазначену фінансову операцію як таку, що пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

2. Чи розповсюджуються на нотаріусів вимоги статті 15 Закону щодо реєстрації та повідомлення Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу?

Згідно з абзацом другим частини шостої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі — Закон) для нотаріусів як для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу не встановлено обов’язку, реєструвати та повідомляти Держфінмоніторинг України про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, а тому вимоги статті 15 Закону «Фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу» не поширюються на спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, в тому числі на нотаріусів.

3. Яким чином заповнити поля 630 «Код ВФМ» та 640 «Коментар до коду» форми № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» у разі подання до Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу?

Частиною третьою статті 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі — Закон) передбачено, що порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 затверджено Порядок взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (далі — Порядок).

З метою забезпечення виконання зазначеного Порядку Держфінмоніторингом України прийнято наказ від 26.08.2010 № 148 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2010 за № 891/18186 (далі – Інструкція).

Згідно із пунктом 1 розділу III Інструкції форма № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі — форма № 2-ФМ) формується із послідовних записів про фінансову операцію, при цьому кожний запис складається із заповнених бланків форм за відповідними розділами. Усі записи в Реєстрі нумеруються послідовно та мають наскрізну нумерацію. Бланки форм, передбачені розділом III реєстру, заповнюються для кожного учасника фінансової операції окремо.

Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах.

Форма № 2-ФМ повинна обов’язково включати відомості щонайменше про двох учасників: клієнта та контрагента.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону клієнт – це будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Згідно з Інструкцією, контрагент – це особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може виступати суб’єкт первинного фінансового моніторингу), при якій між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів.

При цьому, помилковим є визначення учасниками фінансової операції одночасно двох клієнтів або контрагентів.

Таким чином, клієнтом, може бути як покупець так і продавець, в залежності від того, яка саме особа звернулася за наданням послуг до нотаріуса.

Залежно від характеру фінансової операції форма № 2-ФМ може містити декілька відомостей про клієнтів, контрагентів та інших учасників фінансової операції згідно з Довідником кодів типів осіб, що мають відношення до фінансової операції (додаток 8 до Інструкції).

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при визначенні особи, що має відношення до фінансової операції, та заповненні розділу III «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ керується таким правилом: суб’єкт первинного фінансового моніторингу не може виступати у фінансовій операції, дані про яку він вносить у реєстр як клієнт.

Слід врахувати, що форма № 2-ФМ заповнюється шляхом внесення кодів у відповідні поля з використанням довідників кодів, які містяться в додатках до Інструкції.

У випадку, якщо нотаріус бере участь у підготовці та здійснені правочину щодо купівлі-продажу нерухомості та при цьому встановив, що ринкова вартість нерухомості занижена, нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до підпункту «б» пункту 6 частини другої статті 6 Закону зобов’язаний повідомити про таку фінансову операцію Держфінмоніторинг України у день виникнення підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації такої операції або спроби її проведення.

Поля 630 «Код ВФМ» та 640 «Коментар до коду» форми № 2-ФМ повинні бути задані обов’язково якщо фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу.

Звертаємо увагу, що «Код ВФМ» 900 додатку 3 Інструкції використовується спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу у всіх випадках реєстрації (подання) фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому, інші «Коди ВФМ» спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу зокрема, нотаріусами згідно Інструкції не використовуються.

У разі, посвідчення нотаріусом договору купівлі — продажу нерухомого майна з підозрою оцінки нижче ринкової вартості, у полі 630 форми № 2-ФМ необхідно вказати «Код ВФМ» 900 та у полі 640 прокоментувати суть підозри.

Також інформуємо Вас, що рекомендації щодо заповнення окремих полів форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу розміщені на веб — сайті Держфінмоніторингу України у рубриці «Інформаційна взаємодія» / «Технологія електронної взаємодії»/ «Для небанківських установ».

Кабінет Міністрів виключив з переліку платних послуг, що можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), майже половину позицій. Зміни до відповідної постанови, що були внесені на розгляд Уряду Міністерством юстиції, ухвалено сьогодні, 5 жовтня, під час засідання Кабінету Міністрів.

Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, Уряд погодився виключити 6 з 15 пунктів, що містилися в Переліку платних послуг, які можуть надаватись відділами державної реєстрації актів цивільного стану. (Відповідний перелік був затверджений постановою Кабміну 22 грудня 2010 року.)

Так, з постанови виключено пункти, згідно з якими на платній основі надавалися такі послуги як:
прийом заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану, про внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану за межами відділу державної реєстрації актів цивільного стану;
ксерокопіювання, ламінування документів, які видаються органами державної реєстрації актів цивільного стану;
виконання запитів органів державної реєстрації актів цивільного стану в день їх надходження;
розгляд заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, зміну імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем подання заяви у строк менший, ніж встановлений законодавством;
розгляд та виконання справ (повідомлень) про внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану в строк менший, ніж встановлений законодавством;
перевірка достовірності документів про державну реєстрацію актів цивільного стану для подальшого використання в іноземних державах.

Міністр нагадав, що функції з державної реєстрації актів цивільного стану здійснюються безоплатно або, у випадках, визначених законодавством, за умови сплати державного мита.

Додаткові послуги, які пропонуються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, громадяни отримують виключно за власним бажанням. Вимога стосовно визначення Кабінетом Міністрів переліку платних послуг РАЦСів міститься в Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», який був ухвалений Верховною Радою у липні поточного року.

Наприклад, РАЦСи стягують плату за організацію та проведення індивідуальних обрядів державної реєстрації шлюбу та народження (зокрема, обрядів ювілеїв весілля, обрядів заручин) з використанням різноманітних елементів урочистості. Передбачено плату за надання окремих видів кур’єрських послуг, за здійснення правової допомоги з одночасним складанням заяв (анкет, прохань) у вирішенні питання тощо.

Постанова приймалася з метою впорядкування надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану та формування єдиного для всієї системи переліку платних послуг. Відсутність переліку платних послуг створювала передумови для корупційних проявів, оскільки прохання громадянина отримати необхідну послугу давало привід для матеріального заохочення працівників органів РАЦС.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

ЗМІСТ
Передмова 19
РОЗДІЛ 1
НОТАРІАЛЬНЕ ДІЛОВОДСТВО 20
§ 1 Поняття нотаріального діловодства 20
Правова база нотаріального діловодства 23
§ 2 Особи, відповідальні за діловодство 25
Зразок 1
Примірний наказ про призначення особи, відповідальної за ведення нотаріального діловодства в державній нотаріальній конторі 27
Зразок 2
Примірний наказ про покладення організації діловодства та архіву на помічника приватного нотаріуса 28
§ 3 Особливості приймання-передавання документів нотаріального діловодства в разі зміни завідувача контори чи особи, відповідальної за ведення діловодства, заміщення (зупинення нотаріальної діяльності) приватного нотаріуса 29
§ 4 Організаційно-розпорядчі документи в нотаріальному діловодстві 32
1. Бланки контори, архіву, приватного нотаріуса 35
Зразок 1
Примірний загальний бланк державної нотаріальної контори з поздовжнім розміщенням реквізитів 38
Зразок 2
Примірний загальний бланк приватного нотаріуса з поздовжнім розміщенням реквізитів 39
Зразок 3
Примірний бланк листа державної нотаріальної контори з поздовжнім розміщенням реквізитів 40
Зразок 4
Примірний бланк листа державної нотаріальної контори з кутовим розміщенням реквізитів 41
Зразок 5
Примірний бланк листа приватного нотаріуса з поздовжнім розміщенням реквізитів 42
Зразок 6
Примірний бланк листа приватного нотаріуса з кутовим розміщенням реквізитів 43
Зразок 7
Примірний бланк наказу державної нотаріальної контори з поздовжнім розміщенням реквізитів 44
Зразок 8
Примірний бланк наказу приватного нотаріуса з поздовжнім розміщенням реквізитів 45
2. Реквізити організаційно-розпорядчих документів, службових документів у нотаріальному діловодстві 46
3. Складання окремих видів організаційно-розпорядчих документів конторою, архівом, приватним нотаріусом 68
3.1. Накази контори, архіву, приватного нотаріуса 68
Зразок 1
Примірний наказ про встановлення графіку часу прийому
громадян 70
Зразок 2
Примірний наказ про надання відпустки 71
3.2. Плани роботи 71
Зразок
Примірна форма квартального плану роботи державної нотаріальної контори 72
3.3. Протоколи виробничих нарад державної нотаріальної контори 73
Зразок
Примірна форма протоколу виробничої наради державної нотаріальної контори 73
§ 5 Ведення особових справ осіб, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, та інших документів з особового складу 74
1. Накази з особового складу 75
Зразок 1
Примірний наказ про прийняття на роботу 76
Зразок 2
Примірний наказ про звільнення 77
Зразок 3
Примірний наказ про зміну прізвища працівника 78
2. Особові рахунки працівників 79
3. Особові справи осіб, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом 79
4. Книга реєстрації наказів з особового складу 80
§ 6 Складання нотаріальних документів 81
1. Вимоги до текстів нотаріальних документів 83
2. Внесення змін, доповнень, дописок та виправлень до нотаріально оформлюваного документа 84
3. Документи, які викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів 86
4. Вимоги до посвідчувальних написів та форм нотаріальних документів 86
5. Вимоги до документів, які приймаються для вчинення нотаріальної дії 87
§ 7 Відмітки, які проставляє нотаріус 88
1. Відмітка про наявність оригіналів документів та відмітка на документах, які нотаріус повертає 89
1.1. Відмітка про наявність оригіналів документів 89
1.2. Відмітка на документах, які нотаріус повертає 91
2. Відмітки на документах, що зберігаються в справах нотаріуса 93
3. Відмітки в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій 96
4. Відмітки в реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів та відмітки в алфавітних книгах 97
5. Відмітки в книзі обліку спадкових справ 98
§ 8 Практичний коментар до порядку ведення та заповнення Реєстрів для реєстрації
нотаріальних дій 99
1. Загальні вимоги 99
2. Особливості ведення Реєстрів 101
3. Загальні вимоги щодо заповнення Реєстрів 104
4. Порядок заповнення граф 1–7 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 108
4.1. Порядок заповнення графи 1 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 108
4.2. Порядок заповнення графи 2 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 113
4.3. Порядок заповнення графи 3 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 113
4.4. Порядок заповнення графи 4 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 130
4.5. Порядок заповнення графи 5 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 142
4.6. Порядок заповнення графи 6 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 150
4.7. Порядок заповнення графи 7 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій 152
Зразки 155
Зразок 1
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підписів на банківських картках 156
Зразок 2
Запис у Реєстрі про засвідчення вірності двох копій одного й того самого документа 158
Зразок 3
Запис у Реєстрі про посвідчення довіреності та засвідчення вірності однієї копії до неї 160
Зразок 4
Запис у Реєстрі про посвідчення договору купівлі-продажу квартири та засвідчення справжності підпису перекладача на цьому ж договорі про усний переклад його тексту з української мови на англійську мову 160
Зразок 5
Запис у Реєстрі про посвідчення довіреності на представництво інтересів у правоохоронних органах 162
Зразок 6
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису на заяві про згоду на продаж квартири 164
Зразок 7
Запис у Реєстрі про посвідчення довіреності у порядку передоручення з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача на цій же довіреності про здійснення усного перекладу тексту з української мови на німецьку мову 166
Зразок 8
Запис у Реєстрі про посвідчення заповіту та засвідчення справжності підписів свідків на цьому ж заповіті 168
Зразок 9
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі з української мови на англійську мову тексту договору купівлі-продажу, здійсненого за місцем фактичного перебування перекладача через хворобу його ніг 170
Зразок 10
Запис у Реєстрі про засвідчення вірності копії заповіту 172
Зразок 11
Запис у Реєстрі про засвідчення вірності копії 172
Зразок 12
Запис у Реєстрі про засвідчення вірності декількох копій одного й того самого документа та вчинення декількох нотаріальних дій для однієї і тієї ж особи 174
Зразок 13
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису на заяві для неповнолітньої особи — громадянина України, повна дієздатність якої набута за фактом реєстрації шлюбу (ст. 34 ЦК України) 174
Зразок 14
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису на заяві для неповнолітньої особи — громадянина України, якій надано повну дієздатність (ст. 35 ЦК України) 176
Зразок 15
Запис у Реєстрі про посвідчення довіреності від імені юридичної особи на ведення справ у суді 176
Зразок 16
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису співвласника — юридичної особи на заяві про відмову від переважного права купівлі частини нерухомого майна
та засвідчення 2-х копій цієї заяви 178
Зразок 17
Застереження в Реєстрі про зроблені виправлення 180
Зразок 18
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підписів
на статуті 182
Зразок 19
Запис у Реєстрі про посвідчення договору купівлі-продажу квартири, де покупець — батьки та малолітня дитина, з копіями цього договору 182
Зразок 20
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису на заяві про одержання грошей за договором купівлі-продажу квартири 184
Зразок 21
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису співвласника на заяві про відмову від переважного права купівлі частини житлового будинку 186
Зразок 22
Запис у Реєстрі про посвідчення довіреності в порядку передоручення з копією з неї 186
Зразок 23
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису батьків неповнолітньої дитини зі згодою на укладення договору купівлі-продажу 188
Зразок 24
Запис у Реєстрі про посвідчення договору купівлі-продажу квартири за участю неповнолітнього, що вчиняється у присутності батьків, та засвідчення вірності копій
цього договору 190
Зразок 25
Запис у Реєстрі про посвідчення за межами робочого місця нотаріуса довіреності від імені особи, котра внаслідок хвороби не може підписатися особисто 192
Зразок 26
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису фізичної особи, котра внаслідок хвороби не може підписатися особисто, на заяві до суду (нотаріальну дію вчинено за межами робочого місця нотаріуса) 192
Зразок 27
Запис у Реєстрі про посвідчення договору іпотеки з накладанням заборони відчуження, сторонами якого є юридичні особи, але одна сторона діє на підставі статуту, а інша — за довіреністю; договір посвідчено за межами робочого місця нотаріуса; оплата за вчинення нотаріальної дії здійснювалася в безготівковому порядку 194
Зразок 28
Запис у Реєстрі про посвідчення довіреності на отримання ліцензії від імені фізичної особи — підприємця 198
Зразок 29
Запис у Реєстрі про посвідчення заповіту від імені особи, яка не може власноручно розписатися, при цьому особа,
що розписується за заповідача, за релігійними переконаннями не має податкового номера 198
Зразок 30
Запис у Реєстрі про посвідчення договору дарування житлового будинку за участі представника, однією зі сторін якого є іноземець 202
Зразок 31
Запис у Реєстрі про засвідчення справжності підпису на заяві про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця 204
Зразок 32
Запис у Реєстрі про посвідчення договору купівлі-продажу квартири із засвідченням справжності підпису перекладача на цьому ж договорі про усний переклад його тексту з української мови на російську мову 204
Зразок 33
Варіант проставлення відмітки про розірвання договору 206
Зразок 34
Варіант проставлення відмітки про скасування довіреності 208
Зразок 35
Варіант проставлення відмітки про скасування заповіту 208
Зразок 36
Варіант проставлення відмітки про визнання заповіту недійсним в судовому порядку 208
§ 9 Реєстрація документів, робота з кореспонденцією та виконання документів 212
1. Відмітка про виконання документа 215
2. Контроль за виконанням документів 217
РОЗДІЛ 2
СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ 218
Ведення статистичної звітності 218
Форма Звіту про роботу державних та приватних нотаріусів 219
РОЗДІЛ 3
АРХІВНА СПРАВА 223
§ 1 Формування справ (нарядів) 223
§ 2 Оформлення справ для архівного зберігання 225
1. Нумерація аркушів справи 226
2. Складання внутрішнього опису 227
3. Складання засвідчувального напису справи 228
4. Підшивання документів у справи 229
5. Оформлення обкладинок справ (нарядів) 230
Зразок 1
Примірний засвідчувальний напис справи 233
Зразок 2
Форма внутрішнього опису відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (чинна з 01.01.2011) 234
Зразок 3
Форма внутрішнього опису відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 № 2368/5, зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 16.11.2009 № 2151/5 (діяла з 01.01.2010 до 31.12.2010) 236
Зразок 4
Форма внутрішнього опису відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 № 2368/5 (діяла з 11.01.2009 до 31.12.2009) 237
Зразок 5
Форма внутрішнього опису відповідно до Інструкції про порядок передачі нотаріальних документів на тимчасове зберігання до державного нотаріального архіву, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2002 № 63/5, зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 № 101/5 (діяла з 25.11.2002) 238
§ 3 Особливості формування спадкових справ та оформлення їх для архівного зберігання 239
Зразок 1
Примірний внутрішній опис спадкової справи
приватного нотаріуса 243
Зразок 2
Примірний внутрішній опис до наряду (архівної папки) приватного нотаріуса 245
§ 4 Складання документів розділу 03 – Архів Типової номенклатури 246
1. Номенклатура справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса 246
2. Порядок складання індивідуальної номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (у запитаннях та відповідях) 247
3. Паспорт архіву 254
4. Історична довідка державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса 254
5. Описи справ (нарядів) 256
6. Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду 258
Зразок 1
Примірний паспорт № 1 архіву приватного нотаріуса 260
Зразок 2
Примірний паспорт № 2 архіву приватного нотаріуса 262
Зразок 3
Примірна історична довідка приватного нотаріуса 265
Зразок 4
Примірний опис справ постійного зберігання приватного нотаріуса (діяльність розпочато 2010 року) 268
Зразок 5
Примірний опис справ тривалого (понад 10 років) зберігання приватного нотаріуса (діяльність розпочато 2009 року) 269
Зразок 6
Примірний опис спадкових справ тривалого (понад 10 років) зберігання приватного нотаріуса 271
Зразок 7
Примірний опис справ з особового складу 272
Зразок 8
Примірна передмова до описів справ приватного нотаріуса 273
Зразок 9
Примірний акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, приватного нотаріуса 275
§ 5 Архівне зберігання та архів приватного нотаріуса 277
§ 6 Особливості передавання справ до державного нотаріального архіву 279
§ 7 Виїмка (вилучення) нотаріальних документів 280
Додатки 282
Додаток 1
Перелік книг, журналів і реєстрів, заведення яких передбачено Типовою номенклатурою 282
Додаток 2
Форми книг, журналів і реєстрів, заведення яких передбачено Типовою номенклатурою 287
Справа № 01-20
Журнал реєстрації фактів заміщення нотаріуса (додаток 7 до Положення про Порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності) 287
Справа № 01-21
Книга реєстрації наказів з особового складу
(додаток 17 до Правил) 287
Справа № 01-22
Книга реєстрації наказів з адміністративно-господарських питань (додаток 21 до Правил) 288
Справа № 01-23
Журнал реєстрації вхідних документів (додаток 19 до Правил) 288
Справа № 01-24
Журнал реєстрації вихідних документів
(додаток 20 до Правил) 288
Справа № 01-25
Книга обліку оприбуткування спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України (додаток 1 до п. 6.2 Положення про спеціальні бланки документів інформаційної системи) 289
Справа № 01-26
Журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса (додаток 14 до Правил) 289
Справа № 01-27
Журнал обліку печаток та штампів (додаток 11 до Інструкції про порядок обліку матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію) 290
Справа № 01-28
Розносна книга для місцевої кореспонденції (додаток 22 до Правил) 290
Справа № 01-29
Книга обліку літератури (додаток 16 до Правил) 291
Справа № 02-33
Реєстри для реєстрації нотаріальних дій (додаток 23 до Правил) 291
Справа № 02-34
Алфавітна книга обліку договорів відчуження нерухомого майна (додаток 8 до Правил) 292
Справа № 02-35
Алфавітна книга обліку інших договорів (додаток 8 до Правил) 292
Справа № 02-37
Алфавітна книга обліку договорів довічного утримання (догляду) (додаток 8 до Правил) 292
Справа № 02-36
Алфавітна книга обліку заповітів (додаток 6 до Правил) 292
Справа № 02-38
Книга обліку і реєстрації спадкових справ
(додаток 10 до Правил) 293
Справа № 02-39
Алфавітна книга обліку спадкових справ (додаток 7 до Правил) 293
Справа № 02-40
Реєстри для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів (додаток 24 до Правил) 294
Справа № 02-41
Алфавітна книга обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів
(додаток 9 до Правил) 295
Справа № 02-42
Книга обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою,
або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (додаток 11 до Правил) 296
Справа № 02-43
Книга обліку цінностей при вжитті заходів щодо охорони спадкового майна (додаток 12 до Правил) 297
Справа № 02-44
Книга обліку депозитних операцій (додаток 2 до пункту 10 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій) 297
Справа № 02-45
Книга обліку договорів на управління спадщиною
(додаток 13 до Правил) 298
Справа № 02-46
Книга обліку особових рахунків депонентів (додаток 3 до пункту 10 Інструкції про порядок обліку
депозитних операцій) 299
Справа № 02-47
Журнал реєстрації звернень, що надійшли під час прийому фізичних та юридичних осіб (додаток 15 до Правил) 300
Справа № 03-06
Книга обліку видачі документів з архіву для ознайомлення (додаток 18 до Правил) 300

Ціна книги — 89 грн.
Необхідні атрибути для оплати:
Отримувач ФО-П Лисяк Л. С., ідент. номер 2903716502, п/р 260070029077 в ПАТ «РЕГІОН-БАНК» м. Харкова, МФО 351254. Призначення платежу: Оплата книги «Назва книги». У цій же графі також слід указати адресу, на яку надсилати книгу. ПДВ не передбачено.
Після оплати книга буде відправлена рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Для отримання довідок та рахунків-фактур (якщо потрібно):
(057) 733-92-05
(057) 731-87-09
(057) 714-27-89
e-mail: zakaz@stride.kharkiv.com

УКАЗ. Президент доручив Мін‘юсту сформувати Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
№ 964/2011

Про першочергові заходи з реалізації
Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»

З метою забезпечення безумовного виконання Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідно до частини другої статті 102 та пунктів 1, 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Покласти тимчасово на Міністерство юстиції України функції спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики.

2. Кабінету Міністрів України:

1) підготувати та внести до 15 листопада 2011 року в установленому порядку проект указу Президента України стосовно порядку організації проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (далі — спеціальна перевірка);

2) вжити невідкладних організаційних заходів щодо підготовки центральних і місцевих органів виконавчої влади до запровадження з 1 січня 2012 року спеціальної перевірки та щодо забезпечення належних умов для своєчасного та об’єктивного її проведення;

3) забезпечувати у межах повноважень виконання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо своєчасного подання відповідними суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та своєчасного оприлюднення в установленому порядку відомостей, зазначених у таких деклараціях за минулий рік осіб, визначених у частині другій статті 12 цього Закону;

4) вжити разом зі Службою безпеки України, за участю Генеральної прокуратури України заходів щодо запровадження єдиної форми звітності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про результати роботи у цій сфері;

5) визначити порядок підготовки та оприлюднення звітів про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції;

6) підготувати разом зі Службою безпеки України, за участю Генеральної прокуратури України і подати до 1 грудня 2011 року в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

3. Міністерству юстиції України:

1) вжити заходів щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

2) внести у двотижневий строк доопрацьований з урахуванням пропозицій членів Національного антикорупційного комітету проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції, який має грунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, що сприяють корупційним проявам, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії корупції, комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів із цих питань;

3) внести до 1 грудня 2011 року в установленому порядку проект закону про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.

4. Запропонувати Генеральній прокуратурі України:

1) вивчити питання щодо запровадження ведення та періодичного оприлюднення переліку резонансних кримінальних справ про злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, для інформування суспільства про хід розкриття таких злочинів;

2) разом зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Державною податковою службою України:

налагодити системну взаємодію та оперативний обмін інформацією про виявлені та розкриті корупційні правопорушення;

організувати підвищення кваліфікації працівників спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції щодо застосування антикорупційного законодавства;

3) запровадити разом зі Службою безпеки України функціонування телефонів довіри для повідомлення про факти корупційних правопорушень.

5. Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, за участю Генеральної прокуратури України розробити та запровадити до 1 листопада 2011 року організаційно-правові механізми захисту від незаконного втручання, впливу на працівників правоохоронних органів, які розслідують справи про факти корупційних проявів серед посадових осіб високого рівня.

6. Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України організувати у Національній школі суддів України підвищення кваліфікації суддів щодо застосування антикорупційного законодавства.

7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України
Віктор ЯНУКОВИЧ

5 жовтня 2011 року

Шановна Катерина Іванівна!

З урахуванням співпраці Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу та нотаріальної спільноти з використанням електронної форми обговорення окремих напрацювань можливого проекту змін до ЗУ „Про нотаріат” (наданих для обговорення в редакції від 07 вересня 2011 року) надсилаємо Вам узагальнені пропозиції щодо проекту цих змін.
Запропонований Проект змін до ЗУ „Про нотаріат” торкається глибинних та фундаментальних аспектів діяльності нотаріату.
Розуміючі важливість змін є доцільним (з урахуванням наведених нижче пропозицій): створення невеликої робочої группи по доопрацюванню цих змін (із залученням науковців та практиків з багаторічним досвідом роботи), а також винести ці зміни на обговорення Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу при Міністерстві юстиції України.
Також, надзвичайно корисним буде публічне обговорення змін на круглому столі, науковій конференції, з метою аналізу наслідків їх прийняття.

По суті проекта:

І. У поданій редакції ст. 3 та ст. 10 не кореспондуються між собою.

- у ст. 3 йдеться, що нотаріусом може бути громадянин України, який має досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них помічником нотаріуса не менше трьох років.
- у ст. 10 йдеться, що для складання іспиту допускаються особи, що мають досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них не менше трьох років на відповідних посадах у Міністерстві юстиції України та його територіальних управліннях. Про цих осіб у ст.3 не йдеться.
Щоб виправити ситуацію пропонується додати до ст. 3 таке передостаннє речення:

«Для осіб, передбачених частиною 9 статті 10 цього Закону, досвід роботи помічником нотаріуса не є обов’язковим».

Пропозиції до ст. 3:

Позитивним є те, що з’явилось законодавче визначення поняття «нотаріус».

Але у запропонованих змінах до ст. 3 Закону подано визначення поняття нотаріуса з перспективою (або з розрахунком) на єдиний нотаріат, а саме: «нотаріус – це особа, що здійснює незалежну професійну діяльність». Оскільки до введення єдиного нотаріату продовжують функціонувати державні нотаріальні контори та державні нотаріальні архіви, в яких працюють державні нотаріуси, пропонується додати «що працює державним нотаріусом чи».

Пропонується також виключити третій абзац ст. 3 , де йде мова про неправомірні вигоди.
Пропозиція:
Повністю виключити це речення і не згадувати про «неправомірні вигоди», бо це зазначено в іншому законі, який нотаріус має виконувати.

Особа, що має судимість за умисний злочин, не може бути нотаріусом. У той же час обмеження у виборі професії для особи, що вчинила ненавмисний злочин (наприклад, ДТП) є перебільшеним.
Пропозиція:
«У частині другій статті 3 після слів «судимість за» додати слово «умисний».

Кінцева редакція ст. 3:

«Нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, що працює на посаді державного нотаріуса чи здійснює незалежну професійну діяльність з посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені Законом з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра, володіє державною мовою, має досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них помічником нотаріуса або на посадах, що визначені частиною третьою статті 10 цього Закону, не менше трьох років, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Для осіб, передбачених частиною 9 статті 10 цього Закону, досвід роботи помічником нотаріуса не є обов’язковим. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за умисний злочин, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.»

Стаття 5. Аналіз змін.
На теперішній час не існує нормативного акту, який регламентував би спеціальні вимоги
до поведінки нотаріуса (критерії оцінки, орган, повноважний оцінювати, відповідальність тощо).
Тому у разі прийняття такої зміни зазначена норма залишиться мертвою, оскільки оцінка
поведінки нотаріуса – суто суб’єктивна категорія.

Натомість давно назріла необхідність доповнити закон статтею 5-1, виклавши її у такій редакції :

ст.. 5-1 Обов»язки осіб, що звертаються за вчиненням нотаріальної дії.
Особа, що звернулася до нотаріуса з метою вчинення нотарільної дії, зобов»язана:
надавати правдиву інформацію нотаріусу, щодо будь-яких питань, які пов»язані з вчиненням нотаріальної дії;
надавати дійсні та не пошкоджені документи;
заявляти про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися дія, за якою звернулася особа.
Особа, що надала нотаріусу недостовірну інформацію та/або недійсні (фальшиві) документи, або не заявила про обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання щодо вчинення нотаріусом дії, несе повну відповідальність перед особами, інтереси яких порушені.

Пропозиції по ст. 13. Помічник нотаріуса.

Оскільки на теперішній час діючим законодавствуом передбачено для керівника стажування стаж роботи понад 10 років, доцільно буде перенести цю норму і стосовно помічника. Зміни до статті 13 повністю відміняє поняття стажування, а замість нього планується стаж роботи помічником нотаріуса. У запропонованій редакції нотаріус, який щойно почав нотаріальну практику, зможе оформити на роботу помічника, який вже через три роки зможе подати документи на іспит і також стати нотаріусом. Щоб запобігти такій ситуації, коли нотаріус без досвіду проводитиме навчання помічника, пропонується дещо змінити редакцію передостаннього речення ст. 13:

«Замість «Добір і прийняття на роботу помічника нотаріуса є виключним правом нотаріуса»
Пропонуємо:
«Прийняття на роботу помічника здійснюється нотаріусом зі стажем роботи понад 10 років. Добір кандидатур на посаду помічника є виключним правом нотаріуса.»

З прийняттям ст. 13 у поданій редакції складеться неоднозначна ситуація між нотаріусом-роботодавцем та його помічником як найманим працівником. Будь-який особа, що пропрацювала помічником нотаріуса більше трьох років та загалом має юридичний стаж більше шести років, без попереднього повідомлення нотаріуса (свого роботодавця), без отримання його позитивного висновку (як у випадку зі стажуванням), зможе подати документи на складання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю і стати нотаріусом (у випадку складання іспиту та за фактичної відсутності квотування посад нотаріусів). Тобто фактично нотаріус ризикує у будь-який момент залишитись без кваліфікованого помічника, який звільнився без попереджень, здав іспит, і також став нотаріусом. Бажано продумати відповідну процедуру звільнення помічника у такому випадку без створення проблем нотаріусу-роботодавцю.
Також бажано законодавчо закріпити необхідність позитивного висновку нотаріуса щодо помічника, як умову для допуску до складання ним кваліфікаційного іспиту. Не кожен помічник зі стажем роботи у нотаріуса три роки зможе самостійно вчиняти нотаріальні дії.
Оскільки з прийняттям змін до ст. 13 залишиться в історії таке поняття як стажування, то вважаємо за необхідне ввести інститут кураторства для помічників, що склали кваліфікаційний іспит та самі стали нотаріусами. Протягом перших трьох років нотаріальної діяльності таких помічників нотаріус, у якого працював такий помічник, призначається куратором цього молодого нотаріуса з метою удосконалення його теоретичних знань та практичних навиків. Таким чином можна буде вирішити проблему неякісної підготовки молодих кадрів та запобігти торгівлі місцями помічників.

Пропозиції до статті 14 :
- ч.6 викласти у такій редакції- «Нотаріус передає документи на зберігання до державного нотаріального архіву у порядку встановленому законодавством»

Зміни до ст. 27. Відпоавідальність нотаріуса.

Введення фіксованої плати за вчинення нотаріальних дій тягне за собою необхідність внесення змін до ст. 27, що стосується відповідальності нотаріуса. Оскільки до плати важко закласти ризик нанесення збитків діями нотаріуса, то єдиним джерелом погашення збитків залишається страхова сума, отримана за договором страхування цивільно-правової відповідальності. Тому пропонується внести зміни до ст. 27, виклавши її у наступній редакції:

Стаття 27. Відповідальність нотаріуса.
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса, відшкодовується в межах страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності, зазначеним в статті 28 цього Закону
Нотаріус не несе відповідальності, у випадку якщо особа, що звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:
надала неправдиву інформацію нотаріусу або іншим особам, щодо будь-якого питання, яке пов»язані з вчиненням нотаріальної дії;
надала недійсні та/або підроблені документи;
не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися дія, за якою звернулася особа.
Особа яка підписала нотаріально оформлений документ вважається такою, що ознайомлена з текстом документу, повністю підтвердила відповідність тексту дійсним намірам особи, розуміння його змісту та усвідомлення правових наслідків підписання документа.

Зміни до ст. 29-1:
Пропонуємо залишити термін, на який нотаріус зупиняє свою діяльність з обов’язковим повідомленням управління юстиції – «на строк більше одного тижня».
у ч.3 ст.29-1 Закону слова «більше одного тижня» не рухати- це суперечить принципу незалежності діяльності,
Нотаріуси – живі люди і не завжди можливо передбачити, що завтра захворієш, чи можливо дитина захворіє тощо.

Зміни до ст. 30 :
Пропонується обмежитись доповненням пункту 8-1, а пунктом 8-2 не доповнювати, оскільки за одну й ту ж дію особа не може бути покарана двічі: адміністративне корупційне правопорушення тягне за собою чітко визначену досить сувору міру відповідальності.

Щодо змін до статті 31:

„Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

Державні та приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату у розмірі та порядку, встановленому Міністерством юстиції України, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Це положення не кореспондується з Конституцією України, де згідно ст.92 виключно законами України визначається організація і діяльність нотаріату, Мінюст за своїм статусом не може приймати законів, а значить і регулювати плату, так як саме плата формує можливість організації діяльності, інших джерел доходу у нотаріуса бути не може діяності
Отримана плата за вчинення нотаріальних дій залишається у розпорядженні приватних нотаріусів.

Оплата вчинюваних нотаріальних дій, обов’язковість вчинення яких не передбачена законодавством України та оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, а також технічного характеру провадиться за домовленістю сторін.

треба викласти в такій редакції:
Плата за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, для яких законодавством України не передбачено обов’язкове нотаріальне посвідчення, плата за наданння послуг правового характеру, що пов’язані чи не пов’язані з такою вчинюваною нотаріальною дією, а також плата за послуги інформаційно технічного характеру, щодо таких дій, провадиться за домовленістю сторін.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які пов’язані чи не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також інформаційно-технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.
Сума плати, отриманої нотаріусом за вчинення нотаріальної дії, зазначається у посвідчувальному написі, свідоцтві або іншому нотаріальному акті

Пропозиції до статті 32:
Ст.32 Закону можна взагалі виключити
Обгрунтування полягає у тому, що сплату податків регулює виключно Податковий кодекс, інші обовязкові платежі порядок їх сплати регуюються спеціальними законами. В Усіх цих законах враховані порядки сплати тих чи інших платежів саме нотаріусами.

Стаття 33 Проекту викласти у наступній редакції

Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства.
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють перевірку організації нотаріальної діяльності нотаріуса, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства за певний період.
Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства здійснюється не частіше одного разу у два роки виключно у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) нотаріуса з обов’язковим повідомленням нотаріуса про проведення перевірки за 10 днів до початку рекомендованим листом.
Нотаріус зобов’язаний надавати посадовим особам, які уповноважені проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, може зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав, передбачених цим Законом.
У разі виявлення під час перевірки систематичного грубого порушення вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, нотаріуса може бути позбавлено права займатись нотаріальною діяльністю у порядку, передбаченому законодавством.
Порядок перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, порядку вчинення ними нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Відмова у вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія оскаржується в судовому порядку виключно особою для якої або щодо якої була вчинена нотаріальна дія, або права якої були порушені.

Коментар: проведена логічна заміна повторної перевірки за зверненням громадян на звернення до суду у відповідність до вимог Конституції України та враховано необхідність попередження нотаріуса за 10 днів до початку перевірки.

Голова Секції нотаріусів
Асоціації Правників України Володимир Марченко

20 вересня 2011 року

Першому заступнику
Глави Адміністрації
Президента України
Акімовій
Ірині Михайлівні

Шановна Ірино Михайлівно!

Нотаріуси України з розумінням ставляться до ініціативи Президента України В.Ф. Януковича щодо скорочення асортименту (переліку) адміністративних послуг, поділяючи нагальну необхідність реформ саме в цій сфері.
Останнім часом занепокоєння колег викликали повідомлення в ЗМІ про доручення Президента України щодо підготовки законодавчих пропозицій з питань врегулювання плати за нотаріальні послуги та скасування «непотрібних» нотаріальних послуг.
Звертаємо Вашу увагу, що вчинення нотаріальних дій не може бути прирівняне до діяльності з надання послуг у ринкових господарських відносинах, так само воно не може бути віднесене і до сфери «адміністративних послуг».
Професійна діяльність нотаріусів здійснюється виключно у сфері юстиції, суворо регламентована законом та перебуває під жорстким контролем Міністерства юстиції України. Підприємництво у сфері нотаріату заборонено законом і нотаріуси позбавлені можливості виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу, крім викладацької та наукової (ст. 3 Закону України «Про нотаріат»). Беручи до уваги специфіку нотаріату, ідея про необхідність регулювання «ринку нотаріальних послуг» стоїть в одному ряду з ідеєю регулювання «ринку послуг по збиранню податків», «ринку послуг з правосуддя», «ринку послуг прокурорського нагляду» тощо.
Держава поклала на нотаріат обов’язок посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності. Приватні нотаріуси суворо дотримуються вимог держави щодо спеціального обладнання приміщень нотаріальних контор та організації нотаріального діловодства, ведення електронних державних реєстрів, безстрокового зберігання архіву нотаріальних документів, що є власністю держави. Дотримання цих суворих вимог потребує серйозних фінансових витрат.
Приватні нотаріуси є самозайнятими особами і, самостійно забезпечують заробітком себе та значну кількість осіб що перебувають з ними в трудових відносинах, більшу частину своїх доходів вони передають у розпорядження держави у вигляді:
податку на дохід (17% — податок з доходу);
внеску на державне пенсійне страхування (34,7% — єдиний соціальний внесок);
ведення державних реєстрів (від 10% до 45% вартості нотаріально дії);
інших обов’язкових для нотаріуса платежів та витрат.

Крім того, на нотаріусів державою покладено ряд інших додаткових функцій, а саме: проведення фінансового моніторингу правочинів, повідомлення податкових органів про розмір доходів громадян та розмір сплачених податків з доходу. При цьому жодного фінансування зазначених вище функцій з боку держави нотаріат не отримує.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус несе повну матеріальну відповідальність за збитки, що виникли з його вини.
Нотаріат України є головним інститутом позасудового захисту цивільних прав у державі і суспільстві, діє на засадах повного самофінансування, суттєво поповнює дохідну частину державного бюджету.
Нотаріальна діяльність не є надрентабельною та наддохідною. Всесвітня криза не обійшла і нотаріат: відсутність активності в банківській сфері, затишшя на ринку нерухомості і землі говорять самі за себе. Порівняно з 2007–2008 рр. так звана «прибутковість» приватної нотаріальної діяльності знизилась у рази, сьогодні вже є непоодинокі випадки припинення нотаріусами нотаріальної діяльності через неможливість самофінансування та утримання додаткових робочих місць.
Саме в цей час особливо виважено слід поставитись до формування тарифної політики у нотаріальній діяльності. Поспішне, непродумане введення тарифів призведе до розвалу існуючої системи нотаріату, відтоку кваліфікованих нотаріальних кадрів, зниження кількості створених ними робочих місць (секретарів, консультантів, помічників), а головне — до втрати поваги до закону, стабільності та захищеності прав держави і приватних прав, і , як наслідок, розвалу системи нотаріату як такої, оскільки сьогодні основний тягар щодо забезпечення всебічного захисту прав держави та приватних прав несе на собі нотаріат України.
Насамкінець варто зауважити, що у 2010 році Міністерством юстиції України розроблено та затверджено Концепцію реформування органів нотаріату України, реалізація якої передбачає системне та послідовне вжиття необхідних заходів щодо регулювання діяльності українського нотаріату відповідно до міжнародних стандартів, досвіду інших держав Латинського нотаріату, у тому числі і з питань встановлення розміру плати (тарифів) за вчинення нотаріальних дій.
Звертаючись до Вас, нотаріат України апелює до мудрості державної влади, яка зацікавлена не допустити підриву сфери цивільного обороту, забезпечення охорони та захисту прав та інтересів громадян і держави, зниження надходжень до бюджету, і врешті решт знищення історично важливого інституту демократичного суспільства яким є нотаріат України.

З повагою,
Голова
Секції нотаріусів
Асоціації правників України Володимир Марченко
14 вересня 2011 року

Міжнародний союз нотаріату сподівається на входження української нотаріальної спільноти до цього міжнародного об’єднання нотаріальних корпорацій. Про це заявив Президент Комісії з міжнародного нотаріального співробітництва Міжнародного союзу нотаріату Мішель Мерлотті у ході зустрічі з Міністром юстиції України Олександром Лавриновичем, яка відбулася 13 вересня в українському Мін’юсті.

За словами Мішеля Мерлотті, на сьогодні з тих країн Європи, де функціонує система Латинського нотаріату, лише дві країни – Україна та Білорусь – не приєдналися до Міжнародного союзу нотаріату. Загалом, повідомив він, членами цього об’єднання є 82 країни, розташовані на 5 континентах світу.

У ході зустрічі Мішель Мерлотті обговорив з українським Міністром хід реформування нотаріату в Україні, розвиток та зміни законодавства, що регулюють діяльність нотаріату в країні. Зокрема, Президент Комісії Міжнародного союзу нотаріату схвально оцінив останні законодавчі зміни в Україні, зокрема ті, якими було урівняно в правах державних та приватних нотаріусів.

За словами Мішеля Мерлотті, на сьогодні для приєднання нотаріальної спільноти України до Міжнародного союзу нотаріату необхідно внести лише дві зміни до чинного законодавства, які б, по-перше, максимально зменшили адміністративний нагляд держави за діяльністю нотаріату та визначили Нотаріальну палату України єдиним органом самоорганізації та регулювання нотаріальної діяльності в країні. По-друге, на думку представника міжнародної нотаріальної спільноти, в Україні має бути ухвалений Деонтологічний (етичний) кодекс нотаріусів.

При цьому, як наголосив Міністр юстиції України Олександр Лавринович, такі ініціативи мають виходити від самої нотаріальної спільноти в Україні. За словам Міністра юстиції, у разі наявності такої ініціативи, Міністерство юстиції буде сприяти її законодавчій реалізації. Міністр назвав неможливим адміністративне втручання держави в самоорганізацію нотаріальної спільноти.

Крім того, повідомив Міністр юстиції, у рамках реформи нотаріату в Україні, що на цьому етапі вже добігає завершення, Міністерство юстиції всіляко заохочує нотаріусів до об’єднання у єдину Нотаріальну палату. Міністерство юстиції виступає за передачу якомога більшого обсягу повноважень, які на сьогодні виконує держава, саме цьому добровільному громадському об’єднанню нотаріусів.

*** Міжнародний союз нотаріату був створений у 1948 році з метою представництва нотаріату в міжнародних організаціях; співпраці з національними, в тому числі нотаріальними, організаціями; вивчення та вдосконалення права в області нотаріальної діяльності; поширення принципів Латинського нотаріату; організації міжнародних конгресів тощо.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua