ЗМІСТ
КНИГА П’ЯТА
ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО 11
Розділ I
Загальні положення про зобов’язання 11
Глава 47
Поняття зобов’язання. Сторони у зобов’язанні 11
Стаття 509. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення 11
Стаття 510. Сторони у зобов’язанні 16
Стаття 511. Третя особа у зобов’язанні 20
Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов’язанні 24
Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов’язанні 45
Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов’язанні 50
Стаття 515. Зобов’язання, в яких заміна кредитора не допускається 51
Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов’язанні 54
Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов’язанні 55
Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні 58
Стаття 519. Відповідальність первісного кредитора у зобов’язанні 59
Стаття 520. Заміна боржника у зобов’язанні 61
Стаття 521. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні 62
Стаття 522. Заперечення нового боржника у зобов’язанні проти вимоги кредитора 62
Стаття 523. Правові наслідки заміни боржника у зобов’язанні,
забезпеченому порукою або заставою 63
Стаття 524. Валюта зобов’язання 64
Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання 65
Глава 48
Виконання зобов’язання 68
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов’язання 68
Стаття 527. Виконання зобов’язання належними сторонами 72
Стаття 528. Виконання обов’язку боржника іншою особою 78
Стаття 529. Виконання зобов’язання частинами 86
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов’язання 91
Стаття 531. Дострокове виконання зобов’язання 98
Стаття 532. Місце виконання зобов’язання 104
Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов’язання 114
Стаття 534. Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням 122
Стаття 535. Збільшення суми, що виплачується фізичній особі за грошовим зобов’язанням 130
Стаття 536. Проценти 132
Стаття 537. Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса,
нотаріальної контори 136
Стаття 538. Зустрічне виконання зобов’язання 141
Стаття 539. Виконання альтернативного зобов’язання 156
Стаття 540. Виконання зобов’язання, в якому беруть участь
кілька кредиторів або кілька боржників 165
Стаття 541. Солідарне зобов’язання 169
Стаття 542. Солідарна вимога кредиторів 176
Стаття 543. Солідарний обов’язок боржників 178
Стаття 544. Право боржника, який виконав солідарний обов’язок, на зворотну вимогу 183
Стаття 545. Підтвердження виконання зобов’язання 186
Глава 49
Забезпечення виконання зобов’язання 194
§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язання 194
Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов’язання 194
Стаття 547. Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання 198
Стаття 548. Загальні умови забезпечення виконання зобов’язання 203
§ 2. Неустойка 207
Стаття 549. Поняття неустойки 207
Стаття 550. Підстави виникнення права на неустойку 225
Стаття 551. Предмет неустойки 228
Стаття 552. Правові наслідки сплати (передання) неустойки 233
§ 3. Порука 235
Стаття 553. Договір поруки 235
Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою 243
Стаття 555. Права та обов’язки поручителя у разі пред’явлення до нього вимоги 245
Стаття 556. Права поручителя, який виконав зобов’язання 246
Стаття 557. Повідомлення поручителя про виконання зобов’язання боржником 247
Стаття 558. Оплата послуг поручителя 248
Стаття 559. Припинення поруки 249
§ 4. Гарантія 260
Стаття 560. Поняття гарантії 260
Стаття 561. Строк дії гарантії 269
Стаття 562. Незалежність гарантії від основного зобов’язання 272
Стаття 563. Правові наслідки порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією 273
Стаття 564. Обов’язки гаранта під час розгляду вимоги кредитора 277
Стаття 565. Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора 279
Стаття 566. Обов’язок гаранта 282
Стаття 567. Оплата послуг гаранта 283
Стаття 568. Припинення гарантії 284
Стаття 569. Право гаранта на зворотну вимогу до боржника 287
§ 5. Завдаток 288
Стаття 570. Поняття завдатку 288
Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення
зобов’язання, забезпеченого завдатком 299
§ 6. Застава 305
Стаття 572. Поняття застави 305
Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги 307
Стаття 574. Підстави виникнення застави 310
Стаття 575. Окремі види застав 315
Стаття 576. Предмет застави 323
Стаття 577. Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави 332
Стаття 578. Застава майна, що є у спільній власності 336
Стаття 579. Заміна предмета застави 338
Стаття 580. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави 340
Стаття 581. Страхування предмета застави 342
Стаття 582. Оцінка предмета застави 344
Стаття 583. Сторони у договорі застави 346
Стаття 584. Зміст договору застави 350
Стаття 585. Момент виникнення права застави 354
Стаття 586. Користування та розпоряджання предметом застави 356
Стаття 587. Обов’язки володільця предмета застави 359
Стаття 588. Наступна застава 361
Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою 365
Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави 368
Стаття 591. Реалізація предмета застави 378
Стаття 592. Дострокове виконання зобов’язання, забезпеченого
заставою 388
Стаття 593. Припинення права застави 391
§ 7. Притримання 405
Стаття 594. Право притримання 405
Стаття 595. Обов’язки кредитора, який притримує річ у себе 425
Стаття 596. Розпорядження річчю, яку притримує кредитор 427
Стаття 597. Задоволення вимог за рахунок речі, яку притримує кредитор 427
Глава 50
Припинення зобов’язання 430
Стаття 598. Підстави припинення зобов’язання 430
Стаття 599. Припинення зобов’язання виконанням 439
Стаття 600. Припинення зобов’язання переданням відступного 441
Стаття 601. Припинення зобов’язання зарахуванням 443
Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог 449
Стаття 603. Зарахування у разі заміни кредитора 450
Стаття 604. Припинення зобов’язання за домовленістю сторін 452
Стаття 605. Припинення зобов’язання прощенням боргу 455
Стаття 606. Припинення зобов’язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі 456
Стаття 607. Припинення зобов’язання неможливістю його виконання 457
Стаття 608. Припинення зобов’язання смертю фізичної особи 459
Стаття 609. Припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи 461
Глава 51
Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання 470
Стаття 610. Порушення зобов’язання 470
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов’язання 475
Стаття 612. Прострочення боржника 480
Стаття 613. Прострочення кредитора 485
Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов’язання 488
Стаття 615. Одностороння відмова від зобов’язання 495
Стаття 616. Правові наслідки порушення зобов’язання з вини кредитора 499
Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання 504
Стаття 618. Відповідальність боржника за дії інших осіб 511
Стаття 619. Субсидіарна відповідальність 513
Стаття 620. Правові наслідки невиконання обов’язку передати
річ, визначену індивідуальними ознаками 518
Стаття 621. Виконання зобов’язання за рахунок боржника 532
Стаття 622. Відповідальність і виконання зобов’язання в натурі 533
Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання 536
Стаття 624. Збитки і неустойка 541
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання 546
Розділ II
Загальні положення про договір 556
Глава 52
Поняття та умови договору 556
Стаття 626. Поняття та види договору 556
Стаття 627. Свобода договору 591
Стаття 628. Зміст договору 595
Стаття 629. Обов’язковість договору 600
Стаття 630. Типові умови договору 600
Стаття 631. Строк договору 603
Стаття 632. Ціна 605
Стаття 633. Публічний договір 614
Стаття 634. Договір приєднання 616
Стаття 635. Попередній договір 621
Стаття 636. Договір на користь третьої особи 628
Стаття 637. Тлумачення умов договору 638
Глава 53
Укладення, зміна і розірвання договору 640
Стаття 638. Укладення договору 640
Стаття 639. Форма договору 651
Стаття 640. Момент укладення договору 653
Стаття 641. Пропозиція укласти договір 654
Стаття 642. Прийняття пропозиції 663
Стаття 643. Укладення договору за пропозицією, в якій вказаний строк для відповіді 667
Стаття 644. Укладення договору за пропозицією, в якій не вказаний строк для відповіді 668
Стаття 645. Відповідь про прийняття пропозиції, яка одержана із запізненням 670
Стаття 646. Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах 673
Стаття 647. Місце укладення договору 675
Стаття 648. Договір та правові акти органів державної влади, органів влади
Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування 678
Стаття 649. Вирішення переддоговірних спорів 689
Стаття 650. Укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах 693
Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору 698
Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин 706
Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору 716
Стаття 654. Форма зміни або розірвання договору 721

Вартість — 147 грн

Необхідні атрибути для оплати:
Отримувач ФО-П Лисяк Л. С., ідент. номер 2903716502, п/р 260070029077 в ПАТ «РЕГІОН-БАНК» м. Харкова, МФО 351254. Призначення платежу: Оплата книги «Цивільний кодекс України. Том 7». У цій же графі також слід указати адресу, на яку надсилати книгу. ПДВ не передбачено.
Після оплати книга буде відправлена рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Для отримання довідок та рахунків-фактур (якщо потрібно):
(057) 733-92-05
(057) 731-87-09
(057) 714-27-89
e-mail: stride.zakaz@ukr.net

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
08.10.2012 м. Київ N 1480/5/868

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 жовтня 2012 р. за N 1718/22030
Про організацію роботи щодо інформаційної взаємодії Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України та Державної виконавчої служби України
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 395, пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 383,
НАКАЗУЄМО:
1. Міністерству юстиції України та Міністерству внутрішніх справ України забезпечити інформаційну взаємодію при нотаріальному посвідченні правочинів щодо транспортних засобів та довіреностей на користування і розпорядження ними при проведенні державної реєстрації (перереєстрації), розшуку транспортних засобів та зняття їх з обліку.
2. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (Чижмарь К. І.), державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.) та Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України (Лозовий В. М.) забезпечити:
надання уповноваженим особам Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України доступу до Єдиного реєстру довіреностей з метою перевірки дійсності довіреностей, виданих щодо транспортних засобів, у порядку, встановленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року N 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за N 1378/13252 (із змінами);
надання державним та приватним нотаріусам доступу до «Національної автоматизованої інформаційної системи департаменту Державної автомобільної інспекції» (далі — НАІС ДДАІ) у частині інформації про транспортні засоби, які перебувають у розшуку.
3. Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України (Лозовий В. М.) та Державній виконавчій службі України (Стаднік Г. В.), державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.) забезпечити:
надання доступу до НАІС ДДАІ уповноваженим особам органів державної виконавчої служби;
надання Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень стосовно транспортних засобів, щодо яких державними виконавцями винесено постанови про арешт, про розшук, про зняття арешту з майна, зняття майна з розшуку відповідно до протоколу інформаційного обміну.
4. Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.), Державній виконавчій службі України (Стаднік Г. В.), Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України (Лозовий В. М.) та Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України (Будник С. І.) в межах своїх повноважень забезпечити технічну можливість та підтримку доступу, зазначеного у пунктах 2, 3 цього наказу.
5. Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України (Лозовий В. М.), Центру з безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України (Будник С. І.), Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (Чижмарь К. І.), державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.), Державній виконавчій службі України (Стаднік Г. В.) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим наказом забезпечити підготовку та затвердження протоколу інформаційного обміну.
6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 21 січня 1999 року N 4/5/39 «Про спільну діяльність щодо виявлення викрадених транспортних засобів та уникнення їх незаконного придбання і реалізації», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 лютого 1999 року за N 57/3350.
7. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О. В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
8. Управлінню Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (Лозовий В. М.), Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (Чижмарь К. І.), Державній виконавчій службі України (Стаднік Г. В.), державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.) довести цей наказ до відома керівників підрозділів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України, філій державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та забезпечити його реалізацію.
9. Визначити відповідальними за виконання цього наказу державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.), Міністерство внутрішніх справ України (Лозовий В. М.) та Державну виконавчу служби України (Стаднік Г. В.).
10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Ворону Д. М. та першого заступника Міністра внутрішніх справ України Черниха С. П.
11. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Міністр юстиції України О. Лавринович
Міністр внутрішніх справ України В. Захарченко
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної виконавчої
служби України Г. В. Стаднік

У НОМЕРІ:
Державний реєстр речових прав
Володимир МАРЧЕНКО
Навчаємося працювати з державним реєстром речових прав — «шпаргалки» від користувачів малого форуму сайта «Юридичний радник» 8
Діловодство
Ганна Ожегова
Оформлення заміщення приватного нотаріуса 12
Додаток
Зразок 1
Примірна заява на ім’я начальника головного управління юстиції з проханням зупинити нотаріальну діяльність 16
Зразок 2
Примірний договір про заміщення приватного нотаріуса 17
Зразок 3
Примірний акт приймання-передавання документів нотаріального діловодства приватного нотаріуса під час його заміщення 19
Зразок 4
Примірний акт приймання-передавання документів нотаріального діловодства приватного нотаріуса під час його заміщення (повернення документів) 22
Зразок 5
Журнал реєстрації фактів заміщення нотаріуса (додаток 7 до Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса) 24
Зразок 6
Заява про реєстрацію зміни місця зберігання спадкової справи (додаток 4 до Положення про Спадковий реєстр) 25
Судова практика
Я. М. РОМАНЮК
Особливості визнання недійсними договорів, укладених на прилюдних торгах 27
Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2012 № 648/0/4¬12 [Щодо приведення судової практики у відповідність до судових рішень Верховного Суду України] 33
Нотаріальний процес
Марина ЗЄНІКОВА
Встановлення особи 37
Інна СПАСИБО-ФАТЄЄВА
Про можливість видачі дубліката недійсного правочину 48
Олег ПОПОВЧЕНКО
Посвідчення нотаріальних дій у слідчому ізоляторі та місцях позбавлення волі 51
Олена ЧУЄВА
Передача заяви. Нюанси вчинення 57
Зразки
документів, що виготовляються при передачі заяв 59
Земельний кодекс
Андрій АСАУЛЮК
Щодо видачі зі справ нотаріуса державних актів на право власності на земельну ділянку на вимогу набувачів земельних ділянок 61
Зразок
заяви про здійснення запиту 64
Зразок
запиту до Держземагентства 65
Зразок
заяви про видачу державного акта 66
Неллі ПОБІЯНСЬКА, Олексій ЯКОВЕНКО
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як предмет іпотеки 67
Лист Державного агентства земельних ресурсів України від 22.06.2012 № 9870/17/13-12 «Про надання роз’яснення щодо деяких норм земельного законодавства» 72
Спадщина
Ірина СВЯТЕЦЬКА
Співвідношення понять «зміна черговості одержання права на спадкування», «зміна розміру часток у спадщині» та «відмова від прийняття спадщини за законом на користь будь-кого із спадкоємців» 73
Тема для обговорення
Наталія БУГАР
Думки з приводу вчинення нотаріальних дій у світлі постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1103 81
Корпоративне право
Василь КРАТ
Компанія з управління активами: нетиповість конструкції 84
Іпотека-застава
Ольга ГРИБАНОВА
Новації порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо процедури посвідчення іпотечного договору 89
Захист прав нотаріуса
Олена САМОЩЕНКО
«Листи щастя» від податкової 93
Додаток 1
Наказ Державної податкової служби України у Харківській області про проведення позапланової виїзної перевірки самозайнятої особи 98
Додаток 2
Лист Державної податкової служби України у Харківській області про надання пакета первинних бухгалтерських документів 99
Проект відповіді на запит податкової щодо витратної частини приватного нотаріуса 100
Проект відповіді на запит податкової щодо надання повного витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів 104
Проект відповіді на запит податкової щодо порядку формування бази оподаткування доходу приватного нотаріуса 106
Міжнародне право
Александр БЕГИЧЕВ
Оформление нотариальных актов по обеспечению доказательств 108
Інна ГОЛОВЕНКО
Нотаріат в умовах грузинського економічного дива 115
Алиса ГРАФТОН
Понятие и современная роль института «deed» 120
Юрий КОРНБЕРГ
Нотариат в юридической системе Израиля 124
Евгений МИЗИНЦЕВ
Основы организации нотариата в Китайской Народной Республике 129
Огляди та коментарі
Василь КРАТ
Недійсність оцінки майна боржника 136
Сімейний кодекс
Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО
Згода на розпорядження майном подружжя за довіреністю та довіреність замість згоди 139
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО
Поділ спільного майна подружжя за умови, що «титульний» власник не змінюється 142
Марина ЄЛЬКІНА
Поділ спільного майна подружжя (виділ нерухомого майна дружині/чоловікові зі складу всього майна подружжя) 144
Ольга РОЗГОН
Право дитини на місце проживання та механізм його здійснення 148
Рішення Конституційного Суду України
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України від19.09.2012 № 17-рп/2012 158
Фінмоніторинг
Світлана Нечипорук
Нотаріуси як спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу 162
Цивільний кодекс
Ганна БОКАНЬ
Об’єкти незавершеного будівництва як об’єкт цивільно-правових відносин 167
Наталія САУТЕНКО
Звернення стягнення на предмет застави 171
Є така професія — нотаріус
Інна ГОЛОВЕНКО
Нострадамус 177
Марія ШЛЕЙНИК
До свята 180
Інна СПАСИБО-ФАТЄЄВА
Пам’яті Ірини Володимирівни Жилінкової, доктора юридичних наук, професора кафедри цивільного права № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» 183

Атрибути для передплати:

Відділення «Укрпошти»
Для оформлення передплати необхідно звернутися до відділення «Укрпошти» та оформити передплату
Передплатний індекс журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» — 95541

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2013 рік. Без ПДВ. (вка-зати свої реквізити та адресу)
Вартість передплати становить 1080 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: info@stride.com.ua
http://www.stride.com.ua

НАКАЗ. Внесено зміни до порядку перевірки нотаріальної діяльності

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.10.2012 м. Київ № 1492/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції 10.10.2012 за № 1710/22022

Про внесення зміни до
Порядку перевірки організації
нотаріальної діяльності державних
і приватних нотаріусів та виконання
ними правил нотаріального діловодства

Відповідно до статей 21, 8, 33 Закону України “Про нотаріат”

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Порядку перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2008 року № 2260/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2008 року за № 1244/15935, таку зміну:

підпункт 2.1 пункту 2 викласти в такій редакції:

“2.1. Проведення перевірок організації нотаріальної діяльності та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснюються уповноваженими представниками Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі — управління юстиції), діяльність яких безпосередньо пов’язана з контролем за організацією нотаріату та нотаріальною діяльністю в Україні.

До перевірок можуть залучатись також нотаріуси, які мають високий професійний рівень та достатній досвід практичної роботи, та працівники нотаріального архіву.

До складу комісії (комплексної, цільової, позапланової перевірки) не залучаються представники Міністерства юстиції України, управлінь юстиції, відділу нотаріату управління юстиції, якщо це призведе до виникнення конфлікту інтересів у цих посадових осіб.

У разі виникнення конфлікту інтересів член комісії невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника комісії (комплексної, цільової, позапланової перевірки) про наявність конфлікту інтересів.

У разі неможливості відсторонення члена комісії (комплексної, цільової, позапланової перевірки) від проведення перевірки або в інший спосіб усунути конфлікт інтересів такий член комісії здійснює перевірку під безпосереднім контролем керівника комісії (комплексної, цільової, позапланової перевірки).”.

2. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня1992 року № 493 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”.

2.2. Довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

3. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Чижмарь К.І.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр
Олександр Лавринович

Зареєструвати власність стане простіше

З 2013 року принципово зміниться порядок реєстрації прав на нерухомість — замість бюро технічної інвентаризації її здійснюватиме Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр). Наскільки спроститься процедура? Що потрібно буде зробити, щоб продати квартиру, починаючи з нового року? Спробуємо розібратися.

Прощавай, БТІ?

Донедавна реєстрацію права власності на нерухомість здійснювала місцева влада в особі комунальних підприємств — бюро технічної інвентаризації.

Реформа в цій галузі напрошувалася вже давно. Кожен, хто хоч раз звертався до БТІ знає — більш корумпованої та непрозорої структури годі й шукати. Безкінечні черги, складні правила подання документів, тривалий термін реєстрації — усе це перетворило, здавалося б, просту процедуру в невичерпне джерело наживи для одних та принизливе пограбування для інших.

Так це буває на практиці. Скажімо, ви хочете продати квартиру, для цього вам потрібно звернутися до БТІ та отримати спеціальну довідку — витяг з реєстру прав власності. Термін видачі довідки — чотирнадцять робочих днів. Та цим не обходиться. Для видачі витягу бюро має провести інвентаризацію вашої квартири, відрядивши на місце свого працівника. І ось найцікавіше — термін проведення інвентаризації не входить в загальний чотирнадцятиденний термін. А значить — «чотирнадцять робочих днів» можуть тривати місяцями. Придбали квартиру — вам знову до БТІ, щоб реєструвати право власності. І знову очікування.

З 1 січня функція реєстратора буде передана Укрдержреєстру, чиї відділення працюватимуть по всій країні.

Що ж буде з БТІ? Комунальні підприємства, як і раніше, проводитимуть інвентаризацію та готуватимуть проектну документацію, однак тепер лише для новозбудованої нерухомості. Звичайним громадянам до бюро необхідно буде звертатися у випадку, якщо вони здійснили перепланування свого помешкання — для виготовлення нового технічного паспорту.

З нового року в разі продажу квартири проводити обов’язкову інвентаризацію буде не потрібно. Така позиція, напевне, буде закріплена в новому законі «Про технічну інвентаризацію».

Наразі парламент допрацьовує цей закон, оскільки до нього були певні зауваження у глави держави. Однак, і Верховна Рада, і Президент сходяться в одному — проводити огляд помешкань кожного разу, коли змінюється власник, не потрібно. Якщо в покупця є підозри, що мали місце якісь незаконні перепланування, тоді він може наполягати на проведенні інвентаризації та звертатися до БТІ.

У майбутнє з надією

Передача функцій реєстратора від БТІ до Укрдержреєстру позитивно вплине на громадян, які продаватимуть або купуватимуть нове житло з нового року. З 1 січня для продажу квартири не потрібно буде отримувати витяг з реєстру прав власності. Нотаріуси, які, як і раніше, завірятимуть операції з нерухомістю, матимуть доступ до електронного реєстру прав власності та зможуть побачити й роздрукувати витяг просто в себе в офісі.

Після укладення договору новий власник квартири взагалі не повинен буде ще кудись іти — нотаріус, завіривши договір, одразу реєструватиме право власності на нерухомість. Відтак нотаріуси — і приватні, й державні — працюватимуть як реєстратори Укрдержреєстру.

До реєстраційної служби потрібно буде звертатися лише з приводу новозбудованої нерухомості. Іти до реєстраційної служби, а не до нотаріуса з приводу реєстрації права власності на нерухомість потрібно буде ще й у тому випадку, якщо таке право виникатиме на підставі не договору, а інших документів, скажімо, — судового рішення, свідоцтва про право на спадщину тощо.

У цьому випадку термін реєстрації не скоротиться, він, як і раніше, становитиме чотирнадцять робочих днів. Натомість, виїзна інвентаризація проводитись не буде, а дотримання термінів обіцяють суворо контролювати — перший візит людини з документами буде фіксуватися в електронній базі. Це дасть змогу відслідковувати кожен випадок порушення строків реєстрації. Тож є надія, що «чотирнадцять робочих днів» триватимуть рівно чотирнадцять робочих днів. До речі, з 2014 року планують скоротити цей термін до 5 робочих днів.

На тлі загалом позитивних змін де в чому ситуація не перемінилася. Як відзначають фахівці — реєстр прав власності як був, так і залишиться закритим для громадськості. Отримати інформацію можна лише про своє майно. З 1 січня право доступу до реєстру, крім реєстраторів, матимуть ще й приватні нотаріуси, однак «зазирнути» туди вони зможуть лише безпосередньо в момент оформлення договору. Схоже, влада поки що не готова показати суспільству, хто чим володіє в цій державі.

АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 в АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

Вих. № 3 від „16” жовтня 2012 року
Президенту України
Януковичу В.Ф.

Шановний пане Президент!

В той час, коли держава Україна будує правову державу, Верховна Рада України 16 жовтня 2012 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини» (зареєстрований 30.07.2012 р. за № 11047), який нас фактично повертає до XVI сторіччя.
Приймаючи цей законопроект, Верховна Рада України реально запропонувала повернутися до козацького права та ставити у правозастосуванні на перше місце відчуття та емоції, на друге місце — звичай, на третє місце — духовно-емоційний стан секретаря сільради, на четверте місце — зовнішній стан (вигляд) суб’єкта, щодо якого вчинюється дія (зріст, маса тіла, спадковість, наркозалежність тощо), на п’яте місце — документ.
І вже на шосте місце у правозастосуванні ставить право, бо право як феномен вже, мабуть, у нашій державі в розумінні авторів цього Закону набуває ознак рудиментарного анахронізму.
На сьогодні вони запропонували «простий» механізм: хто перший приніс на село свідоцтво про смерть, того і хата, хто ощадкнижку — того гроші, а хто кинув далі шапку, тому земля.
Керуючись їх логікою, в законодавстві України ще є над чим працювати: потрібно терміново внести зміни про надання секретарям сільради повноважень судді, прокурора та взагалі нехай вже й закони приймають на селі.
У зв’язку з цим є одне бажання: побачити, як народні обранці отримають спадщину від секретаря сільради!
Шановний пане Президент, прошу Вас як гаранта Конституції звернути увагу на такі ґрунтовні зауваження щодо цього Закону, які були викладені Головним юридичним управлінням Верховної Ради України ще на стадії проекту:
«Головне управління не підтримує прийняття вказаних законодавчих пропозицій. Це пояснюється тим, що оформлення спадщини є досить складною юридичною процедурою, яка вимагає значного обсягу юридичних знань. Саме тому її виконання покладено на нотаріуса, яким згідно з ст. 3 Закону України «Про нотаріат» може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Зазначимо, що наявність таких знань та досвіду у посадових осіб місцевих органів самоврядування виглядає сумнівним, у зв‘язку з чим покладення на них обов’язків щодо оформлення спадщини може призвести до порушень прав спадкоємців.»
«1. Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте запровадження такого підходу, на нашу думку, не враховує того, що вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного свідоцтва, а, насамперед, у наданні цьому документу юридичної вірогідності, а отже, має здійснюватися тільки в такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документу.
На сьогодні Законом України «Про нотаріат» встановлені гарантії безспірності факту набуття фізичними та юридичними особами прав на спадщину та дотримання права кожного на правову допомогу під час вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування. Зазначені гарантії полягають насамперед у встановленні кваліфікаційних вимог до нотаріусів, які дозволяють йому давати професійну оцінку достовірності юридичних фактів, на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, держава гарантує захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у разі їх звернення до нотаріуса, встановивши повну відповідальності за законність вчинюваних ним нотаріальних дій.
Натомість у разі передачі органам місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та безспірність вчинюваних цими органами нотаріальних дій.
Разом з цим, запровадження шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України порядку видачі свідоцтва про право на спадщину сільською, селищною радою є юридично некоректним з огляду на колегіальність та сесійний характер роботи цього органу, з одного боку, та чітко встановленими законами України строками прийняття спадщини, з іншого боку.
Крім того, покладання на сільські та селищні ради функцій нотаріату не відповідає положенням частини третьої статті 143 Конституції України, за якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Також законопроект має низку внутрішніх неузгодженостей, зокрема це стосується одночасного надання одних і тих самих повноважень сільським, селищним радам та посадовим особам цих органів місцевого самоврядування, що суперечить частині другій статті 19 Конституції України та не відповідає вимогам щодо якості закону в контексті верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.
Разом з цим, з огляду на положення статті 1277 Цивільного кодексу України, за якими у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина, визнається судом відумерлою та переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не враховує вимог частини четвертої статті 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованої Україною, за якою кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.
2. Положення підпункту 7 пункту 2 розділу І проекту щодо доповнення статті 67 Закону України «Про нотаріат» новими частинами, які регламентують порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, по-перше, не узгоджуються з вимогами частини першої статті 24 Конституції України, оскільки передбачаючи видачу свідоцтва про право на спадщину тільки спадкоємцям першої та другої черги за законом, обмежують права спадкоємців третьої, четвертої та п’ятої черг. Крім того, згідно з положеннями законопроекту створюється вірогідність одночасного відкриття спадкових справ нотаріусом та органом місцевого самоврядування щодо однієї спадщини.
По-друге, зазначені положення проекту щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації тільки на підставі правовстановлюючих документів, не враховують низки вимог Цивільного кодексу та інших законів України.
Так, згідно з положеннями статті 182, частини другої статті 331, частини першої статті 344 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано (частина шоста статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Однак відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І проекту «відмітка про перехід права власності при видачі свідоцтва про право на спадщину провадиться посадовою особою органу місцевого самоврядування шляхом закреслення прізвища, ім’я та по батькові спадкодавця на правовстановлюючому документі і виправлення на прізвище, ім’я та по батькові спадкоємця та повинно бути підтверджено підписом посадової особи органу місцевого самоврядування і печаткою цього органу.
Проте згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації прав не приймаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Крім того, проект підготовлений до другого читання без урахування вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Так, пункти 3 та 4 розділу І законопроекту не були предметом наукової експертизи, яка обов’язково має проводитися відповідно до вимог статті 103 Регламенту Верховної Ради України, і не обговорювалися у сесійному залі під час його розгляду у першому читанні.»
Шановний пане Президент, з урахуванням викладеного вище прошу Вас скористатися правом вето щодо Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини».

З повагою
Президент
Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області В.М. Марченко

16 жовтня 2012 року

Вітаємо переможця
Першого відкритого чемпіонату з боулінгу серед нотаріусів!

4 жовтня 2012 року в місті Алушта у рамках проведення V Осінніх «Крымских Встреч Нотариусов» пройшов Перший відкритий чемпіонат з боулінгу серед нотаріусів. У чемпіонаті взяли участь понад тридцять нотаріусів з різних областей України.
За регламентом змагання проводили у три кола. В першому колі визначалася вісімка півфіналістів, у другому колі — четвірка фіналістів, і вже в останньому колі визначався переможець і перший чемпіон. Ним стала наша колега Оруджева Ольга, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу.
Генеральним партнером чемпіонату виступив науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса», і згідно з регламентом переможець турніру отримує в нагороду річну передплату на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2013 рік.
Вітаємо переможця!

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

07.07.2012 № 811

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 вересня 2012 р.
за № 1623/21935

Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита

Відповідно до частини четвертої статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50;

наказ Головної державної податкової інспекції України від 31 грудня 1993 року № 70 «Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом від 22 квітня 1993 р. № 15», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 1994 року за № 13/222;

наказ Державної податкової адміністрації України від 03 квітня 1998 року № 165 «Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1998 року за № 374/2814;

наказ Державної податкової адміністрації України від 15 липня 2002 року № 336 «Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22 квітня 1993 року № 15», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2002 року за № 649/6937;

наказ Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 2003 року № 487 «Про внесення Змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за № 986/8307;

наказ Державної податкової адміністрації України від 24 квітня 2004 року № 243 «Про внесення Змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 травня 2004 року за № 607/9206.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) та Департаменту оподаткування доходів фізичних осіб Державної податкової служби України (Бусарєв В.В.) у встановленому порядку:

подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

забезпечити оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.

Міністр
Ю. Колобов

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
07.07.2012 № 811

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 вересня 2012 р.
за № 1623/21935

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок обчислення та справляння державного мита

I. Загальні положення

1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі — Декрет).

2. Державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

3. Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках — при видачі документів.

II. Порядок обчислення та справляння державного мита

1. У всіх органах, які справляють державне мито, державне мито сплачується митними марками або через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу в безготівковій формі.

2. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, — при їх видачі.

Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін.

У випадках, коли грошові суми для прийняття в депозит державної нотаріальної контори надходять поштою або через фінансову установу, належні суми державного мита відраховуються із сум, що надійшли, а залишок приймається в депозит. Утримані суми державного мита перераховуються до бюджету місцевого самоврядування державною нотаріальною конторою при черговій здачі до фінансової установи депозитних сум. Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори.

3. За державну реєстрацію актів цивільного стану а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

4. Державне мито за видачу паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка), документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України, про реєстрацію місця проживання сплачується до подання заяви до відповідного органу.

5. За дії, що виконуються виконавчими комітетами сільських рад, за які повинно сплачуватися державне мито, останнє сплачується до вчинення дій або при видачі документів.

6. За видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.

7. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа.

Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі «Для відміток» актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.

Записи про надходження сум, що надійшли у сплату державного мита, провадяться в порядку, встановленому законодавством.

У випадках, коли платники звільняються від сплати державного мита, про це робиться відмітка на відповідних документах (в реєстрах, книгах тощо) з посиланням на законодавчі акти чи рішення сільських, селищних та міських рад про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати цього рішення та документ, який підтверджує право на отримання пільги.

III. Порядок зарахування державного мита до бюджету

1. Відповідно до статті 6 Декрету державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України /далі — органи Казначейства/ (в іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв’язку), крім державного мита, яке зараховується до Державного бюджету України.

2. Державне мито зараховується до Державного бюджету України на рахунки, відкриті в органах Казначейства, за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов’язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б — е», «и», «к», «л» та «н» пункту 6 статті 3 Декрету, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів.

Сплачене за ці дії державне мито в іноземній валюті зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім’я Державної казначейської служби України (далі — Казначейство України) в уповноважених банках.

У випадках, коли громадяни проживають не за місцем розгляду та оформлення документів, державне мито може бути перераховано поштовим переказом, в якому вказується, за яку дію чи документ сплачується це державне мито.

3. До документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається примірник розрахункового/касового документа (або його копія) про сплату державного мита.

IV. Порядок повернення державного мита

1. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету.

2. Повернення державного мита у національній валюті здійснюється органом Казначейства, на рахунок якого зараховано цей платіж, за заявою платника. Повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у валюті платежу з поточних рахунків в іноземній валюті, які відкриті на ім’я Казначейства України в уповноважених банках або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків, відкритих в органах Казначейства, про що платник зазначає у своїй заяві.

3. Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Органи Казначейства здійснюють повернення платникам помилково або надміру сплачених сум державного мита за поданням органів, що контролюють справляння надходження державного мита (далі — Подання), згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 року № 181), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288.

Подання надається платником до відповідного органу Казначейства разом із заявою про повернення державного мита з бюджету та розрахунковим/касовим документом або копією (у разі повернення державного мита частково та якщо оригінал знаходиться у справі установи, яка справляє державне мито), що підтверджує сплату державного мита до бюджету.

Для повернення державного мита у справах, що залишаються в установах, які справляють державне мито, в Поданні цієї установи зазначається, що оригінал розрахункового/касового документа знаходиться у справі цієї установи.

V. Порядок справляння державного мита із окремих видів дій і документів

1. Порядок справляння державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад

1. У державних нотаріальних конторах, виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 3 статті 3 Декрету.

2. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, на території яких немає державних нотаріальних контор, справляють державне мито за вчинення тих нотаріальних дій, що покладені на них Законом України «Про нотаріат».

3. За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За нові свідоцтва про право на спадщину, що видаються у зв’язку із внесенням змін до свідоцтва про право на спадщину на підставі згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума державного мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

При записі нових свідоцтв до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення. При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається судове рішення про визнання відповідних свідоцтв недійсними.

4. За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами, з додержанням правил, викладених у пунктах 5-12 цієї глави.

5. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна, а за посвідчення договорів відчуження юридичними особами зазначених у цьому пункті об’єктів нерухомості — не нижче балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження.

6. Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок фізичною особою обчислюється та справляється із суми договору, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки.

При здійсненні зазначених цивільно-правових договорів сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом.

7. За посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, які направили свої кошти на придбання майна вказаних підприємств.

8. За посвідчення договорів, платежі за які провадяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи із загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то державне мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше ніж за три роки.

9. За посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невиконаних обов’язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.

10. За посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 Декрету, відповідно до родинних відносин.

11. За посвідчення договору майнового найму, за умовами якого до суми платежів зараховується вартість збудованих наймачем будівель та інших споруд, обладнання приміщень, вартість проведеного наймачем капітального ремонту тощо, сума, з якої обчислюється і справляється державне мито, визначається виходячи із розміру платежів за договором з урахуванням зарахованих сум.

12. За вчинення виконавчих написів належна до сплати сума державного мита, у випадку звільнення стягувача від її сплати, стягується з боржника разом з боргом за написом державної нотаріальної контори.

13. За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в підпунктах «а», «б», «г» пункту 3 статті 3 Декрету, державне мито справляється за ставкою, визначеною підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету.

14. За ставкою, встановленою за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, справляється державне мито за посвідчення договорів про порядок користування житловим будинком, угод про розірвання раніше укладених договорів.

За посвідчення договорів про продовження строку дії або збільшення суми договору державне мито справляється залежно від характеру договору за тими самими ставками, що застосовувалися при оплаті державного мита первісних договорів.

15. За посвідчення договорів відчуження фізичною особою транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів державне мито справляється виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості.

16. Пільги щодо сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій встановлені статтею 4 Декрету.

При наданні громадянам пільг зі сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій враховується, що:

не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;

при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов’язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред’явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;

пільга зі сплати державного мита, встановлена пунктом 18 статті 4 Декрету, надається при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

17. За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до частини третьої статті 245 та статті 1252 Цивільного кодексу України, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, — державне мито не сплачується.

2. Порядок справляння державного мита зі справ, що розглядаються Департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України, представництвами Міністерства закордонних справ на території України, дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном

1. Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України — дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір.

2. Сплата консульського збору за вчинення консульських дій провадиться відповідно до підпунктів «б», «д», «о» пункту 6 статті 3 Декрету.

3. Порядок справляння державного мита зі справ, що розглядаються в органах Державної міграційної служби України

1. Органи Державної міграційної служби України справляють державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії.

2. Сплата державного мита за оформлення вказаних вище документів провадиться за ставками, встановленими підпунктами «а — г», «е — ж», «и — л», «н» пункту 6 статті 3 Декрету.

3. При наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга щодо сплати державного мита за видачу документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов’язаний зі смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв’язку зі смертю або тяжкою хворобою близьких родичів, до яких відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України.

Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.

Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров’я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

4. Від сплати державного мита звільняються громадяни України за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.

5. Сплачені суми державного мита підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом.

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

4. Порядок справляння державного мита за реєстрацію місця проживання

1. Державне мито за реєстрацію місця проживання сплачується до подання заяви про реєстрацію місця проживання органам Державної міграційної служби України і у розмірі, встановленому підпунктом «м» пункту 6 статті 3 Декрету.

2. Не сплачується державне мито за реєстрацію місця проживання у зв’язку з обміном паспорта або в зв’язку зі зміною назви вулиці чи нумерації будинків.

5. Порядок справляння державного мита за державну реєстрацію актів цивільного стану

1. За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених пунктом 5 статті 3 Декрету.

За вказаними ставками державне мито обчислюється також виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад), які провадять державну реєстрацію актів цивільного стану.

2. За державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи (крім зміни при державній реєстрації шлюбу) справляється мито в розмірі, встановленому підпунктом «в» пункту 5 статті 3 Декрету.

За державну реєстрацію повторної зміни імені, не пов’язаної з державною реєстрацією шлюбу, державне мито сплачується в розмірі, встановленому підпунктом «г» пункту 5 статті 3 Декрету.

За видачу свідоцтв у зв’язку із внесенням змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно малолітніх та неповнолітніх дітей особи, яка змінила ім’я (прізвище, власне ім’я, по батькові), у передбачених законом випадках державне мито справляється на загальних підставах.

3. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв’язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану.

Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

6. Порядок справляння державного мита за видачу дозволу на право полювання

1. Державне мито за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання справляється у розмірі, встановленому підпунктом «т» пункту 6 статті 3 Декрету.

2. Порядок видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання затверджений наказом Міністерства лісового господарства України від 21 березня 1997 року № 32, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 травня 1997 року за № 182/1986.

Державне мито справляється при видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.

7. Порядок справляння державного мита за операції з цінними паперами, біржові операції, проведення аукціонів та інші операції

1. При проведенні операцій з цінними паперами емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії.

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, — за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).

2. Державне мито за видачу приватизаційних паперів сплачується громадянами України в розмірі, встановленому підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету, від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

3. Справляння державного мита за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у такому порядку.

Державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів.

4. Сплата державного мита за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об’єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об’єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення.

5. Сплата державного мита за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності, провадиться у розмірах, указаних у підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету.

VI. Контроль за дотриманням порядку справляння державного мита

1. Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, місцеві фінансові органи та органи державної податкової служби проводять перевірки щодо правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх уповноважених органах, що його справляють.

2. Під час перевірки у державній нотаріальній конторі і в інших органах, що вчинюють нотаріальні дії, документів щодо вчинення нотаріальних дій за період, що перевіряється, необхідно установити за кожним документом: правильність застосування ставок державного мита; визначення суми, з якої справляється державне мито, в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо); надання пільг зі сплати державного мита, а також перевірити, чи стягується державне мито з боржника при проведенні стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати державного мита.

3. Правильність справляння державного мита виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад) щодо реєстрації актів цивільного стану перевіряється шляхом зіставлення других примірників розрахункових/касових документів з даними реєстрації виданих документів, нотаріальних дій, актових записів цивільного стану у разі їх непередачі до відповідних органів державної реєстрації актів цивільного стану на дату перевірки, а також із залишеними в справах сільських, селищних, міських рад примірниками заповітів та інших документів. При перевірці нотаріальних дій, пов’язаних з відчуженням об’єктів нерухомого майна, правильність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій необхідно звірити з даними обліку розрахункових операцій сільських, селищних, міських рад.

4. При перевірці у відповідних органах державної реєстрації актів цивільного стану перевіряються повнота і правильність справляння державного мита шляхом зіставлення заяв про реєстрацію актів цивільного стану з відомостями про сплачене державне мито, що містяться у відповідних актових записах цивільного стану. Поряд з цим використовуються наявні у відповідних органах державної реєстрації актів цивільного стану облікові матеріали (журнали обліку заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, журнали, у яких здійснюється реєстрація заяв про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, або книги обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв тощо, а також звіти про проведену державну реєстрацію актів цивільного стану).

5. Перевірки повноти і правильності справляння державного мита за реєстрацію місця проживання провадяться в територіальних органах Державної міграційної служби України, які здійснюють реєстрацію місця проживання.

6. У територіальних органах Державного агентства лісових ресурсів України перевіряється стан обліку і зберігання щорічних контрольних карток обліку добутої дичини, правильність ведення книг обліку виданих карток (вкладок до карток), а також правильність оформлення актів про знищення повернутих карток.

При перевірці повноти і правильності справляння державного мита посадові особи органу державної податкової служби зобов’язані погашати наявні на контрольних талонах, наклеєних у книгах, митні марки своїм підписом з проставлянням дати погашення або спеціальним штампом, виготовленим для цієї мети.

7. Правильність, повнота та своєчасність справляння державного мита за операції з цінними паперами, біржові операції, проведення аукціонів, видачу приватизаційних паперів перевіряються на підприємствах, установах і організаціях, які справляють державне мито.

Директор Департаменту
податкової, митної
політики та методології
бухгалтерського обліку

М.О. Чмерук

27-28 вересня 2012 року Міністерство юстиції зареєструвало наступні нормативно-правові акти, видані центральними органами виконавчої влади:
Дата реєстрації 27-09-2012
Реєстраційний №1660/21972
Видавник документа Міністерство юстиції України
Назва документа Наказ від 27 вересня 2012 року № 1428/5 «Про внесення змін до Правил ведення нотаріального діловодства»

Юриста з непорушною волею,
Юриста з серйозною долею,
З позицією активіста -
Вітаємо ми з днем юриста!
Вітаємо і побажаємо
Успіхів і помислів чистих,
І довгих днів життя променистих,
Щоб був ти непотоплюваний.
Щоб щастя тобі посміхалося,
Життя радістю наповнювалася!