Юрист — це слово для багатьох загадка, 
Адже сотні нюансів включає воно -
Щоб угоди бездоганно і гладко, 
Щоб справа законами дотримано, 
Так нехай день юриста щасливим буде,
І море клієнтів тобі принесе, 
Твоїх досягнень клієнт не забуде 
І знову по справі до тебе лише прийде.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Щодо внесення змін до

програмного продукту АРМ ДРРП

для встановлення тимчасового

застереження з метою запобігання

можливих негативних наслідків щодо

операцій з відповідним нерухомим майном

Головними територіальними управліннями юстиції вже декілька років тому була започаткована практика розсилання нотаріусам областей певних листів «до відома» електронною поштою. В таких листах міститься інформація, яка надходить до ГТУЮ від фізичних, юридичних осіб, правоохоронних, державних органів та посадових осіб. Ця інформація стосується різних питань: від втрати документів до розслідування кримінальних справ тощо, тобто стосується застережень щодо розпорядження майном громадян чи юридичних осіб за підробленими та/або викраденими документами, або такого, стосовно якого є спір та закінчується вимогою до нотаріусів не вчиняти жодних нотаріальних дій від певної особи, з певним об’єктом нерухомості, транспортним засобом тощо.

Нотаріус при вчиненні нотаріальної дії користується усіма можливими ресурсами, у тому числі й електронними реєстрами, для забезпечення безспірності вчинюваної нотаріальної дії та з метою недопущення порушення прав осіб, яких стосується та чи інша нотаріальна дія, в межах наданих нотаріусу повноважень та відповідно до інформації, яка міститься у цих реєстрах.

Переліку конкретних дій, які належить здійснити нотаріусу при отриманні вказаної вище інформації, що не має відношення до нотаріальної діяльності, законодавством не встановлено. Стаття 49 Закону України «Про нотаріат» містить вичерпний перелік підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Частина 4 ст. 42 вказаного Закону визначає, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Таким чином, у нотаріуса немає законних та обґрунтованих підстав зупиняти вчинення нотаріальної дії або відмовляти в її вчинені лише на підставі інформації, яку він отримав у вигляді електронного листа від ГТУЮ, або з «переказаною» та непідтвердженою належним чином офіційною інформацією.

Нотаріус не може ні підозрювати тих чи інших осіб у будь-яких неправомірних діях, ні, знаючи про них лише з надісланого листа, відмовити у вчиненні нотаріальної дії особі, котра за нею звернулася, без достатніх на це законних підстав.

Більше того, законом забороняється безпідставна відмова у вчиненні нотаріальної дії.

Тобто правові наслідки такого листа відсутні, оскільки законодавством не передбачені.

Зазначені листи не підлягають реєстрації в Журналі реєстрації вхідних документів, оскільки інформація надіслана до відома (додаток 28 до Правил ведення нотаріального діловодства). Типовою номенклатурою справ приватного нотаріуса відповідного наряду для зберігання подібних листів не передбачено, адже всі документи, що зберігаються в архіві приватного нотаріуса, стосуються виключно здійснюваної ним нотаріальної діяльності.

Натомість у особи, що залишила в управлінні юстиції звернення до відома всіх нотаріусів, формується тверде переконання про надійний захист її законних прав та інтересів, адже вона повідомила всіх про свою проблему. Як наслідок, особа надалі не звертається до суду, до органів опіки, правоохоронних органів тощо, тобто не відстоює свої інтереси в правовому полі, а цілком покладається на нотаріусів. Надалі у порушенні прав особа буде звинувачувати вже нотаріуса, адже «знав і нічого не зробив».

Нотаріус, отримуючи такі листи «для себе на замітку», просто фізично не може аналізувати і запам’ятовувати їх.

Потрібно враховувати і той факт, що інформація розсилається не через захищені канали зв’язку. А в наш час швидкого розвитку комп’ютерних технологій трапляються випадки «зламування» сайтів, баз даних, електронних поштових скриньок центральних органів влади (Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Президента України тощо).

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що розсилання електронною поштою листів з інформацією від фізичних, юридичних осіб, державних органів є нібито запобіжним заходом, але разом з тим є хибною практикою, що призводить не до захисту законних прав та інтересів громадян, а лише до збільшення скарг на дії нотаріуса.

З метою запобігання усякого роду шахрайським діям доцільніше вирішувати всі проблеми у правовому полі. Сьогодні є достатньо правових механізмів для занесення інформації щодо обтяжень в Державний реєстр прав, якщо таке обтяження накладено у встановленому порядку. Крім того, Міністерству юстиції України доцільно провести роботу щодо надання нотаріусам права доступу до електронних баз даних: Державної міграційної служби щодо дійсності паспортів, до Державного реєстру актів цивільного стану як щодо встановлення такого факту: жива особа чи померла (для запобігання відчуження майна або вчинення іншої нотаріальної дії від її імені, що має суттєве значення), так і щодо підтвердження іншого акта цивільного стану особи, баз даних Державної прикордонної служби щодо перетину кордону іноземцями тощо.

Для вирішення обумовленої проблеми не потрібно створювати нових реєстрів, достатньо використати наявний інструментарій ДРРП та внести відповідні зміни до програмного продукту АРМ ДРРП.

Відповідно для встановлення застереження нотаріусів, правоохоронних, державних органів, посадових осіб та сторін правочину щодо можливих негативних наслідків операцій з відповідним нерухомим майном потрібно реалізувати можливість накладання тимчасового застереження, що носить інформаційний характер, шляхом створення у програмному забезпеченні спеціальної закладки, наприклад: «Увага!!!» чи іншої, яка могла б бути доступна всім нотаріусам України та могла б привернути увагу до конкретного проблемного питання.

Питання сьогодні надзвичайно актуальне через наявність в Україні проблемних територій, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, з великою кількістю вимушено переміщених осіб, майно яких у тому числі і нерухомість знаходиться на цих територіях. Створення такої функції в Державному реєстрі, як тимчасове застереження, дасть можливість державі реально гарантувати недоторканість права власності.

Підставами для внесення Реєстратором до ДРРП у відповідній закладці реєстру відомостей про тимчасові застереження вважати:

• відмова у вчиненні нотаріальної дії або відкладення нотаріальної дії у зв’язку з необхідністю отримати/перевірити інформацію;
• зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом;
• заява власника нерухомого майна про внесення до Реєстру відомостей про тимчасове застереження щодо об’єкта нерухомого майна із зазначенням обставин для обґрунтування свого клопотання;
• лист ГТУЮ щодо викрадення бланків нотаріальних документів;
• повідомлення правоохоронних органів в разі внесення інформації до ЄРД.

Реєстраторами можуть виступати ДП «НАІС» та державні/приватні нотаріуси.

Крім цього, слід зауважити, що програмне забезпечення реєстру вже потребує окремих коректив у зв’язку зі змінами в законодавстві і щодо зміни нормативних актів, посилання на які є в документах, що автоматизовано формуються в Державному реєстрі при здійсненні реєстратором реєстраційних дій, як то рішення, та і реквізити платежу за проведення державної реєстрації необхідно привести у відповідність до назви, яка передбачена законом, замість «державне мито», має бути «адміністративний збір».

Програмне забезпечення, особливо ті його елементи, які не впливають на послідовність та результат здійснення операцій в Державному реєстрі, потребують постійних актуальних оновлень.

З повагою

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів міста Харкова

та Харківської області»                                                            Марченко В.М.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«Громадське обговорення, пропозиції

щодо встановлення

граничної суми розрахунків готівкою»

На виконання вимог ч. 3 ст. 1087 Цивільного кодексу України Національним банком України прийнято постанову «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210. Встановлено такі граничні суми розрахунків готівкою:

10 000 гривень — підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня;

150 000 гривень — фізичних осіб з підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за товари (роботи, послуги);

150 000 гривень – фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до прес-релізу Національного банку України (далі — НБУ) від 24.07.2015, розміщеному на офіційному веб-сайті НБУ, Національний банк України виніс на громадське обговорення проект постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210».

Цим проектом постанови пропонується значно зменшити граничні суми розрахунків готівкою:

50 000 гривень — між фізичними особами та підприємствами (підприємцями) протягом одного дня;

50 000 гривень — фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

Як повідомляє НБУ, цей проект розроблено з метою забезпечення стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискорення її обігу, звуження сфери використання готівки та прискорення розвитку безготівкового сегмента.

Проте рішення НБУ про зменшення граничної суми розрахунків готівкою може призвести до зовсім протилежних задекларованим наслідків.

Аналіз нотаріальної практики свідчить, що сьогодні граничну суму розрахунків готівкою за договорами купівлі-продажу (як правило, нерухомого майна) фізичні особи обходять кількома способами, а саме:

1) внесення грошових коштів покупцем за придбане нерухоме майно на рахунок продавця у банківській установі здійснюється без фактичного внесення грошових коштів. Тобто банківська установа за певну плату відкриває рахунок на ім’я продавця, «зараховує» кошти на такий рахунок від імені покупця (видає про це довідку для нотаріуса), продавець «знімає» кошти та банк рахунок закриває. Насправді грошові кошти не вносяться і не знімаються.

У цьому випадку громадян, які ведуть розрахунки, як правило, в доларах, уникають подвійного обміну валюти (долар – гривня – долар) — покупці не продають банкам валюту та покупець її не купує після «одержання» готівки у гривні.

Таким чином відбувається не «надходження готівки до банківської системи», як про це наголошує НБУ, а віртуальна операція з «внесення коштів», з метою формального виконання вимог НБУ щодо обмеження готівкових розрахунків. Механізм є нескладним, тому дуже поширеним, і будь-які зменшення граничних сум НБУ буде знівельовано саме таким способом;

2) оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості за ціною, що є нижчою 150 000 гривень, навіть при оцінці, що є вищою 150 000 гривень. Тобто сторони домовляються про будь-яку ціну договору — в цьому разі нижчу від 150 000 гривень. Реальну суму продажу нотаріус дізнається лише зі слів сторін за договором, тому такий спосіб буде спрацьовувати і надалі за умови будь-яких зменшень граничних сум. Крім того, така «догадливість» сторін несе небезпеку самим громадянам, адже у випадку розірвання договору судом покупцю повернуть лише суму, зазначену у договорі;

3) оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості за ціною, що є вищою 150 000 гривень, із зазначенням у договорі про те, що сторони розрахувались до підписання такого договору. Аргументи: рекомендації НБУ не мають обов’язкової сили; нотаріуси не мають права втручатися у розрахунки між сторонами;

4) заниження оціночної (ринкової) вартості нерухомого майна до ціни, що є нижчою 150 000 гривень. Тобто фізичні особи за певний бонус домовляються із суб’єктами оціночної діяльності про оцінку нерухомості в сумі, яка дорівнює або є нижчою 150 000 гривень. Існують випадки, коли нерухомість, придбана, наприклад, в 2013 році за ціною згідно з оцінкою 450 000 гривень (що складало еквівалент 56250 дол. США), в 2015 році продається за ціною згідно з оцінкою 110 000 гривень (що складає еквівалент 4800 дол. США). Також, за наявною у нотаріусів інформацією, багато хто з оцінювачів взагалі не здійснює огляд об’єктів оцінки, не здійснює їх фотофіксацію, а аналоги, що містяться у звітах про оцінку, не відповідають оцінюваним об’єктам (наприклад, відчужується земельна ділянка в обласному центрів, а за аналоги взяті подібні земельні ділянки у віддалених районах цієї ж області), не завжди витребовують від власника або його представника повний пакет документів про право власності, в тому числі витягів із системи Державного земельного кадастру та Поземельної книги. Таким чином, не перевіривши фактичні дані, які викладені у витягу із Державного земельного кадастру, множать помилки, які прикривають допискою у звіті про відповідальність суб’єкта за подані ним документи. І фактично роблять оцінку по іншому об’єкту, оскільки висновок, викладений у звіті, може не тільки не співпадати з реальними даними, а й мати інформацію, яка зовсім не відповідає дійсності (особливо стосується об’єктів, право власності на які зареєстровано за документами на адресу, яка була змінена у зв’язку зі змінами адміністративних кордонів). Тобто сам факт внесення оцінювачами інформації із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок до єдиної бази даних звітів про оцінку жодним чином не гарантує достовірність такої оцінки.

Приведені нами способи обходу положень постанови НБУ свідчать, що будь-які зменшення граничних сум розрахунків готівкою будуть успішно подолані кмітливим населенням та працівниками банків. Таким чином, не можна говорити ні про забезпечення стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискорення її обігу, ні про звуження сфери використання готівки, ні про прискорення розвитку безготівкового сегмента. Навіть у випадку, коли банки здійснюють оформлення безготівкових операцій (п. 1), такі операції не несуть жодного фінансового навантаження для банківської системи.

А внаслідок заниження оціночної (ринкової) вартості нерухомого майна, що має загальнодержавний характер, місцеві бюджети недоотримають мільйони гривень у вигляді ненадходжень державного мита, податку на доходи фізичних осіб, який сплачують продавці нерухомого майна, та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, який сплачують покупці нерухомого майна.

Враховуючи наведене, просимо Вас:

1. Здійснити ґрунтовний аналіз існуючого порядку здійснення розрахунків в безготівковому порядку за договорами купівлі-продажу між фізичними особами, в тому числі через моніторинг банківських установ та одержання статистичних даних про кількість таких операцій та їх суму на сьогоднішній день.

2. Отримати від органів Державної фіскальної служби відомості та порівняти надходження податку на доходи фізичних осіб та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування від операцій з купівлі нерухомого майна за період до 01.09.2013 (наприклад, за 2012 рік), та за період дії постанови НБУ від 06.06.2013 № 210 (наприклад, за 2013 та 2014 роки).

3. До отримання відомостей, зазначених у пунктах 1, 2, не затверджувати запропоновані зміни до постанови НБУ від 06.06.2013 № 210.

4. Звернутись до Фонду державного майна України з пропозицією встановлення суворої відповідальності для суб’єктів оціночної діяльності за заниження оціночної вартості нерухомого майна (аж до відібрання ліцензії на певні дії), оскільки діючим законодавством не встановлено конкретного виду відповідальності оцінювача (ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п. 55 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 № 358).

5. Звернутись до Фонду державного майна України з пропозицією розробити та затвердити механізм визначення мінімальної ціни 1 кв. м нерухомості (залежно від виду нерухомості, року побудови, матеріалів стін, місця розташування, поверховості тощо) та мінімальної ціни 1 кв. м земельної ділянки (залежно від цільового призначення, місця розташування, наявності або відсутності на ділянці нерухомості тощо).

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                   В.М. Марченко

http://www.president.gov.ua/documents/5492015-19437

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Діючим законодавством встановлено чіткі вимоги щодо документів, які приймаються нотаріусами для вчинення нотаріальних дій. Згідно зі ст. 47 Закону «Про нотаріат» документи на двох і більше аркушах мають бути прошиті, аркуші пронумеровані, тексти мають бути написані зрозуміло, дати зазначені словами, а будь-які виправлення мають бути застережені.

Будь-яка установа, підприємство або організація (у тому числі органи державної влади або місцевого самоврядування, виконавчі комітети, органи Держземагенства, бюро технічної інвентаризації тощо), тобто всі суб’єкти документоутворення, припустившись помилки, вносять виправлення в текст, застерігають відповідним написом, скріплюють підписом та печаткою. У виправленому вигляді документ приймається установами будь-якого рівня та підпорядкування, включаючи нотаріусів (п. 2 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Порядок виправлення документа регулюється локальними нормативними актами (як правило, типовими інструкціями) з діловодства для кожного відомства.

Зокрема, для органів виконавчої влади внесення виправлень до документів передбачено Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, затвердженою постановою КМ України від 30.11.2011 № 1242; для державного реєстратора нерухомого майна — Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМ України від 26.10.2011№ 1141, і т. ін.

Таким чином, усі інші суб’єкти документоутворення мають право виправляти технічні і навіть не технічні помилки, а нотаріуси — ні.

Мало того, нотаріус повинен прийняти такий документ, виданий будь-якою особою, крім документа з обумовленими виправленнями, який посвідчений іншим нотаріусом.

Нотаріус пояснює особі, котра прийшла з таким документом, чому він не може його прийняти, і таким чином не тільки плямує репутацію іншого нотаріуса (колеги), але і породжує недовіру до нотаріату в цілому.

Це не сприяє підвищенню значимості та важливості такого інституту право застосовування, як нотаріат, і в результаті, отримуємо відношення до нотаріуса як до бюрократа, який створює перешкоди.

Цілком логічним та обґрунтованим є врегулювання порядку внесення виправлень і до нотаріальних документів.

Аналіз останньої редакції Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України показав, що чіткого механізму внесення нотаріусом виправлень до нотаріальних документів не прописано, але і заборони на внесення виправлень немає.

Передбачений пунктом 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства порядок виправлення документа є вкрай невдалим, а іноді нездійсненним на практиці.

«П. 6.13. У разі допущення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (свідоцтва, виданого нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесення дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних документів.

Виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.»

При складанні проекту документа і при його прочитанні та схваленні особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, у будь-якому випадку, потрібно враховувати людський фактор. Ніхто не застрахований від помилок, а тим більше від помилок, які не впливають на суть самого документа (технічних помилок).

Слід зазначити, що помилки в документах, можуть мати місце не обов’язково з вини нотаріуса, але й з вини або неуважності, недбалості особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, або навіть з вини або неуважності, недбалості особи, яка до нотаріуса й не зверталася (повірена особа за довіреністю).

Наприклад:

1. Невірно зазначений кадастровий номер земельної ділянки або її площа в технічній документації на земельну ділянку або в якомусь іншому документі — провина спеціаліста Держземагенства;

2. Для посвідчення довіреностей, заповітів не вимагається перевірка правовстановлювальних документів на майно; дані повірених можуть також вказуватися зі слів довірителя — неуважність довірителя.

Практика показує, що більшість помилок в нотаріальних документах виникає не з вини нотаріуса, а саме цих осіб. Тобто нотаріус переносить чужі помилки до тексту нотаріального документа.

З часом помилка виявляється, попередні документи виправляють (технічну документацію, витяг з ДЗК тощо), автоматично потребує виправлення і нотаріальний документ.

Таким чином, нотаріус несе відповідальність за помилки, яких не припускався (скарги на нотаріуса до Головних територіальних управлінь юстиції в областях, МЮУ, прокуратури, суду тощо).

Крім того, в більшості випадків він позбавлений можливості внести виправлення до документа, адже Правилами ведення нотаріального діловодства це не передбачено.

Більше того, керуючись Правилами ведення нотаріального діловодства, реєстраційні служби, банківські установи тощо не приймають виправлені нотаріальні документи. Коло замикається.

Разом з тим, слід звернути увагу, що нотаріус повинен приймати документи з виправленнями, які обумовлені відповідно до законодавства (ст. 47 Закону України «Про нотаріат).

Отже, нотаріус знаходиться у якомусь нерівноправному становищі, тоді коли відносно інших суб’єктів документоутворення існує законодавчо підтверджена можливість виправлення таких помилок.

У результаті неможливості виправити помилки особа не може реалізувати свої права через те, що банківські установи, Реєстраційні служби тощо не приймають такі документи. Що робити у цьому випадку громадянам?! Особливо, в нинішніх умовах, коли люди переїжджають на інші місця проживання чи тимчасово переміщуються з проблемних територій України через причини, які всім відомі. Громадяни усієї України переживають стреси, які спричинені військовою агресією, а тут ще і нотаріус-бюрократ, з їхнього погляду, створює їм перешкоди.

Як відомо, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх прав, якщо будь-яка установа чи посадова особа їх порушила.

Якщо проаналізувати положення Цивільного процесуального кодексу України, а саме розділ IV «ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ», то маємо таке:

«1. Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.»

Далі маємо практично вичерпний перелік справ, які підпадають під окреме провадження. Справа зупиняється ще на етапі формулювання предмета звернення: який факт потрібно встановити: допущення помилки чи належність документа, який і так належить?

У порядку окремого провадження цю ситуацію також неможливо вирішити.

У загальному позовному провадженні такі справи, як виправлення помилок, також не розглядаються. Більше того, аналіз судової практики з цього питання показав відсутність справ такої природи. Спору немає, відповідно й розглядати нічого.

Відповідно до АНАЛІЗУ практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України (лист Верховного Суду України від 01.04.2014 «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України») «суд повинен з’ясувати характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб». Але ж внаслідок допущення технічної помилки спір відсутній.

Тобто способу захисту прав внаслідок допущення технічної помилки, в тому числі за допомогою нотаріуса, немає!

Враховуючи все викладене, пропонуємо внести зміни до Правил ведення нотаріального діловодства, повернути до тексту механізм виправлення помилки нотаріусом, виклавши п. 6.13 у такій редакції:

«Дописки чи виправлення технічних помилок, зроблених у нотаріально оформлюваних документах, повинні бути застережені нотаріусом перед підписом відповідних осіб (сторін правочинів та інших осіб, які підписали правочин, заяву та ін.) і повторені в кінці посвідчувального напису.

У разі дописки чи виправлення технічної помилки у тексті нотаріально оформлюванного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, застерігаються в кінці посвідчувального напису .

При цьому виправлення мають бути зроблені так, щоб усе помилково написане, а потім закреслене можна було прочитати.

Виправлення застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, із проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

Технічна помилка може виражатися у формі:

- відсутності фрагмента запису (розділу, абзацу, речення, словосполучення, слова, частини слова, розділового знака тощо), яке повинно було бути;

- наявності зайвого фрагмента запису, якого в ній бути не повинно;

- помилки у словах, у цифрах, датах народження, якщо такі проставлені, та інші помилки, які не спотворюють текст та не впливають на суть і зміст правочину чи іншого документа, посвідченого нотаріусом.

Відповідальність за всі зроблені та обумовлені виправлення несе нотаріус згідно з чинним законодавством, який ці виправлення зробив».

Врегулювання цього питання в компетенції Міністерства юстиції України та не потребує внесення змін до закону, не потребує жодних витрат із бюджету, але має величезне значення для підвищення ролі нотаріату, довіри до нього з боку учасників цивільно-правових відносин та зменшення бюрократизму при реалізації громадянами своїх цивільних прав.

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                               В.М. Марченко

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Щодо перевірки складу

 спадкового майна нотаріусом

шляхом запиту до банку

 про наявність грошового вкладу

спадкодавця, заповідального

розпорядження тощо

Шановний Олександре Валерійовичу!

          Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» при оформленні спадщини на нотаріуса покладено обов’язок перевірити склад спадкового майна. На виконання зазначених статей нотаріуси України звертаються із запитами до ПАТ КБ «ПриватБанк» про наявність грошового вкладу спадкодавця, заповідального розпорядження тощо.

       Право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, передбачено ст. 46 Закону України «Про нотаріат». Такі відомості та документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом, але цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

     Право нотаріуса на отримання інформації по вкладах передбачено також ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: довідки по за рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів). При цьому закон не встановлює форми такого запиту про надання відповідної інформації.

     Постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 затверджено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Зокрема, п. 3.4 вказаних Правил встановлено, що для надання довідок за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів) до банку подається заява за довільною формою. Довідка складається банком за довільною формою і має містити інформацію про наявність рахунку та залишок коштів на ньому.

Таким чином, взаємодія нотаріуса та банку з питань отримання інформації по вкладах детально врегульована діючим законодавством з метою збереження банківської таємниці, підкріплена багаторічною практикою та додаткового регулювання не потребує.

Додатково зауважимо, що інформація, яка містить особисті дані померлого, дату його смерті, місце проживання, наявність та суму коштів на рахунках та, в разі наявності заповідального розпорядження, відомості про спадкоємців, у своїй сукупності складає, окрім банківської, також і нотаріальну таємницю, обов’язок дотримання якої покладено на нотаріусів ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Але останнім часом ПАТ КБ «ПриватБанк» запровадив для нотаріусів свій власний порядок отримання інформації всупереч діючому законодавству. Висловлюючи  сумніви щодо дійсності запиту, ПриватБанк відмовляє у видачі інформації, посилаючись на те, що нотаріусом не підтверджено його процесуальний статус. Як вихід з ситуації  Приватбанк пропонує нотаріусам одержувати відповіді на запити через веб-ресурс «Нотаріальні платежі», який розміщено за адресою https://privatbank.ua/notariat/.

       Звертаємо Вашу увагу, що при вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини нотаріус не набуває статусу клієнта банку та не одержує будь-яких банківських послуг, а лише виконує обов’язок, покладений на нього законом.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку, а також банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг.

        Отже, нав’язування нотаріусу банківської послуги щодо авторизації на відповідному веб-сайті не відповідає вимогам закону. Відповідно до розділу 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці банк зобов’язаний розкрити банківську таємницю нотаріусу у разі смерті вкладника без додаткових умов та без використання будь-яких банківських послуг. Тому нотаріуси і надалі діятимуть у чіткій відповідності до норм діючого законодавства.

Щодо новації Приватбанку, то відмова в отриманні інформації на запит нотаріуса тягне за собою порушення конституційних прав спадкоємців, порушення ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та порушення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про нотаріат», за якою відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом.

Шановний Олександре Валерійовичу, просимо довести цю інформацію до відома спеціалістів Вашого банку, відповідальних за цей напрямок, і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                                           В.М. Марченко

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

 «Клубные Встречи Нотариусов»

17–20 вересня 2015 року

Автопробіг: «Єдина країна — єдиний нотаріат»

Полтава – Дніпропетровськ – Запоріжжя

Проект 

програми автопробігу

Оргкомітет автопробігу:

Загальна концепція нотаріального автопробігу була запропонована у червні на КВН в Одесі.

1. Під час організації та безпосередньо проходження автопробігу проводитиметься збір коштів, які будуть передані на потреби Дніпропетровського військового шпиталю (незалежно від місця проживання або участі в автопробігу) — головного форпосту з рятування життя захисників нашої Вітчизни.

Кошти можна передати особисто членам оргкомітету автопробігу

або

перерахувати на карту Приватбанку № 5168 7572 5776 5299.

2. У кожному місті-учаснику автопробігу у день заїзду планується проведення дружніх зустрічей з колегами певної області та ознайомлення з історичними і природними особливостями регіону.

3. Кожне авто, крім керманича, має ще 2–4 вільних місця. Тому передбачається формування екіпажів як за обласним, так і за екстериторіальним принципом.

Бажано, щоб в екіпажі (за згодою власника авто) була можливість підміни «втомленого» кермувальника, тому окремим членам екіпажу бажано мати при собі водійські посвідчення.

Про кількість вільних місць в авто для формування екіпажів будемо постійно повідомляти на «Малому форумі» на сайті «Юридичний радник» (http://yurradnik.com.ua/).

Також сподіваємося на підтримку й інших платформ інтернет-ресурсу та особистих сторінок учасників автопробігу.

4. Приєднатися до автопробігу можна на будь-якому етапі.

5. Програма приблизна, вітаються цікаві пропозиції, практичні зауваження та створення духу єднання.

6. Генеральним медіа-партнером, як завжди на заходах КВН, виступає науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» та сайт «Юридичний радник».

Усе цікаве та багато дружніх фото буде надруковано у жовтневому номері журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» за 2015 рік.

ЗАЯВА НА УЧАСТЬ У АВТОПРОБІГУ

Заявку на участь у КВН необхідно подати до 15 вересня 2015 року (включно) зручним для Вас способом: факсом (057) 714-27-90

АБО

 електронною адресою: proza2012@mail.ru

(у темі листа ОБОВ‘ЯЗКОВО писати «КВН Автопробіг»)

Увага! Програма КВН може бути змінена чи доповнена оргкомітетом у ході підготовки!

Контактні телефони оргкомітету: (093) 626-23-46; (057) 714-27-90

З повагою

Голова оргкомітету Клубных Встреч Нотариусов      Володимир Марченко

Нотариус — звучит как это гордо!
В этом слове словно звук побед.
И, поверьте, человек он твердый,
Он спасет от горестей и бед.

Поможет в документах разобраться,
Знает, что заверить и когда.
Пусть его печали не коснуться,
Тропу забудут к нему грусть, печаль, беда!

 ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Звернення

щодо проблемних питань підключення нотаріусів

до Державного земельного кадастру

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» від 05.03.2015 № 247-VIII внесено зміни до статті 46 Закону України «Про нотаріат».

Згідно вказаних змін нотаріус під час вчинення нотаріальних дій та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки має доступ та користується Державним земельним кадастром у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій щодо земельної ділянки (крім посвідчення заповіту) та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку здійснює пошук у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку та за його результатами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру формує витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

На виконання Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»,  щодо підключення нотаріусів до Державного земельного кадастру, (далі Кадастр), прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 24 червня 2015 р. № 457 «Деякі питання надання нотаріусам доступу до Державного земельного кадастру», якою затверджено «Порядок забезпечення доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру», (далі Постанова № 457).

Постановою № 457 Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (далі — Центр ДЗК) визначене адміністратором Кадастру та здійснює заходи, спрямовані на виконання вимог  Постанови № 457.

Згідно з п.3  Постанови № 457 Центр ДЗК розпочинає підключення нотаріусів з 17 серпня 2015 року. Отже, всі підготовчі заходи мають бути завершені до вказаної дати.

Для попереднього ознайомлення із загальною процедурою підключення нотаріусів до Кадастру Центр ДЗК опублікував проект методичних рекомендацій, який можна знайти та завантажити за посиланням http://dzk.gov.ua/images/downloads/notarius/method.pdf.

Серед передумов підключення нотаріуса до Кадастру оголошено наступні вимоги до робочого місця нотаріуса:

«2.1.1. відповідність характеристик АРМ загальним технічним характеристикам (не гірше): — центральний процесор (CPU) не гірше 2Core x 2,0 GHz; — оперативна пам’ять (RAM) не гірше 2 Gb; — вільне місце на жорсткому диску (HDD) не менше 5 Gb; — мережевий порт 10Mbit; — наявність вільного порта USB 2.0; — пристрій зчитування оптичних дисків; 2.1.2. Програмне забезпечення (ліцензія на право використання): — операційна система Microsoft Windows 7 Enterprise SP1 (або аналогічної, за умови наявності експертного висновку у сфері технічного захисту інформації); — модуль шифрування «Cisco UVPN-ZAS» (клієнт для Windows 7 / x32, x64); — програмне забезпечення двофакторної аутентифікації — “Засіб програмний криптографічного захисту інформації “КРИПТО ПІДПИС” – Програмний модуль ”Клієнт”; — антивірусне програмне забезпечення Eset NOD 32 (або аналогічне, за умови наявності експертного висновку у сфері технічного захисту інформації). Нотаріус приймає на себе зобов’язання щодо виконання передумов необхідних для підключення.»

Серед вказаних вимог звертає на себе увагу необхідність встановлення «Засобу програмного криптографічного захисту інформації «КРИПТО ПІДПИС» – програмний модуль «Клієнт», який коштує 900 гривень, а також Програмного забезпечення «Модуль шифрування «Cisco UVPN-ZAS» (клієнт для Windows 7 / x32, x64), який коштує 150 у.о.» (далі ПЗ та Модуль).

Наказом Держземагенства від 14.10.2014 року №317 встановлене виключне монопольне право ТОВ «Системи криптографічного захисту «Криптософт» (юридична адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26), надавати послуги щодо забезпечення практичної реалізації Постанови № 457  щодо надання нотаріусам доступу до Кадастру.

1. Фактично дії Дерземагенства призвели до монополізації та домінуючого становища відносно можливостей підключення до Кадастру, а саме нав’язування придбання товару у одного постачальника — ТОВ «Системи криптографічного захисту «Криптософт»  за тарифом, який є необґрунтованим та завищеним.

Крім цього, ТОВ «Системи криптографічного захисту «Криптософт», послуги якого нав’язані приватним нотаріусам України вищевказаним наказом Держземагенства, встановлює ціну в умовних одиницях. Враховуючи звичаї ділового обороту України, умовними одиницями вважають валюту іноземних держав. Ці дії є прямим порушенням ч. 2 ст. 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення», згідно якої ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, встановлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

2. Необхідно звернути увагу, що нотаріуси вже тривалий час мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших єдиних та державних реєстрів, які містять інформацію, що потребує захисту не меншого ніж інформація, яку містить Кадастр. Для цього всі робочі місця нотаріусів обладнані необхідною технікою та забезпечені системами захисту, у тому числі з використанням захищеного від зламу посиленого сертифікату ключа (електронного цифрового підпису) для роботи з інформаційними системами, адміністратором яких визначено державне підприємство «Національні інформаційні системи». Наявна організація робочих місць нотаріусів забезпечувала та забезпечує належний захист, обробку та зберігання інформації.

Тому цілком безпідставними є вимоги  Дерземагенства та Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» щодо необхідності посилення захисту доступу до Кадастру.

3. Не має законодавчого обґрунтування і вимога Держземагенства щодо платного підключення нотаріусів  до Кадастру.

Адже слід згадати про наявність в інтерфейсі Державного  реєстру речових прав на нерухоме майно такої вкладки як «Запит до ДЗК», яка була розроблена саме для забезпечення технічної можливості отримання нотаріусами витягів з Кадастру в електронному вигляді з самого початку роботи цього реєстру, тобто з 1 січня 2013 року.

Крім того, підключення нотаріусів до всіх інших реєстрів до цього часу проводилося безоплатно. Стягується плата лише за користування реєстром, тобто за фактично отриману інформацію. Подвійна оплата неприпустима!

На цей час склалась незрозуміла правова ситуація. Громадяни  мають можливість в оn-linе режимі замовити витяг з ДЗК за 53 грн. 00 коп. (відповідно до Порядку справляння плати за надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 1 серпня 2011 р. № 835), але не можуть надати його нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, а будуть змушені платити за аналогічну інформацію, можливо навіть, в декілька разів більше.

4. Підсумовуючи вищенаведене, доцільно зауважити, що жодної роботи у напрямку  технічної реалізації права нотаріуса на отримання витягу з ДЗК самостійно через вкладку «Запит до ДЗК» не  було проведено. Хоча підключення нотаріуса до ДЗК не є його особистою забаганкою, а є вимогою закону пов’язаною з вчиненням нотаріальної дії від імені держави на користь громадян. Замість цього започатковано процедуру прямого підключення нотаріусів до Кадастру на платній основі, що неодмінно буде відображено на вартості нотаріальних дій, адже нотаріат України за умов відсутності квот вже тривалий час знаходиться в умовах виживання, що є наслідком значного зменшення кількості нотаріальних дій та постійного збільшення кількісного складу нотаріусів.

5. Але всі підняті питання є другорядними порівняно з першочерговим завданням, для чого взагалі організовано прямий доступ нотаріусів до Кадастру.

Насамперед для забезпечення належної організації роботи з нерухомим майном, забезпечення виконання функцій реєстратора та посвідчення договорів з відчуження нерухомого майна в режимі єдиного вікна з мінімальною необхідністю збирання довідок та документів на основі адекватної цінової політики з боку нотаріусів, яка не може бути такою за умов застосування до нотаріусів монопольних цін та тарифів за підключення до Кадастру. Тим більше, що жодна з осіб, відповідальних за виконання процедури платного підключення не гарантує, що зазначені вище оплати не стануть періодичними для нотаріусів.

У випадку реалізації даного проекту, нотаріуси, які понесуть значні фінансові витрати, за усіма економічними законами, будуть змушені покрити ці витрати за рахунок клієнтів. Слід зауважити, що станом на сьогоднішній день, коли в країні фінансова нестабільність, яка породила зубожіння населення, такі дії чиновників приведуть до збільшення соціального напруження та невдоволення громадян, які все більше продають майно, виключно для того щоб вижити.

З урахуванням зазначеного прошу вжити заходів щодо усунення монопольних платних посередників з процесу підключення нотаріусів до Державного земельного кадастру,  забезпечити прозору, адекватну процедуру організації доступу нотаріусів до Кадастру  та реалізувати передбачені канали доступу нотаріусів до ДЗК без надлишкових економічних витрат. В протилежному випадку корупційна складова монополізована під конкретну юридичну особу призведе до зриву програми Президента України та Уряду України щодо спрощення реєстрації права власності на землю в сфері надання доступу нотаріусам до Державного земельного кадастру.

З повагою,

Президент

ГО «Асоціація нотаріусів

міста Харкова та Харківської області»                                               Марченко В.М.