ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
від 09.07.2009 р. N 14314/7/25-0017
Головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і Севастополі

Про надання оглядового листа з питань подання та розгляду скарг платників податків на рішення (постанови) органів ДПС
Державна податкова адміністрація України на підставі результатів проведеного аналізу наданих податкових роз’яснень із питань застосування апеляційної процедури, з метою покращення роботи з розгляду скарг платників податків повідомляє наступне.
Процедуру і строки оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов’язань встановлено статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III (далі — Закон N 2181) та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748, із змінами та доповненнями) (далі — Положення про розгляд скарг).
1. Щодо термінів оскарження податкових повідомлень-рішень у випадку подання повторної скарги
Якщо платник податків не згоден із визначеною органом державної податкової служби сумою податкового зобов’язання, то первинна скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення якого оскаржується, протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
У разі, коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді (рішення), з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.
Тобто платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення, залишене без змін за розглядом первинної скарги, до вищестоящого органу ДПС протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення ДПІ (ДПА), прийнятого за розглядом первинної скарги, а не за днем отримання податкового повідомлення-рішення на залишену без змін суму податкового зобов’язання, що оскаржувалася у первинній скарзі.
Тому, якщо платник податків не звертався із повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення, залишене без змін за розглядом первинної скарги, до вищестоящої ДПА протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення ДПІ (ДПА) про розгляд скарги, то відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 процедура адміністративного оскарження залишеного без змін податкового повідомлення-рішення закінчується через десять календарних днів з дня, наступного за днем отримання рішення за розглядом первинної скарги. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків.
2. Щодо термінів оскарження податкових повідомлень-рішень у випадку, коли нарахована сума податкового зобов’язання збільшується внаслідок його адміністративного оскарження
У разі, коли нарахована сума податкового зобов’язання (пені та штрафних санкцій) збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, наприклад, за розглядом первинної скарги, то на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення-рішення. Донарахована сума податкового зобов’язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні-рішенні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 Закону N 2181, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов’язання, тобто протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого окремого податкового повідомлення-рішення на збільшену суму податкового зобов’язання (пункт 6.6 статті 6 Закону N 2181).
3. Щодо термінів подання скарг платниками податків у випадку перенесення робочих днів у зв’язку із святкуванням Нового року та Різдва Христового
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 28.11.2007 N 1059-р «Про перенесення робочих днів у 2008 році» з метою створення сприятливих умов для святкування 1 січня — Нового року, 7 січня — Різдва Христового, а також раціонального використання робочого часу рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державного казначейства та банківських установ) перенести у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2008 році для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:
середи 2 січня — на суботу 12 січня;
четверга 3 січня — на суботу 26 січня;
п’ятниці 4 січня — на суботу 9 лютого.
Згідно з статтею 67 Кодексу законів про працю України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
Статтею 73 Кодексу визначено перелік святкових і неробочих днів.
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.
4. Щодо термінів подання скарги через відділення поштового зв’язку
Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до абзацу другого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
Згідно з пунктом 7 Положення про розгляд скарг скарга (заява), подана з порушенням порядку і строків, визначених цим Положенням і Законом N 2181, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.
Таким чином, термін подання скарги вважається дотриманим, якщо протягом встановлених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 строків письмова скарга платника податків була подана (надійшла) до податкового органу, у тому числі якщо платник надіслав її поштою.
5. Щодо визначення дати подання платниками податків скарги у разі використання послуг служби кур’єрської доставки
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 та пунктом 4 і підпунктом 5.1 пункту 5 Положення про розгляд скарг передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.
Відповідно до абзаців п’ятого, дев’ятого і десятого пункту 3 Положення про розгляд скарг скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою — платником податку через представника.
Дата подання скарги (заяви) — це день фактичного подання скарги (заяви) до відповідного органу державної податкової служби, а в разі надсилання скарги (заяви) поштою — дата відправлення скарги (заяви), зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті.
У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування фактичної дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги (заяви), — датою подання скарги (заяви) вважається дата фактичного надходження скарги (заяви) до органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 46 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів підлягає ліцензуванню.
Відповідно до Закону України «Про поштовий зв’язок» оператором поштового зв’язку є суб’єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв’язку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1155 затверджено Правила надання послуг поштового зв’язку, дія яких поширюється на операторів поштового зв’язку України всіх форм власності, які згідно із законодавством надають послуги поштового зв’язку.
Враховуючи зазначене, у разі якщо суб’єкт підприємницької діяльності має ліцензію на пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів, датою подання (надсилання) скарги платником податків, необхідно вважати дату згідно з відбитком штемпеля, зазначену на квитанції (документі) про прийняття (надсилання) скарги платника податків.
6. Щодо термінів подання та розгляду скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення
Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 13 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 N 29 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.96 за N 723/1748, із змінами та доповненнями, передбачено, що скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається до органу державної податкової служби, посадова особа якого винесла постанову. Скарга, що надійшла, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до органу державної податкової служби вищого рівня (посадовій особі, правомочній її розглядати).
Щодо дати подання скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, то необхідно керуватися пунктом 3 зазначеного Положення, яким передбачено, що дата подання скарги — день фактичного подання скарги до відповідного органу державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою — дата відправлення скарги, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті. У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування фактичної дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги, — датою подання скарги вважається дата фактичного надходження скарги до органу державної податкової служби.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається в десятиденний строк з дня її надходження до органу державної податкової служби, правомочного розглядати скаргу, і рішення за розглядом скарги надсилається особі, яка подала скаргу, з повідомленням про вручення або вручається примірник рішення особисто цій особі.
7. Щодо розгляду скарг платників податків на податкові вимоги
Відповідно до пункту 1.10 статті 1 та підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону N 2181 податкова вимога — це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, яка надсилається платнику податків у разі, коли він не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки. Податкові вимоги мають містити, крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 зазначеного Закону, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону N 2181 передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 зазначеного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник оскаржує таке податкове повідомлення. При цьому день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. Закінчення процедури адміністративного оскарження визначено підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181. До закінчення процедури адміністративного оскарження та з урахуванням вимог підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону податкові вимоги не можуть бути надіслані платнику податків.
Ураховуючи, що податкова вимога виставляється на узгоджену суму податкового зобов’язання, яку платник податків не сплачує в установлені строки, то норми підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 і Положення про розгляд скарг, не поширюються на прийняття рішень за розглядом скарг платників податків на податкові вимоги.
Зазначене Положення визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про суми податкових зобов’язань, постанов про накладення адміністративних стягнень та рішень щодо визначення сум податкових зобов’язань, узгодження операцій із заставленими активами платника податків, узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій, арешт активів, покладення відповідальності за погашення залишкового боргу платника податків на третю особу, дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань за ініціативою органу державної податкової служби. Відповідно до пункту 3 Положення про розгляд скарг апеляційне узгодження податкового зобов’язання та розгляд первинних скарг платників податків на рішення здійснюється працівниками державних податкових інспекцій, податкове повідомлення або рішення яких оскаржується, уповноваженими на це керівником органу державної податкової служби (або його заступником), а підрозділи апеляцій розглядають повторні скарги на рішення, прийняті органами державної податкової служби за розглядом первинних скарг на податкові повідомлення про суми податкових зобов’язань та на інші рішення, зазначені у пункті 2 Положення.
За дорученням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) повторні скарги можуть також розглядатися працівником іншого підрозділу органу ДПС.
8. Щодо визначення адреси платника податку, на яку необхідно надсилати рішення (відповідь) за скаргою, якщо у скарзі (заяві) зазначено юридичну і фактичну адреси, однак не зазначено адреси, на яку необхідно надіслати рішення за розглядом скарги
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181, зокрема, визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Рішення контролюючого органу за розглядом скарги та, у відповідних випадках, рішення про продовження строку розгляду скарги необхідно надіслати на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до підпункту 1 абзацу четвертого пункту 3 Положення про розгляд скарг у скарзі (заяві) має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи — платника податку, а для юридичної особи — платника податку — її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою).
Згідно з пунктом 8 Положення про розгляд скарг керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу, зазначену платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до абзацу десятого пункту 10 Положення про розгляд скарг рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі — платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи — платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою — платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі — платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою — платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву) (абзац одинадцятий пункту 10 Положення про розгляд скарг).
Виходячи із вищенаведеного, з метою дотримання вимог пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 та пункту 8 Положення про розгляд скарг, ДПА України вважає, що у випадку коли у скарзі (заяві) платник не вказує адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), але при цьому зазначає «юридичну» і «фактичну» адреси — орган ДПС повинен здійснити заходів щодо з’ясування причин недотримання платником податків вимог підпункту 1 абзацу четвертого пункту 3 Положення та запропонувати йому повідомити податковому органу адресу, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою. У випадку коли здійснені заходи не привели до позитивного результату, рішення про результати розгляду скарги (заяви) повинно бути надіслано органом ДПС, що розглядав скаргу на дві адреси — юридичну та фактичну, які зазначені у скарзі (заяві).
Усі раніше надані податкові роз’яснення (крім узагальнюючих податкових роз’яснень) з питань, що включені до цього оглядового листа, втрачають чинність з моменту його оприлюднення.

Заступник Голови Ф. О. Ярошенко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
ПИСЬМО
от 25.05.2009 г. N 6030
На <...> обращение <...> относительно пакета документов, представляемого государственному регистратору для проведения государственной регистрации изменений к учредительным документам частного предприятия, связанных с изменением состава учредителей (участников), сообщаем следующее.
В соответствии со статьей 113 Хозяйственного кодекса Украины (далее — ХКУ) частным предприятием признается предприятие, действующее на основе частной собственности одного или нескольких граждан, иностранцев, лиц без гражданства и его (их) труда либо с использованием наемного труда. Частным является также предприятие, действующее на основе частной собственности субъекта хозяйствования — юридического лица.
Частью четвертой статьи 57 ХКУ определено, что устав субъекта хозяйствования должен содержать сведения о его наименовании, цели и предмете деятельности, размере и порядке образования уставного и других фондов, порядке распределения прибылей и убытков, об органах управления и контроля, их компетенции, об условиях реорганизации и ликвидации субъекта хозяйствования, а также другие сведения, связанные с особенностями организационной формы субъекта хозяйствования, предусмотренные законодательством. Устав может содержать и другие сведения, не противоречащие законодательству.
В соответствии с частью первой статьи 8 Гражданского кодекса Украины, если гражданские отношения не урегулированы данным Кодексом, другими актами гражданского законодательства или договором, они регулируются теми правовыми нормами данного Кодекса, других актов гражданского законодательства, которые регулируют подобные по содержанию гражданские отношения (аналогия закона).
Следовательно, в случае, указанном в <...> обращении, может быть применена аналогия закона, в частности нормы Закона Украины «О хозяйственных обществах».
Таким образом, порядок создания и деятельности частных предприятий, в том числе порядок выбытия и вхождения новых учредителей (участников) частного предприятия, должен быть прописан в уставе частного предприятия.
Пакет документов, представляемый государственному регистратору для проведения государственной регистрации изменений к учредительным документам юридического лица определен статьей 29 Закона Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц — предпринимателей».
Учитывая вышеуказанное, считаем, что в данном случае заявление учредителя о передаче имущественных прав и обязанностей другим лицам можно считать документом о переходе или передаче доли участника в уставном капитале.

Заместитель Председателя С. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

За последние дней десять приходится слышать отдельные суждения коллег и клиентов, что согласие супругов необходимо удостоверять, а не, как многие годы до этого, свидетельствовать подлинность их подписи на заявлении. Масла в огонь подлило письмо Министерства юстиции Украины от 16 июля 2009 года № 31-32/246.

Необходимо однозначно отметить, что согласно статье 7 Закона Украины «О нотариате» нотариус при совершении нотариальных действий руководствуется законами Украины, постановлениями Верховного Совета Украины, указами и распоряжениями Президента Украины, постановлениями и распоряжениями Кабинета Министров Украины и в пределах своей компетенции принимает решения по применению норм международного права, а также подписанных Украиной международных соглашений.

Что по этому поводу говорят законы и приказы?

Согласно тексту статьи 65 Семейного кодекса Украины, жена, муж распоряжаются имуществом, которое является объектом их права совместной собственности супругов, по их общему согласию.

По требованию этой статьи такое согласие на заключение договоров, требующих нотариального удостоверения и (или) государственной регистрации, должно быть изложено в письменной форме и нотариально засвидетельствовано.

Исходя из изложенного выше и с учетом требований статьи 78 Закона Украины «О нотариате», такое согласие предоставляется супругом в виде заявления в письменной форме, подпись на котором нотариально свидетельствуется.

Теперь кратко обоснуем, почему невозможно такое заявление согласно действующему законодательству Украины удостоверять, а необходимо только свидетельствовать.

При этом порядок размещения аргументов не свидетельствует о большей или меньшей их силе, их надо воспринимать в комплексе:

1. Согласно статье 92 Конституции Украины, исключительно законами Украины определяются организация и деятельность нотариата.

2. Закон Украины «О нотариате» говорит о том, что нотариусы в своей деятельности должны руководствоваться законами Украины, постановлениями Верховного Совета Украины, указами и распоряжениями Президента Украины, постановлениями и распоряжениями КМУ и в пределах своей компетенции принимают решения по изменению норм международного права, а также подписанных Украиной международных соглашений.

3. Семейный кодекс Украины однозначно говорит о том, что в этом случае мы должны свидетельствовать, а не удостоверять.

4. Закон Украины «О нотариате» в своей статье 34 не содержит такого отдельного «нового» нотариального действия, как «согласие».

5. Также статья 34 Закона Украины «О нотариате» не предусматривает исполнения такого документа, как «согласие», на специальных бланках нотариальных документов.

Согласно пункту 5 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины, такое «согласие» совершается без использования специальных бланков нотариальных документов, то есть наша Инструкция содержит прямой запрет на использование бланков для этих целей.

6. Нет утвержденного механизма удостоверения такого согласия; непонятна процедура отказа от такого согласия; не установлено, по каким электронным реестрам необходимо проводить проверки; в каком количестве экземпляров его изготавливать; не предусмотрен наряд в номенклатуре; не установлен срок хранения; не установлен порядок отчетности за использованный бланк и т.д.

7. Непонятен механизм использования (или неиспользования) в этом случае идентификационного кода.

8. Если руководствоваться предположением, что это «правочин» и он удостоверяется и в случае, что это недвижимость, то вполне закономерно возникает вопрос о месте его удостоверения.

9. Согласно подпункту 5.5 пункта 5 Правил ведения нотариального делопроизводства (утвержденных приказом Министерства юстиции Украины от 31 декабря 2008 года № 2368/5): «При совершении нотариальных действий нотариусы применяют удостоверительные надписи, выдают свидетельства и совершают исполнительные надписи, акты о морских протестах и протесты векселей по формам, установленным этими Правилами (приложение 7)».

Согласно статье 24 Инструкции о порядке совершения нотариальных действий нотариусами Украины, установлено, что нотариусы должны использовать удостоверительные надписи в соответствии с формами, установленными Правилами ведения нотариального делопроизводства.

Такой удостоверительной формы, как «согласие», эти Правила не содержат.

В противном случае возникает парадоксальная ситуация, когда в Законе Украины «О нотариате» есть статья 70, а ее невозможно применять, в том числе по причине отсутствия утвержденной формы свидетельства. Выходит, что в одном случае можно придумать «новую» удостоверительную надпись, а в другом — нельзя, хотя при этом в последнем случае для этого даже есть действующая статья закона.

Кроме всего прочего, такая смена порядка является алогичной с экономико-правовой точки зрения, так как процесс «удостоверения согласия» значительно удорожает нотариальный процесс как по прямым расходам гражданина Украины по оплате нотариального действия, так и в результате увеличения количества судебных споров по причине некомплексного и слабого регулирования этого вопроса.

МАРЧЕНКО Владимир — председатель Секции нотариусов Ассоциации юристов Украины, г. Харьков

18-24 сентября 2009 г.
Встречи нотариусов во Франции

Программа

1 день

1 день 6.00 Вылет рейса Киев-Париж

9.00
Прилет в Париж
9.40
Переезд в Довиль*.
Обзорная экскурсия.
Обед.
Переезд в Сен-Мало**.
Размещение в гостинице Сен-Мало.
Свободное время.
*Довиль — блюдо для гурманов. Этот небольшой нормандский курорт на берегу Атлантики уже давно облюбовали французская кинобогема и состоятельные люди всех возрастов и стран. В 30-е годы Коко Шанель открыла здесь свой первый бутик и ввела моду на загар, в 60-е — Клод Лелюш снял романтический фильм «Мужчина и женщина». Здесь производят знаменитые мягкие французские сыры, пьют легкий яблочный сидр и лакомятся мидиями. Любители отдыха могут прогуляться по знаменитой набережной, покрытой дощатым настилом длиной почти в 2 км, где любят позировать фотомодели и звезды экрана.
** Порт Сен-Мало, расположенный в устье реки Ране, на берегу Ла-Манша известен самыми мощными в мире приливами и отливами, кварталами Старого города

2 день

Завтрак в отеле.
Освобождение номеров.
Экскурсия на Мон-Сен-Мишель*.
Обед.
Переезд в Париж
Размещение в гостинице Парижа.
Свободное время.
* Аббатство Мон-Сен-Мишель (фр. Mont Saint-Michel — гора Св. Михаила) располагается на небольшом скалистом острове, превращённом в остров-крепость. Здесь самый высокий, около 9 метров, морской прилив Европейского континента. К самой крепости, возведенной на скале высотой 78 метров, во время приливов можно добраться только на лодках. В прилив вода прибывает со скоростью лошади в галопе — 20 километров в час (лошадь в галопе движется быстрее). В отлив можно пройти посуху, не замочив ног. После Эйфелевой башни это самое посещаемое место Франции.

3 день
Завтрак в гостинице.
Обзорная экскурсия по Парижу*:

*Вы увидите Елисейские Поля и венчающую их Триумфальную арку, площадь Согласия, церковь Мадлен, Гранд Опера, Дом Инвалидов, куда был перенесен прах Наполеона, музей Родена, Собор Парижской Богоматери, площадь Трокадеро, откуда открывается чудесный вид на Эйфелеву башню, и Марсово поле.
Ваша прогулка пройдет также мимо площади Вогезов, университета Сорбонны, Латинского квартала и Пантеона — последнего пристанища великих людей Франции. Перед вами предстанут здание Сената в Люксембургском саду, Лувр, изысканный квартал Сен-Жермен и Вандомская площадь, знаменитая своими ювелирными магазинами. Логическим завершением экскурсии станет современный район Ла Дефанс со знаменитой Большой аркой, в которую, словно в раму, вписываются две Триумфальные арки – арка двора Карузель перед Лувром и Триумфальная арка на площади Звезды.
Обед в Латинском квартале.
Экскурсия по Лувру с экскурсоводом.
Свободное время.

4 день

Завтрак в гостинице.
Экскурсия в Шампань.
Посещение и осмотр Реймса*, Эперне**.
Экскурсия-дегустация в дом шампанского
«Moët & Chandon» + обед.
Возвращение в Париж.
Свободное время.
*В Реймсе мы обязательно посетим знаменитый Реймсский собор (фр. Cathédrale Notre-Dame de Reims) известный тем, что в нём были коронованы почти все французские короли. Кроме того, Реймс — столица региона Шампань, здесь расположены штаб-квартиры крупнейших шампанских домов. Вызревание шипучего вина происходит в многочисленных тоннелях и пустотах, расположенных под городом.
** Одной из туристических достопримечательностей Эперне являются высеченные в известняковых скалах катакомбы, служившие крупным европейским торговым домам как винные погреба. Одна лишь известная компания Moët & Chandon владеет 110 км этих подземных ходов.

5 день

Завтрак в отеле.
Свободный день в Париже.

6 день

12.00 Завтрак в отеле.
Освобождение номеров.
Свободное время.
Трансферт в аэропорт.
Вылет рейса Киев–Борисполь.
Прибытие в Борисполь.

Стоимость пакета:
- в евро — 2360,
- в гривне — по коммерческому курсу на день проплаты.

В стоимость пакета входит:
1. Перелет Киев-Париж-Киев.
2. Автобусное обслуживание по маршруту.
3. Визовая поддержка.
4. Консульский сбор.
5. Страховка.
6. Проживание в гостиницах 3*** при 2-х местном размещении..
7. Питание по программе.
8. Обусловленная экскурсионная программа.
9. Дегустация.

Для участия Вам необходимо:
1. Подать заявку* на участие на e-mail: guseva_forum@mail.ru
2. Оплатить участие согласно выставленному счёту.
3. Выслать оригиналы документов, необходимых для оформления туристической визы.
Список документов для оформления визы во Францию:
1. Заграничный паспорт (действие не менее 6-ти месяцев)
2. Ксерокопия всех листов заграничного паспорта.
3. Обязательное наличие подписи в загранпаспорте.
4. В случае смены загранпаспорта, предоставить копию старого паспорта и всех виз в нем.
5. В случае, если у Вас более одного действующего загранпаспорта, предоставить все.
6. Цветная фотография (фото 3,5/4. 80 % лица, на светлом фоне, максимальная давность — 6 месяцев).
7. Справка с места работы
8. Копия свидетельства регистрации предприятия.
9. Копия свидетельства единого налога.
10. Копия об оплате единого налога.
11. Копия лицензии на нотариальную деятельность.
12. Справка из банка (обороты и остаток).
13. Справка по кредитной карте.
14. Движение по кредитной карте.
15. Если имеются кредиты либо депозиты, предоставить справки по их погашению.
16. Копия техпаспорта на автомобиль.
17. Копия свидетельства о собственности на недвижимость.
18. Копия гражданского паспорта (все страницы).
19. Свидетельство о браке, разводе либо смерти супруга(и).

Внимание!

ОКОНЧАТЕЛЬНЫЙ СРОК ПРОПЛАТЫ — 20 августа.
ОКОНЧАТЕЛЬНЫЙ СРОК ПОДАЧИ ДОКУМЕНТОВ – 27 августа.

Минимальное количество участников в группе – 20 человек.
При меньшем количестве участников группы оргкомитет оставляет за собой право корректировки программы и стоимости.

По вопросам обращаться в оргкомитет:
8-099-01-09-482 (Гульнара), 8-095-055-74-75 или 8-097-651-3-651 (Евгения), 8-066-389-11-57 (Вера).

* ЗАЯВКА-АНКЕТА

Просьба заявки направлять на e-mail: guseva_forum@list.ru

Имя Латинскими
буквами
Отчество
Фамилия Латинскими
буквами
Предыдущая фамилия
№загран паспорта, срок действия, кем выдан
Родители (Ф.И.О)
Обязательно оба родителя ______________________________
Прописка (указать полный адрес и индекс)
Идентификационный код №
Место работы

Должность
Служебный адрес (указать полный адрес и индекс)
Ваши телефоны
код города
служ. моб.
Факс:
Ф.И.О супруги(га),дата рождения, место, девичья фамилия

Название выставки, сроки посещения,
уровень отеля, категория номера

Міністерство юстиції зареєструвало 28 липян 2009 року Наказ Міністерства юстиції України від 24.07.2009 р. № 1142/5 » Про внесення змін до Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю» за реєстраційним номером 699/16715

Нотаріальний мінімум (нова редакція)

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Правила ведення нотаріального діловодства
Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій
Декрет кабінету міністрів України «Про державне мито»
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Закон України «Про нотаріат»
Харків: Страйд, 2009. — 304 с.
ISBN 978-966-2233-06-3.
Форматом 60×84 1/8.
Обкладинка — м’яка, ламінована.
Видавнича вартість — 65 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.
Призначення платежу: Оплата книжки «Нотаріальний мінімум (нова редакція)». У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс: (057) 714-08-12; 714-27-90, Тел.: 714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Статтю 290 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 — 22, ст. 144) виключити.
2. Підпункт «б» підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308) після слів «підлягає нотаріальному посвідченню» доповнити словами «у випадках, передбачених законом».
3. У частині першій статті 6 Закону України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102) слова «Господарським кодексом України» виключити.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом у частині скасування необхідності нотаріального посвідчення договорів оренди землі;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В. ЮЩЕНКО
м. Київ
11 червня 2009 року
N 1509-VI
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 липня 2009 р. N 689
Київ
Про затвердження Порядку продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності
Відповідно до частини першої статті 128 Земельного кодексу України та статті 181 Закону України «Про приватизацію державного майна» Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності (додається).

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 25

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 липня 2009 р. N 689

ПОРЯДОК
продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності
1. Цей Порядок визначає процедуру продажу об’єктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності.
2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
аукціон — спосіб продажу об’єкта аукціону учасникові, який запропонував найвищу ціну;
аукціонна комісія — утворена державним органом приватизації комісія з підготовки та проведення аукціону;
виконавець робіт з оцінки — юридична або фізична особа, що має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, ліцензію на проведення землеоціночних робіт та провадить практичну діяльність за відповідними напрямами оцінки;
виконавець робіт із землеустрою — юридична або фізична особа, що має ліцензію на проведення робіт із землеустрою;
державні органи земельних ресурсів — Держкомзем та його територіальні органи;
ліцитатор — особа, що володіє технікою проведення торгів і веде аукціон в установленому порядку;
об’єкт аукціону — об’єкт, що приватизується разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований;
підготовка земельних ділянок — землевпорядні та землеоціночні роботи, пов’язані з підготовкою земельних ділянок для продажу у складі об’єкта аукціону або для внесення земельних ділянок до статутного капіталу господарського товариства.
3. Фінансування заходів, пов’язаних з підготовкою земельних ділянок, здійснюється за рахунок коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Замовником зазначених робіт та послуг виступає державний орган приватизації.
4. Державні органи приватизації з урахуванням затверджених переліків об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, формують та оприлюднюють на своєму веб-сайті переліки об’єктів аукціону та переліки господарських товариств, до статутного капіталу яких вносяться земельні ділянки, і надсилають їх відповідним державним органам земельних ресурсів разом із запитом про подання:
земельно-кадастрової документації та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку;
інформації про наявність заборон для продажу земельних ділянок відповідно до вимог земельного законодавства;
інформації про наявність сервітутів та обмежень (обтяжень) прав на земельні ділянки щодо об’єктів, які включені до переліку, та дозволені види використання.
Державний орган земельних ресурсів подає державному органові приватизації у десятиденний строк після надходження запиту зазначені інформацію, документацію та витяг.
Інформація стосовно наявності природоохоронних обмежень, належності земельних ділянок до об’єктів природно-заповідного фонду та можливості продажу земельних ділянок, які входять до складу таких об’єктів, з урахуванням їх екологічної цінності готується державними органами земельних ресурсів за погодженням з Мінприроди чи його територіальним органом.
Переліки об’єктів, що належать згідно з Державною програмою приватизації до групи Ж та підлягають приватизації разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, затверджуються регіональними відділеннями Фонду державного майна за погодженням з Фондом державного майна.
5. Державний орган приватизації на підставі наданої державним органом земельних ресурсів відповіді про відсутність інформації та документації готує завдання на виконання робіт із землеустрою та визначає на конкурентних засадах виконавця робіт із землеустрою в порядку, що затверджується Фондом державного майна. За результатами конкурсу укладається з виконавцем робіт із землеустрою договір про розроблення документації із землеустрою, в якому згідно з технічним завданням визначаються порядок проведення робіт та сторона, відповідальна за подання документації із землеустрою на державну експертизу.
6. У процесі підготовки земельної ділянки державні органи земельних ресурсів забезпечують у 20-денний строк після надходження документації із землеустрою проведення за ініціативою державного органу приватизації державної експертизи такої документації, зокрема щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Державний орган приватизації на підставі позитивних висновків зазначеної експертизи визначає на конкурентних засадах виконавця робіт з оцінки та укладає з ним договір її на проведення.
7. Вартість об’єкта аукціону та вартість активів господарського товариства з урахуванням вартості земельної ділянки, що вноситься до його статутного капіталу, визначається відповідно до Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 42, ст. 1941), та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 51, ст. 2669).
За результатами оцінки виконавець робіт з оцінки складає звіт про оцінку об’єкта аукціону або звіт про вартість активів господарського товариства з урахуванням вартості земельної ділянки, що підлягає внесенню до його статутного капіталу, окремою частиною якого є звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки. У звіті про оцінку об’єкта аукціону зазначається вартість об’єкта аукціону, об’єкта приватизації, земельної ділянки.
Державні органи земельних ресурсів забезпечують у 20-денний строк після надходження звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки проведення за ініціативою державного органу приватизації державної експертизи такого звіту.
Початковою вартістю об’єкта аукціону є вартість об’єкта аукціону, визначена за результатами оцінки.
8. Державний орган земельних ресурсів забезпечує у 10-денний строк після надходження позитивного висновку державної експертизи документації із землеустрою виготовлення технічного паспорта земельної ділянки за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. N 648 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 21, ст. 1026).
Технічний паспорт земельної ділянки оформляється на підставі даних, які містить документація із землеустрою, що надійшла від виконавця робіт із землеустрою, без зазначення стартової ціни земельної ділянки та її вартості відповідно до експертної грошової оцінки.
9. Земельні ділянки, що підлягають продажу у складі об’єкта аукціону чи внесенню до статутного капіталу господарського товариства, забороняється з моменту включення об’єкта приватизації до переліків, зазначених у пункті 4 цього Порядку, передавати в оренду, під забудову, вчиняти будь-які інші дії щодо обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, до одержання покупцем об’єкта аукціону або господарським товариством документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.
10. Продаж об’єктів державної власності, що належать за класифікацією Державної програми приватизації до груп А, Д, Ж, та цілісних майнових комплексів, що належать до груп В та Г, разом із земельними ділянками державної власності здійснюється на аукціоні відповідно до цього Порядку.
Продаж акцій (часток, паїв) господарських товариств, що належать державі, здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію після внесення державним органом приватизації земельних ділянок державної власності до статутного капіталу таких товариств.
11. Організатором аукціону є державний орган приватизації.
12. Інформація про проведення аукціону опубліковується не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати його проведення в бюлетенях державних органів приватизації, а також інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.
13. Інформація, що підлягає опублікуванню, повинна містити:
1) відомості про:
об’єкт аукціону, зокрема про об’єкт приватизації, відповідно до статті 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та статті 19 Закону України «Про приватизацію державного майна»;
розмір та цільове призначення земельної ділянки згідно з даними технічного паспорта;
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, види використання (пріоритетні та допустимі) — для містобудівних потреб;
2) умови продажу об’єкта аукціону, зокрема початкову вартість об’єкта аукціону;
3) найменування та адресу державного органу приватизації, номер контактного телефону;
4) суму реєстраційного внеску та суму гарантійного внеску, що повинні сплачуватися учасниками, порядок їх сплати;
5) номер рахунка державного органу приватизації та реквізити органу Державного казначейства, в якому відкрито рахунок для сплати реєстраційного та гарантійного внесків, номер валютного рахунка та реквізити банку для сплати гарантійних внесків для учасників-нерезидентів;
6) номер рахунка державного органу приватизації та реквізити органу Державного казначейства, в якому відкрито рахунок для розрахунків за придбаний об’єкт аукціону;
7) відомості про дату припинення приймання заяв на участь в аукціоні, час і місце ознайомлення з об’єктом аукціону та проведення аукціону;
8) інші відомості, визначені державним органом приватизації.
14. Інформація про учасників аукціону, їх кількісний і персональний склад та інші дані, що містяться у поданих ними заявах на участь в аукціоні, а також про результати розгляду заяв є конфіденційною і не підлягає розголошенню до опублікування результатів аукціону.
15. Інформація про результати аукціону опубліковується державним органом приватизації протягом 15 днів після укладення договору купівлі-продажу та подається органові виконавчої влади, в управлінні якого перебував такий об’єкт.
Інформація повинна містити:
відомості про об’єкт аукціону, зокрема про об’єкт приватизації, місце розташування, розмір та цільове призначення земельної ділянки, а також про ціну об’єкта аукціону та його складових (об’єкта приватизації та земельної ділянки) за результатами продажу на аукціоні;
інші відомості, визначені державним органом приватизації.
16. Продаж об’єкта аукціону здійснюється на відкритому засіданні аукціонної комісії, яка утворюється державним органом приватизації із включенням до її складу спеціалістів та представників державного органу земельних ресурсів, органу місцевого самоврядування, балансоутримувача, трудового колективу підприємства, що приватизується (у разі приватизації його єдиного майнового комплексу). Кількість членів комісії може становити від п’яти до дев’яти осіб. Головою комісії призначається представник державного органу приватизації. Якщо в аукціоні бере участь господарське товариство, утворене за участю трудового колективу підприємства, що приватизується, представник такого трудового колективу виключається із складу аукціонної комісії і не має права брати участь у засіданнях комісії з моменту подання товариством до органу приватизації заяви на участь в аукціоні.
Делегування представників до складу комісії обов’язкове для керівників державних підприємств, установ та організацій. На час роботи у складі комісії за її членами зберігається місце роботи і середній заробіток згідно із законодавством про працю.
17. Аукціонна комісія визначає умови, що включають, зокрема, початкову вартість об’єкта аукціону та строк його проведення.
Умови аукціону містять зобов’язання покупця, зокрема щодо подальшої експлуатації об’єкта приватизації та подальшого використання земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.
Умови аукціону затверджує державний орган приватизації.
18. Обмеження кількості учасників, що беруть участь в аукціоні, заборонено.
19. До участі в аукціоні допускаються фізичні і юридичні особи, що можуть бути покупцями об’єктів приватизації відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного майна», та мають згідно із Земельним кодексом України право на придбання земельних ділянок у власність, сплатили встановлений державним органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової вартості об’єкта аукціону.
Реєстраційний та гарантійні внески перераховуються на рахунки органів приватизації, відкриті в органах Державного казначейства та уповноважених банках.
20. Розгляд заяви про участь в аукціоні іноземної юридичної особи, спільного підприємства, заснованого за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України продажу особі (підприємству) об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій об’єкт розташований.
Іноземна юридична особа чи спільне підприємство, засноване за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, що заінтересовані у придбанні об’єкта аукціону, подають після оприлюднення на веб-сайті Фонду державного майна переліків об’єктів аукціону, але не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, Фондові державного майна клопотання про придбання певного об’єкта аукціону.
Фонд державного майна готує проект відповідного розпорядження та разом з клопотанням подає його в установленому порядку Кабінетові Міністрів України. Органи виконавчої влади опрацьовують та погоджують зазначений проект у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня його отримання. Проект розпорядження підлягає розгляду на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.
21. Фізична або юридична особа, що бажає зареєструватися як учасник аукціону, повинна подати:
1) заяву про участь в аукціоні у порядку, що встановлюється Фондом державного майна;
2) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків;
3) декларацію про доходи, копію довідки про ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (крім осіб, що відповідно до законодавства не мають ідентифікаційного номера) (для фізичних осіб — громадян України);
4) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, копію довідки про взяття на облік платника податків (для фізичних осіб — підприємців);
5) нотаріально засвідчені (легалізовані та перекладені — для нерезидентів) копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію (витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення — для нерезидентів), довідку з ЄДРПОУ; копію довідки про взяття на облік платника податків; рішення уповноваженого органу про участь в аукціоні; документи щодо призначення керівників (для юридичних осіб);
6) документ, що підтверджує розподіл статутного капіталу серед учасників (акціонерів);
7) документ, що підтверджує наявність та розмір державної частки у статутному капіталі та майні учасника, інформацію про наявність серед учасників (акціонерів) юридичної особи іноземних юридичних або фізичних осіб;
8) відомості про джерела надходження коштів, що використовуватимуться для оплати об’єкта аукціону (для іноземних інвесторів, підприємств з іноземними інвестиціями);
9) копію свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом провадження господарської діяльності на території України.
Під час подання заяви потенційний покупець пред’являє паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, а якщо покупець діє як представник іншої особи, — засвідчене в установленому порядку відповідне доручення.
22. На вимогу учасників державний орган приватизації повинен створити умови для огляду об’єкта аукціону. Балансоутримувач об’єкта приватизації або у разі його відсутності особа, відповідальна за збереження довгострокових межових знаків, повинні забезпечити доступ учасників для огляду об’єкта аукціону.
23. До початку аукціону державний орган приватизації вносить до книги реєстрації учасників аукціону із зазначенням порядкового номера такі відомості:
1) для фізичних осіб:
громадян України — прізвище, ім’я та по батькові, адреса (місце проживання) та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
іноземців, осіб без громадянства — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), адреса (місце проживання за межами України);
номери рахунків державних органів приватизації, на які зроблено внески, найменування та місцезнаходження органу Державного казначейства;
2) для юридичних осіб:
резидентів — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
нерезидентів — найменування, місцезнаходження та країна, де зареєстрована особа;
номери рахунків державних органів приватизації, на які зроблено внески, найменування та місцезнаходження органу Державного казначейства.
24. Приймання заяв припиняється за три дні до початку аукціону.
Після закінчення аукціону гарантійні внески повертаються у 10-денний строк учасникам, що не перемогли в аукціоні.
Покупцеві, який придбав об’єкт аукціону, сума гарантійного внеску зараховується в установленому порядку до суми вартості придбаного об’єкта.
Сплачені реєстраційні внески не повертаються.
25. Аукціон проводить державний орган приватизації або юридична особа (далі — виконавець аукціону), що уклала договір із зазначеним органом.
26. Примірний договір з виконавцем аукціону, що затверджується Фондом державного майна, повинен містити таку інформацію:
1) строк проведення аукціону;
2) початкова вартість об’єкта аукціону;
3) вартість послуг з проведення аукціону;
4) взаємні зобов’язання, умови розірвання договору та майнова відповідальність сторін;
5) інші відомості.
Вартість послуг з проведення аукціону визначається на підставі кошторису витрат.
Розмір винагороди виконавця аукціону не повинен перевищувати 0,1 відсотка ціни продажу об’єкта аукціону.
27. Для участі в аукціоні учасникам видаються квитки, які повинні містити таку інформацію:
1) номер, під яким покупець бере участь в аукціоні;
2) найменування об’єкта аукціону;
3) правила та умови проведення аукціону.
Під час реєстрації учасникові аукціону видаються інформаційна картка, картка учасника із зазначенням на зворотному боці правил його проведення та примірник проекту договору купівлі-продажу об’єкта аукціону.
28. Аукціон проводиться безпосередньо ліцитатором. До початку аукціону ліцитатор ознайомлює учасників з характеристиками об’єкта аукціону, умовами його продажу та правилами проведення аукціону.
Початком аукціону вважається момент оголошення початкової вартості об’єкта аукціону.
Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення початкової вартості об’єкта аукціону ніхто з учасників не висловить бажання придбати його за ціною, оголошеною ліцитатором, аукціон вважається таким, що не відбувся.
Якщо запропонована учасником аукціону ціна перевищує запропоновану ліцитатором, ліцитатор називає номер учасника і запропоновану ним ціну.
Кожна наступна ціна, запропонована учасниками на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості об’єкта аукціону.
Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не пропонується наступна ціна, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання об’єкта аукціону тією особою, що запропонувала найвищу ціну.
29. Під час проведення аукціону аукціонна комісія веде протокол, до якого вносяться дані про початкову вартість об’єкта аукціону, пропозиції учасників аукціону, відомості про них, результати аукціону (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, що набула право на придбання об’єкта).
Протокол підписується ліцитатором, членами аукціонної комісії та учасником (його представником), який набув право на придбання об’єкта, і надсилається у триденний строк державному органові приватизації для затвердження.
30. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу чи договору купівлі-продажу або не з’явився без поважних причин для його підписання протягом п’яти днів після затвердження протоколу, позбавляється права на подальшу участь у придбанні такого об’єкта аукціону. Сплачений такою особою гарантійний внесок перераховується до державного бюджету.
31. У разі коли учасник або уповноважений ним представник не з’явився без поважних причин на аукціон та/або зірвав його проведення, сплачений такою особою гарантійний внесок перераховується до державного бюджету.
У разі виникнення спору питання вирішується у судовому порядку.
32. Аукціон припиняється і об’єкт знімається з аукціону у разі недотримання учасниками правил проведення аукціону, передбачених цим Порядком, та на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації якщо:
1) не виконано вимоги щодо змісту інформації про об’єкт аукціону, передбаченої цим Порядком, та строку її опублікування;
2) об’єкт включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, з порушенням законодавства;
3) істотно порушено правила оголошення та проведення аукціону, передбачені цим Порядком.
33. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
1) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника;
2) коли жоден з учасників не запропонував ціну, що дорівнює або перевищує початкову вартість об’єкта аукціону;
3) несплати в установлений строк переможцем аукціону належної суми за придбаний об’єкт аукціону.
34. Розбіжності, що виникають під час проведення аукціону, усуваються під час його проведення ліцитатором за погодженням з аукціонною комісією.
35. У разі визнання аукціону таким, що не відбувся, об’єкт аукціону може бути запропонований для продажу на аукціоні повторно.
Об’єкти, що належать згідно з Державною програмою приватизації до груп А, Ж та Д, які два чи більше разів пропонувалися до продажу на аукціоні разом із земельною ділянкою і не продані через відсутність учасників, можуть бути за рішенням державного органу приватизації запропоновані для продажу із зменшенням початкової вартості об’єкта аукціону не більш як на 30 відсотків, але не менше від ринкової вартості земельної ділянки, яка входить до складу об’єкта аукціону.
Об’єкти групи Д (незавершеного будівництва), що пропонувалися для продажу із зменшенням початкової вартості об’єкта аукціону і не продані через відсутність покупців, можуть бути за рішенням Фонду державного майна запропоновані для продажу об’єкта під розбирання.
36. Результати продажу об’єкта аукціону оформляються договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
37. Примірний договір купівлі-продажу об’єкта аукціону затверджує Фонд державного майна.
Якщо законодавством дозволено в процесі приватизації державного майна оплату його вартості проводити у вільноконвертованій валюті та переможцем аукціону визнано нерезидента або підприємство з іноземними інвестиціями, державний орган приватизації приймає пропозицію переможця аукціону про те, що ціна продажу об’єкта аукціону в договорі купівлі-продажу зазначається у вільноконвертованій валюті за курсом Національного банку на дату затвердження державним органом приватизації протоколу аукціону.
38. Порядок внесення коштів за об’єкт аукціону визначається договором купівлі-продажу з установленням строку, який не повинен перевищувати 60 календарних днів після укладення договору.
39. Строк дії зобов’язань за договором купівлі-продажу, порядок контролю їх виконання, умови внесення змін до договору та порядок повернення у державну власність приватизованих об’єктів у разі розірвання договору купівлі-продажу за рішенням суду у зв’язку з невиконанням покупцем його умов визначаються законодавством.
40. Подальше відчуження об’єкта аукціону, що є предметом договору купівлі-продажу, здійснюється за погодженням з державним органом приватизації з урахуванням вимог частини восьмої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та частини першої статті 377 Цивільного кодексу України з одночасним переходом до нового власника зобов’язань за таким договором.
41. Право власності на об’єкт аукціону покупець набуває після державної реєстрації договору купівлі-продажу об’єкта аукціону з моменту сплати його повної вартості на рахунки державного органу приватизації, відкриті в органах Державного казначейства, та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.
42. Право власності на земельну ділянку засвідчується державним актом, який видається державним органом приватизації за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. N 449 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 14, ст. 753; 2008 р., N 90, ст. 3008), за підписом керівників державного органу приватизації та державного органу земельних ресурсів.
43. Ціна продажу об’єкта аукціону складається з ціни об’єкта приватизації та земельної ділянки у складі об’єкта аукціону, які формуються пропорційно їх частці у початковій вартості об’єкта аукціону.
Кошти, які надійшли від продажу об’єкта аукціону, перераховуються державними органами приватизації відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 24 червня 2009 року N 252
Про затвердження Примірного договору оренди житла з викупом
На виконання пункту 5 Порядку оренди житла з викупом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 274, наказую:
1. Затвердити Примірний договір оренди житла з викупом, що додається.
2. Управлінню розробки та реалізації державних житлових програм (Непомнящий О. М.) забезпечити розміщення цього наказу на офіційному сайті Мінрегіонбуду.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ісаєнка Д. В.

Міністр В. Куйбіда

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінрегіонбуду
від 24 червня 2009 р. N 252

ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР
ОРЕНДИ ЖИТЛА З ВИКУПОМ
_______________________________
(найменування населеного пункту) ___ ____________ 20__ р.

______________________________________________________________________________________
(назва підприємства, установи, організації)
(далі — орендодавець), в особі _____________________________________________________________
________________________________________________________________________________, що діє
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
на підставі ____________________________________________________________________________
з одного боку, та _______________________________________________________________________,
(прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані)
що проживає __________________________________________________________________________
(адреса, за якою зареєстровано місце проживання)
(далі — орендар), з іншого боку, уклали цей Договір оренди житла з викупом (далі — Договір) про таке.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ДОГОВОРІ
1.1. Вартість житла — сума коштів, яка визначається на договірних засадах та складається із початкового внеску ОРЕНДАРЯ і платежів на викуп житла.
1.2. Винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ — процентна ставка від платежів на викуп житла, розмір якої встановлюється у Договорі.
1.3. Житло — квартира або її частина, житловий будинок або його частина, призначені та придатні для постійного проживання в них, що передаються в оренду з викупом.
1.4. Орендні платежі — періодичні платежі на викуп житла та винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ.
1.5. Резерв непередбачених витрат — кошти ОРЕНДАРЯ, призначені для погашення непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням його зобов’язань, розмір яких не може перевищувати 3 (трьох) відсотків вартості житла.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов’язується передати ОРЕНДАРЕВІ у строкове платне володіння та користування житло, що визначене у цьому Договорі, з наступним переходом права власності на нього від ОРЕНДОДАВЦЯ до ОРЕНДАРЯ, а ОРЕНДАР зобов’язується прийняти житло у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплатити ОРЕНДОДАВЦЕВІ платежі, передбачені цим Договором.
2.2. Характеристики житла, що передається в оренду з викупом.
2.2.1. Адреса: _________________________________________________________________________.
2.2.2. Загальна площа __________________________________________________________________.
2.2.3. Житлова площа: __________________________________________________________________.
2.2.4. Поверх: _________________________________________________________________________.
2.2.5. Кількість кімнат: __________________________________________________________________.
2.2.6. Стан житла на момент передачі: _____________________________________________________
______________________________________________________________________________________.
2.1.7. Недоліки житла, що передається: ____________________________________________________
______________________________________________________________________________________.
2.2. Житло належить ОРЕНДОДАВЦЮ на праві власності згідно з
______________________________________________________________________________________
(документ, що засвідчує право власності на житло)
та вільне від додаткових обтяжень і зобов’язань перед третіми особами.
2.3. Погоджена Сторонами вартість житла, що передається в оренду з викупом становить _________________________________________, в тому числі початковий внесок ОРЕНДАРЯ у сумі _______________________________________________________________ та платежі на викуп житла у сумі __________________________________.

3. ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ ЖИТЛА В ОРЕНДУ З ВИКУПОМ
3.1. Зазначене в п. 2.2 цього Договору житло повинно бути передане ОРЕНДОДАВЦЕМ та прийняте ОРЕНДАРЕМ протягом __________ днів з моменту державної реєстрації цього Договору, але не раніше сплати ОРЕНДАРЕМ початкового внеску та формування резерву непередбачених витрат у розмірах, визначених у п. 5.1 та 6.1 Договору.
3.2. Передача житла здійснюється за актом приймання-передачі.
3.3. Житло вважається переданим в оренду з викупом з моменту підписання акта приймання-передачі.

4. СТРОК ОРЕНДИ
4.1. Строк оренди складає ______ років з моменту прийняття житла, що передається в оренду з викупом, за актом приймання-передачі та може бути продовжений за згодою сторін.
4.2. Якщо протягом строку оренди ОРЕНДАР достроково сплачує платежі, передбачені Договором, строк оренди вважається таким, що припинився, з моменту підписання акта про сплату орендних платежів у повному обсязі.

5. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
5.1. ОРЕНДАР зобов’язується протягом _______________ днів з моменту державної реєстрації цього Договору перерахувати на поточний рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ початковий внесок у сумі, вказаній у п. 2.3 Договору та своєчасно сплачувати орендні платежі.
5.2. Розмір, порядок формування, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду.
5.2.1. Розмір орендних платежів розраховується виходячи із суми платежів на викуп житла, зазначеної у пункті 2.3 Договору, поділеної на кількість виплат та збільшеної на суму винагороди (доходу) ОРЕНДОДАВЦЯ.
5.2.2. Винагорода (дохід) орендодавця визначається як процентна ставка від платежів на викуп житла та встановлюється у розмірі _________________________________________ процентів річних.
Винагорода (дохід) орендодавця сплачується за фактичний період оренди та не нараховується на суму платежів на викуп житла, що погашаються достроково.
5.2.3. За згодою Сторін орендні платежі за цим Договором становлять
__________________________________ грн. за _____________________________________________,
(місяць, квартал, півріччя)
у тому числі:
платежі на викуп житла в сумі ________________________________________________________ грн.
за ___________________________________________________________________________________;
(місяць, квартал, півріччя)
винагорода (дохід) ОРЕНДОДАВЦЯ в сумі ____________________________________________ грн. за ___________________________________________________________________________________.
(місяць, квартал, півріччя)
5.2.4. Орендні платежі сплачуються готівкою (в безготівковому порядку) на рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ: ______________________________________________________________________
(реквізити рахунку ОРЕНДОДАВЦЯ)
не пізніше ______________ числа кожного _________________________________________________.
(місяця, кварталу, півріччя)
5.2.5. Розмір орендних платежів може переглядатися Сторонами не частіше ніж один раз протягом ________________________________ за згодою сторін у разі __________________________________
(термін)
______________________________________________________________________________________.
(перелік обставин, за яких може переглядатися розмір орендних платежів)
5.3. Згідно з цим Договором об’єкт оренди ______________________________________ страхуванню
підлягає (не підлягає)
на період оренди.
Страхування об’єкта оренди здійснює _____________________________________________________.
Орендар (Орендодавець)
5.4. ОРЕНДАР зобов’язується компенсувати ОРЕНДОДАВЦЮ такі документально підтверджені витрати, пов’язані з вчиненням юридичний дій:
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________.
5.5. Комунальні послуги та витрати за користування телефонами, радіотрансляційною, телевізійною, комп’ютерною мережами оплачуються ОРЕНДАРЕМ самостійно на підставі рахунків відповідних організацій з обов’язковим повідомленням ОРЕНДОДАВЦЯ про здійснення такої оплати шляхом ______________________________________________________________________________________.

6. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ НЕПЕРЕДБАЧЕНИХ ВИТРАТ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБСЛУГОВУВАННЯМ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ОРЕНДАРЯ
6.1. Формування резерву, непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань ОРЕНДАРЯ, проводиться за рахунок ОРЕНДАРЯ протягом ________ днів з моменту державної реєстрації цього Договору шляхом перерахування коштів на персональний рахунок ОРЕНДАРЯ, право користування яким надається виключно ОРЕНДОДАВЦЮ з попереднім повідомленням Орендаря.
6.2. За згодою сторін розмір резерву за цим Договором становить _____________________________.
6.3. У разі виникнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг на строк більше _____________ ОРЕНДОДАВЕЦЬ погашає її за рахунок коштів резерву.
6.4. ОРЕНДОДАВЕЦЬ може також використовувати кошти резерву для погашення інших документально підтверджених зобов’язань ОРЕНДАРЯ, що виникли відповідно до умов цього Договору, а саме: _______________________________________________________________________
виключний перелік зобов’язань ОРЕНДАРЯ,
______________________________________________________________________________________.
які можуть погашатися ОРЕНДОДАВЦЕМ за рахунок коштів резерву
6.5. Невикористані кошти резерву зараховуються як платежі ОРЕНДАРЯ на викуп житла.

7. ПОРЯДОК ВИКУПУ ЖИТЛА, ЩО ОРЕНДУЄТЬСЯ
7.1. Цей Договір є документом, що свідчить про перехід права власності на зазначене в п. 2.2 цього Договору житло від орендодавця до орендаря з відкладальними обставинами.
7.2. Відкладальними обставинами є повна сплата орендарем платежів на викуп житла.
7.3. ОРЕНДАР має право достроково сплатити платежі на викуп житла.
7.4. Сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується актом, що є невід’ємною частиною договору.

8. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОРЕНДОДАВЦЯ
8.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ має право:
1 (один) раз на квартал здійснювати перевірку порядку використання ОРЕНДАРЕМ житла, що орендується, у відповідності до умов цього Договору;
розпоряджатися житлом з дотриманням умов цього Договору до сплати ОРЕНДАРЕМ орендних платежів у повному обсязі.
8.2 ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов’язується:
передати ОРЕНДАРЮ зазначене у пункті 2 цього Договору житло згідно акту приймання — передачі;
передати ОРЕНДАРЮ зазначене житло у власність протягом ______ днів після складання акта про сплату ОРЕНДАРЕМ орендних платежів у повному обсязі, надати останньому усі необхідні документи на це житло, а також сприяти в оформленні права власності на нього.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ має також інші права та зобов’язання, передбачені чинним законодавством

9. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОРЕНДАРЯ
9.1. ОРЕНДАР має право:
володіти та користуватися зазначеним у пункті 2 цього Договору житлом, а після сплати орендних платежів у повному обсязі набути право власності на це житло;
зареєструвати своє та членів своєї сім’ї місце проживання за адресою орендованого житла у порядку, встановленому законодавством;
обладнати житло, що орендується, на власний розсуд;
достроково сплатити платежі на викуп житла.
9.2. ОРЕНДАР зобов’язується:
використовувати житло лише для проживання в ньому;
забезпечувати збереження житла;
здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування, поточний та капітальний ремонт житла, що орендується;
сплачувати своєчасно платежі в розмірі та у порядку, визначеному у Договором;
здійснювати перепланування та реконструкцію житла лише за згодою ОРЕНДОДАВЦЯ та з дотриманням законодавства;
повернути житло ОРЕНДОДАВЦЕВІ у випадку дострокового розірвання Договору у стані, що відповідає зобов’язанням ОРЕНДАРЯ за цим Договором.
ОРЕНДАР має також інші права та зобов’язання, передбачені чинним законодавством.
9.3. ОРЕНДАР самостійно і від власного імені укладає договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями.

10. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
10.1. У випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.
10.2. ОРЕНДАР несе наступну відповідальність за цим Договором:
у випадку прострочення по сплаті орендних платежів на термін більше місяця ОРЕНДАР сплачує штраф у розмірі ______ відсотків від суми чергового платежу;
у випадку нецільового використання житла, що орендується, ОРЕНДАР сплачує штраф у розмірі _____ відсотків від вартості житла, визначеної у Договорі.
10.3. ОРЕНДОДАВЕЦЬ несе наступну відповідальність за цим Договором:
у випадку прострочення по передачі ОРЕНДАРЕВІ житла, що орендується, ОРЕНДОДАВЕЦЬ сплачує ОРЕНДАРЕВІ пеню в розмірі _______ відсотків від вартості житла, визначеної у Договорі, за кожен день прострочення.
10.4. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань, передбачених цим Договором, якщо причиною їх невиконання є форс-мажорні обставини, які виникли після укладення Договору внаслідок подій надзвичайного характеру, яких Сторона, що не виконала зобов’язання, не могла передбачити: стихійні лиха, війна і воєнні дії, заколот, блокада, безчинства, _______________________________________________________, інші подібні обставини.
10.5. У разі виникнення обставин, зазначених у пункті 10.4, Сторона, яка не може виконати зобов’язання, передбачені цим Договором, повинна сповістити іншу Сторону про настання, прогнозований термін дії та припинення вищевказаних обставин не пізніше _______ днів з дати їх настання і припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє відповідну сторону права на звільнення від виконання своїх зобов’язань по причині вищевказаних обставин.
10.6. Усі спори, що пов’язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному чинним в Україні законодавством.

11. ПІДСТАВИ ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ТА ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ
11.1. Договір може бути розірваний достроково виключно за згодою сторін або за рішенням суду.
11.2. У разі дострокового розірвання Договору за згодою сторін ОРЕНДОДАВЕЦЬ повертає ОРЕНДАРЮ частину сплачених коштів (початкового внеску, невикористаних коштів резерву та внесених платежів на викуп житла), яка перевищує вартість оренди цього житла за фактичний період проживання, визначену експертним шляхом (або опосередковану вартість оренди житла в населеному пункті, визначену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N 682 «Деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»).
11.3. У разі розірвання Договору за рішенням суду повернення коштів здійснюється відповідно до рішення суду.
11.4. У разі дострокового розірвання Договору ОРЕНДАР та інші особи, які проживають разом з ним, підлягають виселенню з житла без надання їм іншого житлового приміщення.
11.5. У разі смерті ОРЕНДАРЯ всі права та обов’язки за Договором переходять до спадкоємців. Спадкоємці можуть відмовитись від Договору у порядку, встановленому статтею 1273 Цивільного кодексу України.
11.6. Реорганізація організації-орендодавця, а також зміна власника орендованого житла не є підставою для зміни умов чи розірвання Договору.

12. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ
12.1. Договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та обов’язковій державній реєстрації.
12.2. Цей Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.
12.3. Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.
12.4. Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
12.5. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.
12.6. Усі правовідносини, що виникають у зв’язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.
12.7. Цей Договір складений українською мовою, на ____ сторінках у _______ примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН
ОРЕНДОДАВЕЦЬ
______________________________________
______________________________________
______________________________________
______________________________________ ОРЕНДАР
_________________________________________
_________________________________________
_________________________________________
_________________________________________
ПІДПИСИ СТОРІН
За ОРЕНДОДАВЦЯ
Керівник ________________/____________/
М. П. За ОРЕНДАРЯ
_____________________/____________/

Договір зареєстрований ________________________________________________________________,
про що вчинено запис від ___ ____________ 20__ р. за N ____.
_____________
(підпис) ________________________________________________________________
(П. І. Б. посадової особи, яка провела реєстрацію)
М.П.

Начальник Управління
розробки та реалізації державних
житлових програм

О. М. Непомнящий

Додаток 1
до Примірного договору оренди житла з викупом

АКТ
приймання-передачі житлового приміщення
Житлове приміщення
______________________________________________________________________________________
(квартира, житловий будинок садибного типу (одноквартирний,
______________________________________________________________________________________
адреса, за якою знаходиться житлове приміщення)
загальною площею _____________________ кв. метрів, складається з _____________________ кімнат
житловою площею _____________________ кв. метрів:
кімната ______________ кімната _________________
кімната ______________ кімната _________________
кімната ______________ кімната _________________
кухня площею ______________________________________________________ кв. метрів, обладнана
______________________________________________________________________________________
(перелічити обладнання із зазначенням його стану — технічно
______________________________________________________________________________________
несправне, потребує ремонту, заміни тощо)
______________________________________________________________________________________
ванна кімната площею _______________________________________________ кв. метрів, обладнана
______________________________________________________________________________________
(перелічити обладнання із зазначенням його стану — технічно
______________________________________________________________________________________
несправне, потребує ремонту, заміни тощо)
______________________________________________________________________________________
санітарний вузол площею ___________________________________________ кв. метрів, обладнаний
______________________________________________________________________________________
(перелічити обладнання із зазначенням його стану — технічно
______________________________________________________________________________________
несправне, потребує ремонту, заміни тощо)
______________________________________________________________________________________
коридор _____________ антресолі ________
вбудована шафа ______ комора __________
лоджія ______________ балкон __________
Житлове приміщення обладнано
______________________________________________________________________________________
(системою водопроводу, гарячого водопостачання,
______________________________________________________________________________________
водовідведення, опалення (пічне, місцеве, центральне),
______________________________________________________________________________________.
сміттєпроводом, системами газопостачання, електропостачання)
У приміщенні встановлено
_____________________________________________________________________________________.
(телефон, радіотрансляційну мережу, телевізійну мережу тощо)

Передав ОРЕНДОДАВЕЦЬ
______________________________________
(посада, прізвище, Прийняв ОРЕНДАР
_____________________________________________
(прізвище, ім’я
_______________________
ім’я та по батькові) ____________
(підпис) _____________________________
та по батькові) ____________
(підпис)
М. П.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ ПЕРЕДАВ
______________________________________
______________________________________
______________________________________
______________________________________ ОРЕНДАР ПРИЙНЯВ
____________________________________________
____________________________________________
____________________________________________
____________________________________________
ПІДПИСИ СТОРІН
ЗА ОРЕНДОДАВЦЯ
Керівник
_________________________/____________/
М. П. ЗА ОРЕНДАРЯ

___________________________/____________/

З правилами користування приміщеннями житлового будинку, санітарними і протипожежними правилами ознайомлений.
Ключі від квартири та від кімнат отримав.
ОРЕНДАР _______________________________
(підпис)

Додаток 2
до Примірного договору оренди житла з викупом

АКТ
про сплату у повному обсязі орендних платежів та виконання розрахунків за договором оренди житла з викупом N ___ від ______________ 20__ р.
_____________________________
(найменування населеного пункту ___ ____________ 20__ р.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ в особі ______________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
що діє на підставі _____________________________________________________________________
з одного боку, та орендар
_____________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
з іншого боку склали даний акт про наступне:
1. Орендодавець та орендар прийшли до згоди про остаточне виконання взаємних вимог з вищевказаного договору, у якому Орендодавець та орендар є Сторонами.
3. Сторони при підписанні даного Акта не мають одна до одної будь-яких взаємних претензій.
4. Даний Акт укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ
______________________________________
______________________________________
______________________________________
______________________________________ ОРЕНДАР
____________________________________________
____________________________________________
____________________________________________
____________________________________________
ПІДПИСИ СТОРІН
ЗА ОРЕНДОДАВЦЯ
Керівник
_________________________/____________/
М. П. ЗА ОРЕНДАРЯ

________________/____________/

____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009