Архивы

ДОДАТКОВИЙ ТИРАЖ Нотаріального мінімуму (нова редакція)

Нотаріальний мінімум (нова редакція)

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Правила ведення нотаріального діловодства
Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій
Декрет кабінету міністрів України «Про державне мито»
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Закон України «Про нотаріат»
Харків: Страйд, 2009. — 304 с.
ISBN 978-966-2233-06-3.
Форматом 60×84 1/8.
Обкладинка — м’яка, ламінована.
Видавнича вартість — 65 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.
Призначення платежу: Оплата книжки «Нотаріальний мінімум (нова редакція)». У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс: (057) 714-08-12; 714-27-90, Тел.: 714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: Науково-практичний коментар Том 12 Спадкове право За загальною редакцією професора І. В. Спасибо-Фатєєвої

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:
Науково-практичний коментар Том 12 Спадкове право

У дванадцятому томі цієї книги наведено науковий коментар книги шостої Цивільного кодексу України «Спадкове право». Коментар ураховує останні новели цивільного законодавства у сфері спадкування. Видання буде корисним для фахівців, оскільки особлива увага приділяється практичному застосуванню цивільно-правових норм. Матеріал подано авторами в доступній, цікавій формі та містить пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції України, науковців, фахівців.
Для нотаріусів, суддів, адвокатів, науковців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, юристів-практиків.
Харків: Страйд, 2009. — 544 с.
ISBN 978-966-2233-00-1.
ISBN 978-966-2233-03-2 (Том 12)
Форматом 60х90 1/16
Обкладинка — тверда
Видавнича вартість — 110 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу

Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.

Призначення платежу: Оплата книжки «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар» з вказівкою відповідних томів. У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс:
(057) 714-08-12; 714-27-90
Тел.:
714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

ЗМІСТ КНИГИ
КНИГА ШОСТА
СПАДКОВЕ ПРАВО
Глава 84. Загальні положення про спадкування 8
Стаття 1216. Поняття спадкування 8
Стаття 1217. Види спадкування 14
Стаття 1218. Склад спадщини 17
Спадкування майнових прав та обов’язків щодо юридичних осіб (корпоративних прав) 29
Спадкування цінних паперів 53
Стаття 1219. Права та обов’язки особи, які не входять до складу
спадщини 58
Стаття 1220. Відкриття спадщини 67
Стаття 1221. Місце відкриття спадщини 72
Стаття 1222. Спадкоємці 75
Стаття 1223. Право на спадкування 82
Стаття 1224. Усунення від права на спадкування 91
Стаття 1225. Спадкування права на земельну ділянку 100
Стаття 1226. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності 107
Стаття 1227. Право на одержання сум заробітної плати, пенсії,
стипендії, аліментів, інших соціальних виплат,
які належали спадкодавцеві 113
Стаття 1228. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) 131
Стаття 1229. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування) 140
Стаття 1230. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки 145
Стаття 1231. Спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збит-
ки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем 149
Стаття 1232. Обов’язок спадкоємців відшкодувати витрати на утриман-
ня, догляд, лікування та поховання спадкодавця 152
Стаття 1232-1. Спадкування прав та обов’язків за договором
оренди житла з викупом 159
Глава 85. Спадкування за заповітом 164
Стаття 1233. Поняття заповіту 164
Стаття 1234. Право на заповіт 167
Стаття 1235. Право заповідача на призначення спадкоємців 173
Стаття 1236. Право заповідача на визначення обсягу спадщини,
що має спадкуватися за заповітом 180
Стаття 1237. Право заповідача на заповідальний відказ 185
Стаття 1238. Предмет заповідального відказу 189
Стаття 1239. Втрата чинності заповідальним відказом 194
Стаття 1240. Право заповідача на покладення на спадкоємців
інших обов’язків 196
Стаття 1241. Право на обов’язкову частку у спадщині 200
Стаття 1242. Заповіт з умовою 219
Стаття 1243. Заповіт подружжя 226
Стаття 1244. Підпризначення спадкоємця 239
Стаття 1245. Спадкування частини спадщини, що не охоплена
заповітом 242
Стаття 1246. Встановлення сервітуту у заповіті 244
Стаття 1247. Загальні вимоги до форми заповіту 248
Стаття 1248. Посвідчення заповіту нотаріусом 252
Стаття 1249. Посвідчення нотаріусом секретних заповітів 254
Стаття 1250. Оголошення нотаріусом секретного заповіту 255
Стаття 1251. Посвідчення заповіту посадовою, службовою
особою органу місцевого самоврядування 258
Стаття 1252. Посвідчення заповіту іншою посадовою,
службовою особою 259
Стаття 1253. Посвідчення заповіту при свідках 261
Стаття 1254. Право заповідача на скасування та зміну заповіту 264
1. Поняття зміни та скасування заповіту 265
Стаття 1255. Таємниця заповіту 269
Стаття 1256. Тлумачення заповіту 278
Стаття 1257. Недійсність заповіту 284
Глава 86. Спадкування за законом 290
Стаття 1258. Черговість спадкування за законом 290
Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування 294
Стаття 1260. Спадкування усиновленими та усиновлювачами 303
Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом 306
Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом 314
Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом 315
Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом 316
Стаття 1265. П’ята черга спадкоємців за законом 320
Стаття 1266. Спадкування за правом представлення 326
Стаття 1267. Розмір частки у спадщині спадкоємців законом 333
Глава 87. Здійснення права на спадкування 337
Стаття 1268. Прийняття спадщини 337
Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини 346
Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини 351
Стаття 1271. Прийняття заповідального відказу 355
Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини 356
Стаття 1273. Право на відмову від прийняття спадщини 360
Стаття 1274. Право на відмову від прийняття спадщини на користь
іншої особи 365
Стаття 1275. Правові наслідки відмови від прийняття спадщини 373
Стаття 1276. Перехід права на прийняття спадщини 379
Стаття 1277. Відумерлість спадщини 382
Стаття 1278. Поділ спадщини між спадкоємцями 388
Стаття 1279. Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм
спадкового майна в натурі 395
Стаття 1280. Перерозподіл спадщини 401
Стаття 1281. Пред’явлення кредитором спадкодавця вимог
до спадкоємців 405
Стаття 1282. Обов’язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора 418
Стаття 1283. Охорона спадкового майна 427
Cтаття 1284. Охорона спадкового майна виконавцем заповіту 453
Стаття 1285. Управління спадщиною 454
Глава 88. Виконання заповіту 468
Стаття 1286. Право заповідача на призначення виконавця заповіту 468
Стаття 1287. Призначення виконавця заповіту за ініціативою
спадкоємців 471
Стаття 1288. Призначення виконавця заповіту нотаріусом 473
Стаття 1289. Згода особи на призначення її виконавцем заповіту 475
Стаття 1290. Повноваження виконавця заповіту 477
Стаття 1291. Право виконавця заповіту на плату за виконання
своїх повноважень 481
Стаття 1292. Контроль за виконанням заповіту 483
Стаття 1293. Право на оскарження дій виконавця заповіту 484
Стаття 1294. Строк чинності повноважень виконавця заповіту 485
Стаття 1295. Право виконавця заповіту на відмову від здійснення
своїх повноважень 487
Глава 89. Оформлення права на спадщину 489
Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право
на спадщину 489
Стаття 1297. Обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом
про право на спадщину на нерухоме майно 502
Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину 504
Стаття 1299. Державна реєстрація права на спадщину 507
Стаття 1300. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину 512
Стаття 1301. Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину 514
Глава 90. Спадковий договір 517
Стаття 1302. Поняття спадкового договору 517
Стаття 1303. Сторони у спадковому договорі 522
Стаття 1304. Форма спадкового договору 524
Стаття 1305. Обов’язки набувача у спадковому договорі 527
Стаття 1306. Особливості спадкового договору з участю подружжя 530
Стаття 1307. Забезпечення виконання спадкового договору 535
Стаття 1308. Розірвання спадкового договору 536

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 6 травня 2009 р. №439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку»

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 6 травня 2009 р. N 439
Київ
Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 серпня 2009 року N 901
Відповідно до пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок» Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, що додається.
2. Установити, що державні акти, долучені до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, можуть бути замінені у разі добровільного звернення громадян та юридичних осіб, до яких переходить право власності на земельну ділянку.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 травня 2009 р. N 439

ПОРЯДОК
здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку
1. Цей порядок встановлює процедуру здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, на державному акті на право приватної власності на землю, державному акті на право власності на землю, державному акті на право власності на земельну ділянку (далі — державний акт).
2. Відмітка про перехід права власності на земельну ділянку здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки, починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз, зліва направо.
3. Нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку такого змісту:
«Мною, ___________________________________________
(прізвище та ініціали)
(державним або приватним) нотаріусом ________________
(найменування
___________________________________________________
нотаріальної контори, назва нотаріального округу)
____________________ за реєстровим N ________________
(дата)
посвідчено (видано) _________________________________,
(назва документа)
на підставі якого право власності на цю земельну
ділянку переходить до _______________________________
(прізвище, ім’я, по батькові набувача)
Нотаріус підпис
(печатка)».

(пункт 3 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. N 901)
4. Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї такого змісту:
«Зареєстровано в Поземельній книзі ____________________
(дата)
за реєстровим N ____________.
МП Начальник ____________________________________
(найменування територіального
____________________________________________________
органу Держкомзему)
____________ ______________________________________».
(підпис) (прізвище та ініціали)

Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи:
а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;
б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.
Забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.
____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

Привітання Харківської областної організації Союзу юристів України з нагоди Дня нотаріату України.

Харківська обласна організація Союзу юристів України

Глибокошановні колеги — нотаріуси!

Від імені Ради Харківської обласної організації Союзу юристів України щиросердно вітаю з черговою річницею вашого професійного свята — Дня нотаріату України! І дозвольте мені проігнорувати той факт, що свято ваше — неофіційне, впевнений, що це — питання часу, і незабаром «День нотаріату в Україні» займе почесне місце в календарі юридичних свят.
Наразі важко переоцінити роль і відповідальність нотаріуса у справі забезпечення якісного функціонування, зокрема, сфери операцій з нерухомістю, фінансових послуг, спадкових відносин та інших цивільних та господарсько-правових зобов’язань. Без нотаріальної підтримки у сучасних умовах не може обійтися жоден напрямок договірної роботи будь-якої фірми. Життя практично кожного пересічного громадянина на певному етапі вимагає звернутися за допомогою до кваліфікованого нотаріуса.
Видається, що день нотаріату, як і кожне професійне юридичне свято, — це день, коли можна підвести певні підсумки за відпрацьований рік. Час, що минув, став, мабуть, одним з найважчих у нотаріальній практиці за весь період роботи нотаріату у незалежній Україні. Глибока, системна стагнація економічної сфери країни загальмувала послідовний розвиток цілого комплексу цивільно-правових відносин, які знаходилися на юридичному обслуговуванні нотаріусів. Тому бажаю вам у цей надзвичайно складний період мудрості, терпіння та оптимізму. Спільними зусиллями української юридичної громади ми зможемо відновити нормальний економічний поступ держави, і юридична практика отримає «нове дихання».
Продовжуйте з тим же високим професіоналізмом виконувати свою почесну місію, і у цій неоціненній справі хай вас не залишає підтримка покровителя усіх юристів святого Іво Кермартенського.

З глибокою шаною,

Голова Харківської обласної організації
Союзу юристів України
Заслужений юрист України В.В. Кривобок

Привітання Харківської областної організації Союзу юристів України з нагоди Дня нотаріату України.

Харківська обласна організація Союзу юристів України

Глибокошановні колеги — нотаріуси!

Від імені Ради Харківської обласної організації Союзу юристів України щиросердно вітаю з черговою річницею вашого професійного свята — Дня нотаріату України! І дозвольте мені проігнорувати той факт, що свято ваше — неофіційне, впевнений, що це — питання часу, і незабаром «День нотаріату в Україні» займе почесне місце в календарі юридичних свят.
Наразі важко переоцінити роль і відповідальність нотаріуса у справі забезпечення якісного функціонування, зокрема, сфери операцій з нерухомістю, фінансових послуг, спадкових відносин та інших цивільних та господарсько-правових зобов’язань. Без нотаріальної підтримки у сучасних умовах не може обійтися жоден напрямок договірної роботи будь-якої фірми. Життя практично кожного пересічного громадянина на певному етапі вимагає звернутися за допомогою до кваліфікованого нотаріуса.
Видається, що день нотаріату, як і кожне професійне юридичне свято, — це день, коли можна підвести певні підсумки за відпрацьований рік. Час, що минув, став, мабуть, одним з найважчих у нотаріальній практиці за весь період роботи нотаріату у незалежній Україні. Глибока, системна стагнація економічної сфери країни загальмувала послідовний розвиток цілого комплексу цивільно-правових відносин, які знаходилися на юридичному обслуговуванні нотаріусів. Тому бажаю вам у цей надзвичайно складний період мудрості, терпіння та оптимізму. Спільними зусиллями української юридичної громади ми зможемо відновити нормальний економічний поступ держави, і юридична практика отримає «нове дихання».
Продовжуйте з тим же високим професіоналізмом виконувати свою почесну місію, і у цій неоціненній справі хай вас не залишає підтримка покровителя усіх юристів святого Іво Кермартенського.

З глибокою шаною,

Голова Харківської обласної організації
Союзу юристів України
Заслужений юрист України В.В. Кривобок

Відзнака нотаріусів Харківської обасті з нагоди Дня нотаріату України.

Асоціація приватних нотаріусів Харківської області
61002, м.Харків, вул.Сумська, 82-А, к.3, тел. 714-00-38, (факс) 714-27-90
ЄДРПОУ 24275948, п/р 2600700114657 у АТ “РЕГІОН-БАНК” м.Харкова, МФО 351254

Розпорядження

м. Харків 26.08.2009 года

З нагоди відзначення 02 вересня поточного року професійного свята — Дня нотаріату України та за сумлінну працю, вагомі здобутки у професійній діяльності нагородити Почесною грамотою Асоціації приватних нотаріусів Харківської області наступних нотаріусів:

• Алдакімову Мірославу Борисівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Борисенко Катерину В”ячеславівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Воронкіну Олену Павлівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Олійник Наталію Максимівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Самощенко Олену Анатоліївну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу

Президент Асоціації
Приватних нотаріусів
Харківської області В.М. Марченко

Відзнака нотаріусів Харківської обасті з нагоди Дня нотаріату України

Асоціація приватних нотаріусів Харківської області
61002, м.Харків, вул.Сумська, 82-А, к.3, тел. 714-00-38, (факс) 714-27-90
ЄДРПОУ 24275948, п/р 2600700114657 у АТ “РЕГІОН-БАНК” м.Харкова, МФО 351254

Розпорядження

м. Харків 26.08.2009 года

З нагоди відзначення 02 вересня поточного року професійного свята — Дня нотаріату України та за сумлінну працю, вагомі здобутки у професійній діяльності нагородити Почесною грамотою Асоціації приватних нотаріусів Харківської області наступних нотаріусів:

• Алдакімову Мірославу Борисівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Борисенко Катерину В”ячеславівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Воронкіну Олену Павлівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Олійник Наталію Максимівну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
• Самощенко Олену Анатоліївну
приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу

Президент Асоціації
Приватних нотаріусів
Харківської області В.М. Марченко

Лист Міністерства юстиції України до Асоціації приватних нотаріусів Харківської області від 17.08.2009 року № 1381-0-33-09

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ
УКРАЇНИ
Україна, 01001, м. Київ
вул. Городецького, 13
Тел./факс: (38-044) 278-37-23

Асоціація приватних нотаріусів
Харківської області
61002, м. Харків, вул. Сумська, 82 А, кв. З
17.08.2009 № 1381-0-33-09
На№
Про розгляд листа
Міністерством юстиції України розглянуто ваше звернення і повідомляється наступне.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2009 p. N 774 „Питання видачі державних актів на право власності на земельну ділянку» Кабмін погодився з пропозицією Міністерства юстиції щодо продовження строку видачі державних актів на право власності на земельну ділянку за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 p. N 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (Офіційний вісник України, 2002 p., N 14, ст. 753; 2008 p., N 90, ст. 3008), до повного використання виготовлених бланків таких актів з урахуванням внесених до форми змін.
Також установлено, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 p. N 1019 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 p. N 449″ (Офіційний вісник України, 2008 p., N 90, ст. 3008) за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 p. N 449, є чинними.
Заступник Міністра

Л.В. Єфіменко

Терміни подання скарг платників податків на рішення органів ДПС: важливі нюанси від Державної податкової Адміністрації України

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТ
від 09.07.2009 р. N 14314/7/25-0017
Головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і Севастополі

Про надання оглядового листа з питань подання та розгляду скарг платників податків на рішення (постанови) органів ДПС
Державна податкова адміністрація України на підставі результатів проведеного аналізу наданих податкових роз’яснень із питань застосування апеляційної процедури, з метою покращення роботи з розгляду скарг платників податків повідомляє наступне.
Процедуру і строки оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов’язань встановлено статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III (далі — Закон N 2181) та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748, із змінами та доповненнями) (далі — Положення про розгляд скарг).
1. Щодо термінів оскарження податкових повідомлень-рішень у випадку подання повторної скарги
Якщо платник податків не згоден із визначеною органом державної податкової служби сумою податкового зобов’язання, то первинна скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення якого оскаржується, протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
У разі, коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді (рішення), з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.
Тобто платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення, залишене без змін за розглядом первинної скарги, до вищестоящого органу ДПС протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення ДПІ (ДПА), прийнятого за розглядом первинної скарги, а не за днем отримання податкового повідомлення-рішення на залишену без змін суму податкового зобов’язання, що оскаржувалася у первинній скарзі.
Тому, якщо платник податків не звертався із повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення, залишене без змін за розглядом первинної скарги, до вищестоящої ДПА протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення ДПІ (ДПА) про розгляд скарги, то відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 процедура адміністративного оскарження залишеного без змін податкового повідомлення-рішення закінчується через десять календарних днів з дня, наступного за днем отримання рішення за розглядом первинної скарги. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків.
2. Щодо термінів оскарження податкових повідомлень-рішень у випадку, коли нарахована сума податкового зобов’язання збільшується внаслідок його адміністративного оскарження
У разі, коли нарахована сума податкового зобов’язання (пені та штрафних санкцій) збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, наприклад, за розглядом первинної скарги, то на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення-рішення. Донарахована сума податкового зобов’язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні-рішенні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 Закону N 2181, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов’язання, тобто протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого окремого податкового повідомлення-рішення на збільшену суму податкового зобов’язання (пункт 6.6 статті 6 Закону N 2181).
3. Щодо термінів подання скарг платниками податків у випадку перенесення робочих днів у зв’язку із святкуванням Нового року та Різдва Христового
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 28.11.2007 N 1059-р «Про перенесення робочих днів у 2008 році» з метою створення сприятливих умов для святкування 1 січня — Нового року, 7 січня — Різдва Христового, а також раціонального використання робочого часу рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державного казначейства та банківських установ) перенести у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2008 році для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочі дні з:
середи 2 січня — на суботу 12 січня;
четверга 3 січня — на суботу 26 січня;
п’ятниці 4 січня — на суботу 9 лютого.
Згідно з статтею 67 Кодексу законів про працю України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
Статтею 73 Кодексу визначено перелік святкових і неробочих днів.
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.
4. Щодо термінів подання скарги через відділення поштового зв’язку
Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до абзацу другого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
Згідно з пунктом 7 Положення про розгляд скарг скарга (заява), подана з порушенням порядку і строків, визначених цим Положенням і Законом N 2181, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.
Таким чином, термін подання скарги вважається дотриманим, якщо протягом встановлених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 строків письмова скарга платника податків була подана (надійшла) до податкового органу, у тому числі якщо платник надіслав її поштою.
5. Щодо визначення дати подання платниками податків скарги у разі використання послуг служби кур’єрської доставки
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 та пунктом 4 і підпунктом 5.1 пункту 5 Положення про розгляд скарг передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.
Відповідно до абзаців п’ятого, дев’ятого і десятого пункту 3 Положення про розгляд скарг скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою — платником податку через представника.
Дата подання скарги (заяви) — це день фактичного подання скарги (заяви) до відповідного органу державної податкової служби, а в разі надсилання скарги (заяви) поштою — дата відправлення скарги (заяви), зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті.
У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування фактичної дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги (заяви), — датою подання скарги (заяви) вважається дата фактичного надходження скарги (заяви) до органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 46 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів підлягає ліцензуванню.
Відповідно до Закону України «Про поштовий зв’язок» оператором поштового зв’язку є суб’єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв’язку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1155 затверджено Правила надання послуг поштового зв’язку, дія яких поширюється на операторів поштового зв’язку України всіх форм власності, які згідно із законодавством надають послуги поштового зв’язку.
Враховуючи зазначене, у разі якщо суб’єкт підприємницької діяльності має ліцензію на пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів, датою подання (надсилання) скарги платником податків, необхідно вважати дату згідно з відбитком штемпеля, зазначену на квитанції (документі) про прийняття (надсилання) скарги платника податків.
6. Щодо термінів подання та розгляду скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення
Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 13 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 N 29 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.96 за N 723/1748, із змінами та доповненнями, передбачено, що скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається до органу державної податкової служби, посадова особа якого винесла постанову. Скарга, що надійшла, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до органу державної податкової служби вищого рівня (посадовій особі, правомочній її розглядати).
Щодо дати подання скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, то необхідно керуватися пунктом 3 зазначеного Положення, яким передбачено, що дата подання скарги — день фактичного подання скарги до відповідного органу державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою — дата відправлення скарги, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті. У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування фактичної дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги, — датою подання скарги вважається дата фактичного надходження скарги до органу державної податкової служби.
Скарга на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядається в десятиденний строк з дня її надходження до органу державної податкової служби, правомочного розглядати скаргу, і рішення за розглядом скарги надсилається особі, яка подала скаргу, з повідомленням про вручення або вручається примірник рішення особисто цій особі.
7. Щодо розгляду скарг платників податків на податкові вимоги
Відповідно до пункту 1.10 статті 1 та підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону N 2181 податкова вимога — це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, яка надсилається платнику податків у разі, коли він не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки. Податкові вимоги мають містити, крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 зазначеного Закону, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону N 2181 передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 зазначеного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник оскаржує таке податкове повідомлення. При цьому день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. Закінчення процедури адміністративного оскарження визначено підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181. До закінчення процедури адміністративного оскарження та з урахуванням вимог підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону податкові вимоги не можуть бути надіслані платнику податків.
Ураховуючи, що податкова вимога виставляється на узгоджену суму податкового зобов’язання, яку платник податків не сплачує в установлені строки, то норми підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 і Положення про розгляд скарг, не поширюються на прийняття рішень за розглядом скарг платників податків на податкові вимоги.
Зазначене Положення визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про суми податкових зобов’язань, постанов про накладення адміністративних стягнень та рішень щодо визначення сум податкових зобов’язань, узгодження операцій із заставленими активами платника податків, узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій, арешт активів, покладення відповідальності за погашення залишкового боргу платника податків на третю особу, дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань за ініціативою органу державної податкової служби. Відповідно до пункту 3 Положення про розгляд скарг апеляційне узгодження податкового зобов’язання та розгляд первинних скарг платників податків на рішення здійснюється працівниками державних податкових інспекцій, податкове повідомлення або рішення яких оскаржується, уповноваженими на це керівником органу державної податкової служби (або його заступником), а підрозділи апеляцій розглядають повторні скарги на рішення, прийняті органами державної податкової служби за розглядом первинних скарг на податкові повідомлення про суми податкових зобов’язань та на інші рішення, зазначені у пункті 2 Положення.
За дорученням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) повторні скарги можуть також розглядатися працівником іншого підрозділу органу ДПС.
8. Щодо визначення адреси платника податку, на яку необхідно надсилати рішення (відповідь) за скаргою, якщо у скарзі (заяві) зазначено юридичну і фактичну адреси, однак не зазначено адреси, на яку необхідно надіслати рішення за розглядом скарги
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181, зокрема, визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Рішення контролюючого органу за розглядом скарги та, у відповідних випадках, рішення про продовження строку розгляду скарги необхідно надіслати на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до підпункту 1 абзацу четвертого пункту 3 Положення про розгляд скарг у скарзі (заяві) має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи — платника податку, а для юридичної особи — платника податку — її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою).
Згідно з пунктом 8 Положення про розгляд скарг керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу, зазначену платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до абзацу десятого пункту 10 Положення про розгляд скарг рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі — платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи — платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою — платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі — платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою — платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву) (абзац одинадцятий пункту 10 Положення про розгляд скарг).
Виходячи із вищенаведеного, з метою дотримання вимог пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 та пункту 8 Положення про розгляд скарг, ДПА України вважає, що у випадку коли у скарзі (заяві) платник не вказує адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), але при цьому зазначає «юридичну» і «фактичну» адреси — орган ДПС повинен здійснити заходів щодо з’ясування причин недотримання платником податків вимог підпункту 1 абзацу четвертого пункту 3 Положення та запропонувати йому повідомити податковому органу адресу, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою. У випадку коли здійснені заходи не привели до позитивного результату, рішення про результати розгляду скарги (заяви) повинно бути надіслано органом ДПС, що розглядав скаргу на дві адреси — юридичну та фактичну, які зазначені у скарзі (заяві).
Усі раніше надані податкові роз’яснення (крім узагальнюючих податкових роз’яснень) з питань, що включені до цього оглядового листа, втрачають чинність з моменту його оприлюднення.

Заступник Голови Ф. О. Ярошенко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009