Ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що
«8.6.1. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні..»
Як бачимо законом передбачено узгодження з податковим органом правочинів як продажу так і купівлі майна. А значить, якщо активи покупця або продавця перебувають у податковій заставі, то укладання договору куівлі-продажу можливе лише після узгодження цієї опереції з податковим органом.
Таким чином, перевірка відсутності податкової застави на майно обох сторін договору купівлі-продажу є обов’язковою.
Архивы
Прошу надати відповідь на питання . Чи можна посвідчити договір про розірвання договору довічного утримання, посвідчений два роки тому , якщо сторони згодні розірвати договір у добровільному порядку. Договір не був зареєстрований в БТІ.Чи необхідно в такому випадку вимагати витяг з БТІ для розірвання договору ?
Можна. У даному випадку нотаріус додержується вимог п. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Можно ли продать ООО, учредителем которого является один участник?
«Продати» ТОВ, звісно, не можна. Продати можна частки в його статутному капіталі (ст. 147 ЦКУ). Та обставина, що учасник один, не є перешкодою для відчуження часток (100%). Предметом договору є частка в статутному капіталі у розмірі 100%.
Доброго дня!!! Питання: скажіть, будь-ласка, чи можливо відчужити квартиру, що перебуває в іпотеці в банку, без зняття заборони але за згодою банку і як потім її припинити без участі первинного іпотекодавця враховуючи останні зміни в законодавстві??
Можливо. Згідно п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні правочин про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони правочин про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.
Згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Таким чином зняти заборону відчуження у разі припинення іпотеки нотаріус може на підставі заяви покупця, який відповідно до закону набув статус іпотекодавця.
Як бути, коли зміни до статуту щодо зміни учасників зареєстровані до укладення договорів про відчуження часток? Учасники ТОВ у кількості двох чоловік володіють: один 80%, інший 20% статутного капіталу товариства. З’являється іноземний (Англія) інвестор, який через свого представника (м.Київ), обіцяє перспективу для товариства в обмін на участь в товаристві шляхом купівлі-продажу статутного капіталу у одного учасника 30%, у іншого 20% з виведенням його з числа учасників. Складається протокол загальних зборів — 100% присутніх, який був посвідчений нотаріально, на якому приймається рішення про продаж 30% статутного капіталу першим учасником шляхом укладення договору купівлі-продажу статутного капіталу №02 від …, а також продаж іншим учасником усіх своїх 20% в статутному капіталі товариства шляхом укладення договору № 03 від …. та вихід учасника з товариства і введення англійського товариства з викладенням статуту в новій редакції. Цього ж дня реєструються усі зміни в затвердженому статуті в новій редакції з рівним розміром часток. Учасник який вийшов з товариства написав ще й заяву про вихід з товариства, яку нотаріально було посвідчено! Але до теперішнього часу вищевказані договори відповідно не укладені, коштів учасники за продаж своїх часток не отримали, ніякої участі англійське товариство в діяльності товариства не приймає, повноваження представника закінчились! Як можна вивести цього учасника з товариства? Визнати частково недійсним статут в новій редакції? Позивач відповідач? Нормативна база? Підскажіть будь-ласка,буду щиро вдячна
ВІДПОВІДЬ:
1. Вважаю, що вихід з товариства не відбувся, оскільки наміру такого в учасника не було. Ви зможете довести, що він хотів відчужити частку англійському інвестору, а не виходити з товариства.
2. Щодо договорів. Можна доводити, що вони є неукладеними (якщо наприклад, ніде не зафіксовано суми договору — істотної умови). Згідно Постанови Пленуму ВС України № 13 від 24.10.2008р. права учасника переходять до набувача з моменту укладення договору про відчуження частки. Немає договору — немає переходу корпоратвиних прав. Відтак, рішення зборів учасників в частині затвердження змні до статуту є недійсними, як і самі ці зміни, бо порушують права учасника.
3. Якщо договори укладені, то їх слід розривати у зв’язку із невиконанням умов договору. Якщо таке рішення суду набере законної сили, можна буде визнавати недійсними зміни до статуту (нову редакцію).
Який склад документів необхідно подавати державному реєстратору для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, пов’язаної зі зміною складу засновників (учасників)?
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15.05.2003р. (надалі — Закон про реєстрацію) для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників, юридична особа повинна подати (або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (за формою № 3);
примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів (як правило, протокол загальних зборів учасників Товариства);
оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;
два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;
документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів;
нотаріально посвідчену копію документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства.
Тобто, для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, пов’язаних зі зміною складу засновників, необхідно мати нотаріально посвідчену копію документа про перехід частки учасника третій особі або іншому учаснику. Але чинне законодавство України чітко не передбачає, який саме документ свідчить про перехід частки учасника у статутному капіталі Товариства.
Перехід права власності на частку в статутному фонді (капіталі) Товариства здійснюється в порядку, визначеному главою 8 розділу II Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (далі — ЦКУ) та главою 2 розділу II Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. N 1576 (далі — Закон N 1576).
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами Товариства та законом, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі Товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві, у порядку, встановленому законом.
Стаття 53 Закону №1576 та ч.1 ст.147 ЦКУ передбачають, що учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в м. Харкові при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, пов’язаних зі зміною складу засновників, посилається на Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 24.05.2007 р. N 3742. В цьому листі Держкомпідприємництво надає роз’яснення щодо документу, який свідчить про перехід частки учасника: «Документом про передачу права засновника (учасника) іншій особі, з одночасною передачею відповідного майна, який має подаватися державному реєстратору, враховуючи норми глав 24, 54, 55 ЦКУ, може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява засновника про передачу права засновника іншій особі.» (з урахуванням практики прийняття державними реєстраторами таких документів останнє стосується приватного підприємства).
Крім вищезазначеного листа, законодавство України не містить вимоги щодо оформлення переходу частки (її частини) в статутному фонді Товариства у вигляді договору і раніше державні реєстратори в якості такого документа приймали нотаріально посвідчені заяви про відступлення частки. Але ж володіння часткою в статутному фонді Товариства породжує у особи певні права та обов’язки, для передання яких необхідно укласти договір, тому що саме на підставі договору, згідно ч.1 ст.626 ЦКУ, встановлюються, змінюються та припиняються цивільні права та обов’язки.
Таким чином, приходимо до висновку, що на цей час документом, який свідчить про перехід частки (частини частки) одного з учасників Товариства до іншої особи є договір купівлі-продажу, міни або дарування частки (частини частки).
Третий раз задаю свой вопрос а ответа нет.И все же задаю в четвертый раз в надежде получить ответ.Вопрос по наследству.Может нотариус определить долю умершего в приватизированой квартире( приватизация на супругов) . если части не выделены на основании заявления наследника что части равные, в свете последних розъяснений ВС?.Или все же отправляем в суд определять долю умершего?
«Виділення частки у сумісній власності» та «визначення частки» — це різні речі. Для оформлення спадщини щодо майна що знаходиться у спільній власності закон не вимагає її виділення.
Користуючись ст. 1226 ЦКУ, частка у спільній сумісній власності спадкується на загальних підставах. Таким чином Законодавець наголосив, що у разі смерті одного з учасників спільної сумісної власності, предметом спадкування буде частка у спільній власності. Частки вираховуються виходячі із рівності, аналогічно як при вилілі або поділі спільного майна (ст.ст. 370, 372 ЦКУ).
Таким чином, при оформленні спадщини щодо майна, що знаходилось у спільні сумісній власності, достатньо заяви всіх живих співвласників про те, що за життя спадковдавця розмір часток у праві спільної власності ними не визначався (тобто правовий режим спільної власності зі спільної сумісної на спільну часткову на змінювався) і що вони не заперечують, щоб частка померлого співвласника була визначена виходячі з рівності часток всіх співвласників.
Обсуждалось на форуме, есть статья МЕН №3-2005, но к однозначному выводу не пришел, поэтому пршу ещё раз подтвердить или устранить мои сомнения, вопрос: Закрытое акционерное общество приняло на общем собрании решение преобразоваться в общество с дополнительной ответственностью. Принесли решение, Уставы новый и старый, передаточный балланс, выписку из реестра акционеров и т.д. на день подписанию принесут Вытяг, но в соответствии с решением общего собрания подписывать должны новый устав только ПРЕДСЕДАТЕЛЬ собрания и секретарь? Полагаю, что новый Устав нового общества должны подписывать все его новые учредители, включая и юр. лицо, которое тоже являлось учредителем ЗАО. Однако, обратившиеся граждане считают, что решение общего собрания имеет высшую юридическую силу, несмотря на то, что это не совпадает с законом о регистрации. Помогите, пожалуйста, аргументированно разрешить сложившуюся ситуацию. Спасибо
Підтримуємо Вашу позицію у повному обсязі. Діюче законодавство не надає права загальним зборам підміняти відповідний розділ ЦК України щодо встановлення порядка представництва.
Добрий день. Будь ласка, підкажіть будь-ласка чи можливе відчудження (продаж) житлового будинку з самовільно побудованим сараєм при умові згоди на це обох сторін договору. Якими нормами закону слід користуватися?
Самовільно побудований сарай, це порушення адміністративного законодавства і наявність згоди обох сторін не врегульовує це питання, потрібно або знести сарай, або «взаконити» його.
Чи є відчуження частки виходом із товариства?
На практиці дуже поширеною є помилка, коли до правовідносин із відчуження учасником своєї частки застосовуються норми щодо виходу учасника з товариства.
Вважаємо, що вихід учасника з товариства та відступлення ним свої частки є різними за своїми правовими ознаками правочинами. Так, у ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу закріплено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: … 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Правовідносини, що виникають у випадку виходу учасника з ТОВ, регулюються ст. 54 Закону «Про господарські товариства» та ст. 148 ЦК, а правовідносини, що виникають при відступленні частки – ст. 53 Закону «Про господарські товариства» та ст. 147 ЦК. Як можна побачити, ці дві різні юридичні дії мають зовсім різні правові наслідки.
Таким чином, положення закону «Про господарські товариства» та нового ЦК чітко розмежовують такі юридичні дії як вихід із товариства та відступлення учасником своєї частки.
На практиці плутанину у це питання вносить ч. 3 ст. 29 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”, у якій закріплюється, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається:
або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку,
або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників),
або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі,
або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Ця стаття не розмежовує, у якому випадку який саме документ має подаватися. Тому на практиці при відчуженні частки у статутному капіталі ТОВ найчастіше договір купівлі-продажу чи дарування не оформлюється, а складається заява (оформлюється рішення) про вихід учасника з товариства.
Дивує позиція Державного департаменту з питань регуляторної політики та підприємництва, чиновники якого замість роз’яснення необхідності чіткого розмежування випадків виходу з товариства та передання корпоративних прав іншій особі (тобто відчуження частки, акцій), напроти, змішують ці питання і вважають, що відчуження частки також є виходом з товариства і може оформлюватися відповідним рішенням чи заявою. Так, незважаючи на численну критику своєї позиції з означеного питання, викладеної у листі від 20.06.2001 р. №2-222/3824 , у 2006 році Держпідприємництва знову надає майже аналогічний коментар з приводу того, яким чином може оформлюватися вихід учасника з ТОВ.
Слід зазначити, що особа, що придбаває частку таким чином (на підставі заяви учасника, що відчужує частку, про вихід), ставить під загрозу свої інтереси (у подальшому правомірність її володіння часткою може оспорюватися). Крім того, учасник, який «вийшов» з товариства шляхом відчуження частки іноді намагається отримати від товариства ще й частку у майні, пропорційну його частці у статутному капіталі.
Більш того, нотаріальне посвідчення підписів на подібних заявах фізичних осіб порушує вимоги ч. 1 ст. 78 Закону «Про нотаріат», яка встановлює, що нотаріус, посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заява учасника ТОВ про відступлення частки у статутному капіталі іншій особі має ознаки угоди.
На практиці іноді поряд із заявою або рішенням про вихід з товариства також укладається договір про відчуження частки, але він нотаріально не посвідчується й реєстратору не подається. Але такі дії також мають у собі певні елементи ризику.
Наприкінці хочеться рекомендувати учасникам ТОВ та самим товариствам не ризикувати й правильно оформлювати припинення корпоративних відносин – якщо учасник передає (відступає) свою частку іншим особам чи самому товариству має укладатись відповідний договір (купівлі-продажу, дарування, міни тощо). Нотаріуси ж, які посвідчують підпис фізичної особи на заяві про вихід з товариства та передання своєї частки іншій особі чи товариству мають розуміти, що порушують чинне законодавство України (ЦК, Закон «Про господарські товариства» та Закон «Про нотаріат»).
