Про порядок реєстрації та опублікування відомостей про створення акціонерного товариства однією особою або про придбання однією особою усіх акцій товариства
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 20 жовтня 2009 року N 1207
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
14 січня 2010 р. за N 23/17318
Відповідно до статті 6 Закону України «Про акціонерні товариства», пункту 10 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку ВИРІШИЛА:
1. У разі створення акціонерного товариства однією особою або придбання однією особою усіх акцій товариства емітент цінних паперів зобов’язаний опублікувати відомості про це в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Відомості про створення акціонерного товариства однією особою опубліковуються протягом 15 днів з дати отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.
3. Відомості про створення акціонерного товариства однією особою складаються з такої інформації:
найменування акціонерного товариства;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ акціонерного товариства;
дата отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
дата видачі засновнику товариства документів, що підтверджують право власності на акції;
найменування засновника акціонерного товариства (для засновника — юридичної особи);
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ засновника акціонерного товариства (для засновника — юридичної особи);
у разі створення акціонерного товариства фізичною особою здійснюється напис: «Фізична особа».
4. Відомості про придбання однією особою усіх акцій товариства опубліковуються протягом 15 днів з дати внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або з дати зарахування акцій товариства на рахунок у цінних паперах цієї особи.
5. Відомості про придбання однією особою усіх акцій товариства складаються з такої інформації:
найменування акціонерного товариства;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ акціонерного товариства;
дата придбання однією особою усіх акцій товариства (дата останнього придбання пакета акцій);
дата внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або дата зарахування акцій товариства на рахунок у цінних паперах цієї особи;
найменування юридичної особи, що придбала усі акції акціонерного товариства;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи, що придбала усі акції акціонерного товариства;
у разі придбання усіх акцій акціонерного товариства фізичною особою здійснюється напис: «Фізична особа».
6. Відомості в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку опубліковуються в довільній формі з обов’язковим відображенням інформації, що міститься в пунктах 3 та 5 цього рішення.
7. Емітент цінних паперів несе відповідальність за неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації про створення акціонерного товариства однією особою або придбання однією особою усіх акцій товариства відповідно до закону.
8. Департаменту моніторингу фондового ринку (О. Табала) забезпечити подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
9. Управлінню організаційного забезпечення роботи Голови Комісії та міжнародних зв’язків (Н. Піскун) забезпечити опублікування цього рішення відповідно до вимог законодавства України.
10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Комісії М. Бурмаку.
11. Це рішення набирає чинності через 10 днів після його офіційного опублікування.

Голова Комісії С. Петрашко
ПОГОДЖЕНО:
В. о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва

С. Третьяков

Протокол засідання Комісії
від 20 жовтня 2009 р. N 41

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 вересня 1998 р. N 1482
Київ
Про передачу об’єктів права державної
та комунальної власності
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 24 травня 1999 року N 887,
від 13 березня 2002 року N 290,
від 19 вересня 2007 року N 1159
Відповідно до пункту 5 статті 116 Конституції України і Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності і Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність (додаються).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 р. N 678 «Про порядок передачі державного майна» (ЗП України, 1996 р., N 14, ст. 377).

Прем’єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд. 25

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 вересня 1998 р. N 1482

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок передачі об’єктів права державної власності
Положення втратило чинність в частині передачі
акцій (часток, паїв), що належать державі у
статутних фондах господарських товариств
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 24 травня 1999 року N 887)
1. Це Положення визначає порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі — органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі — самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
(пункт 1 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
Дія цього Положення не поширюється на об’єкти капітального будівництва, які передаються в експлуатацію після його завершення.
(пункт 1 доповнено абзацом другим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
2. Об’єктами передачі згідно з цим Положенням є:
а) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі — підприємства), крім об’єктів, визначених підпунктом «д» цього пункту. Структурний підрозділ підприємства може бути об’єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу;
б) нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об’єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов’язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території);
в) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств (крім передачі акцій державним органам приватизації засновниками відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації);
г) державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації;
ґ) підприємства, показники фінансово-господарської діяльності яких погіршилися внаслідок неефективного управління ними органами, уповноваженими управляти державним майном, або самоврядними організаціями;
(пункт 2 доповнено підпунктом «ґ» згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
д) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів у зв’язку з прийняттям або скасуванням рішення про їх приватизацію;
(підпункт «д» пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
е) інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого).
3. Ініціатива щодо передачі об’єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
4. Передача об’єктів права державної власності здійснюється за рішенням:
а) Кабінету Міністрів України — щодо об’єктів, визначених підпунктами «а», «в» і » ґ» пункту 2 цього Положення;
(підпункт «а» пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
б) органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна — щодо об’єктів, визначених підпунктами «б» і «е» пункту 2 цього Положення;
(підпункт «б» пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
в) засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна — щодо об’єктів, визначених підпунктом «г» пункту 2 цього Положення;
г) органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій та Фонду державного майна — щодо об’єктів, визначених підпунктом «д» пункту 2 цього Положення.
(підпункт «г» пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
Передача об’єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації, погодженого з підприємствами, а у разі передачі їх структурного підрозділу або нерухомого майна також з Фондом державного майна та Мінекономіки.
(абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
5. Пропозиції щодо передачі об’єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціатором передачі з:
відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією;
відповідним органом охорони культурної спадщини — у разі передачі об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками;
(пункт 5 доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци третій — шостий
вважати відповідно абзацами четвертим — сьомим)
Антимонопольним комітетом — шляхом отримання дозволу на зазначену передачу у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;
(пункт 5 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у зв’язку з цим абзаци четвертий — шостий вважати
відповідно абзацами п’ятим — сьомим)
підприємством — у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна;
(абзац п’ятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
трудовим колективом підприємства — у разі передачі об’єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об’єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об’єктів, спільним рішенням цих сторін може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.
6. Якщо передача здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції, погоджені відповідно до вимог пункту 5 цього Положення, подаються ініціатором такої передачі до Мінекономіки.
У пропозиціях зазначається:
найменування підприємства, його місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює повноваження з управління зазначеним державним майном, стан приватизації (корпоратизації) підприємства;
(абзац третій пункту 6 в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
у разі передачі акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств, — дані про уповноважену особу (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичної особи, найменування і місцезнаходження — для юридичної особи), що здійснює управління зазначеними акціями, частками, паями, дата укладення та термін дії договору на управління цими акціями, частками, паями.
(абзац четвертий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
До пропозицій додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту (положення) підприємства, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;
(абзац шостий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про дебіторську та кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;
(абзац сьомий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
бізнес-план або економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання державного майна, що є об’єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі — економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономіки формою та погоджені органом, до сфери управління якого передається державне майно.
(абзац восьмий пункту 6 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі, якщо:
функціональне призначення об’єкта передачі не відповідає завданням, покладеним на орган, уповноважений управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати майно;
до суб’єкта господарської діяльності застосовуються такі судові процедури банкрутства, як санація боржника (крім випадків, коли об’єктами передачі є житловий фонд та об’єкти соціальної інфраструктури) або ліквідація банкрута, або майно суб’єкта господарської діяльності перебуває у податковій заставі;
(абзац тринадцятий пункту 6 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
об’єкт передачі потребує неадекватних очікуваному економічному ефекту видатків з державного бюджету;
(абзац п’ятий замінено абзацами п’ятим — чотирнадцятим згідно
з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом п’ятнадцятим)
бізнес-план або економічне обґрунтування не відповідають встановленим Мінекономіки вимогам.
(пункт 6 доповнено новим абзацом п’ятнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзац п’ятнадцятий вважати абзацом шістнадцятим)
Мінекономіки на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Положення, готує і у місячний термін подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Органи, до сфери управління яких передаються об’єкти, зазначені в підпунктах «а» і «ґ» пункту 2 цього Положення, проводять постійний моніторинг виконання бізнес-плану та подають Мінекономіки інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності.
(пункт 6 доповнено абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
Передача об’єктів, зазначених у підпункті «ґ» пункту 2 цього Положення, здійснюється на підставі внесених з дотриманням вимог цього Положення пропозицій Мінекономіки, погоджених з органом, до сфери управління якого пропонується передати підприємство, а також з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом.
(пункт 6 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
7. У разі коли передача державного майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, пропозиції щодо передачі (крім випадків передачі майна, зазначеного в підпункті «д» пункту 2 цього Положення) погоджуються відповідно до пункту 5 цього Положення (залежно від виду майна), а також з:
Мінфіном та Фондом державного майна у разі передачі майна із сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації до сфери управління іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації;
Фондом державного майна у разі передачі структурного підрозділу підприємства або нерухомого майна від одного підприємства іншому, якщо вони належать до сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Узгоджені пропозиції подаються ініціатором передачі до Мінекономіки для погодження такої передачі.
У пропозиціях зазначаються назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприємства — балансоутримувача, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, стан його приватизації (корпоратизації), найменування органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
До пропозицій додаються:
а) у разі передачі нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємства:
характеристика об’єкта передачі;
детальні розрахунки та обґрунтування щодо утримання об’єктів, що передаються, з визначенням джерел їх утримання;
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
титули будов та проектно-кошторисна документація на об’єкти незавершеного будівництва;
економічне обґрунтування;
б) у разі передачі структурного підрозділу підприємства:
нотаріально засвідчені копії статуту (положення) підприємства, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;
засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та звіту про кредиторську і дебіторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;
бізнес-план або економічне обґрунтування.
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі у разі, коли:
орган державної податкової служби не погодив передачу майна, що є об’єктом податкової застави;
подання містить неповну чи недостовірну інформацію щодо об’єкта передачі;
економічне обґрунтування, згідно з висновком Мінекономіки, не відповідає встановленим вимогам.
(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
8. Передача об’єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, до складу якої входять:
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, місцевого органу виконавчої влади, фінансового органу, підприємства, представницького органу трудового колективу підприємства в особі профспілкового комітету (або іншого органу, який представляє інтереси трудового колективу) і трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, — у разі передачі підприємств та нерухомого майна;
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, державного органу приватизації і уповноважена особа, яка здійснює в установленому порядку управління акціями (частками, паями), що належать державі у майні господарського товариства, — у разі передачі цих акцій (часток, паїв);
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, підприємства і його трудового колективу — у разі передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об’єктів додатково включаються представники орендодавця і орендаря.
9. Комісію з питань передачі об’єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають державне майно.
Комісію очолює:
заступник керівника органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України;
керівник структурного підрозділу органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Орган, який створює комісію з питань передачі об’єктів, у триденний термін з дня прийняття рішення про передачу об’єктів повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії.
Відповідні підприємства, установи і організації зобов’язані у п’ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, орган, який створює комісію, має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об’єкт, обов’язкова.
Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
10. Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об’єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
До акта приймання-передачі підприємства додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства (положення) і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
договір оренди цілісного майнового комплексу;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень;
бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.
Операції з передачі державного майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Мінфіном.
(пункт 10 доповнено новим абзацом восьмим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци восьмий — шістнадцятий
вважати відповідно абзацами дев’ятим — сімнадцятим)
До акта приймання-передачі акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств, додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту, установчого договору товариства і свідоцтва про його державну реєстрацію;
бухгалтерські баланси на дату складання акта оцінки цілісного майнового комплексу і на останню звітну дату;
сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства (документ, що засвідчує право власності на частку, пай у майні господарського товариства) або акції;
договір з уповноваженою особою, що здійснює управління державними акціями (частками, паями) у майні господарських товариств.
До акта приймання-передачі об’єктів, визначених підпунктами «б», «г» і «е» пункту 2 цього Положення, додаються:
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
(пункт 10 доповнено новим абзацом п’ятнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
копія свідоцтва про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки;
(пункт 10 доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци п’ятнадцятий — сімнадцятий
вважати відповідно абзацами сімнадцятим — дев’ятнадцятим)
виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об’єкта передачі;
титули будов та проектно-кошторисна документація — у разі передачі об’єктів незавершеного будівництва;
(абзац вісімнадцятий пункту 10 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
договори найму (оренди) нежитлових приміщень.
11. Органи, до сфери управління яких передано державне майно, зобов’язані:
у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомити про таку передачу органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками), а стосовно об’єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, — також Мінекономіки;
у двотижневий термін закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві господарського відання або оперативного управління;
у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі внести відповідні зміни в установчі документи підприємства та провести їх державну реєстрацію відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна провести в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію (перереєстрацію).
(пункт 11 в редакції постанов Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
12. У разі передачі об’єктів, визначених підпунктом «д» пункту 2 цього Положення, державний орган приватизації у п’ятиденний термін після прийняття рішення про приватизацію державного майна підприємства повідомляє про це відповідний орган, уповноважений управляти державним майном, а також місцевий орган виконавчої влади.
Орган, уповноважений управляти державним майном, у тижневий термін з дня отримання зазначеного повідомлення приймає рішення про передачу майна підприємства у зв’язку з прийняттям рішення про його приватизацію в управління державному органу приватизації та повідомляє орган приватизації про кандидатури до складу комісії з питань передачі об’єкта.
Державний орган приватизації у п’ятиденний термін затверджує склад комісії з питань передачі об’єкта і призначає свого представника головою комісії. До складу комісії включаються представники органу, уповноваженого управляти державним майном, підприємства і органу приватизації.
Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про приватизацію.
До акта приймання-передачі майна державного підприємства у зв’язку з прийняттям рішення про приватизацію додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття;
перелік майна, яке згідно із законодавством не включається до статутного фонду об’єкта приватизації;
інші документи за визначенням комісії з питань передачі об’єкта.
Державний орган приватизації, який прийняв в управління майно підприємства, разом з органом, уповноваженим управляти майном, який передав зазначене майно, зобов’язані в місячний термін після реєстрації статуту відкритого акціонерного товариства визначити порядок подальшого ефективного використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства.
13. У разі скасування державним органом приватизації рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, визначених підпунктом «д» пункту 2 цього Положення, державний орган приватизації у тижневий термін повідомляє про це місцевий орган виконавчої влади та відповідний орган, уповноважений управляти державним майном, який до прийняття рішення про приватизацію здійснював функції з управління цим майном, та делегує кандидатуру до складу комісії з питань передачі об’єкта.
Орган, уповноважений управляти державним майном, який до прийняття рішення про приватизацію здійснював функції з управління державним майном, у тижневий термін з дня отримання зазначеного повідомлення приймає рішення про прийняття майна підприємства до сфери свого управління, утворює комісію з питань передачі об’єкта і призначає голову комісії.
Передача майна здійснюється у місячний термін з дня скасування рішення про приватизацію.
До акта приймання-передачі зазначених об’єктів додаються документи, визначені абзацами шостим — десятим пункту 12 цього Положення.
(Положення доповнено пунктом 13 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 вересня 1998 р. N 1482

ПОРЯДОК
подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність
1. Цей Порядок визначає основні вимоги до подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність, а також утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність відповідно до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».
2. Ініціатива щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність може виходити від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі — органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі — самоврядні організації), органів місцевого самоврядування.
(пункт 2 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
3. Передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням:
сільських, селищних, міських рад — щодо об’єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;
районних, обласних рад — щодо об’єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.
Передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу:
а) Кабінету Міністрів України щодо:
цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі — підприємства). Згода на передачу структурних підрозділів дається після їх виділення в установленому порядку в цілісні майнові комплекси на підставі розподільного балансу;
нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва, а також нежитлових приміщень після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об’єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов’язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території);
акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;
об’єктів, зазначених в абзацах другому — четвертому цього підпункту, у разі застосування до них процедури обміну;
(підпункт «а» пункту 3 доповнено абзацом згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
б) органів, уповноважених управляти державним майном, — щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).
4. Ініціатор передачі об’єктів з комунальної у державну власність погоджує пропозиції щодо їх передачі з:
Радою міністрів Автономної Республіки Крим або відповідною обласною державною адміністрацією та відповідним органом місцевого самоврядування;
(абзац другий пункту 4 в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією, яким передається майно;
відповідним органом охорони культурної спадщини — у разі передачі об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками;
(пункт 4 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
підприємством — у разі передачі структурного підрозділу, нерухомого майна підприємства;
(пункт 4 доповнено новим абзацом п’ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци четвертий — дев’ятий
вважати відповідно абзацами шостим — одинадцятим)
орендодавцями — у разі передачі орендованого майна;
трудовим колективом підприємства — у разі передачі майна, закріпленого за цим підприємством, об’єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
У разі подання пропозиції щодо передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства згода на таку передачу надається загальними зборами (конференцією представників) трудового колективу підприємства, з якого виділяється структурний підрозділ.
У разі передачі акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, згода трудового колективу підприємства не надається.
У разі передачі об’єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну такими об’єктами ініціатори передачі додають до пропозицій, узгоджених відповідно до пункту 4 та оформлених відповідно до пунктів 5 і 6 цього Порядку, звіти про оцінку майна та/або акти оцінки вартості об’єктів.
(пункт 4 доповнено абзацом десятим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим,
абзац десятий пункту 4 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
У разі коли об’єктами передачі є підприємства, нерухоме майно (у тому числі об’єкти незавершеного будівництва), акції (частки, паї), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, їх вартість визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна.
(пункт 4 доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
Вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств визначається на підставі даних бухгалтерського обліку за умови її відповідності справедливій ринковій ціні.
(пункт 4 доповнено новим абзацом дванадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим)
У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об’єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об’єкта, спільним рішенням цих сторін за участю ініціатора передачі може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.
5. У разі коли передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за згодою Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об’єктів, погоджені відповідно до вимог пункту 4 цього Порядку, подаються ініціатором передачі до Мінекономіки.
У пропозиціях зазначається:
а) у разі передачі підприємства — його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства, стан приватизації (корпоратизації) підприємства;
б) у разі передачі акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, — дані про уповноважену особу, що здійснює управління зазначеними акціями (частками, паями), прізвище, ім’я та по батькові — для фізичної особи, найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ і місцезнаходження — для юридичної особи, що здійснює управління зазначеними акціями (частками, паями), дата укладення та термін дії договору про управління такими акціями (частками, паями), а також дані про реєстратора (найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження), який веде реєстр власників іменних цінних паперів, що передаються (у разі існування акцій в документарній формі), або про зберігача (найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження), який здійснює зберігання цінних паперів, що передаються, та облік прав власності на них (у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення);
в) у разі передачі закріпленого за підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) майна — назва майна, його місцезнаходження, найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ підприємства-балансоутримувача, його місцезнаходження, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо майна, права на які підлягають державній реєстрації.
До пропозицій щодо об’єктів, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 5 цього Порядку додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту (положення) підприємства, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;
засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, про рух грошових коштів та про дебіторську і кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;
бізнес-план або економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання майна, що є об’єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі — економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономіки формою, та погоджені органом, до сфери управління якого передається майно;
у разі існування акцій у документарній формі — виписку про стан особливого рахунку власника акцій, що передаються;
у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення — виписку про стан рахунку в цінних паперах власника акцій, що передаються.
До пропозицій, зазначених у підпункті «в» пункту 5 цього Порядку, додаються:
технічна документація на нерухоме майно;
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо майна, права на які підлягають державній реєстрації;
титули будов та проектно-кошторисна документація щодо об’єктів незавершеного будівництва;
економічне обґрунтування.
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки в місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі, якщо:
функціональне призначення об’єкта передачі не відповідає завданням, покладеним на орган, уповноважений управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати майно;
до суб’єкта господарської діяльності застосовуються такі судові процедури банкрутства, як санація (крім випадків, коли об’єктами передачі є житловий фонд та об’єкти соціальної інфраструктури) або ліквідація банкрута, або майно суб’єкта господарської діяльності перебуває у податковій заставі;
бізнес-план або економічне обґрунтування не відповідає встановленим Мінекономіки вимогам;
об’єкт передачі потребує неадекватних очікуваному економічному ефекту видатків з державного бюджету.
Мінекономіки на підставі пропозицій, внесених з дотриманням вимог цього Порядку, готує і у місячний термін подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Органи, до сфери управління яких передані об’єкти, що перебували у комунальній власності, у разі передачі підприємств, акцій (часток, паїв) проводять постійний моніторинг виконання їх бізнес-плану та подають Мінекономіки інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності.
(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
6. Якщо передача здійснюється за згодою органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, пропозиції щодо передачі погоджуються ініціатором такої передачі відповідно до пункту 4 цього Порядку, а також з Мінекономіки, Мінфіном та Фондом державного майна.
(абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
У пропозиціях зазначається: назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприємства-балансоутримувача, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства. До пропозицій додаються економічне обґрунтування та фінансово-економічне обґрунтування доцільності здійснення такої передачі, розроблене органом, до сфери управління якого передається майно.
(абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
Абзац третій пункту 6 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі в разі, коли:
орган державної податкової служби не погодив передачу майна, що є об’єктом податкової застави;
подання містить неповну чи недостовірну інформацію про об’єкт передачі;
економічне обґрунтування, згідно з висновком Мінекономіки, не відповідає встановленим вимогам.
(пункт 6 доповнено абзацами згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
7. Передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, до складу якої входять:
представники виконавчого органу відповідної ради, місцевого органу виконавчої влади та органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, яким передається об’єкт, а також фінансового органу, підприємства, трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, — у разі передачі підприємств та нерухомого майна;
представники виконавчого органу відповідної ради, органу, уповноваженого заправляти державним майном, до сфери управління якого передається об’єкт, органу приватизації і уповноважена особа, яка здійснює в установленому порядку управління акціями (частками, паями), що належать суб’єкту права комунальної власності у майні господарського товариства, — у разі передачі акцій (часток, паїв) цього господарського товариства;
представники виконавчого органу відповідної ради та органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, яким передається об’єкт, а також підприємства, трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, — у разі передачі окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об’єктів включаються також представники орендодавця і орендаря.
До роботи комісії можуть залучатися експерти, радники з правом дорадчого голосу.
8. Комісію з питань передачі об’єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають об’єкти.
Комісію очолює:
заступник керівника органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів у державну власність здійснюється за згодою Кабінету Міністрів України;
керівник структурного підрозділу органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів у державну власність здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Орган, який створює комісію з питань передачі об’єктів, у триденний термін з дня отримання рішення про передачу об’єктів з комунальної у державну власність повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії.
Відповідні підприємства, установи і організації зобов’язані в п’ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, орган, який створює комісію, має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об’єкт, обов’язкова.
Голова комісії організовує роботу з передачі об’єкта у державну власність таким чином, щоб завершити приймання-передачу в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
Комісія з питань передачі об’єктів визначає технічний стан об’єкта передачі та на підставі обстеження, а у разі потреби і висновків експерта, встановлює відповідність його фізичного зносу даним бухгалтерського обліку. Якщо об’єкт передачі відповідно до висновків комісії визнано таким, що потребує ремонту, орган, який створив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі із залученням в установленому порядку коштів підприємства, установи чи організації, яка передає цей об’єкт.
9. Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, який утворив комісію.
Право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
До акта приймання-передачі підприємства додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства (положення) і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
договір оренди цілісного майнового комплексу;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень;
бухгалтерський баланс (кошторис доходів і витрат), складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.
Операції з передачі комунального майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Мінфіном.
(пункт 9 доповнено новим абзацом дев’ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци дев’ятий — сімнадцятий
вважати відповідно абзацами десятим — вісімнадцятим)
До акта приймання-передачі акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту, установчого договору товариства і свідоцтва про його державну реєстрацію;
бухгалтерські баланси на дату складання акта оцінки цілісного майнового комплексу і на останню звітну дату;
документ, який засвідчує право власності на акції, що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств (у разі існування акцій у документарній формі — акції або сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства, а у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення — виписку про стан рахунку у цінних паперах), або документ, що засвідчує право власності на частку, пай у майні господарського товариства;
(абзац тринадцятий пункту 9 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
договір з уповноваженою особою, яка здійснює управління акціями (частками, паями), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств.
До акта приймання-передачі нерухомого та окремого індивідуально визначеного майна додаються:
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
(пункт 9 доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
копія свідоцтва про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки;
(пункт 9 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци шістнадцятий — вісімнадцятий
вважати відповідно абзацами вісімнадцятим — двадцятим)
виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об’єкта передачі;
титули будов та проектно-кошторисна документація — у разі передачі об’єктів незавершеного будівництва;
(абзац дев’ятнадцятий пункту 9 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
договори найму (оренди) нежитлових приміщень.
10. Об’єкти соціальної сфери передаються разом з майном підприємств, які їх обслуговували, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для їх обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів, яка здійснює передачу.
11. Органи, до сфери управління яких передано комунальне майно, зобов’язані:
у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомити про таку передачу органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, реєстратора, який веде реєстр власників іменних цінних паперів, що передаються (у разі існування акцій у документарній формі), або зберігача, який здійснює зберігання цінних паперів, що передаються, та облік прав власності на них (у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення), відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками), а стосовно об’єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, — також Мінекономіки;
у двотижневий термін закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві господарського відання (оперативного управління);
у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі внести відповідні зміни в установчі документи підприємства та провести їх державну реєстрацію відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна провести в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію.
(пункт 11 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)

Додаток
до Порядку подання та розгляду пропозицій
щодо передачі об’єктів з комунальної у державну
власність та утворення і роботи комісії з питань
передачі об’єктів у державну власність

АКТ
приймання-передачі
Комісія, створена відповідно до _____________________________
__________________________________________________________________
(назва документа, на підставі якого створена комісія)

у складі _________________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

«_____»____________ 19 ___ р. провела обстеження об’єкта передачі
за адресою:
_________________________________________________________________,

який належить____________________________________________________,
(найменування підприємства, установи та організації, що передає)

і передається ___________________________________________________.
(найменування підприємства, установи та організації, що приймає)

Комісія встановила:

1. До складу об’єкта передачі входять: ___________________________
(перелік облікових одиниць згідно з балансом)
__________________________________________________________________

2. Загальні відомості:

рік введення в експлуатацію ________________________
група капітальності ________________________________
будівельний об’єм (загальний) _______________________куб. м
площа забудови (загальна) ___________________________кв. м
площа земельної ділянки _____________________________га
корисна площа приміщень в будівлях виробничого
призначення ___________кв. м
корисна площа приміщень в будівлях невиробничого
призначення ___________кв. м
загальна площа житлового будинку ___________кв. м,
кількість квартир __________________________

3. Інженерне обладнання об’єкта передачі:

водопроводи з довжиною мереж __________________________ пог. м
каналізація з довжиною мереж __________________________ пог. м
центральне опалення з довжиною мереж ___________________пог. м

у тому числі:

від власної котельні з довжиною мереж _________________ пог. м
від групової котельні з довжиною мереж ________________ пог. м
від ТЕЦ з довжиною мереж ______________________________ пог. м

найбільше теплове навантаження: на опалення ___________ Г/кал

на гаряче водопостачання ______________________________ Г/кал
на вентиляцію__________________________________________ Г/кал

електроосвітлення з довжиною мереж ____________________ пог. м
газопостачання з довжиною мереж________________________ пог. м
стаціонарні електроплити_______________________________ штук
телефонізація з довжиною мереж ________________________ пог. м
радіофікація з довжиною мереж _________________________ пог. м

4. Вартість основних фондів:

відновна вартість _____________________________________ тис. грн.
залишкова вартість ____________________________________ тис. грн.

5. Результати огляду та випробувань ______________________________
__________________________________________________________________

6. Пропозиції комісії ____________________________________________
__________________________________________________________________

7. Разом з об’єктом передається технічна документація: ___________
__________________________________________________________________

8. До акта приймання-передачі додається: 1. ______________________
2. ______________________
3. ______________________

Голова комісії ___________________
Члени комісії ___________________
___________________
___________________

«___»_____________ 199 __ р.

____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 жовтня 2004 р. N 1330
Київ
Деякі питання Державної іпотечної установи
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2005 року N 313,
від 11 травня 2005 року N 348,
від 15 березня 2006 року N 316,
від 19 вересня 2007 року N 1140,
від 23 січня 2008 року N 23
(Дію окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2008 року N 23 в частині віднесення Державної іпотечної установи до сфери управління Міністерства фінансів України зупинено згідно з Указом Президента України від 24 березня 2008 року N 257/2008, який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 29 вересня 2008 року N 872/2008)

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2009 року N 681
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити Державну іпотечну установу із статутним капіталом у розмірі 200000000 (двісті мільйонів) гривень.
(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 р. N 313,
від 15.03.2006 р. N 316,
від 19.09.2007 р. N 1140,
від 23.01.2008 р. N 23,
від 17.06.2009 р. N 681)
2. Установити, що:
основною метою діяльності Державної іпотечної установи є рефінансування іпотечних кредиторів за рахунок коштів, отриманих від розміщення цінних паперів;
Державна іпотечна установа діє на підставі Статуту, який затверджується згідно із законодавством.
(абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1140)
абзац четвертий пункту 2 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1140)
абзац п’ятий пункту 2 виключено
(абзац п’ятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 р. N 348,
виключено згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1140)
3. Міністерству фінансів розробити протягом місяця та в установленому порядку внести на розгляд Кабінету Міністрів:
проект Статуту Державної іпотечної установи;
проект положення про наглядову раду та пропозиції щодо її персонального складу.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра фінансів Азарова М. Я.

Прем’єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

Інд. 34

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ у м. КИЄВІ

01001, Україна, м. Київ-1, пров. Музейний, 2-Д

тел.: 270-58-40

05.02.2010 р.
№1064/0/11-10

Завідувачам Київських державних
нотаріальних контор

Завідувачу Київського державного
нотаріального архіву

Приватним нотаріусам Київського
міського нотаріального округу

Головне управління юстиції у м. Києві на виконання доручення Міністерства юстиції України від 26.01.10 № 19-32/5 повідомляє, що Міністерством юстиції у зв’язку з численними зверненнями щодо надання роз’яснення стосовно оформлення права власності на придбані Державною іпотечною установою квартири відповідно до переліків житлових будинків та об’єктів незавершеного житлового будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України, та державної реєстрації такого права за Державною іпотечною установою наказом від 22.01.10 № 92/5 затверджено Методичні рекомендації стосовно оформлення права власності на нерухоме майно, придбане Державною іпотечною установою, та державної реєстрації такого права.
Даним листом доводимо до вашого відома вказані Методичні рекомендації.

Додаток: на 4 (чотирьох) арк.

Заступник начальника управління В.М.Мироник

Виконавець: Захарова Н.М.
тел. 234-96-09

У 2009 році українці практично перестали ризикувати заставою свого майна для отримання позик

У 2009 році кількість нотаріально завірених договорів про застави рухомого та нерухомого майна зменшилася до практичного мінімуму. Лише 37,5 тисяч українців торік ризикнули заставити своє майно для отримання різних видів позик.

Про це повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук з посиланням на статистичні дані Реєстру нотаріальних дій, утримувачем якого є Міністерство юстиції.

Так, за словами Міністра, у 2007 році майже 500 тисяч українців зареєстрували у нотаріусів договори застави свого рухомого та нерухомого майна. З них понад 229 тис. договорів — застав майна (позики, що забезпечуються майном або коштовностями) та понад 267 тис. іпотечних договорів (позики, які надаються банками під заставу нерухомості: землі, виробничих та житлових будівель, споруд).

У 2008 році, який ознаменувався початком фінансової кризи, у нотаріусів було зареєстровано 361,5 тис. договорів застави (понад 162 тис – застав майна та майже 199 тис. – іпотечних договорів).

Проте вже у 2009 році кількість договорів застав в Україні зменшилася на порядок. Протягом 2009 року нотаріусами було зареєстровано лише 18,3 тис. договорів застав майна та 19,3 – іпотечних договорів.

При цьому, найчастіше українці вдавалися до застави транспортних засобів. Таких договорів торік було зареєстровано майже 13 тис. Договорів щодо застави товарів торік було зареєстровано 1414.

Договорів застав нерухомого майна (іпотек) нотаріусами торік було зареєстровано понад 19 тис.. З них, застав квартир або житлових будинків – 11632, застав садиб – 39, застав земельних ділянок – 2235.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 82 А, кв. 3
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 у АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові МФО 351254
8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89

Шановний колего,

05 лютого 2010 року о 16годині 00 хвилин відбудеться семінар Асоціації приватних нотаріусів Харківської області.

План
1. Діловодство в органах нотаріату (посвідчувальні написи, номенклатура та інше).
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення набуття прав на землю» від 05.11.2009 року № 1702 — стаття 377 ЦК України та стаття 120 ЗК України.
(Попередньо запрошені до участі працівники Держкомзему м. Харкова та м.Запоріжжя).
3. Розгляд практичних питань зі спадщині з врахуванням напрацьованого досвіду за 2009 рік у форматі круглого стола.

Члени Асоціації приватних нотаріусів Харківської області, які на момент проведення семінару не матимуть заборгованості по внескам за 2009 рік, отримають на семінарі “Нотаріальний мінімум 2010” в якості роздаткового матеріалу та участь у семінарі для них є безкоштовною.
Нотаріусам, які не є членами Асоціації приватних нотаріусів Харківської області та членам Асоціації приватних нотаріусів Харківської області, які на момент проведення семінару матимуть заборгованість по внескам за 2009 рік,
участь у семінарі коштуватиме 260 грн.

Будь-ласка зробіть підтвердження Вашої участі у цьому семінарі до 15 години 04 лютого 2010 року прийнятним для Вас засобом.
Місце проведення : Автотранспортний технікум (м. Харків, пл. Конституції, буд. 28, поверх 2, “читальний зал”)
Інформація за телефонами: 067 572 16 15, (057) 714-27-90

З повагою,
Президент Асоціації
Приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

Виконавчий секретар
Асоціації Приватних
нотаріусів Харківської області Валентина Бородіна.

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ИНСПЕКЦИЯ ПО КОНТРОЛЮ ЗА ЦЕНАМИ
ПИСЬМО
от 03.12.2009 г. N 200/7-6/6148
Во исполнение поручения Кабинета Министров Украины от 06.11.2009 г. N 62565/1/1-09 относительно рассмотрения обращения <...> Государственная инспекция по контролю за ценами сообщает.
Согласно пункту 1 постановления Кабинета Министров Украины от 18.12.98 г. N 1998 «Об усовершенствовании порядка формирования цен» формирование, установление и применение субъектами предпринимательства свободных цен на территории Украины осуществляются исключительно в национальной денежной единице. Таким образом:
- украинский субъект хозяйствования в договоре с другим украинским субъектом хозяйствования не имеет права устанавливать цену договора в эквиваленте иностранной валюты с привязкой к официальному курсу НБУ на день оплаты;
- украинский субъект хозяйствования в договоре с другим украинским субъектом хозяйствования не имеет права устанавливать цену договора в эквиваленте иностранной валюты с привязкой к рыночному курсу НБУ на день оплаты;
- действие указанного постановления Кабинета Министров Украины распространяется на всех субъектов хозяйствования независимо от формы собственности, в том числе на физических лиц — предпринимателей.
Вместе с тем в названном постановлении Кабинета Министров Украины указывается, что учет расходов в долларовом эквиваленте во время формирования цен считается обоснованным только в части импортной составляющей структуры цены.
Одновременно Государственная инспекция по контролю за ценами сообщает, что письмо от 06.08.2009 г. N 200/7-10/3267 в адрес <...> не направлялось.

Заместитель начальника И. Прилипко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
ПИСЬМО
от 23.10.2009 г. N 13032
На Ваше обращение <...> относительно порядка вступления в состав учредителей в случае наследования долей в уставном капитале общества сообщаем следующее.
В соответствии со статьей 1218 Гражданского кодекса Украины (далее — ГКУ) в состав наследства входят все права и обязанности, принадлежавшие наследодателю на момент открытия наследства и не прекратившиеся вследствие его смерти.
Вместе с тем статьей 1219 ГКУ установлено, что не входят в состав наследства права и обязанности, которые неразрывно связаны с лицом наследодателя, в частности право на участие в обществах и право членства в объединениях граждан, если иное не установлено законом или их учредительными документами.
То есть наследуется не право на участие в обществе, а право на долю в уставном капитале общества.
В соответствии с частью пятой статьи 147 ГКУ доля в уставном капитале общества с ограниченной ответственностью переходит к наследнику физического лица, если уставом общества не предусмотрено, что такой переход допускается только по согласию других участников общества. Расчеты с наследниками (правопреемниками) участника, не вступившими в общество, осуществляются в соответствии с положениями статьи 148 данного Кодекса.
Согласно части первой статьи 55 Закона Украины «О хозяйственных обществах» (далее — Закон N 1576-XII) при реорганизации юридического лица, участника общества, или в связи со смертью гражданина, участника общества, правопреемники (наследники) имеют преимущественное право вступления в данное общество.
Принятие решения о вступлении наследника в общество с ограниченной ответственностью относится к компетенции общего собрания участников общества.
В соответствии со статьями 59, 60 Закона N 1576-XII решение о внесении изменений в устав считается принятым, если за него проголосуют участники, владеющие в совокупности более чем 50 процентами общего количества голосов участников общества. Общее собрание участников считается полномочным, если на нем присутствуют участники (представители участников), владеющие в совокупности более чем 60 процентами голосов.
Следует отметить, что абзацем третьим пункта 2.6 рекомендаций Высшего хозяйственного суда Украины от 28.12.2007 N 04-5/14 «О практике применения законодательства при рассмотрении дел, возникающих из корпоративных отношений» предусмотрено, что в случае смерти физического лица — участника общества с ограниченной ответственностью размеры уставного капитала общества и долей его участников не изменяются. Поэтому при определении правомочности общего собрания участников у суда отсутствуют основания не учитывать долю умершего участника.
Также в Рекомендациях суд указывает, что в ходе разрешения споров о признании недействительными решений общего собрания суда следует выяснять, соответствует ли оспариваемое решение требованиям действующего законодательства и/или компетенции органа, принявшего данное решение, было ли общее собрание правомочным, был ли соблюден определенный законом порядок созыва и проведения общего собрания. Основаниями недействительности решений общего собрания, в частности, являются решения, которые приняты неправомочным общим собранием или [если] правомочность общего собрания установить невозможно.
В соответствии с постановлением Пленума Верховного Суда Украины от 24.10.2008 N 13 «О практике рассмотрения судами корпоративных споров» отсутствие кворума на общем собрании является безусловным основанием для признания в судебном порядке принятых общим собранием решений недействительными.
Как усматривается из предоставленной Вами информации, общество с ограниченной ответственностью <...> имеет двух учредителей, один из которых умер. Доля в уставном капитале общества каждого составляет по 50 процентов. На сегодняшний день доля умершего распределена между наследниками по закону по 25 процентов каждому, что подтверждается документами, удостоверяющими право на наследство по закону.
Таким образом, в Вашем случае, учитывая требования Закона N 1576-XII разъяснения судебных инстанций, хозяйственное общество не может провести полномочное общее собрание и принять решение в порядке, соответствующем действующему законодательству.
В соответствии со статьей 83 Хозяйственного кодекса Украины изменения к уставу общества, связанные с изменением состава участников данного общества, вступают в силу со дня внесения данных изменений в государственный реестр.
Порядок государственной регистрации изменений к учредительным документам юридического лица определен статьей 29 Закона Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц — предпринимателей».
Учитывая вышеуказанное и то, что согласно части третьей статьи 148 ГКУ споры, возникающие в связи с выходом участника из общества с ограниченной ответственностью, в том числе споры относительно порядка определения доли в уставном капитале, ее размера и сроков выплаты, разрешаются судом, советуем Вам обратиться в суд.
В соответствии со статьей 124 Конституции Украины судебные решения постановляются судами именем Украины и являются обязательными к исполнению на всей территории Украины.
Государственный регистратор обязан исполнять решения, определения, постановления судов, вступившие в законную силу, в случае их поступления.

Заместитель Председателя С. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Шановний Леоніде Васильовичу!
Прийміть щирі сердечні поздоровлення з нагородженням Вас високою державною нагородою — орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
Ця висока нагорода є заслуженою оцінкою Вашої діяльності на відповідальній державній посаді та свідченням високої оцінки держави.
Ваш високий професіоналізм, досвід, знання, енергія, організаторський талант, цілеспрямованість, вміння керувати викликають почуття глибокої поваги.
Зичу Вам удачі в розпочатих справах, творчих устремлінь та високих досягнень у роботі на благо України, доброго здоров’я на довгі роки, щастя і благополуччя Вам і Вашим рідним.

З повагою,
Голова секції нотаріусів
Асоціації Правників України

Президент
Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

Нотаріальний мінімум 2010

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Правила ведення нотаріального діловодства
Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій
Декрет кабінету міністрів України «Про державне мито»
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Закон України «Про нотаріат»

Харків: ФО-П Колісник А.А., 2010. — 312 с.
ISBN 978-966-2233-07-0.
Форматом 60×84 1/8.
Папір офсетний. Обкладинка — м’яка, ламінована.
Видавнича вартість — 65 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.
Призначення платежу: Оплата книжки «Нотаріальний мінімум 2010». У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс: (057) 714-08-12; 714-27-90, Тел.: 714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

Нотаріальний мінімум 2010

З М І С Т
Інструкція
про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року
№ 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року
за № 283/8882 (станом на 16 листопада 2009 року) ……………………………………………………..9
Глава I. Загальні положення ………………………………………………………………………………………. 10
Глава II. Загальні правила вчинення нотаріальних дій ……………………………………………….. 15
Глава III. Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій ……………………………………… 32
Розділ 1. Основні правила посвідчення правочинів ……………………………………………………….. 32
Розділ 2. Посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна
в спільній власності ………………………………………………………………………………………… 44
Розділ 3. Загальні правила посвідчення правочинів про відчуження житлового
будинку, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної
ділянки, іншого нерухомого майна ………………………………………………………………….. 48
Розділ 4. Посвідчення договорів про відчуження об.єктів незавершеного будівництва …… 54
Розділ 5. Посвідчення договорів ренти ………………………………………………………………………….. 55
Розділ 6. Посвідчення договорів довічного утримання (догляду) та договорів про
надання утримання …………………………………………………………………………………………. 56
Розділ 7. Посвідчення договорів застави (іпотеки) …………………………………………………………. 58
Розділ 8. Посвідчення договорів про приватизацію майна державних підприємств ………… 63
Розділ 9. Посвідчення договорів найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди
(їх окремих частин), найму (оренди) або позички транспортних засобів ………….. 63
Розділ 10. Посвідчення договорів найму (оренди) житла для проживання, а також
найму (оренди) житла з викупом …………………………………………………………………….. 65
Розділ 11. Посвідчення договорів оренди землі ……………………………………………………………….. 67
Розділ 12. Посвідчення договорів управління майном ……………………………………………………… 68
Розділ 13. Посвідчення шлюбного договору ……………………………………………………………………. 70
Розділ 14. Посвідчення договорів про відчуження транспортних засобів, інших
самохідних машин і механізмів……………………………………………………………………….. 72
Розділ 15. Посвідчення договорів доручення …………………………………………………………………… 73
Розділ 16. Посвідчення довіреностей ………………………………………………………………………………. 73
Розділ 17. Посвідчення заповітів …………………………………………………………………………………….. 76
Розділ 18. Посвідчення угод між подружжям, батьками дитини, а також особами,
які проживають однією сім.єю ………………………………………………………………………… 81
Розділ 19. Встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно від-
сутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме ………………….. 84
Розділ 20. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ……………………………………………… 85
Розділ 21. Видача свідоцтва виконавцю заповіту ……………………………………………………………… 91
Розділ 22. Видача свідоцтва про право на спадщину………………………………………………………… 92
Розділ 23. Посвідчення спадкових договорів …………………………………………………………………… 102
Розділ 24. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні
подружжя в разі смерті одного з подружжя ……………………………………………………… 103
Розділ 25. Видача свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також
заставленого майна з публічних торгів (аукціонів). Видача свідоцтва
про придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки ……………………………… 105
Розділ 26. Накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна
(майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають
державній реєстрації ………………………………………………………………………………………. 107
Розділ 27. Засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і витягів з них …………………… 110
Розділ 28. Засвідчення справжності підпису на документах ……………………………………………. 112
Розділ 29. Засвідчення вірності перекладу ………………………………………………………………………. 113
Розділ 30. Посвідчення фактів ………………………………………………………………………………………… 113
Розділ 31. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів ……………………………………….. 115
Розділ 32. Вчинення виконавчих написів …………………………………………………………………………. 116
Розділ 33. Вчинення протестів векселів. Пред.явлення чеків до платежу і посвідчення
неоплати чеків ………………………………………………………………………………………………… 120
Розділ 34. Вчинення морських протестів …………………………………………………………………………. 122
Розділ 35. Прийняття документів на зберігання ………………………………………………………………. 123
Розділ 36. Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори……………… 124
Додаток 1. Алфавітна книга обліку заповітів ………………………………………………………………….. 127
Додаток 2. Книга обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна
та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно
відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме .. 127
Додаток 3. Книга обліку цінностей …………………………………………………………………………………. 127
Додаток 4. Книга обліку і реєстрації спадкових справ …………………………………………………….. 127
Додаток 5. Алфавітна книга спадкових справ …………………………………………………………………. 127
Додаток 6. Книга обліку договорів на управління спадщиною …………………………………………. 128
Додаток 7. Алфавітна книга обліку заборон відчуження і арештів майна …………………………. 128
Правила ведення нотаріального діловодства,
затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5,
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1325/16016
(станом на 16 листопада 2009 року) ………………………………………………………………………………. 129
Додаток 1 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 159
Додаток 2 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 160
Додаток 3 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 160
Додаток 4 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 161
Додаток 5 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 161
Додаток 6 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 162
Додаток 7 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 162
Форма № 1. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно,
що переходить до єдиного спадкоємця ……………………………………………………….. 162
Форма № 2. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно,
яке видано одночасно всім спадкоємцям …………………………………………………….. 163
Форма № 3. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно,
що видається у разі, якщо частки у спадщині окремих спадкоємців
залишаються відкритими ……………………………………………………………………………. 163
Форма № 4. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно за правом
представлення, що переходить до єдиного спадкоємця ……………………………….. 164
Форма № 5. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого
спадкоємця, який не встиг прийняти спадщину (спадкова трансмісія) …………. 164
Форма № 6. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого
спадкоємця, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав .. 165
Форма № 7. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно у разі відмови
спадкоємця від спадщини на користь іншого спадкоємця …………………………… 165
Форма № 8. Свідоцтво про право на спадщину на обов.язкову частку на майно …………….. 166
Форма № 9. Свідоцтво про право на спадщину за секретним заповітом на майно,
що переходить до єдиного спадкоємця ………………………………………………………. 166
Форма № 10. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке видається
у разі внесення змін до свідоцтва про право на спадщину одночасно всім
спадкоємцям ………………………………………………………………………………………………. 167
Форма № 11. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, що переходить
до єдиного спадкоємця ……………………………………………………………………………….. 168
Форма № 12. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, набуте
за договором довічного утримання (догляду) ………………………………………………. 168
Форма № 13. Свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням
на право на вклад ……………………………………………………………………………………….. 169
Форма № 14. Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається
з урахуванням укладеного спадкоємцями договору про зміну розміру частки ….169
Форма № 15. Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається
для підтвердження права на спадщину, яка відкрилась за кордоном …………….. 170
Форма № 16. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видається
для підтвердження права на спадщину, яка відкрилась за кордоном ……………. 170
Форма № 17. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя,
яке видається в разі смерті одного з подружжя ……………………………………………. 171
Форма № 18. Протокол про оголошення секретного заповіту ………………………………………….. 171
Форма № 19. Свідоцтво, яке посвідчує повноваження виконавця заповіту ………………………. 172
Форма № 20. Свідоцтво про посвідчення факту, що дитина є живою ……………………………….. 172
Форма № 21. Свідоцтво про посвідчення факту, що фізична особа є живою ……………………. 173
Форма № 22. Свідоцтво про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному
місці …………………………………………………………………………………………………………. 173
Форма № 23. Свідоцтво про прийняття на зберігання документів …………………………………….. 174
Форма № 24. Свідоцтво про передачу заяви ……………………………………………………………………. 174
Форма № 25. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) …………………. 175
Форма № 26. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо
прилюдні торги (аукціон) не відбулися (вся) ……………………………………………….. 175
Форма № 27. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами …………. 176
Форма № 28. Посвідчувальний напис на договорі за участю юридичної особи ………………… 176
Форма № 29. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна
за участю особи, яка не може підписатись особисто внаслідок фізичної
вади, хвороби тощо …………………………………………………………………………………… 176
Форма № 30. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами
за участю представника ……………………………………………………………………………… 177
Форма № 31. Посвідчувальний напис на договорі за участю неповнолітньої дитини,
яка діє за згодою батьків (піклувальника) ……………………………………………………. 177
Форма № 32. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю
неповнолітньої дитини, яка діє за згодою батьків (піклувальника),
які є стороною договору …………………………………………………………………………….. 177
Форма № 33. Посвідчувальний напис на договорі за участю неповнолітньої дитини,
яка діє за згодою батьків (піклувальника), а також за участю представника
малолітньої дитини ……………………………………………………………………………………. 178
Форма № 34. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами
за участю особи, яка не може розписатися особисто внаслідок фізичної
вади, хвороби тощо ……………………………………………………………………………………. 178
Форма № 35. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна,
який укладається фізичними особами …………………………………………………………. 179
Форма № 36. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна
за участю юридичної особи ……………………………………………………………………….. 179
Форма № 37. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна
за участю представника …………………………………………………………………………….. 180
Форма № 38. Посвідчувальний напис на договорі відчуження нерухомого майна,
укладеному його управителем …………………………………………………………………… 180
Форма № 39. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю юридичної
особи, посвідченому з одночасним усним перекладом тексту договору
перекладачем ……………………………………………………………………………………………… 181
Форма № 40. Посвідчувальний напис на договорі за участю фізичної особи, яка не знає
мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом
їй тексту договору нотаріусом…………………………………………………………………….. 181
Форма № 41. Посвідчувальний напис на договорі за участю фізичної особи, яка не знає
мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом
їй тексту договору перекладачем ………………………………………………………………… 182
Форма № 42. Посвідчувальний напис на згоді одного з подружжя на розпорядження майном ……182
Форма № 43. Посвідчувальний напис на заповіті, записаному зі слів заповідача ………………. 182
Форма № 44. Посвідчувальний напис на заповіті, посвідченому при свідках на бажання
заповідача ………………………………………………………………………………………………….. 183
Форма № 45. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може сама
прочитати текст заповіту уголос …………………………………………………………………. 183
Форма № 46. Посвідчувальний напис на заповіті подружжя …………………………………………….. 184
Форма № 47. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може
підписатись власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо ……………….. 184
Форма № 48. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою ……………… 184
Форма № 49. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою
у порядку передоручення …………………………………………………………………………… 185
Форма № 50. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій управителем майна
на підставі договору управління майном …………………………………………………….. 185
Форма № 51. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій юридичною особою
у порядку передоручення ……………………………………………………………………………. 185
Форма № 52. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій неповнолітньою
дитиною, яка діє за згодою одного з батьків (піклувальника) ………………………. 185
Форма № 53. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою,
яка не може підписатися власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо …..186
Форма № 54. Посвідчувальний напис на довіреності за участю фізичної особи,
яка не знає мови, якою викладено текст довіреності, з одночасним усним
перекладом тексту довіреності перекладачем ……………………………………………… 186
Форма № 55. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу
документа ………………………………………………………………………………………………….. 186
Форма № 56. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з копії документа ……. 187
Форма № 57. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу
документа з одночасним письмовим перекладом тексту нотаріусом ……………. 187
Форма № 58. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу
документа з одночасним письмовим перекладом тексту перекладачем ………… 187
Форма № 59. Посвідчувальний напис на документі про час його пред.явлення ……………….. 188
Форма № 60. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності виписки з документа ………. 188
Форма № 61. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної
особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах) …………. 188
Форма № 62. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної
особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах),
яка діє за довіреністю ………………………………………………………………………………… 188
Форма № 63. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), вчиненого
одночасно з перекладом тексту документа нотаріусом ………………………………… 189
Форма № 64. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), вчиненого
одночасно з перекладом тексту документа перекладачем …………………………….. 189
Форма № 65. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису на афідевіті
з додатками ………………………………………………………………………………………………… 190
Форма № 66. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
представника юридичної особи на документах (афідевіті та інших
подібних йому документах) ………………………………………………………………………… 190
Форма № 67. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
неповнолітньої дитини на документах, яка діє за згодою одного з батьків
(піклувальника) …………………………………………………………………………………………. 190
Форма № 68. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної
особи, що підписалась за іншу особу, яка внаслідок фізичної вади,
хвороби тощо не може власноручно підписатися (на афідевіті та інших
подібних йому документах) ………………………………………………………………………… 191
Форма № 69. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності перекладу, зробленого
нотаріусом ………………………………………………………………………………………………… 191
Форма № 70. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
перекладача ………………………………………………………………………………………………. 191
Форма № 71. Посвідчувальний напис на векселі про його оплату ……………………………………. 192
Форма № 72. Посвідчувальний напис на дублікаті документа (свідоцтва про право
на спадщину
Форма № 73. Заборона відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя, у зв.язку
з смертю одного з подружжя ……………………………………………………………………… 193
Форма № 74. Заборона відчуження нерухомого майна, що належить фізичній особі, яка
оголошена померлою (у зв.язку з видачею свідоцтва про право на спадщину) 193
Форма № 75. Заборона відчуження нерухомого майна у зв.язку із смертю набувача
майна за договором довічного утримання (догляду), на яке видано
свідоцтво про право на спадщину……………………………………………………………….. 193
Форма № 76. Заборона відчуження майна у зв.язку з укладенням договору довічного
утримання (догляду), іпотеки ……………………………………………………………………… 194
Форма № 77. Заборона відчуження жилого будинку, квартири у зв.язку з видачею
позики на його (її) будівництво, капітальний ремонт чи купівлю ………………… 194
Форма № 78. Зняття заборони відчуження майна у зв.язку з припиненням
чи розірванням договору довічного утримання (догляду), припиненням
договору іпотеки ………………………………………………………………………………………… 195
Форма № 79. Зняття заборони відчуження майна у зв.язку зі смертю відчужувача майна
за договором довічного утримання (догляду) ………………………………………………. 195
Форма № 80. Акт про морський протест …………………………………………………………………………. 196
Форма № 81. Посвідчувальний напис на довіреності за участю юридичної особи …………… 196
Додаток 8 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 197
Додаток 9 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 197
Додаток 10 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 198
Додаток 11 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 198
Додаток 12 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 198
Додаток 13 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 198
Додаток 14 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 198
Додаток 15 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 199
Додаток 16 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 203
Додаток 17 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 204
Додаток 18 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 204
Додаток 19 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 204
Додаток 20 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 204
Додаток 21 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 205
Додаток 22 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 205
Додаток 23 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 206
Додаток 24 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 206
Додаток 25 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 207
Додаток 26 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 207
Додаток 27 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 208
Додаток 28 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 208
Додаток 29 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 209
Додаток 30 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 209
Додаток 31 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 209
Додаток 32 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 209
Додаток 33 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 210
Додаток 34 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 210
Додаток 35 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 210
Додаток 36 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 210
Додаток 37 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Додаток 38 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Додаток 39 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Додаток 40 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 211
Додаток 41 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Порядок ведення та заповнення
реєстрів для реєстрації нотаріальних дій,
затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 2003 року
№ 87/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 року
за № 598/7919 (станом на 24 грудня 2009 року) …………………………………………………… 212
Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»
від 21 січня 1993 року № 7-93 (станом на 17 листопада 2009 року) (витяг) ……….. 226
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита,
затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України
від 22 квітня 1993 року № 15, зареєстрована в Міністерстві юстиції України
19 травня 1993 року за № 50 (витяг) ……………………………………………………………………… 236
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
від 22 травня 2003 року № 889-IV (станом на 24 липня 2009 року) (витяг) ………… 249
Закон України «Про нотаріат»
від 2 вересня 1993 року № 3426-XII (станом на 16 квітня 2009 року) ………………… 264
Розділ I. Нотаріат в Україні …………………………………………………………………………………………. 264
Глава 1. Загальні положення ………………………………………………………………………………………… 264
Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви …………………………… 274
Глава 3. Приватна нотаріальна діяльність …………………………………………………………………….. 276
Розділ II. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій …………………………………………. 284
Розділ III. Правила вчинення нотаріальних дій …………………………………………………………… 288
Глава 4. Загальні правила вчинення нотаріальних дій ………………………………………………….. 288
Глава 5. Посвідчення угод …………………………………………………………………………………………… 295
Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна …………………………………………………. 298
Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину ………………………………………………………… 300
Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні
подружжя ………………………………………………………………………………………………………. 302
Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів …………….. 302
Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна ……………………………………… 303
Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів
і вірності перекладу ……………………………………………………………………………………….. 304
Глава 12. Посвідчення фактів ……………………………………………………………………………………….. 305
Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів ………………………………………. 306
Глава 14. Вчинення виконавчих написів ………………………………………………………………………… 306
Глава 15. Вчинення протестів векселів, пред.явлення чеків до платежу і посвідчення
неоплати чеків ……………………………………………………………………………………………….. 308
Глава 16. Вчинення морських протестів ………………………………………………………………………… 308
Глава 17. Прийняття документів на зберігання ………………………………………………………………. 309
Розділ IV. Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори ………. 309

Не набрав чинності. Редакція діє з 01.03.2010 року.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 грудня 2009 р. N 1342
Київ
Про затвердження Правил паркування транспортних засобів
Відповідно до частини другої статті 521 Закону України «Про дорожній рух» Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Правила паркування транспортних засобів, що додаються.
2. Ця постанова набирає чинності з 1 березня 2010 р., крім пунктів 14 і 16 Правил, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 31

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 грудня 2009 р. N 1342

ПРАВИЛА
паркування транспортних засобів
Загальна частина
1. Ці Правила регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.
2. Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі — користувачі), а також на суб’єктів господарювання, які утримують такі майданчики.
Суб’єкти господарювання — балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
3. Ці Правила не регулюють питання організації та порядку надання послуг із зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів та причепів), що належать громадянам та юридичним особам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, організація та порядок надання яких встановлені Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 115 (ЗП України, 1996 р., N 6, ст. 191).
4. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
автоматичний в’їзний та виїзний термінал — система пристроїв, яка призначена для пропуску/випуску транспортних засобів на майданчики/з майданчиків для паркування і може бути обладнана приладом для сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування — економічно обґрунтовані витрати оператора під час надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
відведені майданчики для паркування — майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852);
збір за паркування — місцевий збір за паркування транспортного засобу відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. N 56-93 «Про місцеві податки і збори»;
місце для паркування — місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху;
оператор — суб’єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування;
паркувальний автомат — технічний пристрій, призначений для сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування за допомогою спеціальних платіжних карток та готівкою;
паркування — розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування;
платіжні документи — паркувальний талон або фіскальний чек, які посвідчують сплату збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
спеціальні платіжні картки — багаторазові платіжні засоби, за допомогою яких здійснюється сплата збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
спеціально обладнані майданчики для паркування — майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
Інші терміни застосовуються у значеннях, наведених у Законах України «Про благоустрій населених пунктів», «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про транспорт», Правилах дорожнього руху.
5. Паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора.
6. Контроль за виконанням цих Правил у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування здійснює Державтоінспекція МВС.
Розміщення майданчиків для паркування
7. Майданчики для паркування є об’єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.
8. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з Державтоінспекцією МВС згідно з місцевими правилами забудови.
9. Під час розміщення майданчиків для паркування на вулицях і дорогах населених пунктів необхідно враховувати:
наявність та характеристики комунікацій та інженерних мереж;
умови для забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема видимості в плані та повздовжньому профілі;
параметри поперечних та поздовжніх ухилів;
розташування зелених насаджень;
стан покриття проїзної частини.
10. Забороняється розміщення майданчиків для паркування на вулицях з двома смугами руху завширшки менш як 7,5 метра.
11. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил.
Обладнання майданчиків для паркування
12. Майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
13. Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
14. Відведені майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 10 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару.
15. Спеціально обладнані майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та розміткою.
Спеціально обладнані майданчики для паркування можуть бути наземними, підземними, багаторівневими.
16. На спеціально обладнаних майданчиках для платного паркування обов’язково повинні бути встановлені автоматичні в’їзні та виїзні термінали.
17. На спеціально обладнаних майданчиках для паркування у разі можливості встановлюється система відеоспостереження за рухом транспортних засобів на їх території і табло із змінною інформацією про наявність вільних місць для паркування, яке розташовується на в’їзді. Відеоінформація повинна зберігатися не менш як один місяць.
На спеціально обладнаних майданчиках для паркування можуть розміщуватися контрольно-пропускний пункт, приміщення для обслуговуючого персоналу, туалет тощо.
18. Підземні та багаторівневі спеціально обладнані майданчики для паркування повинні мати на в’їзді схему розміщення місць для паркування, в’їздів та виїздів, у тому числі розміщення місць для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять.
Підземні та багаторівневі спеціально обладнані майданчики забезпечуються автоматичними установками пожежогасіння та пожежною сигналізацією.
19. Паркувальні автомати і автоматичні в’їзні та виїзні термінали на майданчиках для платного паркування встановлюються стаціонарно.
20. Не обладнуються паркувальними автоматами та автоматичними в’їзними та виїзними терміналами спеціально обладнані майданчики для платного паркування у разі їх призначення виключно для користувачів, які сплачують збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування у безготівковій формі за договором про паркування протягом визначеного строку, але не менш як один місяць.
21. На майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про:
оператора (найменування, адреса, контактні телефони);
розмір збору за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий).
Зазначена інформація надається відповідно до законодавства про мови, а також у разі потреби розміщується її переклад на англійську мову.
22. На майданчиках для паркування обов’язково облаштовуються місця (в обсязі 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та розміткою для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять. Відстань від в’їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.
На місцях для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, не можуть бути розміщені інші транспортні засоби.
У разі паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, інших транспортних засобів користувачі цих засобів несуть відповідальність згідно із законодавством.
Функціонування майданчиків для паркування
23. Послуги з утримання майданчиків для платного паркування надаються оператором з метою використання таких майданчиків за призначенням, а також санітарного очищення, збереження та відновлення їх відповідно до законодавства, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху. Перелік основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування визначає Мінжитлокомунгосп.
24. Оператор зобов’язаний:
використовувати майданчик для паркування за призначенням;
обладнати майданчик для паркування відповідно до вимог цих Правил, Правил дорожнього руху, норм, нормативів, стандартів з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху;
утримувати територію та під’їзні шляхи до майданчика для паркування у належному технічному та санітарному стані;
повідомляти органи Державтоінспекції МВС про виявлені порушення цих Правил;
здійснювати контроль за своєчасною сплатою вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
перераховувати кошти, отримані як збір за паркування, до місцевого бюджету;
надавати роз’яснення користувачам щодо застосування цих Правил;
організовувати навчання персоналу, який обслуговує майданчик для паркування;
забезпечувати безоплатно персонал, який обслуговує майданчик для паркування, спеціальним одягом з метою забезпечення його безпеки під час виконання службових обов’язків, а також безпеки дорожнього руху. Зразки спеціального одягу затверджує Мінжитлокомунгосп.
25. Оператор не несе відповідальності за збереження транспортних засобів, розміщених на майданчиках для паркування.
26. Користувач зобов’язаний:
поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
сплатити збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ так, щоб забезпечити його видимість для перевірки;
після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчика для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
27. Режим роботи майданчиків для паркування, що перебувають у комунальній власності, встановлюють органи місцевого самоврядування, а приватних — оператор за погодженням з органами місцевого самоврядування.
28. У разі коли внаслідок паркування транспортного засобу з порушенням цих Правил або Правил дорожнього руху буде пошкоджено майно оператора, житлово-комунального господарства, учасників дорожнього руху, зелені насадження, створено перешкоди виконанню робіт з утримання доріг, інженерних мереж, будинків та споруд, розташованих уздовж дороги, користувач несе відповідальність згідно із законом.
29. Сплата збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування здійснюється:
шляхом придбання паркувального талону з визначеною тривалістю паркування, в якому зазначається дата та час розміщення транспортного засобу на майданчику для платного паркування;
готівкою або за допомогою спеціальної платіжної картки через паркувальний автомат чи автоматичний в’їзний та виїзний термінали.
У разі сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування готівкою або за допомогою спеціальної платіжної картки через автоматичний в’їзний термінал користувач отримує паркувальний талон, на якому зазначено час в’їзду на майданчик для паркування, та сплачує за час паркування на автоматичному виїзному терміналі відповідно до паркувального талону з отриманням фіскального чека.
Сплата збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування підтверджується одним платіжним документом.
30. Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує збір за паркування, розмір якого встановлюється органами місцевого самоврядування згідно із законом, а також вартість надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
Вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування сплачується користувачем за кожну годину паркування згідно з тарифом, установленим (погодженим) виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг.
31. У разі повної або часткової несплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування оператор має право перешкоджати виїзду транспортного засобу з майданчика шляхом застосування спеціальних пристроїв-шлагбаумів або технічних засобів для перешкоджання виїзду.
Оператор може засвідчити відсутність платіжного документа на лобовому склі транспортного засобу за допомогою фотозйомки.
Оператор зобов’язаний розмістити на автоматичному в’їзному та виїзному терміналах або технічному засобі для перешкоджання виїзду номер безоплатного багатоканального телефонного зв’язку, за яким користувач може звернутися до оператора щодо усунення перешкоди для виїзду транспортного засобу з майданчика для платного паркування.
Диспетчерська служба оператора зобов’язана підтвердити користувачу час прийняття звернення.
Диспетчерська служба оператора зобов’язана здійснювати технічний аудіозапис та вести реєстр звернень користувачів із зазначенням інформації про користувача та час його звернення до оператора щодо усунення перешкоди для виїзду транспортного засобу з майданчика для платного паркування.
На звернення користувача представник оператора зобов’язаний прибути протягом однієї години.
Після перевірки сплати користувачем збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування, а також вартості застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду представник оператора зобов’язаний усунути перешкоду для виїзду транспортного засобу з майданчика. Вартість застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду розраховується за методикою, затвердженою Мінжитлокомунгоспом.
У разі прибуття представника оператора на звернення користувача пізніше, ніж через одну годину, користувач має право не сплачувати вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
32. Якщо користувач відмовився сплатити збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, а також вартість застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду, представник оператора складає відповідний акт за формою, встановленою Мінжитлокомунгоспом, який підписують два свідки, користувач та представник оператора, і усуває перешкоду для виїзду транспортного засобу з майданчика. У такому разі питання сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування, а також вартості застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду з майданчика вирішується у судовому порядку.
____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010