НАКАЗ. Про впорядкування відносин щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 17.02.2010 м. Київ № 324/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 18.02.2010 за № 175/17470

Про впорядкування відносин щодо державної реєстрації прав власності на
нерухоме майно

Відповідно до підпункту 31 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577,

НАКАЗУЮ:

1. Унести до наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 “Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (із змінами), такі зміни:

1.1. Заголовок наказу після слова “порядок” доповнити словом “державної”.

1.2. Пункт 1 викласти в такій редакції:

“1. Установити, що до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.”.

1.3. Пункт 2 після слова “порядок” доповнити словом “державної”.

1.4. В абзаці третьому пункту 6 слова “місцевим органам виконавчої влади” виключити.

1.5. Пункт 10 виключити.

2. Затвердити Зміни до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (із змінами), що додаються.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім підпунктів 8.2, 8.3 пункту 8, підпунктів 11.2, 11.3 пункту 11, пунктів 12 та 13 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності через 3 місяці після їх державної реєстрації.

4. Департаменту цивільного законодавства та підприємництва (Завальна І.І.):

4.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами).

4.2. Довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

5. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі довести цей наказ до відома районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, нотаріусів та підприємств бюро технічної інвентаризації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

Міністр Микола Оніщук

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
17.02.2010 № 324/5
Зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 18.02.2010 за № 175/17470

ЗМІНИ
до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації
прав власності на нерухоме майно

1. Пункт 1.1 після слова “порядок” доповнити словом “державної”.
2. Пункт 1.6 після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту:
“Реєстрація прав власності на об’єкти незавершеного будівництва здійснюється у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі 7 Положення.”.
У зв’язку з цим абзац другий уважати абзацом третім.
3. У пункті 2.1 слова “та оформлення прав власності на нерухоме майно” виключити.
4. Після пункту 2.1 доповнити розділ 2 новим пунктом 2.2 такого змісту:
“2.2. У разі реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладені або змінені після набрання чинності Законом України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, до БТІ, крім документів, передбачених цим Положенням, необхідно також надати:
завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов’язань, вимогу про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги;
• документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя;
• звіт про оцінку предмета іпотеки;
• витяг з Державного реєстру іпотек;
• витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна.
Наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за іпотекодержателем.”.
У зв’язку з цим пункти 2.2 – 2.11 уважати відповідно пунктами 2.3 – 2.12.
5. У пункті 2.3 після слів “об’єктів нерухомого майна” слово “яка” замінити словом “який”.
6. В абзаці шостому пункту 3.2 слово “начальника” замінити словом “керівника”.
7. Пункт 3.6 після слів “підлягають реєстрації” доповнити словами та цифрами “крім випадків, передбачених пунктом 2.6 цього Положення”.
8. У пункті 3.8:
8.1. В абзаці шостому слово “самовільно” замінити словом “самочинно”.
8.2. Абзац дев’ятий виключити.
У зв’язку з цим абзаци десятий – тринадцятий уважати відповідно абзацами дев’ятим – дванадцятим.
8.3. Абзаци дев’ятий та десятий викласти в такій редакції:
“прізвище, ім’я, по батькові та підпис реєстратора;
прізвище, ім’я, по батькові та підпис керівника БТІ або уповноваженої ним особи.”.
9. Пункт 4.1.1 після абзацу дванадцятого доповнити новими абзацами тринадцятим – п’ятнадцятим такого змісту:
“для власника — територіальної громади — територіальна громада села, селища, міста, району у місті в особі відповідного органу місцевого самоврядування;
для власника — держави – держава Україна в особі відповідного органу державної влади.
У разі закріплення об’єктів нерухомого майна за юридичними особами, які здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління, поряд з інформацією про власника робиться відмітка про правовий режим майна, а саме – належність майна суб’єкту господарювання на праві оперативного управління чи праві господарського відання;”.
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий – шістнадцятий уважати відповідно абзацами шістнадцятим – дев’ятнадцятим.
10. Абзац третій підпункту “а” пункту 4.2 викласти в такій редакції:
“матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна;”.
11. У пункті 5.8:
11.1. В абзацах дев’ятому та десятому слово “самовільно” замінити словом “самочинно”.
11.2. Абзац тринадцятий виключити.
У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий – шістнадцятий уважати відповідно абзацами тринадцятим – п’ятнадцятим.
11.3. Абзаци тринадцятий та чотирнадцятий викласти в такій редакції:
“прізвище, ім’я, по батькові та підпис реєстратора;
прізвище, ім’я, по батькові та підпис керівника БТІ або уповноваженої ним особи.”.
12. Пункт 5.10 викласти в такій редакції:
“5.10. Інформаційна довідка з Реєстру прав надається особам, визначеним у пункті 5.1.2 цього Положення.
Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно містить:
• реєстраційний номер нерухомого майна;
• адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
• призначення нерухомого майна;
• підстави виникнення чи припинення права власності;
• відомості про власника (власників);
• форму власності;
• вид і розмір часток спільної власності;
• дату внесення запису;
• прізвище, ім’я, по батькові та підпис реєстратора;
• прізвище, ім’я, по батькові та підпис керівника БТІ або уповноваженої ним особи.
• Зазначена довідка скріплюється печаткою БТІ.”.
13. Пункт 6.3 викласти в такій редакції:
“6.3. Свідоцтво про право власності містить таку інформацію:
• назву об’єкта нерухомого майна;
• місце видачі свідоцтва;
• дату видачі свідоцтва;
• назву органу, який видав свідоцтво;
• адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
• відомості про власника (власників);
• форму власності;
• вид і розмір часток спільної власності;
• опис нерухомого майна (найменування будівель, споруд та їх літеровка; призначення майна; розмір житлової та нежитлової площі; процент зношеності тощо);
• реквізити прийнятого рішення (найменування органу, назва документа, дата та індекс);
• прізвище, ім’я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення;
• підпис керівника.
Свідоцтво скріплюється печаткою органу, який видав зазначене свідоцтво.
У відомості про власника (власників) для власника — територіальної громади — зазначається територіальна громада села, селища, міста, району у місті в особі відповідного органу місцевого самоврядування, для власника — держави — держава Україна в особі відповідного органу державної влади.
У разі закріплення об’єктів нерухомого майна за юридичними особами, які здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління, поряд з інформацією про власника робиться відмітка про правовий режим майна, а саме – належність майна суб’єкту господарювання на праві оперативного управління чи праві господарського відання.”.
14. Після розділу 6 доповнити Тимчасове положення новим розділом 7 такого змісту:
“7. Реєстрація прав власності на об’єкти незавершеного будівництва
7.1. Для реєстрації прав власності на об’єкти незавершеного будівництва до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії.
7.2. У разі здійснення наступних транзакцій з об’єктами незавершеного будівництва реєстрація прав власності на такі об’єкти здійснюється відповідно до пункту 7.1 цього Положення.”.
У зв’язку з цим розділ 7 уважати розділом 8.
15. У додатку 1 до Тимчасового положення:
15.1. Пункт 1 після слів “з передачею права власності на нерухоме майно” доповнити словами “договори іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладені або змінені після набрання чинності Законом України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”,”.
15.2. У пункті 10 слова “третейських судів” виключити.
15.3. Пункт 11 викласти в такій редакції:
“11. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.”.
16. У додатку 6 до Тимчасового положення слово “начальник” замінити словом “керівник”, а слова “прізвище, ініціали” замінити абревіатурою “П.І.Б.”.

Директор департаменту
цивільного законодавства
та підприємництва І.І. Завальна

Микола Оніщук: Оновлення інститутів влади після обрання нового Президента має відбуватися у правовому полі.

Які умови переформатування коаліції фракцій Верховної Ради? За яких умов можлива зміна статусу державної мови? Що буде, якщо парламент не проголосує питання щодо відповідальності уряду? На ці та інші політико-правові питання представників ЗМІ відповів Міністр юстиції Микола Оніщук у ході брифінгу в клубі Кабінету Міністрів.

Якщо ВР не проголосує питання щодо відповідальності уряду, то воно не розглядатиметься повторно протягом поточної сесії

Якщо Верховна Рада України не проголосує питання щодо відповідальності уряду, то це питання не може бути повторно розглянуто парламентом протягом поточної сесії. Про це повідомив міністр юстиції Микола Оніщук на брифінгу.

За його словами, такий розвиток подій не означає, що «діючий уряд має імунітет» упродовж поточної сесії.

М.Оніщук зауважив, що Конституція передбачає інші обставини, за яких діючий уряд може бути відправлено у відставку. Наприклад, відставка голови уряду або інші обставини, передбачені законодавством.

Нагадаємо, Партія регіонів планує сьогодні повторно внести до ВР постанову щодо відповідальності уряду. Вчора, 22 лютого, перший віце-прем’єр Олександр Турчинов повідомив, що БЮТ ініціює проведення позачергового засідання парламенту, на якому розглядатиметься питання довіри уряду. Фракція вже зібрала необхідні 150 підписів.

Конституція не передбачає обов’язкової наявності 226 підписів нардепів для переформатування коаліції

Конституція України та закон про регламент ВР не передбачають обов’язкової наявності 226 підписів нардепів для переформатування та створення нової коаліції. Про це на брифінгу заявив міністр юстиції України Микола Оніщук. Він зазначив, що відповідно до Конституції України, коаліцію створюють фракції і ця норма була розтлумачена рішенням Констуційного суду України. Він зазначив, що в регламенті ВР, йдеться про те, що до рішення фракцій про створення коаліції додаються підписи нардепів, від фракцій коаліції, однак в регламенті ВР, не йдеться про кількість цих підписів і про те, що їх має бути не менше ніж 226.

Також він додав, що законодавство чітко визначає обставини, за яких наступає припинення діяльності коаліції. Закон про регламент каже, що це припинення повноважень Верховної Ради; рішення самої коаліції; зменшення чисельності коаліції шляхом рішення однієї з фракцій вийти з коаліції, наслідком чого стане те, що склад коаліції стане меншим, ніж половина від конституційного складу Верховної Ради.

Нагадаємо, 17 лютого Голова Верховної Ради України Володимир Литвин попросив діючу парламентську коаліцію в десятиденний термін надати документи, підтверджуючі її існування. «Я прошу коаліцію надати всі документи, які підтверджують діяльність коаліції… Будь ласка, 10 днів… Надайте всі документи і голові Верховної Ради, і профільному комітету», — сказав В.Литвин.

«Якщо документів не буде, будуть нові реалії, про які говоритимемо, а саме про те, що нам потрібна нова коаліція», — відмітив він.

Спікер нагадав, що згідно з набувшим сьогодні чинності законом про регламент парламенту, зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України, може служити причиною для припинення діяльності коаліції. Крім того, В.Литвин відзначив, що згідно з законом, під угодою про створення коаліцію має бути не менше 226 підписів народних депутатів.

В той же час нардеп від БЮТ Сергій Міщенко повідомив, що коаліція не буде надавати жодних додаткових документів для підтвердження своєї легітимності. Він нагадав, що українські закони не мають зворотної дії. Він також додав, що коаліція діятиме виключно у правовому полі. «Ми будемо чітко діяти в правовому полі, тобто закон, який вимагає це (надання 226 підписів) на той момент, коли створювалася коаліція, не діяв, його не було. Ми надали повний пакет документів, коли створювали коаліцію. Ця коаліція створена головою ВР, і щоб її зруйнувати, треба або вийти з коаліції, або розпустити парламент», — зазначив С.Міщенко.

Міністр юстиції сподівається, що найближчим часом ВР визначиться з датою виборів до органів місцевого самоврядування

Міністр юстиції України Микола Оніщук сподівається, що найближчим часом парламент виправить ситуацію щодо дати виборів до органів місцевого самоврядування. Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр заявив сьогодні в інтерв’ю журналістам перед початком «гарячої лінії» в клубі Кабінету міністрів України.

«Мою особливу стурбованість викликає скасування Верховною Радою виборів до органів місцевого самоврядування. Жоден орган державної влади не може діяти у спосіб, що може обмежити чи змінити норми визначені Конституцією нашої держави… Маю надію, що ВР найближчим часом виправить ситуацію стосовно дати виборів до органів місцевого самоврядування… З моєї точки зору у цьому році мали б проводитися в травні вибори міських і селищних голів», — сказав М.Оніщук, пояснивши при цьому, що 4-річний термін повноважень цих посадовців спливає саме наприкінці травня цього року, а повноваження депутатів міських та селищних рад наприкінці травня наступного року. Водночас, М.Оніщук зауважив, що відповідно до своїх повноважень ВР має призначати дату таких виборів.

Як повідомляв УНІАН, 16 лютого Верховна Рада України визнала такою, що втратила чинність, постанову про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів на 30 травня 2010 року. Разом із тим ВР поки що не призначила нову дату їх проведення.

Оновлення інститутів влади після обрання нового Президента має відбуватися у правовому полі

Міністр юстиції України Микола Оніщук переконаний, що оновлення інститутів влади після обрання нового Президента має відбуватися виключно у правовому полі.

Про це він заявив в інтерв’ю журналістам перед початком «гарячої лінії» в клубі Кабінету міністрів України.

«Висловлюю впевненість, що сучасні події в країні, пов’язані з обранням Президента та оновленням інститутів влади мають проходити виключно у правовому полі. Зміна політиків, зміна влади в країні встановлюються в межах Конституції, і важливо, щоб цей процес не супроводжувався будь-якими відхиленнями від законодавчих норм, норм верховенства права», — сказав М.Оніщук.

Оніщук наголошує, що зміна статусу державної мови може відбутися лише за умови внесення змін до Конституцію

Міністр юстиції України Микола Оніщук наголошує, що зміна статусу державної мови може відбутися лише за умови внесення змін в Конституцію.

Про це він заявив сьогодні в інтерв’ю журналістам перед початком «гарячої лінії» в клубі Кабінету міністрів України, відповідаючи на запитання щодо його ставлення до пропозицій надати російській мові статус другої державної.

«Питання мови української як державної визначено Конституцією і без внесення змін в Конституцію це питання вирішити неможливо… На моє переконання, Конституція України, закон про мови створили належну базу для використання і державної мови, і інших мов. На моє переконання, громадяни України не мають обмежень, щоб в побуті використовувати будь-яку мову, в тому числі мови меншин», — сказав М.Оніщук.

Уряд має намір розширити самоврядні повноваження нотаріусів

Уряд має намір розширити самоврядні повноваження нотаріусів. Про це на брифінгу повідомив міністр юстиції України Микола Оніщук.

«На одному з найближчих засідань уряду буде розглянуто нову редакцію закону «Про нотаріат» з метою створення єдиного нотаріату, запровадження професійного самоврядування нотаріусів та делегування значної частини регулятивних та контролюючих повноважень від держави до органів самоврядування нотаріусів», — наголосив міністр.

Також він повідомив, що на сьогодні в Україні із 6,5 тис. нотаріусів близько 5 тис. — приватні і 1,5 тис. — державні.

За матеріалами інформагентств «УНІАН» та «РБК-Україна»

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 211/2010 від 22.02.2010 року
Про День нотаріату

Ураховуючи значення нотаріальної діяльності в розбудові правової держави, сприянні громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України та Української нотаріальної палати постановляю:

Установити в Україні професійне свято — День нотаріату, яке відзначати щорічно 2 вересня.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

22 лютого 2010 року

http://www.president.gov.ua/documents/10490.html

НАКАЗ. Внесено зміни до Порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування на право заняття нотаріальною діяльністю

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 17.02.2010 м. Київ № 322/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2010 за № 174/17469

Про внесення змін до Порядку проведення кваліфікаційного іспиту
для осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса

Відповідно до Закону України «Про нотаріат» та з метою удосконалення процедури складання кваліфікаційного іспиту особами, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю,

НАКАЗУЮ:
Унести до Порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.07.2008 № 1168/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 за № 621/15312, такі зміни:

1.1. Пункт 10 доповнити новими абзацами такого змісту:
«Особа, яка пройшла стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, проте не має можливості складати кваліфікаційний іспит за місцем проходження стажування у зв’язку із зміною постійного місця проживання, може звернутись до іншого управління юстиції за новим місцем проживання. У разі проходження стажування близькою особою начальника відповідного управління юстиції або його заступника з питань нотаріату кваліфікаційний іспит вказана особа має складати кваліфікаційній комісії, утвореній при будь-якому іншому управлінні юстиції. У такому випадку, особа подає на ім’я Міністра юстиції України заяву щодо визначення управління юстиції для складання кваліфікаційного іспиту. Для цілей цього наказу під поняттям «близькі особи» слід розуміти подружжя, дітей, батьків, рідних братів і сестер, діда, бабу, онуків, усиновлювачів, усиновлених та інших осіб за умови їх постійного проживання із вищезазначеними посадовими особами управління юстиції і ведення з ними спільного господарства. При цьому у разі, якщо особа звернулась до кваліфікаційної комісії із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту не за місцем проходження стажування, секретарем кваліфікаційної комісії витребовується копія особової справи такої особи. За результатами розгляду заяви особи та складання нею кваліфікаційного іспиту копії протоколів засідання кваліфікаційної комісії нотаріату направляються до управління юстиції, де знаходиться особова справа особи.
Особам, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, проте не мають можливості складати кваліфікаційний іспит за місцем проходження стажування з інших причин, за наказом Міністерства юстиції України може бути надано право складати кваліфікаційний іспит в іншому управлінні юстиції.».

1.2. У другому абзаці пункту 20 слова «ручками одного кольору (синього або фіолетового)» доповнити словами » , напис якими не може бути видалено у будь-який спосіб».

1.3. Пункт 25 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Після закінчення кваліфікаційного іспиту та ознайомлення з білетами осіб, які не склали кваліфікаційний іспит, усі білети заклеюються в конверт та опечатуються печаткою управління юстиції в присутності всіх членів кваліфікаційної комісії.».

1.4. Абзац другий пункту 30 викласти у такій редакції:
«Розкодовані перевірені білети зберігаються у Департаменті нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції України протягом двох місяців, після спливу яких знищуються, про що складається відповідний акт.».
Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань (Ященко Н.В.):

2.1. Забезпечити подання на державну реєстрацію цього наказу відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами).

2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань (Ященко Н.В.) та начальнику Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

Міністр
Микола Оніщук

Міністерство юстиції повідомляє про нормативно-правові акти, зареєстровані 18 лютого 2010 року

18 лютого 2010 року Міністерство юстиції зареєструвало наступні нормативно-правові акти, видані центральними органами виконавчої влади:

Дата реєстрації Реєстраційний № Видавник документа Назва документа

18-02-2010 174/17469 Міністерство юстиції Наказ від 17.02.2010 № 322/5 „Про внесення змін до Порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса”
18-02-2010 175/17470 Міністерство юстиції Наказ від 17.02.2010 № 324/5 „Про впорядкування відносин щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”
Зміни до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно

Примітки:

* Для ознайомлення з текстами актів потрібно звертатися до відповідних відомств.
** Ознайомитись з текстами актів можна на веб-сайті Верховної Ради України (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi).
*** Для отримання засвідчених паперових копій текстів актів із Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів необхідно звертатися до Адміністратора Реєстру. Інформація про Реєстр, умови користування ним, а також необхідні бланки запиту про одержання інформації з Реєстру приведені на веб-сайті www.reestrnpa.gov.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 січня 2010 р. N 86
Київ
Про надання податкових та інших роз’яснень
З метою вдосконалення адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів), внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Кабінет Міністрів України постановляє:
Державній податковій адміністрації, Державній митній службі, Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття:
надавати податкові роз’яснення та роз’яснення з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування платникам податків, зборів (обов’язкових платежів), іншим заінтересованим особам щодо офіційного розуміння окремих положень законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз’яснень та роз’яснень інших органів, визначених статтею 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із затвердженням їх наказами відповідних контролюючих органів;
привести у тримісячний строк у відповідність з цією постановою раніше надані роз’яснення.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 34

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 18.01.2010 р. N 321
Доводимо до Вашого відома нижченаведене.
30.12.2009 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15 грудня 2009 року N 1759-VI, нормами якого внесено зміни, зокрема, до статті 52 Закону України «Про господарські товариства», а саме, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент створення.
Нагадуємо також, що 20 жовтня 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», яким встановлено такий розмір мінімальної заробітної плати: з 1 листопада 2009 року — 744 гривні, з 1 січня 2010 року — 869 гривень, з 1 квітня — 884 гривні, з 1 липня — 888 гривень, з 1 жовтня — 907 гривень, з 1 грудня — 922 гривні.
Щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати на даний час (із врахуванням роз’яснень, наданих Міністерством юстиції України листом від 11.12.2009 N 10071-0-32-09-21) повідомляємо наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 46 Бюджетного кодексу України до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.
Крім цього, згідно зі статтею 10 Закону України «Про оплату праці» зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
6 листопада 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 1715-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яким внесено зміни у частину першу статті 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року — 744 гривні.
Враховуючи зазначене вище (зокрема, норму частини четвертої статті 46 Бюджетного кодексу України) до прийняття закону про Державний бюджет України на 2010 рік, розмір мінімальної заробітної плати становить 744 гривні.
Надані цим листом роз’яснення просимо терміново довести до відома державних реєстраторів для врахування у роботі та розміщення зазначеної інформації на інформаційних стендах.

Заступник Голови С. І. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 13.01.2010 р. N 85
На Ваше звернення щодо правомірності та порядку державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства повідомляємо наступне.
Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Законом України «Про власність», який втратив чинність у зв’язку з прийняттям 27.04.2007 Цивільного кодексу України, визначалося, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.
Згідно зі статтею 63 Господарського кодексу України залежно від форми власності, передбачених Законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємства колективної власності).
Такий вид підприємства, як «колективне підприємство», визначався статтею 2 Закону України «Про підприємства в Україні», який з набуттям чинності з 1 січня 2004 року Господарським кодексом України втратив чинність.
Разом із цим слід зазначити, що Указом Президента України від 08.08.95 N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Крім цього, статтею 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» та пункту 110 Державної програми приватизації на 2000 — 2002 передбачено, що приватизація сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективне сільськогосподарське підприємство, або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів робітників підприємства.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об’єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Статтею 3 цього Закону визначено, що підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку.
Отже, можна дійти висновку, що підставою для створення колективного сільськогосподарського підприємства є діючі на сьогодні законодавчі акти.
Разом із цим, Указом Президента України від 03.12.99 N 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» передбачено реформувати протягом грудня 1999 — квітня 2000 років колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями.
Згідно із статтею 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Отже, із набуттям чинності з Земельного кодексу України форма власності землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, що належить їм на праві колективної власності, «зависла» в невизначеності.
Також слід зазначити, що Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 травня 2004 року N 97, не передбачено створення та державна реєстрація нових підприємств з такою організаційно-правовою формою як «колективне підприємство».
Разом із цим, в зазначеній Класифікації міститься така позиція класифікатора, як «інші організаційно-правові форми», яка може застосовуватися як виняток у разі неможливості віднесення суб’єкта до будь-якої з визначених у Класифікації організаційних форм.
Отже, з огляду на викладене, чинним законодавством не встановлено заборони щодо створення колективного сільськогосподарського господарства, проте, слід враховувати невизначеність діючих норм законодавства щодо колективної власності як форми власності зокрема.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон про реєстрацію) дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб — підприємців.
Нагадуємо, що в частині першій статті 27 Закону про реєстрацію, зокрема, зазначено, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону, а саме, установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Заступник Голови С. І. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 04.11.2009 р. N 13574
На Ваше звернення щодо написання скороченого найменування юридичної особи великими літерами повідомляємо нижченаведене.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон про реєстрацію) вимоги щодо найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
На виконання вимог частини сьомої статті 8 Закону про реєстрацію Держкомпідприємництвом розроблено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Держпідприємництва України від 09.06.2004 N 65 (із змінами та доповненнями), що зареєстровані в Мін’юсті України 29.06.2004 за N 792/9391 (далі — Вимоги до найменування), відповідно до пункту 2.2 яких при написанні найменування юридичної особи використовуються, зокрема, прописні букви українського алфавіту. В установчих документах при заповненні реєстраційної картки використовуються прописні букви українського алфавіту.
Отже, Вимоги до найменування передбачають, що прописні букви українського алфавіту використовуються при написанні найменування юридичної особи як в установчих документах, так і при заповненні реєстраційних карток.
Таким чином, при викладенні установчих документів юридичної особи у новій редакції при написанні найменування слід додержуватися вимог, встановлених зазначеним нормативним актом.
Також зазначаємо, що програма АРМу державного реєстратора, яка розроблена з урахуванням вимог Закону про реєстрацію, сприймає найменування юридичної особи, як таке, що написане прописними буквами, і, таким чином, повне найменування юридичної особи друкується на свідоцтві єдиного зразка великими літерами.
При цьому, найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими буквами, якщо кожна буква (символ, розділовий знак та ін.) найменування, написаного великими літерами, відповідає буквам (символам, розділовим знакам та ін.) найменування, написаного великими та малими буквами.
Іншими словами: найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи написаному великими та малими буквами, якщо ці букви повністю співпадають.
Враховуючи зазначене, Держкомпідприємництво вважає, що в реєстраційній картці та в позиції установчих документів «найменування юридичної особи» при написанні найменування обов’язково слід використовувати великі літери. По тексту документа та на титульній сторінці найменування може бути написане великими та малими літерами.
Крім цього, відповідно до пункту 1.2 Вимог до найменування юридична особа, крім повного найменування, може мати скорочене найменування.
Скорочене найменування приватного акціонерного товариства в реєстраційній картці та в позиції установчих документів «скорочене найменування юридичної особи» повинно мати вигляд — ПРАТ «власне ім’я».
Відповідно до Закону про реєстрацію державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації без розгляду, якщо, зокрема, документи не відповідають вимогам, які встановлені частиною сьомою статті 8 цього Закону, тобто, викладення найменування не відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Заступник Голови С. І. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Документи, що видані та мають юридичну силу на території однієї держави можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо, зокрема, іншого не передбачено міжнародними договорами.

З метою спрощення процесу визнання іноземних документів, 5 жовтня 1961 року в Гаазі (Королевство Нідерландів) підписана Конвенція, що відміняє вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі — Конвенція).

10 січня 2002 року Верховною Радою України прийнято Закон № 2933-ІІІ, відповідно до якого Україна приєдналася до вказаної Конвенції. Чинності для України вона набула 22 грудня 2003 року.

Дія цієї Конвенції поширюється на відносини з державами, що не висловили заперечень проти приєднання України. На теперішній час таке заперечення висловлено Федеративною Республікою Німеччина. Виходячи із статті 12 Конвенції, це означає, що на території цієї держави не приймаються документи, видані компетентними органами України, завірені апостилем, а продовжує застосовуватись вимога дотримання процедури консульської легалізації.

При застосуванні Гаазької Конвенції виконується єдина формальна процедура – проставлення апостиля на офіційних документах компетентним органом України для представлення на території держав-учасниць Конвенції. В свою чергу, офіційні документи таких держав, що представляються на території України, мають бути засвідчені апостилем, що проставляє компетентний орган відповідної держави.

Апостиль – це спеціальний штамп розміром 10*10. Він засвідчує справжність підпису, якість в якій виступала особа, що підписала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплений документ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 повноваження на проставлення апостиля надані:

- Міністерству юстиції України — на документах, що видаються органами юстиції, судами та оформляються нотаріусами України;

Міністерству освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;

Міністерству закордонних справ України – на всіх інших видах документів.

Відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 року №237/803/151/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 року за №1151/8472, апостиль проставляється на документах, які виходять від органів судової влади, прокуратури, органів юстиції України, а також на адміністративних документах, документах про освіту та вчені звання, документах, оформлених державними і приватними нотаріусами, на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Не проставляється апостиль на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій, документів, що мають характер листування, а також на оригіналах, копіях та фотокопіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи, нормативно-правових актів, роз`яснень та правових висновків щодо їх застосування.

Що стосується оригіналів офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, то вони не приймаються для засвідчення на території України. Апостиль може бути проставлений тільки на копіях цих документів, засвідчених нотаріусами України у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 18 грудня 2003 № 161/5 плата за проставлення апостиля становить: для фізичних осіб у розмірі 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що становить 51 грн.; для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої та 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

Громадяни, які на даний час проживають за кордоном та мають потребу в проставленні апостиля на документах про реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами реєстрації актів цивільного стану України, можуть здійснювати оплату послуг з проставлення апостиля у банках – кореспондентах ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в іноземній валюті на рахунок Державного казначейства, відкритий у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації, іноземних документів, дотримання формальної процедури не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану формальну процедуру або звільнюють сам документ від легалізації. З огляду на зазначене, навіть з набуттям чинності Конвенції для України проставлення апостиля не може вимагатися державами у відповідних випадках, передбачених міжнародними договорами.

Головний спеціаліст Департаменту
у справах цивільного стану громадян
Міністерства юстиції України

Ключка Олена Олександрівна

ПОГОДЖЕНО

Заступник Міністра

« » 2009 р.

Л.В. Єфіменко